58/ко-24

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Віталія ГАЦЕЛЮКА,

членів Комісії: Олега КОЛІУША (доповідач), Руслана МЕЛЬНИКА,

за участі:

судді Фастівського міськрайонного суду Київської області Вадима БУТЕНКА,

представника Громадської ради доброчесності Ольги ПІСКУНОВОЇ,

розглянувши питання про результати кваліфікаційного оцінювання судді Фастівського міськрайонного суду Київської області Бутенка Вадима Олексійовича на відповідність займаній посаді,

встановила:

І. Стислий виклад інформації про кар’єру судді та проведену процедуру кваліфікаційного оцінювання судді.

1. Бутенко Вадим Олексійович, ____ року народження, громадянин України. 
2. У 2006 році закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка та отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» і здобув кваліфікацію юриста.
3. У 2011 році захистив дисертацію за спеціальністю «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» та здобув науковий ступінь кандидата юридичних наук.
4. Указом Президента України від 18.05.2012 № 336/2012 Бутенка Вадима Олексійовича призначено на посаду судді Фастівського міськрайонного суду Київської області строком на 5 років.
5. Рішенням Комісії від 01.02.2018 № 8/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді та встановлено черговість етапів кваліфікаційного оцінювання, зокрема судді Фастівського міськрайонного суду Київської області Бутенка В.О.
6. Рішенням Комісії від 02.03.2018 № 33/зп-19 визначено графік проведення іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді та призначено, зокрема, на 15.05.2018 іспит (цивільна спеціалізація) для Бутенка В.О.
7. Рішенням Комісії від 12.12.2018 № 313/зп-18 призначено проведення тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, зокрема Бутенка В.О.
8. За підсумками тестувань особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей психологом складено висновок.
9. Рішенням Комісії від 11.07.2018 № 167/зп-18 затверджено декодовані результати першого етапу «Іспит» кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, зокрема Бутенка В.О. Комісія вирішила допустити Бутенка В.О. до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
10. Законом України від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» (набрав чинності 07 листопада 2019 року) повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припинено.
11. У зв’язку з припиненням 07.11.2019 повноважень членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України кваліфікаційне оцінювання судді Бутенка В.О. не завершено.
12. Повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України сформовано 01 червня 2023 року.
13. З метою вирішення питання щодо продовження процедур оцінювання, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), на підставі рішення Комісії від 20 липня 2023 року № 34/зп-23 здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України стосовно: осіб, п’ятирічний строк повноважень яких на посаді судді закінчився; осіб, призначених (обраних) на посаду судді та яких колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визнано такими, що відповідають займаній посаді судді, проте відповідне питання винесено на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі у зв’язку з надходженням висновку Громадської ради доброчесності про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності; осіб, призначених (обраних) на посаду судді та стосовно яких накладено дисциплінарне стягнення, що передбачає проходження кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді; осіб, стосовно яких необхідно продовжити кваліфікаційне оцінювання на виконання судового рішення.
14. Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 24.07.2023 доповідачем у справі визначено члена Комісії Коліуша О.Л.
15. На підставі викладеного процедуру кваліфікаційного оцінювання стосовно судді Бутенка В.О. продовжено з етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

ІІ. Стислий виклад висновку Громадської ради доброчесності та пояснень судді, які надійшли до Комісії до проведення співбесіди із суддею.

16. Відповідно до статті 87 Закону з метою сприяння Комісії у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності (далі – ГРД), яка, зокрема, надає Комісії інформацію стосовно судді (кандидата на посаду судді), а за наявності відповідних підстав – висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності.
17. ГРД 16.07.2019 затверджено висновок про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики, 06.01.2024 затверджено висновок у новій редакції про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики, який містить частину питань, зазначених у висновку ГРД від 16.07.2019 (далі – Висновки). Мотивуючи свої висновки, ГРД вказує на таке.

17.1. Суддя Бутенко В.О. допускав поведінку, яка вказує на недостатній рівень незалежності та спроможності не піддаватися впливу.

У 2019 році у засобах масової інформації широко висвітлювалась інформація про можливе втручання Адміністрації Президента України в діяльність судів та причетність до цього Бутенка В.О. Підставами для висвітлення вказаної інформації стали: заява Олега Ткачука, на той час голови Ради суддів України, про спроби Адміністрації Президента України підірвати довіру до здатності судової влади самостійно вирішувати внутрішні проблеми і завдання, зустріч заступника Ради суддів України Бутенка В.О. та заступника голови Адміністрації Президента України Руслана Рябошапки, оприлюднення Національним антикорупційним бюро України приватних розмов суддів Окружного адміністративного суду міста Києва, в яких голова суду Павло Вовк та інші судді обговорюють вплив на суди та інші органи влади в Україні, а також плани із «захоплення» та «утримання» влади. Ці розмови стали основою для кримінального розслідування й існують обґрунтовані підстави вважати, що Бутенко В.О. є фігурантом цих розмов, адже інформація, яка була на записах, співставна з подіями, що відбувалися на початку 2019 року. На думку ГРД вказані події в очах розсудливого спостерігача створюють стійке враження залежності, заангажованості такого судді.

1. 2. Суддя безпідставно не задекларував своєчасно своє майно чи члена сім’ї, що є ліквідним активом.

У деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік суддя не вказав жодного об’єкта нерухомості, придатного для проживання. Лише у декларації за 2017 рік він вказав, що з 18.11.2017 отримав право безоплатного користування квартирою в м. Фастові, де працює. Раніше жодних об’єктів у Фастові суддя не декларував, хоча працює там з 2012 року.

У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік суддя зазначив, що з 14.01.2002 на праві спільної власності (50%) йому належить квартира площею 119.6 кв. м у м. Києві. Втім, він не вказав особу, якій належить решта цієї квартири. Іншим співвласником цієї квартири є мати судді, 10.08.2016 суддя подарував їй свою частину цієї квартири.

У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік суддя не надав інформацію про банківські та інші фінансові установи, в яких відкрито рахунки суб’єкта декларування або членів його сім’ї.

У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 рік суддя зазначив, що з 18.03.2016 користується кімнатою площею 8 кв. м у м. Фастові, наданою Фастівською міською радою. Однак така інформація відсутня в деклараціях за 2016, 2017 роки.

У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019 рік поданій дружиною судді, задекларований банківський вклад в сумі 52 991 грн. Інформація про ці грошові активи відсутня в декларації за 2019 рік, поданій суддею. Також суддею задекларовано грошові активи в сумі 10 000 доларів США (власні кошти) та 14 000 євро (кошти дружини). Натомість у декларації дружини вказано грошові активи в сумі 10 000 євро (кошти чоловіка) та 14 000 доларів США (власні кошти).

Суддя у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2012–2018 роки не вказував транспортні засоби. При цьому згідно з даними досьє судді: 31.07.2011 суддя видав довіреність на користування автомобілем JAGUAR S-TYPE 2007 року випуску зі строком дії два роки; 19.07.2011 суддя видав довіреність на розпорядження автомобілем з серійним номером НОМЕР_1 зі строком дії 10 років; 27.12.2015 батько судді видав довіреність судді на користування автомобілем марки BMW X5 2012 року випуску зі строком дії до 27.01.2016, на цьому автомобілі суддя 30.12.2015 і 12.01.2016 перетинав кордон України з Угорщиною; в 2014 та 2017 роках суддя двічі перетинав державний кордон на ще двох автомобілях.

17.3. Суддя не пояснив переконливо джерела походження витрат, отриманих благ.

З 26.02.2010 мати судді має у власності земельну ділянку площею 0.0784 га у Солом’янському районі м. Києва. У вересні 2010 року на цій ділянці було розпочато будівництво житлового будинку, а у липні 2012 року побудовано будинок.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків дохід батька судді за 1999–2015 роки (на момент, коли будинок мав закінчений вигляд) становив 295 887 грн, матері судді за 2012–2015 роки – 116 357 грн, брата – 18 240 грн. Сукупно дохід членів сім’ї суддів становив 430 484 грн. без вирахування витрат на життєдіяльність та сплату податків. З огляду на викладене у батьків судді не було достатньо коштів на побудову вказаного будинку.

З 21.09.2017 у власності батька судді перебував автомобіль MERCEDES-BENZ ML 250 BLUETEC, 2013 року випуску. Батько судді пенсіонер. Відповідно до розрахунку вартості автомобіля від auto.ria.com середня ціна становить 34 007 доларів США або 1 299 117 грн. Також 06.03.2018 у власності батька судді з’явився автомобіль Volkswagen Tiguan, 2014 року випуску. Відповідно до розрахунку вартості автомобіля від auto.ria.com середня ціна становить 20 036 доларів США або 765 581 грн. Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, дохід батька за 2016–2018 роки становив 385 грн., матері – 32 746 грн. З огляду на викладене у батьків судді не було достатньо коштів на придбання вказаних автомобілів.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 08.09.2023 дружина судді придбала земельну ділянку площею 0.0191 га. Згідно з витягом з Державного земельного кадастру земельна ділянка знаходиться у м. Ірпінь Київської області, вартість ділянки становить 5 520 380 грн або 150 953 доларів США за курсом НБУ на дату набуття права власності. Відповідно до аналітичної системи YouControl 08.07.2022 дружина судді придбала автомобіль NISSAN JUKE, 2022 року випуску. За розрахунком середньоринкової вартості від Міністерства економіки вартість NISSAN JUKE, 2022 року випуску, становить 716 760 грн, за розрахунком вартості автомобіля від auto.ria.com середня ціна становить 33 836 доларів США або 1 292 533 грн.

Викладене дає підстави для обґрунтованого сумніву, що майно, придбане родичами та дружиною судді, не могло бути куплене ними, з огляду на відсутність у них необхідних офіційних доходів.

17.4. Суддя умисно або внаслідок вочевидь недбалого ставлення до виконання своїх обов’язків повідомив недостовірні (у тому числі неповні) відомості у декларації доброчесності.

У пункті 5 декларації доброчесності за 2016 та 2017 роки суддя повідомив недостовірні відомості, зазначивши, що ним своєчасно подано декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в якій зазначено достовірні відомості. Суддя не декларував майнові права на житловий об’єкт за місцем реєстрації.

У пункті 18 декларації доброчесності за 2016 рік суддя зазначив, що ним пройдено перевірку відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», за результатами якої не встановлено фактів, що свідчать про порушення присяги судді, та не виявлено підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Водночас у декларації доброчесності за 2017 рік суддя заперечив проходження такої перевірки, зазначивши, що проставлена відмітка пояснюється тим, що він не підлягав відповідній перевірці.

1. 5. Суддя вчинив корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення, у тому числі у тих випадках, коли встановлені порушення не мають складу адміністративного чи кримінального правопорушення у зв’язку з тим, що вартість майна є меншою, ніж та, з якої наступає така відповідальність.

У деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданих суддею за 2017–2019 роки, зазначено, що суддя мав право безоплатного користування: у декларації за 2017 рік – квартирою у м. Фастів (загальна площа 50 кв. м), яка на праві власності належить ОСОБА_1, характер зв’язків судді із власником квартири потребує уточнення; у деклараціях за 2018 та 2019 роки – квартирою у м. Фастів (загальна площа 49,7 кв. м), яка на праві власності належить ОСОБА_2, характер зв’язків судді із власником квартири потребує уточнення.

1. 6. Суддя умисно або внаслідок вочевидь недбалого ставлення до виконання своїх обов’язків повідомив недостовірні (у тому числі неповні) відомості у декларації родинних зв’язків.

У декларації родинних зв’язків за 2018–2022 роки повідомив недостовірні відомості, оскільки не вказав дружину, яка працює у Вищому антикорупційному суді, про що зазначав у декларації родинних зв’язків за 2015–2019 роки.

18. ГРД також надала інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребує пояснень судді, оскільки є такою, що характеризує суддю та може бути використана під час його оцінювання, а саме:
    1. У деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 рік як члена сім’ї суддя задекларував лише дружину. Водночас у декларації дружини за 2018 рік членами сім’ї також вказані батько та матір дружини.
    2. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 13.12.2022 батько судді отримав у подарунок земельну ділянку площею 0,1108 га в садовому товаристві в Обухівському районі Київської області.
    3. Відповідно до аналітичної системи YouControl 09.09.2022 стосовно судді було відкрито виконавче провадження.
19. Судді Бутенку В.О. запропоновано ознайомитись з висновком ГРД від 06.01.2024 та надати Комісії свої пояснення щодо викладених у ньому обставин.
20. Комісією не отримано письмові пояснення судді щодо обставин, викладених у висновку, на запитання, поставлені у висновку суддею були надані відповіді під час співбесіди.

ІII. Зміст проведеної Комісією співбесіди із суддею.

21. Співбесіду із Бутенком В.О. проведено 19.02.2024.
22. Після проголошення доповіді за результатами дослідження досьє судді надано можливість доповнити, уточнити чи спростувати озвучену інформацію.
23. Члени Комісії послідовно обговорили із суддею показники щодо відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності, а також інші показники, оцінювання яких потребувало уточнення з метою прийняття остаточного рішення щодо відповідності судді займаній посаді.
24. Під час співбесіди суддя вказав на таке:
    1. Суддя не вважає доречним розгляд питання пункту першого висновку ГРД та матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій (далі – НСРД), які надійшли з Національного антикорупційного бюро України щодо ймовірного тиску на голову Ради суддів України, судову владу та ймовірних домовленостей з представниками Адміністрації Президента України та головою Окружного адміністративного суду міста Києва (далі – ОАСК) та його причетності до вказаних обставин. Враховуючи те, що вказані обставини не є предметом аналізу його суддівського досьє, а є предметом розгляду в рамках кримінального провадження. Водночас суддя погодився прокоментувати вказані обставини. Він заперечував свою участь у вказаних подіях та свою присутність на записах матеріалів НСРД. Про ці обставини йому стало відомо із ЗМІ та під час його ознайомлення з матеріалами суддівського досьє. На той час він був заступником голови Ради суддів України і очолював комітет з комунікації з міжнародними організаціями. В рамках своєї діяльності він взаємодіяв з такими організаціями, як USAID, ПРАВО-JUSTICE, брав участь у розробці коментаря до Кодексу суддівської етики. Він у своїй діяльності дотримувався норм Кодексу суддівської етики. Стосовно можливого тиску на голову Ради суддів України рішенням Ради суддів України ця інформація визнана такою, що не знайшла свого підтвердження. Крім того, голова Ради суддів України пішов з посади за власним бажанням, що підтверджується відповідною заявою. Стосовно можливого впливу суддів ОАСК Бутенко В.О. вказав, що він двічі обирався членом Ради суддів України і двічі представник ОАСК, який також брав участь у виборах, не був обраний до Ради суддів України. Він був знайомий з головою ОАСК, як і з іншими головами районних судів міста Києва. В період, який зазначено в матеріалах НСРД, він спілкувався з головою ОАСК, оскільки представники Ради суддів України приїжджали до ОАСК із перевіркою. Він не заперечував розмов мобільним телефоном з головою ОАСК, однак заперечив зміст розмов, які містяться в матеріалах НСРД. Він бував у службовому кабінеті голови ОАСК, в рамках своїх повноважень відвідував Адміністрацію Президента України, Кабінет міністрів України, Верховну раду України. В цей період він офіційно зустрічався із заступником голови Офісу Президента України Русланом Рябошапкою. Йому на посаді судді та на посаді заступника голови Ради суддів України ніхто ніяких вказівок не давав.
    2. Стосовно нерухомого майна, про яке зазначено у висновку ГРД, суддя вказав, що воно набуте ним та його рідними до того як став суддею. У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік ним було зазначено квартиру, площею близько 120 кв. м, яка знаходилась в м. Києві та належала йому (1/2 частина) та його матері (1/2 частина). Надалі він свою частину квартири подарував своїй матері. З моменту призначення на посаду судді і до 2015 року він проживав у місті Києві у квартирі, частина якої належала йому. На роботу він їздив з Києва. Іншого житла в цей період у місті Фастів, яке б підлягало декларуванню, у нього не було. У 2016 та 2017 роках він був зареєстрований та проживав у гуртожитку у місті Фастів. Те, що суддя не зазначив другого співвласника квартири у декларації за 2015 рік та житло, в якому він проживав у місті Фастів – у деклараціях за 2016, 2017 роки в розділі «Об’єкти нерухомості», він вважав технічними помилками, і не мав наміру приховати вказане майно. 
    3. Стосовно недекларування банківських рахунків у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік суддя пояснив, що не вказав їх окремо, оскільки він та його дружина отримували заробітну плату на відповідні рахунки й інших рахунків в нього не було відкрито.
    4. Стосовно незазначення у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019 рік банківського вкладу у розмірі 52 991 грн, який належав його дружині, а також указаних в цій декларації різних сум заощаджень та декларації його дружини суддя вказав, що інформацію про наявність задекларованого у його дружини вкладу у розмірі 52 991 грн він нічого не знав, інформацію про це дізнався під час ознайомлення з досьє. Різницю в сумах заощаджень суддя вважає технічною помилкою його колишньої дружини, яку вона допустила під час заповнення своєї декларації. Відомості, зазначені у його декларації, вважає вірними з огляду на те, що суми його заощаджень можна прослідкувати у його наступних деклараціях.
    5. На запитання доповідача щодо можливостей судді та його дружини збільшити розмір готівкових коштів, які він задекларував у 2019 році, на 10 000 доларів США та 26 000 євро у порівняння з готівковими коштами, задекларованими у 2018 році, з урахуванням, зокрема, поїздок за кордон, суддя вважає, що його заробітної плати та заробітної плати дружини вистачало для таких заощаджень. Всі його збереження – це суддівська винагорода. При цьому він не може точно це підтвердити, оскільки такого питання у висновку ГРД не було і йому необхідний час для того, щоб все порахувати. Стосовно відпочинку у 2019 році, то його було частково оплачено батьками, а саме проживання, все інше оплачував сам, оскільки він прилетів до них на відпочинок. Його батьки двічі на рік їздять на відпочинок. Стосовно наявності у батьків грошових коштів на відпочинок суддя зазначив, що його батьки ніколи не перебували на державній службі, з 1992 року постійно виїжджають за кордон, ніколи не притягувались до кримінальної відповідальності, займалися підприємницькою діяльністю, в них були заощадження. Батьки після початку його трудової діяльності йому не допомагали.
    6. Наявності заощаджень у розмірі 30 500 доларів США та 277 000 грн у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік суддя пояснив тим, що заощадження були ним накопичені як під час перебування на посаді судді, так і до його призначення на посаду судді. До призначення на посаду, у нього також була велика заробітна плата, з якої він заощаджував. Крім того, у нього були заощадження з продажу одного автомобіля, який перебував у його власності. Всі його заощадження були накопичені з його офіційних доходів.
    7. Стосовно зазначеного у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік автомобіля марки BMW, модель X5, 2012 року випуску, н/з НОМЕР_2, на якому суддя перетинав кордон з 30.12.2015 до 12.01.2016 (пункт перетину кордону «Лужанка», угорська ділянка кордону), і який належав його батькові (суддя мав довіреність на експлуатацію вказаного автомобіля строком з 27.12.2015 до 27.01.2016) суддя вказав, що не користувався вказаним автомобілем станом на 31.12.2015. Він 30.12.2015 перетнув кордон на вказаному автомобілі, залишив його у родичів і далі поїхав потягом, повернувся в Україну на цьому автомобілі, через те що йому потрібно було перевести додаткові речі.
    8. Про оформлену довіреність на користування автомобілем JAGUAR S-TYPE 2007 року випуску, зі строком дії два роки суддя зазначив, що вона видана до призначення на посаду. Цей автомобіль не перебував у його власності та у його постійному користуванні. Автомобіль належить його товаришу, суддя потрапив на ньому у ДТП. Товариш видав Бутенку В.О. довіреність, щоб він його відремонтував. Суддя видав довіреність в порядку передоручення для того щоб цей автомобіль було продано.
    9. Стосовно видачі суддею довіреності на розпорядження автомобілем із серійним номером НОМЕР_1 зі строком дії 10 років суддя зазначив, що це був його автомобіль до призначення на посаду судді і він видав довіреність для продажу.
    10. Стосовно перетину суддею кордону на двох різних автомобілях у 2014 та 2017 роках суддя вказав, що це були його поїздки з друзями.
    11. Наявність у його батьків заощаджень суддя пояснив тим, що основну суму заощаджень вони накопичили до того як він став суддею. Його батьки займалися підприємницькою діяльністю, пов’язаною з нерухомістю.
    12. Стосовно житлового будинку на земельній ділянці, яка розташована у Солом’янському районі міста Києві суддя зазначив, що цей житловий будинок було придбано у 2008 році разом із земельною ділянкою. З 2011 року на цій земельній ділянці знаходиться об’єкт незавершеного будівництва, не придатний для використання. До цього об’єкта суддя не має жодного відношення, оскільки він належить його батькам.
    13. Стосовно годинника марки «Breguet» суддя вказав, що цей годинник подарували йому батьки, коли він закінчив університет. Він не цікавився його вартістю у батьків. Зараз він ним не користується.
    14. Стосовно автомобілів MERCEDES-BENZ ML 250 BLUETEC, 2013 року випуску та VOLKSWAGEN TIGUAN, 2014 року випуску, які є власністю батька, суддя вказав, що його батько періодично змінює автомобілі. У власності батька, з початку 90-х років перебували автомобілі саме такого класу, він їх постійно змінював, купував, а потім продавав.
    15. Про придбання колишньою дружиною судді нерухомого майна та автомобіля у 2022 та 2023 роках судді невідомо, оскільки вони розлучилися у червні 2020 року.
    16. Стосовно підтвердження в пункті 18 декларації доброчесності за 2016 рік того, що ним пройдено перевірку відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», за результатами якої не встановлено фактів, що свідчать про порушення присяги судді, та не виявлено підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності, суддя вказав, що він таку перевірку не проходив, тому що не ухвалював відповідні рішення, про що зазначено у всіх деклараціях. Тобто суддею підтверджено, що ним не ухвалювались відповідні рішення, а тому він не підлягав перевірці.
    17. Стосовно безкоштовного користування суддею квартирами у місті Фастів суддя вказав, що одна квартира належала батькові його дружини, він з дружиною в ній проживав два роки. Інша квартира належала сину його колеги. В цих квартирах він не проживав безкоштовно, він сплачував комунальні платежі та кошти на поточний ремонт.
    18. Суддя не зазначив дружину у декларації родинних зв’язків за 2018–2022 роки, оскільки на момент подання декларації у них був розірваний шлюб.
    19. Стосовно отримання батьком судді у подарунок земельної ділянки площею 0,1108 га у садовому товаристві в Обухівському районі Київської області у 2022 році суддя вказав, що це частина спадкового майна, отриманого після смерті бабусі. Договір дарування був укладений між сестрами та братом (його батьком).
    20. Стосовно відкритого виконавчого провадження суддя вказав, що виконавче провадження пов’язане з порушенням правил дорожнього руху (керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів). На цей час штраф ним сплачено в повному обсязі та виконавче провадження закрито.
    21. Стосовно відсутності декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік у Єдиному державному реєстрі декларацій суддя вказав, що ним вчасно подана декларація за 2021 рік. Він подавав її одночасно з декларацією кандидата на посаду судді апеляційного суду. Він не може пояснити, як це трапилося, і це потрібно з’ясувати в Національному агентстві з питань запобігання корупції.
25. Неподання декларації родинних зв’язків у 2021 році та проставлення відмітки «Підтверджую» у пункті 6 декларації доброчесності, поданої у 2022 році, суддя пояснив тим, що ним кожен рік подавалися дві декларації, а саме доброчесності та родинних зв’язків. Він не міг її не подати. Він не може пояснити, чому відсутні відомості про подання ним декларації родинних зв’язків.
26. Про обставини надання довіреності на отримання візи у консульстві Колумбії міста Моква суддя зазначив, що іншого варіанту отримати візу не було. Він дізнався у декількох туроператорів, як отримати в інший спосіб візу, однак такого не було. Він не відвідував російську федерацію на посаді судді.
27. Стосовно зазначення у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 рік готівкових коштів у розмірі 17 000 євро, які належали його дружині, суддя вказав, що це були її власні заощадження, оскільки вона на той час працювала. Він зазначив у декларації ту інформацію, яку надала йому дружина.
28. Стосовно не подання повідомлення про суттєві зміни майнового стану у 2021 році, а саме отриманого у листопаді 2021 року доходу у розмірі 200 479, 60 грн, суддя вказав, що він не з’ясовував це питання у зв’язку з тим, що у запиті на отримання інформації ставилось питання щодо заробітної плати, отриманої ним у листопаді 2020 року, та подання ним повідомлення про суттєві зміни у 2020 році. З огляду на викладене це питання потребує додаткового з’ясування.
29. Стосовно незазначення у розділі «Об’єкти нерухомості» декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018, 2020 роки відомостей про квартиру, в якій проживала його дружина, суддя вказав, що він указав усі об’єкти нерухомості, якими користувався. Враховуючи те, що його дружина проживала з ним, то, відповідно, вона користувалася цими об’єктами нерухомості.
30. На запитання представника ГРД, де він проживає з 2020 року та яким транспортом користується, суддя зазначив, що з 2020 року проживає як у Києві, так і в місті Фастові. При цьому користується громадським транспортом, інколи транспортом колег та товаришів.

ІV. Правові підстави та загальний порядок проведення кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді.

31. Згідно з підпунктом 4 пункту 16¹ розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом.
32. Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри» від 09.12.2023 № 3511-IX) (далі – Закон № 1402) передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному Законом № 1402, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.
33. За результатами такого оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а у випадках, передбачених цим Законом, – пленарний склад Комісії, ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, передбаченими Законом № 1402 для ухвалення рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
34. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії або пленарного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Відмовою від проходження оцінювання судді на відповідність займаній посаді вважається систематична (тричі) неявка судді на будь-який з етапів такого оцінювання за відсутності для цього поважних причин або за відсутності інформації про причини неявки.
35. Факт відмови судді від проходження оцінювання на відповідність займаній посаді встановлюється рішенням Комісії у пленарному складі. Під час ухвалення такого рішення у засіданні Комісії може брати участь представник Громадської ради доброчесності.
36. У разі систематичної (тричі) неявки судді на будь-який з етапів оцінювання на відповідність займаній посаді Комісія може розглянути питання щодо відповідності такого судді займаній посаді за його відсутності.
37. Згідно з частиною першою статті 83 Закону № 1402 кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.
38. Відповідно до частини другої статті 83 Закону № 1402 критеріями кваліфікаційного оцінювання є:

• компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);
• професійна етика;
• доброчесність.

39. Частиною п’ятою статті 83 Закону № 1402 встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
40. Завдання, підстави, порядок проведення та етапи кваліфікаційного оцінювання визначено главою 1 «Кваліфікаційне оцінювання суддів» розділу V «Кваліфікаційний рівень судді» Закону № 1402.
41. З метою проведення оцінювання суддів на відповідність займаній посаді за визначеними законом критеріями Комісією затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 03.11.2016 № 143/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13.02.2018 № 20/зп-18) (далі – Положення).
42. Пунктом 5 глави 6 розділу II Положення встановлено, що максимально можливий бал за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної) становить 500 балів, за критерієм професійної етики – 250 балів, за критерієм доброчесності – 250 балів. Отже, сума максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання за всіма критеріями дорівнює 1 000 балів.
43. За змістом підпункту 5.1 пункту 5 глави 6 розділу ІІ Положення критерії компетентності оцінюються так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 300 балів, з яких: рівень знань у сфері права – 90 балів (підпункт 5.1.1.1); рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні – 120 балів (підпункт 5.1.1.2); ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність для кандидата на посаду судді – 80 балів (підпункт 5.1.1.3); діяльність щодо підвищення фахового рівня – 10 балів (підпункт 5.1.1.4); особиста компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.2); соціальна компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.3).
44. Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0.
45. Розділом ІІ Положенням встановлено, що відповідність судді кожному з критеріїв оцінюється за відповідними показниками, а саме:
    1. Відповідність критерію професійної компетентності визначається за показниками: рівень знань у сфері права (оцінюється на підставі результатів складання анонімного письмового тестування під час іспиту), рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні (оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту), ефективність здійснення правосуддя (оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, та співбесіди), діяльність щодо підвищення фахового рівня (оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, та співбесіди).
    2. Відповідність критерію особистої компетентності визначається за показниками особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як когнітивні якості особистості, емотивні якості особистості, мотиваційно-вольові якості особистості (оцінюється на підставі висновку про підсумки таких тестувань та за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди).
    3. Відповідність судді критерію соціальної компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості особистості, моральні риси особистості, чесність, порядність, розуміння та дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість (оцінюється на підставі висновку про підсумки тестувань та за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди).
    4. Відповідність судді критерію професійної етики визначається за показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених підпунктами 3, 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики. Ці показники оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди.
    5. Відповідність судді критерію доброчесності визначається за показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої Закону; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності.
46. Оцінюючи відповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності, Комісія виходить із таких засадничих положень.
47. Пунктом 34 розділу ІІІ Положення передбачено, що рішення Комісії, ухвалене за результатами кваліфікаційного оцінювання, має містити підстави його ухвалення або мотиви, з яких Комісія дійшла таких висновків, а за наявності висновку Громадської ради доброчесності про непідтвердження відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності – також мотиви його прийняття або відхилення.
48. Відповідно до пункту 120 параграфа 9 розділу ІІІ Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13.10.2016 № 81/зп-16 (в редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19.10.2023 № 119/зп-23 зі змінами), висновок або інформація Громадської ради доброчесності розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє судді (кандидата на посаду судді) на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики.
49. Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у рішенні від 10.11.2021 (справа № 9901/355/21), доброчесність – це необхідна морально-етична складова діяльності судді, яка, серед іншого, визначає межу і спосіб його поведінки, що базується на принципах об’єктивного ставлення до сторін у справах та чесності у способі власного життя, виконанні своїх обов’язків та здійсненні правосуддя.
50. У сучасному словнику з етики, доброчесність визначається як позитивна моральна якість, зумовлена свідомістю і волею людини, яка є узагальненою стійкою характеристикою людини, її способу життя, вчинків; якість, що характеризує готовність і здатність особистості свідомо і неухильно орієнтуватись у своїй діяльності та поведінці на принципи добра і справедливості.
51. Авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів, від осіб, які обіймають посади суддів та формують суддівський корпус. Саме тому важливо, щоб кандидат на посаду судді, як і суддя, не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки як у професійній діяльності, так і в особистому житті, яка може поставити під сумнів відповідність кандидата критерію доброчесності, що негативно вплине на суспільну довіру до судової влади у зв`язку з таким призначенням» (пункт 23 цього рішення).
52. Статтею 1 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ З’їзду суддів України від 22.02.2012, встановлено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Відповідно до статті 3 цього кодексу саме суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб, на думку обізнаного та розсудливого стороннього спостерігача, його поведінка була бездоганною. Роз’яснюючи зазначені положення, Рада суддів України в Коментарі до Кодексу суддівської етики, затвердженому рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 1, відзначила, що суддя повинен уникати порушень етики та всього того, що виглядає як порушення етики, в усіх випадках його діяльності – як професійній, так і в приватній. Бездоганна поведінка суддів означає уникнення порушень норм етики та недопущення створення враження їх порушення. Враження порушення норм етики створюється, коли розважливі особи, яким стали відомі всі відповідні обставини, розкриті в ході резонансного їх з’ясування, можуть дійти висновку, що чесність, добросовісність, урівноваженість та професійна придатність судді поставлені під сумнів. Рада суддів України окремо наголосила на тому, що численними є ситуації, коли та чи інша дія прямо не заборонена законом, але є ризик такого сприйняття, формування враження, яке підірвало б довіру до суду.
53. У Пояснювальній записці до проєкту Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», зазначено, що проєкт передбачає «спеціальні механізми оновлення суддівського корпусу, що дасть змогу досягти необхідного балансу між суспільними очікуваннями, з одного боку, та захистом індивідуальних прав, з іншого. Зокрема, за рекомендаціями Венеційської комісії та Директорату з прав людини Головного директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи, викладеними у Спільному висновку від 23.03.2015 (документ CDL-AD(2015)007), процедура кваліфікаційного оцінювання суддів, запроваджена в рамках Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», отримає відповідне конституційне закріплення.
54. Так, відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюватимуться законом.
55. Відповідна процедура здійснюватиметься виключно за вказаними критеріями та в порядку, визначеному Законом, з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд», та буде тим винятковим заходом, що застосовуватиметься до всіх суддів, про який зазначили експерти Венеційської комісії в Остаточному висновку від 26.10.2015 (документ CDL-AD(2015)027) і який «вимагає надзвичайної обережності: паралельне виконання різних процедур, що їх здійснюють різні органи, навряд чи забезпечить дотримання найвищих гарантій для тих суддів, що відповідають цим критеріям».
56. Крім того, повноваження суддів, призначених на посаду строком на п’ять років до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», будуть припинені із закінченням строку, на який їх було призначено. Такі судді можуть бути призначені на посаду судді у порядку, визначеному законом. Надалі на посаду судді призначатимуться особи, які відповідатимуть усім вимогам, передбаченими змінами до Конституції України, з урахуванням певних особливостей (наприклад, без необхідності таким особам проходити навчання в Національній школі суддів, якщо особа вже працювала суддею протягом п’яти років, тощо).
57. За пропозицією Венеційської комісії, викладеною в Остаточному висновку від 26.10.2015 (документ CDL-AD(2015)027), у Перехідних положеннях законопроєкту передбачено, що у випадку реорганізації чи ліквідації окремих судів, утворених до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», судді цих судів мають право подати заяву про відставку або заяву про участь у конкурсі на іншу посаду в порядку, визначеному законом. Особливості переведення судді на посаду в іншому суді можуть бути визначені законом.
58. Таким чином, запропоновані механізми дадуть змогу якісно оновити судову систему без ризику зупинення її функціонування, не створюючи при цьому істотних перешкод, які могли б спричинити порушення права особи на доступ до правосуддя».
59. Так само, ухвалюючи Закон № 1402, законодавець в Пояснювальній записці до відповідного законопроєкту сформулював легітимну мету закону – здійснення трансформації системи судоустрою та оновлення суддівського корпусу відповідно до суспільних очікувань. Законодавець окремо звернув увагу на те, що до завдань законопроєкту також належить подолання корупційних ризиків при здійсненні суддею правосуддя та очищення судової системи від недоброчесних суддів.
60. Відповідно до рішення Великої Палати Верховного Суду від 04.11.2020 (справа № 200/9195/19-а) із запровадженням судової реформи та набранням чинності Законом № 1402 для утвердження незалежності судової влади, зокрема, шляхом її деполітизації, для посилення відповідальності судової влади перед суспільством, а також для запровадження належних конституційних засад кадрового оновлення суддівського корпусу було запроваджено необхідність проходження суддями кваліфікаційного оцінювання. Запровадження кваліфікаційного оцінювання суддів було зумовлене істотною метою, що полягала у відновленні довіри до судової влади в Україні. Зміни, запроваджені в судовій системі України у зв`язку з її реформуванням, були схвалені світовою спільнотою, у тому числі Венеційською комісією (пункти 98–99 цього рішення).
61. Водночас Комісія зважає і на те, що навіть у разі, коли втручання у приватне життя здійснюється відповідно до закону, відповідає легітимній меті та є необхідним у демократичному суспільстві, встановлення невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності має своїм наслідком звільнення з посади, що є серйозним, якщо не найсерйознішим заходом, який може бути застосовано до особи. Отже, застосування такого заходу, який негативно позначається на приватному житті судді, вимагає пошуку справедливої рівноваги між інтересами суспільства загалом та правом судді на приватність.
62. І хоча Комісія виходить із презумпції, що суддя відповідає критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності як особа, яка згідно з Бангалорськими принципами поведінки суддів за родом своєї роботи вважається гарантом верховенства права, ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання судді.
63. Процедура кваліфікаційного оцінювання на відповідність (невідповідність) судді займаній посаді є одноразовою процедурою, спрямованою на перевірку відповідності всіх суддів критеріям компетентності (професійної, особистої, соціальної тощо), професійної етики та доброчесності з метою відновлення та підвищення суспільної довіри до судової влади в Україні, і проводиться за правилами кваліфікаційного оцінювання суддів. Ця процедура, як вже зазначалось вище, була запроваджена у відповідь на ймовірну присутність в судовій владі некомпетентних та недоброчесних суддів.
64. З огляду на вказане  кваліфікаційне оцінювання здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (далі – КО на здатність) та оцінювання відповідності судді займаній посаді (далі – КО на відповідність) – не є тотожними процедурами, незважаючи на однакові правила їх проведення.
65. КО на здатність проводиться з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за встановленими законом критеріями. Це «стандартна» процедура в межах суддівської кар’єри, що дає підстави для переходу судді з нижчої до вищої інстанції або зміни спеціалізації. 
66. КО на відповідність – особлива процедура, встановлена Конституцією України (підпункт 4 пункту 16¹ розділу XV «Перехідні положення»). Вона стосується всіх суддів, яких на момент набрання чинності конституційними змінами 2016 року призначено на посаду строком на п’ять років або обрано на посаду безстроково. Тобто всі особи, які на той момент були суддями, мають конституційний обов’язок проходження КО на відповідність.
67. Основними відмінностями цих процедур є:

темпоральний характер (КО на відповідність є одноразовою ad hоc процедурою, тоді як КО на здатність є повторюваним процесом із можливістю проходження суддею цієї процедури необмежену кількість разів);

мета (КО на здатність має на меті визначення найкращих кандидатів на посади суддів апеляційних судів, вищих спеціалізованих судів та Верховного Суду, тоді як КО на відповідність полягає у визначенні відповідності осіб, які вже володіють статусом судді, займаним посадам);

наслідки (негативним наслідком КО на відповідність є звільнення судді з посади, а КО на здатність – припинення участі в конкурсі).

68. Велика Палата Верховного Суду у рішенні від 16.06.2022 у справі № 9901/57/19 підкреслила відмінність між процедурами кваліфікаційного оцінювання та притягнення до дисциплінарної відповідальності: «Інформація із суддівського досьє використовується під час проведення кваліфікаційного оцінювання суддів для цілей встановлення відповідності його займаній посаді судді чи продовження кар’єри з метою зайняття посади в іншому суді. Використання інформації про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності є формою (елементом) охоплення і застосування значеннєвих обставин, котрі за професійними та морально-етичними ознаками характеризують здатність позивача бути суддею. Потрібно ще раз нагадати, що кваліфікаційне оцінювання за законом не є дисциплінарним провадженням; це, попри певну схожість, сутнісно різні, відмінні процедури. На стадії кваліфікаційного оцінювання відповідний компетентний орган не встановлює і не кваліфікує наявності в діях судді ознак складу дисциплінарного проступку, що є обов’язковою складовою процедури дисциплінарного провадження. На цій стадії відбувається оцінювання фактів (явищ) минулої поведінки судді в сенсі виявлення і визначення [нових] якостей (характеристик, ознак чи рис) судді, на підставі яких формується висновок про його здатність бути суддею» (пункт 18 цього рішення).
69. Пунктом 15 цього рішення встановлено критерії оцінки судді за процедурою КО на відповідність: «Мета, процедура та правові наслідки кваліфікаційного оцінювання суддів чітко визначені та врегульовані Конституцією України, законами № 1402-VIII та № 1798-VIII. Положення цих законів, що регулюють спірні правовідносини, є зрозумілими, точними і передбачуваними. Цим законодавством, зокрема, передбачена можливість звільнення судді в тому випадку, коли об`єктивні результати його оцінювання прямо підтверджують нездатність чи небажання судді виконувати свої обов’язки на мінімально прийнятному рівні».
70. З огляду на викладене звільнення судді з посади за результатами КО на відповідність можливе за таких умов: 1) результати оцінювання мають відповідати критерію об’єктивності; 2) ці результати мають прямо підтверджувати нездатність або небажання судді виконувати свої обов’язки; 3) межа допустимості поведінки судді як такого, що відповідає займаній посаді, визначена як «мінімально прийнятний рівень» з урахуванням правил кваліфікаційного оцінювання, вимог до поведінки судді, визначених законом та зазначеними вище правилами професійної етики.
71. У справі «Джоджай проти Албанії» (Xhoxhaj v. Albania) ЄСПЛ зазначено, що звільнення з посади є серйозним, якщо не найсерйознішим дисциплінарним покаранням, яке може бути застосовано до особи. Застосування такого заходу, який негативно позначається на приватному житті людини, вимагає розгляду переконливих доказів, що стосуються етичних норм, доброчесності та професійної компетентності людини (пункт 403 рішення в справі «Джоджай проти Албанії»).
72. Комісія бере до уваги, що відповідно до частини дев’ятої статті 69 Закону № 1402 кандидат на посаду судді відповідає критерію доброчесності, якщо відсутні обґрунтовані сумніви у його незалежності, чесності, неупередженості, непідкупності, сумлінності, у дотриманні ним етичних норм, у його бездоганній поведінці у професійній діяльності та особистому житті, а також щодо законності джерел походження його майна, відповідності рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата на посаду судді його попередньому статусу.
73. Зважаючи на наведені вище відмінності між процедурами кваліфікаційного оцінювання, Комісія виходить із більш високих вимог до спростування презумпції доброчесності судді порівняно із кандидатом на посаду судді з урахуванням змісту критерію доброчесності, визначеного законодавцем у статті 69 Закону № 1402.
74. Відповідно до пункту 10 частини сьомої статті 56 Закону № 1402 суддя зобов’язаний підтверджувати законність джерела походження майна у зв’язку з проходженням кваліфікаційного оцінювання або в порядку дисциплінарного провадження щодо судді, якщо обставини, що можуть мати наслідком притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, викликають сумнів у законності джерела походження майна або доброчесності поведінки судді.
75. У сукупності із положеннями розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402, у тому числі щодо наслідків відмови від проходження кваліфікаційного оцінювання, Комісія тлумачить цю норму як обов’язок судді взяти у ньому участь шляхом, зокрема, активної реалізації права бути заслуханим в контексті сумнівів Комісії, які можуть виникнути під час дослідження досьє та/або проведення співбесіди.
76. Таким чином, у разі наявності в Комісії обґрунтованого сумніву у відповідності судді критеріям компетентності, професійної етики або доброчесності спростування такого сумніву відбувається як в результаті реалізації Комісією наданих їй законом повноважень, так і шляхом складання суддею кваліфікаційного іспиту, проходження тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, а також надання Комісії чітких та переконливих доказів під час дослідження досьє та проведення співбесіди.
77. Відповідно до пунктів 1, 2 глави 6 розділу II Положення встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
78. Відповідно до пункту 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 (справа № 9901/623/18) установлена легітимна мета дій Комісії щодо з’ясування відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання.

V. Результати оцінювання Комісією відповідності судді займаній посаді за критерієм професійної компетентності.

79. Пунктом 1 глави 2 розділу II Положення передбачено, що відповідність судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рівень знань у сфері права; рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні; ефективність здійснення правосуддя; діяльність щодо підвищення фахового рівня.
80. Згідно з абзацом шостим пункту 2 глави 2 розділу II Положення рівень знань у сфері права оцінюється на підставі результатів складення анонімного письмового тестування під час іспиту.
81. Абзацом тринадцятим пункту 3 глави 2 розділу II Положення передбачено, що рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту.
82. За результатами складення анонімного письмового тестування суддя набрав 85,5 бала, за виконання практичного завдання – 87,5 бала. Отже, за вказаними показниками суддя набрав 173 бали.

92. Ефективність здійснення правосуддя Комісією оцінено за результатами перевірки інформації, яка міститься в суддівському досьє, та проведеної співбесіди шляхом дослідження загальної кількості розглянутих суддею справ, кількості скасованих та змінених судових рішень, підстав скасування та/або зміни судових рішень, дотримання строків розгляду справ, судового навантаження порівняно з іншими суддями у відповідному суді, а також інших передбачених пунктом 4 глави 2 розділу II Положення релевантних засобів встановлення цього показника.
93. Згідно з інформацією Фастівського міськрайонного суду Київської області судді Бутенку В.О. було визначено цивільну спеціалізацію. Однак у 2012 – 2017 роках суддя розглядав цивільні, кримінальні, адміністративні справи та справи про адміністративні правопорушення. За період з 29.05.2012 до 18.05.2017 суддею розглянуто 2 714 справ та 674 матеріалів (всього 3 388 справ і матеріалів).
94. Загальний показник судового навантаження Бутенка В.О. за період з 29.05.2012 до 18.05.2017 є нижчим за показники судового навантаження у Фастівському міськрайонному судді Київської області.
95. Стосовно судових рішень, ухвалених суддею Бутенком В.О., встановлено, що судом апеляційної інстанції скасовувались та змінювались судові рішення у кримінальних, цивільних та адміністративних справах з підстав порушення суддею норм процесуального та матеріального права, а також з інших підстав.
96. Матеріали досьє не містять інформації про рішення, постановлені за участі судді Бутенка В.О., які були предметом розгляду міжнародними судовими установами та іншими міжнародними організаціями, за результатами яких було встановлено порушення Україною міжнародно-правових зобов’язань.
97. Протягом 2012–2017 років на дії судді Бутенка В.О. надійшло 24 скарги, з яких за 11 скаргах відмовлено у відкритті дисциплінарних справ, 13 скарг залишено без розгляду.
98. Суддею Бутенком В.О. несвоєчасно направлялись судові рішення до ЄДРСР, проте строки несвоєчасного направлення судових рішень не є суттєвими.
99. Суддею Бутенком В.О. розглянуто 12 справ із порушенням встановлених законодавством строків.
100. У підсумку Комісія дійшла висновку, що ефективність здійснення правосуддя суддею Бутенком В.О. необхідно оцінити в 30 балів.
101. Діяльність судді щодо підвищення фахового рівня Комісією оцінено за результатами перевірки інформації, яка міститься в суддівському досьє, та співбесіди шляхом дослідження даних про підготовку та підвищення кваліфікації судді впродовж перебування на посаді, участь у професійних заходах (дискусіях, круглих столах, конференціях тощо), наявності в судді публікацій у сфері права, наукового ступеня, а також інших передбачених пунктом 5 глави 2 розділу II Положення засобів встановлення цього показника, що можуть бути застосовні у конкретному випадку. Комісія дійшла висновку, що показник діяльності судді щодо підвищення фахового рівня оцінюється у 6 балів.

VI. Результати оцінювання Комісією відповідності судді займаній посаді за критерієм особистої компетентності.

102. Згідно з пунктом 6 глави 2 розділу II Положення відповідність судді критерію особистої компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як когнітивні якості особистості, емотивні якості особистості, мотиваційно-вольові якості особистості, і оцінюється на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, і співбесіди.
103. Комісією встановлено, що Бутенко В.О. пройшов тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності. На підставі аналізу висновку, дослідження інформації, що міститься у суддівському досьє, та співбесіди за критерієм особистої компетенції суддя здобув 58 балів.

VII. Результати оцінювання відповідності судді займаній посаді за критерієм соціальної компетентності.

104. Згідно з пунктом 7 глави 2 розділу II Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості особистості, моральні риси особистості, чесність, порядність, розуміння і дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість, і оцінюються на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди.
105. За результатами дослідження інформації, яка міститься в матеріалах суддівського досьє, та співбесіди із суддею, ураховуючи вказані показники, Комісія вважає, що за критерієм соціальної компетентності суддя набрав 65 балів.
106. У підсумку за критерієм компетентності (професійної, особистої та соціальної) суддя Бутенко В.О. набрав 332 бали.

VIII. Результати оцінювання судді на відповідність займаній посаді за критеріями професійної етики та доброчесності.

107. Як встановлено пунктами 8–9 глави 2 розділу II Положення, відповідність судді критерію професійної етики та доброчесності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; дотримання суддівської етики, наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5–12, 13, 15–19 частини першої статті 106 Закону, та інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності.
108. Ці показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, зокрема:

1) інформації, наданої центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, органом державного фінансового контролю в Україні, іншими органами державної влади;

2) декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

3) результатів перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (за наявності);

4) декларації родинних зв’язків судді та декларації доброчесності судді;

5) результатів регулярного оцінювання;

6) результатів перевірки декларації родинних зв’язків судді та декларації доброчесності судді (за наявності);

7) висновків або інформації ГРД (за наявності);

8) іншої інформації, що включена до суддівського досьє.

109. Дослідивши інформацію, яка міститься в матеріалах суддівського досьє, та проаналізувавши пояснення судді, Комісія зазначає таке.
110. У матеріалах суддівського досьє відсутні відомості щодо притягнення судді Бутенка В.О. до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність та наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення ним правосуддя. До дисциплінарної відповідальності суддя Бутенко В.О. не притягувався.
111. Стосовно обставин, викладених у пункті 24.21 цього рішення, Комісія зазначає, що відповідно до Єдиного державного реєстру декларацій суддею Бутенком В.О. не було подано декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік.
112. Відповідно до пункту 7 частини сьомої статті 56 Закону, статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» суддя зобов’язаний щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції.
113. Згідно із Законом України «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» від 03.03.2022 № 2115-ІХ, фізичні особи подають документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства в документальній та/або електронній формі, протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період обов’язку подати документи.
114. Відповідно до Роз’яснення Національного агентства з питань запобігання корупції від 07.03.2022 № 4 щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю в умовах воєнного стану декларація щорічна (з будь-якою позначкою) за 2021 рік подається у період з 00 годин 00 хвилин дня, наступного за днем припинення чи скасування воєнного стану, до 00 годин 00 хвилин відповідного числа третього місяця від такого дня. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня 2021 року включно) та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
115. 12.10.2023 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування в умовах воєнного стану», яким, зокрема, розділ ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції» доповнено пунктом 2⁷. Встановлено, що особи, які у 2022–2023 роках не подали декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31.01.2024. Суб’єкти декларування, зазначені у частинах сьомій – чотирнадцятій статті 45 цього Закону, подають відповідні декларації у строки, встановлені частинами сьомою – чотирнадцятою статті 45 цього Закону, якщо відповідні декларації не було подано раніше.
116. З огляду на викладені положення та пояснення судді Комісією не встановлено об’єктивних причин, які б перешкоджали судді Бутенку В.О. подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік у строк до 31.01.2024.
117. Стосовно обставин, викладених у пункті 28 цього рішення, Комісія зазначає, що суддею Бутенком В.О. не було подано повідомлення про суттєві зміни у майновому стані у 2021 році, а саме про отриманий у листопаді 2021 року дохід у розмірі 200 479,60 грн.
118. Відповідно до частини четвертої статті 52 Закону України «Про запобігання корупції» у разі суттєвої зміни у майновому стані суб’єкта декларування, а саме отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб’єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку зобов’язаний повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному вебсайті Національного агентства.
119. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня визначено у розмірі 2 270 гривень, тобто обов’язок подання повідомлення про суттєві зміни у майновому стані виникав у суб’єкта декларування з моменту отримання доходу, який перевищує 113 500 гривень.
120. Комісія критично оцінює пояснення судді щодо нез’ясування цього питання у зв’язку з тим, що у запиті на отримання інформації перед суддею ставилось питання щодо заробітної плати, отриманої ним у листопаді 2020 року, та подання ним повідомлення про суттєві зміни у 2020 році. Суддя міг самостійно перевірити вказану інформацію, враховуючи те, що він в повному обсязі був ознайомлений із суддівським досьє, а інформація про отримання суддею доходів у 2021 році є частиною суддівського досьє.
121. Отже, Комісією не встановлено об’єктивних причини, які б перешкоджали судді Бутенку В.О. подати до Національного агентства з питань запобігання корупції повідомлення про суттєві зміни у майновому стані.
122. Стосовно обставин, викладених у пункті 24.7 про незазначення суддею Бутенком В.О. у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік право користування автомобілем марки BMW, модель X5, 2012 року випуску, н.з. НОМЕР_2, Комісією встановлено таке.
123. Частиною першою статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що в електронній декларації зазначаються відомості, зокрема, дані щодо транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, а також щодо їх марки та моделі, року випуску, ідентифікаційного номера (за наявності). Відомості про транспортні засоби та інші самохідні машини та механізми зазначаються незалежно від їх вартості.
124. Відповідно до відомостей, наданих Національним агентством з питань запобігання корупції, суддя Бутенко В.О. перетинав на вказаному автомобілі кордон у період з 30.12.2015 до 12.01.2016, пункт перетину кордону «Лужанка» (угорська ділянка кордону). При цьому автомобіль на той час належав батькові судді, який видав довіреність на ім’я судді на представництво з питання експлуатації вказаного автомобіля, строком на один місяць з 27.12.2015 до 27.01.2016.
125. Комісія критично оцінює пояснення судді про те, що він не користувався вказаним автомобілем станом на 31.12.2015, у зв’язку з чим підстав для його декларування не було. Пояснення не є переконливими та викликають обґрунтовані сумніви, ураховуючи факт перетину кордону на цьому автомобілі і наявність довіреності. Суддею не надано переконливих доказів, які б підтверджували той факт, що автомобіль не перебував у його володінні і користуванні станом на останній день звітного року.
126. Стосовно заощаджень судді та його колишньої дружини про що вказано у пунктах 24.5, 27 цього рішення, Комісія зазначає таке. У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 рік у розділі «Грошові активи» Бутенко В.О. декларує готівкові кошти, які належать його дружині, у розмірі 17 000 євро, та грошові кошти, які належать йому, у розмірі 44 500 доларів США і 284 000 гривень. У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019 рік, суддя декларує у розділі «Грошові активи» готівкові кошти, які належать його дружині, у розмірі 43 000 євро, та грошові кошти, які належать йому, у розмірі 54 500 доларів США і 284 000 гривень, тобто грошові кошти судді та дружини збільшилися на 26 000 євро та 10 000 доларів США, що у перерахунку на гривні за офіційним курсом Національного банку України становило 911 100 гривень. При цьому офіційний сукупний дохід судді та його дружини становив 929 448 гривень (без вирахування податків).
127. Комісія критично оцінює пояснення судді щодо декларування готівкових коштів у розмірі 17 000 євро, які належали колишній дружині, враховуючи те, що у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік колишня дружина судді не декларує у розділі «Грошові активи» будь-яких грошових активів, а її заробітна плата у 2017 та 2018 роках становила 268 702,80 гривні та 319 970 гривень відповідно, що у перерахунку на євро за офіційним курсом Національного банку України становило 18 911 євро. У Комісії викликає сумнів можливість заощадити таку суму готівкових коштів суддею та його дружиною у 2019 році, враховуючи те, що різниця між отриманими доходами та заощадженими грошовими коштами становить 18 348 гривень.
128. Із пояснень судді неможливо встановити походження готівкових коштів, задекларованих колишньою дружиною судді у 2018 році, а також готівкових коштів, задекларованих суддею та його колишньою дружиною у 2019 році, у розмірі 10 000 доларів США та 26 000 євро.
129. Комісія вважає, що вказані готівкові кошти отримані з джерел, законність походження яких викликає обґрунтований сумнів.
130. Стосовно обставин, викладених у пунктах 24.2, 24.3, 24.4, 29 цього рішення, Комісія зазначає, що статтею 46 Закону України «Про запобігання корупції» визначено інформацію, яка зазначається суб’єктом декларування у декларації. Однак, суддею належним чином не було виконано вимоги вказаної статті під час заповнення декларацій за відповідні роки.
131. За результатами оцінювання пояснень Бутенка В.О., наданих під час співбесіди, Комісія дійшла висновку, що неуважність та допущення технічних помилок суддею при заповненні декларації викликає обґрунтований сумнів у відповідності судді критерію професійної етики, та вважає за необхідне надати оцінку такій поведінці судді, як надання недостовірної інформації внаслідок недбалості, оскільки як досвідчений правник суддя не міг бути необізнаним щодо порядку та особливостей декларування. Зазначені факти вказують на неналежне виконання Бутенком В.О. обов’язків, передбачених Законом України «Про запобігання корупції». Вказані факти окремо один від одного не містять ознак істотного порушення. Водночас у своїй сукупності ці порушення свідчать про недбале ставлення судді до обов’язку декларування свого майна, а також майна і доходів членів своєї сім’ї, недобросовісне виконання передбачених антикорупційним законодавством України обов’язків та недотримання високих стандартів поведінки судді.
132. Стосовно обставин, викладених у пункті 25 цього рішення, Комісія зазначає, що суддею Бутенком В.О. не було подано декларацію родинних зв’язків у 2021 році та проставлено відмітку «Підтверджую» у пункті 6 декларації доброчесності, поданої у 2022 році про своєчасне подання ним декларації родинних зв’язків.
133. Частиною першою статті 61 та частиною першою статті 62 Закону визначено, що суддя зобов’язаний щорічно до 01 лютого подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларації родинних зв’язків та доброчесності за формою, що визначається Комісією.
134. Рішенням Комісії від 31.10.2016 № 137/зп-16 затверджено форму декларацій доброчесності судді та родинних зв’язків судді.
135. Відповідно до Правил заповнення та подання форми декларацій доброчесності та родинних зв’язків судді, затверджених рішенням Комісії від 31.10.2016 № 137/зп-16 (далі – Правила), у декларації доброчесності зазначаються відомості, актуальні станом на 31 грудня звітного року, у декларації родинних зв’язків зазначаються відомості, актуальні станом на 31 грудня останнього звітного (п’ятого) року.
136. Відповідно до частини другої статті 62 Закону декларація доброчесності судді складається з переліку тверджень, правдивість яких суддя повинен задекларувати шляхом їх підтвердження або непідтвердження.
137. Комісія критично оцінює пояснення судді щодо подання ним декларації родинних зв’язків, враховуючи те, що матеріали суддівського досьє не містять підтвердження подання вказаної декларації.
138. Крім того, Комісією не встановлено об’єктивних причин, які б перешкоджали судді Бутенку В.О. подати у 2021 році декларацію родинних зв’язків судді за 2016–2020 роки.
139. Водночас суддею Бутенком В.О. безпідставно підтверджено в пункті 6 декларації доброчесності за 2022 рік те, що ним подано декларацію родинних зв’язків за 2016–2020 роки. Стосовно цього факту суддею Бутенком В.О. пояснень не надано.
140. Зазначені обставини викликають обґрунтований сумнів щодо достовірності тверджень, наведених у декларації доброчесності судді, поданої у 2022 році.
141. Ураховуючи викладене, Комісія вважає, що зазначені обставини є достатніми та самостійними підставами для обґрунтованого сумніву у відповідності судді критеріям доброчесності (зокрема, таким показникам, як достовірність відомостей, зазначених у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування; відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам) та професійної етики (відповідність витрат і майна задекларованим доходам; відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції).
142. Стосовно обставин, викладених у пункті 24.1 цього рішення, а саме можливого втручання Адміністрації Президента України у діяльність судової влади, а також впливу суддів Окружного адміністративного суду міста Києва на суди та інші органи судової влади України у 2019 році та можливої участі у вказаних подіях судді Бутенка В.О., Комісія зазначає таке.
143. У своїх поясненнях суддя Бутенко В.О. заперечував можливість розгляду вказаного питання під час проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання, аргументуючи це тим, що вказані обставини не є предметом аналізу його суддівського досьє, а є предметом розгляду в рамках кримінального провадження. Водночас, Комісія не може погодитися із вказаними зауваженнями судді з огляду на те, що під час процедури кваліфікаційного оцінювання надається оцінка лише фактам, які можуть, зокрема, вплинути на показники критеріїв доброчесності та професійної етики. Встановлені під час кваліфікаційного оцінювання факти та обставини мають значення тільки для прийняття Комісією рішення в рамках своєї компетенції та жодним чином не свідчать про доведеність вини особи у вчиненні адміністративних або кримінальних правопорушень.
144. На адресу Комісії 09.11.2023 надійшов лист від Національного антикорупційного бюро України, ІНФОРМАЦІЯ_1.
145. Згідно із вказаними матеріалами детективами Національного антикорупційного бюро України ІНФОРМАЦІЯ_2.
146. Так, за версією детективів Національного антикорупційного бюро України, ІНФОРМАЦІЯ _3.
147. ІНФОРМАЦІЯ_4.
148. ІНФОРМАЦІЯ_5.
149. ІНФОРМАЦІЯ_6.
150. За висновками НАБУ, ІНФОРМАЦІЯ_7.
151. Комісія наголошує, що не оцінює зазначені матеріали НАБУ за ознаками належності та допустимості доказів в розумінні кримінального процесуального закону, а лише надає правову оцінку обставинам з точки зору дотримання суддею вимог щодо професійної етики та доброчесності.
152. Оцінюючи обставини, зафіксовані в матеріалах, наданих Національним антикорупційним бюро України та викладені у публікаціях засобів масової інформації щодо цих подій у співставленні з поясненнями судді Бутенка В.О., Комісія доходить висновку про наявність підстав для виникнення обґрунтованого сумніву щодо достатнього рівня незалежності у поведінці судді та його спроможності не піддаватися впливу.
153. Комісія зазначає, що складовими поняття (кваліфікаційної вимоги) «доброчесність» є такі чесноти судді, як незалежність, чесність, неупередженість, непідкупність, сумлінність, дотримання ним етичних норм, у тому числі бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті.
154. Незалежність суддів є прерогативою чи привілеєм не для захисту власних інтересів, а в інтересах верховенства права та тих, хто шукає й очікує правосуддя (пункт 10 Рекомендації № R (94) 12 щодо незалежності, ефективності та ролі суддів, а також доречність її [Рекомендації] та будь-яких інших міжнародних стандартів для існуючих проблем у цих сферах).
155. Незалежність суддів є одним з основних принципів судової системи України. За приписами частин першої, другої статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними законом. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (частина перша статті 1 та частина перша статті 6 Закону). Цей принцип важливий для забезпечення правової стабільності, довіри громадськості до судової системи та захисту прав та свобод громадян.
156. Судова влада повинна мати довіру не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана (пункт 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів).
157. Комісія зазначає, що події, які відбулися у 2019 році, та ситуація, що склалася у судовій системі України, а також можлива участь у вказаних подіях судді Бутенка В.О., який займав адміністративну посаду у вищому органі суддівського самоврядування – Раді суддів України, набули розголосу в засобах масової інформації та викликали негативну оцінку громадськості, що може мати наслідком підвищення рівня недовіри громадськості до судової влади України та суттєво зашкодити її авторитету.
158. Стосовно обставин, викладених у пунктах 24.6, 24.8–24.20 цього рішення, які, на думку ГРД, можуть вплинути на оцінку судді за показниками доброчесності та професійної етики, суддею Бутенком В.О. надано пояснення, які Комісія вважає переконливими.
159. Також Комісія зазначає, що під час співбесіди суддя Бутенко В.О. неодноразово зауважував, що йому потрібен час для надання відповіді чи вивчення питання. Водночас, питання членів Комісії були сформовані за результатами вивчення суддівського досьє, з яким суддя Бутенко В.О. був ознайомлений в повному обсязі.
160. Крім того, Комісія вважає за необхідне звернутися з повідомленням до Національного агентства з питань запобігання корупції за фактами неподання суддею Бутенком В.О. декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік та повідомлення про суттєві зміни у майновому стані у 2021 році.
161. Відповідно до пункту 2 частини сьомої статті 56 Закону суддя зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
162. Згідно з частиною шостою статті 56 Закону суддя повинен дотримуватися присяги.
163. Статтею 57 Закону визначено, що особа, призначена на посаду судді, набуває повноважень судді після складення присяги судді такого змісту:
164. «Я, (ім’я та прізвище), вступаючи на посаду судді, урочисто присягаю Українському народові об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов’язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя».
165. Отже, присяга судді вимагає від нього, з-поміж іншого, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.
166. Питання етики суддів визначаються Кодексом суддівської етики, що затверджується з’їздом суддів України за пропозицією Ради суддів України (стаття 58 Закону).
167. Згідно зі статтями 1, 3, 7 розділу I Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з’їздом суддів України 22.02.2013, суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має докладати всіх зусиль для того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною. Суддя повинен старанно й неупереджено виконувати покладені на нього обов'язки та вживати заходів для поглиблення своїх знань та вдосконалення практичних навичок.
168. Статтею 18 вказаного Кодексу передбачено, що суддя повинен бути обізнаним про свої майнові інтереси та вживати розумних заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім’ї.
169. Відповідно до роз’яснень Кодексу суддівської етики, затверджених рішенням Ради суддів України від 04.02.2016 № 1, суддя добровільно приймає на себе обмеження, пов’язані з виконанням ним своїх професійних обов’язків, які унеможливлюють створення умов, що викликатимуть сумніви у доброчесності поведінки судді та його безсторонності, незалежності і об’єктивності.
170. За загальним правилом суддівської етики суддя повинен бути прикладом законослухняності, завжди поводитися так, аби зміцнювати віру громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду, докладати всіх зусиль, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною.
171. Поняттю «законослухняна людина» відповідає таке визначення: це людина, яка здатна (спроможна) шанобливо ставитись до існуючих рішень, настанов, законів, дотримуватись їх, визнавати і шанувати суспільні авторитети, виконувати свої громадські, суспільні обов’язки.
172. Бездоганна поведінка суддів означає уникнення порушень норм етики та недопущення створення враження їх порушення як під час виконання професійних обов’язків, так і в особистому житті. Враження порушення норм етики створюється, коли розважливі особи, яким стали відомі всі відповідні обставини, розкриті в ході резонансного їх з’ясування, можуть дійти висновку, що чесність, добросовісність, неупередженість, урівноваженість та професійна придатність судді поставлені під сумнів.
173. Суддя зобов’язаний встановлювати для себе, додержуватися і змушувати всіх інших осіб зі свого оточення додержуватися бездоганних правил поведінки, підтримуючи і утверджуючи на власному прикладі доброчесність у судовій владі. Він має докладати всіх зусиль до того, щоб його поведінка була бездоганною.
174. Доброчесна поведінка судді має стосуватися всіх сфер його життя, зокрема і матеріальної (майнової) сфери. Йдеться про добросовісну поведінку судді в реалізації обов’язку бути обізнаним про свої майнові інтереси та здійсненні активних дій щодо вжиття розумних (адекватних) заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім’ї та близьких осіб, виявляючи повагу до законів і лояльність до публічних фінансових інтересів держави.
175. Відповідно до Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів суспільна довіра та повага до судової влади є гарантіями ефективності системи правосуддя: поведінка суддів у їхній професійній діяльності, зрозуміло, розглядається громадськістю як необхідна складова довіри до судів. Судді повинні гідно поводити себе у приватному житті.
176. У Бангалорських принципах поведінки суддів зазначено, що постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов’язок прийняти низку обмежень, і, незважаючи на те, що пересічному громадянину ці обов’язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади.
177. З огляду на викладене Комісія наголошує, що підтримання високих стандартів поведінки вимагає від судді уникати неналежної поведінки як при виконанні посадових обов’язків, так і в особистому житті. Суддя має усвідомлювати, що він представляє судову владу держави, та не допускати зі свого боку поведінки, що може зашкодити авторитету правосуддя. Суддя повинен поважати закон, додержуватися його та за будь-яких обставин, дбати про те, щоб його дії сприяли зміцненню суспільної довіри до судових органів.
178. Установлені під час кваліфікаційного оцінювання обставини вказують на те, що поведінка судді Бутенка В.О. не узгоджується із високими стандартами поведінки судді, які відповідно до статті 56 Закону є його обов’язком, та свідчать про неналежне дотримання ним вимог професійної етики та доброчесності судді.
179. Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності в межах критерію професійної етики оцінено за показниками: розуміння і дотримання правил та норм, здатність відстоювати власні переконання, дисциплінованість, повага до інших.
180. На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісією оцінено цей показник у 70 балів.
181. Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності в межах критерію доброчесності оцінено за показниками: чесність і порядність, відсутність контрпродуктивних дій, відсутність схильності до зловживань.
182. На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісією оцінено цей показник у 77,5 балів.
183. Відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених підпунктами 3, 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики, оцінено за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
184. Відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої статті 106 Закону; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; інші дані, які можуть указувати на відповідність судді критерію доброчесності, оцінено за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
185. Комісія під час проведення співбесіди додатково оцінила показники професійної етики та доброчесності в 40 балів кожний.

ІX. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання судді.

185. За результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області набрав 559,5 бала, що становить менше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.
186. Отже, Комісія дійшла висновку про невідповідність судді Фастівського міськрайонного суду Київської області Бутенка В.О. займаній посаді та необхідність внесення до Вищої ради правосуддя подання з рекомендацією про звільнення з посади судді Фастівського міськрайонного суду Київської області Бутенка Вадима Олексійовича.

Ураховуючи викладене, керуючись підпунктом 4 пункту 16¹ розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, статтями 83–86, 88, 93, 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області Бутенко Вадим Олексійович за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрав 559,5 бала.
2. Визнати суддю Фастівського міськрайонного суду Київської області Бутенка Вадима Олексійовича таким, що не відповідає займаній посаді.
3. Внести до Вищої ради правосуддя подання з рекомендацією про звільнення з посади судді Фастівського міськрайонного суду Київської області Бутенка Вадима Олексійовича.

Головуючий                                                                                                       Віталій ГАЦЕЛЮК

Члени Комісії:                                                                                                    Олег КОЛІУШ

                                                                                                                           Руслан МЕЛЬНИК