Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Михайла БОГОНОСА (доповідач),
членів Комісії: Надії КОБЕЦЬКОЇ, Галини ШЕВЧУК,
розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Ватутінського міського суду Черкаської області Пасацької Лариси Анатоліївни на відповідність займаній посаді,
встановила:
Стислий виклад інформації про кар’єру та кваліфікаційне оцінювання судді.
Указом Президента України від 29 вересня 2016 року № 425/2016 Пасацьку Л.А. призначено на посаду судді Ватутінського міського суду Черкаської області строком на п’ять років.
Указом Президента України від 19 липня 2018 року № 212/2018 Пасацьку Л.А. відряджено для роботи на посаді судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області строком до одного року.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 07 червня 2018 року № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді.
Цим рішенням встановлено черговість етапів кваліфікаційного оцінювання, визначено графік проведення іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання. Іспит Пасацькій Л.А. призначено на 12 липня 2018 року.
Рішенням Комісії від 18 жовтня 2018 року № 235/зп-18 визначено результати першого етапу «Іспит» кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді. Відповідно до цього рішення суддю допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Пасацька Л.А. пройшла тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ (набрав чинності 07 листопада 2019 року) повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припинено.
01 червня 2023 року сформовано повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
З метою вирішення питання щодо продовження процедур оцінювання, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), на підставі рішення Комісії від 20 липня 2023 року № 34/зп-23 здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України стосовно: осіб, п’ятирічний строк повноважень яких на посаді судді закінчився; осіб, призначених (обраних) на посаду судді та яких колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визнано такими, що відповідають займаній посаді судді, проте відповідне питання винесено на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі у зв’язку з надходженням висновку Громадської ради доброчесності про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності; осіб, призначених (обраних) на посаду судді та стосовно яких накладено дисциплінарне стягнення, що передбачає проходження кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді; осіб, стосовно яких необхідно продовжити кваліфікаційне оцінювання на виконання судового рішення.
Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 26 липня 2023 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Богоноса М.Б.
На підставі викладеного вище процедуру кваліфікаційного оцінювання судді Пасацької Л.А. продовжено з етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
З метою оновлення даних, що містяться в суддівському досьє, Комісією в межах повноважень надіслано запити до таких органів державної влади: Національного агентства з питань запобігання корупції, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, Офісу Генерального прокурора, Київського міського ТЦК та СП, Державної податкової служби України, Служби безпеки України.
У відповідь на запити отримано інформацію стосовно судді, яку долучено до матеріалів досьє.
23 лютого 2024 року та 17 липня 2024 року на адресу Комісії надійшли пояснення судді щодо відомостей, викладених у суддівському досьє, та їх уточнення в окремих розділах.
Комісією у складі колегії 23 липня 2024 року проведено співбесіду із суддею, досліджено матеріали досьє.
Джерела права та їх застосування.
Згідно з пунктом 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.
Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.
У Пояснювальній записці до проєкту Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», за результатами розгляду якого було внесено зміни до Конституції України (Закон № 1401) і запроваджено процедуру кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, зазначено, що проєкт передбачає «спеціальні механізми» оновлення суддівського корпусу, що дасть змогу досягти необхідного балансу між суспільними очікуваннями, з одного боку, та захистом індивідуальних прав, з іншого. Зокрема, за рекомендаціями Венеціанської Комісії та Директорату з прав людини Головного директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи, що викладені у Спільному висновку від 23 березня 2015 року (документ CDL-AD(2015)007), процедура кваліфікаційного оцінювання суддів, запроваджена в рамках Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», отримає відповідне конституційне закріплення»).
Так само, ухвалюючи Закон, законодавець у Пояснювальній записці до відповідного законопроєкту сформулював легітимну мету нормативно-правового акта – здійснення трансформації системи судоустрою та оновлення суддівського корпусу відповідно до суспільних очікувань. Законодавець окремо звернув увагу на те, що до завдань законопроєкту також належить подолання корупційних ризиків при здійсненні суддею правосуддя та очищення судової системи від недоброчесних суддів.
Відповідно до рішення Великої Палати Верховного Суду від 04 листопада 2020 року (справа № 200/9195/19-а) із запровадженням судової реформи та набранням чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів» для утвердження незалежності судової влади, зокрема, шляхом її деполітизації, для посилення відповідальності судової влади перед суспільством, а також для запровадження належних конституційних засад кадрового оновлення суддівського корпусу було запроваджено необхідність проходження суддями кваліфікаційного оцінювання. Запровадження кваліфікаційного оцінювання суддів було зумовлене істотною метою, що полягала у відновленні довіри до судової влади в Україні. Зміни, запроваджені в судовій системі України у зв’язку з її реформуванням, були схвалені світовою спільнотою, у тому числі Венеційською комісією (пункти 98, 99).
Отже, функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входять судді, які не відповідають критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності, є таким, що не відповідає зазначеним очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей. Іншими словами, кваліфікаційне оцінювання суддів на відповідність (невідповідність) займаній посаді є необхідним у демократичному суспільстві та відповідає нагальній суспільній потребі.
Водночас Комісія зважає і на те, що навіть у разі, коли втручання у приватне життя здійснюється відповідно до закону, відповідає легітимній меті та є необхідним у демократичному суспільстві, встановлення невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності має своїм наслідком звільнення з посади, що є доволі серйозним заходом, який може бути застосовано до особи. Однак на відміну від дисциплінарного провадження процедура кваліфікаційного оцінювання не має шкали вибору покарань, що обумовлено своєрідністю цієї процедури. Отже, застосування такого заходу, який негативно позначається на приватному житті судді, вимагає пошуку справедливої рівноваги між інтересами суспільства загалом та правом судді надалі займати посаду.
Процедура кваліфікаційного оцінювання здійснюється виключно за вказаними критеріями та в порядку, визначеному Законом, з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд», та є тим винятковим заходом, що застосовуватиметься до всіх суддів, про який зазначили експерти Венеційської комісії в Остаточному висновку від 26 жовтня 2015 року (документ CDL-AD(2015)027) і який «вимагає надзвичайної обережності: паралельне виконання різних процедур, що їх здійснюють різні органи, навряд чи забезпечить дотримання найвищих гарантій для тих суддів, що відповідають цим критеріям».
За результатами такого оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а у випадках, передбачених цим Законом, – пленарний склад Комісії, ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, передбаченими цим Законом для ухвалення рішення про підтвердження або про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
І хоча Комісія виходить із презумпції, відповідно до якої суддя відповідає критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності як особа, яка згідно з Бангалорськими принципами поведінки суддів за родом своєї роботи вважається гарантом верховенства права, ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання судді.
Процедура кваліфікаційного оцінювання на відповідність судді займаній посаді є одноразовою процедурою, спрямованою на перевірку відповідності всіх суддів критеріям компетентності (професійної, особистої, соціальної тощо), професійної етики та доброчесності з метою відновлення та підвищення суспільної довіри до судової влади в Україні, і проводиться за правилами кваліфікаційного оцінювання суддів. Ця процедура, як вже зазначалось вище, була запроваджена у відповідь на ймовірну присутність в судовій владі некомпетентних та недоброчесних суддів.
Відповідно до частини дев’ятої статті 69 Закону кандидат на посаду судді відповідає критерію доброчесності, якщо відсутні обґрунтовані сумніви у його незалежності, чесності, неупередженості, непідкупності, сумлінності, у дотриманні ним етичних норм, у його бездоганній поведінці у професійній діяльності та особистому житті, а також щодо законності джерел походження його майна, відповідності рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата на посаду судді його попередньому статусу.
Як зазначено в рішенні Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2021 року (справа № 9901/355/21), доброчесність – це необхідна морально-етична складова діяльності судді, яка, серед іншого, визначає межу і спосіб його поведінки, що базується на принципах об’єктивного ставлення до сторін у справах та чесності у способі власного життя, виконанні своїх обов’язків та здійсненні правосуддя.
Члени Комісії, оцінюючи певні обставини стосовно кандидата, визначаються щодо їх відповідності суспільним уявленням про доброчесність на власний розсуд. Зважаючи на те, що доброчесність є ще й морально-етичною категорією, обставини, які свідчать про недоброчесність, оцінюються насамперед з морально-етичного погляду. Навіть зовні правомірні і законні дії кандидата можуть оцінюватися як такі, що не узгоджуються з поняттям доброчесності.
За визначенням терміна, який подано в Сучасному словнику з етики, доброчесністю є позитивна моральна якість, зумовлена свідомістю і волею людини, яка є узагальненою стійкою характеристикою людини, її способу життя, вчинків; якість, що характеризує готовність і здатність особистості свідомо і неухильно орієнтуватись у своїй діяльності та поведінці на принципи добра і справедливості.
Авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів, від осіб, які обіймають посади суддів та формують суддівський корпус. Саме тому важливо, щоб суддя не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки як у професійній діяльності, так і в особистому житті, яка може поставити під сумнів відповідність кандидата критерію доброчесності, що негативно вплине на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням» (пункт 23).
Статтею 1 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ з’їзду суддів України від 22 лютого 2012 року, встановлено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Відповідно до статті 3 цього кодексу саме суддя має докладати всіх зусиль, до того щоб, на думку обізнаного та розсудливого стороннього спостерігача, його поведінка була бездоганною.
Роз’яснюючи зазначені положення, Рада суддів України в Коментарі до Кодексу суддівської етики, затвердженому рішенням Ради судді України від 04 лютого 2016 року № 1, відзначила, що суддя повинен уникати порушень етики та всього того, що виглядає як порушення етики, в усіх випадках його діяльності – як професійній, так і в приватній. Бездоганна поведінка суддів означає уникнення порушень норм етики та недопущення створення враження їх порушення. Враження порушення норм етики створюється, коли розважливі особи, яким стали відомі всі відповідні обставини, розкриті в ході резонансного їх з’ясування, можуть дійти висновку, що чесність, добросовісність, урівноваженість та професійна придатність судді поставлені під сумнів. Рада суддів України окремо наголосила на тому, що численними є ситуації, коли та чи інша дія прямо не заборонена законом, але є ризик такого сприйняття, формування враження, яке підірвало б довіру до суду.
Аналогічні вимоги є застосовними до встановлення відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності в процедурі кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді з тією особливістю, що такі обставини стають відомими під час дослідження досьє та проведення співбесіди.
У сукупності із положеннями розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, в тому числі щодо наслідків відмови від проходження кваліфікаційного оцінювання чи ухилення від його проходження, Комісія вважає, що суддя зобов’язаний взяти участь у кваліфікаційному оцінюванні, зокрема у формі активної реалізації права бути заслуханим в контексті змісту сумнівів Комісії, які можуть виникнути в ході дослідження досьє та/або проведення співбесіди, у його відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання.
Таким чином, у разі наявності в Комісії обґрунтованого сумніву у відповідності судді критеріям компетентності, професійної етики або доброчесності спростування такого сумніву відбувається як внаслідок реалізації Комісією наданих їй законом повноважень, так і шляхом складання суддею кваліфікаційного іспиту, проходження тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, а також наданням Комісії під час дослідження досьє та проведення співбесіди переконливої інформації з тією метою, щоб спростувати такий сумнів.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду в рішенні від 16 червня 2022 року у справі № 9901/57/19 підкреслила, що на стадії кваліфікаційного оцінювання відповідний компетентний орган не встановлює і не кваліфікує наявності в діях судді ознак складу дисциплінарного проступку, що є обов’язковою складовою процедури дисциплінарного провадження. На цій стадії відбувається оцінювання фактів (явищ) минулої поведінки судді в сенсі виявлення і визначення [нових] якостей (характеристик, ознак чи рис) судді, на підставі яких формується висновок про його здатність бути суддею (пункт 18).
Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії або пленарного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Відмовою від проходження оцінювання судді на відповідність займаній посаді вважається систематична (тричі) неявка судді на будь-який з етапів такого оцінювання за відсутності для цього поважних причин або за відсутності інформації про причини неявки.
Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
Згідно з пунктом 1 глави 1 розділу ІІ Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) (далі – Положення), критеріями кваліфікаційного оцінювання є:
- компетентність (професійна, особиста, соціальна);
- професійна етика;
- доброчесність.
Відповідно до пунктів 1, 2 глави 6 розділу II Положення встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Пунктом 5 глави 6 розділу II Положення встановлено, що максимально можливий бал за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної) становить 500 балів, за критерієм професійної етики – 250 балів, за критерієм доброчесності – 250 балів. Отже, сума максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання за всіма критеріями дорівнює 1 000 балів.
За змістом підпункту 5.1 пункту 5 глави 6 розділу ІІ Положення критерії компетентності оцінюються так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 300 балів, з яких: рівень знань у сфері права – 90 балів (підпункт 5.1.1.1); рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні – 120 балів (підпункт 5.1.1.2); ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність для кандидата на посаду судді – 80 балів (підпункт 5.1.1.3); діяльність щодо підвищення фахового рівня – 10 балів (підпункт 5.1.1.4); особиста компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.2); соціальна компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.3).
Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0.
Оцінювання відповідності судді за критерієм професійної компетентності.
Пунктом 1 глави 2 розділу II Положення передбачено, що відповідність судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рівень знань у сфері права; рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні; ефективність здійснення правосуддя; діяльність щодо підвищення фахового рівня.
Згідно з абзацом шостим пункту 2 глави 2 розділу II Положення рівень знань у сфері права оцінюється на підставі результатів складення анонімного письмового тестування під час іспиту.
Абзацом тринадцятим пункту 3 глави 2 розділу II Положення передбачено, що рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту.
За результатами складення анонімного письмового тестування суддя набрала 78,75 бала, за виконання практичного завдання – 97,5 бала.
Отже, за вказаними показниками суддя набрала 176,25 бала.
Ефективність здійснення правосуддя Комісією оцінено за результатами перевірки інформації, яка міститься в суддівському досьє, та проведеної співбесіди шляхом дослідження загальної кількості розглянутих суддею справ, кількості скасованих та змінених судових рішень, підстав скасування та/або зміни судових рішень, дотримання строків розгляду справ, судового навантаження порівняно з іншими суддями у відповідному суді, а також інших передбачених пунктом 4 глави 2 розділу II Положення релевантних засобів встановлення цього показника.
У межах оцінювання ефективності здійснення правосуддя Комісією досліджено інформацію щодо дотримання суддею строків надсилання (оприлюднення) електронних копій судових рішень до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – Реєстр). Під час співбесіди суддя мала можливість надати пояснення щодо вказаних обставин. Комісією встановлено таке.
Згідно з інформацією Державного підприємства «Інформаційні судові системи» суддею несвоєчасно внесено до Реєстру (оприлюднено) 62 судові рішення. Середнє значення перевищення строків надсилання (днів) становить 9,1 день.
Суддя пояснила, що несвоєчасне надсилання (оприлюднення) електронних копій судових рішень до Реєстру пов’язано із надмірним навантаженням та причинами технічного характеру, що мали загальний характер та не залежали від неї.
Оцінюючи цей критерій, Комісія враховувала, що в суддівському досьє за період з 2021 року до 2024 року відсутня інформація про проходження Пасацькою Л.А. відповідної підготовки для підтримання кваліфікації в Національній школі суддів України тривалістю не менше 40 академічних годин не рідше одного разу на три роки.
Під час співбесіди суддя зазначила, що проходила періодичне навчання суддів з метою підвищення рівня кваліфікації на курсі дистанційного навчання в період з 03 липня 2024 року до 24 липня 2024 року. Суддя звернула увагу й на те, що вона активно подавала заявки на дистанційне навчання з метою підтримання кваліфікації, однак їх відхилено через певні обмеження щодо кількості слухачів. Крім того, суддя зазначила, що додаткові перешкоди у проходженні навчань з метою підтримання кваліфікації виникли через запровадження на всій території України воєнного стану.
Згідно з частинами 1, 2 статті 89 Закону суддя зобов’язаний проходити відповідну підготовку для підтримання кваліфікації в Національній школі суддів України.
Суддя проходить підготовку тривалістю не менше 40 академічних годин не рідше одного разу на три роки.
Комісія наголошує, що у разі, коли суддя не здійснює правосуддя не з власної вини, зокрема внаслідок закінчення строку повноважень, основним її професійним обов’язком залишається систематичний розвиток професійних навичок (умінь), підтримання кваліфікації на рівні, необхідному для виконання повноважень у суді, де суддя обіймає посаду.
Встановлені при дослідженні досьє обставини свідчать про недотримання суддею вимог Закону в частині проходження підготовки з метою підтримання кваліфікації за період з 2021 року до 2024 року.
У підсумку Комісія дійшла висновку, що ефективність здійснення правосуддя суддею Пасацькою Л.А. необхідно оцінити в 50 балів.
Діяльність судді щодо підвищення фахового рівня Комісією оцінено за результатами перевірки інформації, яка міститься в суддівському досьє, та співбесіди шляхом дослідження даних про підготовку та підвищення кваліфікації судді впродовж перебування на посаді, участь у професійних заходах (дискусіях, круглих столах, конференціях тощо), а також інших, передбачених пунктом 5 глави 2 розділу II Положення, засобів встановлення цього показника, що можуть бути застосовні в конкретному випадку.
Комісія дійшла висновку, що показник діяльності судді щодо підвищення фахового рівня оцінюється у 2 бали.
Оцінювання відповідності судді за критерієм особистої компетентності.
Згідно з пунктом 6 глави 2 розділу II Положення відповідність судді критерію особистої компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як когнітивні якості особистості, емотивні якості особистості, мотиваційно-вольові якості особистості, і оцінюється на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди.
Комісією встановлено, що Пасацька Л.А. пройшла тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників за критеріями особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності. На підставі аналізу висновку, дослідження інформації, що міститься в досьє, та співбесіди відповідність судді за критерієм особистої компетентності оцінено у 65 балів.
Оцінювання відповідності судді за критерієм соціальної компетентності.
Згідно з пунктом 7 глави 2 розділу II Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості особистості, моральні риси особистості, чесність, порядність, розуміння і дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість, і оцінюються на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, і співбесіди.
На підставі дослідження інформації, яка міститься в матеріалах суддівського досьє, та співбесіди із суддею, ураховуючи вказані показники, Комісія визначила, що за критерієм соціальної компетентності суддя набрала 90 балів.
У підсумку за критерієм компетентності (професійної, особистої та соціальної) суддя Пасацька Л.А. набрала 383,25 бала.
Оцінювання відповідності судді за критерієм професійної етики та доброчесності.
Пунктами 8–9 глави 2 розділу II Положення передбачено, що відповідність судді критерію професійної етики та доброчесності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; дотримання суддівської етики, наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5–12, 13, 15–19 частини першої статті 106 Закону, та інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності.
Ці показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, зокрема:
1) інформації, наданої центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, органом державного фінансового контролю в Україні, іншими органами державної влади;
2) декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
3) результатів перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (за наявності);
4) декларації родинних зв’язків судді та декларації доброчесності судді;
5) результатів регулярного оцінювання;
6) результатів перевірки декларації родинних зв’язків судді та декларації доброчесності судді (за наявності);
7) висновків або інформації ГРД (за наявності);
8) іншої інформації, що включена до суддівського досьє.
Дослідивши інформацію, яка міститься в матеріалах суддівського досьє, Комісія не виявила відомостей, які потребують додаткового дослідження та надання пояснень судді стосовно невідповідності витрат і майна судді та членів сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам, невідповідності судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції, недотримання Кодексу суддівської етики, та обставини, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5–12, 13, 15–19 частини першої статті 106 Закону.
У матеріалах суддівського досьє відсутні відомості щодо притягнення судді Пасацької Л.А. до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність та наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення ним правосуддя. До дисциплінарної відповідальності суддя Пасацька Л.А. не притягувалася.
Даних щодо невідповідності судді Пасацької Л.А. антикорупційному критерію Комісією не встановлено.
Водночас під час дослідження досьє та інформації, наданої Національним агентством з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), встановлено таке.
У розділах 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, (далі – Декларації) за 2021–2022 роки суддею задекларовано транспортний засіб – автомобіль марки «FORD FUSION» 2016 року випуску. Датою набуття вказано 07 лютого 2020 року, вартість – 280 000 грн.
У відведеному полі для інформації щодо особи, якій належить транспортний засіб, і прав на нього вказано – «спільна сумісна власність».
У Комісії не виникло сумнівів щодо достовірності задекларованої вартості автомобіля та повноти декларування об’єкта.
Водночас декларування прав на автомобіль у спосіб зазначення його спільною сумісною власністю Пасацької Л.А. та її чоловіка ОСОБА_1 є помилковим, адже згідно з документом, що посвідчує право власності, транспортний засіб був особистою приватною власністю судді.
У своїх поясненнях суддя зазначила, що при декларуванні керувалась презумпцією спільної сумісної власності майна подружжя, визначеною Сімейним кодексом України.
Відповідно до пункту 68 роз’яснень НАЗК щодо фінансової доброчесності застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку) від 13 листопада 2023 року № 4 (далі – Роз’яснення НАЗК) належність об’єкта декларування суб’єкту декларування та/або члену його сім’ї та/або третій особі на праві спільної власності визначається на підставі правовстановлюючих документів, а не Сімейного кодексу України.
Отже, Пасацька Л.А. при заповненні Декларацій за 2021–2022 роки допустила неуважність, що призвело до методологічної помилки, яка не свідчить про неповноту чи недостовірність задекларованих активів.
У розділі 3 «Об’єкти нерухомості» декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік суддя зазначає, що 26 січня 2022 року вона набула право власності на квартиру загальною площею 37,3 кв.м у місті Києві. Вартість придбаної квартири становить 1 603 900 грн. Квартира набута у власність на підставі договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 14 січня 2022 року № 949/з-КД, договору про іпотечний кредит від 28 січня 2022 року № К7NVGT00000544 та іпотечного договору від 28 січня 2022 року № К7NVGT00000544/1.
У розділі 13 «Фінансові зобов’язання» декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік зазначено про отримання 28 січня 2022 року кредиту в розмірі 962 000 грн.
У розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» зазначено щодо двох правочинів:
1) купівля-продаж (міна), дата вчинення правочину – 26 січня 2022 року, розмір разового видатку 641 900 грн;
2) інший іпотечний договір, дата вчинення правочину – 28 січня 2022 року, розмір разового видатку 962 000 грн.
На виконання вимог Закону України «Про запобігання корупції» Пасацькою Л.А. 30 січня 2022 року подано повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, в якому зазначено таке.
У розділі 2 «Доходи, у тому числі подарунки» отримання доходу у виді іпотечного кредиту в розмірі 962 000 грн.
У розділі 3 «Об’єкти нерухомості» – квартиру загальною площею 37,3 кв.м у місті Києві.
У розділі 9 «Видатки» два види правочинів: купівля-продаж (міна) нерухомого майна вартістю 641 900 грн та операції з обміну валют на суму 634 270 грн.
Стосовно декларування суддею отриманого кредиту в розділі «Доходи, у тому числі подарунки» Комісія зауважує, що згідно з пунктом 9 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції від 02 червня 2021 року) у декларації зазначаються відомості про фінансові зобов’язання суб’єкта декларування або членів його сім’ї, у тому числі отримані кредити, позики, зобов’язання за договорами лізингу, розмір сплачених коштів у рахунок основної суми позики (кредиту) та процентів за позикою (кредитом), залишок позики (кредиту) станом на кінець звітного періоду, зобов’язання за договорами страхування та недержавного пенсійного забезпечення. Відомості щодо фінансових зобов’язань включають дані про вид зобов’язання, його розмір, валюту зобов’язання, інформацію про особу, стосовно якої виникли такі зобов’язання, відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, та дату виникнення зобов’язання. Такі відомості зазначаються лише у разі, якщо розмір зобов’язання перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року.
До того ж кошти, отримані як позика, кредит, або інші фінансові зобов’язання із урахуванням Роз’яснень НАЗК, не вважаються доходом суб’єкта декларування (пункт 145).
Отже, сума отриманого кредиту підлягає декларуванню в розділі «Фінансові зобов’язання», а не в розділі «Доходи, у тому числі подарунки» суб’єкта декларування.
Стосовно декларування операції з обміну валют Комісія зазначає, що згідно з пунктом 9 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції від 02 червня 2021 року) здійснення операцій із купівлі, продажу або обміну іноземної валюти за рахунок власних грошових активів суб’єкта декларування або членів його сім’ї не потребує відображення в декларації відомостей, передбачених пунктом 10 частини першої цієї статті, а також не потребує повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб’єкта декларування.
Задекларована операція обміну валюти здійснена за рахунок власних активів (заощаджень) судді, що підтверджується її поясненнями та декларацією за попередній період.
Отже, декларування цієї операції свідчить про методологічну помилку, яка не кваліфікується, як неповне чи недостовірне декларування.
Крім того, як і в ситуації із декларуванням автомобіля марки «FORD FUSION», суддя допустила помилку, вказавши, що досліджувана квартира є спільною сумісною власністю.
Під час надання пояснень суддя визнала допущені помилки та просила врахувати, що вони призвели до декларування додаткової інформації, що свідчить про відсутність наміру приховати інформацію чи задекларувати ті чи інші об’єкти неповно.
Комісія загалом погоджується із твердженнями судді. Виявлені помилки, хоча і свідчать про несумлінність при заповненні декларації, за своїм характером не можуть бути кваліфіковані, як неповнота чи недостовірність при заповненні декларації.
Серед іншого, під час співбесіди, з’ясовано питання щодо розбіжностей у даті набуття автомобіля марки «INFINITI QX50» 2017 року випуску.
У розділі 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік задекларовано транспортний засіб – автомобіль марки «INFINITI QX50» 2017 року випуску. Датою набуття вказано 09 травня 2023 року, вартість – 42 347 грн. Автомобіль є власністю чоловіка судді ОСОБА_1.
Водночас згідно з інформацією Єдиного державного реєстру транспортних засобів, датою реєстрації вказаного автомобіля є 10 квітня 2024 року.
Пасацька Л.А. пояснила, що автомобіль був придбаний на автомобільному аукціоні у США «Copart» 05 вересня 2023 року за ціною 1 148$ (800$ – ціна лота, 348$ – аукціонний збір). Суддя вказала, що при зазначенні дати набуття в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік вона керувалась Роз’ясненнями НАЗК, які вказують, що датою набуття є дата здійснення оплати за такий транспортний засіб.
Відповідно до пункту 106 Роз’яснень НАЗК для цілей декларування датою набуття права власності на транспортний засіб, придбаний за кордоном, є дата здійснення оплати за такий транспортний засіб. У разі здійснення оплати частинами датою набуття права є дата останнього платежу.
Комісія вважає надані пояснення та наведені під час співбесіди аргументи переконливими та такими, що спростовують будь-які сумніви щодо некоректного декларування дати набуття транспортного засобу.
Оцінивши вказані вище обставини в сукупності, Комісія не виявила ознак умисних дій, спрямованих на вчинення корупційних чи пов’язаних з корупцією правопорушень.
Проаналізувавши інші обставини, зазначені суддею в щорічних Деклараціях за 2015–2023 роки на предмет відповідності витрат задекларованим доходам з урахуванням зобов’язань фінансового характеру шляхом їх співставлення з інформацією, наданою НАЗК про суми річного доходу, отриманого суддею, членами її сім’ї та близькими родичами, Комісія дійшла висновку про відсутність обґрунтованих сумнівів у відповідності судді цим показникам.
Узагальнюючи інформацію, Комісія зазначає, що встановлені обставини в поєднанні з наданими суддею поясненнями та доказами, які їх підтверджують, впливають на загальну оцінку відповідності судді критеріям доброчесності та професійної етики, а також є підставою для визнання її такою, що відповідає займаній посаді.
Отже, досліджені матеріали суддівського досьє, співбесіда із суддею Пасацькою Л.А. та надані нею пояснення, а також висновок про тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей дають підстави Комісії оцінити відповідність судді цим критеріям у 365 балів.
Висновок Комісії за результатами розгляду справи.
За результатами дослідження суддівського досьє та проведеної співбесіди суддя Пасацька Л.А. у сукупності набрала 748,25 бала, що становить більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв та є підставою для визнання його таким, що відповідає займаній посаді.
Ураховуючи викладене та керуючись нормами Конституції України, статтями 83–85, 93 та 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
Визначити, що суддя Ватутінського міського суду Черкаської області Пасацька Лариса Анатоліївна за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрала 748,25 бала.
Визнати суддю Ватутінського міського суду Черкаської області Пасацьку Ларису Анатоліївну такою, що відповідає займаній посаді.
Головуючий Михайло БОГОНІС
Члени Комісії: Надія КОБЕЦЬКА
Галина ШЕВЧУК
