1. Ганечко Олена Миколаївна – суддя Шостого апеляційного адміністративного суду.
У 2001 році закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Працювала юрисконсультом у приватному секторі, а також на посадах державної служби. З 2005 до 2011 року була суддею Шевченківського районного суду міста Києва, з 2011 до 2018 року – суддею Київського апеляційного адміністративного суду. З жовтня 2018 року переведена на посаду судді Шостого апеляційного адміністративного суду.
Доктор юридичних наук (2019), має вчене звання доцента (2023). Є викладачем Національної школи суддів України, а також членом Ради суддів України. Має стаж роботи у сфері права понад 24 роки.
2. Синельников Євген Володимирович – суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
У 2000 році закінчив Київський національний економічний університет. З 2001 до 2017 року працював у сфері юриспруденції. З 2012 до 2017 року був членом кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області. З листопада 2017 року є суддею Верховного Суду.
Доктор філософії в галузі права (2024). Має стаж роботи у сфері права понад 24 роки.
3. Чорна Валерія Вікторівна – суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
У 2001 році закінчила Інститут підготовки кадрів для органів прокуратури України Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого. З 2001 до 2008 року працювала на різних посадах в органах прокуратури, зокрема прокурором відділу Управління підтримання державного обвинувачення прокуратури Дніпропетровської області. З 2008 до 2019 року була суддею Дніпропетровського окружного адміністративного суду. З квітня 2019 року є суддею Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Кандидат юридичних наук (2021). Неодноразово обиралась з’їздом суддів до складу Ради суддів України, членом якої є й наразі. З грудня 2017 року є членом Дисциплінарної комісії приватних виконавців при Міністерстві юстиції України (призначена за квотою Ради суддів України). Має стаж роботи у сфері права понад 24 роки.
4. Роберт Гайн Брукхейзен (Robert Hein Broekhuijsen) – адвокат, суддя Дисциплінарного апеляційного суду Асоціації адвокатів, Королівство Нідерланди.
Закінчив Лейденський університет у 1982 році. У 1982–2003 роках працював адвокатом з морського права та страхування, надавав послуги клієнтам у всьому світі. 3 1999 року був керуючим партнером міжнародної юридичної фірми DLA у Нідерландах, а з 2003 року – членом правління DLA. 3 2005 до 2012 року працював Спеціальним Прокурором у Відділі Протидії Серйозним Шахрайствам Прокуратури Нідерландів. Як головний прокурор він успішно довів до кінця найзначнішу справу про корупцію в Нідерландах. Працював над багатьма складними міжнародними справами про шахрайство та корупцію у США, Британії, Індії та на Близькому Сході, надавав експертну допомогу з питань відмивання грошей, відстеження активів та протидії корупції в Програмі з розшуку та менеджменту активів (StAR), у партнерському проєкті Світового банку та УНЗ ООН; консультував та проводив тренінги у програмах щодо розслідування та боротьби з корупцією у таких країнах, як Молдова, Йорданія, Таїланд. Зараз він є співзасновником спеціалізованої юридичної фірми, що надає консультації корпораціям, органам влади та країнам із питань, пов’язаних із корупцією, проводить розслідування корупції та захищає компанії від звинувачень у корупції. З 2021 року є членом конкурсної комісії з відбору кандидатів на посади членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, з 2024 року – головою Громадської ради міжнародних експертів.
5. Джессіка Лотт Томпсон (Jessica Lott Thompson) – адвокатка, старша юридична радниця, спеціалістка з правової реформи, Канада.
У 2003 році здобула ступінь бакалавра права в Університеті Вікторії, Вікторія, Британська Колумбія, у 2017 році – ступінь магістра права (конституційне право) у Школі права Осґудж-Гол, Йоркський університет Торонто, Канада. 3 2008 до 2014 року працювала федеральною кримінальною прокуроркою у Службі державного обвинувачення Канади, сфера відповідальності – кримінальне та адміністративне судочинство. У 2015–2020 роках обіймала посаду Директорки з прав людини в Юконі й відповідала за управління Комісією Юкона з прав людини, що розглядала скарги проти уряду, компаній та організацій. На сьогодні є старшою юристкою та займається питаннями кримінального, адміністративного та конституційного права, прав людини та правової реформи, а також головою Робочої групи з підзвітності щодо воєнних злочинів Асоціації правників України i Канади та міжнародною спостерігачкою за виборами від ОБСЄ-БДІПЛ. 3 2017 до 2019 року була Міністром юстиції Канади, членкинею Консультативного комітету з питань суддів в Юконі. У цьому статусі відповідала за оцінку, перевірку документів i рекомендації федеральному Міністру юстиції щодо призначення суддів на рівні Вищого Суду відповідно до конституційних, етичних i політичних вимог. З 2024 року є членкинею Громадської ради міжнародних експертів.
6. Сігіта Руденайте (Sigita Rudėnaitė) – суддя Верховного суду Литовської Республіки.
Юридичну кар’єру розпочала у 1988 році на посаді юристки в Юридичному бюро Утени, у 1997 році її було призначено на посаду судді. Багато років працювала в різних ланках судової системи, зокрема в окружному суді Утенської області, Вищому адміністративному суді, Вільнюському обласному суді та Адміністративному суді Вільнюського району. У 2004 році була призначена до Верховного адміністративного суду Литви, з 2008 року працює у Верховному суді. З 2012 до 2022 року очолювала палату Верховного суду з розгляду цивільних справ. У 2020 – 2024 роках обіймала посаду голови Судової ради Литви. Брала участь у роботі комісій з добору та оцінювання суддів і щодо цих аспектів була радницею Президента Республіки, зокрема з питань добору кандидатів на посади суддів, а також оцінювала роботу суддів і перевіряла якість та ефективність їх діяльності. Викладає в Тренінговому центрі Національної адміністрації судів.