Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі:
головуючого - Устименко В.Є.,
членів Комісії: Бутенка В.І., Василенка А.В., Заріцької А.О., Луцюка П.С., Макарчука М.А., Мішина М.І., Прилипка С.М., Тітова Ю.Г., Шилової Т.С.,
розглянувши питання про відкриття дисциплінарної справи стосовно суддів апеляційного суду Одеської області Тарівєрдієва Тарівєрді Авчихановича, Грищенко Лариси Дмитрівни, Олініченко Валентини Віталіївни за зверненням члена Вищої ради юстиції Ківалова С.В.,
встановила:
Вища рада юстиції у лютому 2016 року надіслала на адресу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - Комісія) матеріали за зверненням члена Вищої ради юстиції Ківалова С.В. щодо поведінки суддів апеляційного суду Одеської області Тарівєрдієва Т.А., Грищенко Л.Д., Олініченко В.В.
Заявник зазначає, що ухвалою апеляційного суду Одеської області від 29 вересня 2013 року скасовано ухвалу слідчого судді Приморського районного суду міста Одеси від 13 вересня 2013 року, якою ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою та застосовано щодо підозрюваного запобіжний захід у виді особистого зобов’язання з покладанням на нього обов’язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України.
Скаржник вказує, що 13 вересня 2013 року слідчий суддя Приморського районного суду міста Одеси відмовив у задоволенні клопотання старшого слідчого СВ УСБУ в Одеській області про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 до 9 місяців; відповідну ухвалу було оскаржено в апеляційному порядку.
Ківалов С.В. висловлює впевненість, що суд апеляційної інстанції, підтверджуючи можливість тримання ОСОБА_1 під вартою:
- залишив поза увагою положення статей 177, 178 КПК України, не врахував можливість особи, щодо якої обирається запобіжний захід, переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати або спотворити речі чи документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на учасників процесу, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити почате;
- не оцінив належним чином в сукупності всі обставини справи, зокрема вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винуватою, розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.
Скаржник наголошує, що на даний час встановити точне місце перебування ОСОБА_1 неможливо.
З урахуванням викладених обставин заявник просить притягнути суддів Тарівєрдієва Т.А., Грищенко Л.Д., Олініченко В.В. до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до статті 86 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції 2010 року) членом Комісії проведено перевірку викладених у зверненні фактів та обставин.
Розглянувши висновок члена Комісії та зібрані в процесі перевірки матеріали, заслухавши доповідача, Комісія дійшла висновку, що у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Тарівєрдієва Т.А., Грищенко Л.Д., Олініченко В.В. необхідно відмовити з таких підстав.
Перевіркою встановлено, що у провадженні апеляційного суду Одеської області перебувала справа за апеляційною скаргою старшого прокурора відділу прокуратури Одеської області на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду міста Одеси від 13 вересня 2013 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого СВ УСБУ в Одеській області про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 до 9 місяців.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 25 вересня 2013 року апеляційну скаргу задоволено частково, ухвалу слідчого судді від 13 вересня 2013 року скасовано, винесено нову ухвалу, якою відмовлено в задоволенні клопотання, обрано ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання з покладанням на нього обов’язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України.
У тексті ухвали суд апеляційної інстанції:
- вказав на помилковість твердження слідчого судді про порушення максимального строку тримання ОСОБА_1 під вартою (7 місяців);
- встановив, що постановою Приморського районного суду міста Одеси від 30 квітня 2013 року справу повернуто на додаткове розслідування через неповноту та неправильність досудового розслідування (постанову залишено без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 16 липня 2013 року);
- вказав, що орган досудового розслідування, порушуючи питання про продовження строків тримання ОСОБА_1 під вартою, не конкретизував дії останнього, які стали підставою для кваліфікації вчиненого за частиною 3 статті 305, частиною 3 статті 307 КК України, а також докази, котрі підтверджують таку кваліфікацію;
- наголосив, що орган досудового розслідування не вказав у клопотанні обставин, що встановлені під час додаткового розслідування та можуть бути підставою для продовження строків тримання під вартою.
Судді Тарівєрдієв Т.А., Грищенко Л.Д., Олініченко В.В. у своїх письмових поясненнях вказали, що:
- під час судового засідання 25 вересня 2013 року прокурор просив у разі, якщо суд не знайде підстав для продовження строку, обрати стосовно підозрюваного запобіжний захід у виді особистого зобов’язання;
- звертаючись з клопотанням про продовження строку тримання під вартою, слідчий надав суду матеріали, датовані початком 2012 року (котрі вже розглядалися судами першої та апеляційної інстанцій), за винятком витягу з ЄРДР та повідомлення про підозру (що дублювало раніше пред’явлене обвинувачення);
- в повідомленні про підозру та клопотанні про продовження строку тримання під вартою слідчий лише загальними фразами вказав, що ОСОБА_1 вступив у попередню домовленість з невстановленими особами з метою контрабанди і збуту наркотиків без викладення будь-яких об’єктивних даних того, що його дії по відношенню до затриманого вантажу з ананасами та кокаїном стосувалися саме кокаїну, а не ананасів (як стверджує підозрюваний);
- під час судового засідання 25 вересня 2013 року ні слідчий, ні прокурор не довели, що додаткове розслідування взагалі проводилося, оскільки в об’ємі наданих суду доказів нічого не змінилося;
- ОСОБА_1 провів під вартою майже 1 рік і 8 місяців (тільки на досудовому слідстві 7 місяців), а додаткове розслідування протягом 2 місяців не надало суду жодних нових доказів.
Фактично скаржник просить Комісію дати іншу оцінку доказам у справі, ніж та, що дана судом апеляційної інстанції. Надання такого роду оцінки не належить до компетенції Комісії.
Підстави дисциплінарної відповідальності судді визначено статтею 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції 2010 року).
Оскільки в діях суддів Тарівєрдієва Т.А., Грищенко Л.Д., Олініченко В.В. не вбачається ознак дисциплінарного проступку, передбаченого статтею 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції 2010 року), підстави для відкриття стосовно них дисциплінарної справи відсутні.
Враховуючи викладене та керуючись частиною 6 статті 86 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції 2010 року), Комісія
вирішила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів апеляційного суду Одеської області Тарівєрдієва Тарівєрді Авчихановича, Грищенко Лариси Дмитрівни, Олініченко Валентини Віталіївни за зверненням члена Вищої ради юстиції Ківалова С.В.
Головуючий В.Є. Устименко
Члени Комісії: В.І. Бутенко
А.В. Василенко
А.О. Заріцька
П.С. Луцюк
М.А. Макарчук
М.І. Мішин
С.М. Прилипко
Ю.Г. Тітов
Т.С. Шилова
