Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА (доповідач),
членів Комісії: Людмили ВОЛКОВОЇ, Романа КИДИСЮКА,
розглянувши повідомлення Ткаченка Олександра Васильовича щодо інформації, що може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Господарського суду Миколаївської області Ткаченком Олександром Васильовичем у деклараціях доброчесності судді за 2016, 2019 та 2021 роки,
встановила:
До Комісії 21 листопада 2023 року надійшло повідомлення Ткаченка Олександра Васильовича про недостовірність тверджень, указаних суддею Господарського суду Миколаївської області Ткаченком Олександром Васильовичем, тобто ним самим, у деклараціях доброчесності судді за 2016, 2019 та 2021 роки (далі – Повідомлення).
У Повідомленні зазначено, що суддею задекларовано твердження «Мною не здійснювались вчинки, що можуть мати наслідком притягнення мене до відповідальності» у спосіб «Підтверджую», втім, на думку заявника, це не відповідає дійсності.
Так, відповідно до протоколу засідання правління автогаражного кооперативу «Парма» (дала – АГК «Парма») від 31 серпня 2015 року колишній голова правління ОСОБА_1 у другому півріччі 2009 року передав судді Ткаченку О.В. як хабар у безоплатне користування металевий гараж № 90.
Рішенням правління АГК «Парма» від 23 січня 2016 року зобов’язано суддю Ткаченка О.В. звільнити гаражний бокс № 90, що належить АГК «Парма», до 24 лютого 2016 року.
Ткаченком О.В. оскаржено протоколи (рішення) АГК «Парма», проте рішеннями Заводського районного суду міста Миколаєва від 21 липня 2016 року у справі № 487/1004/16 та від 15 вересня 2021 року у справі № 487/5524/18 відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Також рішенням Заводського районного суду міста Миколаєва від 31 жовтня 2019 року в справі № 487/5705/16 витребувано з незаконного володіння Ткаченка О.В. металевий гаражний бокс № 90 та зобов’язано його повернути АГК «Парма».
У Повідомленні зазначено, що під час розгляду вказаних судових справ суддею Ткаченком О.В. всупереч фактам, встановленим судом, давались показання як свідка, у яких він заперечував факт отримання в користування металевого гаражу від АГК «Парма».
Втім, у деклараціях доброчесності судді за 2016, 2019 та 2021 роки Ткаченко О.В. не повідомив про дачу ним завідомо неправдивих показань під час розгляду справ Заводським районним судом міста Миколаєва за його позовами, а також про отримання ним у 2009 році неправомірної вигоди у вигляді права користування металевим гаражем.
Частиною першою статті 62 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) встановлено, що суддя зобов’язаний щорічно до 1 травня подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію доброчесності за формою, що затверджується Комісією.
Відповідно до частини шостої статті 62 Закону в разі одержання інформації, що може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень судді у декларації доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить відповідну перевірку.
Підпунктом 1 пункту 171.2 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23) (далі – Регламент), передбачено, що при здійсненні перевірки декларації доброчесності судді предметом перевірки є з’ясування достовірності чи недостовірності, а також встановлення повноти тверджень у декларації доброчесності судді (кандидата на посаду судді).
Згідно з абзацом восьмим пункту 1.2 Положення про автоматизовану систему визначення членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України для підготовки до розгляду і доповіді справ, затвердженого рішенням Комісії від 07 листопада 2016 року № 146/зп-16 (зі змінами), між членами Комісії розподіляються справи за інформацією, що може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) відомостей, поданих суддею у декларації родинних зв’язків судді, та тверджень судді у декларації доброчесності судді.
Автоматизованою системою визначення членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України справу за інформацією про недостовірність тверджень у деклараціях доброчесності судді Господарського суду Миколаївської області Ткаченка О.В. розподілено члену Комісії Сидоровичу Р.М. для підготовки до розгляду і доповіді.
Відповідно до вимог пункту 175 Регламенту судді Ткаченку О.В. направлено запит щодо надання обґрунтованих пояснень стосовно викладених у повідомленні обставин. Відповіді до Комісії не надходило.
Розгляд повідомлення Ткаченка О.В. було призначено на 14 травня 2024 року, про що Ткаченка О.В. було повідомлено та запропоновано йому прибути в засідання Комісії.
До Комісії 13 травня 2024 року надійшло клопотання судді Ткаченка О.В. про витребування від АГК «Парма» документів бухгалтерського обліку, які, на думку заявника, містять повну, правдиву та неупереджену інформацію про набуття права власності АГК «Парма» на спірний металевий гараж, та відкладення розгляду Повідомлення до їх отримання. Ткаченко О.В. стверджує, що вказана інформація необхідна для встановлення правдивості його показань як свідка в цивільних справах та, відповідно, його доброчесності.
До вказаного вище клопотання суддею додано, зокрема, копію ухвали Заводського районного суду міста Миколаєва від 07 червня 2018 року у справі № 487/5705/16-ц про відмову Ткаченку О.В. у задоволенні заяви про витребування доказів, а саме бухгалтерських документів АГК «Парма», що стосуються обліку гаража. В Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі – ЄДРСР) наявна також ухвала Миколаївського апеляційного суду від 13 квітня 2021 року про відмову в задоволенні заяви Ткаченка О.В. про витребування бухгалтерських документів АГК «Парма».
У ЄДРСР міститься ухвала Миколаївського апеляційного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 487/5524/18 про відмову в задоволенні заяви Ткаченка О.В. про відвід колегії суддів у справі за його апеляційними скаргами. Проаналізувавши зазначені в заяві про відвід обставини, колегія суддів дійшла висновку, що підставою сумнівів Ткаченка О.В. у неупередженості суддів фактично є його незгода з процесуальними рішеннями, а саме не розгляд заявлених клопотань про витребування документів обліку АГК «Парма» щодо часу та обставин придбання спірного гаража.
Згідно з даними ЄДРСР встановлено, що судами Миколаївської області неодноразово розглядались заяви Ткаченка О.В. про перегляд за нововиявленими обставинами рішень, постановлених на користь АГК «Парма», щодо спірного металевого гаража. Зокрема, рішеннями Заводського районного суду міста Миколаєва від 17 січня 2024 року в справі № 487/5705/16-ц, від 23 травня 2024 року в справі № 487/5524/18, від 03 листопада 2016 року, 10 грудня 2020 року та 29 березня 2023 року в справі № 487/1004/16-ц відмовлено в задоволенні вказаних вище заяв Ткаченка О.В.
Подання чисельних заяв про перегляд рішень за нововиявленими обставинами може суперечити принципу res judicata, згідно з яким жодна сторона не має вимагати перегляду остаточного та обов’язкового до виконання рішення суду лише з метою домогтися повторного розгляду та ухвалення іншого рішення у справі. Остаточність рішення в межах процесу, у якому його прийнято, покликана перешкодити безкінечному розгляду одного й того ж самого спору.
Під час співбесіди з Етичною радою в межах конкурсу на посаду члена Вищої ради правосуддя Ткаченко О.В. підтвердив, що не визнає, що має виконувати рішення Заводського районного суду міста Миколаєва у справі № 487/5705/16-ц про витребування в нього спірного гаража та повернення його АГК «Парма». Зазначена позиція судді стала однією з підстав для визнання його таким, що не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності для зайняття посади члена Вищої ради правосуддя (рішення Етичної ради від 01 листопада 2022 року №73).
Комісія зауважує, що будь-які висновки чи оцінки національних або міжнародних органів не є заздалегідь визначальними чи обов’язковими при ухваленні Комісією відповідних рішень. Втім, дана обставина не позбавляє Комісію права враховувати такі висновки та оцінки під час здійснення нею своїх повноважень.
У рішенні Комісії від 02 листопада 2023 року № 120/зп-23 зауважено, що доброчесність є конституційною вимогою до судді, тобто ключовою категорією у формуванні морально-етичного образу суддів, запорукою довіри до них та судової влади загалом. З метою забезпечення відкритості і доступності інформації стосовно суддів, визначення їх ставлення до встановлених норм і правил в сфері запобігання корупції, етики, сприйняття цінностей добра і справедливості, ступеня щирості запроваджено обов’язок подавати декларацію доброчесності судді. Повідомити про недостовірність або неповноту тверджень, вказаних у декларації доброчесності судді, має право будь-яка особа.
Саме для досягнення цієї мети особа має користуватись своїм правом повідомляти Комісію про недостовірність або неповноту тверджень, вказаних у декларації доброчесності судді, сприяючи тим самим створенню атмосфери нетерпимості до будь-яких проявів недоброчесності в системі правосуддя. Отже, якщо особа реалізує право на звернення до Комісії не з цією метою, а для досягнення інших, зокрема особистих, цілей, така поведінка виходить за межі дійсного змісту вказаного права, тобто є зловживанням правом.
Ураховуючи викладені обставини, дії судді Ткаченка О.В. можуть бути розцінені як зловживання правом, оскільки подане ним Повідомлення стосовно самого себе вочевидь не направлене на реальне настання викладених вище правових наслідків, а заявлене клопотання є спробою отримання необхідних йому документів у позапроцесуальний спосіб.
Комісія наголошує, що її ресурси не мають бути залучені для розгляду по суті клопотань та повідомлень, що мають на меті досягнення інших цілей, ніж зміцнення суспільної довіри до системи правосуддя.
Водночас, підпунктом 180.3 пункту 180 Регламенту встановлено, що Комісія у складі колегії залишає без розгляду повідомлення щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) відомостей або тверджень, указаних у декларації доброчесності судді, у разі якщо повідомлення подано стосовно судді у відставці.
Прийняття рішення про залишення без розгляду повідомлення щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) відомостей або тверджень, указаних у декларації доброчесності судді, здійснюється без повідомлення судді, перевірка декларації якого проводилась.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 06 червня 2024 року № 1766/0/15-24 Ткаченка О.В. звільнено з посади судді Господарського суду Миколаївської області у зв’язку з поданням заяви про відставку.
З огляду на викладене Комісія дійшла висновку про наявність підстав для залишення без розгляду повідомлення Ткаченка О.В. щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) відомостей або тверджень, указаних суддею Господарського суду Миколаївської області Ткаченком О.В. у деклараціях доброчесності судді за 2016, 2019 та 2021 роки.
Керуючись статтями 62, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
повідомлення Ткаченка Олександра Васильовича щодо інформації, що може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Господарського суду Миколаївської області Ткаченком Олександром Васильовичем у деклараціях доброчесності судді за 2016, 2019 та 2021 роки, залишити без розгляду.
Головуючий Руслан СИДОРОВИЧ
Члени Комісії: Людмила ВОЛКОВА
Роман КИДИСЮК
