Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Устименко В.Є.,
членів Комісії: Луцюка П.С., Шилової Т.С.,
розглянувши питання про проведення співбесіди за результатами дослідження досьє кандидата Волковицької Наталі Олександрівни на зайняття вакантної посади судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у межах процедури конкурсу, оголошеного Вищою кваліфікаційною комісією суддів України 02 серпня 2018 року,
встановила:
Рішенням Комісії від 02 серпня 2018 року № 185/зп-18 оголошено конкурс на зайняття 78 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду, зокрема 16 посад у Касаційному господарському суді.
Волковицька Н.О. 12 вересня 2018 року звернулась до Комісії із заявою про проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду.
Рішенням Комісії від 08 жовтня 2018 року № 82/вс-18, зокрема, Волковицьку Н.О. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі на посаду судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Комісією 18 жовтня 2018 року ухвалено рішення № 231/зп-18, яким призначено кваліфікаційне оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема Волковицької Н.О.
Волковицька Н.О. 12 листопада 2018 року склала анонімне письмове тестування, за результатами якого набрала 89,25 бала та згідно з рішенням Комісії від 13 листопада 2018 року № 257/зп-18 її допущено до виконання практичного завдання під час іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання кандидатів на зайняття вакантних посад суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
За результатами виконаного 14 листопада 2018 року практичного завдання кандидат набрала 86 балів та згідно з рішенням Комісії від 20 грудня 2018 року № 322/зп-18 її допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Положеннями статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон) передбачено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними критеріями. Такими критеріями є: компетентність (професійна, особиста, соціальна), професійна етика та доброчесність.
Згідно з положеннями статті 87 Закону з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності, яка, зокрема, надає Комісії інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді), а за наявності відповідних підстав - висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності.
Абзацом третім пункту 20 розділу III Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) (далі - Положення), передбачено, що під час співбесіди обов’язковому обговоренню із суддею (кандидатом) підлягають дані щодо його відповідності критеріям професійної етики та доброчесності.
Підпунктом 4.10.1 пункту 4.10 розділу IV Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (з наступними змінами) (далі - Регламент), передбачено, що інформація щодо судді (кандидата на посаду судді) або висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності надається до Комісії Громадською радою доброчесності не пізніше ніж за 10 днів до визначеної Комісією дати засідання з проведення співбесіди такого судді (кандидата на посаду судді).
Приймання Комісією інформації або висновку завершується о 18 год 00 хв (о 24 год 00 хв у разі направлення електронною поштою) дня, який передує першому з 10 днів до визначеної Комісією дати проведення співбесіди.
У разі недотримання Громадською радою доброчесності строку, визначеного абзацом третім цього пункту, питання щодо розгляду матеріалів, вирішується Комісією у складі колегії під час проведення засідання, про що ухвалюється протокольне рішення.
Датою засідання з проведення співбесіди з кандидатом на посаду судді Волковицькою Н.О. визначено 30 січня 2019 року. Однак висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності (далі - висновок), затверджений 20 січня 2019 року, надійшов до Комісії електронною поштою лише 21 січня 2018 року, що свідчить про недотримання Громадською радою доброчесності строку подачі висновку, встановленого підпунктом 4.10.1 пункту 4.10 розділу IV Регламенту.
Ураховуючи викладене, 30 січня 2019 року Комісія залишила висновок без розгляду. Водночас під час співбесіди з Волковицькою Н.О. обговорено питання, вказані Громадською радою доброчесності у висновку, зокрема про те, що:
1) кандидат, допускала дії, бездіяльність, ухвалювала рішення, обумовлені політичними мотивами, корпоративною солідарністю, маніпулюючи обставинами чи законодавством. Кандидат Волковицька Н.О. покривала недоброчесну те неетичну поведінку колег, нехтуючи відповідальністю не лише за свою поведінку, а за діяльність системи правосуддя загалом;
Зокрема, Волковицька Н.О. як член Вищої ради правосуддя брала участь у розгляді справ відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади» щодо суддів, які ухвалювали рішення щодо учасників акцій протестів під час Революції Гідності. При цьому кандидат не докладала зусиль для дослідження фактів неправомірного впливу та прямих вказівок органами влади на суддів, які виносили неправосудні рішення стосовно активістів Майдану, в рамках дисциплінарних проваджень щодо конкретних суддів та при здійсненні інших повноважень;
Кандидат Волковицька Н.О. причетна до прийняття рішень, які під кутом зору стороннього спостерігача обумовлені корпоративною солідарністю та сприяли ухиленню суддів, які ухвалювали очевидно свавільні рішення, від відповідальності, зокрема щодо суддів Гриненка О.І., Аблова Є.В. та інших;
Зазначено про те, що багато рішень про відмову у притягненні цих суддів до відповідальності обумовлені пропуском відповідних строків. Це свідчить, що Вища рада правосуддя в цілому і кандидат, зокрема, несвоєчасно розглянула значну частину скарг попри те, що ці справи мають суспільну вагу та істотно впливають на довіру суспільства до правосуддя;
Кандидат Волковицька Н.О. причетна до ухвалення незаконних рішень Вищої ради правосуддя, зокрема про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів Радченка В.Є. та Гольник Л.В. Рішення Вищої ради правосуддя щодо зазначених суддів визнано незаконними та скасовано рішенням Великої палати Верховного Суду;
2. Крім того, у висновку зазначено, що кандидат як суддя допускала дії або бездіяльність, що призвело до розподілу справ у суді з порушенням принципу випадковості при використанні автоматизованої системи, або іншим чином втручалась в автоматизований розподіл справ. Вона не реагувала на відомі їй випадки недоброчесної або неетичної поведінки колег, покривала таку поведінку або відомі їй факти протиправної діяльності суддів, працівників суду, нехтуючи відповідальністю не лише за свою поведінку, а за діяльність системи правосуддя загалом.
Стосовно вказаних у висновку доводів кандидат Волковицька Н.О. у поясненнях зазначила, що Громадською радою доброчесності не наведено жодного конкретного факту, який би міг свідчити про її недоброчесність, а також невідповідність її поведінки етичним правилам.
Водночас вона зазначила, що Вища рада юстиції, Вища рада правосуддя та Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя - це колегіальні органи, в яких рішення, зокрема стосовно дисциплінарних справ, приймаються більшістю від їхнього складу. Тому член колегіального органу не може персонально відповідати за зміст рішення цього органу.
Під час розгляду дисциплінарних справ стосовно суддів у справах щодо активістів Майдану вона вживала усіх можливих заходів в межах повноважень, передбачених законом, для виявлення обставин, які призвели до ухвалення суддями рішень щодо учасників акцій протесту під час Революції Гідності. Також зауважила, що за результатами розгляду дисциплінарних справ, у яких була доповідачем, дисциплінарним органом встановлено факти порушення присяги 8 суддями, які обирали запобіжні заходи або притягували до адміністративної відповідальності учасників акцій протесту.
На підставі рішень Вищої ради юстиції та Вищої ради правосуддя було звільнено понад 50 суддів, які приймали рішення щодо притягнення до відповідальності учасників акцій протесту, у зв’язку із встановленням у їх діях ознак порушення присяги.
Стосовно того, що Волковицька Н.О. брала участь у прийнятті рішень про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності суддів, які ухвалювали рішення щодо учасників Майдану, кандидат пояснила, що значна кількість рішень про відмову у притягненні цих суддів до відповідальності обумовлені пропуском відповідних строків. Зокрема, кандидат пояснила, що у квітні 2017 року нею складено висновок за результатами попередньої перевірки заяви голови громадської спілки «Українська спілка Автомайдан» Михайловського А.В. стосовно судді апеляційного суду Київської області Гриненка О.І. перевіркою встановлено, що порушення норм процесуального права, допущені суддею Гриненком О.І., є такими, що свідчать про вчинення дисциплінарного проступку, але у зв’язку з тим, що закінчився встановлений законом строк для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, правових підстав для відкриття і притягнення судді Гриненка О.І. до дисциплінарної відповідальності немає.
Твердження у висновку ГРД про несвоєчасний розгляд значної частини скарг, що стало причиною звільнення суддів від передбаченої законом відповідальності у зв’язку із закінчення строків притягнення суддів до відповідальності, кандидат вважає безпідставним з огляду на таке.
Відповідно до положень статті 87 Закону у редакції, що діяла протягом листопада 2013 та квітня 2014 року, дисциплінарне стягнення до судді застосовувались не пізніше шести місяців після виявлення проступку, не враховуючи часу тимчасової непрацездатності або перебування його у відпустці, але не пізніше року з дня вчинення проступку.
З огляду на положення статті 58 Конституції України щодо зворотної дії закону в часі при вирішенні питання про наявність (відсутність) підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності дисциплінарні органи керуються діями, визначеними як дисциплінарні порушення судді на час вчинення суддею дій, щодо яких проводилася перевірка.
Таким чином, в усіх матеріалах, які були передані ТСК до Вищої ради юстиції у 2016 році та які стосувалися дій суддів протягом листопада та квітня 2014 року, вже були пропущені строки накладення дисциплінарних стягнень. У зв’язку із цим у разі виявлення у діях суддів ознак дисциплінарних проступків, дисциплінарний орган був позбавлений можливості притягнути їх до дисциплінарної відповідальності.
Стосовно причетності кандидата до ухвалення незаконного, як зазначено у висновку ГРД, рішення Вищої ради правосуддя від 15 березня 2018 року «Про залишення без змін рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 07 грудня 2017 року № 3942/1дп/15-17 про притягнення судді Галицького районного суду міста Львова Радченка В.Є. до дисциплінарної відповідальності» кандидат пояснила таке.
Вища рада правосуддя погодилась з висновком Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя про те, що незазначення слідчим суддею Радченком В.Є. у постановленій ним ухвалі переліку майна, для відшукання якого надається дозвіл на обшук, є істотним порушенням прав особи у кримінальному провадженні, оскільки може мати наслідком непропорційність дій осіб, яким надано дозвіл на його проведення. Також Вища Рада правосуддя визнала обґрунтованим висновок Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя про те, що слідчим суддею Радченком В.Є. не було перевірено, чи є проведення обшуку робочого кабінету судді Вовка П.В. в приміщенні суду співмірним процесуальним заходом, враховуючи фактичний стан розслідування кримінального провадження. Як зазначено у дисциплінарній скарзі, з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (09.12.2016) до моменту винесення ухвали про надання дозволу про проведення обшуку робочого кабінету голови окружного адміністративного суду Вовка П.В. (25.05.2017), тобто за 6 місяців, у судді Вовка П.В. не витребовувалися жодні документи чи відомості, не відбирались пояснення, а також він не був допитаний слідчим.
Водночас кандидат Волковицька Н.О. зауважила, що Велика Палата Верховного Суду не погодилась з висновками, на які посилалась Вища рада правосуддя, у рішенні заначила, що Вища рада правосуддя та Перша Дисциплінарна палата не втручалися в суть постановленої суддею ухвали від 25 травня 2017 року про надання дозволу на обшук робочого кабінету голови Окружного адміністративного суду міста Києва, а лише констатували наявність порушень скаржником норм процесуального права, що було розцінено відповідачем як дисциплінарний проступок.
Стосовно розгляду скарги щодо судді Октябрського районного суду міста Полтави Гольник Л.В. кандидат Волковицька Н.О. вказала, що Вища рада правосуддя погодилась з висновком Третьої Дисциплінарної палати про те, що суддею надано оцінку зборам суддів цього суду у зневажливій формі, допущено перешкоджання проведенню зборів суддів, що розцінено як порушення норм суддівської етики і зашкодило авторитету правосуддя, особливо, зважаючи на те, що зневажлива оцінка суддею Гольник Л.В. своїх колег-суддів була поширена в соціальних мережах, а отже, в діях судді наявний склад дисциплінарного проступку, передбачений пунктом 3 частини 1 статті 106 Закону.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 17 січня 2019 року рішення стосовно судді Гольник Л.В. скасовано, однак, на думку кандидата, само скасування рішень Вищої ради правосуддя Верховним Судом не може свідчити про її недоброчесність та невідповідність критеріям професійної етики.
Стосовно доводів ГРД, що кандидат допускала дії або бездіяльність, що призвело до розподілу справ у суді з порушенням принципу випадковості при використанні автоматизованої системи, або іншим чином втручалась в автоматизований розподіл справ тощо, кандидат зазначила, що в судах з 01 січня 2011 року вводилась в дію автоматизована система документообігу, якою було передбачено здійснення розподілу справ з урахуванням спеціалізації суддів. У зв’язку з цим, 15 грудня 2010 року на зборах суддів Вищого господарського суду України, в яких кандидат брала участь, були затверджені відповідні спеціалізації суддів.
Волковицька Н.О. наголосила, що, працюючи суддею, не займала жодної адміністративної посади, не мала будь-якого відношення до питань, що стосувалися розподілу справ, та не була обізнана про випадки недоброчесної або неетичної поведінки колег, пов’язаної із втручанням у роботу автоматизованої системи документообігу суду.
Відповідно до пункту 4 глави 6 розділу II Положення рішення про підтвердження здатності здійснювати правосуддя суддею (кандидатом на посаду судді) у відповідному суді ухвалюється у випадку отримання ним мінімально допустимих і більших балів за результатами іспиту, а також бала, більшого за 0, за результатами оцінювання критеріїв особистої компетентності, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.
Дослідивши висновок, наданий Громадською радою доброчесності, пояснення кандидата та додані до них документи, Комісія не вбачає підстав для оцінювання кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності у 0 балів та дійшла висновку, що Волковицька Н.О. підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4.10.8 пункту 4.10 Регламенту за результатами співбесіди Комісія у складі колегії ухвалює рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді набирає чинності з дня ухвалення цього рішення у разі, якщо воно буде підтримане не менше ніж одинадцятьма членами Комісії згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 88, 93, 101 Закону, Положенням та Регламентом, Комісія
вирішила:
визнати Волковицьку Наталю Олександрівну такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду.
Рішення набирає чинності відповідно до абзацу третього підпункту 4.10.8 пункту 4.10 розділу IV Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Головуючий В.Є. Устименко
Члени Комісії: П.С. Луцюк
Т.С. Шилова
