Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:
головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА,
членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Віталія ГАЦЕЛЮКА, Ярослава ДУХА, Романа КИДИСЮКА, Надії КОБЕЦЬКОЇ, Олега КОЛІУША, Руслана МЕЛЬНИКА, Олексія ОМЕЛЬЯНА, Андрія ПАСІЧНИКА, Романа САБОДАША, Галини ШЕВЧУК (доповідач),
розглянувши питання щодо відповідності судді Господарського суду Донецької області Левшиної Ганни Валеріївни займаній посаді,
встановила:
Інформація про кар’єру судді та проходження кваліфікаційного оцінювання.
Указом Президента України від 15 квітня 2008 року № 362/2008 Левшину Ганну Валеріївну призначено на посаду судді Господарського суду Донецької області строком на п’ять років.
Постановою Верховної Ради України від 16 травня 2013 року № 246-VII Левшину Г.В. обрано безстроково на посаду судді Господарського суду Донецької області.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 26 квітня 2018 року № 99/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Господарського суду Донецької області Левшиної Г.В.
Левшина Г.В. склала анонімне письмове тестування, за результатами якого набрала 90 балів. За результатами виконаного практичного завдання суддя набрала 86,5 бала. На етапі складення іспиту суддя загалом набрала 176,5 бала.
Левшина Г.В. пройшла тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.
Рішенням Комісії від 03 серпня 2018 року № 189/зп-18 затверджено результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді «Іспит», складеного 14 травня 2018 року, зокрема судді Господарського суду Донецької області Левшиної Г.В. Цим рішенням суддю допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих судів на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
На електронну адресу Комісії 08 травня 2019 року о 23 годині 45 хвилин від Громадської ради доброчесності (далі –ГРД) надійшов затверджений 06 травня 2019 року висновок про невідповідність судді Господарського суду Донецької області Левшиної Г.В. критеріям доброчесності та професійної етики.
Рішенням Комісії від 10 травня 2019 року № 197/ко-19 визначено, що суддя Господарського суду Донецької області Левшина Г.В. за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих судів на відповідність займаній посаді набрала 773,5 бала і визнано її такою, що відповідає займаній посаді.
У рішенні обґрунтовано кількість набраних балів за результатами оцінювання відповідності судді за визначеними законом критеріями. Так, Левшина Г.В. за критерієм компетентності (професійної, особистої та соціальної) набрала 423,5 бала; показники критерію професійної етики судді Левшиної Г.В. оцінено у 180 балів; показники критерію доброчесності судді – у 170 балів.
У рішенні вказано, що воно набирає чинності в порядку, визначеному підпунктом 4.10.8 пункту 4.10 розділу IV Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України було припинено, що унеможливило завершення кваліфікаційного оцінювання суддів, зокрема судді Левшиної Г.В.
Повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України сформовано 01 червня 2023 року.
З метою вирішення питання щодо продовження процедур оцінювання на підставі рішення Комісії від 20 липня 2023 року № 34/зп-23 здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 25 липня 2023 року доповідачем у справі визначено члена Комісії – Шевчук Г.М.
На підставі викладеного вище Комісія продовжила процедуру кваліфікаційного оцінювання з моменту припинення, зокрема стосовно Левшиної Г.В. зі стадії підтримки рішення колегії пленарним складом Комісії.
З метою оновлення даних, що містяться в суддівському досьє, Комісією в межах наданих повноважень надіслано запити до таких органів державної влади: Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, Служби безпеки України, Офісу Генерального прокурора, Міністерства внутрішніх справ України.
Отриману інформацію стосовно судді Левшиної Г.В. долучено до матеріалів суддівського досьє.
На адресу Комісії 06 березня 2024 року від ГРД надійшов висновок у новій редакції про невідповідність судді Господарського суду Донецької області Левшиної Г.В. займаній посаді, який є ідентичним висновку ГРД від 06 травня 2019 року, а також інформація, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребує пояснення з боку судді.
10 червня 2024 року відбулося засідання Комісії в пленарному складі, під час якого обговорено рішення Комісії, ухвалене у складі колегії, висновок та інформацію ГРД, пояснення судді, інші обставини, документи та матеріали.
Джерела права та їх застосування.
Згідно з пунктом 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.
З прийняттям Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри» від 09 грудня 2023 року № 3511-IX положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) в частині проведення кваліфікаційного оцінювання судді зазнали суттєвих змін.
Зокрема, пунктом 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.
За результатами такого оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а у випадках, передбачених цим Законом, – пленарний склад Комісії, ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, передбаченими цим Законом для ухвалення рішення про підтвердження або про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Абзацом другим частини першої статті 88 Закону визначено: якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
Відповідно до частини дев’ятої статті 69 Закону кандидат на посаду судді відповідає критерію доброчесності, якщо відсутні обґрунтовані сумніви у його незалежності, чесності, неупередженості, непідкупності, сумлінності, у дотриманні ним етичних норм, у його бездоганній поведінці у професійній діяльності та особистому житті, а також щодо законності джерел походження його майна, відповідності рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата на посаду судді його попередньому статусу.
Статтею 1 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ з’їзду суддів України від 22 лютого 2012 року, встановлено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.
Відповідно до статті 3 цього кодексу саме суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб, на думку обізнаного та розсудливого стороннього спостерігача, його поведінка була бездоганною.
Ураховуючи положення розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, в тому числі щодо наслідків відмови від проходження кваліфікаційного оцінювання чи ухилення від його проходження, Комісія вважає, що суддя зобов’язаний взяти участь у кваліфікаційному оцінюванні, зокрема у формі активної реалізації права бути заслуханим у контексті сумнівів Комісії, що можуть виникнути під час дослідження досьє та/або проведення співбесіди, у його відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання.
Таким чином, у разі наявності в Комісії обґрунтованого сумніву у відповідності судді критеріям компетентності, професійної етики або доброчесності спростування такого сумніву відбувається як в результаті реалізації Комісією наданих їй законом повноважень, так і шляхом складання суддею кваліфікаційного іспиту, проходження тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, а також надання Комісії під час дослідження досьє та проведення співбесіди переконливої інформації з метою спростування таких сумнівів.
Оцінювання відповідності займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», що визначено пунктом 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, відповідно до попередньої редакції Закон здійснювалося колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, встановленому цим Законом.
Пунктом 4.10.5 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (у редакції, чинній на момент ухвалення рішення колегії) передбачалося, що рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді набирає чинності з дня ухвалення цього рішення у разі, якщо воно буде підтримане не менше ніж одинадцятьма членами Комісії згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону, або у разі надходження до Комісії рішення Громадської ради доброчесності про скасування відповідного висновку до моменту його розгляду Комісією у пленарному складі.
Такі ж правила передбачено положеннями Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23 зі змінами) (далі – Регламент).
Зокрема, згідно з пунктом 124 Регламенту рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (відповідності судді займаній посаді) за наявності висновку Громадської ради доброчесності набирає чинності з дня його ухвалення у разі, якщо воно буде підтримане не менше ніж одинадцятьма членами Комісії згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону, або у разі надходження до Комісії рішення Громадської ради доброчесності про скасування відповідного висновку до моменту його розгляду Комісією у пленарному складі.
Згідно з пунктом 126 Регламенту в засіданні Комісії у пленарному складі з підстави, визначеної абзацом другим частини першої статті 88 Закону, розгляду підлягають рішення Комісії, ухвалені у складі Колегії, про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (відповідності судді займаній посаді); висновок (інформація) Громадської ради доброчесності, пояснення судді (кандидата на посаду судді), інші обставини, документи та матеріали.
Пунктом 128 Регламенту передбачено, що за результатами засідання у пленарному складі з підстави, визначеної абзацом другим частини першої статті 88 Закону, Комісія ухвалює одне з таких рішень:
- про підтримку рішення Комісії у складі Колегії про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (відповідності судді займаній посаді);
- про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (відповідності судді займаній посаді).
Зміст висновку Громадської ради доброчесності та пояснення судді.
В обґрунтування висновку в новій редакції ГРД посилається на таке.
- у деклараціях за 2014–2017 роки суддею Левшиною Г.В. не задекларовано право власності або користування нерухомим майном, де можна постійно проживати за місцем роботи у місті Харкові. Вся задекларована нерухомість розташована у місті Маріуполі та місті Донецьку;
- у майновій декларації судді за 2017 рік наявні дані, згідно з якими суддя спільно з чоловіком з 2017 року володіють автомобілем Ford Fiesta 2010 року випуску, вартістю 49 000 гривень. Водночас, за даними спеціалізованих сайтів продажу автомобілів, вартість такого автомобіля становила близько 198 400 гривень;
- 18 січня 2022 року за наслідками перереєстрації транспортного засобу INFINITI Q50 2017 року випуску на нового власника згідно з договором купівлі-продажу, чоловік судді набув у власність згаданий транспортний засіб. Відповідно до інформації, яка відображена в щорічних деклараціях, поданих на виконання вимог антикорупційного законодавства, за 2022–2023 роки, вартість цього автомобіля становить 250 000 грн., що, на думку розсудливого спостерігача, викликає сумніви щодо її реальності, оскільки відповідно до інформації, яка відображена в розділі калькулятор розрахунку вартості автомобіля на одному з українських вебсайтів автомобільної інтернет-торгівлі, середня ціна такого транспортного засобу станом на травень 2024 року становить 20 662 долари США.
- у декларації доброчесності судді за 2019 рік суддя повідомила недостовірні (у тому числі неповні) відомості, а саме приховала інформацію про притягнення її 23 липня 2019 року до адміністративної відповідальності.
ГРД також надала Комісії інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребувала пояснень судді, а саме щодо факту відвідування суддею та її чоловіком окупованої військами рф Автономної Республіки Крим у лютому 2014 року.
Суддею Левшиною Г.В. надано письмові пояснення щодо висновку та інформації ГРД, які підтримано і під час засідання Комісії.
Суддя вказала, що у зв’язку з проведенням антитерористичної операції на території Донецької області, відповідно до наказу голови Господарського суду Донецької області від 14 липня 2014 року № 38, Господарський суд Донецької області з 15 липня 2014 року призупинив свою роботу до закінчення дії обставин, які створюють загрозу життю і здоров’ю працівників суду та учасників судового процесу.
Після відновлення роботи суду, у зв’язку з ситуацією в країні вона була вимушена просити допомогу на тимчасове розміщення у знайомих батьків чоловіка, деякий час мешкати разом з родиною колеги, а також проживати в готелі.
Оскільки таке проживання не було пов’язане з виникненням в неї права користування житлом, а було виявленням гостинності з боку знайомих, жодних документів, які б підтверджували виникнення в неї права на користування цим житлом, відсутні, вона не мала можливості задекларувати якесь конкретне житло на праві користування в місті Харкові. Водночас, умислу на приховування інформації щодо місця проживання вона не мала.
Стосовно сумнівів у дійсності вартості автомобілів Ford Fiesta 2010 року випуску та INFINITI Q50 2017 року випуску Левшина Г.В. пояснила, що її чоловік є фізичною особою–підприємцем, його професійна діяльність пов’язана з обслуговуванням, ремонтом автомобілів, їх продажем, у зв’язку з чим з 2008 року і дотепер за ним зареєстровано певні автомобілі, придбані за його власні кошти. Жоден із придбаних автомобілів не був новим, здебільшого кожен наступний автомобіль був придбаний після продажу попереднього.
На підтвердження зазначеного суддею надано довідку Державної фіскальної служби України.
Додатково суддя звертає увагу, що саме внаслідок окремого її проживання у місті Харкові виникла необхідність у купівлі транспортного засобу. Водночас відсутність досвіду керуванням автомобілем стала підставою для купівлі саме автомобіля Ford Fiesta, який був у поганому технічному стані та потребував ремонту, що й було зроблено чоловіком. Про деталі укладення договору вона не знала.
Стосовно повідомлення у декларації доброчесності судді за 2019 рік недостовірних відомостей суддя Левшина Г.В. пояснила, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 137698 від 13 червня 2019 року вона в цей день о 10 годині 25 хвилин, керуючи транспортним засобом Ford Fiesta в місті Харкові, на порушення вимог пункту 10.2 Правил дорожнього руху при виїзді з двору будинку не надала переваги в русі іншому транспортному засобу, в результаті чого сталося зіткнення.
Постановою Червонозаводського районного суду міста Харкова від 12 липня 2019 року у справі № 646/4438/19 Левшину Г.В. визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень. Вказана постанова виконана.
Згідно з пунктом 22 декларації доброчесності судді за 2019 рік питання було сформульовано так: «Мною не здійснювалися вчинки, що можуть мати наслідком притягнення мене до відповідальності». При заповненні цього пункту декларації, вона розуміла його таким чином, що мова йдеться тільки про вчинки, за які може настати відповідальність у майбутньому відносно моменту декларування.
Ураховуючи, що за вказане вище правопорушення її вже було притягнуто до відповідальності до моменту декларування, а інших вчинків у зазначений період не було, пункт 22 декларації нею відмічено як «підтверджую».
Стосовно відвідування Автономної Республіки Крим суддя Левшина Г.В. пояснила, що у 2014 році вони з чоловіком виїхали на нетривалий час на запрошення знайомих до Автономної Республіки Крим внаслідок загострення ситуації в місті Донецьку та місті Маріуполі, вважаючи цю територію законною територією України. Після 2014 року окуповану територію Автономної Республіки Крим вона не відвідувала, однак наприкінці червня 2017 року її чоловік виїжджав до Автономної Республіки Крим на прохання друзів про допомогу щодо вивезення до контрольованої території України належного їм майна.
Мотиви ухвалення рішення та висновки Комісії.
Дослідивши матеріали суддівського досьє судді Левшиної Г.В., у тому числі висновок та інформацію ГРД про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики в новій редакції, проаналізувавши відомості про суддю, порівнявши їх з інформацією, одержаною від Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), Комісія встановила таке.
На підставі розпорядження голови Вищого господарського суду України, виданого згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції», Указом Президента України від 12 листопада 2014 року № 868/2014 «Про внесення змін до мережі господарських судів України» та на підставі подання Державної судової адміністрації України від 21 квітня 2015 року № 8-8141/15 роботу Господарського суду Донецької області відновлено з 27 квітня 2015 року в місті Харкові.
Водночас у розділі ІІІ «Об’єкти нерухомості» щорічних декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015–2017 роки суддя Левшина Г.В. не задекларувала жодних власних майнових прав чи членів сім’ї на житлові об’єкти в місті Харкові, а тільки право власності на житлові об’єкти, розташовані в місті Маріуполі та місті Донецьку.
Надаючи оцінку зазначеній обставині та поясненням судді, Комісія акцентує увагу на тому, що відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07 квітня 2011 року № 3206-VI, що набула чинності з 01 січня 2012 року, особи, зазначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 4 цього Закону, зокрема професійні судді, зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати за місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік за формою, що додається до цього Закону.
Ураховуючи форму декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, у розділі ІІІ «Відомості про нерухоме майно» декларант має заповнити відомості про майно, що перебуває у його власності, в оренді чи на іншому праві користування, та витрати на придбання такого майна або користування ним.
Таким чином, закон зобов’язує декларувати об’єкт, який є місцем проживання суб’єкта декларування та належить йому на будь-якому речовому праві (власності, користуванні тощо) незалежно від підстав та форм набуття такого права (за письмовим договором, усною домовленістю тощо), та жодним чином не пов’язує обов’язок декларування з розміром витрат на користування у певному розмірі.
Крім того, суддя в поясненнях зазначає, що нею дотримано вимоги чинного законодавства щодо порядку подання та змісту декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Вказала, що Господарський суд Донецької області відновив свою роботу в місті Харкові з 27 квітня 2015 року. Таким чином, у 2014 році нерухомого майна в місті Харкові на будь-якому праві в неї не було.
Після відновлення роботи суду у зв’язку з ситуацією в країні вона була вимушена просити допомогу на тимчасове розміщення у знайомих батьків чоловіка, деякий час мешкати разом з родиною колеги, а також проживати в готелі. Фактично в неї не було на той час постійного місця проживання, тому вона не мала можливості задекларувати якесь конкретне житло в місті Харкові на праві користування. Водночас, умислу на приховування інформації щодо місця проживання вона не мала.
Варто зазначити, що вирішення питання наявності або відсутності в діях особи корупційного порушення належить до повноважень компетентних органів та провадиться у спосіб, визначений законом. Однак Комісією в межах кваліфікаційного оцінювання з урахуванням мети і завдань його проведення вказана обставина перевіряється з погляду відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності.
Комісія вважає переконливими пояснення судді стосовно її проживання в місті Харкові та незазначення в щорічних деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015–2017 роки жодних власних майнових прав чи членів сім’ї на житлові об’єкти в місті Харкові.
Комісія не володіє доказами, які, на думку звичайної розсудливої людини, у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин, що породжують обґрунтований сумнів у доброчесності Левшиної Г.В.
З огляду на зазначене Комісія дійшла висновку про недостатність вказаної обставини для висновку про невідповідність судді займаній посаді.
Щодо заниженої, на думку ГРД, вартості автомобілів Ford Fiesta 2010 року випуску та INFINITI Q50 2017 року випуску, Комісія вважає сумніви ГРД непідтвердженими, ураховуючи, що чоловік судді є приватним підприємцем, його професійна діяльність пов’язана з ремонтом та продажем автомобілів.
Надані суддею пояснення Комісія вважає прийнятними. Доказів зворотного Комісією не отримано.
Стосовно повідомлення суддею в декларації доброчесності судді за 2019 рік недостовірних відомостей Комісія зазначає таке.
Відповідно до частин першої та другої статті 62 Закону суддя зобов’язаний щорічно до 1 лютого подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію доброчесності за формою, що визначається Комісією. Декларація доброчесності судді складається з переліку тверджень, правдивість яких суддя повинен задекларувати шляхом їх підтвердження або непідтвердження.
Левшина Г.В. у пункті 22 декларації доброчесності судді за 2019 рік, яка міститься в суддівському досьє, вказала, що нею не здійснювалися вчинки, що можуть мати наслідком притягнення її до відповідальності.
Водночас правова конструкція наведеного пункту декларації доброчесності судді свідчить про те, що зазначене в ньому твердження стосується не факту притягнення до відповідальності, а вчинків, які можуть мати наслідком притягнення судді до відповідальності.
Як зазначалось вище та підтверджено суддею Левшиною Г.В., постановою Червонозаводського районного суду міста Харкова від 12 липня 2019 року у справі № 646/4438/19 її визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.
Зважаючи на притягнення Левшиної Г.В. до адміністративної відповідальності, вона повинна була в пункті 22 декларації доброчесності судді за 2019 рік проставити відмітку «Не підтверджую», проте не зробила цього, тим самим подала в зазначеній декларації недостовірні відомості про те, що нею такі вчинки не здійснювалися, хоча це не відповідає дійсності.
За цих обставин Комісія констатує формальне порушення суддею правил заповнення декларації доброчесності судді за 2019 рік. Однак на кваліфікацію цього порушення з погляду істотності впливає відсутність у судді наміру приховувати відомості про притягнення до адміністративної відповідальності, адже переконливим та документально підтвердженим аргументом Левшиної Г.В. є зазначення цих відомостей в анкеті судді, поданій 25 вересня 2019 року.
Стосовно інформації ГРД, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребує пояснення судді, Комісією встановлено таке.
Згідно з частиною першою статті 1, частиною першою статті 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована російською федерацією територія України (далі–тимчасово окупована територія) є невід’ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. На тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину адміністративної межі та лінії зіткнення між тимчасово окупованою територією та іншою територією України, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Кабінетом Міністрів України лише 04 червня 2015 року прийнято постанову № 367 «Про затвердження порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї».
Надані суддею пояснення щодо відвідування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим Комісія вважає прийнятними. Доказів того, що під час в’їзду на тимчасову окуповану територію Автономної Республіки Крим суддя чи її чоловік вступали в які-небудь протизаконні відносини з окупаційною владою Комісією не виявлено.
Одним із критеріїв, на відповідність якому Комісія перевіряє суддю під час кваліфікаційного оцінювання, є доброчесність.
Комісія, діючи відповідно до наведених правових норм, надає оцінку фактам, які можуть свідчити про відповідність або невідповідність судді, зокрема, критерію доброчесності за визначеними у Положенні про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) (далі–Положення) показниками, з урахуванням відомостей, отриманих у порядку, встановленому законодавством.
Пунктами 1 та 2 глави 6 розділу ІІ Положення передбачено, що встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Повноваження Комісії стосовно кваліфікаційного оцінювання судді є дискреційними та виключною компетенцією її як уповноваженого органу, який на постійній основі діє в національній системі судоустрою. При цьому оцінювання судді відбувається з метою визначення його відповідності займаній посаді за встановленими законом критеріями, до яких належать компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо), професійна етика, доброчесність. Рішення приймається за внутрішнім переконанням членів Комісії.
За результатами дослідження рішення Комісії у складі колегії, висновку та інформації ГРД в новій редакції, усних та письмових пояснень судді, інших обставин, документів та матеріалів Комісія дійшла висновку про відповідність судді Господарського суду Донецької області Левшиної Г.В. займаній посаді.
Ураховуючи наведене, керуючись статтями 88, 93, 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Вища кваліфікаційна комісія суддів України, одноголосно
вирішила:
визнати суддю Господарського суду Донецької області Левшину Ганну Валеріївну такою, що відповідає займаній посаді.
Головуючий Руслан СИДОРОВИЧ
Члени Комісії: Михайло БОГОНІС
Віталій ГАЦЕЛЮК
Ярослав ДУХ
Роман КИДИСЮК
Надія КОБЕЦЬКА
Олег КОЛІУШ
Руслан МЕЛЬНИК
Олексій ОМЕЛЬЯН
Андрій ПАСІЧНИК
Роман САБОДАШ
Галина ШЕВЧУК