Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:
головуючого – Андрія ПАСІЧНИКА,
членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Ярослава ДУХА, Романа КИДИСЮКА, Надії КОБЕЦЬКОЇ, Олега КОЛІУША, Ігоря КУШНІРА, Володимира ЛУГАНСЬКОГО, Руслана МЕЛЬНИКА, Олексія ОМЕЛЬЯНА, Романа САБОДАША, Руслана СИДОРОВИЧА, Сергія ЧУМАКА, Галини ШЕВЧУК (доповідач)
за участю:
кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Сергія ГЛУБОЧЕНКА,
представника Громадської ради доброчесності Елеонори ЄМЕЦЬ,
розглянувши питання про підтвердження здатності кандидата на посаду судді Глубоченка Сергія Михайловича здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
І. Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Відповідно до частини третьої статті 127 Конституції України на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.
Статтею 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) передбачено, що суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог:
1) має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років;
2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;
3) має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років;
4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1–3 цієї частини, щонайменше сім років.
Згідно з частиною першою статті 79 Закону конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів Українивід 02 листопада 2016 року № 141/зп- 16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).
Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону.
Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Частиною другою статті 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). Пунктами 1.3–1.4 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.
Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.
Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією з підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.
У грудні 2023 року Глубоченко С.М. звернувся до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року, як особа, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
ІІ. Стислий опис проходження першого та другого етапів кваліфікаційного оцінювання.
Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 147/ас-24 Глубоченка С.М. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів.
Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.
Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення.
Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду в межах Конкурсу. Глубоченка С.М. допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. До виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація) допущено 507 кандидатів, які успішно пройшли другий етап кваліфікаційного іспиту, зокрема Глубоченка С.М.
Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено декодовані результати практичного завдання, виконаного кандидатами на посади суддів апеляційних загальних судів (кримінальна спеціалізація) у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами). Затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).
Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Згідно з пунктом 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
З огляду на зазначене Глубоченко С.М. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу: 1) когнітивні здібності 41,8 бала; 2) знання історії української державності 40 балів; 3) знання у сфері права та зі спеціалізації суду 138 балів; 4) здатність практичного застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації 124,5 бала. Загальний результат за критерієм професійної компетентності 344,3 бала.
До Комісії 17 липня 2025 року надійшла заява Глубоченка С.М. про намір претендувати на посаду судді Миколаївського апеляційного суду.
Рішенням Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 встановлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання, зокрема, кандидатів на посади суддів Миколаївського апеляційного суду в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі постійної колегії № 1.
Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Глубоченка С.М. визначено члена Комісії Шевчук Г.М.
Комісією в межах повноважень та на виконання вимог статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» надіслано запити до уповноважених державних органів з метою перевірки відомостей стосовно відповідності кандидата вимогам, визначеним Законом, та достовірності поданих документів. Отримані відповіді від уповноважених державних органів (результати спеціальної перевірки) враховано при ухваленні рішення Комісії у складі колегії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Комісія 06 серпня 2025 року звернулась до кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду з листом № 21-6808/25, у якому запропоновано надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.
До Комісії 19 серпня 2025 року надійшли пояснення від Глубоченка С.М. Кандидат надав інформацію, яка, на його думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».
До Комісії 20 січня 2026 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного суду Глубоченка С.М. критеріям доброчесності та професійної етики.
Крім того, ГРД надала Комісії інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребувала пояснень Глубоченка С.М.
Глубоченком С.М. надано письмові та додаткові пояснення щодо доводів, зазначених у висновку ГРД, які підтримано під час співбесіди та пленарного засідання Комісії.
Комісією у складі колегії проведено співбесіду з кандидатом 04 березня 2026 року.
Під час співбесіди Комісією у складі колегії обговорено результати дослідження досьє, відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріям доброчесності та професійної етики. Предметом детального обговорення і мотивованої оцінки Комісії у складі колегії стали також обставини, викладені у висновку ГРД, пояснення кандидата щодо пунктів цього висновку та інформації, наведеній у ньому.
Рішенням Комісії у складі колегії від 04 березня 2026 року № 67/ас-26 визначено, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Глубоченко С.М. набрав 701,29 бала. Питання щодо здатності Глубоченка С.М. здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді винесено на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.
Рішення Комісії у складі колегії мотивовано тим, що кандидат набрав необхідну кількість голосів за усіма критеріями, а саме:
- за критерієм особистої компетентності – 44,33 бала із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому кандидат відповідає цьому критерію;
- за критерієм соціальної компетентності – 42,66 бала із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому кандидат відповідає цьому критерію;
- за критеріями доброчесності та професійної етики – 270,00 бала із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів) максимально можливого бала, тому кандидат відповідає цим критеріям.
ІІI. Основні відомості про кандидата.
Глубоченко С.М. ____ року народження, громадянин України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння першого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону, відсутні.
У 2006 році закінчив Одеську національну юридичну академію і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста.
У 2008 році закінчив Одеську національну юридичну академію і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію магістра права.
У 2016 році Глубоченко С.М. захистив дисертацію на тему «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень» та здобув науковий ступінь кандидата юридичних наук.
Вченого звання не має.
Указом Президента України від 22 січня 2010 року № 59/2010 призначений на посаду судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області строком на п’ять років.
Присягу судді Глубоченко С.М. склав 10 лютого 2010 року.
Указом Президента України від 21 вересня 2012 року № 557/2012 переведений на посаду судді Жовтневого районного суду Миколаївської області в межах п’ятирічного строку.
Указом Президента України від 02 листопада 2017 року № 348/2017 призначений на посаду судді Жовтневого районного суду Миколаївської області.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменування місцевих загальних судів» № 4273-ІХ від 26 лютого 2025 року Жовтневий районний суд Миколаївської області перейменовано на Вітовський районний суд Миколаївської області.
ІV. Розгляд Комісією у пленарному складі питання про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критеріями професійної етики та доброчесності.
Відповідно до частини першої статті 88 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
Комісією у пленарному складі проведено співбесіду з кандидатом 06 квітня 2026 року.
Дослідивши матеріали досьє кандидата на посаду судді апеляційного загального суду, інформацію, викладену у висновку ГРД, проаналізувавши письмові пояснення Глубоченка С.М., підтримані в засіданні, надані ним документи на спростування обставин та інформації, викладених у висновку ГРД, Комісія у пленарному складі виходить з такого.
У висновку ГРД зазначає, що відповідно до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019 рік Глубоченком С.М. отримано позику (грошові кошти в розмірі 822 711,00 гривень) від ОСОБА_1.
На думку ГРД, надання ОСОБА_1 кандидату, який не є його близьким родичем значної суми грошових коштів без отримання будь-якої вигоди, може бути розцінено стороннім спостерігачем як надання прихованої фінансової вигоди (додаткового блага) у вигляді безоплатного користування значною сумою грошових коштів.
Крім того, ГРД вважає, що є також необхідність в отриманні додаткових пояснень від кандидата щодо джерел походження грошових коштів наданих кандидату в позику ОСОБА_1.
Глубоченко С.М. пояснив, що в січні 2019 року ОСОБА_1, будучи близьким другом його сім’ї, знаючи, що вони з дружиною здійснюють будівництво індивідуального житлового будинку, запропонував позику в розмірі 30 000 доларів США на п’ять років. Між ними 05 лютого 2019 року був укладений письмовий договір позики на суму 822 711 гривень (еквівалент 30 000 доларів США) з умовою повернення боргу до 31 грудня 2024 року без сплати відсотків за користування позикою. Грошові кошти передано готівкою, про що складено розписку.
Глубоченко С.М. наголосив на тому, що ОСОБА_1 є його хрещеним батьком, з яким вони підтримують постійний зв’язок.
Стосовно джерел походження коштів Глубоченко С.М. зазначив, що на час надання позики ОСОБА_1 був власником сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія».
Крім того, кандидат наголосив, що позика задекларована ним у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а кошти за договором виплачено в повному обсязі.
Ураховуючи викладене Комісія у пленарному складі погоджується з висновками Комісії у складі колегії про відсутність об’єктивних даних, які б вказували на незаконність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав, та фактів, які б свідчили про порушення кандидатом Глубоченком С.М. критеріїв доброчесності та професійної етики.
Також ГРД зазначає, що Глубоченко С.М. допускав поведінку, яка свідчить про недотримання ним старанності, У справах № 3-260/11, № 3-в-8/11, № 3-в-9/11, № 3-в-3/11 закрив адміністративні провадження за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) у порушення норм законодавства з підстав спливу строків притягнення до адміністративної відповідальності, незважаючи на те, що предметом судового розгляду були подання уповноваженого органу про зміну невідбутого строку громадських робіт адміністративним арештом, подані у зв’язку з ухиленням осіб від відбування призначеного адміністративного стягнення.
Глубоченко С.М. зазначив, що у справі № 3-в-3/11 не ставилось питання про заміну стягнення. У справах № 3-260/11, № 3-в-8/11, № 3-в-9/11 в постановах суду вказано про надходження подання відповідного органу про заміну невідбутого строку громадських робіт адміністративним арештом.
Кандидат зауважив, що мав незначний досвід діяльності професійним суддею, керувався судовою практикою, яка існувала в Маловисківському районному суді Кіровоградської області, за якою у разі надходження від Кримінально-виконавчої інспекції подань з цих підстав суд поновлював провадження та, за наявності підстав для застосування приписів статті 38 КУпАП, закривав провадження у справі.
Також Глубоченко С.М. зауважив, що зазначені обставини мали місце в 2011 році протягом незначного періоду часу. Встановивши невідповідність указаної практики законодавству, застосування такої практики ним було припинено.
Комісія у пленарному складі погоджується з висновками Комісії щодо обгрунтованості пояснень Глубоченка С.М. у відповідній частині. Фактів, які б свідчили про порушення кандидатом критеріїв доброчесності та професійної етики й впливали б на їх оцінку із зазначених вище підстав, Комісією не встановлено.
Також, на думку ГРД, кандидат допустив академічну недоброчесніть.
Встановлено, що Глубоченко С.М. у 2015 році захистив дисертацію на тему: «Формування світогляду як запорука правового мислення суддів: теоретико-правове дослідження» за спеціальністю 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень» у Національному університеті «Одеська юридична академія» та здобув науковий ступінь кандидата юридичних наук. На підставі рішення Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України від 25 лютого 2016 року Глубоченко С.М. отримав диплом кандидата наук.
ГРД у процесі аналізу наукової роботи Глубоченка С.М. ГРД виявлено, що дисертаційне дослідження містить текстові запозичення з раніше опублікованих досліджень інших науковців без зазначення авторства та посилання на них.
Стосовно виявлених запозичень (Горобець К. В. Аксіосфера права та її компоненти : дис. ... к.ю.н. : 12.00.12 /Горобець Костянтин Валерійович. - О., 2012. - 206 арк.) Глубоченко С.М. повідомив , що за покладеними на нього, як здобувача кафедри права ЄС та порівняльного правознавства, науковим керівником зобов’язань, у якості звітування кожного року подавались на затвердження (погодження) на кафедру права ЄС та порівняльного правознавства та профілюючу кафедру за його спеціальністю – кафедру теорії держави і права, керівником якої на той час був професор Оборотов Ю.М., розділи (параграфи) його дисертаційного дослідження у поточній редакції на той час.
Пізніше, усі погоджені розділи (параграфи) увійшли до його дисертації.
В електронному архіві ним виявлений файл у форматі Microsoft Word 97–2003 (.doc) «Чорновик розділу на кафедру Оборотова_друк», який створено 24 грудня 2010 року та змінено 17 квітня 2011 року. Вказаний файл був наданий в електронному вигляді на кафедру права ЄС та порівняльного правознавства та профілюючу кафедру за його спеціальністю – кафедру теорії держави і права у 2011 році.
Зі змісту тексту, що міститься у вказаному файлі, вбачається його пріоритетне авторство вищезазначених матеріалів.
З метою розв’язання вказаної проблеми він звернувся до НУ «Одеська юридична академія» та 30 січня 2026 року одержав відповідь, зі змісту якого вбачається, що дійсно, порівнюючи текст наданих файлів з дискусійними фрагментами, що надані в представленій таблиці, встановлено, що всі положення містились у тих розділах роботи, які він надав науковому керівнику при попередній підготовці дисертаційного дослідження, і це надає підстави припустити, що пріоритетне авторство зазначених фрагментів тексту належить саме йому. Крім того, підкреслено, що дане положення ні в якому разі не вплинуло на концепцію роботи, новизну та висновки дисертаційного дослідження.
Також підтверджено, що ним надавались на кафедру теорії держави і права в квітні 2011 року певні розділи його дисертаційного дослідження.
Крім того, 05 лютого 2026 року ним одержано відповідь на публічну інформацію від НУ «Одеська юридична академія», в якій зазначено, що дійсно Горобець Костянтин Валерійович у 2011 році був працівником університету.
Щодо інших збігів кандидат зауважив, що збіг тексту пояснюється посиланням на спільне першоджерело з автором іншої роботи (Андрушко, 2012, Мордовцев (2003)). Тобто наявний збіг цитування того самого першоджерела. В обох випадках посилання на першоджерело зазначається у квадратних дужках. Тобто і він, і другий автор правильно послалися на першоджерело.
Також, кандидат зазначив, що ним процитовано дослідження Демченка (1904), а потім наявне посилання на Новий тлумачний словник української мови (2000) для роз’яснення терміну суб’єктний розсуд. Так само роблять автори іншого тексту – Кубинець В. В., а саме цитують першоджерело – роботу Демченка (1904) та аналізують значення терміну за тлумачним словником. В обох випадках посилання на першоджерела зазначаються у квадратних дужках. Тобто у його дисертації та у монографії Оборотова та інших (2012), йде цитування спільних першоджерел.
Крім того, Глубоченко С.М. зазначив, що при виконанні дисертаційного дослідження ним використовувались матеріали колективної монографії «Правосуддя: філософське та теоретичне осмислення», про що міститься посилання в списку використаних джерел його дисертації: «190. Правосуддя: філософське та теоретичне осмислення : кол. моногр. / А.М. Бернюков, В.С. Бігун, Ю.П. Лобода та ін. ; відп. ред. В.С. Бігун. – К. : [б.в.], 2009. – С. 24 (316)». З вказаної монографії ним було використано цитату з першоджерела Мурадьяна Е.М. (Істина як проблема судового права), однак помилково не зазначено джерело саме під цією цитатою, хоча в чернетці дисертації воно містилося.
Також, при виконанні дисертаційного дослідження ним використовувався автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук Бернюкова Анатолія Миколайовича на тему «Юридична герменевтика як методологія здійснення правосуддя (філософсько-теоретичний аналіз), про що міститься посилання в списку використаних джерел дисертації: «31. Бернюков А.М. Юридична герменевтика як методологія здійснення правосуддя (філософсько-теоретичний аналіз) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.12 / А.М. Бернюков. – Л., 2008. – С. 8 (16)». Крім того, в своїй науковій роботі він неодноразово звертався до наукових праць Бернюкова А.М. і по всьому тексту дисертації він завжди посилався на автора, можливо під час формування останньої версії дисертації саме під цією цитатою посилання не збереглися.
Згідно з частиною четвертою статті 42 Закону України «Про освіту» порушенням академічної доброчесності вважається академічний плагіат, а саме оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднення творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства.
За результатами дослідження письмових пояснень кандидата та пояснень, наданих під час співбесіди, Комісія у пленарному складі погоджується з висновками Комісії у складі колегії щодо обґрунтованості сумніву, що Глубоченко С.М., враховуючи вимоги законодавства щодо академічної доброчесності, діяв сумлінно та добросовісно під час дослівного відтворення помітних за обсягом фрагментів раніше опублікованих текстів інших науковців у своїй дисертації без зазначення авторства. Комісія вирішила знизити йому кількості балів за показником «сумлінність» на 15 балів.
Також ГРД зазначає, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «чесність».
1. Кандидат у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування декларував квартиру загальною площею 33,10 кв. м, розташовану в місті Миколаєві.
Із декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015–2020 роки вбачається, що цю квартиру Глубоченко С.М. декларував у зв’язку з тим, що з 12 квітня 2011 року він та з 08 квітня 2011 року йог осин набули право користування нею. Своєю чергою у деклараціях за 2012–2014 роки цей об’єкт нерухомості не відображений.
Стосовно квартири на АДРЕСА_1 у місті Миколаєві Глубоченко С.М. пояснив, що 08 квітня 2011 року його син ОСОБА_2 та 12 квітня 2011 року він сам були зареєстровані у вказаній квартирі та з цього часу в нього, як у суб’єкта декларування та членів його сім’ї виникло речове право – право користування об’єктом нерухомості. Тому інформацію про вказаний об’єкт було зазначено в розділі 2.1 та 3 «Об’єкти нерухомості» декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. У вказаній квартирі вони ніколи фактично не проживали.
Також Глубоченко С.М. пояснив, що в паперових формах декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2012–2015 роки не передбачалося зазначення зареєстрованого місця проживання, в тому числі, відмінного від фактичного місця проживання. Формою декларації та методичних рекомендацій щодо заповнення декларації не передбачалося й зазначення вказаного права.
2. Відповідно до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік у кандидата з 24 березня 2009 року на праві користування (керування) перебував легковий автомобіль марки «Hyundai Santa Fe» 2008 року випуску. Власником транспортного засобу є мати кандидата ОСОБА_3.
Своєю чергою, у деклараціях за 2012–2014 роки вказаний легковий автомобіль Глубоченком С.М. не відображено.
Стосовно автомобіля марки «Hyundai Santa Fe» 2008 року випуску Глубоченко С.М. пояснив таке.
Автомобілем марки «Hyundai Santa Fe» 2008 року випуску він фактично почав безперервно користуватися з 2015 року та з того часу став його декларувати.
У розділі IV «Відомості про транспортні засоби» паперових декларацій за 2012–2015 роки ним не зазначалося право керування автомобілем марки «Hyundai Santa Fe» 2008 року випуску.
У паперових формах декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2012–2015 роки не передбачалося зазначення права керування транспортним засобом, оскільки вказувалися лише відомості про транспортні засоби, що перебувають у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта (членів сім’ї декларанта), та витрати декларанта на їх придбання (користування) у звітному році.
Оскільки вказаний транспортний засіб не перебував у нього у власності, в оренді чи на іншому праві користування внаслідок купівлі (успадкування, дарування, розподілу майна підприємств і організацій між засновниками та учасниками), право керування, що було зазначено у свідоцтві про реєстрацію ТЗ, ним у паперових деклараціях вказане право не зазначалося.
Водночас, з аналізу суддівського досьє вбачається, що його матір’ю ОСОБА_3 видавалась довіреність іншій особі на користування автомобілем із серійним номером: НОМЕР_1, номер державної реєстрації: НОМЕР_2, тобто йдеться про автомобіль марки» «Hyundai Santa Fe» 2008 року випуску.
3. Відповідно до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019 рік кандидат не задекларував у розділі 12.1 «Банківські та інші фінансові установи, у яких відкрито рахунки суб’єкта декларування або членів його сім’ї» жодного рахунку, відкритого на його ім’я та членів його сім’ї.
Незазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019 рік у розділі 12.1 «Банківські та інші фінансові установи, у яких відкрито рахунки суб’єкта декларування або членів його сім’ї» жодного рахунка, відкритого на їх ім’я Глубоченко С.М. пояснив помилкою та неуважністю, оскільки вважав, що підлягають декларуванню в цьому розділі відомості про рахунки в іноземних банках.
Комісія у пленарному складі погоджується, що досліджені обставини правильно кваліфіковано Комісією у складі колегії як такі, що є підставою для зменшення кількості балів кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики за показником «чесність», оскільки оцінка зазначених обставин, надана Етичною радою, пояснення кандидата, інформація, встановлена в процесі дослідження досьє та проведення співбесіди, дають підстави стверджувати про невідповідність Глубоченка С.М. за показником «чесність», який передбачає, зокрема, надання достовірної інформації в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку кандидат має бути обізнаний.
Дослідивши висновок ГРД, заслухавши пояснення, надані кандидатом під час засідання, Комісія у пленарному складі погодилась із висновками, викладеними в рішенні Комісії у складі колегії від 04 березня 2026 року № 67/ас-26, щодо відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності. Інших суттєвих обставин, які могли б свідчити про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики за показниками «незалежність, чесність, неупередженість, сумлінність, непідкупність, дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті, законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сімʼї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу», Комісією у пленарному складі під час проведення співбесіди з Глубоченком С.М. не встановлено.
За результатами голосування під час закритого обговорення за відповідними показниками Комісія у пленарному складі дійшла висновку, що кандидат відповідає критеріям професійної етики та доброчесності та підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України тринадцятьма голосами «ЗА» та одним голосом «ПРОТИ»
вирішила:
визнати Глубоченка Сергія Михайловича таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Андрій ПАСІЧНИК «ЗА»
Члени Комісії: Михайло БОГОНІС «ЗА»
Ярослав ДУХ «ЗА»
Роман КИДИСЮК «ЗА»
Надія КОБЕЦЬКА «ЗА»
Олег КОЛІУШ «ЗА»
Ігор КУШНІР «ЗА»
Володимир ЛУГАНСЬКИЙ «ЗА»
Руслан МЕЛЬНИК «ЗА»
Олексій ОМЕЛЬЯН «ЗА»
Роман САБОДАШ «ЗА»
Руслан СИДОРОВИЧ «ЗА»
Сергій ЧУМАК «ПРОТИ»
Галина ШЕВЧУК «ЗА»
