Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Гацелюка В.О.,
членів Комісії: Коліуша О.Л., Мельника Р.І. (доповідач),
розглянувши питання про результати кваліфікаційного оцінювання судді Селидівського міського суду Донецької області Капітонова Віктора Ігоревича на відповідність займаній посаді,
встановила:
Указом Президента України від 29 вересня 2016 року № 425/2016 Капітонова В.І. призначено на посаду судді Селидівського міського суду Донецької області строком на п’ять років.
Згідно з пунктом 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.
Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом.
Суддею Селидівського міського суду Донецької області Капітоновим В.І. подано до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України заяву щодо проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді.
Рішенням Комісії від 07 червня 2018 року № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Селидівського міського суду Донецької області Капітонова В.І.
Згідно з частиною першою статті 83 Закону кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.
Відповідно до частини другої статті 83 Закону критеріями кваліфікаційного оцінювання є:
1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);
2) професійна етика;
3) доброчесність.
Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджено рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18, далі – Положення).
Відповідно до пунктів 1, 2 глави 6 розділу II Положення встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.
Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0.
Положеннями статті 83 Закону передбачено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними критеріями. Такими критеріями є: компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо), професійна етика, доброчесність.
Згідно зі статтею 85 Закону кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи:
- складення іспиту (складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання);
- дослідження досьє та проведення співбесіди.
Відповідно до положень частини третьої статті 85 Закону рішенням Комісії від 12 грудня 2018 року № 313/зп-18 призначено проведення тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей стосовно суддів у межах кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Селидівського міського суду Донецької області Капітонова В.І.
За підсумком тестувань особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей психологом складено висновок від 02 лютого 2019 року стосовно судді Капітонова В.І.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України було припинено, що унеможливило завершення процедури кваліфікаційного оцінювання стосовно Капітонова В.І.
Відповідно до пункту 21 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України завершує процедури кваліфікаційного оцінювання, розпочаті до набрання чинності Законом, за правилами, які діяли на день початку такого кваліфікаційного оцінювання. Судді, які за результатами цих процедур підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, не проходять процедуру кваліфікаційного оцінювання для підтвердження відповідності займаній посаді.
Повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України сформовано 01 червня 2023 року.
З метою вирішення питання щодо продовження процедур оцінювання, передбачених Законом, рішенням Комісії від 20 липня 2023 року № 34/зп-23 здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, зокрема, стосовно осіб, п’ятирічний строк призначення яких на посаду судді закінчився.
Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 25 липня 2023 року справу Капітонова В.І. розподілено члену Комісії Мельнику Р.І.
Співбесіду з Капітоновим В.І. призначено на 04 грудня 2023 року.
Під час співбесіди та дослідження матеріалів суддівського досьє встановлено таке.
Главою 2 розділу II Положення визначено показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення.
Відповідність cудді критерію професійної компетентності оцінено за такими показниками:
- Рівень знань у сфері права оцінено за результатами анонімного письмового тестування – Капітонов В.І. набрав 83,25 бала.
- Рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні оцінено за результатами виконаного практичного завдання – Капітонов В.І. набрав 89,5 бала.
На етапі складення іспиту суддя загалом набрав 172,75 бала, що становить 82,26 відсотка від максимально можливого бала, встановленого в межах цього іспиту.
Відповідно до пункту 9 розділу V Положення мінімально допустимий бал іспиту під час кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді – 50 відсотків від максимально можливого бала, встановленого у межах цього іспиту.
- Ефективність здійснення правосуддя оцінено за показниками: загальна кількість розглянутих справ; кількість скасованих судових рішень та підстави їх скасування; інформація про рішення, постановлені за участі судді, що були предметом розгляду міжнародними судовими установами та іншими міжнародними організаціями, за результатами якого було встановлено порушення Україною міжнародно-правових зобов’язань; кількість змінених судових рішень та підстави їх зміни; дотримання строків розгляду справ, зокрема кількість справ, розгляд яких триває понад встановлені законом строки; середня тривалість виготовлення повного тексту вмотивованого рішення, дотримання строків його виготовлення та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень; судове навантаження порівняно з іншими суддями у відповідному суді, регіоні з урахуванням інстанційності, спеціалізації суду та судді; підтверджена інформація щодо дотримання суддею засад і принципів здійснення правосуддя, встановлених процесуальним законом, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, а також іншими міжнародно-правовими актами та зобов’язаннями; результати регулярного оцінювання; здійснення повноважень на адміністративних посадах, в органах суддівського врядування та самоврядування; інші дані щодо ефективності здійснення правосуддя суддею, отримані Комісією відповідно до Закону.
Комісією надано оцінку порушенню суддею строків надсилання тексту судових рішень до Єдиного державного реєстру судових рішень, кількості скасованих та змінених судових рішень, навантаженню судді порівняно з іншими суддями у відповідному суді. За результатами дослідження досьє і співбесіди з урахуванням пояснень судді цей показник оцінено у 65 балів.
- Діяльність щодо підвищення фахового рівня оцінено за показниками: підготовка та підвищення кваліфікації судді впродовж перебування на посаді; здійснення наукової та викладацької діяльності, участь у законопроєктній роботі; наявність наукових публікацій у сфері права; участь у професійних заходах (дискусіях, круглих столах, конференціях тощо); наявність наукового ступеня, вченого звання.
За результатами дослідження досьє і проведення співбесіди з урахуванням пояснень судді та наданих підтверджувальних документів Комісія оцінила цей показник у 1 бал.
Таким чином, критерій професійної компетентності оцінено Комісією у 238,75 бала.
Відповідність судді Капітонова В.І. критерію особистої компетентності визначено за показниками тестувань таких особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, як: когнітивні якості особистості (логічне мислення; абстрактне мислення; вербальне мислення; загальний показник), емотивні якості особистості (стресостійкість; емоційна стабільність; контроль емоцій; контроль імпульсів; патопсихологічні ризики) та мотиваційно-вольові якості особистості (відповідальність; стійкість робочої мотивації; рішучість; дисциплінованість; кооперативність; здатність відстоювати власні переконання). Комісією оцінено ці показники на підставі висновку про підсумки тестувань, за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, і співбесіди у 64 бали.
Відповідність судді Капітонова В.І. критерію соціальної компетентності визначено за показниками тестувань таких особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, як: комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості особистості, моральні риси особистості, а саме: чесність, порядність, розуміння і дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість. Комісією оцінено ці показники на підставі висновку про підсумки тестувань, за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, і співбесіди у 84 бали.
Відповідність судді Капітонова В.І. критерію професійної етики визначено за показниками тестувань таких особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, як: розуміння і дотримання правил та норм, здатність відстоювати власні переконання, дисциплінованість, повага до інших. Комісією оцінено ці показники на підставі висновку про підсумки тестувань, за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, і співбесіди у 95 балів.
Критерій професійної етики також встановлено за такими показниками, як: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя, дотримання суддівської етики, наявність обставин, передбачених пунктами 3, 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики. Комісією оцінено ці показники за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, і співбесіди у 140 балів.
Таким чином, критерій професійної етики оцінено Комісією у 235 балів.
Відповідність судді Капітонова В.І. критерію доброчесності визначено за показниками тестувань таких особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, як: чесність і порядність; відсутність контрпродуктивних дій; відсутність схильності до зловживань. Комісією оцінено ці показники на підставі висновку про підсумки таких тестувань, за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, і співбесіди у 85 балів.
Критерій доброчесності також встановлено за такими показниками, як: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; наявність обставин, передбачених пунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої статті 106 Закону; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності. Комісією оцінено ці показники за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, і співбесіди у 140 балів.
Таким чином, критерій доброчесності оцінено Комісією у 225 балів.
Громадською радою доброчесності (далі – ГРД) 27 листопада 2023 року надіслано висновок про невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики судді Селидівського міського суду Донецької області Капітонова В.І. (далі – Висновок).
Надаючи оцінку обставинам, що стали підставою для висновку ГРД, Комісія встановила таке.
Cуддя Капітонов В.І. 12 червня 2017 року у складі колегії суддів ухвалив вирок про визнання невинним в діяльності терористичної організації ОСОБА_1. Указаний вирок надалі скасовано судом апеляційної інстанції, Касаційним кримінальним судом у складі Верховного Суду 10 березня 2020 року залишено без змін постанову суду апеляційної інстанції. Своєю чергою ОСОБА_1 з 23 вересня 2014 року до 07 вересня 2018 року був головою «верховного суду днр». Під його головуванням «верховний суд днр» постановив низку незаконних вироків, якими засуджено осіб навіть до смертної кари.
На думку представників ГРД, характер встановлених судом апеляційної інстанції процесуальних порушень (викривлення показань свідків, вибіркове врахування доказів), допущених колегією суддів за участі судді, свідчить про небезсторонність суду, підтримку дій терористичної організації «днр».
Під час співбесіди Капітонов В.І. пояснив, що не був головуючим суддею в цій справі, а мотиви ухвалення містяться в судовому рішенні. Зауважив, що Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України) визначає певні вимоги до судового рішення, зокрема, його обґрунтованість, тобто рішення повинно прийматись судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом. Своєю чергою, в справі стосовно обвинувачення ОСОБА_1 доказів не вистачало, а деякі з них були визнані недопустимими.
Окрім того, суддя наголосив, що відповідно до статті 126 Конституції України суддя не несе відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку. До дисциплінарної чи кримінальної відповідальності суддя не притягувався.
Комісія зауважує, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства (частина друга статті 5 Закону).
Статтею 13 Закону визначено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України. Обов’язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.
У Висновках № 3 (2002) та № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що є неприйнятною можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов’язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій. Консультативна рада європейських суддів наголошує, що зміст конкретних судових рішень контролюється головним чином за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.
Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (пункт 66 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки).
Таким чином, оцінка законності судового рішення, перевірка тотожності обставин справи та правових висновків, зроблених за результатами розгляду відповідних справ, не належить до компетенції Комісії.
Також ГРД у Висновку вказала, що в провадженні судді Капітонова В.І. перебували справи №№ 242/3180/17, 242/1852/18, 242/3070/17, 242/1665/18, 242/3386/18, 242/3263/18, 242/3388/18, 242/3958/18, 242/4711/17, 242/3488/17 про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення України (далі – КУпАП).
За результатами розгляду зазначених справ суддею ухвалено постанови про закриття провадження з підстав, передбачених частиною другою статті 38 та пунктом 7 частини першої статті 247 КУпАП (закінчення строку накладення адміністративного стягнення).
ГРД вважає, що дії судді при розгляді цих справ мають ознаки судової тяганини, яка стала причиною уникнення правопорушниками відповідальності внаслідок закриття провадження у справах.
Суддя в поясненнях зазначив про наявність об’єктивних причин та обставин, які унеможливили розгляд цих справ у строки, передбачені статтею 38 КУпАП, а саме – необхідність забезпечити своєчасне та належне повідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про дату, час та місце розгляду справи.
Капітонов В.І. просив урахувати, що судом неодноразово надсилалися виклики особам, які притягувалися до адміністративної відповідальності, вчинялися дії для забезпечення розгляду справ за участі вказаних осіб.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк (стаття 277-2 КУпАП).
Водночас статтею 38 КУпАП (у редакції, чинній на момент ухвалення постанов) встановлено строки накладення адміністративних стягнень. Частиною другою цієї статті передбачалось: якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій і четвертій цієї статті.
Закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення передбачених статтею 38 цього Кодексу строків виключає здійснення провадження в справі про адміністративне правопорушення та є підставою для його закриття (пункт 7 статті 247 КУпАП).
Ураховуючи досліджену інформацію, що міститься в ЄДРСР і на вебсайті Судової влади України, та надані суддею пояснення, Комісією встановлено, що у вказаних справах судом вчинялися дії для належного повідомлення осіб, які притягалися до адміністративної відповідальності, однак конверти із судовими повідомленнями про день, час та місце розгляду справи поверталися без вручення, з відмітками: «адресат відсутній»; «повернення за закінченням строків зберігання»; «інші причини, що не дали змогу виконати обов’язки щодо пересилання поштового відправлення». Зазначене не давало суду підстав вважати, що особи належно повідомлені про дату, час та місце судового засідання. За таких обставин суд, як це передбачено статтею 268 КУпАП, не міг розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до відповідальності. Надалі це вплинуло на тривалість розгляду та стало причиною закриття провадження у справах із підстав спливу строку притягнення осіб до адміністративної відповідальності. Окрім того, закінчення на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення зумовлено неодноразовим зверненням осіб, які притягувалися до адміністративної відповідальності та/або їх представників з клопотаннями про відкладення розгляду справи з посиланням на поважність причин неприбуття у судове засідання.
Також Комісією встановлено, що деякі справи про адміністративні правопорушення після доопрацювання компетентними органами (посадовими особами) передані у провадження судді Капітонова В.І. вже після спливу строку накладення адміністративних стягнень, встановлених статтею 38 КУпАП. У такому разі суд не міг ухвалити інше рішення, окрім постанови про закриття провадження.
Суддя пояснив, що ним особисто та судом, у якому він працював, велась постійна робота з метою усунення організаційних та процедурних перешкод для розгляду адміністративних справ у строки, встановлені КУпАП. Зокрема, у суді проводились робочі зустрічі з представниками поліції для обговорення найбільш поширених недоліків протоколів про адміністративні правопорушення, проблем дотримання вимог закону щодо своєчасного їх направлення до суду, належного виконання постанов суду про привід осіб, стосовно яких складено протокол про адміністративне правопорушення.
Капітонов В.І. зауважив, що ухвалення рішення про притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, за відсутності доказів належного повідомлення особи є безумовною підставою для скасування постанови судом апеляційної інстанції. Суд повинен був ухвалити рішення про відкладення розгляду справи, адже рішення про притягнення особи до відповідальності за її відсутності та без доказів належного повідомлення підлягало б скасуванню як незаконне.
Ураховуючи наведене вище, у Комісії немає підстав вважати дії судді при розгляді вказаних справ свавільними та такими, що суперечать засадам провадження у справах про адміністративні правопорушення, або такими, що були неправомірно вчинені з метою надання правопорушнику можливості уникнути відповідальності.
Водночас Комісія враховує, що право особи, стосовно якої вирішується питання про притягнення до відповідальності, бути присутньою в судовому засіданні гарантовано чинним національним законодавством, міжнародними актами та практикою їх застосування.
У поясненнях суддя Капітонов В.І. вказав, що не може надати документи, які б підтвердили обставини згаданих справ та застосування ним статті 21 КУпАП, оскільки матеріали справ знищено на підставі наказу Державної судової адміністрації України від 07 грудня 2017 року № 1087 «Про затвердження переліку судових справ і документів що утворюються в діяльності суду, із зазначенням строків зберігання».
При дослідженні обставин ухвалення судом рішень у вказаних справах про звільнення від адміністративної відповідальності на підставі статті 21 КУпАП Комісія зауважує про необхідність дотримання балансу між гарантіями незалежності правосуддя та обов’язком оцінити поведінку судді на предмет допущення умисної помилки чи внаслідок грубої недбалості в застосуванні закону та/або свавільного його застосування.
Необхідно також урахувати, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства (частина друга статті 5 Закону).
Статтею 13 Закону визначено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України. Обов’язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.
Таким чином, детальніша оцінка законності судових рішень у вказаних ГРД справах, перевірка правових висновків, зроблених судом за результатами розгляду відповідних справ, не належить до компетенції як ГРД, так і Комісії.
ГРД також надала інформацію про те, що в анкеті суддя Капітонов В.І. особою, яка може надати йому рекомендацію, зазначив суддю Селидівського міського суду Донецької області - Владимирську Ірину Миколаївну, яка неодноразово розглядала справи за позовом батька судді Капітонова В.І. (постанова від 01 листопада 2017 року у справі № 242/4227/17, від 18 серпня 2020 року у справі № 242/2467/20).
Під час співбесіди суддя повідомив, що дійсно працював із вказаною особою, перебуває з нею у службових стосунках, а оскільки на момент заповнення анкети Владимирська І.М. обіймала керівну посаду – заступника голови суду, вирішив указати її як особу, що може надати йому рекомендацію. Ця обставина жодним чином не пов’язана з розглядом зазначених справ.
Отже, під час проведення співбесіди суддею Капітоновим В.І. надано пояснення, які Комісія вважає достатніми та такими, що не викликають обґрунтований сумнів у звичайної розсудливої людини.
Комісія під час прийняття рішення також враховує правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25 травня 2023 року № 640/31194/21, що висновок ГРД є лише думкою окремого кола осіб, яка не тягне за собою безпосередньо жодних кінцевих правових наслідків для судді (кандидата на посаду судді), щодо якого здійснюється оцінювання. Висновок ГРД покладає зобов’язання виключно на Комісію, яка має дати йому відповідну оцінку та врахувати або не врахувати під час прийняття остаточного рішення щодо судді (кандидата на посаду судді). Це вказує на те, що висновок ГРД не створює самостійних наслідків для судді, адже є проміжним етапом процедури підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя та є лише одним з можливих доводів, аналізуючи які сукупно з іншими доказами, Комісія має прийняти остаточне рішення щодо учасника процедури оцінювання.
Комісія, дослідивши досьє судді, заслухавши доповідача, надавши оцінку фактам, викладеним ГРД, та аргументам, наведеним суддею, дійшла висновку, що доводи ГРД про невідповідність судді Капітонова В.І. критеріям доброчесності та професійної етики не підтвердилися під час кваліфікаційного оцінювання.
За результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Селидівського міського суду Донецької області Капітонов В.І. набрав 846,75 бала, що становить більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.
Отже, Комісія дійшла висновку про відповідність судді Селидівського міського суду Донецької області Капітонова В.І. займаній посаді.
Відповідно до абзацу першого пункту 124 параграфа 9 розділу IІ Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (відповідності судді займаній посаді) за наявності висновку Громадської ради доброчесності набирає чинності з дня його ухвалення у разі, якщо воно буде підтримане не менше ніж одинадцятьма членами Комісії згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону, або у разі надходження до Комісії рішення Громадської ради доброчесності про скасування відповідного висновку до моменту його розгляду Комісією у пленарному складі.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 83-86, 93, 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України
вирішила:
Визначити, що суддя Селидівського міського суду Донецької області Капітонов Віктор Ігоревич за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрав 846,75 бала.
Визнати суддю Селидівського міського суду Донецької області Капітонова Віктора Ігоревича таким, що відповідає займаній посаді.
Рішення набирає чинності відповідно до абзацу першого пункту 124 параграфа 9 розділу IІ Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Питання щодо підтримки цього рішення внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.
Головуючий В.О. Гацелюк
Члени Комісії: О.Л. Коліуш
Р.І. Мельник
