Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі:
головуючого - Козьякова С.Ю.,
членів Комісії: Василенка А.В., Весельської Т.Ф., Гладія С.В., Заріцької А.О., Козлова А.Г., Лукаша Т.В., Луцюка П.С., Макарчука М.А., Мішина М.І., Прилипка С.М., Тітова Ю.Г., Шилової Т.С., Щотки С.О.;
Громадська рада міжнародних експертів у складі:
Голови - сера Ентоні Хупера,
членів Ради: Аурелійуса Гутаускаса, Флемінга Денкера, Теда Зажечни, Мір’яни Лазарової-Трайковської, Лорни Харріс,
розглянувши на спеціальному спільному засіданні питання про відповідність кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду Мартинова Євгена Олександровича критеріям, передбаченим частиною четвертою статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд»,
встановили:
Рішенням Комісії від 02 серпня 2018 року № 186/зп-18 оголошено конкурс на зайняття 39 вакантних посад суддів Вищого антикорупційного суду, з яких 27 посад суддів до Вищого антикорупційного суду та 12 посад суддів до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Мартинов Є.О. 13 вересня 2018 року звернувся до Комісії із заявою про допуск до участі у конкурсі на зайняття вакантної посади судді Вищого антикорупційного суду та проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді як особа, яка відповідає вимогам пункту 1 частини другої статті 7 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», тобто має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років.
Комісією 24 жовтня 2018 року ухвалено рішення № 233/вс-18, зокрема, про допуск Мартинова Є.О. до проходження кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі на зайняття вакантних посад судді Вищого антикорупційного суду.
Рішенням Комісії від 27 грудня 2018 року № 325/зп-18 затверджено результати складеного іспиту під час кваліфікаційного оцінювання у межах конкурсу на зайняття 27 вакантних посад суддів Вищого антикорупційного суду, згідно з якими Мартинов Є.О. отримав 156,75 бала. Цим же рішенням Мартинова Є.О. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» в межах оголошеного 02 серпня 2018 року конкурсу до Вищого антикорупційного суду.
Згідно з вимогами частини першої статті 9 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» рішенням Комісії від 06 листопада 2018 року № 249/зп-18 призначено 6 членів Громадської ради міжнародних експертів (далі - ГРМЕ, Рада).
Відповідно до статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» та підпункту 4.11.5 пункту 4.11 розділу IV Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (далі - Регламент), ГРМЕ ініційовано розгляд питання відповідності кандидата на посаду судді Мартинова Є.О. критеріям, визначеним частиною четвертою статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», на спеціальному спільному засіданні шляхом подання до Комісії відповідного повідомлення, яке містить, зокрема, інформаційну записку про кандидата.
В інформаційній записці ГРМЕ наведено обставини, які, на думку ГРМЕ, викликають обґрунтований сумнів щодо відповідності кандидата критеріям, передбаченим частиною четвертою статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд».
Так, кандидат проживає і має право користування квартирою в місті Києві, але в майнових деклараціях за 2014-2017 роки він про це не зазначав. Квартира розташована в новобудові і, за словами кандидата, в 2009 році її придбала бабуся його дружини, котрій на той момент було 74 роки. Бабуся проживає в іншій квартирі в місті Києві. Мартинов Є.О. також стверджує, що бабуся подарувала 25% ОСОБА_1 у 2013 році (у договорі дарування зазначена вартість за 1/4 квартири у розмірі 239 292 грн).
Кандидатом не надано задовільних пояснень з приводу продажу майна ним і його дружиною у період з 2013 по 2016 роки на суму 1,3 млн грн., та яким чином набуто це майно, зокрема, з огляду на їхній дохід.
У своїх майнових деклараціях за 2016-2017 роки кандидат зазначає, що 30 серпня 2016 року його дружина придбала земельну ділянку за 90 227 грн, хоча сусідня земельна ділянка продавалася за 200 000 грн у 2018 році. Також кандидат не надав задовільних пояснень, чому його дружина придбала земельну ділянку і надала своїй матері право користування з метою будівництва садового будинку із щорічною платою у розмірі 3 600 грн, тоді як мати сама могла придбати земельну ділянку, беручи до уваги, що у її розпорядженні була значна сума коштів від продажу нерухомого майна за кордоном (212 929,89 долара США).
У 2014 році матір’ю кандидата було придбано автомобіль Volkswagen Caravelle 2012 року випуску вартістю 444 000 гривень. Кандидат пояснив, що автомобіль було придбано за кошти, отримані від продажу успадкованого майна (орієнтовно 41 000 грн), а також за рахунок особистих заощаджень у результаті адвокатської діяльності його матері. За словами кандидата, його мати не змогла пригадати точно ціни автомобіля, а документи, пов’язані з цим питанням, не збереглися. Він не надав задовільного пояснення щодо того, звідки в його матері кошти на придбання автомобіля з огляду на відсутність у неї доходу протягом 10 років. Окрім того, кандидат не спростував інформацію щодо користування автомобілем ним і його сім’єю, а також не пояснив причин недекларування цього факту. Як зазначив сам кандидат, лише цього року він планує задекларувати згаданий автомобіль.
Стосовно наведених в інформаційній записці обставин Мартиновим Є.О. надано усні та письмові пояснення, підтверджувальні документи, з яких вбачається таке.
У майнових деклараціях за 2016-2017 роки Мартиновим Є.О. (та його дружиною) не було зазначено права користування квартирою в місті Києві, оскільки був переконаний, що він та його дружина як законні представники, ОСОБА_1, яка є власницею 25% квартири, не повинні додатково зазначати в декларації право користування вказаною квартирою. В усіх своїх майнових деклараціях кандидат завжди зазначав відповідну інформацію про місце свого проживання у цій квартирі. У листопаді 2011 року Мартинова Є.О. було переведено з Бориспільського міськрайонного суду Київської області на роботу на посаді судді Солом’янського районного суду міста Києва. Через складнощі зі щоденним прибуттям на роботу до міста Києва з Київської області, бабуся його дружини, Шелепова Н.С., восени 2012 року запропонувала безкоштовно проживати в її квартирі. Сама Шелепова Н.С. проживала в іншій квартирі, розташованій також у місті Києві. Право власності на вказану квартиру Шелепова Н.С. отримала у 2009 році на підставі сертифікату, виданого Київською міською адміністрацією, сплативши кошти за вказаний об’єкт нерухомості ПрАТ «ХК «Київміськбуд». Кошти для купівлі отримано нею з продажу в липні 2007 року власної квартири, розташованої в центрі міста Києва
Кандидат додатково зазначає, що бабуся дружини має значні заощадження. За повідомленням Шелепової Н.С. з продажу квартири у 2007 році (саме в цей час відзначався пік цін на житло в місті Києві) вона фактично отримала грошову суму, більшу, ніж 100 тисяч доларів США. Однак у договорі зазначено іншу суму, щодо походження якої пояснення відсутні.
Також кандидат зазначив, що коли його сім’я вирішила продати квартиру в місті Борисполі, постала проблема щодо дотримання ІНФОРМАЦІЯ_1, яка теж була власником квартири, і для реалізації продажу ОСОБА_1 мала бути забезпечена рівноцінним житлом. Тому бабуся, Шелепова Н.С., з власної ініціативи подарувала 1/4 квартири ОСОБА_1, забезпечивши таким чином останню рівноцінною житловою площею. Отже, подарунок бабусі, гроші від продажу квартири в місті Борисполі і становили приблизно дохід від продажу майна на суму 1,3 млн гривень.
На спеціальному засіданні кандидат не надав вичерпної інформації щодо правочинів, за якими бабуся його дружини придбала квартиру чи в результаті якого ОСОБА_1 набула 25% квартири. Крім того, не було надано достатньо подробиць походження грошових коштів бабусі, за які вона придбала квартиру в новобудові, та щодо його права проживати в згаданій квартирі. Також не повідомлено умов, за яких він там проживає.
Кандидат зазначив, що у серпні 2016 року його дружина, Мартинова В.В., придбала земельну ділянку у селі Зазим’я Броварського району Київської області за 90227 грн, пояснивши низьку вартість ділянки тим, що продавець поспішав з продажем ділянки.
Стосовно сусідньої земельної ділянки такого самого розміру вартістю 200 000 грн Мартинов Є.О. пояснив, що українська гривня станом на 30 серпня 2016 року була майже на 10 відсотків міцніша за долар США, на ділянці не було проведено ані електрики, ані інших комунікацій, а на сьогодні встановлено стовпи електромережі, розпочато будівництво садових будинків. Таким чином, кандидат вважає, що вказані обставини підвищили собівартість прилеглих земельних ділянок. Також початкова вартість ділянки, яку зазначив відповідний продавець, може у кінцевому варіанті, а саме під час продажу, бути значно змінена.
Стосовно укладення у жовтні 2016 року дружиною договору суперфіцію зі своєю матір’ю Шелеповою Т.І. кандидат повідомив, що Шелепова Т.І. мала заощадження, отримані після продажу нерухомості в іноземній державі (понад 200 000 доларів США), які вона певний період зберігала на депозитному рахунку в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль». Окрім того, Шелепова Т.І. мала дохід від продажу земельної ділянки в селі Гора Бориспільського району Київської області в розмірі 142 560 грн, що згідно з курсом Національного банку України на день укладення договору еквівалентно 18 000 доларам США. Шелепова Т.І., бажаючи вкласти свої заощадження в будівництво власного будинку, запропонувала дружині кандидата побудувати на вказаній земельній ділянці садовий будинок для свого проживання. Оскільки кандидат з дружиною будувати будинок не збиралися, то ними було оформлено договір про надання у користування земельної ділянки Шелеповій Т.І. з правом її забудови, який кандидатом декларується щороку. Кандидат не надав задовільних пояснень, чому його дружина придбала земельну ділянку і надала своїй матері право користування з метою будівництва садового будинку із щорічною платою, за повідомленнями, у розмірі 3 600 грн, тоді як мати сама могла придбати земельну ділянку, беручи до уваги, що, за інформацією, в її розпорядженні була значна сума коштів від продажу нерухомого майна за кордоном (212 929,89 доларів США).
Відповідно до пояснень кандидата щодо автомобіля марки Volkswagen Caravelle 2012 року випуску його придбано матір’ю Мартиновою A.M. 07 жовтня 2014 року за рахунок коштів від продажу отриманої спадщини, а також її особистих заощаджень, накопичених за все життя та упродовж здійснення адвокатської діяльності з 1984 року, яку вона безперервно здійснювала до 2014 року.
У 2018 році суттєво погіршився стан здоров’я Мартинової А.М., ІНФОРМАЦІЯ_1. Тому з початку осені 2018 року цей автомобіль з дозволу власника перебуває в користуванні сім’ї кандидата. При цьому дружина кандидата на цьому автомобілі регулярно возить Мартинову A.M. на обстеження до лікарів.
Під час спеціального спільного засідання кандидат стверджував, що хочаі має посвідчення водія, жодного разу не керував самостійно будь-яким транспортним засобом, а його дружина забезпечена власним автомобілем марки Peugeot 208. Стосовно відсутності будь-яких доходів у Мартинової А.М. протягом останніх десяти років кандидат зауважив, що вона до 2014 року включно повноцінно здійснювала адвокатську діяльність, консультувала фізичних осіб з юридичних питань, здійснювала представництво громадян, брала участь у судових засіданнях тощо.
Водночас, відомості про такі доходи до своєї податкової звітності за останні роки Мартинова А.М. не вносила. Кандидат не надав задовільного пояснення щодо того, звідки в його матері кошти на придбання автомобіля з огляду на відсутність у неї доходу протягом 10 років. Крім того, кандидат не спростував інформацію щодо користування автомобілем ним і його сім’єю, а також не декларування цього факту. Як зазначив сам кандидат, лише цього року він планує задекларувати цей автомобіль. За результатами спеціального спільного засідання, заслухавши доповідача - члена Ради, кандидата на посаду судді, дослідивши інформаційну записку про кандидата, надані ним усні та письмові пояснення, інші обставини, обговорені під час засідання, у членів Комісії та Ради лишилися обґрунтовані сумніви щодо відповідності Мартинова Є.О. критеріям, передбаченим частиною четвертою статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд».
Ураховуючи викладене, відповідно до вимог підпункту 4.11.10 пункту 4.11 розділу IV Регламенту на голосування членів Комісії та Ради винесено питання щодо того: «Чи відповідає кандидат критеріям, передбаченим частиною четвертою статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд»?».
За результатами голосування членів Комісії та ГРМЕ рішення щодо відповідності кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду Мартинова Є.О. критеріям, визначеним статтею 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», не набрало установленої цією статтею кількості голосів. У зв’язку з цим кандидат має бути визнаний таким, що припинив участь в оголошеному Комісією 02 серпня 2018 року конкурсі на посаду судді Вищого антикорупційного суду.
Керуючись статтями 8, 9 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», статтями 81, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом, Комісія та ГРМЕ
вирішили:
Рішення про те, що кандидат на посаду судді Вищого антикорупційного суду Мартинов Євген Олександрович відповідає критеріям, визначеним статтею 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», не набрало установленої цією статтею кількості голосів.
Визнати кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду Мартинова Євгена Олександровича таким, що припинив участь в оголошеному Комісією 02 серпня 2018 року конкурсі на посаду судді Вищого антикорупційного суду.
Головуючий Голова
С.Ю. Козьяков Сер Е. Хупер
Члени Комісії: Члени Ради:
А.В. Василенко А. Гутаускас
Т.Ф. Весельська Ф. Денкер
С.В. Гладій Т. Зажечни
А.О. Заріцька М. Лазарова-Трайковська
А.Г. Козлов Л. Харріс
Т.В. Лукаш
П.С. Луцюк
М.А. Макарчук
М.І. Мішин
С.М. Прилипко
Ю.Г. Тітов
Т.С. Шилова
С.О. Щотка
