Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:
головуючого – Сидоровича Р.І.,
членів Комісії: Богоноса М.Б., Волкової Л.М., Гацелюка В.О., Духа Я.М., Кидисюка Р.А., Кобецької Н.Р., Коліуша О.Л., Мельника Р.І., Омельяна О.С. (доповідач), Пасічника А.В., Сабодаша Р.Б., Чумака С.Ю., Шевчук Г.М.,
розглянувши питання про рекомендування Бачуна Олега Володимировича для переведення на посаду судді до іншого суду,
встановила:
До Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в грудні 2023 року надійшов лист Вищої ради правосуддя від 07 грудня 2023 року № 12419/0/9-23, яким передано для розгляду заяву Бачуна О.В. від 29 листопада 2023 року про вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя, виконання рішення ЄСПЛ та вирішення питання про переведення Бачуна О.В. на посаду судді Київського окружного адміністративного суду.
У вказаній заяві Бачун О.В. просить вжити заходів у межах визначених Законом України «Про Вищу раду правосуддя» повноважень щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя, виконання рішення ЄСПЛ від 19 січня 2017 року у справі «Куликов та інші проти України» (заява № 9740/11) та перевести його на посаду судді Київського окружного адміністративного суду у зв’язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду міста Києва.
Вказана заява розглядається Комісією в межах повноважень, визначених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон).
Відповідно до протоколу розподілу від 15 грудня 2023 року матеріали стосовно переведення судді у зв’язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду міста Києва для підготовки до розгляду і доповіді передано члену Комісії Омельяну О.С.
За результатами розгляду питання про рекомендування Бачуна О.В. для переведення на посаду судді до іншого суду встановлено таке.
Бачуна О.В. у червні 1990 року сесією Львівської обласної ради обрано суддею Личаківського районного суду міста Львова; постановою Верховної Ради України від 06 квітня 2000 року № 1617-ІІІ обрано суддею цього суду безстроково; Указом Президента України від 25 січня 2001 року № 52/2001 переведено на посаду судді Франківського районного суду міста Львова; постановою Верховної Ради України від 22 березня 2001 року № 2335-ІІІ обрано суддею арбітражного (господарського) суду міста Києва; постановою Верховної Ради України від 22 березня 2006 року № 3565-ІV обрано безстроково суддею Окружного адміністративного суду міста Києва.
17 травня 2010 року Вищою радою юстиції ухвалено рішення № 344/0/15-10 та № 345/0/15-10 (далі – Рішення № 344/0/15-10, Рішення № 345/0/15-10) про внесення до Верховної Ради України подання про звільнення Бачуна О.В. з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва за порушення присяги.
Постановою Верховної Ради України від 03 червня 2010 року № 2316-VI (далі – Постанова № 2316-VI) Бачуна О.В. звільнено з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва у зв’язку з порушенням присяги судді.
У травні 2010 року Бачун О.В. звернувся до Вищого адміністративного суду України з позовом про визнання незаконними та скасування Рішення № 344/0/15-10, Рішення № 345/0/15-10 та Постанови № 2316-VI. Вищий адміністративний суд України відмовив у задоволенні вказаного позову, про що 13 серпня 2010 року ухвалено рішення.
Не погодившись із рішенням Вищого адміністративного суду України, у лютому 2011 року Бачун О.В. звернувся до Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ, Суд) із заявою проти України, в якій послався на порушення статей 6 та 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року № ETS № 005 (далі – Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, а саме: провадження стосовно його звільнення було несправедливим, суперечило принципу незалежного і безстороннього суду, а незаконне звільнення суттєво негативно вплинуло на його приватне життя.
19 січня 2017 року ЄСПЛ ухвалив рішення у справі «Куликов та інші проти України», у тому числі за заявою Бачуна О.В. № 9740/11, яким постановив, що Україною було порушено стосовно позивача: пункт 1 статті 6 Конвенції у зв’язку з недотриманням принципів незалежності та безсторонності, статтю 8 Конвенції.
Рішення ЄСПЛ набуло статусу остаточного 19 квітня 2017 року.
Постановою Верховного Суду України від 03 липня 2017 року частково задоволено заяву Бачуна О.В., постанову Вищого адміністративного суду України від 13 серпня 2010 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до Вищого адміністративного суду України.
Вищий адміністративний суд України постановою від 07 грудня 2017 року у справі № 800/305/17 позов Бачуна О.В. задовольнив частково, визнав незаконним та скасував рішення Вищої ради юстиції «Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення Бачуна О.В. з посади судді окружного адміністративного суду міста Києва за порушення присяги» від 17 травня 2010 року №№ 344/0/15-10, 345/0/15-10, визнав незаконною та скасував постанову Верховної Ради України «Про звільнення суддів» від 03 червня 2010 року № 2316-VІ у частині звільнення Бачуна Олега Володимировича з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва у зв’язку з порушенням присяги судді.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 31 травня 2018 року у справі № 800/305/17 скасовано постанову Вищого адміністративного суду України від 07 грудня 2017 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог та в цій частині ухвалено нову постанову, якою позов задоволено частково, передано на повторний розгляд Вищої ради правосуддя вирішення питання щодо наявності підстав для притягнення Бачуна О.В. до дисциплінарної відповідальності.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 26 січня 2021 року № 116/0/15-21 відмовлено у звільненні Бачуна О.В. з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва.
Вища рада правосуддя листом від 07 грудня 2023 року № 12419/0/9-23 передала до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України заяву Бачуна О.В. від 29 листопада 2023 року про вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя, виконання рішення ЄСПЛ та вирішення питання щодо переведення Бачуна О.В. на посаду судді Київського окружного адміністративного суду.
У засідання Комісії Бачун О.В. з’явився, підтримав заяву про переведення до іншого суду, а також надав пояснення щодо необхідності застосування статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою його права мають бути поновлені.
За твердженнями Бачуна О.В. він оцінювання на відповідність займаній посаді не проходив, оскільки до штату Окружного адміністративного суду міста Києва не включений, суддівської винагороди не отримує, правосуддя не здійснює, а отже de jure його статус судді не відновлено. Тому він вважає, що першим кроком до відновлення справедливості має бути його працевлаштування шляхом переведення до Київського окружного адміністративного суду, з огляду на те що Окружний адміністративний суд міста Києва, на посаді судді в якому він мав бути поновлений, перебуває в стані ліквідації.
Крім того, Бачун О.В. пояснив, що пункт 61 Розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону не заважає позитивно вирішити питання про його переведення до Київського окружного адміністративного суду.
Розглядаючи питання про рекомендування Бачуна Олега Володимировича для переведення на посаду судді до іншого суду, Комісія бере до уваги таке.
У статті 58 Конституції України закріплено принцип, згідно з яким закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. За вказаним принципом дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (Рішення Конституційного суду України від 09 лютого 1999 року №1-7/99).
Отже, при ухваленні рішення Комісія застосовує правила, якими врегульовано переведення судді, що передбачені Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ зі змінами станом на час розгляду Комісією відповідного питання.
Як випливає з пунктів 147, 148 рішення ЄСПЛ «Куликов та інші проти України», розглядаючи прохання заявників про вжиття заходів індивідуального характеру, а саме поновлення заявників на посадах, ЄСПЛ не дотримався підходу, обраного у справі «Олександр Волков» щодо вказівки про вжиття заходів індивідуального характеру, та відхилив відповідне прохання заявників саме з огляду на те, що найбільш прийнятною формою компенсації було б відновлення національного провадження. Така позиція ЄСПЛ мотивована тим, що станом на сьогодні в Україні впроваджується повномасштабна судова реформа, яка включає внесення змін до Конституції України та законів України, а також інституційні зміни. У зв’язку з цим ЄСПЛ не в змозі був на той час оцінити ефективність відновлення національного провадження, якщо заявники цього вимагатимуть. Проте, враховуючи обсяг та обставини заяв, що розглядалися, ЄСПЛ не вважав за можливе дійти висновку, що ці істотно нові обставини роблять відповідні національні провадження prima facie даремними і безрезультатними.
Таким чином, ЄСПЛ вважав прийнятною формою компенсації відновлення національного провадження саме через те, що станом на момент винесення рішення (19 січня 2017 року) не вважав національні провадження prima facie даремними і безрезультатними.
Оскільки рішення Вищої ради юстиції «Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення Бачуна О.В. з посади судді окружного адміністративного суду міста Києва за порушення присяги» від 17 травня 2010 року №№ 344/0/15-10, 345/0/15-10 та постанова Верховної Ради України «Про звільнення суддів» від 03 червня 2010 року № 2316-VІ у частині звільнення Бачуна О.В. з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва у зв’язку з порушенням присяги судді були скасовані судом, відпали правові підстави для припинення його повноважень.
З огляду на висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладені в пунктах 52–54 постанови від 07 лютого 2019 року у справі № 800/345/17 (9991/116/11), Законом України «Про Вищу раду правосуддя» не передбачено такого повноваження Ради як поновлення судді на посаді. Відповідно, не передбачено і такої процедури. Не має таких повноважень жоден інший орган. Отже, порядок поновлення на посаді судді законом не визначено. Водночас, Конституція України передбачає гарантії незалежності суду, серед яких, зокрема, перебування на посаді судді безстроково та неможливість звільнення з посади або припинення повноважень судді з інших підстав, окрім тих, які прямо передбачені Конституцією України. В контексті забезпечення конституційної гарантії про перебування на посаді судді безстроково, у разі скасування судом рішення про звільнення з посади судді, він продовжує перебувати у статусі судді. Відновлення цього статусу та поновлення на посаді не потребує спеціальних рішень інших органів.
Враховуючи те, що норми Конституції України є нормами прямої дії (стаття 8 Конституції України), та з огляду на конституційні гарантії незалежності суду, статті 13 Конвенції та висновків Верховного Суду, викладених в пунктах 52–54 постанови від 07 лютого 2019 року у справі № 800/345/17 (9991/116/11), Комісія вважає, що правовим і логічним підходом у вирішенні такого роду ситуацій є відновлення незаконно звільненого судді у штаті суду посадовою особою відповідного суду, до повноважень якої належить видання наказу про зарахування особи до штату суду.
Отже, для визначення правового статусу Бачуна О.В. Комісія виходить насамперед зі згаданих конституційних гарантій незалежності суду та суддів і висновків Верховного Суду, викладених у пунктах 52–54 постанови від 07 лютого 2019 року у справі № 800/345/17 (9991/116/11). Відповідно, до переведення Бачуна О.В. до іншого суду застосовуються норми, які регулюють переведення судді до іншого суду.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 93 Закону до повноважень Вищої кваліфікаційної комісії суддів України належить внесення до Вищої ради правосуддя рекомендації про переведення судді відповідно до цього Закону, крім переведення у порядку дисциплінарного стягнення.
Частинами першою та другою статті 82 Закону визначено, що суддя може бути переведений, у тому числі тимчасово шляхом відрядження, на посаду судді до іншого суду Вищою радою правосуддя в порядку, передбаченому законом. Переведення судді на посаду судді до іншого суду здійснюється на підставі та в межах рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, внесеної за результатами конкурсу на зайняття вакантної посади судді, проведеного в порядку, визначеному главою 3 цього розділу.
Отже, за загальним правилом переведення судді здійснюється за результатами конкурсу.
Однак частиною першою статті 82-1 Закону передбачено виняток, відповідно до якого переведення судді на посаду судді до іншого суду того самого або нижчого рівня може здійснюватися без конкурсу лише у випадках реорганізації, ліквідації або припинення роботи суду, в якому такий суддя обіймає посаду судді.
На підставі постанови Верховної Ради України від 22 березня 2006 року № 3565-ІV Бачун О.В. обіймав посаду і, з урахуванням скасування відповідних актів про його звільнення з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва, продовжує обіймати посаду судді Окружного адміністративного суду міста Києва безстроково.
Верховною Радою України 13 грудня 2022 року прийнято Закон України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», який набув чинності 14 грудня 2022 року.
30 грудня 2023 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри» від 09 грудня 2023 року № 3511-IX (далі – Закон № 3511-IX).
Законом № 3511-IX Розділ ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, зокрема, доповнено пунктом 61, відповідно до якого переведення судді на посаду судді до іншого суду того самого або нижчого рівня у разі реорганізації або ліквідації суду, в якому такий суддя обіймає посаду, може здійснюватися без конкурсу виключно після підтвердження таким суддею відповідності займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)».
Таким чином, зазначена норма встановлює умови реалізації Комісією своїх повноважень, передбачених пунктом 4 частини першої статті 93 Закону.
Отже, переведення судді Бачуна О.В. до іншого суду без конкурсу може здійснюватися виключно після підтвердження Бачуном О.В. відповідності займаній посаді судді.
З викладених підстав Бачун О.В. як суддя Окружного адміністративного суду міста Києва може бути рекомендований Вищою кваліфікаційною комісією суддів України для переведення на посаду судді до іншого суду того самого рівня без конкурсу виключно після підтвердження відповідності займаній посаді судді.
Бачун О.В. процедуру підтвердження відповідності займаній посаді судді не проходив.
Комісія враховує, що з набранням чинності законами України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» та № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» почало діяти правило, передбачене підпунктом 4 пункту 16-1 Розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, згідно з яким відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до 30 вересня 2016 року, має бути оцінена у визначеному Законом порядку.
Зважаючи на те, що станом на момент розгляду Комісією питання про рекомендування Бачуна О.В. для переведення на посаду судді до іншого суду він не проходив процедуру підтвердження відповідності займаній посаді судді, та на вимоги пункту 61 Розділу XІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, заяву Бачуна О.В. про переведення до іншого суду не може бути задоволено.
Відповідно, у задоволенні заяви в частині питань, віднесених до повноважень Комісії, слід відмовити та одночасно призначити оцінювання судді Окружного адміністративного суду міста Києва Бачуна О.В. на відповідність займаній посаді. Відмова в задоволенні заяви про переведення не перешкоджає зверненню до Комісії із відповідною заявою повторно у визначеному Законом порядку.
Враховуючи викладене, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
1. Відмовити судді Окружного адміністративного суду міста Києва Бачуну Олегу Володимировичу у внесенні до Вищої ради правосуддя рекомендації про переведення судді Бачуна Олега Володимировича на посаду судді Київського окружного адміністративного суду.
2. Призначити оцінювання судді Окружного адміністративного суду міста Києва Бачуна Олега Володимировича на відповідність займаній посаді.
3. Встановити черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання:
перший етап – складення іспиту;
другий етап – дослідження досьє та проведення співбесіди.
Головуючий Р.І. Сидорович
Члени Комісії: М.Б. Богоніс
Л.М. Волкова
В.О. Гацелюк
Я.М. Дух
Р.А. Кидисюк
Н.Р. Кобецька
О.Л. Коліуш
Р.І. Мельник
О.С. Омельян
А.В. Пасічник
Р.Б. Сабодаш
С.Ю. Чумак
Г.М. Шевчук
