Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Чумака С.Ю.,
членів Комісії: Пасічника А.В., Сабодаша Р.Б.,
розглянувши повідомлення Смалюка Р.В. щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (в тому числі неповноту) тверджень, вказаних суддею Апеляційного суду Одеської області Заїкіним Анатолієм Павловичем у декларації доброчесності судді за 2017 рік,
встановила:
До Комісії 02.10.2018 надійшло повідомлення Смалюка Р.В. про недостовірність тверджень, указаних суддею Апеляційного суду Одеської області Заїкіним А.П. у декларації доброчесності судді за 2017 рік (далі - декларація).
Заявник зазначає, що в пункті 15 декларації суддя Заїкін А.П. підтвердив, що випадків втручання у його діяльність щодо здійснення правосуддя не було. Проте 26.07.2017 Вищою радою правосуддя отримано повідомлення судді про втручання в його діяльність щодо здійснення правосуддя. На переконання Смалюка Р.В., це свідчить про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, про яке він не повідомив у декларації.
Листом Комісії від 10.10.2018 № 31кп-4345/18 судді Апеляційного суду Одеської області Заїкіну А.П. було запропоновано надати обґрунтовані письмові пояснення стосовно обставин, викладених у повідомленні.
31.10.2018 та 18.02.2019 до Комісії надійшли письмові пояснення судді Заїкіна А.П., в яких він зазначає, що у листопаді 2017 року колегія суддів звернулась до Вищої ради правосуддя з повідомленням про втручання у його діяльність щодо здійснення правосуддя. На момент заповнення декларації за 2017 рік рішення за результатом розгляду вказаного повідомлення Вищою радою правосуддя не було прийнято. У зв’язку з цим Заїкін А.П. у декларації підтвердив, що випадків втручання у його діяльність щодо здійснення правосуддя не було.
Суддя Заїкін А.П. на підтвердження своїх пояснень також направив на адресу Комісії копії: листа Вищої ради правосуддя від 27.11.2018, висновку члена Вищої ради правосуддя про відсутність підстав для вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя від 05.11.2018 та витягу з рішення Вищої ради правосуддя від 20.11.2018 № 3544/0/15-18.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» з дня набрання чинності цим Законом (07.11.2019) повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України було припинено, що унеможливило розгляд повідомлення Смалюка Р.В.
Після призначення нового складу Комісії 01.06.2023 повідомлення Смалюка Р.В. повторно передано на розподіл між членами Комісії.
Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 21.07.2023 доповідачем у справі визначено члена Комісії – Сабодаша Р.Б.
Листом Комісії від 31.07.2023 № 31кп-4345/18 судді Заїкіну А.П. запропоновано подати додаткові пояснення стосовно обставин, викладених у повідомленні Смалюка Р.В.
У додаткових письмових поясненнях судді Заїкіна А.П. від 01.08.2023, які надійшли на адресу Комісії 03.08.2023, окрім раніше наданих відомостей, вказано, що до Генерального прокурора з повідомленням про втручання у його діяльність щодо здійснення правосуддя у листопаді 2017 року він не звертався.
На виконання вимог частини шостої статті 62 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон) Комісією проведено перевірку викладених у повідомленні Смалюка Р.В. відомостей та встановлено таке.
Постановою Верховної Ради України від 20.03.2008 № 237-VI Заїкіна Анатолія Павловича обрано на посаду судді Апеляційного суду Одеської області безстроково; рішенням Вищої ради правосуддя від 28.12.2018 № 4059/0/15-18 переведено з посади судді Апеляційного суду Одеської області на посаду судді Одеського апеляційного суду.
Відповідно до частини першої статті 62 Закону суддя зобов’язаний щорічно до 1 лютого подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію доброчесності за формою, що визначається Комісією.
Декларація доброчесності судді складається з переліку тверджень, правдивість яких суддя повинен задекларувати шляхом їх підтвердження або непідтвердження (частина друга статті 62 Закону).
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 31.10.2016 № 137/зп-16 затверджено форму декларації доброчесності судді та Правила заповнення форми декларації доброчесності судді.
У декларації доброчесності судді суддя зобов’язаний підтвердити або не підтвердити твердження 15 «Випадків втручання у мою діяльність по здійсненню правосуддя не було». При цьому у разі підтвердження цього твердження суддя не надає відповіді на твердження 16 «Мною вживалися заходи щодо повідомлення відповідних органів про випадки втручання у мою діяльність щодо здійснення правосуддя» (пункт 6 Правил заповнення декларації доброчесності судді).
Згідно з відомостями з Реєстру повідомлень суддів про втручання в діяльність 26.07.2017 судді Апеляційного суду Одеської області Заїкін А.П., Погорєлова С.О., Калараш А.А. звернулись до Вищої ради правосуддя з повідомленням про втручання у їхню діяльність щодо здійснення правосуддя.
Cуддею Одеського апеляційного суду (на момент подання декларації – суддя Апеляційного суду Одеської області) Заїкіним А.П. 03.01.2018 подано декларацію, в якій він підтвердив, що випадків втручання у його діяльність щодо здійснення правосуддя не було, що зумовило неможливість надання відповіді стосовно твердження 16 декларації.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 20.11.2018 № 3544/0/15-18 затверджено висновок члена Вищої ради правосуддя Мірошниченка А.М. про відсутність підстав для вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя за повідомленням суддів Апеляційного суду Одеської області Погорєлової С.О., Заїкіна А.П., Калараш А.А.
Для встановлення недостовірності (в тому числі неповноти) тверджень, указаних суддею у декларації доброчесності судді, передусім необхідно визначити момент у часі, з якого вважатиметься, що факт втручання в діяльність судді мав місце.
Статтею 6 Закону встановлено, що, здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.
Незалежність судді, серед іншого, забезпечується забороною втручання у здійснення правосуддя (частина п’ята статті 48 Закону)
Згідно з пунктом 9 частини сьомої статті 56 Закону суддя зобов`язаний звертатися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора упродовж п`яти днів після того, як йому стало відомо про таке втручання.
За приписами частин першої та другої статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя веде і оприлюднює на своєму офіційному вебсайті реєстр повідомлень суддів про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, проводить перевірку таких повідомлень, оприлюднює результати та ухвалює відповідні рішення, а також вносить до відповідних органів чи посадових осіб подання про виявлення та притягнення до встановленої законом відповідальності осіб, якими вчинено дії або допущено бездіяльність, що порушує гарантії незалежності суддів або підриває авторитет правосуддя. Вища рада правосуддя вживає заходів, що визначені у частині першій цієї статті, з власної ініціативи, за зверненням судді, судів, органів та установ системи правосуддя.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 24.01.2017 № 52/0/15-17 затверджено Регламент Вищої ради правосуддя (далі – Регламент ВРП), який регулює процедурні питання здійснення нею повноважень, визначених Конституцією України, законами України «Про Вищу раду правосуддя», «Про судоустрій і статус суддів», іншими законами України, порядок підготовки, розгляду та прийняття Вищою радою правосуддя (далі - Рада), її Дисциплінарними палатами та іншими органами рішень, а також інші питання діяльності Ради.
За змістом абзаців першого, другого та четвертого пункту 23.1 глави 23 Регламенту ВРП питання про забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя Рада розглядає за зверненнями суддів, судів, органів та установ системи правосуддя (далі - звернення), а також із власної ініціативи. Якщо член Ради під час проведення попередньої перевірки чи підготовки до розгляду дисциплінарної справи або іншого питання виявляє факти, які свідчать про загрозу незалежності судді чи авторитету правосуддя, він має право ініціювання питання про вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.
В абзаці четвертому пункту 23.3 глави 23 Регламенту ВРП визначено, що, отримавши звернення, член Ради здійснює підготовку його до розгляду. Під час підготовки до розгляду звернення член Ради проводить перевірку з метою встановлення (підтвердження) фактів втручання в діяльність судді, а також дій, що несуть загрозу незалежності суддів та авторитету правосуддя.
Відповідно до пункту 23.4 глави 23 Регламенту ВРП, за результатами перевірки член Ради складає висновок, який має містити: стислий виклад обставин, зазначених у зверненні; обставини, встановлені під час перевірки; висновок про те, чи можуть відомості, викладені у зверненні та встановлені під час перевірки, свідчити про втручання в діяльність судді під час здійснення правосуддя або вони несуть загрозу незалежності суддів та авторитету правосуддя; пропозицію про необхідність вжиття заходів з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя з визначенням виду заходу, передбаченого статтею 73 Закону.
У пункті 23.5 глави 23 Регламенту ВРП передбачено, якщо під час підготовки питання до розгляду загрозу незалежності суддів та авторитету правосуддя усунуто, а наслідки дій (бездіяльності), зазначені у пунктах 1-3 частини першої статті 73 Закону, не викликають необхідності вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя, член Ради складає висновок про відсутність підстав для вжиття таких заходів. Висновок члена Ради про відсутність підстав для вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя затверджується рішенням Ради.
Наведене в сукупності дозволяє дійти висновку, що Вища рада правосуддя у разі необхідності вживає відповідних заходів для забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя. При цьому член Вищої ради правосуддя попередньо проводить перевірку з метою встановлення (підтвердження) фактів втручання в діяльність судді, за результатами якої складає відповідний висновок.
Якщо під час підготовки питання до розгляду відомості, зазначені в повідомленні судді, не викликають необхідності вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя, член Вищої ради правосуддя складає висновок про відсутність підстав для вжиття заходів, який затверджується рішенням Вищої ради правосуддя.
Тобто законодавець розрізняє повідомлення про втручання в діяльність судді та момент у часі, в якому встановлюється (підтверджується) факт втручання в діяльність судді. На переконання Комісії, повідомлення про втручання в діяльність судді є суб’єктивною оцінкою суддею (суддями) певних обставин, які, за умови їх підтвердження, можуть свідчити про втручання в діяльність судді під час здійснення правосуддя. Натомість моментом встановлення (підтвердження) фактів втручання в діяльність судді є момент прийняття Вищою радою правосуддя рішення про вжиття заходів з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя з визначенням виду заходу, передбаченого статтею 73 Закону.
Зважаючи на те, що проведеною Вищою радою правосуддя перевіркою не було підтверджено фактів втручання в діяльність судді Одеського апеляційного суду Заїкіна А.П. (на момент подання декларації - суддя Апеляційного суду Одеської області) щодо здійснення правосуддя за його повідомленням, а Комісією встановлено, що суддя Заїкін А.П. добросовісно вважав, що підстав для підтвердження втручання у його діяльність щодо здійснення правосуддя у декларації немає, оскільки не було відповідного рішення Вищої ради правосуддя, слід дійти висновку, що викладена у повідомленні Смалюка Р.В. інформація є непідтвердженою.
Крім того, 07.08.2023 на адресу Комісії надійшла відповідь Офісу Генерального прокурора від 03.08.2023 № 33-77вих-23, в якій зазначено, що згідно з даними автоматизованої системи електронного документообігу «Мегаполіс» у 2017 році повідомлення Заїкіна А.П. про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя в Офісі Генерального прокурора (Генеральній прокуратурі України) зареєстрованим не значиться.
Як вже було зазначено, згідно з пунктом 9 частини сьомої статті 56 Закону суддя зобов’язаний звертатися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про таке втручання.
Отже, перевіркою встановлено, що суддя Заїкін А.П. до Генерального прокурора з таким повідомленням не звертався.
Правова оцінка дій судді в частині неповідомлення Генерального прокурора про втручання в його діяльність не може бути надана Комісією в межах розгляду повідомлення щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (в тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Апеляційного суду Одеської області Заїкіним Анатолієм Павловичем у декларації.
Керуючись статтями 62, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженим рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13.10.2016 № 81/зп-16 (зі змінами), Вища кваліфікаційна комісія суддів України
вирішила:
визнати непідтвердженою інформацію про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Апеляційного суду Одеської області (нині - Одеського апеляційного суду) Заїкіним Анатолієм Павловичем у декларації доброчесності судді за 2017 рік.
Головуючий С.Ю. Чумак
Члени Комісії: А.В. Пасічник
Р.Б. Сабодаш
