X

Про проведення співбесіди з переможцем конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевих судів, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 95/зп-23, Бенем Богданом Зіновійовичем

Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Рішення
26.03.2024
373/дс-24
Про проведення співбесіди з переможцем конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевих судів, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 95/зп-23, Бенем Богданом Зіновійовичем

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Надії КОБЕЦЬКОЇ (доповідач),

членів Комісії: Ярослава ДУХА, Галини ШЕВЧУК,

провівши співбесіду з переможцем конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевих судів, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 95/зп-23, Бенем Богданом Зіновійовичем,

встановила:

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 03 квітня 2017 року № 28/зп-17 оголошено добір кандидатів на посаду судді місцевого суду з урахуванням 600 прогнозованих вакантних посад суддів місцевого суду.

До Комісії 18 травня 2017 року звернувся Бень Б.З. із заявою щодо допуску до участі у доборі кандидатів на посаду судді місцевого суду як особа, яка не має стажу роботи на посаді помічника судді більше трьох років.

Бень Богдан Зіновійович ____ року народження, громадянин України, освіта вища, у 2000 році закінчив Львівський національний університет імені Івана Франка. Спеціальність правознавство. Стаж професійної діяльності у сфері права становить понад 23 роки.

Рішенням Комісії від 12 вересня 2017 року № 3/дс-17 кандидатів на посаду судді місцевого суду допущено до участі у доборі та складенні відбіркового іспиту як осіб, які не мають трирічного стажу роботи на посаді помічника судді, зокрема Беня Б.З.

Рішенням Комісії від 26 липня 2023 року № 39/зп-23 затверджено результати кваліфікаційних іспитів зі спеціалізації місцевого загального суду, місцевого адміністративного суду, місцевого господарського суду, призначених рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 24 червня 2019 року № 107/зп-19, зокрема Беня Б.З.

Рішенням Комісії від 01 серпня 2023 року № 45/зп-23 продовжено термін дії результатів кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого загального, адміністративного, господарського судів, визначено рейтинг кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та затверджено резерв кандидатів на заміщення вакантних посад суддів.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 95/зп-23 оголошено конкурс на зайняття 560 вакантних посад суддів у місцевих судах для кандидатів на посаду судді, зарахованих до резервів на заміщення вакантних посад суддів місцевих судів.

До Комісії 13 жовтня 2023 року звернувся Бень Б.З. із заявою щодо допуску до участі в оголошеному конкурсі як особа, яка відповідає вимогам статті 69 Закону, перебуває в резерві на заміщення вакантних посад суддів та не займає суддівської посади.

Відповідно до автоматизованого розподілу справ заяву Беня Б.З. передано на розгляд члену Комісії Кобецькій Н.Р.

Рішенням Комісії від 01 грудня 2023 року № 17/дс-23 Беня Б.З. допущено до участі в оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 95/зп-23 конкурсі.

Рішенням Комісії від 19 грудня 2023 року № 177/зп-23 затверджено та оприлюднено на офіційному вебсайті Комісії рейтинг учасників конкурсу на посади суддів місцевих загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 95/зп-23. Зокрема, визначено рейтинг кандидатів на посаду судді Харківського районного суду Харківської області, у якому Бень Б.З. зайняв переможну позицію.

Згідно з пунктом 58 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі – Закон № 1402-VIII) Вища кваліфікаційна комісія суддів України завершує конкурс на зайняття вакантних посад суддів місцевих судів, оголошений рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 95/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри».

Відповідно до частин першої та другої статті 79-5 Закону № 1402-VIII після визначення переможця конкурсу Вища кваліфікаційна комісія суддів України на своєму засіданні проводить з ним співбесіду. За результатами співбесіди Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює рішення про рекомендацію або про відмову в наданні рекомендації про призначення кандидата на посаду судді.

Частиною третьою статті 127 Конституції України визначено, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді. Аналогічні вимоги до кандидатів на посаду судді висуваються і в частині першій статті 69 Закону № 1402-VIII.

Згідно з частиною дев’ятою статті 69 Закону № 1402-VIII кандидат на посаду судді відповідає критерію доброчесності, якщо відсутні обґрунтовані сумніви у його незалежності, чесності, неупередженості, непідкупності, сумлінності, у дотриманні ним етичних норм, у його бездоганній поведінці у професійній діяльності та особистому житті, а також щодо законності джерел походження його майна, відповідності рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата на посаду судді його попередньому статусу.

При проведенні співбесіди Комісія враховує, що «критерій доброчесності є надзвичайно важливим з огляду на те, яку роль відіграє судова влада у становленні правової держави. Саме доброчесність є ключовою категорією у формуванні морально-етичного образу суддів, запорукою формування довіри народу до суддів та судової влади загалом.

Доброчесність – це необхідна морально-етична складова діяльності судді, яка, серед іншого, визначає межу і спосіб його поведінки, що ґрунтується на принципах об’єктивного ставлення до сторін у справах та чесності у способі власного життя, виконанні своїх обов’язків та здійсненні правосуддя.

За визначенням терміна, який подано в Сучасному словнику з етики, доброчесністю є позитивна моральна якість, зумовлена свідомістю і волею людини, яка є узагальненою стійкою характеристикою людини, її способу життя, вчинків; якість, що характеризує готовність і здатність особистості свідомо і неухильно орієнтуватись у своїй діяльності та поведінці на принципи добра і справедливості.

Авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів, від осіб, які обіймають посади суддів та формують суддівський корпус. Саме тому важливо, щоб кандидат на посаду судді, як і суддя, не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки як у професійній діяльності, так і в особистому житті, яка може поставити під сумнів відповідність кандидата критерію доброчесності, що негативно вплине на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням» (пункт 23 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року, ухваленої у справі № 9901/355/21).

Комісією 20 березня 2024 року проведено співбесіду з Бенем Б.З., під час якої встановлено його належність до громадянства України, перевірено дотримання вікового та професійного цензу. На момент звернення до Комісії з документами для участі в конкурсі на посаду судді Бень Б.З. проходив військову службу, тому не подавав відповідного документа про підтвердження рівня володіння державною мовою відповідно до визначеного стандарту.

До початку співбесіди з Офісу Генерального прокурора до Комісії надійшла інформація, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 345 Кримінального кодексу України (далі – КК України).

Бень Б.З. щодо вказаної інформації надав пояснив, що ОСОБА_1 як адвокат здійснював захист підозрюваного шляхом подання скарги в порядку, передбаченому статтею 303 Кримінального процесуального кодексу України, розгляд якої було призначено на 30 березня 2022 року. Коли в цей день секретар суду запросив учасників процесу до кабінету судді, прокурор перегородив ОСОБА_1 дорогу з метою у непроцесуальний спосіб вручити обвинувальний акт. Утім, ОСОБА_1, виставивши руку вперед задля дотримання дистанції між ОСОБА_1 та прокурором, продовжив рух до кабінету судді. У якийсь момент прокурор, ідучи вперед спиною, перечепився, що призвело до ОСОБА_1 падіння на лавку та отримання ОСОБА_1 тілесних ушкоджень у вигляді саден на лівій руці та лівому коліні, при цьому прокурор залишився стояти. Незважаючи на дії прокурора ОСОБА_1 пройшов до кабінету судді. На такі дії суддя зробив прокурору зауваження щодо його непроцесуальної поведінки. Надалі прокурор, усвідомлюючи неправомірність своїх дій, як спосіб захисту, подав на ОСОБА_1 заяву про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 345 КК України. ОСОБА_1 також подано заяву на дії прокурора, які містять ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 398 КК України.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – Реєстр), Комісією встановлено, що постановою старшого слідчого першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, Семенюка О.В., від 31 грудня 2022 року закрито кримінальне провадження НОМЕР_1 від 16 квітня 2022 року за частиною другою статті 398 КК України з тих підстав, що проведеним розслідуванням не встановлено складу кримінального правопорушення (під час досудового розслідування з’ясовано, що прокурором Германовичем Н.Б. жодних активних дій з метою спричинення будь-яких тілесних ушкоджень адвокату ОСОБА_1 не здійснювалось, а лише чинився пасивний супротив протиправній поведінці адвоката, у результаті чого ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження). Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду міста Львова Рудакова Д.І. від 19 липня 2023 року в справі № 463/5283/23, яку залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного суду від 15 серпня 2023 року, в задоволенні скарги адвоката Худоби Г.М., поданої в інтересах ОСОБА_1, на постанову слідчого від 31 грудня 2022 року про закриття кримінального провадження, відмовлено.

Водночас кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 345 КК України, прийнято до провадження Галицького районного суду міста Львова. Зокрема, ухвалою Галицького районного суду міста Львова від 08 лютого 2024 року в справі № 461/3313/22 (за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 345 КК України) за клопотанням адвоката обвинувачуваного ОСОБА_1 – Астаповича О.В., призначено додаткову судово-медичну експертизу із залученням спеціаліста лікаря-травматолога; матеріали кримінального провадження направлено в розпорядження експертів експертної установи; провадження в справі зупинено до отримання експертного висновку.

За таких обставин співбесіду з Бенем Б.З. було відкладено для з’ясування додаткових питань щодо відповідності кандидата критеріям незалежності, чесності, сумлінності як адвоката при здійсненні адвокатської діяльності, дотримання ним етичних норм та його бездоганної поведінки у професійній діяльності. Оскільки визначені законом етапи добору, конкурсу та призначення на посаду судді покликані встановити відповідність кандидата передбаченим Конституцією України та Законом вимогам, зокрема критеріям доброчесності та професійної етики, Комісія має перевірити наявність інших обставин, які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з призначенням кандидата на посаду судді.

На запити до компетентних органів Комісією отримано копію відеозапису з камери спостереження, встановленої в коридорі третього поверху приміщення Личаківського районного суду міста Львова (ліве крило), за 30 березня 2022 року, на якому зафіксовано інцидент за участі прокурора Галицької окружної прокуратури міста Львова Германовича Н.Б. та адвоката ОСОБА_1.

Під час співбесіди з кандидатом, яку продовжено 26 березня 2024 року, Бенем Б.З. надано додаткові пояснення щодо інциденту, який стався між ОСОБА_1 і прокурором 30 березня 2022 року о 15:30 у коридорі Личаківського районного суду міста Львова, та наголошено, що ОСОБА_1 будь-який фізичний вплив чи дії стосовно прокурора не чинилися, що підтверджується записом із мобільного телефона та фотографіями, зробленими з відеозапису з камери спостереження, розміщеної в суді, які збережено на диску. Вказаний диск Бень Б.З. просив долучити до матеріалів досьє кандидата та переглянути.

Комісія переглянула відеозаписи, які надійшли з Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, Львівської обласної прокуратури, та були надані Бенем Б.З. Відеозаписи свідчать, що 30 березня 2022 року в проміжок часу з 15:30:31 до 15:30:42 в приміщенні коридору суду прокурор намагався вручити обвинувальний акт адвокату, в той час як останній хотів пройти до кабінету судді, розміщеного в кінці цього коридору. Прокурор перегородив ОСОБА_1 прохід, ставши перед ним із паперами в протягнутих руках. ОСОБА_1 відмахнувся від прокурора, який від поштовху відійшов декілька кроків назад, потім правою рукою схопив його за куртку в районі лівого плеча та, тримаючи його таким чином, продовжив рух коридором, йдучи швидко в напрямку кабінету судді. Під час цієї штовханини ОСОБА_1 спіткнувся та впав на лавку, водночас, не випускаючи куртку прокурора, швидко встав і пішов далі. Біля дверей кабінету прокурор собою перекрив вхідні двері, тому ОСОБА_1 різким рухом відштовхнув прокурора до протилежної стіни і зайшов до кабінету судді.

Комісія наголошує на надзвичайній важливості функціонального навантаження адвокатури, що вимагає від адвокатів слідування високим етичним стандартам поведінки. Водночас специфіка, комплексний характер обов’язків, що покладені на адвокатуру, обумовлюють необхідність збалансування засад служіння адвоката інтересам окремого клієнта та інтересам суспільства загалом, дотримання принципів законності і верховенства права.

Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» 05 липня 2012 року № 5076-VI (далі – Закон № 5076-VI) передбачено дотримання Правил адвокатської етики як одного з основних професійних обов’язків адвоката.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

Згідно зі статтею 7 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року (далі – Правила), у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.

Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.

Статтею 45 цих Правил визначено, що у відносинах з іншими учасниками судового провадження адвокат повинен:

- бути стриманим і коректним;

- реагувати на неправильні дії або вислови цих осіб у формах, передбачених законом, зокрема у формі заяв, клопотань, скарг тощо;

- бути тактовним при допиті підсудних, потерпілих, сторін у цивільному процесі, свідків та інших осіб.

Оцінюючи ситуацію, що відбулася з ОСОБА_1 у суді, Комісія приходить до висновку про невідповідність дій адвоката ОСОБА_1 вимогам адвокатської етики у відносинах з іншими учасниками судового провадження, оскільки адвокат не має права у своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству. Події, зафіксовані на відео, свідчать про нестриманість та некоректність поведінки ОСОБА_1.

Комісією також встановлено, що для участі в конкурсі на посаду судді Бень Б.З., будучи адвокатом, звернувся як кандидат, який з березня 2022 року проходить військову службу у Збройних Силах України (призваний на військову службу і зарахований до особового складу відповідної військової частини наказом командира частини від 28 березня 2022 року № 26).

Загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (зі змінами) (далі – Закон № 2232-XII).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов’язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Військовослужбовці – це особи, які проходять військову службу (частина дев’ята статті 1 Закону № 2232-XII).

Частиною дванадцятою статті 2 Закону № 2232-XII визначено, що кожен громадянин України, вперше вступаючи на військову службу до Збройних Сил України, інших військових формувань, особисто складає Військову присягу на вірність Українському народу і скріплює її власноручним підписом.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 5076-VI обов’язковими складовими набуття статусу адвоката є, зокрема, складення особою присяги адвоката України та отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 7 Закону № 5076-VI несумісною з діяльністю адвоката є, зокрема, військова або альтернативна (невійськова) служба.

З огляду на наведені спеціальні норми законів Комісія зауважує, що військова служба є несумісною з адвокатською діяльністю, і у разі призову адвоката на дійсну (альтернативну) військову службу, він не має права на здійснення адвокатської діяльності. Чинним законодавством передбачено, що мобілізовані особи призиваються на військову службу і зараховуються до особового складу відповідної військової частини наказом командира такої частини. З моменту зарахування на мобілізовану особу розповсюджується дія не тільки відповідних військових статутів, але й інших нормативно-правових актів, що регулюють проходження військової служби, в тому числі і щодо матеріально-технічного, медичного та іншого забезпечення, порядку призначення пільг тощо.

Частиною другою статті 7 Закону № 5076-VI встановлено, що у разі виникнення обставин несумісності, встановлених частиною першою цієї статті, адвокат у триденний строк з дня виникнення таких обставин подає до ради адвокатів регіону за адресою свого робочого місця заяву про зупинення адвокатської діяльності.

Водночас, за даними Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – Реєстр) вбачається, що Бень Б.З. перебуваючи на військовій службі, продовжував здійснювати адвокатську діяльність, про що свідчать судові рішення у цивільних, адміністративних та господарських справах (зокрема, у Реєстрі представлені понад 40 процесуальних документів за участю адвоката Беня Б.З.). До того ж у низці справ (наприклад, у справах про адміністративні правопорушення: № 463/2972/23 (постанова від 12 червня 2023 року (стосовно військового), № 463/1493/22 (постанова від 28 березня 2022 року), № 450/698/22 (постанова від 29 березня 2022 року), № 464/1264/23 (постанова від 26 квітня 2023 року), № 464/1264/23 (постанова від 21 березня 2023 року), № 447/2811/22 (постанова від 20 березня 2023 року), № 465/1922/22 (постанова від 20 липня 2022 року), № 464/2830/22 (постанова від 06 квітня 2023 року) провадження розпочато та закінчено після призову Беня Б.З. на військову службу та зарахування його до особового складу відповідної військової частини.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 34 Закону № 5076-VI порушення вимог несумісності є дисциплінарним проступком адвоката та відповідно до частини першої цієї статті є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Враховуючи наведену норму, Комісія звертає увагу на рішення Національної асоціації адвокатів України (Ради адвокатів України від 02 серпня 2022 року № 60) та роз’яснення Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), у яких зазначено, що в період воєнного стану не вважатиметься порушенням вимог щодо несумісності проходження військової або альтернативної (невійськової) служби адвокатами, які не подали заяву про зупинення адвокатської діяльності, у зв’язку з чим рекомендовано радам адвокатів регіонів не застосовувати таку підставу для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності Утім, такі рекомендації надано саме кваліфікаційно-дисциплінарним комісіям адвокатури, які при розгляді дисциплінарних скарг повинні враховувати наявність об’єктивних причин несвоєчасного виконання адвокатами вимог частини другої статті 7 Закону № 5076-VI в зв’язку з проходженням військової або альтернативної (невійськової) служби.

Проте рішення Ради адвокатів України та роз’яснення НАЗК не звільняє адвокатів від виконання імперативних приписів статті 7 Закону № 5076-VI щодо зупинення адвокатської діяльності в зв’язку з виникненням обставин несумісності.

Комісією також встановлено, що Бень Б.З. брав участь у судових засіданнях у справах у режимі відеоконференції (03 квітня 2023 року з 12:38 до 14:23, 06 квітня 2023 року з 12:07 до 11 квітня 2023 року 09:55) в період виконання заходів, необхідних для забезпечення оборони країни, близько від лінії зіткнення в Донецькій області, що підтверджується інформацією, отриманою з військової частини на запит Комісії від 28 лютого 2024 року № 32длс-481/23 щодо періодів та завдань, виконуваних Бенем Б.З. за час військової служби, та з Державного підприємства «Інформаційні судові системи» щодо участі Беня Б.З. у судових справах в режимі відеоконференцзв’язку.

Такі обставини характеризують кандидата на посаду судді місцевого суду як особу, яка може свідомо допускати нехтування встановленими правилами та нормами закону, що є несумісним зі статусом судді, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

Під час прийняття рішення щодо надання рекомендації для призначення на посаду судді Комісія враховує міжнародні та національні стандарти добору суддівських кадрів.

Так, згідно з пунктом 10 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Основні принципи незалежності судових органів» від 13 грудня 1985 року особи, відібрані для судових посад, повинні мати високі моральні якості та здібності. Вимоги щодо високих моральних і етичних якостей кандидата на посаду судді закріплені також в Європейській Хартії про статус суддів 1998 року, Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23.

Комісія відзначає, що майбутній суддя має бути прикладом законослухняності, поводитись професійно, дотримуючись законів, правил і етичних норм своєї професії, постійно дотримуватись найвищих стандартів чесності та старанності, утримуватися від поведінки, будь-яких дій або висловлювань, що можуть призвести до втрати віри громадян у порядність суддів, докладати всіх зусиль для того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною.

Бездоганна поведінка означає уникнення порушень норм етики та недопущення створення враження їх порушення як під час виконання професійних обов’язків, так і в особистому житті. Враження порушення норм етики створюється, коли розважливі особи, яким стали відомі всі конкретні обставини, можуть дійти висновку, що чесність, добросовісність, неупередженість, урівноваженість та професійна придатність судді поставлені під сумнів.

Згідно з частиною третьою статті 79-5 Закону Комісія ухвалює вмотивоване рішення про відмову в наданні рекомендації про призначення кандидата на посаду судді в разі наявності обґрунтованого сумніву щодо його відповідності критеріям доброчесності чи професійної етики.

З’ясовані під час дослідження досьє та співбесіди з кандидатом обставини розглядаються Комісією в сукупності як такі, що викликають обґрунтований сумнів у відповідності Беня Б.З. критерію доброчесності та професійної етики.

З огляду на викладене Комісія в складі колегії дійшла висновку про відмову в наданні рекомендації Вищій раді правосуддя про призначення Беня Б.З. на посаду судді Харківського районного суду Харківської області.

Керуючись статтями 69, 79-5, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

відмовити в наданні рекомендації про призначення Беня Богдана Зіновійовича на посаду судді Харківського районного суду Харківської області.

Головуючий                                                                                                       Надія КОБЕЦЬКА

Члени Комісії:                                                                                                    Ярослав ДУХ

                                                                                                                            Галина ШЕВЧУК