Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі:
головуючого — Тітова Ю.Г.,
членів Комісії: Весельської Т.Ф., Заріцької А.О., Луцюка П.С., Мішина М.І., Прилипка С.М., Устименко В.Є., Щотки С.О.,
розглянувши питання про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Овідіопольського районного суду Одеської області Кириченка Павла Леонтійовича за зверненням Бєлова О.О.,
встановила:
У серпні 2014 року на адресу Комісії надійшло звернення Бєлова О.О., в якому порушується питання про відповідальність судді Овідіопольського районного суду Одеської області Кириченка Павла Леонтійовича за безпідставне залишення без руху адміністративного позову.
Заявник зазначає, що, постановляючи ухвалу про залишення без руху адміністративного позову, суддя безпідставно зобов’язав позивачів сплатити судовий збір за кожну позовну вимогу та не врахував, що один із позивачів звільнений від сплати судового збору.
Відповідно до статті 86 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (тут і надалі – у редакції, чинній на момент подачі звернення, згідно з пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд») членом Комісії проведено перевірку наведених у зверненні відомостей.
Заслухавши висновок члена Комісії, розглянувши матеріали дисциплінарного провадження, Вища кваліфікаційна комісія суддів України дійшла висновку про відсутність підстав для відкриття дисциплінарної справи з огляду на таке.
Із матеріалів дисциплінарного провадження вбачається, що ухвалою судді Овідіопольського районного суду Одеської області Кириченка П.Л. від 19 червня 2014 року залишено без розгляду адміністративний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області про визнання незаконним та скасування рішень, зобов’язання вчинити певні дії.
В ухвалі зазначено, що позивачі не сплатили судового збору в повному обсязі та вказано на необхідність сплати судового збору за кожну з трьох немайнових вимог, заявлених у позові. Цю ухвалу оскаржено представником позивачів в апеляційному порядку.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2014 року ухвалу про залишення адміністративного позову без руху скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Судом апеляційної інстанції зауважено, зокрема, що одного з позивачів звільнено від сплати судового збору та вказано на відсутність у Законі України «Про судовий збір» зобов’язання сплачувати судовий збір відповідно до кількості заявлених позовних вимог немайнового характеру.
Після повернення справи з апеляційного суду Овідіопольським районним судом Одеської області розглянуто її по суті та постановою від 15 вересня 2014 року позов задоволено.
Стосовно звернення суддя зазначив, зокрема, що скарга подана з метою тиску на суддю для прийняття судового рішення на користь позивача. Вважає неналежним документ, яким обґрунтовувалися підстави для звільнення одного із позивачів від сплати судового збору.
Також суддя послався на відсутність єдності судової практики щодо порядку обчислення судового збору залежно від кількості і складу позовних вимог.
Зокрема, у Довідці про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами Закону України «Про судовий збір», підготовленій на виконання плану роботи Вищого адміністративного суду України на друге півріччя 2014 року, зазначено, що з урахуванням вимог статті 6 цього Закону з позовних заяв, що містять кілька вимог немайнового характеру, судовий збір справляється з кожної вимоги окремо (арк. 20).
Відповідно до частини четвертої статті 84 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі також – Закон) дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за заявою чи повідомленням, що не містять відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді, а також за анонімними заявами та повідомленнями.
Статтею 83 Закону визначено перелік підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Згідно з частиною другою цієї статті скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли порушення допущено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов'язків.
За змістом статей 83, 84, 87 Закону для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності має бути встановлено, що зазначені підстави виникли внаслідок винних дій (бездіяльності) судді та враховано характер проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
З огляду на пояснення судді та зміни у судовій практиці щодо справляння судового збору достатніх підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Кириченка П.Л. не вбачається, оскільки судом вищої інстанції не вказано та за результатами перевірки не встановлено обставин, що свідчили б про умисне порушення суддею норм права чи неналежне ставлення до службових обов'язків.
Керуючись статтями 83-86, 91, 97 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Вища кваліфікаційна комісія суддів України
вирішила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Овідіопольського районного суду Одеської області Кириченка Павла Леонтійовича за зверненням Бєлова О.О.
Головуючий Ю.Г. Тітов
Члени Комісії: Т.Ф. Весельська
А.О. Заріцька
П.С. Луцюк
М.І. Мішин
С.М. Прилипко
В.Є. Устименко
С.О. Щотка
