Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Віталія ГАЦЕЛЮКА,
членів Комісії: Олега КОЛІУША (доповідач), Руслана МЕЛЬНИКА,
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Яніни ГАЙДАЙ,
уповноваженого представника Громадської ради доброчесності Лілії СЕКЕЛИК,
розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Гайдай Яніни Федорівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Стислий виклад інформації про кар’єру кандидата.
Гайдай Яніна Федорівна, дата народження – __________, громадянка України.
У 2001 році Гайдай Я.Ф. закінчила Одеський інститут внутрішніх справ, отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію правознавця (диплом спеціаліста серії МВ № 14000948 від 30.04.2001).
Науковий ступінь та вчене звання у кандидата відсутні.
Кандидат трудову діяльність почала в 2003 році в Приморському районному судді міста Одеси на посаді помічника судді. В подальшому з 2009 до 2011 року працювала в Одеському апеляційному адміністративному суді на посаді помічника судді. З 2011 року до тепер здійснює адвокатську діяльність (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 001969, видане 20.06.2018 на підставі рішення Одеської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 24.12.2010 № VI-16/172).
Інформація про участь кандидата в конкурсі.
Рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернулася Гайдай Я.Ф. як особа, яка відповідає вимогам, визначеним пунктом 3 частини першої статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), тобто має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення щонайменше сім років.
Рішенням Комісії від 04.03.2024 № 105/ас-24 Гайдай Я.Ф. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Рішенням Комісії від 16.10.2024 № 319/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду в межах Конкурсу. Гайдай Я.Ф. допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
Рішенням Комісії від 13.01.2025 № 9/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Гайдай Я.Ф. допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).
Рішенням Комісії від 17.04.2025 № 89/зп-25 затверджено декодовані результати виконання практичного завдання та загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу. Гайдай Я.Ф. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Відповідно до рішення Комісії від 30.07.2025 № 143/зп-25 здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів Одеського апеляційного суду в межах Конкурсу. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу між членами Комісії від 01.08.2025 доповідачем у справі визначено члена Комісії Коліуша О.Л.
Пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону передбачено, що в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Комісія встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій (частина п’ята статті 75 Закону).
За результатами спеціальної перевірки Гайдай Я.Ф. уповноваженими працівниками секретаріату Комісії складено довідку від 22.09.2025 № 21.2-449/25. Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.
З наданих на запит Комісії відповідей не отримано інформації, що перешкоджає Гайдай Я.Ф. зайняттю посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посади з підвищеним корупційним ризиком.
Комісією у складі колегії № 4 проведено 18.11.2025 співбесіду із кандидатом Гайдай Я.Ф., досліджено матеріали досьє, зокрема висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД), усні та письмові пояснення кандидата, загальновідому та загальнодоступну інформацію стосовно кандидата, а також інші обставини, документи та матеріали.
Джерела права та їх застосування.
Відповідно до частини третьої статті 127 Конституції України на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.
Частиною першою статті 69 Закону визначено, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.
Статтею 28 Закону передбачено, що суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог:
1) має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років;
2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;
3) має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років;
4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1–3 цієї частини, щонайменше сім років.
Пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду – на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.
Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.
Частинами першою та другою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Пунктами 1.1 та 1.4 розділу 1 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 22.01.2025 № 20/зп-25 (зі змінами) (далі – Положення), передбачено, що кваліфікаційне оцінювання – це встановлена законом та Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики. Основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для суддів (кандидатів на посаду судді).
Відповідно до частини першої статті 85 Закону та пункту 1.6 розділу 1 Положення кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: складання кваліфікаційного іспиту, дослідження досьє та проведення співбесіди.
Пунктами 5.6, 5.8 розділу 5 Положення визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час кваліфікаційного іспиту) – 400 балів (з яких: рівень когнітивних здібностей – 60 балів; рівень знань з історії української державності – 40 балів; рівень загальних знань у сфері права – 50 балів; рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів; рівень здатності практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів. Особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала). Критерії доброчесності та професійної етики – 300 балів.
Оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки (пункт 5.7 розділу 5 Положення).
Результати оцінювання відповідності кандидата за критерієм професійної компетентності.
Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: когнітивні здібності; знання історії української державності; загальні знання у сфері права; знання зі спеціалізації суду відповідного рівня; здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації.
Пунктом 2.2 розділу 2 Положення визначено, що кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності проводиться з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. Показники відповідності кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюються на підставі результатів складення кваліфікаційного іспиту.
Рішенням Комісії від 11.09.2024 № 270/зп-24 призначено кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах та визначено таку черговість етапів його проведення: перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.
За результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація), Гайдай Я.Ф. набрала 126 балів.
За результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей, Гайдай Я.Ф. набрала 47,6 бала.
За результатами виконання практичного завдання з цивільної спеціалізації суду Гайдай Я.Ф. набрала 112,5 бала.
Водночас пунктами 8.1, 8.2 розділу 8 «Перехідні положення» Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19.06.2024 № 185/зп-24 (зі змінами), визначено, що положення щодо анонімного тестування з історії української державності, передбачені цим положенням, вводяться в дію з 30.12.2024, якщо інший строк не встановлено законом, та поширюються на іспити, призначені після цієї дати. У разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Ураховуючи, що кандидат Гайдай Я.Ф. не складала іспиту на знання історії української державності, нею успішно складено інші тестування та виконано відповідні практичні завдання, Комісія до загального результату іспиту додає 40 балів.
Відповідно до пункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
Отже, загальний результат складеного Гайдай Я.Ф. кваліфікаційного іспиту становить 326,10 бала, що свідчить про підтвердження нею здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.
Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
Комісією 06.08.2025 надіслано запит Гайдай Я.Ф. щодо надання пояснень та доказів (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують її відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.
На адресу Комісії 18.08.2025 надійшли пояснення кандидата.
Комісія зазначає, що під час обговорення питань у межах показника «безперервний розвиток» кандидат зазначила, що вона постійно підвищує свій рівень професійної діяльності, бере участь у семінарах, тренінгах, форумах. Однак кандидатом не підтверджено проходження обов’язкового підвищення рівня професійної компетентності (підвищення кваліфікації), передбаченого порядком підвищення професійного рівня адвокатів України. Так, відповідно до витягу з Єдиного реєстру адвокатів України, наданого кандидатом на адресу Комісії, кандидатом підтверджено підвищення кваліфікації у 2020, 2022, 2023 році. Водночас у Комісії відсутні відомості про підвищення кандидатом кваліфікації у 2021 та 2024 році, підтверджуючих документів кандидатом не надано.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний підвищувати свій професійний рівень.
Згідно зі статтею 11 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з’їздом адвокатів України 09.06.2017 (зі змінами), зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обов’язків адвоката, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, ораторського мистецтва.
Адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.
Способи та вимоги до підвищення кваліфікації адвоката врегульовані Порядком підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 03.07.2021 № 63 (у редакції, чинній на момент виникнення вказаних обставин) (далі – Порядок).
Відповідно до пункту 2 Порядку підвищення професійного рівня адвоката є його важливим професійним обов’язком, дотримання якого має забезпечувати безперервне поглиблення, розширення й оновлення адвокатами своїх професійних знань, вмінь та навичок, за бажанням адвоката – здобуття нової спеціалізації або кваліфікації у певній галузі права чи сфері діяльності на основі раніше здобутої освіти і практичного досвіду, та забезпечувати адвокатів достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві, практиці його тлумачення та застосування.
Пунктом 16 Порядку передбачено, що всі адвокати, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, зобов’язані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію).
Всі адвокати, за виключенням адвокатів, зазначених у пункті 19 Порядку, зобов’язані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік (10 залікових балів).
На думку Комісії, відсутність відомостей про підвищення кандидатом кваліфікації у 2021 та 2024 роки свідчить про неналежне виконання кандидатом вимог щодо постійного професійного розвитку.
Дослідивши письмові пояснення кандидата та обговоривши під час співбесіди показники особистої компетентності, члени Комісії індивідуально оцінили критерій особистої компетентності такими балами: за показниками рішучість та відповідальність (18, 18, 19), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 18,33; безперервний розвиток (17, 18, 18), середній бал, розрахований згідно з
пунктом 5.7 Положення, становить 17,67; загальний бал за критерій – 36.
З урахуванням викладеного Комісія зазначає, що кандидатом не продемонстровано належного рівення рішучості, відповідальності та безперервного розвитку.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить
36 балів із 50 можливих, що є нижчим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат не підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.
Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).
Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).
Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правого поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).
Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).
Ураховуючи письмові пояснення кандидата та відповіді, надані під час співбесіди, Комісія встановила, що кандидат продемонструвала належний рівня соціальної компетентності.
Критерій соціальної компетентності індивідуально оцінено членами Комісії такими балами: за показниками ефективна комунікація (10, 10, 9), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 9,67; ефективна взаємодія (10, 11, 9), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 10; стійкість мотивації (10, 9, 9), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 9,33; емоційна стійкість (11, 10, 9), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 10; загальний бал за критерій – 39.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 39 балів із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики.
Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.
Під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо (пункт 5.11 Положення).
Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17.12.2024 № 3659/0/15-24 (далі – Показники).
Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Показників під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата), та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані згідно із Законом України «Про запобігання корупції».
Пунктом 5.10 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.
Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225 (пункт 5.12 Положення).
При оцінюванні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про його невідповідність цим критеріям.
Відповідно до пунктів 9 та 10 розділу ІІ Показників оцінювання відповідності Показникам судді (кандидата на посаду судді) може ґрунтуватися на інформації без часових обмежень, з урахуванням давності та подальшої поведінки судді (кандидата на посаду судді).
Гайдай Я.Ф. до дисциплінарної відповідальності не притягувалася.
На адресу Комісії 24.11.2025 надійшов висновок ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді Гайдай Я.Ф. критеріям доброчесності та професійної етики (далі – Висновок).
Комісією під час співбесіди для встановлення відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджено обставини, зазначені у Висновку ГРД, та іншу інформацію з відкритих реєстрів, матеріалів електронного досьє кандидата.
У Висновку ГРД зазначила, що кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками «чесність» та «відповідність рівня життя задекларованим доходам». Кандидат не надала достовірну та відому їй інформацію в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), про яку має бути обізнана. Кандидат здійснювала витрати, розмір яких не відповідає її рівню життя, задекларованим доходам.
- Кандидатом у декларації за 2018 рік у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» зазначено лише один дохід – заробітну плату її чоловіка в розмірі 13 459 гривень за рік. Будь-які інші доходи Гайдай Я.Ф. або членів її сім’ї у декларації відсутні.
Отже, сукупний річний дохід сім’ї кандидата в розмірі 13 459 гривень дорівнює орієнтовно 1 121 гривня на місяць, що є меншим, ніж прожитковий мінімум на одну особу визначений у 2018 році. Це свідчить про неможливість забезпечення базових потреб сім’ї з двох осіб у межах задекларованих доходів.
У розділі 12 «Грошові активи» відсутні будь-які відомості про наявність готівкових коштів, коштів на банківських рахунках чи інших заощаджень. Це свідчить про те, що сім’я кандидата не мала задекларованих фінансових заощаджень, які могли б забезпечити її життєдіяльність упродовж звітного періоду з урахуванням надзвичайно низького рівня задекларованих доходів.
За таких обставин виникає обґрунтований сумнів у достовірності відображених у декларації відомостей про доходи та у законності джерел коштів, за рахунок яких здійснювалося утримання сім’ї у 2018 році.
У письмових поясненнях на звернення та висновок ГРД кандидата зазначила, що вона та її чоловік забезпечували своє проживання у 2018 році за рахунок заощаджень, які були отримані чоловіком за період роботи за контрактом на закордонних суднах. Крім того, їх син ОСОБА_1 до осені 2018 року проживав з ними однією сім’єю, а тому вони забезпечували своє проживання, у тому числі, і за рахунок його коштів.
Під час проведення співбесіди кандидат повідомила, що у 2018 році в неї не було доходів. Сім’я існувала за рахунок накопичених коштів, сформованих раніше із заробітку чоловіка-моряка, часткової фінансової допомоги сина-моряка, який періодично проживав із ними. Крім того, пояснила, що вони живуть доволі економно, ведуть «аскетичний» спосіб життя, займаються городництвом, не мають дорогого майна. Тому навіть помірних накопичень їм вистачало. Точної суми накопичених коштів вона назвати не може, але чоловік отримував приблизно 3 000 доларів США на місяць, контракти орієнтовно тривали до 6 місяців. Син (другий механік) отримував 4 300 євро на місяць, перебував по 4 місяці в рейсі. Отже, суми їхніх заробітків дозволяли сформувати достатні накопичення, хоча вона не може зараз назвати конкретний залишок на початок 2018 року. Заощадження чоловіка не були відображені в декларації, оскільки, на її переконання, мають зазначатися лише офіційно задекларовані доходи, а оскільки його доходи за відповідний період не були задекларовані, тому вона їх не відображала. Також вказала, що син є дорослою, самостійною особою. Він не проживав із ними постійно, частину часу був у рейсах, частину – проживав окремо з дівчиною. На момент подання декларації він не проживав із ними, тому вона не вказала його як члена сім’ї. Надалі підтвердила, що її син проживав із ними до вересня 2022 року. Син іноді давав їм гроші для проживання, однак вона їх не зазначала в декларації, бо вважала, що, оскільки він не був членом сім’ї на дату подання декларації, то такої необхідності немає. пізніше зрозуміла, що це було помилкою. Усвідомила це після подання наступних декларацій. Водночас підкреслила, що не мала наміру нічого приховувати. Вона не зверталася до Національного агентства з питань запобігання корупції з повідомленням про помилку чи уточненнями. На сьогодні декларація за 2018 рік залишається без змін. Підтвердити доходи свого чоловіка вона не може, оскільки у квітні 2023 року в них припинилися шлюбні відносини і чоловік відмовляється їй надавати будь-яку інформацію.
- У декларації за 2022 рік у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» та розділі 12 «Грошові активи» не зазначено жодних доходів чи заощаджень. Водночас вказано про набуття у власність автомобіля «Mitsubishi space star» 2003 року випуску, вартістю 25 000 грн, право власності на який зареєстровано 08.07.2022.
За відсутності задекларованих доходів або грошових активів така обставина створює невідповідність між задекларованими витратами та фінансовими можливостями кандидата, що потребує додаткового уточнення.
У письмових поясненнях Гайдай Я.Ф. вказала, що нею було допущено описку в зазначені вартості вказаного автомобіля, він був придбаний не за 25 000 гривень, а за 70 000 гривень. Кандидат також вказала, що гроші на придбання автомобіля були надані її сином, який є моряком на закордонних суднах та заробітна плата якого становила 4 000 доларів США на місяць. Крім того, використала заощадженя її чоловіка від роботи моряком.
Під час проведення співбесіди кандидат надала аналогічні пояснення.
- Відповідно до декларації за 2024 рік, 20.12.2023 кандидат набула право власності на легковий автомобіль «Nissan Qashqai» 2018 року випуску, вартістю 591 626 гривень. Водночас аналіз декларації за 2023 рік свідчить, що всі її доходи формувались виключно за рахунок грошових подарунків та благодійної допомоги, а саме: 300 000 гривень – подарунок від ОСОБА_2; 200 000 гривень – подарунок від ОСОБА_3; 200 000 гривень – подарунок від ОСОБА_1; 1 590 гривень – благодійна допомога від релігійної організації «Одеська іудейська релігійна громада «Хабад-Шомрей Шабос». Таким чином, сукупний дохід кандидата за 2023 рік становив 701 590 гривень. Згідно з пунктами 174.6, 174.1, 167.2 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент отримання подарунка), подарунки, отримані від фізичних осіб-резидентів, які не є родичами першого або другого ступеня споріднення, підлягають оподаткуванню за ставкою 5 % податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та 1,5 % військового збору (ставка чинна у 2023 році відповідно до підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України). Виходячи із загальних правил, за відсутності підтвердження родинних зв’язків із ОСОБА_3, із 200 000 гривень кандидат мала сплатити податки в розмірі 6,5 %, тобто 13 000 грн. Благодійна допомога в розмірі 1 590 гривень не включається до оподатковуваної бази, оскільки відповідно до положень підпункту 170.7.1. пункту 170.7 статті 170 Податкового кодексу України не підлягає оподаткуванню.
Після сплати податків залишок коштів мав би становити близько 688 590 гривень. Із цієї суми 591 626 гривень кандидат витратила на придбання транспортного засобу.
Таким чином, чистий залишок коштів після купівлі автомобіля мав складати лише близько 96 964 грн. Отже, навіть за умови повного витрачання залишкових коштів – 96 964 гривень, на потреби сім’ї, кошти, що потенційно залишились після купівлі автомобіля, лише трохи перевищують мінімальний прожитковий рівень для двох осіб. Водночас у розрахунок не враховано витрати на утримання житла, комунальні платежі, транспорт, побутові потреби, медичне забезпечення, подорожі (зокрема, відповідно до даних Державної прикордонної служби України протягом 2023 року встановлено 12 разів перетинання кордону України) тощо, які роблять існування на таку суму економічно нереальним. Також, на думку ГРД, викликає сумніви надання грошових подарунків ОСОБА_2 у розмірі 300 000 гривень та ОСОБА_1 у розмірі 200 000 гривень, оскільки дохід ОСОБА_2 за період з 2019 року до 2023 року включно був таким: у 2019 році – 65 506,46 гривні, у 2020 році – 41 327,68 гривні, у 2021 році – 20 634,57 гривні, у 2022 році – 49 086,82 гривні, у 2023 році – 78 436 гривень. Дохід ОСОБА_1 за період з 2019 року до 2023 року становив 0. Крім того, відповідно до даних Державної прикордонної служби України, син кандидата виїхав у 2022 році за кордон та наразі не перебуває на території України. У 2024 році кандидат також задекларувала отримання подарунка від ОСОБА_1 на суму 200 000 гривень.
У свої письмових поясненнях кандидат повідомила, що її син є моряком та його дохід підтверджується трудовими контрактами, зокрема контрактом від 13.02.2023 строком на 6 місяців (до 12.08.2023) із розміром заробітної плати 3 315 доларів США. Вважає, що ці документи підтверджують дохід її сина у розмірі 19 890 доларів США, що еквівалентно 758 306 гривень, тому він був спроможний зробити подарунок в розмірі 200 000 гривень.
Крім того, її матір’ю було проданий автомобіль «Nissan Qashqai» 2007 року випуску за 300 000 гривень, який належав їй на праві власності. Кандидата зазначила, що 31.01.2015 нею придбано вказаний автомобіль за 144 000 гривень. Через декілька місяців за погодженням із матір’ю автомобіль було переоформлено на неї. При цьому надати договір купівлі-продажу вона не може, оскільки він у неї не зберігся.
Після цього її мати подарувала їй кошти у розмірі 300 000 гривень. Залишок коштів після придбання автомобіля марки «Nissan Qashqai» 2018 року випуску становив 96 964 гривні, а прожитковий мінімум для однієї особи на рік – 31 068 гривень. Водночас прожитковий мінімум було помножено на двох осіб, але з 18.04.2023 вона не підтримує фактичних шлюбних відносин зі своїм чоловіком і проживає одна.
Тому коштів, які залишись у неї після придбання автомобіля, їй вистачало для проживання, а закордонні поїздки оплачувались сином, оскільки вони були пов’язані з відвідуванням онука і наданням допомоги за його доглядом. Більшість поїздок була обмежена лише перебуванням у місті Кишинів і не передбачала великих витрат.
Під час співбесіди кандидат додатково пояснила, що у 2015 році вона придбала автомобіль «Nissan Qashqai» 2007 року випуску. Джерелом коштів для придбання автомобіля стала виплачена їй компенсація в розмірі 10 000 доларів США як відшкодування вартості пошкодженого автомобіля та моральної шкоди. У 2013 році вона стала учасником дорожньо-транспортної пригоди, у результаті якої отримала тілесні ушкодження, а належний їй автомобіль «KIA Magentis» було пошкоджено.
Через декілька місяців за погодженням із матір’ю автомобіль було переоформлено на неї, однак фактичним користувачем авто весь час була вона. Це підтверджується, зокрема, матеріалами адвокатського досьє та відомостями, які є в загальному доступі. У деклараціях вона зазначала автомобіль як такий, що перебуває в неї на праві користування. Також повідомила, що фактичне отримання коштів за договором вона здійснила як довірена особа, після чого мати передала їй 300 000 грн у формі подарунка.
ОСОБА_3 не є її родичем. Це її близький приятель. Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів сума виплаченого доходу ОСОБА_3 за 2023 рік становить 6 133 161 гривня. За таких обставин він був спроможний подарувати їй 200 000 гривень. Вона ніколи не представляла його інтересів та не надавала йому правничих послуг. Щодо щорічної декларації про майновий стан фізичної особи, яка подається до 31 березня, допускає, що її бухгалтер не відобразив зазначений дохід і податок не було сплачено. Якщо таке порушення має місце, вона усуне його шляхом подання уточнювальної декларації та сплати необхідних податкових зобов’язань.
ГРД висуває сумніви щодо договорів як до доказів, що підтверджують отриманий дохід фізичною особою, звертає увагу, що моряки, які були працевлаштовані за кордоном та отримують доходи, мають подати декларацію про майновий стан та доходи за минулий рік відповідно до порядку оподаткування іноземних доходів фізичних осіб, визначеному пунктом 170.11 статті 170 Податкового кодексу України. За встановленими правилами, у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, фізична особа зобов’язана подати річну податкову декларацію та сплатити податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків та військовий збір за ставкою – 1,5 відсотка.
Відповідно до відповіді з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи не виявлено задекларованого доходу, отриманого чоловіком кандидата, а сума доходів за період з 2015 року до 2022 року зазначена в довідці, не свідчіть про можливість здійснення накопичень. У сина кандидата також відсутні відповідні доходи.
Крім того, на думку ГРД, відсутність задекларованих заощаджень у деклараціях кандидата свідчить про невідповідність між рівнем доходів та фактичними витратами, що може вказувати на наявність незадекларованих джерел фінансування або свідоме викривлення фінансової інформації в декларації.
ГРД також надала Комісії інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребує пояснення з боку кандидата. У деклараціях за 2018, 2022, 2023, 2024 роки, в розділі 16 «Входження суб’єкта декларування до керівних, ревізійних чи наглядових органів об’єднань організацій, членство в таких об’єднаннях (організаціях)» щодо членства в організаціях, у тому числі професійних об’єднаннях, не було зазначено інформації про членство кандидата у Національній асоціації адвокатів України.
У письмовий поясненнях та під час співбесіди кандидат вказала, що нею помилково не було зазначено про членство в Національній асоціації адвокатів України. Невідображення цієї інформації є наслідком її помилки і не мало на меті приховування інформації, більше того, будучи адвокатом, вона автоматично набула статусу члена Національній асоціації адвокатів України.
У декларації за 2022 рік у розділі 12.1 «Банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у суб’єкта декларування або членів його сім’ї відкриті рахунки або зберігаються кошти, інше майно» не зазначено жодних відомостей. Тобто кандидат не вказала жодного банку чи іншої фінансової установи, у яких вона або члени її сім’ї мали відкриті рахунки чи розміщено кошти.
У письмовий поясненнях та під час співбесіди кандидат вказала, що вона не є суб’єктом декларування, тому заповнення декларацій є нововведенням. Дійсно у декларації за 2022 рік вона не зазначила наявність у неї банківських рахунків, але вказане було виправлено в деклараціях за 2023–2024 роки. Надати відомості про наявність у її колишнього чоловіка банківських рахунків у 2023–2024 вона не мала можливості, оскільки з 18.04.2023 вони припинили фактичні шлюбні відносини.
Крім того, Комісією було обговорено з кандидатом питання, які виникли під час дослідження інформації з відкритих реєстрів, матеріалів електронного досьє кандидата.
- В електронному досьє кандидата на посаду судді відсутні відомості про подання декларації доброчесності за 2023 рік та декларації родинних зв’язків за 2019–2023 роки. Крім того, під час перевірки поданих кандидатом декларацій доброчесності та родинних зв’язків в електронному досьє кандидата встановлено, що під час подання документів для участі в Конкурсі, Гайдай Я.Ф. не подано декларації доброчесності та родинних зв’язків встановленої форми, визначеної рішенням Комісії від 02.11.2023. Водночас подано декларації доброчесності та родинних зв’язків, сформовані під час подання документів для участі конкурсі на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошеному рішенням Комісією від 09.08.2019 № 154/зп-10.
Під час співбесіди кандидат зазначила, що вона їх заповнила та надіслала, але не перевірила, чи їх успішно подано. Вже в наступному році (у 2024 році) ввійшла в кабінет і побачила, що вони в неї висять не як відправлені, а як сформовані. Як так сталося, пояснити не може. Вже коли заповнювала в 2024 році декларації, то переконалася в тому, що вони відправлені. Ніякого умислу для приховування інформації не було. Щодо питання, чи було подано саме ті форми декларацій, які вимагалися умовами поточного конкурсу, вона не може точно пригадати, чи подавала форми за зразком, встановленим Комісією у 2019 році, чи ті, що були згенеровані системою під час подання документів.
Відповідно до Умов проведення конкурсу на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, затверджених рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами), особа, яка бере участь у Конкурсі та не є суддею, зобов’язана подавати декларації родинних зв’язків та доброчесності кандидата на посаду судді щорічно до 01 травня.
- Стосовно адвокатської діяльності та фактичних витрат, які кандидат несе у зв’язку зі здійсненням адвокатської діяльності, зазначила, що в період з 10.01.2011 до 07.06.2023 перебувала у складі Адвокатського об’єднання «Юридична консультація Приморського району місті Одеси». З 07.06.2023 вона звільнена, здійснює індивідуальну адвокатську діяльність та перебуває на обліку в контролюючих органах як особа, що провадить незалежну професійну діяльність.
Також кандидат зазначила, що розмір гонорару залежить від низки обставин (складність справи, судове або досудового ведення справи, обсяг роботи, який підлягає виконанню, складання процесуальних документів або консультації) і орієнтовно становить від 500 гривень до 10 000 гривень. Приблизна кількість клієнтів, яким вона надавала правову допомогу, зокрема у вигляді консультацій, складання процесуальних документів, представлення інтересів у суді, становить 60 осіб.
Річний обсяг витрат у зв’язку із веденням адвокатської діяльності складається із щорічних внесків до Національній асоціації адвокатів України та Ради адвокатів Одеської області, сплати податків, витрат на канцелярські товари, технічні засоби, транспорт, поштові послуги.
Водночас дохід кандидата від провадження незалежної професійної діяльності відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів з 2011 до 2024 року становить 150 500 гривень, з яких у 2011 році 1 500 гривень – заробітна плата від адвокатського об’єднання «Юридична консультація Приморського району міста Одеси», у 2016 році 4 000 гривень – податкова декларація про майновий стан і доходи, у 2019 році 1 000 гривень – від ТОВ «КБС», у 2024 році 144 000 гривень – податкова декларація про майновий стан і доходи.
Під час проведення співбесіди кандидат вказала, що здійснювала адвокатську діяльність у складі адвокатського об’єднання «Юридична консультація Приморського району міста Одеси» як член адвокатського об’єднання. Ордери видавалися Радою адвокатів виключно на адвокатське об’єднання, отримати їх самостійно було неможливо. Порядок був таким: клієнт укладав договір з адвокатським об’єднанням і сплачував кошти не їй особисто, а на рахунок об’єднання або бухгалтеру; бухгалтер видавала клієнту чек і формувала ордер, який передавався їй. Вона не мала доступу до звітних відомостей, які повинні були вестися бухгалтером. Лише нещодавно від інших колег стало відомо, що протягом років бухгалтер не передавала інформації про нарахування, зокрема, до Пенсійного фонду України, що призвело до втрати стажу деякими адвокатами. Самостійно отримати чи відновити ці відомості наразі неможливо. Причини ненадання бухгалтером відповідної звітності їй невідомі.
Вона не подавала декларації самозайнятої особи, оскільки всі фінансові операції, включно з обліком доходів та сплатою обов’язкових платежів, здійснював бухгалтер адвокатського об’єднання. Клієнти сплачували кошти виключно об’єднанню, а не їй особисто, з яких їй об’єднання нараховувала заробітну плату, яку виплачувало постійно.
Вона не була обізнаною про те, що бухгалтер фактично не здійснювала необхідних відрахувань. Крім того, кандидат надала пояснення, що у 2018 році в неї доходів не було, однак, чи дійсно це так, вона пригадати не може. Вона здійснювала професійну діяльність у 2018 році. У 2019 році дохід отримувала, однак, чому бухгалтер не подала його, вона не знає. У 2022 році активної діяльності майже не здійснювала, завершувала старі справи, а нових майже не було, адвокатське об’єднання фактично не працювало, доходів за 2022 рік не отримувала. У неї є претензії до адвокатського об’єднання у 2023 році, але не має до кого звертатися, оскільки керівник об’єднання помер.
- Стосовно фактичних витрат, які несе у зв’язку зі здійсненням адвокатської діяльності, Гайдай Я.Ф. зазначила, що з 2023 року і дотепер користується офісом розташованим у місті Одеса, власник ОСОБА_4. Водночас у деклараціях за 2023 та 2024 роки кандидат не декларує в розділі 3 «Об’єкти нерухомості» право користування вказаним офісом.
Під час співбесіди кандидат вказала, що це було її помилкою. Вона користується вказаним офісом на підставі усного договору, у них була домовленість з власником, що вона допомагає з доглядом за її будинком і користується, відповідно, офісом.
- У декларації за 2018 рік у розділі 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» кандидат зазначила про наявність у неї на праві власності двох автомобілів: «Mitsubishi Galant» 1991 року випуску, дата набуття – 29.05.2013, ціна – 37 000 гривень, та «Kia Magentis» 2006 року випуску, дата набуття – 14.08.2013, ціна – 44 000 гривень. Відповідно до інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів дохід кандидата з 2003 до 2011 року становив 139 527,04 гривні без урахування податків, дохід чоловіка кандидата з 2003 до 2012 року становив 38 427,46 гривні без урахування податків.
Під час співбесіди кандидат надала пояснення, аналогічні письмовим, та зазначила, що джерелом походження коштів є чоловік ОСОБА_5, який з 2012 року працював моряком. Надати всі його контракти моряка вона не може, оскільки з 18.04.2023 між ними припинено шлюбні відносини. Надала контракт від 14.05.2012, де зазначається, що строк дії контракту 4+/- місяці із заробітною платою 1 000 доларів США, та контракт від 29.05.2013 із якого вбачається, що строк дії контракту 4 (+2/-1) місяці з розміром заробітної плати 1 200 доларів США. Таким чином, у її чоловіка була можливість придбати автомобіль марки «Kia Magentis».
Стосовно походження коштів на придбання автомобіля марки «Mitsubishi Galant» 1991 року випуску, вартістю 37 000 гривень (за курсом НБУ – 4 625 доларів США) пояснила, що за договором купівлі-продажу від 12.12.2005 було продано квартиру в місті Одесі за 13 800 гривень (2 732 долари США). Вказані кошти було заощаджено. Крім того, 12.02.2011 було продано квартиру в місті Євпаторії АР Крим. Вартість проданого майна становила 316 000 гривень (39 798 долари США), яка належала синові ОСОБА_1. 17.02.2011 син ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу набув у власність квартиру в місті Одесі, вартістю 190 000 гривень (23 929 долари США). На момент придбання син був неповнолітнім. Різницю коштів, яка становила 15 869 доларів США, ними було заощаджено. Тому, автомобіль марки «Mitsubishi Galant» було придбано за рахунок заощаджень.
- У деклараціях за 2022–2024 роки в розділі 4 «Об’єкти незавершеного будівництва» кандидат декларуєте право власності чоловіка на квартиру, загальною площею 45,6 кв.м, розташовану в селі Фонтанка Одеської області, дата набуття права – 01.08.2018. Кандидатом не було задекларовано вказане право чоловіка в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 рік.
У письмових поясненнях кандидат зазначила, що чоловік ОСОБА_5 01.08.2018 уклав договір про пайову участь № 18/22 з обслуговуючим кооперативом «Чорноморська Рив’єра 2016», за умовами якого новозбудоване майно – квартира площею 45,60 кв.м, розташована на ___ поверсі за будівельною адресою: Одеська область, Лиманський район, село Фонтанка, АДРЕСА_1. Згідно з пунктом 5.1 вказаного договору розмір паю асоційованого члена встановлюється в державній валюті, що еквівалентно 29 184 доларам США. Перший платіж у розмірі 15 000 доларів США був сплачений одразу. Оплата іншої частини здійснювалась частинами в період з серпня 2018 року до березня 2021 року.
Джерелом походження коштів зазначила кошти, отримані від продажу квартири в місті Євпаторії АР Крим в 2011 році (15 869 доларів США). 15 000 доларів CША було використано на придбання паю в зазначеному об’єкті нерухомості. Залишок суми в розмірі 14 184 доларів США було сплачено за рахунок коштів отриманих від трудової діяльності моряків, а саме чоловіка ОСОБА_5 та сина ОСОБА_1.
Дотепер об’єкт не введено в експлуатацію, тому вказана квартира не може використовуватися для фактичного проживання або використання.
Під час проведення співбесіди кандидат додатково зазначила, що це була її перша декларація і вона вважала, що квартиру потрібно зазначати вже після того, як буде виплачений майновий пай. Наразі вона розуміє, що помилялася. Зауважила, що в них були накопичення, які залишилися від продажу квартири, яка належала її неповнолітньому синові, частину коштів у розмірі 15 000 доларів США вони сплатили з цих накопичень, а залишок вже сплачували з контрактів чоловіка протягом чотирьох років. 15 000 доларів США в них пішло на квартиру, а 896 доларів США – на придбання автомобіля. У декларації за 2018 рік вона не зазначала про 15 000 доларів США заощаджень, оскільки вони були використані в 2018 році.
- Відповідно до інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів кандидатом у 2022 році отримано від РО ОІРГ «ХАБАД-ШОМРЕЙ ШАБОС» благодійну допомогу в розмірі 3 578,73 гривні, у 2023 році чоловіком отримано соціальні виплати від Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради в розмірі 6 762 гривні, у 2024 році чоловіком отримано соціальні виплати від Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради в розмірі 31 020 гривень. Водночас у деклараціях за 2022–2024 роки вказані виплати не задекларовано.
У письмових поясненнях кандидат вказала, що в декларації за 2022 рік нею не зазначено допомоги, отриманої від релігійної організації «Одеська іудейська релігійна громада «Хабад-Шомрей Шабос» у розмірі 3 578,73 гривні через відсутність у неї вказаних відомостей. Вона не мала умислу приховати цю інформацію.
У деклараціях за 2023–2024 роки нею не надавались відомості про доходи, заощадження або інші фінансові активи чоловіка ОСОБА_5, оскільки з 18.04.2023 вона припинила фактичні шлюбні відносини зі своїм чоловіком і не проживала з ним однією сім’єю.
Під час співбесіди кандидат додатково зазначила, що вказувала свого чоловіка в деклараціях за 2023 та 2024 роки, оскільки відповідно до роз’яснень Національного агентства з питань запобігання корупції повинна була його декларувати бо шлюб було розірвано тільки в 2025 році.
Для надання оцінки встановленим обставинам, Комісією було досліджено документи, надані кандидатом на обґрунтування пояснень, а саме: копію відомостей з Головного сервісного центру МВС Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях стосовно зареєстрованих за кандидатом транспортних засобів, копію відомостей про придбання транспортного засобу «Nissan Qashqai» 2007 року випуску, копію довіреності на експлуатацію та розпорядження автомобілем «Nissan Qashqai» 2007 року випуску, відомості про ціну автомобіля «Kia Magentis» 2006 року випуску, копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу за реєстраційним номером НОМЕР_1, копію диплома з додатком про закінчення у 2019 році сином ОСОБА_1 Херсонської державної морської академії, копії договорів моряка ОСОБА_1 за період з 2018 року до 2024 року із зазначенням заробітної плати, копію послужної книжки сина ОСОБА_1, копію договору купівлі-продажу автомобіля «Mitsubishi space star» 2003 року випуску, копію договору дарування частки квартири в місті Євпаторії АР Крим від 11.02.2004, копію договору купівлі-продажу квартири в місті Євпаторії АР Крим від 12.02.2011, договір купівлі-продажу квартири в місті Одеса від 17.02.2011, копію договору пайової участі № 18/22 від 01.08.2018, копії квитанції АТ «Райффайзен Банк» про перерахунок 200 000 гривень від ОСОБА_3, копію відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми нарахованого доходу за 2023 рік про дохід ОСОБА_3, копію позовної заяви про розірвання шлюбу Гайдай Я.Ф., копію рішення Пересипського районного суду міста Одеси від 27.08.2025, копію апеляційної скарги від 23.09.2025, копію ухвали Одеського апеляційного суду від 20.10.2025, копію попереднього договору купівлі-продажу транспортного засобу від 22.11.2023, копію розписки про отримання 10 000 доларів США, копію угоди про примирення від 05.12.2014, копію відомостей з Головного сервісного центру МВС Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях щодо продажу «Nissan Qashqai» 2007 року випуску, копію договорів моряка ОСОБА_5 за 2012 та 2013 роки, копію договору купівлі-продажу квартири в місті Одеса від 12.11.2005.
За результатами аналізу поданих декларацій, пояснень кандидата та її відповідей під час співбесіди, а також документів, наданих на обґрунтування пояснень, Комісією встановлено сукупність обставин, які свідчать про недотримання кандидатом вимог Закону України «Про запобігання корупції», а також принципів чесності та прозорості, передбачених Бангалорськими принципами поведінки судді та Кодексом суддівської етики.
Дослідивши вказані обставини, Комісія не виключає можливості отримання чоловіком Гайдай Я.Ф. та її сином доходів від діяльності, пов’язаної з мореплавством, однак отримана інформація не дає можливості Комісії визначити, який розмір заощаджень міг би бути акумульований кандидатом від доходу чоловіка, а також визначити розмір допомоги, яку надавав з 2018 року син, враховуючи те, що під час надання письмових та усних пояснень кандидат не змогла надати відповіді на ці питання. Крім того, у деклараціях за 2018 та 2022 роки відомості про наявність заощаджень у неї чи її чоловіка, а також розмір допомоги, яку надавав син, відсутні.
Комісія також враховує, що син кандидата ОСОБА_1 проживав з ними однією сім’єю до вересня 2022 року. Водночас у декларації за 2018 рік відомості про сина, його об’єкти нерухомості, автомобілі, доходи, заощадження відсутні. У своїх поясненнях кандидат посилалась на наявність у 2018 та 2022 роках заощаджень у її чоловіка ОСОБА_5 та надану їй допомогу сином ОСОБА_1. Водночас у деклараціях за 2018 та 2022 роки вказані відомості відсутні. Кандидатом у декларації за 2022 рік також не було зазначено отриману нею благодійну допомогу. Вказані обставини свідчать про неналежне виконання кандидатом вимог Закону України «Про запобігання корупції».
Крім того, Комісія зауважує, що кандидат надавала суперечливі та не послідовні пояснення в частині періоду проживання сина з ними однією сім’єю. Так, у відповіді на питання 5, яке міститься у звернені ГРД, щодо джерел доходів її та її чоловіка, які забезпечували їх проживання у 2022 році, кандидат зазначила, що їхній син проживав з ними однією сім’єю в період з 2019 року до серпня 2022 року. У відповіді на питання 12, яке міститься у звернені ГРД, щодо джерел доходів її та її чоловіка, які забезпечували їх проживання у 2018 році, кандидат вказала, що їхній син проживав з ними однією сім’єю до осені 2018 року. У відповіді на пункт 2 інформації ГРД, яка міститься у Висновку ГРД кандидат зазначила, що у 2022 році ні вона, ні її чоловік не отримували доходів. Через повномасштабне вторгнення її чоловік, будучи моряком, не мав змоги виїжджати за кордон. Забезпечення життєдіяльності відбувалось за кошти, які її чоловік отримав у попередньому році від роботи моряком, та кошти сина, який до вересня 2022 року проживав разом з ними однією сім’єю. Тільки під час співбесіди кандидат підтвердила, що син з ними проживав однією сім’єю до вересня 2022 року.
На думку Комісії, Гайдай Я.Ф. надала суперечливі пояснення щодо обставин придбання чоловіком об’єкта незавершеного будівництва – квартири у 2018 році. Так, кандидат у своїх поясненнях зазначила, що вартість об’єкта є еквівалентною 29 184 доларам США. Перший платіж у розмірі 15 000 доларів США було сплачено одразу. Оплата решти здійснювалась частинами в період з серпня 2018 року до березень 2021 року. Водночас відповідно до пункту 5.2 договору про пайову участь № 18/22 розмір першого внеску у гривні (в еквіваленті до долара США) на день платежу становить 10 відсотків від суми договору (2 919 доларів США), а інші платежі, крім останнього, становили 850 доларів США, останній – 765 доларів США (у період з вересня 2018 року до березня 2021 року).
Комісією також встановлено, що Гайдай Я.Ф. у період з 10.01.2011 до 07.06.2023 перебувала у складі адвокатського об’єднання «Юридична консультація Приморського району міста Одеси». Водночас дохід кандидата за час перебування у складі адвокатського об’єднання становить: у 2011 році – 1 500 гривень (заробітна плата від адвокатського об’єднання «Юридична консультація Приморського району міста Одеси»), у 2016 році – 4 000 гривень (податкова декларація про майновий стан і доходи), у 2019 році – 1000 гривень (ТОВ «КБС»). На думку Комісії, тривала робота кандидата у складі адвокатського об’єднання за умов майже нульових доходів, попри те, що така діяльність передбачає отримання винагороди, викликає обґрунтований сумнів у повноті та достовірності поданих відомостей.
Такі розбіжності та непропорційність між тривалістю професійної діяльності та фактично задекларованими доходами можуть свідчити про можливе приховування або неналежне декларування доходів.
Комісія критично оцінює пояснення кандидата, що відсутність відомостей про її доходи в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів пов’язано з неналежним виконанням обов’язків бухгалтера адвокатського об’єднання, ураховуючи те, що на обґрунтування зазначених пояснень кандидатом не надано відповідних доказів.
Крім того, кандидатом не дотримано умов проведення Конкурсу (особа, яка бере участь у Конкурсі та не є суддею, зобов’язана подавати декларації родинних зв’язків та доброчесності кандидата на посаду судді щорічно до 01 травня), а саме не подано декларації доброчесності за 2023 рік та родинних зв’язків за 2019–2023 роки.
Відповідно до пункту 3.1, 3.2 Бангалорських принципів поведінки судді від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, суддя демонструє поведінку, бездоганну навіть з точки зору стороннього спостерігача. Спосіб дій та поведінка судді мають підтримувати впевненість суспільства в чесності та непідкупності судових органів. Недостатньо просто чинити правосуддя, потрібно робити це відкрито для суспільства.
Згідно зі статтею 3 Кодексу суддівської етики, затвердженого XХ черговим з’їздом суддів України від 18.09.2024, суддя має докладати зусиль, щоб, на думку звичайної розсудливої людини (законослухняної людини, яка, будучи достатньою мірою поінформованою про факти та процеси, що відбуваються, об’єктивно сприймає інформацію та обставини зі сторони), його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності.
Відповідно до пункту 18 розділу ІІІ Показників чесність – правдивість, принциповість, щирість судді (кандидата на посаду судді) у професійній діяльності та особистому житті. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику чесності, якщо, зокрема, але не виключно: надав достовірну та відому йому інформацію в деклараціях доброчесності судді (декларації доброчесності кандидата на посаду судді), деклараціях родинних зв’язків судді (декларації родинних зв’язків кандидата на посаду судді), деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнаний; надав правдиві усні та/або письмові відомості під час участі в доборі, конкурсі, кваліфікаційному оцінюванні, дисциплінарному провадженні, інших юридичних процедурах, у яких такий суддя (кандидат на посаду судді) брав та/або бере участь; не приховував таких відомостей за наявності підстав вважати, що вони були йому відомі, крім випадків, коли законодавство дозволяє відмовлятись від надання інформації.
Згідно з пунктом 22 розділу ІІІ Показників рівень життя судді (кандидата на посаду судді) відповідає задекларованим доходам, якщо рівень його майнового стану не викликає у звичайної розсудливої людини обґрунтованого сумніву в можливості правомірного його формування за рахунок задекларованих доходів, отриманих із законних джерел, якщо, зокрема, але не виключно суддя (кандидат на посаду судді) здійснював витрати, розмір яких відповідає його рівню життя, задекларованим доходам.
З огляду на викладене Комісія дійшла висновку, що дії кандидата Гайдай Я.Ф. свідчать про недотримання принципів чесності, прозорості та відкритості, що є складовими критерію доброчесності судді.
У правових позиціях Великої Палати Верховного Суду неодноразово підкреслювалося, що Комісія має виключити наявність будь-яких сумнівних фактів щодо поведінки судді не лише з точки зору вимог законодавства, але й з метою зміцнення переконання суспільства в чесності, незалежності, неупередженості та справедливості суддівського корпусу та з огляду на необхідність того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, поведінка та репутація судді були бездоганними (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2021 у справі № 9901/124/19).
Пунктами 2.13.2, 2.13.7 розділу 2 Положення визначено, що відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за показниками чесність та законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сімʼї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.
Відповідно до пункту 5.10 розділу 5 Положення суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності або наявності обґрунтованого сумніву в його відповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення. Такий суддя (кандидат на посаду судді), припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Сукупність встановлених фактичних даних дає Комісії підстави для обґрунтованого сумніву у відповідності кандидата показникам «чесність» та «законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу», що своєю чергою є достатнім для того, щоб вважати її такою, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики.
Отже, за результатами дослідження досьє кандидата, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за критеріями професійної етики та доброчесності, становить 0 балів із 300 можливих, що є нижчим за 75% (225 балів) від максимально можливого бала.
Ураховуючи викладені обставини, Комісія одноголосно вирішила визнати кандидата такою, що не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.
За результатами дослідження письмових пояснень кандидата та пояснень, наданих під час співбесіди, стосовно інших обставин, зазначених у Висновку ГРД, Комісією не встановлено фактів, які б свідчили про невідповідність кандидата Гайдай Я.Ф. критеріям професійної етики та доброчесності та впливали б на їх оцінку.
Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Відповідно до пункту 5.5 розділу 5 Положення кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо кандидат на посаду судді не відповідає одному показнику, такий кандидат на посаду судді не відповідає критерію. Кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання в разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен із цих критеріїв за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
За результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Гайдай Я.Ф. набрала 401,1 бала.
З огляду на встановлені обставини Комісія у складі колегії вирішила визнати Гайдай Я.Ф. такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
- Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Гайдай Яніни Федорівни вимогам до кандидата на посаду судді.
- Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Гайдай Яніна Федорівна набрала 401,1 бала.
- Визнати Гайдай Яніну Федорівну такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Віталій ГАЦЕЛЮК
Члени Комісії: Олег КОЛІУШ
Руслан МЕЛЬНИК
