Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії № 3:
головуючого – Сергія ЧУМАКА,
членів Комісії: Андрія ПАСІЧНИКА, Романа САБОДАША (доповідач),
за участі:
судді Лисичанського міського суду Луганської області Дар’ї ЛУНЬОВОЇ,
представника Громадської ради доброчесності Антона ЗЕЛІНСЬКОГО,
дослідивши досьє та провівши співбесіду в межах кваліфікаційного оцінювання судді Лисичанського міського суду Луганської області Луньової Дар’ї Юріївни на відповідність займаній посаді,
встановила:
І. Стислий виклад проведеної процедури кваліфікаційного оцінювання судді.
1. Згідно з підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом.
2. Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом.
3. Згідно з частиною першою статті 83 Закону кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.
4. Відповідно до частини другої статті 83 Закону критеріями кваліфікаційного оцінювання є:
- компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);
- професійна етика;
- доброчесність.
5. Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
6. Завдання, підстави, порядок проведення та етапи кваліфікаційного оцінювання визначено в главі 1 «Кваліфікаційне оцінювання суддів» розділу V «Кваліфікаційний рівень судді» Закону.
7. З метою проведення оцінювання суддів на відповідність займаній посаді за визначеними законом критеріями Комісією затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 03.11.2016 № 143/зп-16 (в редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13.02.2018 № 20/зп-18), mutatis mutandis) (далі – Положення).
8. Положенням встановлено, що відповідність судді кожному з критеріїв оцінюється за відповідними показниками, а саме:
8.1. Відповідність критерію професійної компетентності визначається за показниками: рівень знань у сфері права (оцінюється на підставі результатів складання анонімного письмового тестування під час іспиту), рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні (оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту), ефективність здійснення правосуддя (оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, та співбесіди), діяльність щодо підвищення фахового рівня (оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, та співбесіди).
8.2. Відповідність критерію особистої компетентності визначається за показниками особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як когнітивні якості особистості, емотивні якості особистості, мотиваційно-вольові якості особистості (оцінюється на підставі висновку про підсумки таких тестувань та за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, і співбесіди).
8.3. Відповідність судді критерію соціальної компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості особистості, моральні риси особистості, чесність, порядність, розуміння та дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість (оцінюється на підставі висновку про підсумки тестувань та за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, і співбесіди).
8.4. Відповідність судді критерію професійної етики визначається за показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених підпунктами 3, 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики. Ці показники оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, і співбесіди.
8.5. Відповідність судді критерію доброчесності визначається за показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої Закону; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності.
9. Рішенням Комісії від 07.06.2018 № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Лисичанського міського суду Луганської області Луньової Д.Ю.
10. Рішенням Комісії від 18.12.2018 № 319/зп-18 затверджено декодовані результати першого етапу «Іспит» кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, зокрема Луньової Д.Ю. Комісія вирішила допустити Луньову Д.Ю. до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
11. Рішенням Комісії від 12.12.2018 № 313/зп-18 призначено проведення тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, зокрема, Луньової Д.Ю.
12. За підсумками тестувань особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей психологом складено висновок.
13. У зв’язку з припиненням 07.11.2019 повноважень членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України кваліфікаційне оцінювання судді Луньової Д.Ю. не завершено.
14. Згідно з рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20.07.2023 № 34/зп-23 з метою продовження процедур оцінювання, передбачених Законом, здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Комісії стосовно осіб, п’ятирічний строк призначення яких на посаду судді закінчився.
15. Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 26.07.2023 доповідачем з продовження кваліфікаційного оцінювання судді Луньової Д.Ю. визначено члена Комісії Сабодаша Р.Б.
ІІ. Відомості, встановлені за результатами дослідження суддівського досьє.
16. Луньова Дар’я Юріївна ______ року народження, громадянка України.
17. У 2005 році закінчила Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля та отримала повну вищу освіту за спеціальністю «правознавство» і здобула кваліфікацію «юрист». У 2010 році закінчила Одеську національну юридичну академію за тією ж спеціальністю та здобула таку ж саму кваліфікацію.
18. Луньова Д.Ю. науковою діяльністю не займалась.
19. У 2005–2016 роках Луньова Д.Ю. працювала на різних посадах в Артемівському районному суді міста Луганська (секретарем суду, консультантом суду, помічником судді).
20. Указом Президента України від 29.09.2016 № 425/2016 Луньову Д.Ю. призначено на посаду судді Лисичанського міського суду Луганської області строком на 5 років; наказом в.о. голови цього суду від 21.10.2016 № 6 зараховано до штату Лисичанського міського суду Луганської області; Рішенням Вищої ради правосуддя від 30.05.2019 № 1444/0/15-19 відряджено для здійснення правосуддя до Радомишльського районного суду Житомирської області з 14.06.2019 строком на 6 місяців; наказом в.о. голови цього суду від 14.10.2019 № 1/кт тимчасово зараховано до штату Радомишльського районного суду Житомирської області та наказом в.о. від 13.12.2019 № 8/кт відраховано зі штату цього суду; рішенням Голови Верховного Суду від 17.10.2022 № 483/0/1449-22 відряджено до Богунського районного суду міста Житомира з 18.10.2022.
21. Луньовій Д.Ю. у Лисичанському міському суді Луганської області визначено спеціалізацію з розгляду цивільних та адміністративних справ, а також надано повноваження слідчого судді; у Радомишльському районному суді Житомирської області – уповноважено здійснювати кримінальне провадження щодо неповнолітніх; у Богунському районному суді міста Житомира визначено спеціалізацію з розгляду кримінальних проваджень та справ про адміністративні правопорушення.
22. Луньова Д.Ю. 04.09.2017 звернулась до Комісії із заявою про відрядження до Дніпровського районного суду міста Києва. Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19.09.2017 № 57/пс-17 відмовлено у внесенні подання про відрядження; 25.10.2017 звернулась до Комісії із заявою про відрядження до Деснянського районного суду міста Києва. Рішенням Комісії від 06.11.2017 № 74/пс-17 відмовлено у внесенні подання про відрядження; 05.02.2018 звернулась до Комісії з заявою про відрядження до Бориспільського міськрайонного суду Київської області. Рішенням Комісії від 15.02.2018 № 38/пс-18 відмовлено у внесенні подання про відрядження; 08.02.2019 звернулась до Комісії із заявою про відрядження до Радомишльського районного суду Житомирської області. Рішенням Комісії від 01.03.2019 № 19/пс-19 відмовлено у внесенні подання про відрядження; 19.04.2019 звернулась до Комісії із заявою про відрядження до Радомишльського районного суду Житомирської області. Рішенням Комісії від 07.05.2019 № 36/пс-19 внесено подання до Вищої ради правосуддя з рекомендацією на відрядження судді Луньової Д.Ю. до Радомишльського районного суду Житомирської області. Рішенням Вищої ради правосуддя від 30.05.2019 № 1444/0/15-19 відряджено до Радомишльського районного суду Житомирської області строком на 6 місяців; 30.08.2019 звернулась до Комісії із заявою про участь у конкурсі на заміщення вакантної посади судді місцевого загального суду шляхом переведення до Оболонського районного суду міста Києва, або Подільського районного суду міста Києва, або Обухівського районного суду Київської області, або Києво-Святошинського районного суду Київської області, або Макарівського районного суду Київської області. Рішенням Комісії від 08.10.2019 № 182/зп-19 скасовано проведення відповідного конкурсу; 18.04.2022 звернулась до Голови Верховного Суду із заявою про відрядження до Дніпровського районного суду міста Києва, або Дарницького районного суду міста Києва, або Бориспільського районного суду міста Києва; 02.08.2022 звернулась до Голови Верховного Суду із заявою про відрядження до Богунського районного суду міста Житомира.
23. У 2017 році загальний показник середньорічного навантаження Луньової Д.Ю. був значно нижчим, ніж показник судового навантаження на одного суддю Лисичанського міського суду Луганської області, у 2018 році не перевищував середньорічний показник навантаження на одного суддю в Лисичанському районному суді Луганської області, у 2019 році був значно нижчим, що зумовлено відрядженням судді до Радомишльського районного суду Житомирської області, в 2020–2021 роках був нижчим, ніж показник судового навантаження на одного суддю Лисичанського міського суду Луганської області.
24. Стосовно судових рішень, ухвалених суддею Луньовою Д.Ю. Судом апеляційної інстанції скасовувались та змінювались судові рішення у кримінальних, цивільних та адміністративних справах, а також у справах про адміністративні правопорушення. Судові рішення, постановлені за правилами цивільного судочинства, були скасовані здебільшого з підстав порушення суддею норм процесуального права.
25. Матеріали досьє не містять інформації про рішення, постановлені за участі судді Луньової Д.Ю., що були предметом розгляду міжнародними судовими установами та іншими міжнародними організаціями, за результатами яких було встановлено порушення Україною міжнародно-правових зобов’язань.
26. Стосовно наявності скарг на дії судді Луньової Д.Ю. до Вищої ради правосуддя (далі – ВРП) у 2018–2021 роках надійшло 20 скарг. Здебільшого скарги стосувались незгоди сторін з постановленими суддею рішеннями.
27. Також з матеріалів суддівського досьє відомо, що рішенням ВРП від 26.12.2018 № 4031/0/15-18 затверджено висновки членів ВРП про відсутність підстав для вжиття заходів щодо забезпечення незалежності судді та авторитету правосуддя за повідомленням судді Лисичанського міського суду Луганської області Луньової Д.Ю.
28. Суддею Луньовою Д.Ю. несвоєчасно направлялись судові рішення до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР), проте строки такої несвоєчасності внесення судових рішень за результатом розгляду справ не є суттєвими з урахуванням судового навантаження судді.
ІІ. Стислий виклад висновку (інформації) Громадської ради доброчесності та пояснень судді, а також звернень стосовно судді, які надійшли до Комісії до проведення співбесіди із суддею
29. Відповідно до статті 87 Закону, з метою сприяння Комісії у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності (далі – ГРД), яка, зокрема, надає Комісії інформацію стосовно судді (кандидата на посаду судді), а за наявності відповідних підстав – висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності.
30. Пунктом 120 розділу II Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13.10.2016 № 81/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19.10.2023 № 119/зп-23, далі – Регламент), передбачено, що висновок або інформація Громадської ради доброчесності розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє судді (кандидата на посаду судді) на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики.
31. ГРД 26.11.2023 затверджено висновок про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики (далі – Висновок). Мотивуючи свій Висновок, ГРД вказує на таке:
31.1. Суддя без поважних причин порушила встановлені законом строки розгляду справ про адміністративні правопорушення за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) (справи № 279/4762/19, № 289/1513/19, № 289/1389/19, № 289/1400/19, № 289/1100/19, № 289/1023/19, № 289/1023/19, № 289/1009/19, № 289/941/19, № 289/1115/19), що призвело до закриття проваджень у цих справах відповідно до статті 38 КУпАП.
31.2. Луньова Д.Ю., як правило, щочетверга о 16 годині 50 хвилин вирушала до міста Києва поїздом сполученням Лисичанськ – Київ, поверталась до міста Лисичанськ поїздом сполученням Київ – Лисичанськ, який відправляється по понеділках о 23 годині 12 хвилин та прибуває до міста Лисичанськ о 13 годині 45 хвилин вівторка. За фактичної відсутності на робочому місці в лютому 2019 року: 07.02.2019, 08.02.2019, 11.02.2019, 15.02.2019, 18.02.2019, 22.02.2019, 25.02.2019; у березні 2019 року: 01.03.2019, 07.03.2019, 11.03.2019, 15.03.2019, 18.03.2019, 29.03.2019; у квітні 2019 року: 01.04.2019, 05.04.2019, 08.04.2019 суддею винесено 166 судових рішень за різними правилами судочинства.
32. ГРД також надала інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребує пояснень судді, оскільки є такою, що характеризує суддю та може бути використана під час її оцінювання, а саме:
32.1. У декларації родинних зв’язків судді за 2013–2017 роки суддя вказала, що її мати тимчасово проживала з нею та була пов’язана з нею спільним побутом, також вказала на відсутність взаємних прав та/чи обов’язків, а в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2015, 2016, 2017 роки суддя не задекларувала інформацію стосовно своєї матері, з якою проживала.
32.2. У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік суддя задекларувала набуття її чоловіком у власність земельної ділянки площею 1000 кв.м, що розташована в населеному пункті Гоголів Броварського району Київської області, але не задекларувала дату набуття такого права та вартість на дату набуття земельної ділянки, а вже в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 рік суддя задекларувала дату набуття права власності на земельну ділянку – 06.04.2017.
32.3. У деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016, 2017, 2018, 2019 та 2020 роки суддя не задекларувала корпоративні права свого чоловіка в Товаристві з обмеженою відповідальністю «ТІ ДІ КОМПАНІ».
33. Судді Луньовій Д.Ю. запропоновано ознайомитись з Висновком та надати Комісії свої пояснення щодо викладених у ньому обставин.
34. Комісією 01.12.2023 отримано письмові пояснення судді щодо обставин, викладених у висновку.
35. Суддя вказує на те, що в її практиці мало місце застосування вимог статті 38 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, та навела конкретні приклади таких випадків:
35.1. Справа про адміністративне правопорушення № 289/941/19 надійшла до суду 14.06.2019. Згідно з протоколом правопорушення вчинено 08.06.2019, протокол складено за порушення пункту 2.5 Правил дорожнього руху України. Адреса проживання особи, стосовно якої складено протокол, була зазначена у протоколі неповною (відсутні дані про номер квартири). Також у протоколі зазначено, що розгляд справи відбудеться у Святошинському районному суді м. Києва. Правопорушник відмовився від підпису протоколу. За таких обставин суд був позбавлений можливості повідомити будь-яким шляхом правопорушника про дату, час та місце розгляду справи. Тому постановою від 18.06.2019 справу було направлено до органу, який склав протокол для уточнення адреси правопорушника. 21.06.2019 цю постанову отримано поліцією, 01.07.2019 її повернено до суду з рапортом, в якому вказано, що адресу в протоколі зазначено розбірливим почерком і ця адреса є правильною. Далі здійснювались виклики за адресою, вказаною в протоколі, жодний з викликів не був отриманий правопорушником.
35.2. Справа № 289/1115/19 надійшла в провадження судді 11.07.2019. Протокол складено 28.06.2019 за порушення пункту 2.5 Правил дорожнього руху України. Місцем мешкання правопорушника зазначена адреса в місті Черкаси. Перший виклик в судове засідання повернувся до суду із позначкою «такої вулиці не існує». 19.07.2019 судом направлено справу на дооформлення, а саме для уточнення адреси правопорушника. 05.08.2019 на адресу суду надійшов рапорт із зазначенням іншої адреси особи вже в Полтавській області. Особу, стосовно якої було складено протокол, викликано до суду за зазначеною в рапорті адресою. Повістку ж було повернено до суду із зазначенням «за даною адресою не проживає». 19.09.2019 протокол повторно направлено особі, яка його склала, для уточнення адреси. На виконання постанови суду від 19.09.2019 надійшов рапорт, в якому вказано, що інших адрес особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не надавала і в базі даних інші адреси цієї особи не значаться. Провадження в справі закрито 18.10.2019.
35.3. Справа № 289/1400/19 – протокол складено 09.08.2019 за порушення пункту 2.5 Правил дорожнього руху. Справа надійшла в провадження судді 23.08.2019. Особу викликано на 05.09.2019, 24.09.2019. Повістки на ці дати не отримані, на адресу суду повернено конверти з відміткою про невручення. Наступне засідання призначено на 07.10.2019, виклик на яке особа отримала та надала в судовому засіданні клопотання про виклик свідків та витребування відеозапису з нагрудних камер. Розгляд справи відкладено на 23.10.2019, викликано телефонограмами свідків та витребувано з органу, який склав протокол, відеозапис фіксування правопорушення із зазначенням надати до 23.10.2019. В судовому засіданні 23.10.2019 свідки підтвердили, що були присутні при відмові особи від освідування на стан наркотичного сп’яніння. Один зі свідків зазначив, що стан особи, яка притягається до відповідальності, не викликав у нього враження, що з нею щось не так, на його думку, особа перебувала в нормальному стані. Інший свідок зазначив, що був присутній при відмові від освідування, що ця відмова фіксувалась співробітниками поліції на відеокамеру. Оскільки орган, який склав протокол, станом на 23.10.2019 не виконав запит суду, який направлено 11.10.2019, а отримано органом поліції 15.10.2019, засідання було відкладено і повторно направлено запит. 29.10.2019 на адресу суду від органу, який склав протокол, прийшла відповідь, в якій зазначено, що відеозапис відсутній. 11.11.2019 провадження у справі було закрито.
35.4. Справа № 289/1009/19 надійшла в провадження судді 26.06.2019. Протокол складено 15.06.2019 за порушення пункту 2.9а Правил дорожнього руху України. В протоколі місцем проживання особи зазначено адресу у Вінницькій області, зазначено телефон особи, яка притягається до відповідальності. В судове засідання, призначене на 08.07.2019, особу, яка притягається до відповідальності, викликано повісткою, направленою за адресою, зазначеною в протоколі, та телефоном. Телефонний номер належав іншій особі, а рекомендоване повідомлення повернулось з відміткою, що повістку отримала сестра. Розгляд відкладено на 23.07.2019, потім на 09.08.2019. Напередодні засідання на електронну адресу суду надійшло клопотання про відкладення та надання часу для забезпечення явки свідків. На наступні засідання від правопорушника приходили певні клопотання.
36. Суддя також надала пояснення, не заперечуючи можливості застосування сформованих висновків Європейського суду з прав людини, на які посилається ГРД, вона вважає за доцільне зазначити, що характер правовідносин щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності також вимагає від особи, яка розглядає протокол про адміністративне правопорушення, забезпечити право особи на захист, всебічне і повне дослідження обставин справи. Метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правилу співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами. Враховуючи тяжкість санкцій статті 130 КУпАП та суспільну значимість цієї категорії, суддя вважає доцільним законодавцю передбачити участь прокурора справ, що буде сприяти реалізації принципу відкритості судового процесу, дисциплінувати правопорушників, сприяти більш якісному складанню протоколів про адміністративні правопорушення та інших доказів, які надаються суду. На переконання судді, КУпАП потребує комплексного оновлення.
37. Суддя надала копію зі своєї особової картки на підтвердження того, коли саме вона перебувала у відпустках, а також на спростування тверджень ГРД про те, що виносила судові рішення, будучи відсутньою в суді. Суддя наголосила, що не зловживала своїми правами і використовувала свої дні відпочинку за їх прямим призначенням. Авторозподіл не здійснюється за три дні до першого дня відпустки. Майже завжди заяви про відпустку нею писались напередодні першого дня відпустки, або, якщо це понеділок, то в п’ятницю.
38. Суддя зазначила, що з 06.12.-10.12.2021 проходила навчання в Національній школі суддів України для підтримання кваліфікації судді та просила долучити до матеріалів суддівського досьє сертифікати про проходження навчання в НШСУ, відомості про які відсутні в її суддівському досьє.
IV. Проведення співбесіди з суддею.
39. Співбесіду із Луньовою Д.Ю. призначено на 04.12.2023.
40. Після проголошення доповіді за результатами дослідження досьє судді було надано можливість доповнити, уточнити чи спростувати озвучену інформацію.
41. Члени Комісії послідовно обговорили із суддею показники, у тому числі щодо відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності, а також інші показники, оцінювання яких потребувало уточнення з метою прийняття остаточного рішення щодо відповідності судді займаній посаді.
42. Під час співбесіди суддя вказала на таке:
42.1. Під її головуванням ухвалювались постанови у справах про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП (далі – справи), провадження в яких були закриті на підставі статті 38 КУпАП, у зв’язку з закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності. Такі випадки траплялись як тоді, коли вона була у штаті Лисичанського міського суду Луганської області, так і під час відрядження до Радомишльського районного суду Житомирської області.
42.2. Суддя вказала, що здебільшого розгляд справ відкладався на інші дати через відсутність у матеріалах справи доказів належного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, відсутність самої особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також через неправильно зазначену у протоколі про адміністративне правопорушення адресу місця проживання особи, неможливість встановити дійсну адресу проживання особи, неправильно вказаний телефонний номер, за яким секретар судового засідання мав би можливість повідомити особу про дату, час та місце розгляду справи.
42.3. Суддя зазначила, що чинним КУпАП не надано право суду або іншому органу, який розглядає протокол про адміністративне правопорушення, повертати матеріали справи на дооформлення, проте, повертаючи справи на дооформлення, суди керуються постановою Пленуму Верховного Суду України, в якій визнано доречними такі дії суду.
43. На питання представника ГРД щодо того, що саме слугувало підставою для відкладення розгляду справи № 289/941/19, суддя вказала на відсутність у протоколі про адміністративне правопорушення повної адреси особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а саме відсутність номера квартири в багатоквартирному будинку, що унеможливило своєчасний розгляд справи у строки, встановлені КУпАП, та призвело до закриття провадження у справі за статтею 38 КУпАП, незважаючи на наявність у матеріалах справи доказів, які підтверджують факт скоєння особою адміністративного правопорушення за статтею 130 КУпАП.
44. Суддя погодилась, що постанова суду у справі № 289/1419/19 не містить належного обґрунтування тривалості її розгляду, що викликано великим судовим навантаженням на суддю. Водночас, як зазначає суддя, за матеріалами цієї справи їй відомо, що розгляд справи відкладався у зв’язку з викликом свідків, неявкою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, перешкодами в отриманні відеозапису з місця скоєння адміністративного правопорушення. При цьому суддя самостійно зазначила, що протокол про адміністративне правопорушення містив інформацію щодо порушення особою вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху України.
45. Стосовно ухвалення судових рішень суддею під час перебування у відпустці або під час поїздок сполученням Лисичанськ–Київ в обидва напрямки суддя пояснила, що дійсно купляла квитки на поїзди таким сполученням, але могла не їздити у зв’язку з зайнятістю на роботі (участь у судових засіданнях у складі колегії, розгляд справ, які потребували невідкладного розгляду тощо). Водночас суддя не заперечувала, що могли траплятись й такі випадки, коли вона була відсутня на своєму робочому місці, але в ці дати постановлялись судові рішення під її головуванням, електронні примірники яких вносились до ЄДРСР.
46. Суддя стверджувала, що рішення у справах про встановлення факту смерті ухвалювались виключно у її присутності, оскільки вказана категорія справ передбачає невідкладний розгляд, а заявники чекали у приміщенні суду на видачу копії такого рішення, яку необхідно було належним чином оформити, засвідчити своїм підписом.
47. На переконання судді, навіть у разі якщо й траплялись випадки, коли вона була відсутня на робочому місці, у ЄДРСР за ці дати були оприлюднені судові рішення, постановлені нею. Це не порушило прав, свобод та інтересів осіб, які звертались до суду з відповідними заявами, позовами тощо, а також не спричинило тяжких наслідків для будь-кого. Водночас суддя запевнила, що, перебуваючи у штаті Лисичанського міського суду Луганської області, вона завжди була присутньою на своєму робочому місці в ті дні, коли нею ухвалювались рішення.
48. Стосовно поданої нею декларації за 2020 рік, в якій її чоловік зазначений у статусі «інший зв’язок», суддя пояснила, що шлюб з чоловіком було розірвано в серпні 2020 року та з цього часу вона перебувала у стосунках з іншим чоловіком, якого вказала як близьку особу в декларації доброчесності судді.
V. Загальні принципи, застосовані Комісією при проведенні кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді за критеріями професійної етики та доброчесності.
49. Ухвалюючи в новій редакції Закон України «Про судоустрій і статус суддів», законодавець в Пояснювальній записці до законопроєкту сформулював легітимну мету закону – здійснення трансформації системи судоустрою та оновлення суддівського корпусу відповідно до суспільних очікувань. Законодавець окремо звернув увагу на те, що до завдань законопроєкту також належить подолання корупційних ризиків при здійсненні суддею правосуддя та очищення судової системи від недоброчесних суддів.
50. Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входять судді, які не відповідають критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності, є таким, що не відповідає зазначеним очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей. Іншими словами, кваліфікаційне оцінювання суддів на відповідність (невідповідність) займаній посаді є необхідним у демократичному суспільстві та відповідає нагальній суспільній потребі.
51. Водночас Комісія зважає і на те, що навіть у разі, коли втручання у приватне життя здійснюється відповідно до закону та є необхідним у демократичному суспільстві, встановлення невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності має своїм наслідком звільнення з посади, що є серйозним, якщо не найсерйознішим заходом, який може бути застосовано до особи. Отже, застосування такого заходу, який негативно позначається на приватному житті судді, вимагає пошуку справедливої рівноваги між інтересами суспільства загалом та правом судді на приватність.
52. І хоча Комісія виходить із того, що суддя відповідає критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності як особа, яка згідно з Бангалорськими принципами поведінки суддів за родом своєї роботи вважається гарантом верховенства права, рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання судді.
53. Процедура кваліфікаційного оцінювання на відповідність (невідповідність) судді займаній посаді є одноразовою процедурою, спрямованою на перевірку відповідності всіх суддів критеріям компетентності (професійної, особистої, соціальної тощо), професійної етики та доброчесності з метою відновлення та підвищення суспільної довіри до судової влади в Україні, і проводиться за правилами кваліфікаційного оцінювання суддів. Ця процедура, як вже зазначалось вище, була запроваджена у відповідь на ймовірну присутність в судовій владі некомпетентних та недоброчесних суддів. За таких виняткових обставин Комісія має застосовувати особливі стандарти встановлення наявності обґрунтованого сумніву у відповідності судді критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності.
54. Статтею 1 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ З’їзду суддів України від 22.02.2012, встановлено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Відповідно до статті 3 цього Кодексу саме суддя має докладати всіх зусиль, до того щоб, на думку обізнаного та розсудливого стороннього спостерігача, його поведінка була бездоганною. Роз’яснюючи зазначені положення, Рада суддів України в Коментарі до Кодексу суддівської етики, затвердженому рішенням Ради судді України від 04.02.2016 № 1, відзначила, що суддя повинен уникати порушень етики та всього того, що виглядає як порушення етики, в усіх випадках його діяльності – як професійній, так і в приватній. Бездоганна поведінка суддів означає уникнення порушень норм етики та недопущення створення враження їх порушення. Враження порушення норм етики створюється, коли розважливі особи, яким стали відомі всі відповідні обставини, розкриті в ході резонансного їх з’ясування, можуть дійти висновку, що чесність, добросовісність, урівноваженість та професійна придатність судді поставлені під сумнів. Рада суддів України окремо наголосила на тому, що численними є ситуації, коли та чи інша дія прямо не заборонена законом, але є ризик такого сприйняття, формування враження, яке підірвало б довіру до суду.
55. Аналогічні вимоги є застосовними до встановлення відповідності критеріям професійної етики та доброчесності в процедурі кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді з тією особливістю, що такі обставини стають відомими під час дослідження досьє та проведення співбесіди.
56. Таким чином, у разі наявності обґрунтованого сумніву у відповідності судді критеріям компетентності, професійної етики або доброчесності обов’язок спростування такого сумніву покладається і на суддю шляхом складання ним кваліфікаційного іспиту, тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей та надання чітких та переконливих доказів під час дослідження досьє та проведення співбесіди з тією метою, щоб спростувати такий сумнів.
57. Під час проведення кваліфікаційного оцінювання на відповідність (невідповідність) судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності Комісія має виключити наявність обґрунтованих сумнівів у невідповідності судді зазначеним критеріям. Тільки у такий спосіб, на переконання Комісії, буде досягнуто мети – зміцнення віри суспільства у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суддів.
58. Пунктом 34 розділу ІІІ «Порядок проведення кваліфікаційного оцінювання» Положення щодо показників відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засобів їх встановлення передбачено, що рішення Комісії, ухвалене за результатами кваліфікаційного оцінювання, має містити підстави його ухвалення або мотиви, з яких Комісія дійшла таких висновків, а за наявності висновку Громадської ради доброчесності про непідтвердження відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності – також мотиви його прийняття або відхилення.
59. Відповідно до пункту 120 Регламенту Комісії висновок або інформація Громадської ради доброчесності розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє судді (кандидата на посаду судді) на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики.
VІ. Застосування зазначених принципів при оцінюванні судді на відповідність займаній посаді за критеріями професійної етики та доброчесності.
60. У своєму висновку ГРД відзначає, що постановами у справах №№ 279/4762/19, 289/1513/19, 289/1389/19, 289/1100/19, 289/1023/19, 289/1400/19, 289/941/19, 289/1009/19, 289/1115/19 суддя без поважних причин порушила встановлені законом строки розгляду цих справ. На думку ГРД, у розсудливого спостерігача, невмотивоване порушення строків розгляду справ може сприяти формуванню у суспільстві думки про безкарність порушників, породжувати сумніви суспільства в чесності та непідкупності судових органів, негативно впливати на авторитет суду.
61. Не надаючи оцінку судовим рішенням, Комісія відзначає, що відповідно до статей 6, 7 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ З’їзду суддів України від 22.02.2012, суддя повинен виконувати свої професійні обов’язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику. Суддя повинен старанно й неупереджено виконувати покладені на нього обов'язки та вживати заходів для поглиблення своїх знань та вдосконалення практичних навичок.
62. У цьому зв’язку Комісія беззастережно підтримує положення Коментаря до Кодексу суддівської етики, затвердженому рішенням Ради судді України від 04.02.2016 № 1, в частині того, що довіра з формуванням суспільної думки націлена на правомірні очікування з боку громадськості певної моделі поведінки від суддів, що втілюється в ефективному відправленні судочинства та виступає мірою реалізації завдань справедливого суду.
63. Комісія відзначає, що мети юридичної відповідальності не буде досягнуто, якщо особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, систематично не притягатимуться до адміністративної відповідальності через сплив строків накладення адміністративного стягнення.
64. При цьому Комісія також звертає увагу, що суди здебільшого прагнуть враховувати пункт 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14, відповідно до якого суди повинні неухильно виконувати вимоги статті 268 КУпАП щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності зазначеної особи це можливо лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду і якщо від неї не надійшло клопотання про його відкладення.
65. За таких обставин суддя фактично поставлений перед вибором забезпечити досягнення в таких випадках мети юридичної відповідальності, за наявності для цього відповідних підстав, чи порушити право особи на ефективну участь у процесі щодо неї, яке, як правило, включає не тільки право бути присутнім, але й слухати та стежити за провадженням. Особа також повинна мати можливість, серед іншого, пояснити свою версію подій, вказати на будь-які заяви, з якими вона не згодна, і інформувати про будь-які факти, які повинні бути висунуті на її захист.
66. Розглядаючи справи, де національні суди поставали перед подібним вибором, Європейський суд з прав людини в пункті 39 постанови у справі «KASTE AND MATHISEN v. NORWAY» (заяви №№ 18885/04, 21166/04) відзначив, що якби співобвинувачений міг би бути поставлений у положення, коли він або вона зможуть «заблокувати обвинувачення стосовно себе», не відповідаючи на запитання, то це могло б перешкодити дотриманню розумної вимоги щодо часу, що міститься в пункті 1 статті 6 Конвенції. У цьому зв’язку Комісія додатково відзначає, що за усталеною практикою Страсбурського суду вирішальним є те, чи свідчать факти справи однозначно про те, що заявник був достатньо обізнаний про можливість здійснення прав, гарантованих Конвенцією, в контексті конкретного провадження, порушеного проти нього, і чи може він вважатись таким, що відмовився від свого права з’являтися в суді (пункт 32 постанови у справі «STOYANOV v. BULGARIA», заява № 39206/07).
67. Комісія відзначає, що положення статті 256 КУпАП дають достатні підстави для твердження про те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, з моменту складання протоколу про адміністративне правопорушення є обізнаною про можливість здійснення прав, гарантованих цим Кодексом у контексті конкретного провадження, порушеного проти неї, та щодо самого провадження.
68. Таким чином, постаючи перед таким вибором, суддя має забезпечити рівновагу між суспільним та приватним інтересом при вирішені подібних справ та насамперед докласти всіх розумних заходів для повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи і за необхідності відкласти розгляд відповідної справи в межах строків накладення адміністративного стягнення, не допустивши при цьому «штучного блокування» досягнення мети адміністративної відповідальності (за наявності для цього підстав), забезпечивши таким чином ефективне відправлення судочинства.
69. Отже, неодноразові виклики особи, яка притягається до адміністративної відповідальності з метою забезпечення її права «бути почутою», самі по собі не можуть і не повинні розглядатись як допущення неефективного відправлення судочинства. Однак у всіх випадках, коли це призводить до звільнення особи від адміністративної відповідальності через сплив строків накладення адміністративного стягнення, такі випадки мають бути оцінені Комісією на відповідність судді критерію професійної етики з огляду на системність таких дій судді, навантаження судді, наявності фінансової та технічної можливості суду забезпечити повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи, а також, зважаючи на процесуальну поведінку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (або її представника).
70. У цьому зв’язку Комісія зазначає, що суддя під час співбесіди не змогла надати обґрунтованих пояснень на запитання щодо того, чому у справах №№ 289/1009/19, 279/4762/19, 289/1513/19, 289/1389/19, 289/1100/19, 289/1023/19 нею не було забезпечено ефективного відправлення судочинства, адже процесуальна можливість розглянути відповідні справи без участі особи, яка притягалась до адміністративної відповідальності, у судді була.
71. Зазначені в пунктах 60–71 цього рішення обставини оцінюються Комісією на відповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності в сукупності з іншими відомостями.
72. Відповідно до відомостей суддівського досьє суддя Луньова Д.Ю. придбала залізничні квитки сполученням Лисичанськ–Київ на 13.02.2019 (середа) та залізничні квитки Київ-Лисичанськ на 18.02.2019 (понеділок), а в цей час від її імені було винесено 30 судових рішень. У подальшому суддя придбала залізничні квитки сполученням Лисичанськ–Київ на 21.02.2019 (четвер) та поверненням Київ–Лисичанськ, а в цей час від її імені було винесено 19 судових рішень. 28.02.2019 суддя придбала залізничні квитки Лисичанськ–Київ, 03.03.2019 залізничні квитки Київ–Лисичанськ, а в цей час від її імені було винесено 14 судових рішень. Також було встановлено придбання квитків у таких напрямках: Лисичанськ–Київ 06.03.2019 (середа) – 11.03.2019 (понеділок) Київ–Лисичанськ із винесенням 25 судових рішень; Лисичанськ–Київ 14.03.2019 (четвер) – 18.03.2019 (понеділок) Київ–Лисичанськ - 47 судових рішень; Лисичанськ – Київ 28.03.2019 (четвер) – 01.04.2019 (понеділок) Київ–Лисичанськ із винесенням 38 судових рішень.
73. Під час проведення співбесіди суддя пояснила, що вона дійсно купляла квитки на поїзди таким сполученням, але могла не їздити у зв’язку із зайнятістю на роботі (участь у судових засіданнях у складі колегії, розгляд справ, які потребували невідкладного розгляду тощо). Водночас суддя не заперечувала, що траплялися випадки ухвалення нею судових рішень під час поїздок сполученням «Київ–Лисичанськ–Київ» в обидва напрямки, але зазначила, що такі випадки траплялися не систематично і жодне з таких рішень не могло б порушити права, свободи або інтереси сторін у справах, відповідно, вона не вважає такі свої дії порушенням професійної етики, а посилається виключно на технічні помилки в організації своєї роботі, які не стосувались ухвалених по суті судових рішень.
74. Відповідно до частини восьмої статті 11 Закону судові засідання проводяться виключно в спеціально обладнаному для цього приміщенні суду – залі засідань, яке придатне для розміщення сторін та інших учасників процесу і дає змогу реалізувати надані їм процесуальні права і виконувати процесуальні обов’язки. Аналогічні приписи містяться і в Цивільному процесуальному кодексі України.
75. Зазначені вимоги є складовою більш широкого права на справедливий суд, оскільки навіть зовнішні прояви є важливими для гарантування цього права або, іншими словами, – правосуддя має не тільки здійснюватись, також має бути видно, що воно здійснюється. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість.
76. Зазначеної мети не буде досягнуто, а довіра до суду буде підірвана у разі, коли судові рішення будуть виноситись поза приміщеннями судів, без фактичної присутності суді в залі судових засідань, або ж взагалі без присутності судді в приміщенні суду.
77. Отже, зважаючи на системність придбання квитків та з урахуванням пояснень судді у Комісії існує обґрунтований сумнів у правдивості тверджень судді про те, що такі порушення в організації її діяльності були не системними, а тому зазначені в пунктах 72–76 цього рішення обставини оцінюються Комісією на відповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності в сукупності з іншими відомостями.
VІІ. Оцінка показників відповідності судді займаній посаді за критеріями кваліфікаційного оцінювання.
78. Оцінка за критерієм професійної компетентності.
78.1. Рівень знань у сфері права оцінено за результатами анонімного письмового тестування – суддя Луньова Д.Ю. набрала 85,5 бала;
78.2. Рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні оцінено за результатами виконаного практичного завдання – Луньова Д.Ю. набрала 76 балів.
78.3. На етапі складення іспиту суддя загалом набрала 161,5 бала, що становить 53,83 відсотка від максимально можливого бала, встановленого в межах цього іспиту, тобто більше ніж мінімально допустимий бал іспиту під час кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, який становить − 50 відсотків від максимально можливого бала, встановленого в межах цього іспиту.
78.4. Ефективність здійснення правосуддя оцінено за показниками: загальна кількість розглянутих справ; кількість скасованих судових рішень та підстави їх скасування; інформація про рішення, постановлені за участі судді, що були предметом розгляду міжнародними судовими установами та іншими міжнародними організаціями, за результатами якого було встановлено порушення Україною міжнародно-правових зобов’язань; кількість змінених судових рішень та підстави їх зміни; дотримання строків розгляду справ, зокрема кількість справ, розгляд яких триває понад встановлені законом строки; середня тривалість виготовлення повного тексту вмотивованого рішення, дотримання строків його виготовлення та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень; судове навантаження порівняно з іншими суддями у відповідному суді, регіоні з урахуванням інстанційності, спеціалізації суду та судді; підтверджена інформація щодо дотримання суддею засад і принципів здійснення правосуддя, встановлених процесуальним законом, конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, а також іншими міжнародно-правовими актами та зобов’язаннями; результати регулярного оцінювання; здійснення повноважень на адміністративних посадах, в органах суддівського врядування та самоврядування; інші дані щодо ефективності здійснення правосуддя суддею, отримані Комісією відповідно до Закону.
Комісією надано оцінку наявній у суддівському досьє інформації щодо вказаних вище показників у їх сукупності, взято до уваги пояснення судді щодо випадків відсутності в приміщенні суду технічних можливостей для своєчасного надсилання судових рішень до ЄДРСР та оцінено цей показник у 60 балів.
78.5. Діяльність щодо підвищення фахового рівня оцінено за показниками: підготовка та підвищення кваліфікації судді впродовж перебування на посаді; здійснення наукової та викладацької діяльності, участь у законопроєктній роботі; наявність наукових публікацій у сфері права; участь у професійних заходах (дискусіях, круглих столах, конференціях тощо); наявність наукового ступеня, вченого звання.
За результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісією оцінено цей показник в 1 бал.
78.6. Таким чином, критерій професійної компетентності оцінено Комісією у 222,5 бала.
79. Критерій особистої компетентності.
79.1. Когнітивні якості особистості оцінено за показниками: логічне мислення, абстрактне мислення, вербальне мислення, загальний показник.
79.2. Емотивні якості особистості оцінено за показниками: стресостійкість; емоційна стабільність, контроль емоцій, контроль імпульсів, патопсихологічні ризики.
79.3. Мотиваційно-вольові якості особистості оцінено за показниками: відповідальність, стійкість робочої мотивації, рішучість, дисциплінованість, кооперативність, здатність відстоювати власні переконання.
79.4. На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісією оцінено критерій особистої компетентності у 57 балів.
80. Критерій соціальної компетентності.
80.1. Комунікативність оцінено на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
80.2. Організаторські здібності оцінено на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
80.3. Управлінські властивості особистості оцінено на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
80.4. Моральні риси особистості оцінено за показниками: чесність, порядність, розуміння і дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість, лояльність.
80.5. На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісією оцінено критерій соціальної компетентності у 71 бал.
81. Критерій професійної етики та доброчесності.
81.1. Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності оцінено за показниками: розуміння і дотримання правил та норм, здатність відстоювати власні переконання, дисциплінованість, повага до інших.
На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісією оцінено цей показник у 80 балів.
81.2. Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності оцінено за показниками: чесність і порядність, відсутність контрпродуктивних дій, відсутність схильності до зловживань.
На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісією оцінено цей показник у 67,5 бала.
81.3. Відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених підпунктами 3, 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики, оцінено за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
81.4. Відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої статті 106 Закону; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; інші дані, які можуть указувати на відповідність судді критерію доброчесності, оцінено за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
82. Комісія під час проведення співбесіди додатково оцінила показники професійної етики та доброчесності у 86,5 бала кожний.
ІІX. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання судді.
|
Критерії |
Показники |
Бал за показник |
Бал за критерій |
|
Професійна компетентність |
Рівень знань у сфері права |
85,5 |
222,5 |
|
Рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні |
76 |
||
|
Ефективність здійснення правосуддя |
60 |
||
|
Діяльність щодо підвищення фахового рівня |
1 |
||
|
Особиста компетентність |
Когнітивні, емотивні, мотиваційно-вольові якості особистості, якості особистості |
57 |
57 |
|
Соціальна компетентність |
Комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості та моральні риси особистості |
71 |
71 |
|
Професійна етика |
Показники професійної етики |
86,5 |
166,5 |
|
Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності |
80 |
||
|
Доброчесність |
Показники доброчесності |
86,5 |
154 |
|
Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності |
67,5 |
||
|
Всього |
671 |
||
83. За результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Лисичанського міського суду Луганської області Луньова Д.Ю. набрала 671 бал, що становить більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв, у зв’язку з чим Комісія дійшла висновку, що суддя Лисичанського міського суду Луганської області Луньова Д.Ю. відповідає займаній посаді.
Ураховуючи викладене, керуючись підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, статтями 83–86, 88, 93, 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України двома голосами «ЗА» та одним голосом «ПРОТИ»
вирішила:
Визначити, що суддя Лисичанського міського суду Луганської області Луньова Дар’я Юріївна за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрала 671 бал.
Визначити суддю Лисичанського міського суду Луганської області Луньову Дар’ю Юріївну такою, що відповідає займаній посаді.
Рішення набирає чинності відповідно до абзацу першого пункту 124 параграфа 9 розділу ІІ Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Питання щодо підтримки цього рішення внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.
Головуючий Сергій ЧУМАК
Члени Комісії: Андрій ПАСІЧНИК
Роман САБОДАШ
