X

Про розгляд питання щодо відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Вінницького міського суду Вінницької області Каленяка Руслана Анатолійовича за зверненнями Шлапак Г.Т.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Рішення
16.09.2016
1574/дп-16
Про розгляд питання щодо відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Вінницького міського суду Вінницької області Каленяка Руслана Анатолійовича за зверненнями Шлапак Г.Т.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі дисциплінарної палати:

головуючого ˗ Патрюка М.В. - доповідача,

членів Комісії: Весельської Т.Ф., Заріцької А.О., Макарчука М.А., Прилипка С.М.,

розглянувши питання про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Вінницького міського суду Вінницької області Каленяка Руслана Анатолійовича за зверненнями Шлапак Г.Т.,

встановила:

У лютому та серпні 2016 року на адресу Комісії надійшли звернення Шлапак Г.Т. щодо поведінки судді Вінницького міського суду Вінницької області Каленяка Р.А.

Заявниця зазначає, що протягом п’яти років у судах розглядалася кримінальна справа, в якій ОСОБА_1 виступала потерпілою. У серпні 2015 року дану справу для нового судового розгляду прийнято до провадження судді Каленяка Р.А., який замість постановления вироку ухвалив 07 грудня 2015 року постанову про задоволення клопотання адвокатів захисту та направлення кримінальної справи прокурору Вінницької області для проведення додаткового розслідування, чим на думку заявниці, порушив вимоги статті 281 Кримінально- процесуального кодексу України та постанови Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування».

З урахуванням викладених обставин заявниця просить притягнути суддю Каленяка Р.А. до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до статті 95 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» членом Комісії проведено перевірку викладених у зверненні фактів та обставин.

Розглянувши висновок члена Комісії та зібрані під час перевірки матеріали, заслухавши доповідача, Комісія дійшла висновку, що у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Каленяка Р.А. необхідно відмовити з таких підстав.

Установлено, що 24 липня 2015 року з апеляційного суду Вінницької області до Вінницького міського суду Вінницької області для нового судового розгляду надійшла кримінальна справа з обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених частиною 4 статті 190 (шахрайство), частиною 1 статті 209 (легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом), частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України (службове підроблення).

Новий судовий розгляд цієї справи, одним із потерпілих у якій виступала ОСОБА_1, проводив суддя Каленяк Р.А.

Відповідно до вимог статті 281 Кримінально-процесуального кодексу України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні. Якщо виникне питання про повернення справи на додаткове розслідування, суд, вислухавши думку прокурора та інших учасників судового розгляду, вирішує це питання мотивованою ухвалою, а суддя - постановою в нарадчій кімнаті.

У судовому засіданні 07 грудня 2015 року адвокати Гоменюк В.М., Ліханова О.В. в інтересах підсудного ОСОБА_2 заявили клопотання про направлення кримінальної справи стосовно нього прокурору для проведення додаткового розслідування. Прокурор Слабий О.В., потерпіла ОСОБА_1, її представник - адвокат Якименко О.О. заперечили проти задоволення цього клопотання.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 07 грудня 2015 року у справі № 127/21805/13-к зазначене клопотання було задоволено та направлено кримінальну справу прокурору Вінницької області для проведення додаткового розслідування з таких підстав.

Згідно з матеріалами кримінальної справи ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених частиною 4 статті 190 Кримінального кодексу України ˗ заволодіння чужим майном або придбанням права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах (епізоди з потерпілими ОСОБА_3, ОСОБА_1). Відповідно до диспозиції даної норми закону шахрайство ˗ це заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. Тобто законодавець чітко визначає, що заволодіння чужим майном або придбання права на майно повинно здійснюватись винною особою шляхом обману потерпілого або ж зловживання його довірою. Обман ˗ це повідомлення неправдивих відомостей (дія) або замовчування відомостей, які мають бути повідомлені (бездіяльність), з метою заволодіння чужим майном або придбання права на майно. Зловживання довірою ˗ це вид обману, що полягає у використанні винним довірливих відносин з потерпілим, заснованих на родинних, службових відносинах, знайомстві, інших цивільно-правових відносинах. У даному випадку орган досудового слідства об’єднав обидві ознаки в одну, не визначаючи та не конкретизуючи при цьому жодну з них з урахуванням обставин кримінальної справи, а саме дій підсудного ОСОБА_2, чим позбавив його можливості належним чином захищатися від пред’явленого йому обвинувачення.

Суд взяв також до уваги ту обставину, що рішенням Староміського районного суду міста Вінниці від 08 вересня 2011 року задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення боргу та штрафу за попереднім договором купівлі-продажу будинку. Дане рішення набуло чинності на підставі ухвали апеляційного суду Вінницької області від 21 листопада 2011 року. Постановою від 14 липня 2015 року відкрито виконавче провадження на підставі зазначеного судового рішення і ОСОБА_2 виплатив потерпілій ОСОБА_1 24 000 доларів США, що підтверджується розписками.

Крім того, досудовим слідством не дано оцінки показанням ОСОБА_2 в тій частині, що причиною невиконання договірних обов’язків із ОСОБА_3 та ОСОБА_1 стала та обставина, що він разом із працівниками підприємства, де працював, 04 лютого 2008 року потрапив у ДТП і тривалий час перебував на стаціонарному лікуванні.

За цих обставин суд позбавлений можливості прийти до обґрунтованого висновку про винність чи невинність ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, для з’ясування яких необхідно проводити слідчі та інші процесуальні дії, оперативно-розшукові заходи, в зв’язку з чим вказані недоліки досудового слідства неможливо усунути в межах судового розгляду справи.

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 28 січня 2016 року апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 07 грудня 2015 року у справі № 127/21805/13-к ˗ без змін. Колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно повернув справу на додаткове розслідування, навівши мотиви прийнятого рішення та зазначивши, у чому полягає неповнота і неправильність досудового слідства, що відповідає вимогам статті 281 Кримінально-процесуального кодексу України.

Підстави дисциплінарної відповідальності судді визначено статтею 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Оскільки в діях судді Каленяка Р.А. за наведених обставин не вбачається ознак дисциплінарного проступку, передбаченого статтею 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», підстави для відкриття дисциплінарної справи стосовно нього відсутні.

Керуючись статтями 92-95, 101, 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі дисциплінарної палати

вирішила:

відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Вінницького міського суду Вінницької області Каленяка Руслана Анатолійовича за зверненнями Шлапак Г.Т.

Члени Комісії:                                                                                           Т.Ф. Весельська

                                                                                                                      А.О. Заріцька

                                                                                                                      М.А. Макарчук

                                                                                                                      С.М. Прилипко