Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Бутенка В.І.,
членів Комісії: Гладія С.В., Шилової Т.С.,
розглянувши питання про результати кваліфікаційного оцінювання судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області Караула Олексія Анатолійовича на відповідність займаній посаді,
встановила:
Згідно з пунктом 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом.
Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон) передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом.
Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Рішенням Комісії від 01 лютого 2018 року № 8/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області Караула О.А.
Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
Відповідно до пунктів 1, 2 глави 6 розділу II Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) (далі - Положення), встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється в разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0.
Положеннями статті 83 Закону передбачено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними критеріями. Такими критеріями є: компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо), професійна етика, доброчесність.
Згідно зі статтею 85 Закону кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи:
- складення іспиту (складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання);
- дослідження досьє та проведення співбесіди.
Відповідно до положень частини третьої статті 85 Закону рішенням Комісії від 12 грудня 2018 року № 313/зп-18 призначено проведення тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей під час кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді.
Пунктом 5 глави 6 розділу II Положення передбачено, що максимально можливий бал за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної) становить 500 балів, за критерієм професійної етики - 250 балів, за критерієм доброчесності - 250 балів.
Караул О.А. склав анонімне письмове тестування, за результатами якого набрав 84,375 бала. За результатами виконаного практичного завдання Караул О.А. набрав 105 балів. На етапі складення іспиту суддя загалом набрав 189,375 бала.
Караул О.А. пройшов тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.
Рішенням Комісії від 20 червня 2018 року № 148/зп-18 затверджено результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді «Іспит», складеного 04 травня 2018 року, зокрема судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області Караула О.А., якого допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Комісією 06 серпня 2019 року проведено співбесіду із суддею, під час якої обговорено питання щодо показників за критеріями компетентності, професійної етики та доброчесності, які виникли під час дослідження суддівського досьє.
Абзацом третім пункту 20 розділу III Положення передбачено, що під час співбесіди обов’язковому обговоренню із суддею (кандидатом) підлягають дані щодо його відповідності критеріям професійної етики та доброчесності.
До Комісії 03 серпня 2019 року на електронну адресу від Громадської ради доброчесності надійшов висновок про невідповідність судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області Караула О.А. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 02 серпня 2019 року (далі - висновок).
У висновку Громадська рада доброчесності зазначає, що згідно з даними суддівського досьє Караул О.А. з 26 жовтня до 06 листопада 2015 року перебував на навчанні у Дніпровському регіональному відділенні Національної школи суддів України. Проте в Єдиному державному реєстрі містяться дві ухвали, постановленні суддею Караулом О.В. 28 жовтня 2015 року. Тобто, присутність на двотижневому навчанні в іншому місті виключає можливість розгляду справ, а тому вказане свідчить про не проходження суддею відповідної підготовки.
У своїх поясненнях суддя зазначив, що дійсно він з 26 жовтня до 06 листопада 2015 року він перебував на навчанні в місті Дніпро.
Однак до отримання запрошення на навчання, ним на 28 жовтня 2015 року було призначено слухання кримінальної справи відносно обвинуваченого ОСОБА_1 за частиною другою статті 121, частиною першою статті 309 КК України щодо якого було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого закінчувався 31 жовтня 2015 року. Ураховуючи важливість зазначеного питання, за погодженням з відповідальними особами Дніпровського регіонального відділення Національної школи суддів України 28 жовтня 2015 року суддя перервав своє навчання для розгляду вказаної справи.
Знаючи, що йому доведеться 28 жовтня 2015 року перервати своє навчання для розгляду зазначеної справи, суддя додатково призначив на цей день розгляд іншої кримінальної справи.
Суддя вважає, що його відсутність протягом половини навчального дня не може свідчити про непроходження ним відповідної підготовки, загальна тривалість якої становила два тижні.
Також Громадською радою доброчесності зазначено, що суддя в порушення вимог статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у розділах 8 і 9 декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015, 2016, 2017 роки не вніс відомості про те, що його дружина є власником та кінцевим бенефіціаром Приватного підприємства «Алекс Стоун».
Стосовно цієї обставини, суддя пояснив, що його дружина була власником та кінцевим бенефіціаром Приватного підприємства «Алекс Стоун» і вказану інформацію він зазначав у розділі 9 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015, 2016, 2017 роки.
Водночас, суддя пояснив, що з моменту реєстрації Приватного підприємства «Алекс Стоун» будь-яких коштів чи інших матеріальних активів у рахунок формування статутного фонду на підприємство з боку його дружини не надходило, тобто статутний капітал підприємства не сформовано, у зв’язку з чим він вважав, що його дружина не володіла будь-якою часткою в статутному капіталі згаданого підприємства, а тому не вносив жодних відомостей в розділ 8 відповідних декларацій.
Стосовно вказаного, Комісія у складі колегії зазначає таке.
Відповідно до статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування зазначаються відомості, зокрема, про: інші корпоративні права, що належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї, із зазначенням найменування кожного суб’єкта господарювання, його організаційно-правової форми, коду Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, частки у статутному (складеному) капіталі товариства, підприємства, організації у грошовому та відсотковому вираженні; юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї.
Згідно з роз’ясненнями щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (далі - роз’яснення), затвердженими рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 11 серпня 2016 року № 3, у розділі 8 «Корпоративні права» зазначаються всі корпоративні права, що належать суб’єкту декларування або члену його сім’ї на праві власності, крім тих, що вже були зазначені в розділі «Цінні папери» (наприклад, акції). Такими правами можуть бути частки (паї) у статутному (складеному) капіталі чи в будь-якому іншому еквіваленті статутного капіталу товариства, підприємства, організації, що зареєстровані в Україні або за кордоном, у тому числі пайові внески в кредитній спілці.
Вартість корпоративних прав відображається в декларації у відсотковому та грошовому вираженні. У грошовому вираженні вартість зазначається станом на дату набуття прав або, якщо проводилася грошова оцінка таких прав і результати оцінки відомі суб’єкту декларування, відповідно до результатів такої оцінки.
Згідно з частиною першою статті 167 Господарського кодексу України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Відповідно до чинного законодавства, юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації, цивільна правоздатність якої виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (частина четверта статті 87 та частина четверта статті 91 Цивільного кодексу України).
З пояснень Караула О.А. та доданих до них матеріалів встановлено, що Приватне підприємство «Алекс Стоун» було зареєстровано 20 березня 2008 року, єдиним засновником якого була дружина судді Караул А.А., із заявленим на час реєстрації розміром статутного фонду в сумі 1 000 гривень. Тобто частка власності у дружини судді становила 100 відсотків, що підтверджує наявність корпоративних прав незалежно від сформованості статутного фонду підприємства, як помилково вважав суддя.
Однак Комісія у складі колегії бере до уваги пояснення судді та вбачає в його діях допущення неуважності під час заповнення відповідних декларацій, а невнесення завідомо недостовірних (неповних) відомостей. Підприємство діяльність фактично не здійснювало та 27 серпня 2018 року стан суб’єкта припинено, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.
Окрім цього, під час перевірки на вміст декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015, 2016, 2017 роки встановлено, що в розділі 9 «Юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї» наявні відомості щодо дружини Караул А.А. як кінцевого бенефіціарного власника (контролера) ПП «Алекс Стоун», що спростовує твердження Громадської ради доброчесності про відсутність таких відомостей.
Також Громадською радою доброчесності у висновку додатково зазначено інформацію, яка не стала підставою для прийняття висновку, але потребує пояснень судді.
Згідно з відомостями в поданій Караулом О.А. декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, вартість квартири, набутої у власність дружиною судді, становить 86 727 гривень. На думку Громадської ради доброчесності, зазначене може свідчити про заниження вартості квартири, оскільки за інформацією з інтернет ресурсів, середня вартість такої квартири становить 224 460 гривень.
Стосовно цього, суддя пояснив, що його дружині Караул А.А. на праві приватної власності належить квартира загальною площею 71,2 кв.м, що розташована в місті Кам’янське (колишній Дніпродзержинськ) Дніпропетровської області. Зазначену квартиру було придбано дружиною за договором купівлі-продажу від 02 липня 2015 року. Продаж квартири за домовленістю сторін був учинений за 86 727 гривень. Вартість квартири відповідала звіту про оцінку майна.
Громадська рада доброчесності також зазначає, що в деклараціях за 2012-2017 роки суддя вказував місце реєстрації селище міського типу Царичанка Царичанського району Дніпропетровської області, однак у порушення статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015, 2016, 2017 роки, у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» суддя не зазначав жодного об’єкта нерухомості на праві власності чи користування. Право користування з 2002 року суддя зазначив лише у виправленій декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 рік, але водночас не вказав власника відповідної квартири.
Стосовно незазначення відомостей в розділі 3 декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015, 2016, 2017 роки про об’єкт нерухомого майна, вказаного ним у розділі 2.1 як місця реєстрації суб’єкта декларування, суддя пояснив, що з 2015 року зареєстрований за адресою: селище міського типу Царичанка, АДРЕСА_1. Об’єкт нерухомого майна, що розташований за вказаною адресою належить на праві власності його матері Каніболоцькій Л.М., яка не є членом його сім’ї. За місцем реєстрації він не проживає, а тому вважав, що факт реєстрації місця проживання не є правочином у розумінні Цивільного кодексу України, який би підтверджував набуття ним права користування цим майном.
Водночас, суддя зауважив, що після ознайомлення з відповідними роз’ясненням Національного агентства з питань запобігання корупції, виявив свою помилку та в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 рік у відповідному розділі відобразив відомості про право користування зазначеним нерухомим майном.
Стосовно цього, слід зазначити, що частиною першою статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що в декларації зазначаються відомості, зокрема, про об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право.
Згідно з роз’ясненнями Національного агентства з питань запобігання корупції, такими правами користування можуть бути: оренда, сервітути, право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право забудови земельної ділянки (суперфіцій), утримання, застава, користування на підставі довіреності, у тому числі генеральної довіреності, інші права, передбачені законом.
Якщо зареєстроване місце проживання особи знаходиться в помешканні, право власності яке їй не належить, при реєстрації власник повинен був дати згоду на реєстрацію та проживання цієї особи в зазначеному помешканні, а тому в декларації це помешкання необхідно зазначити в розділі 3 «Об’єкти нерухомості», тип права - право користування у зв’язку з реєстрацією місця проживання.
Окрім того, у розділі 3 «Об'єкти нерухомості» декларації необхідно зазначати інформацію про об’єкти нерухомості, де фактично проживає суб’єкт декларування, навіть якщо такі об’єкти нерухомого майна не належать на праві власності суб’єкту декларування.
Водночас, якщо інформацію про зареєстроване місце проживання або місце фактичного проживання було зазначено в розділі 2.1 «Інформація про суб’єкта декларування» декларації, відповідну інформацію необхідно дублювати в розділі 3 «Об’єкти нерухомості» декларації.
Проте Комісія у складі колегії звертає увагу, що у зв’язку з неоднозначним розумінням суб’єктами декларування поняття права користування, визначеного для цілей Закону України «Про запобігання корупції», незазначення в розділі З декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, відомостей щодо об’єкта нерухомого майна, вказаного в розділі 2.1, як місце реєстрації є поширеною помилкою серед суб’єктів декларування.
Враховуючи вказану обставину та усвідомлення суддею своєї помилки, виправлену під час заповнення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 рік Комісія у складі колегії не вбачає в діях судді умислу щодо внесення ним недостовірних (неповних) відомостей у відповідні декларації.
Дослідивши інформацію, зазначену у висновку Громадської ради доброчесності, пояснення судді та додані до них документи, Комісія у складі колегії не вбачає підстав для оцінювання судді за критеріями професійної етики та доброчесності у 0 балів.
Урахувавши наведене, заслухавши доповідача, дослідивши досьє судді, надані суддею пояснення та результати співбесіди, під час якої вивчено питання про відповідність Караула О.А. критеріям кваліфікаційного оцінювання, Комісія дійшла таких висновків.
За критерієм компетентності (професійної, особистої та соціальної) суддя набрав 407,375 бала.
Водночас за критерієм професійної компетентності Караула О.А. оцінено Комісією на підставі результатів іспиту, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди за показниками, визначеними пунктами 1-5 глави 2 розділу II Положення. За критеріями особистої та соціальної компетентності Караула О.А. оцінено Комісією на підставі результатів тестування особистих морально- психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди з урахуванням показників, визначених пунктами 6-7 глави 2 розділу II Положення.
За критерієм професійної етики, оціненим за показниками, визначеними пунктом 8 глави 2 розділу II Положення, суддя набрав 195 балів. За цим критерієм Караула О.А. оцінено на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди.
За критерієм доброчесності, оціненим за показниками, визначеними пунктом 9 глави 2 розділу II Положення, суддя набрав 190 балів. За цим критерієм Караула О.А. оцінено на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди.
За результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Петриківського районного суду Дніпропетровської області Караул О.А. набрав 792,375 бала, що становить більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.
Отже, Комісія дійшла висновку про відповідність судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області Караула О. А. займаній посаді.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 83-86, 93, 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, Положенням, Регламентом, Комісія
вирішила:
визначити, що суддя Петриківського районного суду Дніпропетровської області Караул Олексій Анатолійович за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрав 792,375 бала.
Визнати суддю Петриківського районного суду Дніпропетровської області Караула Олексія Анатолійовича таким, що відповідає займаній посаді.
Рішення набирає чинності в порядку, визначеному підпунктом 4.10.5 пункту 4.10 розділу IV Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Головуючий В.І. Бутенко
Члени Комісії: С.В. Гладій
Т.С. Шилова
