Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Костюк Уляни Ігорівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Сергія ЧУМАКА (доповідач),

членів Комісії: Андрія ПАСІЧНИКА, Романа САБОДАША,

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Уляни КОСТЮК,

представника Громадської ради доброчесності Катерини ЛИХОГЛЯД,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Костюк Уляни Ігорівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

I. Інформація про кар’єру судді та процедуру кваліфікаційного оцінювання.

Указом Президента України від 19 листопада 2010 року № 1046/2010 Костюк У.І. призначено на посаду судді Кам’янка-Бузького районного суду Львівської області на 5 років. Зараховано до штату суду наказом від 07 грудня 2010 року № 33/К. Дата складення суддею присяги – 09 грудня 2010 року.

Указом Президента України від 29 грудня 2017 року № 441/2017 Костюк У.І. призначено на посаду судді Кам’янка-Бузького районного суду Львівської області.

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами, внесеними рішенням Комісії від 14 грудня 2023 року № 171/зп-23) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, з яких: в апеляційних судах із розгляду цивільних і кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення – 425; в апеляційних судах із розгляду господарських справ – 58; в апеляційних судах із розгляду адміністративних справ – 67 (далі – Конкурс).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.

У визначений строк до Комісії із заявою про участь у Конкурсі та про проведення кваліфікаційного оцінювання звернулась Костюк У.І.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 84/ас-24 Костюк У.І. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.  

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» та до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах Конкурсу допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Костюк У.І.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 28 квітня 2025 року № 92/зп-25 затверджено Порядок проведення першої стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (далі – Порядок), а також визначено суди, які включаються до першої групи судів на першій стадії Конкурсу.  

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 липня 2025 року № 127/зп-25 визначено суди, які включаються до другої групи судів на першій стадії Конкурсу: Дніпровський апеляційний суд – 23 вакантні посади судді; Київський апеляційний суд – 45 вакантних посад суддів; Львівський апеляційний суд – 28 вакантних посад суддів; Миколаївський апеляційний суд – 21 вакантна посада судді; Одеський апеляційний суд – 23 вакантні посади судді; Харківський апеляційний суд – 47 вакантних посад суддів.

У визначений строк до Комісії із заявою про намір претендувати на посаду судді Львівського апеляційного суду звернулась Костюк У.І.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року доповідачем за вказаним питанням визначено члена Комісії Чумака С.Ю.

IІ. Встановлення результатів спеціальної перевірки.

Комісією проведено спеціальну перевірку, під час якої надіслано запити до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Згідно з відповідями уповноважених державних органів та за результатами спеціальної перевірки Комісією не отримано інформації, що може свідчити про невідповідність установленим вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Костюк У.І.

ІІІ. Норми права, які регулюють процедуру кваліфікаційного оцінювання.

Відповідно до частини другої статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Згідно з частинами першою та другою статті 83 Закону кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Такими критеріями є: компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо), професійна етика, доброчесність.

Частиною першою статті 85 Закону передбачено, що кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи:

1) складання кваліфікаційного іспиту;

2) дослідження досьє та проведення співбесіди.

Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Згідно з пунктом 6.3 Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженого рішенням Комісії від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24), порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією. Кваліфікаційне оцінювання проводиться відповідно до цього порядку.

Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджено рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 (далі – Положення).

Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 розділу 5 Положення відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання встановлюється членами Комісії шляхом оцінки відповідності визначеним показникам. Оцінка відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Згідно з пунктом 5.6.1 розділу 5 Положення критерії компетентності оцінюються так:

- професійна компетентність (за показниками, отриманими під час кваліфікаційного іспиту) – 400 балів, з яких:

рівень когнітивних здібностей – 60 балів;

рівень знань з історії української державності – 40 балів;

рівень загальних знань у сфері права – 50 балів;

рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів;

рівень здатності практичного застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів;

- особиста компетентність – 50 балів, з яких:

рішучість та відповідальність – 25 балів;

безперервний розвиток – 25 балів;

- соціальна компетентність – 50 балів, з яких:

ефективна комунікація – 12,5 бала;

ефективна взаємодія – 12,5 бала;

стійкість мотивації – 12,5 бала;

емоційна стійкість – 12,5 бала.

Абзацом другим пункту 5.7 розділу 5 Положення передбачено, що в разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Пунктом 5.8 розділу 5 Положення визначено, що критерії доброчесності та професійної етики оцінюються у 300 балів.

Згідно з пунктом 5.9 Положення Комісія керується презумпцією відповідно до якої суддя (кандидат на посаду судді) відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню під час кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді).

Відповідно до пункту 5.11 розділу 5 Положення під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Приписами пункту 5.12 Положення встановлено, що кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.

Згідно з абзацом другим пункту 5.12 розділу 5 Положення суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225.

ІV. Відповідність кандидата критеріям кваліфікаційного оцінювання.

Заслухавши доповідача, встановивши результати спеціальної перевірки, дослідивши досьє кандидата, Комісією проведено співбесіду з Костюк У.І. та встановлено таке.

IV.І. Критерій професійної компетентності.

Рішеннями Комісії від 19 червня 2024 року № 184/зп-24 та від 11 вересня 2024 року № 270/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах Конкурсу та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Рішенням Комісії від 16 жовтня 2024 року № 319/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація).

Рішенням Комісії від 13 січня 2025 року № 9/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 08, 09 та 10 січня 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (цивільна спеціалізація) у межах Конкурсу.

Рішеннями Комісії від 17 квітня 2025 року № № 87/зп-25, 89/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 03–07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12–14 та 17–21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу, а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу.

Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Відповідно до пункту 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.  

З огляду на зазначене Костюк У.І. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу:

Критерій	Показник	Результат (за показником)	Результат (за критерієм)
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	41,8	345,3
	Знання історії української державності	40
	Знання у сфері права та зі спеціалізації суду	135
	Здатність практичного застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації	128,5

Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 розділу 6 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Отже, загальна кількість балів, отриманих Костюк У.І. за кваліфікаційний іспит, становить 345,3 бала із 400 можливих, що свідчить про відповідність кандидата критерію професійної компетентності.

Комісія 06 серпня 2025 року звернулась до кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду з листом № 21-6808/25, у якому запропоновано надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності. Водночас увагу кандидатів акцентовано на пункті 5.6 розділу 5 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, у якому визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання.

До Комісії 19 серпня 2025 року надійшли пояснення та докази від Костюк У.І. Кандидат надала інформацію, яка, на її думку, підтверджує її відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток» та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

IV.ІІ. Критерій особистої компетентності.

Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення встановлено, що особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

1. Рішучість та відповідальність.

Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, в тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, в тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.

Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Пунктом 5.5 Положення визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, а також Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям оцінювання та засоби їх встановлення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.

Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль відводиться активній участі кандидата в підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Для оцінки критерію соціальної компетентності не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, чи здатен кандидат до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, чи готовий нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби у постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.

Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо відомостей, які підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Надані кандидатом Костюк У.І. документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді були оцінені членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії, за показниками			Результат (за показником)	Результат (за критерієм)
Особиста компетентність	Рішучість	20	19	20	19,67	38,00
	Відповідальність
	Безперервний розвиток	19	17	19	18,33

Отже, надана кандидатом інформація письмово та під час співбесіди продемонструвала належний рівень особистої компетентності.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням оцінок всіх членів колегії сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 38 балів з 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, та свідчить про відповідність кандидата критерію особистої компетентності.

IV.ІІІ. Критерій соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення встановлено, що соціальна компетентність ‒ це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

1. Ефективна комунікація ‒ це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

2. Ефективна взаємодія ‒ це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

3. Стійкість мотивації ‒ це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

4. Емоційна стійкість ‒ це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, в тому числі на складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності).

Пунктом 5.5 Положення визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Під час оцінювання відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність критерію соціальної компетентності. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальних компетентностей.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за його активної участі у підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Як і в оцінюванні особистої компетенції, не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді на запитання щодо відомостей, наданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Це свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Надані кандидатом Костюк У.І. документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді були оцінені членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії, за показниками			Результат (за показником)	Результат (за критерієм)
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	11	11	11	11,00	42,33
	Ефективна взаємодія	11	11	11	11,00
	Стійкість мотивації	10	10	10	10,00
	Емоційна стійкість	10	10	11	10,33

Отже, надана кандидатом інформація письмово та під час співбесіди продемонструвала належний рівень соціальної компетентності.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням оцінок членів колегії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 42,33 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія вважає, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.  

IV. IV. Критерій доброчесності та професійної етики.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика ‒ це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Цей комплекс також включає законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критерію доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Для оцінки відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені Вищою радою правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Єдині показники).

Відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: «незалежність»; «чесність»; «неупередженість»; «сумлінність»; «непідкупність»; «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті»; «законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу» (пункт 14 Єдиних показників, пункт 2.13 Положення).

До Комісії 02 січня 2026 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – висновок ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді Костюк У.І. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 30 грудня 2025 року, а саме:

1. Кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті», «чесність» та «сумлінність» (підпункт 2 пункту 17, підпункт 6 пункту 18, підпункти 6, 7 пункту 19 Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджених рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24). Кандидат допускала поведінку, яка викликає обґрунтований сумнів, у звичайної розсудливої людини, зокрема, що вона здатна виконувати свої обов’язки чесно, неупереджено, незалежно й компетентно, в професійному житті поводилася так, що її поведінка, на думку звичайної розсудливої людини, не була прикладом неухильного додержання принципу верховенства права, вимог законодавства та присяги судді. Кандидат не наводила обґрунтування та належні мотиви щодо підготовлених документів на підставі принципу верховенства права, релевантного законодавства та встановлених фактів та фактично допускала свавілля під час ухвалення рішень (підпункти 3.9, 3.13 пункту 3 Індикаторів визначення невідповідності суддів (кандидатів на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики, ред. 16 грудня 2020 року; індикатор 7 переліку індикаторів Комісії і ГРД, які вказують на недоброчесність, затверджених 09 листопада 2023 року).

Кандидат у 38 справах за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП) звільнила осіб від відповідальності з передачею матеріалів на розгляд трудового колективу. Кандидат приймала зазначені рішення у справах з такими номерами: № № 446/2368/14-п, 446/1737/15-п, 446/72/19, 446/792/19, 446/915/19, 446/857/19, 446/935/19, 446/1340/19, 446/1290/19, 446/1786/19, 446/657/19, 446/748/18, 446/574/20, 446/754/20, 446/1185/20, 943/764/20, 446/1991/20, 446/1795/19, 446/736/20, 446/2185/20, 446/2195/19, 446/2297/19, 446/127/20, 446/71/21, 446/20/20, 446/742/20, 446/1110/20, 317/3439/20, 446/1215/20, 446/2349/19, 446/934/20, 446/1055/20, 446/1244/20, 446/1875/20, 446/1684/19, 446/2036/19, 446/1614/19.

У більшості закритих кандидатом справ правопорушення вчинялися вперше, а самі правопорушники мали позитивну характеристику. Крім того, більшість правопорушників не мала впливового соціального чи політичного статусу, що міг би бути підставою для сумніву у доброчесності судді. Однак деякі з них, зокрема ті особи, які вчинили правопорушення повторно, у подальшому були притягнуті суддею до адміністративної відповідальності, включаючи позбавлення права керування транспортним засобом.

ГРД окремо звертає увагу на низку справ, обставини яких ставлять під сумнів авторитет правосуддя та доброчесність судді:

- справа № 446/1290/19, у якій суд передав матеріали на розгляд трудового колективу ТзОВ «Побут Сервіс». Відповідно до матеріалів справи правопорушником є ОСОБА_1, який працює водієм-експедитором у зазначеному товаристві. Водночас у справі № 446/353/18 повний тезка цієї особи також вказаний як директор ТзОВ «Побут Сервіс», депутат Жовтанецької сільської ради Львівської області, і раніше притягувався до адміністративної відповідальності за керування автотранспортом у стані сп’яніння. Така судова практика, на думку ГРД, шкодить авторитету правосуддя, викликає обґрунтовані сумніви у незалежності судді та ставить під сумнів доцільність такої передачі, оскільки фактично матеріали передали на розгляд трудового колективу, у якому правопорушник, імовірно, працює директором і може потенційно впливати на прийняття рішення. У такому розвитку подій рішення щодо передачі справи на розгляд трудовому колективу нівелює механізми громадського впливу на особу, яка вчинила правопорушення, передбачені законодавством. Зважаючи на викладене обставини винесення рішення у справі № 446/1290/19 потребують детальних пояснень від кандидата;

- справа № 446/736/20, у якій суд звільнив від адміністративної відповідальності правопорушника ОСОБА_2 і передав матеріали на розгляд трудового колективу ФОП «ОСОБА_2». Повний тезка цієї особи, згідно з інформацією Національного агентства з питань запобігання корупції, у 2020 році працював старшим інспектором з особливих доручень відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції. З огляду на те, що правопорушник, імовірно, обіймав посаду в правоохоронних органах, а отже до нього застосовуються завищені вимоги до стандартів поведінки, вказане рішення суду потребує обґрунтувань від кандидата;

- у справах № 446/1795/19, № 943/764/20, № 446/857/19 суд передав матеріали на розгляд трудового колективу щодо правопорушників, які, як зазначив кандидат в судовому документі, не працюють. Відповідно до статті 21 КУпАП (в редакції, чинній на момент винесення вказаних судових рішень) особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, крім посадової особи, звільняється від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу, якщо з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особи правопорушника до нього доцільно застосувати захід громадського впливу. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про громадські об’єднання» громадське об’єднання — це добровільне об’єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Громадською організацією за нормами цієї ж статті є громадське об’єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи. Іншою категорією суб’єктів, на розгляд яких може бути переданий матеріал про адміністративне правопорушення, є трудові колективи. Відповідно до статті 252-1 Кодексу законів про працю України трудовий колектив підприємства утворюють усі громадяни, які своєю працею беруть участь у його діяльності на основі трудового договору (контракту, угоди), а також інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з підприємством. Повноваження трудового колективу визначаються законодавством. Сама конструкція статті 21 КУпАП передбачає належність особи, що притягається до адміністративної відповідальності, до громадської організації чи трудового колективу, на розгляд якого передається справа. За умов, що правопорушник не належить до такого колективу, видається вкрай незрозумілим передача справи на розгляд трудового колективу, в якому він не працює. Ці рішення створюють обґрунтовані сумніви щодо доброчесності кандидата та її сумлінності. На думку ГРД, кандидату необхідно пояснити, яким чином трудові колективи мали застосувати громадські засоби впливу до непрацевлаштованих у них правопорушників;

 - у справах № 446/72/19 і № 446/127/20 щодо обох правопорушників суд передав матеріали на розгляд одному трудовому колективу ФОП «ОСОБА_2». З огляду на те, що ФОП «ОСОБА_2» надає послуги з технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів, а не спеціалізується на наданні послуг з реабілітації алко- та наркозалежних, у ГРД виникає питання щодо доцільності такої повторюваної дії кандидата, що потребує від неї детальних пояснень;

- у справі № 446/657/19 суд передав матеріали на розгляд трудового колективу ТзОВ агрофірми «Загаї». Відповідно до матеріалів справи, правопорушником є ОСОБА_3, який, за його словами, працює головним інженером у вказаному підприємстві. За даними аналітичної системи «YouControl», що містить дані з офіційних реєстрів, повний тезка цієї особи також зазначений як начальник міського виробничого управління житлово-комунального господарства міста Дубляни Львівської області, а також як депутат Дублянської міської ради Львівської області. З огляду на це, кандидат могла передати матеріали на розгляд трудового колективу, у якому, імовірно, правопорушник не був працевлаштований. Крім того, ГРД вказує й на ризики неформального впливу, який може застосовувати правопорушник як депутат міськради, що ставить під сумнів неупередженість на незалежність судді;

 - у справі № 446/574/20 суд передав матеріали на розгляд трудового колективу ПП ОСОБА_2. Згідно з матеріалами справи, правопорушником є ОСОБА_4. У рішенні кандидат зазначає, що, як видно з письмового клопотання колективу, правопорушник характеризується як людина, несхильна до порушень громадського порядку, виявляє добрі та відмінні знання техніки. Водночас на момент розгляду цієї справи на рахунку правопорушника уже було дві адміністративні справи, розглянуті тим самим судом: справа № 446/1208/19 (порушення правил рибальства) та справа № 446/111/16-п (вчинення сімейної сварки). Одну з цих справ розглядала безпосередньо кандидат. З огляду на це, ГРД ставить під сумнів мотивацію не притягувати до відповідальності правопорушника з міркувань його начебто добропорядної характеристики за наявності даних про протилежне;

 - справа № 446/1185/20, у якій суд передав матеріали на розгляд трудового колективу ПП ОСОБА_2. Згідно з матеріалами справи, правопорушником є ОСОБА_5. Особа з такими даними є депутатом Кам’янка-Бузької міської ради (обраний у 2015 році) і притягувалася до адміністративної відповідальності за несвоєчасне подання декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — майнова декларація), (справи № 446/1362/17, № 446/1207/20 та № 446/1362/17). ГРД відзначає, що саме кандидат вже притягувала вказану особу до відповідальності за несвоєчасне подання майнових декларацій. Однак, з огляду на особу правопорушника і застосовані до неї пом’якшені заходи замість притягнення до відповідальності за статтею 130 КУпАП, є необхідність у поясненнях кандидата щодо обставин та мотивів саме такого рішення;

- справа № 446/1614/19, у якій суд передав матеріали на розгляд трудового колективу ФОП ОСОБА_2. Згідно з матеріалами справи 21 серпня 2019 року о 17 год. 10 хв по вулиці Героїв Небесної Сотні, 18 у місті Кам’янка-Бузька Львівської області водій керував транспортним засобом марки «Mercedes Benz» у стані алкогольного сп’яніння, здійснив наїзд та пошкодив огорожу будинку. На думку ГРД, правопорушник скоїв суспільно небезпечний вчинок, адже керуючи автомобілем в стані алкогольного сп’яніння він спричинив ДТП, чим міг завдати шкоду здоров’ю і життю людей. З огляду на це, від кандидата необхідно отримати пояснення щодо мотивів непритягнення вказаної особи до адміністративної відповідальності.

Кандидат стосовно прийняття рішень про звільнення осіб від відповідальності з передачею матеріалів на поруки трудового колективу зазначає, що усі рішення, які є предметом оцінки, ухвалені до внесення змін до законодавства у 2021 році, зокрема до КУпАП та суміжних нормативних актів, якими уточнювались та змінювались підходи до застосування альтернативних заходів впливу у справах про адміністративні правопорушення. На момент ухвалення відповідних судових рішень КУпАП прямо передбачав можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності з передачею справи на розгляд трудового колективу або громадській організації (стаття 21, 22 КУпАП у редакції на той час). Судова практика з цього питання була сталою у Львівській області загалом та в Кам’янка-Бузькому районному суді зокрема.

Приймаючи рішення у зазначених 38 справах кандидат, як суддя, застосовувала норми КУпАП у їх системному зв’язку з урахуванням мети адміністративного стягнення та принципу індивідуалізації відповідальності, надавала оцінку конкретним обставинам справи.

У справі № 446/1290/19 суддею ухвалено постанову про звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП та передачею на розгляд трудовому колективу. І, дійсно, 19 березня 2018 року його було притягнуто судом до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП.

Відповідно до статті 39 КУпАП якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню. Тобто станом на момент прийняття постанови ОСОБА_1 вважався таким, що не піддавався адміністративному стягненню, а тому до нього не можна було застосувати будь-яких негативних наслідків, які виникали з попереднього притягнення до відповідальності. Близьких за змістом висновків притримується і Верховний Суд у питанні попередньої судимості, яка погашена (постанова ВС від 21 серпня 2024 року № 127/16102/23).

Також ГРД у своєму висновку вказує, що у цій справі викликає сумнів та обставина, що ОСОБА_1 був керівником ТзОВ «Побут Сервіс», що дало йому можливість впливати на прийняття подальших рішень. Однак під час розгляду справи на підставі наданих доказів кандидатом встановлено, а у постанові описано, що ОСОБА_1 працював на посаді водія-експедитора та не був керівником підприємства. Матеріали справи не містили даних про те, що ОСОБА_1 є депутатом сільської ради, однак навіть якби і містили, то ця обставина не могла би суттєво вплинути на рішення суду, оскільки закон не пов’язує  її із неможливістю застосування статті 21 КУпАП.

У висновку ГРД щодо справи № 446/736/20 зазначено, що згідно з інформацією Національного агентства з питань запобігання корупції повний тезка цієї особи у 2020 році працював старшим інспектором з особливих доручень відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції. Водночас у публічних даних декларації такого інспектора, адресою його проживання та реєстрації є село Воронців Яворівського району Львівської області, що не відповідає місцю проживання особи правопорушника у цій справі. Також, проаналізувавши цю інформацію можна дійти висновку, що транспортний засіб «Opel Vivaro», на якому вчинено правопорушення, ніколи не належав та не був у користуванні особи, на яку вказує ГРД – старшого інспектора УПП. Тому, особа, яка притягувалася до адміністративної відповідальності не є тією особою, на яку вказано у висновку ГРД, і як наслідок відсутні підстави стверджувати про завищені вимоги до стандартів поведінки цієї особи.

Стосовно справ № №  446/1795/19, 943/764/20, 446/857/19 кандидат зазначає, що ГРД у своєму висновку вказує на те, що особи, які вчинили правопорушення не працювали. Однак такі твердження спростовуються даними, встановленими судом. Так, 10 червня 2019 року у справі № 446/857/19 суддею встановлено та у постанові вказано, що ОСОБА_6 працевлаштований у ФГ «Щедрий Лан», а у справі № 446/764/20 встановлено та вказано, що ОСОБА_7 працевлаштований у ТзОВ «Райтекс». Отже, такі особи були працевлаштовані на момент розгляду справи, до суду надійшли звернення їх трудового колективу і як наслідок було ухвалено відповідне рішення.

Дійсно, у описі анкетних даних таких осіб, при написанні постанови було вказано, що вони не працюють, проте це очевидно було автоматичне перенесення даних із протоколу про адміністративне правопорушення, а не об’єктивні дані, які встановлено судом.

Стосовно справи № 446/1795/19 щодо ОСОБА_8, який дійсно не працював, однак був членом громадської організації, до якої і було передано судом матеріали для застосування заходів громадського впливу (узгоджується з положеннями чинної на той момент статті 21 КУпАП, яка передбачала можливість передачі матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу). Тому, за умов наявності у такої особи статусу члена громадської організації, факт відсутності у нього офіційного працевлаштування не мав правового значення.

Стосовно рішень у справах № № 446/72/19 та 446/127/20, ГРД робить висновок, що оскільки ФОП не спеціалізується на наданні послуг з реабілітації алко- чи наркозалежних, то виникає питання доцільності такої повторної дії щодо передачі зазначеного питання на розгляд трудового колективу. Суддя зауважує, що чинний на той час закон не вимагав умов надання послуг з реабілітації алко- чи наркозалежних, йшлося лише про трудовий колектив, яким у цьому випадку була спеціальна організаційно-правова форма (фізична особа – підприємець). Оскільки на момент розгляду справи було встановлено таку легальну форму працевлаштування осіб, а також, з огляду на наявність відповідного звернення до суду, кандидатом були ухвалені відповідні рішення.

Стосовно твердження у висновку про «повторність» дій, то Костюк У.І. вважає за необхідне відзначити, що з моменту прийняття першого рішення до прийняття наступного, минув рік часу, що вказує на відсутність будь-якого логічного зв’язку між цими справами. Крім того, кандидат вказує, що станом на даний час можна зробити висновок про правильність застосованих судом заходів впливу, оскільки в кожному з цих випадків не встановлено фактів повторного вчинення таких правопорушень.

У справі № 446/657/19 у ГРД виникає сумнів, з огляду на те, що є інформація про неформальний вплив особи порушника, який ймовірно є посадовою особою та депутатом Дублянської міської ради. Однак з публічних даних декларації, яка подана 29 березня 2019 року, ОСОБА_3 - начальник міського виробничого управління житлово-комунального господарства міста Дубляни (Дублянської міської ради) проживає та зареєстрований за адресою місто Дубляни, тоді як у цій справі місцем проживання порушника є село Жовтанці Кам’янка-Бузького району. Також аналізуючи цю інформацію можна дійти висновку, що транспортний засіб «ВАЗ 21099», на якому вчинено правопорушення у цій справі, ніколи не належав та не був у користуванні особи, на яку вказує ГРД. Тому особа, яка притягувалася до адміністративної відповідальності не є тією особою, яку вказано у висновку ГРД. І, як наслідок, відсутні підстави стверджувати про вплив даної обставини на прийняте судом рішення.

У висновку ГРД щодо справи № 446/574/20 вказано, що факт попереднього притягнення до адміністративної відповідальності ставить під сумнів мотивацію суду в частині позитивної характеристики особи порушника. Так, дійсно, на даний час кандидатом з’ясовано, що згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень ОСОБА_4 19 січня 2016 року притягувався до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 173-2 КУпАП та 17 липня 2019 року притягувався до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 85 КУпАП. З огляду на положення статті 39 КУпАП,  мотивації наведеної вище, факт притягнення ОСОБА_4 до відповідальності за частиною першою статті 173-2 КУпАП у 2016 році не міг впливати на прийняття рішення та тлумачитися як такий, що негативно характеризує особу. Стосовно притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 85 КУпАП у 2019 році, то таке правопорушення стосувалося вилову 3 (трьох) рибин, а тому не могло суттєво вплинути на характеристику особи при вирішенні питання про притягнення його до відповідальності за порушення ПДР. Твердження про те, що ухвалювалися рішення про притягнення цієї особи до відповідальності раніше – не відповідають дійсності, оскільки за даними Єдиного державного реєстру судових рішень очевидно, що такі рішення ухвалені іншим складом суду.

У справі № 446/1185/20 ГРД вказує на факт притягнення особи порушника до відповідальності за частиною першою статті 172-6 КУпАП (справи № № 446/1362/17, 446/1207/20) як депутата міської ради, що, як наслідок, вказує на необхідність додаткових пояснень щодо мотивів такого рішення. Так, дійсно, станом на момент ухвалення рішення, ОСОБА_5 двічі притягувався до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 172-6 КУпАП. З огляду на положення статті 39 КУпАП, а також мотивації наведеної вище, факт притягнення ОСОБА_5 до відповідальності за частиною першою статті 172-6 КУпАП у 2017 році не міг впливати на прийняття рішення та тлумачитися як такий, що негативно характеризує особу. Стосовно притягнення ОСОБА_5 до відповідальності у 2020 році за частиною першою статті 172-6 КУпАП, то аналізуючи ці справи очевидно, що станом на момент вчинення правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП, а також станом на момент прийняття рішення судом, ОСОБА_5 не вважався таким, що притягувався до адміністративної відповідальності, оскільки не було рішення суду, що набрало б законної сили.

У справі від 29 липня 2020 року № 446/1614/19 кандидатом прийнято рішення про звільнення ОСОБА_9 від адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 та статті 124 КУпАП та передачу матеріалів на розгляд трудовому колективу ФОП «ОСОБА_2». ГРД вказує, що ОСОБА_9 вчинив ДТП, чим міг завдати шкоди життю та здоров’ю людей. Водночас з обставин справи очевидно, що ДТП полягало у здійсненні наїзду на огорожу будинку, таке правопорушення не мало будь-яких негативних наслідків у вигляді шкоди життю та здоров’ю людей, а тому з врахуванням поведінки особи після вчиненого, яка полягала у щирому каятті та усвідомленні наслідків скоєного, відсутності у нього попередніх адміністративних стягнень, відсутності будь-яких претензій матеріального чи морального характеру у потерпілого, ухвалено відповідне рішення.

Підсумовуючи зазначений вище блок питань кандидат додала, що відповідно до статті 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є, зокрема, запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Проаналізувавши справи усіх перелічених вище осіб, до яких було застосовано статтю 21 КУпАП, можна побачити, що вони в подальшому не вчиняли адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху та керування транспортними засобами у стані алкогольного сп’яніння. Отже, застосований закон у конкретних обставинах справи досягав визначеної мети.

На момент прийняття суддею Костюк У.І. рішень про звільнення від адміністративної відповідальності винних осіб за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, з передачею матеріалів на розгляд трудового колективу чи громадської організації статтею 21 КУпАП було встановлено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, крім посадової особи, звільняється від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу, якщо з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особи правопорушника до нього доцільно застосувати захід громадського впливу.

Отже, одним із критеріїв звільнення особи від адміністративної відповідальності є врахування компетентним органом чи посадовою особою характеру вчиненого правопорушення.

Статтею 245 КУпАП визначено завдання провадження у справах про адміністративні правопорушення для вирішення яких статтею 280 цього Кодексу на уповноважений розглядати справи про адміністративні правопорушення орган або посадову особу покладено обов’язок з’ясування всіх необхідних обставин справ.

Відповідно до статті 221 КУпАП уповноваженим органом на розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, є суд. Зокрема, статтею 280 КУпАП визначено обов’язок суду з’ясувати, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу.

Таким чином, КУпАП у поєднанні з іншими встановленими цією нормою обов’язками суду (з’ясування наявності згідно із частиною першою статті 21 КУпАП підстав для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу), визначеними статтею 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення (всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи), передбаченими статтею 1 КУпАП завданнями цього Кодексу (охорона встановленого правопорядку, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до правил співжиття, відповідальності перед суспільством), було покладено на суд обов’язок вжити всіх можливих заходів для встановлення обставин у справі, усунення можливих сумнівів у справедливості судового розгляду, зміцнення суспільної довіри до суду.

Відповідно до Висновку Консультативної ради європейських суддів № 11 (2008) судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованими. Підстави прийняття рішення повинні бути узгодженими, чіткими, недвозначними й несуперечливими. Вони повинні давати можливість читачеві простежити логіку міркувань, які привели суддю до ухваленого ним рішення. Хоча судді й мають можливість, а інколи й зобов’язані учиняти деякі дії з власної ініціативи, вони повинні давати відповідь лише на доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору. Виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення.

Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland) від 27 вересня 2001 року).

Комісією під час співбесіди встановлено, що в зазначених ГРД постановах про звільнення осіб від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд трудового колективу суддею не у повній мірі досліджено обставини цих справ та не у достатній мірі мотивовано рішення у цих справах. Зокрема, при дослідженні цих справ, встановлено суперечливі відомості щодо офіційного працевлаштування правопорушників у трудових колективах, до яких судом було передано матеріали; повторність вчинення правопорушення; перебування правопорушника на керівній посаді на підприємстві, трудовому колективу якого судом передані матеріали, що, на думку Комісії, викликає обґрунтовані сумніви у доцільності та правомірності передачі цих осіб на поруки. Комісія не ставить під сумнів ухвалені кандидатом рішення, проте відсутність мотивації та суперечливі відомості про правопорушників створюють у стороннього спостерігача уявлення про безпідставність таких судових рішень.

Також Комісія звертає увагу на значну кількість справ про передачу матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу, що очевидно не сприяло завданням КУпАП, оскільки велика кількість осіб по суті не понесла жодної відповідальності за вчинені правопорушення, яким держава і суспільство надають прискіпливої уваги і демонструють відсутність будь-якого їх толерування.

Крім того, необхідно вказати, що кандидатом у жодній справі не зазначено про фактичний стан сп’яніння правопорушників (кількість проміле), що унеможливлює врахування характеру вчиненого правопорушення, що за приписами статті 21 КУпАП є обов’язковим.

Також додатково ГРД надала Комісії інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики, але має бути врахована під час оцінювання, зокрема, у пункті 3  зазначено, що кандидат ухвалила рішення про закриття справи про адміністративне правопорушення на підставі пункту 7 статті 247 КУпАП, хоча строки накладення адміністративного стягнення ще не закінчилися.

Кандидат закрила справу про адміністративне правопорушення № 446/2363/14-п (за статтею 124 та частиною першою статті 130 КУпАП), посилаючись на закінчення строку накладення адміністративного стягнення, попри те, передбачений строк ще не сплив. Зі змісту постанови суду видно, правопорушення було вчинено 07 серпня 2018 року, а рішення про закриття провадження ухвалено 17 вересня 2018 року.

У своїх поясненнях ГРД в межах права на відповідь кандидат зазначила, зокрема, таке: «З обставин справи, які описані у цій постанові від 17 вересня 2018 року видно, що мало місце ДТП, де особу було доставлено з діагнозом політравма, клінічне алкогольне сп’яніння, госпіталізовано в реанімацію внаслідок ДТП, яка мала місце 07 серпня 2018 року о 22:10. У цій постанові жирним шрифтом було виділено норму закону, яка регламентує питання закриття провадження у справах, де мало місце кримінальне правопорушення. Отже, таке рішення було прийнято мною оскільки щодо особи яка притягувалась до адміністративної відповідальності працівниками поліції була винесена постанова про закриття кримінального провадження, а саме на підставі частини п’ятої статті 38 КУпАП в редакції станом на 2018 рік, положення якої передбачало, що у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження. На жаль, з огляду на те, що матеріали справ про адміністративні правопорушення за 2018 рік вже знищено, то надати такі матеріали я не можу, однак прошу врахувати мої письмові пояснення та дані, які є публічними у відповідному реєстрі судових рішень».

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень зазначено, що чітке обґрунтування та аналіз є базовими вимогами до судових рішень та важливим аспектом права на справедливий суд. Відсутність належного обґрунтування у справах про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, безпосередньо впливає на якість судового рішення як процесуального документа, впливає на можливість сприйняття його як сторонами, так і суспільством в цілому як результату правильного застосування юридичних норм, справедливого процесу та належної оцінки фактів, а також як такого, що може бути ефективно виконаним.

Зважаючи на той факт, що кандидатом у зазначеній постанові не було наведено жодних відомостей щодо наявності кримінального провадження та його закриття, а лише процитовано норму КУпАП щодо скорочених строків розгляду справи про адміністративне правопорушення у разі такого закриття, у стороннього спостерігача можуть виникнути обґрунтовані сумніви щодо вмотивованості такого рішення, а відтак і у чесності та непідкупності кандидата. Тому ГРД вважає за потрібне отримати додаткові детальні пояснення щодо цього приводу під час оцінювання кандидата.

Кандидат пояснила, що у справі № 446/2363/14 наявне кримінальне провадження, що у подальшому було закрито, а тому вона керувалася вимогами частини п’ятої статті 38 КУпАП, де було передбачено, що у цьому випадку строк стягнення становить один місяць з дня вчинення. Факт наявності такого кримінального провадження і його закриття доводиться рапортом працівника поліції.

Кандидат вважає, що у цій постанові вказані всі необхідні вимоги, які були передбачені до такого виду рішення суду чинним на той час законодавством, а саме статтею 283 КУпАП, зокрема опис обставин, встановлених судом, нормативний акт, що передбачав відповідальність, прийняте у справі рішення.

Говорячи про вмотивованість цього рішення кандидат зазначила, що практика розгляду таких справ у 2018 році, порівняно із сучасною, була дещо іншою і суд не вдавався до надмірної мотивації постанови, яка по своїй суті мала спрощений та оперативний характер. Послалась на практику ЄСПЛ, зокрема, справи «Проніна проти України» та «Серявін та інші проти України». Вважає, що постанова містить достатні мотиви для розуміння логіки судового висновку, що відповідає як вимогам КУпАП, так і підходам сформованим у Висновку КРЕС № 11. Крім того, сам Висновок КРЕС № 11 наголошує, що якість судового рішення не може оцінюватись виключно за обсягом та стилістикою викладення мотивів, а повинна враховувати баланс між ясністю, стислістю та ефективністю правосуддя.

Водночас Комісією під час співбесіди досліджено справу № 446/2363/14 і встановлено, що в зазначеній постанові дійсно не мотивовано підстави закриття провадження, а лише процитовано норму КУпАП щодо скорочених строків розгляду справи про адміністративне правопорушення у разі закриття кримінального провадження. Жодного посилання на наявне кримінальне провадження, а також на його закриття у постанові немає, що виключає можливість взагалі перевірити обґрунтованість цієї постанови та доводи кандидата про застосування нею строків накладення адміністративного стягнення.

Отже, Комісія визнає зазначені у пункті 1 висновку ГРД та пункті 3 інформації порушення суттєвими, що є підставою для зниження кількості балів за показником «сумлінність» за критеріями доброчесності та професійної етики на 15 балів.

У пункті 1 інформації ГРД зазначила, що матір кандидата здійснювала правосуддя у тому ж суді, що і кандидат. Вона була призначена на посаду судді Кам’янка-Бузького районного суду Львівської області 19 листопада 2010 року. Раніше аналогічну посаду в цьому ж суді обіймала її матір, ОСОБА_10, яка звільнилася менше ніж за рік до призначення кандидата. Як пояснює у своїй автобіографії кандидат, матір перейшла працювати в адвокатуру. На думку ГРД, попри те, що матір кандидата звільнилася з посади судді до призначення кандидата, вона могла потенційно впливати на призначення доньки суддею в тому ж суді, де вона пропрацювала багато років. Водночас ГРД зауважує, що кандидат не мала на меті приховати цю інформацію і надала її у своїй автобіографії.

Кандидат зазначила, що її мати ОСОБА_10 з 1993 до 2009 року працювала на посаді судді Буського районного суду Львівської області та була звільнена із посади судді за власним бажанням відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про звільнення суддів» від 11 червня 2009 року № 1515-VI. Натомість вона обіймає посаду судді Кам’янка-Бузького районного суду Львівської області, тобто іншого суду. Її мати ніколи не працювала у Кам’янка-Бузькому районному суді Львівської області, а вона ніколи не працювала у Буському районному суді Львівської області. Отже, дане твердження є помилковим та не відповідає дійсності, і як наслідок нівелює припущення ГРД про те, що її мати могла впливати на її призначення на посаду судді.

Комісія сприймає пояснення кандидата як правдиві та такі, що відповідають фактичним обставинам. Доказів впливу ОСОБА_10 на призначення Костюк У.І. суддею не надано, а тому зазначені в інформації ГРД обставини не свідчать про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

2. Рідні кандидата набули у власність низку земельних ділянок у Львівській області, підстави для набуття яких потребують пояснення. Сім земельних ділянок матері кандидата, ОСОБА_10, успадковано кандидатом: три земельні ділянки у селі Побужани, загальною площею 1,3547 га; земельна ділянка у місті Буську площею 0,08 га; дві земельні ділянки у селі Батятичі загальною площею 3,1326 га. У рідного брата кандидата, ОСОБА_11, є у власності п’ять земельних ділянок: земельні ділянки площею 1,1170 га; 2,4951 га; 1.1171 га; 2,2113 га; 3,5532 га в селі Желдець. У стороннього розсудливого спостерігача можуть виникнути обґрунтовані сумніви щодо обставин та підстав набуття матір’ю кандидата, яка свого часу була суддею, значної кількості земельних ділянок, а так само сумніви щодо набуття братом кандидата земельних ділянок, загальною сукупною площею близько 10 га. Вказане потребує додаткових пояснень від кандидата.

Кандидат пояснила, що земельні ділянки площею 0,1637 га кадастровий номер НОМЕР_1; 0,3111 га кадастровий номер НОМЕР_2; 0,8799 га кадастровий номер НОМЕР_3; 0,088 га кадастровий номер НОМЕР_4 набуті нею у спадщину після смерті її батька ОСОБА_12 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 08 серпня 2024 року. Дві інші земельні ділянки площею 1,1169 га кадастровий номер НОМЕР_5 та 2,0157 га кадастровий номер НОМЕР_6, що розташовані на території Батятицької сільської ради Львівського району Львівської області, набуті нею у спадщину після смерті її матері ОСОБА_10 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 08 серпня 2024 року. Ці дві земельні ділянки на території Батятицької сільської ради Львівського району Львівської області були набуті її матір’ю в порядку спадкування після смерті її брата - ОСОБА_13, який помер у 1997 році, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 21 квітня 1998 року. Тому, усі земельні ділянки, які вказано ГРД, як такі, що належали її матері, по-перше мають кількість не сім, а дві, по-друге, отримані нею у спадок від її брата, який помер ще у 1997 році. Отже, відсутні розумні підстави для висновку, що вони були набуті сумнівно, у тому числі шляхом будь-якого впливу її матері як судді.

Стосовно п’яти земельних ділянок у селі Желдець Львівського району Львівської області, які перебувають у власності її брата ОСОБА_11, то вони також успадковані ним після смерті його батька ОСОБА_12 та баби ОСОБА_14, які померли у 1983 та 1996 роках відповідно.

Кандидат зазначила, що не може надати будь-яке документальне підтвердження цієї обставини з огляду на те, що її брат не є членом її сім’ї, а також зважаючи на час, що минув, ці документи у нього відсутні. Вважає, що наведені обставини, з урахуванням її пояснень, не можуть бути витлумачені як такі, що дають сумніви в її доброчесності як судді.

Комісія вважає надані пояснення та документи на їх підтвердження достатніми для спростування сумніву у відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики щодо обставин, наведених у пункті 2 інформації ГРД.

Крім обставин, зазначених у висновку ГРД, при вирішенні питання відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики Комісія враховує таке.

Відповідно до інформації наявної в Комісії станом на січень 2026 року, Костюк У.І. порушено встановлені законодавством строки розгляду 17 справ. Стосовно порушення розгляду справ кандидат послалась на об’єктивні обставини, зокрема неодноразову неявку свідків, необхідність їх повторного виклику, застосування примусових заходів процесуального впливу, відсутність належного фінансування роботи суду, надмірне навантаження тощо.

Комісія вважає, що з урахуванням загальної кількості розглянутих Костюк У.І. справ, розгляд 17 справ з порушенням встановлених законодавством строків, є незначним, і не впливає на відповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

Відповідно до частини третьої статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд загальної юрисдикції вносить до ЄДРСР усі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.

Згідно з преамбулою цього закону його метою є забезпечення відкритості діяльності судів загальної юрисдикції, прогнозованості судових рішень та сприяння однаковому застосуванню законодавства.

Кандидат регулярно порушувала строки надсилання до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР) електронних копій судових рішень.

Комісією перевірено зазначені обставини і встановлено, що відповідно до інформації Державного підприємства «Інформаційні судові системи» за час роботи кандидатом порушено строки оприлюднення тексту судових рішень в ЄДРСР у 1 749 судових рішеннях (у 2018 році – 309 судових рішення, у 2019 році – 510 судових рішень, у 2020 році – 207 судових рішень, у 2021 році – 208 судових рішень, у 2022 році –  262 судові рішення, у 2023 році – 102 судові рішення, у 2024 році – 84 судові рішення, у 2025 році – 67 судових рішень). Водночас спостерігається значне перевищення строків у таких справах:

- у справі № 446/1394/18 прострочено 204 дні (ухвала від 01 січня 2018 року, направлено до реєстру 02 серпня 2018 року);

- у справі № 446/559/18 прострочено 247 днів (постанова від 02 квітня 2018 року, направлено до реєстру 06 грудня 2018 року);

- у справі № 446/1905/18 прострочено 296 днів (ухвала від 01 січня 2018 року, направлено до реєстру 02 листопада 2018 року);

- у справі № 446/192/19 прострочено 230 днів (ухвала від 25 січня 2019 року, направлено до реєстру 18 вересня 2019 року);

- у справі № 446/162/19 прострочено 232 дні (ухвала від 22 січня 2019 року, направлено до реєстру 18 вересня 2019 року);

- у справі № 446/836/22 прострочено 147 днів (ухвала від 24 червня 2022 року, направлено до реєстру 24 листопада 2022 року);

- у справі № 446/2787/23 прострочено 204 дні (ухвала від 14 травня 2024 року, направлено до реєстру 11 грудня 2024 року).

Значне порушення строків надсилання судових рішень до ЄДРСР кандидат пояснила великим навантаженням та допущенням описок у датах рішень. Також наголосила, що враховуючи загальну кількість внесених нею до ЄДРСР процесуальних документів (більше 22 000) 1 749 судових рішень є незначним показником. Більш того, 87 процентів цих судових рішень надіслано до ЄДРСР з порушенням строку не більше трьох днів. Також зауважила, що з кожним роком кількість судових рішень, оприлюднених в ЄДРСР з порушенням строків, зменшується.  

У пункті 19 Єдиних показників сумлінність визначена як старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.

Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику сумлінності, якщо, зокрема, але не виключно:

1) ефективно організовує виконання своїх повноважень і є дисциплінованим…;

3) під час здійснення професійної діяльності вживає достатніх заходів щодо дотримання розумних строків вчинення дій, виконання завдань, розгляду справ, заяв, звернень тощо, виготовлення процесуальних документів…

З огляду на зазначене Комісія вважає, що значна кількість судових рішень, внесених до ЄДРСР несвоєчасно протягом тривалого періоду свідчить про те, що кандидат недостатньо ефективно організовує свою роботу та не вживає достатніх заходів для виконання обов’язків, покладених на нього чинним законодавством.

Крім того, законодавцем прийнято Закон України «Про доступ до судових рішень» і така поведінка судді в певній мірі перешкоджає забезпеченню відкритості діяльності судів, що негативно впливає на репутацію окремого суду й авторитет правосуддя загалом, а також, що важливіше, створює можливі перешкоди для реалізації права осіб на справедливий суд.

Отже, Комісія визнає зазначене порушення суттєвим, що є підставою для зниження кількості балів за показником «сумлінність» за критеріями доброчесності та професійної етики на 15 балів.

Загальна кількість розглянутих суддею Костюк У.І. справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, становить 809 справ:

- у 686 справах накладено адміністративне стягнення;

-  у 38 справах застосовано заходи громадського впливу за статтею 21 КУпАП, 11 справ – осіб звільнено від адміністративної відповідальності, 2 справи – застосовано заходи впливу до неповнолітнього;

- у 72 справах ухвалено рішення про закриття провадження, зокрема, у 35 справах – за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, 1 справа - вчинення дії особою в стані крайньої необхідності, у 36 справах – у зв’язку з закінченням строків.

Отже, кількість справ про адміністративні правопорушення, закритих у зв’язку із закінченням строків на момент їх розгляду, передбачених статтею 38 КУпАП, становить лише 4,45 %. Непослідовностей або суперечностей при розгляді цих справ, різних підходів до їх вирішення Комісією під час дослідження досьє не встановлено.

Загальна кількість розглянутих Костюк У.І. справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 172-6 КУпАП, – 52 справи, у 46 справах ухвалено судове рішення про накладення адміністративного стягнення, у 6 справах – закрито провадження, з яких  у 4 справах – у зв’язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Загальна кількість розглянутих суддею справ про позбавлення батьківських прав, зокрема за позовом батька дитини до матері, в яких позов задоволено, становить 3 справи: № № 446/1042/24, 446/991/24, 446/1537/22.

Комісією встановлено, що у справах № № 446/1042/24, 446/991/24 залучено Службу у справах дітей, орган опіки та піклування, наявний висновок комісії з питань захисту прав дитини, додержано строки розгляду справ. Будь-якої непослідовності або суперечності в поведінці судді при розгляді цих справ Комісією не встановлено.

Водночас при дослідженні справи № 446/1537/22 Комісією звернуто увагу на швидкий розгляд справи (07 листопада 2022 року відкрито провадження у справі, 17 листопада 2022 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 30 листопада 2022 року, 30 листопада 2022 року – ухвалено рішення у справі). 

Костюк У.І. пояснила, що не затягує з розглядом справ, матеріали цієї справи надали можливість розглянути справу у зазначений вище строк, усі права учасників справи було дотримано.

Комісія вважає пояснення прийнятними, жодних доказів на їх спростування в Комісії немає, тому зазначені обставини не впливають на відповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 270 балів із 300 можливих, що вище 75% (225 балів) максимально можливого бала, тому Комісія вважає, що кандидат відповідає критеріям доброчесності та професійної етики.

V. Висновок Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

За результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Костюк У.І. отримала такі бали:

Критерії	Показники	Бал за показник	Бал за критерій
Професійна компетентність	Показники, отримані під час кваліфікаційного іспиту	345,3	345,3
Особиста компетентність	Рішучість та відповідальність	19,67	38,00
	Безперервний розвиток	18,33
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	11,00	42,33
	Ефективна взаємодія	11,00
	Стійкість мотивації	10,00
	Емоційна стійкість	10,33
Доброчесність та професійна етика	Незалежність		270
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
Всього			695,63

Згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону, якщо ГРД у своєму висновку встановила, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.

Отже, у зв’язку з наявністю висновку ГРД питання про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Костюк У.І. здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді повинно вирішуватися Комісією у пленарному складі.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Костюк Уляна Ігорівна набрала 695,63 бала.

2. Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання про підтвердження здатності Костюк Уляни Ігорівни здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                             Сергій ЧУМАК

Члени Комісії:                                                                         Андрій ПАСІЧНИК

                                                                                                   Роман САБОДАШ