Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:
головуючого – Сидоровича Р.М.,
членів Комісії: Богоноса М.Б., Волкової Л.М., Гацелюка В.О., Кидисюка Р.А., Кобецької Н.Р., Коліуша О.Л., Мельника Р.І., Омельяна О.С., Пасічника А.В., Сабодаша Р.Б., Чумака С.Ю., Шевчук Г.М. (доповідач),
розглянувши питання про підтримку рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 листопада 2023 року № 4/ко-23 у складі колегії про відповідність судді Дзержинського міського суду Донецької області Качаленка Євгена Володимировича займаній посаді,
встановила:
Інформація про кар’єру судді та проходження кваліфікаційного оцінювання.
Указом Президента України від 29 вересня 2016 року № 425/2016 Качаленка Є.В. призначено строком на п’ять років на посаду судді Дзержинського міського суду Донецької області.
Наказом голови суду від 13 жовтня 2016 року № 4-к Качаленка Є.В. зараховано до штату Дзержинського міського суду Донецької області.
У судді Качаленка Є.В. 29 вересня 2021 року закінчилися повноваження.
Наразі Качаленко Є.В. обіймає посаду судді в Дзержинському міському суді Донецької області, але не здійснює правосуддя у зв’язку із закінченням строку повноважень, а отже, ця посада не є вакантною.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 26 квітня 2018 року № 99/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Дзержинського міського суду Донецької області Качаленка Є.В.
Рішенням Комісії від 20 червня 2018 року № 149/зп-18 визначено результати першого етапу «Іспит» кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді. Відповідно до вказаного рішення Качаленка Є.В. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припинено, що унеможливило завершення кваліфікаційного оцінювання суддів, зокрема, судді Качаленка Є.В.
Повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України сформовано 01 червня 2023 року.
З метою вирішення питання продовження процедур оцінювання, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), рішенням Комісії від 20 липня 2023 року № 34/зп-23 здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України стосовно осіб, п’ятирічний строк призначення яких на посаду судді закінчився; осіб, призначених (обраних) на посаду судді та яких колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визнано такими, що відповідають займаній посаді судді (відповідне питання винесено на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі у зв’язку з надходженням висновку Громадської ради доброчесності про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності); осіб, призначених (обраних) на посаду судді, стосовно яких накладено дисциплінарне стягнення, що передбачає проходження кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді; осіб, стосовно яких необхідно продовжити кваліфікаційне оцінювання на виконання судового рішення.
Згідно з протоколом повторного розподілу справ між членами Комісії від 25 липня 2023 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Шевчук Г.М.
На підставі викладеного вище процедура кваліфікаційного оцінювання стосовно Качаленка Є.В. продовжена з етапу дослідження досьє та проведення співбесіди.
06 листопада 2023 року на адресу Комісії від Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) надійшов висновок про невідповідність судді Дзержинського міського суду Донецької області Качаленка Є.В. критеріям доброчесності та професійної етики.
Суддя Качаленко Є.В. скористався своїм правом відповіді на висновок ГРД та 07 листопада 2023 року надіслав до ГРД звернення про перегляд та скасування висновку від 05 листопада 2023 року. У своїх письмових поясненнях стверджував про безпідставність висновку ГРД.
Комісією у складі колегії 13 листопада 2023 року проведено співбесіду з суддею Качаленком Є.В., під час якої обговорено висновок та інформацію ГРД, пояснення судді, інші обставини, документи та матеріали.
Рішенням Комісії у складі колегії від 13 листопада 2023 року № 4/ко-23 суддю Дзержинського міського суду Донецької області Качаленка Є.В. визнано таким, що відповідає займаній посаді.
Рішення обґрунтовано тим, що за критеріями компетентності (професійної, особистої та соціальної) суддя Качаленко Є.В. набрав 430,125 бала, за критерієм професійної етики, оціненим за показниками, визначеними пунктом 8 глави 2 розділу II Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення) – 165 балів та за критерієм доброчесності, оціненим за показниками, визначеними пунктом 9 глави 2 розділу II Положення – 177,5 бала.
У підсумку за результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Дзержинського міського суду Донецької області Качаленко Є.В. набрав 772,625 бала, що становить більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за всіма критеріями.
У рішенні вказано, що воно набирає чинності в порядку, передбаченому пунктом 124 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Джерела права та їх застосування.
Згідно з пунктом 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.
Пунктом 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному Законом.
Згідно з частиною першою статті 88 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» (далі – Закон) Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, то Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане не менше ніж одинадцятьма її членами.
Відповідно до підпункту 4.10.5 пункту 4.10 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (у редакції, чинній на момент ухвалення рішення колегії, із змінами, внесеними рішеннями Комісії від 02 липня 2019 року № 109/зп-19 та № 110/зп-19), за результатами співбесіди Комісія у складі колегії ухвалює рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді набирає чинності з дня ухвалення цього рішення у разі, якщо воно буде підтримане не менше ніж одинадцятьма членами Комісії згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону або у разі надходження до Комісії рішення Громадської ради доброчесності про скасування відповідного висновку до моменту його розгляду Комісією у пленарному складі.
Правила такого ж змісту передбачені положеннями Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у нині чинній редакції (в редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23).
Зокрема, згідно з пунктом 124 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (в редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23) рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (відповідності судді займаній посаді) за наявності висновку Громадської ради доброчесності набирає чинності з дня його ухвалення у разі, якщо воно буде підтримане не менше ніж одинадцятьма членами Комісії згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону, або у разі надходження до Комісії рішення Громадської ради доброчесності про скасування відповідного висновку до моменту його розгляду Комісією у пленарному складі.
Відповідно до пункту 128 параграфа 9 розділу ІІ Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (в редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23) у разі ухвалення рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (відповідності судді займаній посаді) за наявності висновку Громадської ради доброчесності на розгляд Комісії у пленарному складі виноситься питання щодо підтримки зазначеного рішення відповідно до вимог абзацу другого частини першої статті 88 Закону.
Згідно з пунктом 126 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (в редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23) у засіданні Комісії у пленарному складі з підстави, визначеної абзацом другим частини першої статті 88 Закону, розгляду підлягають рішення Комісії, ухвалені у складі Колегії, про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (відповідності судді займаній посаді); висновок (інформація) Громадської ради доброчесності, пояснення судді (кандидата на посаду судді), інші обставини, документи та матеріали.
Пунктом 128 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (в редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23) передбачено, що за результатами засідання у пленарному складі з підстави, визначеної абзацом другим частини першої статті 88 Закону, Комісія ухвалює одне з таких рішень:
- про підтримку рішення Комісії у складі Колегії про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (відповідності судді займаній посаді);
- про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (відповідності судді займаній посаді).
Мотиви, якими керується Комісія при ухваленні рішення.
У висновку ГРД вказано, що Качаленко Є.В. працює суддею з 2016 року. Того ж року він подав паперову декларацію за 2015 рік як кандидат на посаду судді, у якій вказав дохід за 2015 рік – 15626 грн. На рахунках у банках та інших фінансових установах мав 201328 грн. Загалом 216954 грн.
Також Качаленко Є.В. у 2015 році задекларував квартиру 65,2 кв.м у селі Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області вартістю 613800 грн. Дата набуття права власності — 17 червня 2015 року.
ГРД зауважує, що в період з 2004 до 2007 року Качаленко Є.В. навчався у вищому навчальному закладі та отримував стипендію, сумарний розмір якої за 5 років – 5000 грн.
З 2007 року до 2015 року дохід Качаленка Є.В. становив не більше 250000 грн.
Стосовно продажу квартири в місті Херсон за попереднім договором від 30 грудня 2014 року вартість квартири становила 819000 грн (відповідно до попереднього договору купівлі-продажу від 22 грудня 2014 року).
У декларації за 2016 рік Качаленко Є.В. зазначив, що отримав заробітну плату за 2016 рік у розмірі 48000 грн та мав дохід від відчуження рухомого майна — 60000 грн (продаж автомобіля Mazda 6) та цінних паперів — 1993 грн, а також мав на рахунках у банках та інших фінансових установах 60000 грн та готівкою – 20000 грн. Тобто сукупно — 189993 грн.
Водночас Качаленко Є.В. у 2016 році набув квартиру 35,1 кв.м у місті Ірпінь Бучанського району Київської області, дата набуття права власності — 24 квітня 2017 року, вартість на дату набуття — 338895 грн, та автомобіль Кіа Маджентіс 2008 року, дата набуття права власності — 02 березня 2016 року, вартість — 213756 грн. Тобто сукупна вартість набутого майна у 2016 році — 552651 грн.
Різниця між наявними коштами, доходами та витратами становить 362658 грн.
Таким чином, на думку ГРД, навіть якщо припустити, що Качаленко Є.В. вклав кошти від продажу однієї квартири у місті Херсоні, вказаних заощаджень та коштів, отриманих як заробітна плата, очевидно не вистачало б на купівлю двох квартир у Київській області та авто Кіа Маджентіс сукупною вартістю 1166451 грн. Тож, виникає обґрунтований сумнів щодо законності походження коштів на всі придбання.
Додатково ГРД надіслало до Комісії інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребувала додаткового пояснення судді.
Так, ГРД зазначало, що Качаленко Є.В. виїжджав на територію росії після 2014 року рейсовим літаком з аеропорту «Жуляни» до аеропорту «Домодедово» 18 серпня 2015 року та повернувся в Україну 21 серпня 2015 року (за два місяці до набрання чинності взаємної заборони України та росії на авіасполучення між країнами). У цей час він не був суддею, а працював адвокатом (має свідоцтво на зайняття адвокатською діяльністю з 2012 року, призупинено у жовтні 2016 році).
Також до Комісії 12 жовтня 2023 року надійшло звернення Громадської організації «Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан», в якому зазначено, що суддя Дзержинського міського суду Донецької області Качаленко Є.В. у справах № 225/4745/19, № 225/5181/20 безпідставно застосував статтю 21 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КупАП) та допускав затягування розгляду адміністративних матеріалів про притягнення осіб до відповідальності за статтею 130 КУпАП, внаслідок чого такі особи уникнули відповідальності (справи №№ 225/2688/18, 225/5178/18, 225/5176/18, 225/696/18, 225/6025/19). Крім того, суддя відвідував територію росії після початку війни у 2014 році.
Суддя Качаленко Є.В. пояснив, що в 2011 році за рахунок заощаджень із заробітної плати та готівкових коштів, подарованих батьком, він придбав квартиру в місті Херсон, яку відчужив 30 грудня 2014 року. Договір купівлі-продажу був оформлений у нотаріуса, здійснено державну реєстрацію. У попередньому договорі купівлі-продажу квартири в місті Херсон вказано вартість у доларах США – 45500 (еквівалент 819000 грн). Саме ці кошти становили частку заощаджень, які в подальшому він витратив на купівлю майна у 2015 – 2016 роках, а саме квартири площею 65,2 кв.м у селі Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області вартістю 613800 грн, квартири площею 35,1 кв.м у місті Ірпінь Бучанського району Київської області вартістю 338895 грн та автомобіля Кіа Маджентіс 2008 року вартістю 213756 грн.
Будучи очевидцем попередніх стрибків курсу національної валюти до долару США, він для запобігання знецінення заощаджень, зберігав кошти, виручені від продажу трикімнатної квартири у місті Херсоні готівкою в доларах США, що не заборонено законом.
Оскільки письмова форма декларації за 2015 рік не містила графи для декларування готівкових заощаджень у валюті, ним не зазначено вказані заощадження в декларації. Збереження заощаджень у доларах США дало йому можливість вберегти їх від знецінення під час стрибку курсу з 18 до 22 грн/долар США взимку 2014–2015 років, та до 27 грн/долар США у 2016 році.
Качаленко Є.В. зазначив, що висновок ГРД не враховує курсову різницю обміну доларів США на гривню упродовж 2014–2016 років, що і призвело до математичного неспівпадіння доходів і витрат. Долари США він обмінював перед здійсненням витрат за готівковим курсом, який при девальвації гривні в моменті був значно вигідніший ніж офіційний у банках. Зазначив орієнтовні суми валютних заощаджень в динаміці витрат:
- 30 грудня 2014 року продаж квартири у місті Херсон за 45500 дол. США (курс 18 грн/дол. США);
- лютий 2015 року купівля квартири в селі Софіївська Борщагівка за 27900 дол. США (курс 22 грн/дол. США);
- січень 2016 року продаж автомобіля MAZDA за 3000 дол. США (курс 24 грн/дол. США);
- лютий 2016 року купівля квартири в місті Ірпінь за 12700 дол. США (курс 26,6 грн/дол. США);
- березень 2016 року купівля автомобіля КІА за 7800 дол. США (курс 27,4 грн/дол. США).
Суддя наголошував, що заощадження в доларах США від продажу трикімнатної квартири у центрі міста Херсона та автомобіля MAZDA він витратив на придбання двокімнатної квартири та однокімнатної квартири в будинках економкласу в передмістях Києва без ремонту, а також на купівлю вживаного автомобіля KIA з аукціону банку.
Окремо суддя наголошував, що операції з купівлі-продажу майна, щодо яких у ГРД виникли питання, були здійснені ним до моменту призначення суддею, а згадані ГРД обставини, вже були відомі на час прийняття рішення про призначення його суддею вперше у 2016 році і були предметом оцінки Вищою кваліфікаційною комісією суддів України та Вищою радою правосуддя.
Оцінюючи вказані обставини, Комісія врахувала, що відповідно до Кодексу суддівської етики, суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має докладати всіх зусиль для того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною.
У межах процедури кваліфікаційного оцінювання з урахуванням мети і завдань його проведення може виникнути обґрунтований сумнів, який для обізнаного та розсудливого спостерігача вказує на наявність показника, що свідчить про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності. При цьому під терміном «розсудливий спостерігач» для цілей кваліфікаційного оцінювання необхідно розуміти людину, чиї уявлення, стандарти поведінки та відповідальності відповідають тим, які зазвичай прийняті серед звичайних людей у нашому суспільстві.
У випадку виникнення такого сумніву обов’язком (повноваженням) Комісії є з’ясування й оцінка всіх аспектів життя і діяльності судді не лише професійного характеру, але й морально-етичного. Комісія з огляду на свій правовий статус повинна визначити, чи відповідає поведінка судді/кандидата на посаду судді основоположним принципам її регламентації, високі стандарти якої визначено, зокрема, у Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року (схвалені резолюцією Економічної та соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23), а також у Кодексі суддівської етики.
Обґрунтований сумнів вважається таким, що виник, у тому числі, й з моменту надання Громадською радою доброчесності висновку про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності або інформації стосовно судді.
І хоча Комісія вважає себе зобов’язаною вжити заходів до перевірки обставин, які стали підставою для надання висновку (інформації) ГРД, суддя повинен брати активну участь у спростуванні такого обгрунтованого сумніву. Використання чітких та переконливих доказів має розсіяти обґрунтований сумнів у наявності індикатора (показника), що може свідчити про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності. При цьому під стандартом доказування «чітких та переконливих доказів». Комісією для цілей кваліфікаційного оцінювання розуміється докази, які залишають у обізнаного та розсудливого стороннього спостерігача тверду віру або переконання в тому, що є висока ймовірність того, що фактичні твердження судді є правдою.
Неможливість судді спростовувати існування обставин, що можуть свідчити про його невідповідність критеріям професійної етики та доброчесності лише свідчить про те, що факти, які підтверджують наявність обґрунтованих сумнівів, мають бути надалі оцінені Комісією через їх вплив на авторитет судової влади та врахування суддею необхідності його зберегти за тих чи інших обставин.
З огляду на викладене Комісія має виключити наявність будь-яких сумнівних фактів щодо поведінки судді не лише з точки зору вимог законодавства, але й з метою зміцнення переконання суспільства в чесності, незалежності, неупередженості та справедливості суддівського корпусу та з огляду на необхідність того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та проінформованої людини, поведінка та репутація судді були бездоганними (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 9901/124/19).
З матеріалів досьє Комісією встановлено, що Державною фіскальною службою України Головного управління ДФС у Херсонській області відповідно до пункту 2 частини п’ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» проведено перевірку відомостей стосовно судді Дзержинського міського суду Донецької області Качаленка Є.В., за результатами якої надано висновок від 11 вересня 2017 року № 4894/9/21-22-13-05.
Перевіркою, зокрема, встановлено, що вартість майна (майнових прав), вказаного (вказаних) Качаленком Є.В. у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2015 рік, відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані Качаленком Є.В. із законних джерел.
Відповідно до довідки про результати перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади» від 28 вересня 2017 року, Дзержинським міським судом Донецької області проведено перевірку достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади». За результатами проведеної перевірки встановлено, що до Качаленка Є.В. станом на 28 вересня 2017 року не застосовуються заборони, передбачені частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади».
Комісія зазначає, що письмова форма декларації за 2015 рік не містила графи для декларування готівкових заощаджень у валюті, а тому приймає аргументи судді Качаленка Є.В. щодо невідображення ним заощаджень в доларах США в декларації за 2015 рік.
Таким чином, враховуючи матеріали суддівського досьє, пояснення судді, Комісія дійшла висновку, що суддею надано чіткі та переконливі докази на спростування обставин, які стали підставою для надання висновку (інформації) ГРД, щодо законності походження коштів на придбання майна в 2015–2016 роках.
Суддя Качаленко Є.В також заперечив висновки, зазначені у зверненні Громадської організації «Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан».
Стосовно відомостей, указаних у зверненні Громадської організації «Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан», слід зазначити таке.
Комісія з огляду на свій статус, надані законом повноваження зауважує, що предметом перевірки під час оцінювання судді на відповідність займаній посаді є не мотиви ухвалення ним рішення, а поведінка під час розгляду справ та ухвалення рішення, на предмет того, чи не суперечить вона завданням відповідного виду судочинства та чи не носить ознак свавільного зволікання із розглядом справ, що зумовило закриття провадження та уникнення певними особами відповідальності.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За приписами частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк (стаття 277-2 КУпАП).
Статтею 38 КУпАП (у редакції на момент ухвалення постанов) встановлені строки накладення адміністративних стягнень. Зокрема, частиною другою цієї статті передбачалось, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій і четвертій цієї статті.
Закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення передбачених статтею 38 цього Кодексу строків виключає здійснення провадження в справі про адміністративне правопорушення та є підставою для його закриття (пункт 7 статті 247 КУпАП).
Комісією встановлено, що справа № 225/2688/18 надійшла в провадження судді Дзержинського міського суду Донецької області Качаленка Є.В. 04 червня 2018 року.
Постановою Дзержинського міського суду Донецької області від 11 вересня 2018 року провадження у справі № 225/2688/18 закрито на підставі статті 38 КУпАП.
Справа № 225/5178/18 надійшла в провадження судді Дзержинського міського суду Донецької області Качаленка Є.В. 17 вересня 2018 року.
Постановою Дзержинського міського суду Донецької області від 11 грудня 2018 року провадження у справі № 225/5178/18 закрито на підставі статті 38 КУпАП.
Справа № 225/5176/18 надійшла в провадження судді Дзержинського міського суду Донецької області Качаленка Є.В. 17 вересня 2018 року.
Постановою Дзержинського міського суду Донецької області від 12 грудня 2018 року провадження у справі № 225/5176/18 закрито на підставі статті 38 КУпАП.
Справа № 225/696/18 надійшла в провадження судді Дзержинського міського суду Донецької області Качаленка Є.В. 15 лютого 2018 року.
Постановою Дзержинського міського суду Донецької області від 02 травня 2018 року провадження у справі № 225/696/18 закрито на підставі статті 38 КУпАП.
Справа № 225/6025/19 надійшла в провадження судді Дзержинського міського суду Донецької області Качаленка Є.В. 13 вересня 2019 року.
Постановою Дзержинського міського суду Донецької області від 04 листопада 2019 року провадження у справі № 225/6025/19 закрито на підставі статті 38 КУпАП.
У своїх поясненнях суддя зазначав, що в цих справах у судовому засіданні особи, які притягувались до відповідальності, вину не визнавали, викладені в протоколі обставини проходження огляду заперечували. З метою встановлення фактичних обставин справи, а також для реалізації закріпленого у статті 6 Конвенції права допитати свідків суд вживав заходів щодо виклику свідків, зазначених у протоколах, у зв’язку з чим неодноразово відкладав розгляд справ. Також з метою забезпечення права особи на участь у судовому засіданні та відсутності інформації щодо своєчасного її сповіщення про місце і час розгляду справи (до суду не поверталися рекомендовані повідомлення про вручення судових повісток) розгляд справи неодноразово відкладався. Відсутність інформації про вручення судових повісток про виклик зазначеної особи до суду виключала можливість розгляду справи без її участі, що стало підставою для неодноразового відкладення засідань та подальшого закриття провадження. Причини неповернення повідомлень (розписок) про вручення повісток були пов’язані з роботою установ поштового зв’язку та не залежали від діяльності суду. Так, місто Торецьк є прифронтовим містом з 2014 року і час руху повістки був тривалим. Суддя вважає, що в усіх рішеннях ним наведено достатні обґрунтування об’єктивної неможливості розгляду справ до спливу строку.
З огляду на досліджені обставини в Комісії не виникає сумнівів у переконливості наданих суддею Качаленком Є.В. пояснень, вона враховує аргументи судді щодо необхідності виклику особи, свідків, без показань яких неможливо було встановити фактичні обставини справи.
Таким чином, Комісія не вбачає підстав для висновку, що суддя при розгляді вказаних справ про адміністративні правопорушення допускав навмисну судову тяганину чи в інший спосіб без поважних причин зволікав із ухваленням рішень.
Також в поясненнях суддя Качаленко Є.В. зазначив, що у справах № 225/4745/19, № 225/5181/20 ним була застосована стаття 21 Кодексу України про адміністративні правопорушення з врахуванням всіх обставин справи, характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника. Закон (у редакції, чинній на день прийняття рішень) не забороняв застосовувати статтю 21 КУпАП щодо осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 130 КУпАП.
Зміни до статті 21 КУпАП, якими введено заборону на застосування її до статті 130 КУпАП, були внесені 17 березня 2021 року, тобто після ухвалення суддею Качаленком Є.В. постанов у справах № 225/4745/19, № 225/5181/20.
Комісія зауважує, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства (частина друга статті 5 Закону).
Статтею 13 Закону визначено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України. Обов’язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.
У Висновках № 3 (2002) та № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що є неприйнятною можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов’язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій. Консультативна рада європейських суддів наголошує, що зміст конкретних судових рішень контролюється головним чином за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.
Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (пункт 66 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки).
Таким чином, оцінка законності судового рішення, перевірка тотожності обставин справи та правових висновків, зроблених за результатами розгляду відповідних справ, не належить до компетенції Комісії.
Щодо інформації про виїзд судді Качаленка Є.В. до росії після 2014 року Комісією встановлено, що за даними прикордонної служби України, суддя Качаленко Є.В. виїжджав рейсовим літаком з аеропорту «Жуляни» до аеропорту «Домодедово» 18 серпня 2015 року та повернувся в Україну 21 серпня 2015 року з аеропорту «Москва» до аеропорту «Київ». 13 жовтня 2019 року (виїзд) та 23 жовтня 2019 року (в’їзд) перетинав кордон через пункт перетину Харків (авіасполучення).
У поясненнях суддя Качаленко Є.В. зазначив, що у 2015 році метою поїздки до російської федерації була його професійна діяльність як адвоката, оскільки він виконував завдання роботодавця щодо замовлення послуги клієнта в Україні з проведення юридичного аудиту бізнесу.
Ураховуючи пояснення судді та матеріали суддівського досьє, Комісія зауважує, що інформація ГРД та звернення Громадської організації «Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан» не містять інформації про недотримання Качаленком Є.В. вимог чинного законодавства під час перебування на території російської федерації, яке було обумовлено необхідністю виконання послуг з проведення юридичного аудиту.
За результатами перевірки обставин, викладених у висновку ГРД від 06 листопада 2023 року та зверненні Громадської організації «Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан», Комісією у складі колегії не встановлено фактів, які б свідчили про невідповідність судді Качаленка Є.В. критеріям доброчесності та професійної етики.
21 грудня 2023 року на адресу Комісії надійшов висновок ГРД у новій редакції про невідповідність судді Качаленка Є.В. критеріям доброчесності та професійної етики.
Висновок ГРД доповнено пунктом 2, в якому акцентовано увагу Комісії на тому, що Качаленко Є.В. до вересня 2016 року працював на посаді юрисконсульта у ТОВ «ЮРИДИЧНА ФІРМА «ЛЕКСВЕЛ» (колишня назва ТОВ «БСМ Право») та отримував мінімальну заробітну плату.
Крім того, у цей період життя суддя проживав у місті Києві, яке, як відомо, є найдорожчим місцем для проживання з усіх регіонів України.
ГРД зауважує, що Качаленко Є.В., маючи відповідний фах та професійний досвід, довгий час працював за мінімальну заробітну плату, що явно не відповідала ринковим умовам. У сукупності з інформацією, викладеною у пункті 1 висновку, щодо співвідношення рівня доходів та витрат судді ГРД має стійке переконання у тому, що суддя не декларував усі свої доходи.
Суддя Качаленко Є.В. пояснив, що при прийнятті на роботу на посаду юрисконсульта у ТОВ «ЮРИДИЧНА ФІРМА «ЛЕКСВЕЛ» йому було запропоновано роботодавцем мінімальну заробітну плату, оскільки в нього не було досвіду роботи в цій галузі, при цьому роботодавець також запропонував доплату за оренду квартири та покриття транспортних витрат. З даними умови праці він погодився. Суддя зазначив, що в той час він був неодружений, мав власні заощадження, тому заробітної плати вистачало на життя.
Враховуючи наведене, доводи ГРД спростовуються наданими суддею поясненнями під час співбесіди 13 листопада 2023 року та в засіданні Комісії у пленарному складі, а також документами, долученими до письмових пояснень судді Качаленка Є.В.
Висновки Комісії за результатами розгляду.
Комісія у пленарному складі, заслухавши доповідача, дослідивши рішення Комісії у складі колегії від 13 листопада 2023 року № 4/ко-23, висновок ГРД, звернення Громадської організації «Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан», пояснення судді Качаленка Є.В., інші обставини, документи та матеріали, дійшла висновку про спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді критеріям доброчесності та професійної етики та надання рекомендації для призначення Качаленка Є.В. на посаду судді Дзержинського міського суду Донецької області.
Відповідно до абзацу шостого пункту 13 розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII за результатами кваліфікаційного оцінювання суддя, призначений на посаду строком на п’ять років до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», повноваження якого припинилися із закінченням строку, на який його було призначено, може бути призначений на посаду за поданням Вищої ради правосуддя за умови підтвердження відповідності цій посаді згідно з підпунктами 2 та 4 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.
Положеннями частини другої статті 36 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що Вища рада правосуддя ухвалює рішення щодо внесення Президентові України подання про призначення судді на посаду за результатами розгляду рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Ураховуючи результати кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді, Комісія дійшла висновку про надання рекомендації для призначення Качаленка Є.В. на посаду судді Дзержинського міського суду Донецької області.
Керуючись статтями 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», абзацом шостим пункту 13 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
Підтримати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у складі колегії від 13 листопада 2023 року № 4/ко-23 про відповідність судді Дзержинського міського суду Донецької області Качаленка Євгена Володимировича займаній посаді.
Внести рекомендацію Вищій раді правосуддя щодо призначення Качаленка Євгена Володимировича на посаду судді Дзержинського міського суду Донецької області.
Головуючий Р.М. Сидорович
Члени Комісії: М.Б. Богоніс
Л.М. Волкова
В.О. Гацелюк
Р.А. Кидисюк
Н.Р. Кобецька
О.Л. Коліуш
Р.І. Мельник
О.С. Омельян
А.В. Пасічник
Р.Б. Сабодаш
С.Ю. Чумак
Г.М. Шевчук
