X
  1. Головна
  2. 26/ко-24

26/ко-24

Назва документа: 
Рішення
Дата створення документа: 
22.01.2024
Дата надходження документа: 
22.01.2024
Джерело інформації: 
Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Галузь: 
Суддівське врядування
Тип, носій: 
Текстовий документ
Вид документа: 
Рішення
Форма зберігання: 
Паперова
Місце зберігання: 
Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Рішення
22.01.2024
№
26/ко-24
Про дослідження досьє та проведення співбесіди в межах кваліфікаційного оцінювання судді Сарненського районного суду Рівненської області Слободянюка Бориса Костянтиновича на відповідність займаній посаді

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Віталія ГАЦЕЛЮКА (доповідач),

членів Комісії: Олега КОЛІУША, Руслана МЕЛЬНИКА,

за участі:

судді Сарненського районного суду Рівненської області Бориса СЛОБОДЯНЮКА,

представника Громадської ради доброчесності Євгенія ШУЛЬГАТА,

дослідивши досьє та провівши співбесіду в межах кваліфікаційного оцінювання судді Сарненського районного суду Рівненської області Слободянюка Бориса Костянтиновича на відповідність займаній посаді,

встановила:

І. Стислий виклад інформації про кар’єру судді та проведену процедуру кваліфікаційного оцінювання судді.

  1. Слободянюк Борис Костянтинович, ____ року народження, громадянин України.
  2. У 1997 році закінчив Національну академію внутрішніх справ та отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» і здобув кваліфікацію юриста.
  3. У 2016 році захистив дисертацію за спеціальністю «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність» та здобув науковий ступінь кандидата юридичних наук.
  4. Указом Президента України від 29 вересня 2016 року № 425/2016 Слободянюка Б.К. призначено на посаду судді Сарненського районного суду Рівненської області строком на 5 років.
  5. Рішенням Комісії від 07 червня 2018 року № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Сарненського районного суду Рівненської області Слободянюка Б.К.
  6. Цим рішенням встановлено черговість етапів кваліфікаційного оцінювання, визначено графік проведення іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді та призначено на 16 серпня 2018 року іспит для 55 суддів місцевих судів (кримінальна спеціалізація), у тому числі для Слободянюка Б.К.
  7. Рішенням Комісії від 12 грудня 2018 року № 313/зп-18 призначено проведення тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, зокрема, Слободянюка Б.К.
  8. За підсумками тестувань особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей психологом складено висновок.
  9. Рішенням Комісії від 18 грудня 2018 року № 320/зп-18 затверджено декодовані результати першого етапу «Іспит» кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, зокрема Слободянюка Б.К. Комісія вирішила допустити Слободянюка Б.К. до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
  10. Законом України від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» (закон набрав чинності 07 листопада 2019 року) повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припинено.
  11. У зв’язку з припиненням 07.11.2019 повноважень членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України кваліфікаційне оцінювання судді Слободянюка Б.К. не завершено.
  12. Повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України сформовано 01 червня 2023 року.
  13. З метою вирішення питання щодо продовження процедур оцінювання, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), на підставі рішення Комісії від 20 липня 2023 року № 34/зп-23 здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України стосовно: осіб, п’ятирічний строк повноважень яких на посаді судді закінчився; осіб, призначених (обраних) на посаду судді та яких колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визнано такими, що відповідають займаній посаді судді, проте відповідне питання винесено на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі у зв’язку з надходженням висновку Громадської ради доброчесності про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності; осіб, призначених (обраних) на посаду судді та стосовно яких накладено дисциплінарне стягнення, що передбачає проходження кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді; осіб, стосовно яких необхідно продовжити кваліфікаційне оцінювання на виконання судового рішення.
  14. Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 27 липня 2023 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Гацелюка В.О.
  15. На підставі викладеного вище процедуру кваліфікаційного оцінювання стосовно судді Слободянюка Б.К. продовжено з етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

ІІ. Стислий виклад висновку Громадської ради доброчесності та пояснень судді, які надійшли до Комісії до проведення співбесіди із суддею.

  1. Відповідно до статті 87 Закону з метою сприяння Комісії у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності (далі – ГРД), яка, зокрема, надає Комісії інформацію стосовно судді (кандидата на посаду судді), а за наявності відповідних підстав – висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності.
  2. ГРД 03 грудня 2023 року затверджено висновок про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики, 21 січня 2024 року затверджено висновок у новій редакції про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики, який ґрунтується на підставах, зазначених у висновку ГРД від 03 грудня 2023 року (далі – Висновки). Мотивуючи свої Висновки, ГРД вказує на таке.
    1. У досьє судді відсутня переконлива інформація про джерела походження ліквідного майна, витрати, отримані блага (його, членів сім’ї), що, на думку розсудливого спостерігача, викликає сумнів щодо їх достатності для набуття такого майна. У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік суддя декларує грошові активи в розмірі 237 000 доларів США. Однак відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків сукупний дохід судді та його дружини за 2004–2015 роки становить близько 208 000 доларів США. Дохід сім’ї за вказаний період у зазначеній декларації становить близько 50 000 доларів США.

Водночас у сім’ї судді наявне численне цінне майно, придбання якого здійснювалося до 2016 року, зокрема: житловий будинок в селі Дзвінкове Васильківського району Київської області площею 206,9 кв. м (дата набуття права: червень 2008 року); квартира в місті Києві площею 55,7 кв. м (дата набуття права: травень 2002 року, вартість 119 250 грн, орієнтовно 22 000 доларів США); квартира в місті Києві площею 64,4 кв. м (дата набуття права: вересень 2006 року, вартість 233 681 грн, орієнтовно 44 000 доларів США); автомобіль «Honda Pilot» (дата набуття права: жовтень 2008 року, вартість 119 400 грн, орієнтовно 24 000 доларів США); автомобіль «Honda Civic» (дата набуття права: вересень 2004 року, вартість 104 688 грн, орієнтовно 19 000 доларів США).

З огляду на викладене у стороннього спостерігача можуть виникнути обґрунтовані сумніви щодо легальності заощаджених 237 000 доларів США станом на 2016 рік.

    1. Суддя безпідставно не задекларував своєчасно своє майно чи члена сім’ї, що є ліквідним активом.
    2. Суддя безпідставно не задекларував право власності на земельну ділянку в місті Вознесенськ Миколаївської області площею 0,0480 га, право на яку в нього виникло з грудня 2004 року та було у власності станом на 02 листопада 2018 року (інформація із суддівського досьє).
    3. У деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016–2018 роки не задекларовано право користування квартирою в місті Києві площею 106,1 кв. м, право на користування якою виникло в червні 2009 року.
    4. Суддя без поважних причин порушив встановлені законом строки розгляду справ про адміністративні правопорушення за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) (справи № 572/902/17, № 572/1202/17, № 572/1720/17, № 572/1463/17, № 572/2887/17, № 572/2961/17, № 572/769/18, № 572/1073/18, № 572/1940/18, № 572/2717/20), що призвело до закриття проваджень у цих справах, а порушники відповідно уникнули покарання.
    5. Суддя, не перебуваючи на робочому місці, ухвалював судові рішення. Відповідно до інформації, що міститься в суддівському досьє, Слободянюк Б.К. з 18 вересня 2017 року до 30 жовтня 2017 року, з 04 червня 2018 року до 21 червня 2018 року, з 01 серпня 2018 року до 14 серпня 2018 року перебував у відпустках, у період з 19 січня 2018 року до 02 лютого 2018 року проходив навчання у Національній школі суддів України, у період з 06 серпня 2021 року до 15 серпня 2021 року перебував за межами кордону України, однак у Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі – ЄДРСР) міститься інформація, що в ці періоди суддею ухвалювалися судові рішення (за реєстраційними № 69966670, № 70014791, № 69871659, № 69773799, № 69773818, № 69773405, № 69772823, № 69802267, № 69871874, № 69802448, № 71734441, № 71702744, № 71734487, № 71734494, № 71734418, № 71734544, № 71734546, № 71734551, № 71734555, № 71749373, № 71749373, № 71734570, № 71832277, № 71833031, № 72117775, № 71833013, № 7261085, № 71832289, № 71734515, № 71734557, № 71832266, № 71832612, № 71832575, № 71832050, № 71832331, № 74366812, №76230021, № 76096002, № 99506007, № 99624066).
  2. ГРД також надала інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребує пояснень судді, оскільки є такою, що характеризує суддю та може бути використана під час його оцінювання, а саме:
    1. У деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016-2022 роки суддею задекларовано право власності дружини на ½ частини земельних ділянок площею 0,2 га (вартість 130 000 грн) та 0,25 га (вартість 129 000 грн) в селі Дзвінкове Васильківського району Київської області, придбаних у липні 2006 року. Крім того цього ж року дружиною придбано квартиру у м. Києві площею 64,4 кв. м за 223 681 грн. Тобто витрати на купівлю нерухомості за один рік перевищують доходи подружжя за три роки, оскільки відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків сукупний дохід сім’ї за 2004–2006 роки становив 230 000 грн.
    2. У деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016–2018 роки суддею задекларовано право власності дружини на ½ частини земельних ділянок площею 0,2 га (вартість на дату набуття права: 27 280 грн) та 0,25 га (вартість на дату набуття права: 28 316 грн) в селі Дзвінкове Васильківського району Київської області, придбаних у липні 2006 року, однак у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019–2020 роки вартість зазначених земельних ділянок змінена та становить 103 300 грн та 129 000 грн. Також змінена і дата набуття права власності на земельні ділянки з 03 червня 2006 року на 21 липня 2006 року.
    3. У деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016–2017 роки суддею задекларовано дату набуття права власності на квартиру в місті Києві площею 64,4 кв. м 18 вересня 2006 року, однак у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019–2020 роки дата набуття права власності змінена на 04 жовтня 2006 року.
    4. У деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016–2017 роки суддею задекларовано дату набуття права власності на квартиру в місті Києві площею 55,7 кв. м 15 травня 2002 року, однак у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019–2020 роки дата набуття права власності змінена на 17 травня 2002 року.
    5. Відповідно до суддівського досьє на дії судді за період 2016–2022 років надійшло 2 скарги, проте дисциплінарні справи не було відкрито.
    6. В анкеті судді від 20 червня 2018 року суддя серед осіб, які можуть дати рекомендацію, вказав колишнього першого заступника Генерального прокурора України Сторожука Дмитра Анатолійовича.
  3. Судді Слободянюку Б.К. запропоновано ознайомитись з Висновком від 03 грудня 2023 року та надати Комісії свої пояснення щодо викладених у ньому обставин.
  4. Комісією 26 грудня 2023 року отримано письмові пояснення судді щодо обставин, викладених у висновку.
  5. Суддя зазначив, що його дружина зареєстрована як фізична особа – підприємець, є керуючим партнером адвокатської компанії. Суддею надано копії податкових декларацій (звітності) дружини за 2003–2022 роки. Відповідно до зазначених декларацій (звітів) її дохід за 2003–2006 роки становив 1 359 153 грн (орієнтовно 236 965 доларів США), а за 2006–2022 роки – 10 830 277 грн (орієнтовно 667 242 доларів США).
    1. Крім того, суддя надав копії договорів купівлі-продажу квартир у 2007 році та у 2011 році, відповідно до яких дружиною 27 вересня 2007 року продано квартиру в місті Києві за 984 750 грн (орієнтовно 190 000 доларів США) та 23 грудня 2011 року продано квартиру в місті Києві за 655 122 грн (орієнтовно 82 000 доларів США).
    2. Вказані квартири придбано за інвестиційними програмами шляхом участі у Фонді фінансування будівництва АК «Київміськбуд» з фіксованою вартістю квадратного метра та можливістю розстрочення платежу, через 2–3 роки будинки введено в експлуатацію та реалізовано квартири за ринковою ціною.
    3. Квартира площею 55,7 кв. м придбана дружиною у 2002 році, тобто до реєстрації шлюбу, а тому це не може свідчити про його невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики.
    4. Автомобіль «Honda Civic» продано у 2017 році за 154 822 грн, а автомобіль «Honda Pilot» у червні 2022 року подаровано Міжрегіональному центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій з метою надання допомоги і сприяння в діяльності з розмінування території нашої країни.
  6. Стосовно земельної ділянки 0,0480 га в місті Вознесенськ суддя пояснив, що цю земельну ділянку успадкував його батько ОСОБА_1 після смерті його матері, відповідно і право власності оформлено на ОСОБА_1 (батько). Суддя наголошує, що в нього ніколи не було права власності на вказану земельну ділянку, а тому і відсутній обов’язок щодо декларування цього об’єкта нерухомості. Після смерті батька (19 вересня 2023 року) цю земельну ділянку успадкувала сестра – ОСОБА_2. Суддя зазначає, що надати підтверджувальні документи неможливо через тайну заповіту та здійснення нотаріальних дій.
    1. У деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, за 2015 рік право користування квартирою площею 106,1 кв. м в м. Києві зазначено в пунктах 25 та 31 розділу ІІІ як об’єкт, який перебуває в праві користування. Суддя зауважує, що право користування вказаною квартирою виникло у 2014 році.
    2. У деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016–2018 роки суддею не задекларовано вказаний об’єкт нерухомості внаслідок помилки, яка виявлена за результатами повної перевірки його декларації за 2017 рік (рішення НАЗК від 09 серпня 2019 року № 2449) та виправлена надалі в щорічних деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019­2022 роки, оскільки на момент перевірки декларацію за 2018 рік уже було подано.
  7. Суддя вказує, що проблема допущення судової тяганини залежить не тільки від судді чи учасників процесу, а й низки інших чинників. Вирішення цієї проблеми можливо не лише завдяки внесенню відповідних змін до законодавства, а й завдяки добросовісному виконанню сторонами своїх процесуальних обов’язків, які повинні забезпечуватись дієвим механізмом впливу, який в категорії справ про адміністративні правопорушення, зокрема тих, що наведені, законодавцем не передбачено. Проблеми виконання правопорушником своїх процесуальних обов’язків є більше соціальними, ніж правовими. Їх вирішення можливе в контексті підвищення загальної правосвідомості, праводисципліни громадян та в процесі правового виховання самого суспільства.
    1. Стосовно цієї проблеми висловлювався і Європейський суд з прав людини, вказуючи, що поняття розумного строку неможливо тлумачити як фіксовану кількість днів і у кожної справи є свій прийнятий строк.
    2. У судовій практиці судді (на той період), зважаючи на короткий період розгляду таких справ – 3 місяці (на відміну від теперішнього – 1 рік), одним із поширених способів уникнення відповідальності було ігнорування судових повісток, наслідком чого було недотримання судом принципу належного повідомлення сторін про час, дату, місце судового засідання, що своєю чергою є безумовною підставою для скасування судового рішення. Або ж, користуючись особистим знайомством із поштарем, адже в сільській місцевості всі один одного знають (куми, свати, брати, сестри тощо), правопорушник просив зробити помітку в судовій повістці «за даною адресою не проживає». Інший поширений спосіб – зловживання правопорушником чи його адвокатом своїми правами, зокрема: вмотивовані клопотання про відкладення судового засідання, про виклик свідків, про витребування додаткових матеріалів чи направлення протоколу на доопрацювання чи несподівана хвороба правопорушника в день проведення засідання тощо. Це призводило до закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності і суддя фактично був заручником ситуації, що не є наслідком безпідставного затягування або невжиття ним заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом, зважаючи на завантаженість суду, проблеми належного матеріально-технічного забезпечення, відсутність дієвого механізму застосування заходів примусу до осіб, що зловживають своїми процесуальними правами в категорії справ про адміністративні правопорушення.
    3. На сьогодні, законодавцем встановлено строк розгляду такої категорії правопорушень в 1 рік, а також передбачено процедуру розміщення на офіційній сторінці сайту суду оголошення про виклик до суду правопорушника, який вважається належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання з моменту розміщення відповідного повідомлення, що, на думку судді, унеможливить подібні зловживання з боку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності чи його захисником.
  8. Суддя також надав пояснення щодо зазначених у Висновках рішень за реєстраційними № 69871659, № 69773799, № 69773818, № 69773405, № 69772823, № 69802267, № 69871874, № 69802448, ухваленими в період з 18 вересня 2017 року до 30 жовтня 2017 року, повідомив, що наказами Сарненського районного суду Рівненської області був відкликаний з відпусток: наказом від 13 вересня 2017 року № 28 (на 1 робочий день 11 жовтня 2017 року), наказом від 11 жовтня 2017 року № 30 (на 1 робочий день 25 жовтня 2017 року) та наказом №31 від 26 жовтня 2017 року (на три робочі дні 26 жовтня 2017 року, 27 жовтня 2017 року та 30 жовтня 2017 року), та підтвердив вказаний факт копіями відповідних наказів. Дати рішень повністю збігаються із вказаним. Щодо зазначених рішень за реєстраційними № 69966670, № 70014791 суддя пояснив, що мала місце технічна описка в даті, до ЄДРСР їх надіслано судом 02 листопада 2017 року та 06 листопада 2017 року відповідно.
    1. Стосовно рішень, ухвалених під час навчання в період з 19 січня 2018 року до 02 лютого 2018 року та в період з 29 січня 2018 року до 02 лютого 2018 року, суддя повідомив про те, що з 19 січня 2018 року до 26 січня 2018 року згідно з табелем обліку робочого часу ці дні були робочими. Рішення за реєстраційними № 71734441, № 71702744, № 71734487, № 71734494, № 71734418, № 71734418, № 71734544, № 71734546, № 71734551, № 71734555, № 71749373, № 71749373, № 71734570, № 71832277, № 71833031, № 72117775, № 71833013, № 72610485, № 71832289, № 71734515, № 71734557, № 71832266, № 71832612, № 71832575, № 71832050, № 71832331, № 74366812 ухвалено до 27 січня 2018 року та після 02 лютого 2018 року. Навчання в Національній школі суддів України проводилось в період з 29 січня 2018 року до 02 лютого 2018 року.
    2. Стосовно 45 судових рішень, ухвалених з 04 червня 2018 року до 21 червня 2018 року, суддя повідомив, що наказом Сарненського районного суду Рівненської області від 17 травня 2018 року № 3 йому надано відпустку з 07 червня 2018 року до 21 червня 2018 року, а наказом Сарненського районного суду Рівненської області від 18 червня 2018 року № 5 – відкликано з відпустки з 19 червня 2018 року, що підтверджується відповідною копією наказу. Ці рішення ухвалено до 07 червня 2018 року та після 18 червня 2018 року, а за період з 07 червня 2018 року до 18 червня 2018 року рішення в ЄДРСР відсутні.
    3. Стосовно рішень за реєстраційними № 76230021, № 76096002, ухвалених у період з 01 серпня 2018 року до 14 серпня 2018 року, вказав, що мала місце технічна описка в даті рішення, до ЄДРСР їх надіслано судом 04 вересня 2018 року та 28 серпня 2018 року відповідно.
    4. Суддя зазначив, що у даті рішень за реєстраційними № 99506007, № 99624066, ухвалених у період з 06 серпня 2021 року до 15 серпня 2021 року так само мала місце технічна описка, до ЄДРСР їх надіслано судом 10 вересня 2021 року та 15 вересня 2021 року відповідно.
    5. Таким чином, суддя вважає, що наведені факти ухвалення рішень під час відпустки, перебування за кордоном чи на навчанні відсутні та жодним чином не підтверджуються.
  9. Суддя зауважує, що грошових коштів у дружини було достатньо для придбання земельних ділянок та квартири в місті Києві площею 64.4 кв. м та вказує, що придбання зазначених об’єктів нерухомості вчинено до реєстрації шлюбу.
    1. Стосовно фактів зазначення у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2016–2018 роки дати набуття права на земельні ділянки 0,2 га та 0,25 га у селі Дзвінкове 03 червня 2006 року, а у деклараціях за 2018–2020 роки – 21 липня 2006 року суддя пояснив, що вказані факти відповідають дійсності, ці помилки виявлено за результатами повної перевірки декларації за 2017 рік та зазначені у рішенні Національного агентства з питань запобігання корупції від 09 серпня 2019 року № 2449 (далі – Рішення від 09 серпня 2019 року № 2449), які надалі виправлено.
  10. Крім того, Національним агентством з питань запобігання корупції (Рішення від 09 серпня 2019 року № 2449) виявлено помилки і щодо зазначення дати набуття права власності на квартири в місті Києві площами 55,7 кв. м та 64,4 кв. м, які надалі виправлено.
  11. Стосовно наявності скарг суддя пояснив, що наразі у Вищій раді правосуддя перебуває 1 скарга, яка стосується незгоди з прийнятим судовим рішенням.
  12. Стосовно зазначення в анкеті судді від 20 червня 2018 року Сторожука Д.А. як особу, яка може дати рекомендацію, суддя пояснив, що ним бралась активна участь у подіях під час Революції Гідності як адвокатом, а координував роботу групи адвокатів Сторожук Д.А., який згодом став народним депутатом України та був призначений на посаду заступника Генерального прокурора України. Оскільки під час спільної діяльності Сторожуку Д.А. стали відомі його професійні здібності як юриста та особисті якості, тому він був вказаний в анкеті.

ІII. Зміст проведеної Комісією співбесіди із суддею.

  1. Співбесіду із Слободянюком Б.К. проведено 22 січня 2024 року.
  2. Після проголошення доповіді за результатами дослідження досьє судді надано можливість доповнити, уточнити чи спростувати озвучену інформацію.
  3. Члени Комісії послідовно обговорили із суддею показники щодо відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності, а також інші показники, оцінювання яких потребувало уточнення з метою прийняття остаточного рішення щодо відповідності судді займаній посаді.
  4. Під час співбесіди суддя вказав на таке:
    1. Під його головуванням ухвалювались постанови у справах про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП (далі – справа), провадження в яких були закриті на підставі статті 38 КУпАП у зв’язку з закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності, № 572/905/17, № 572/1202/17, № 572/1720/17, № 572/1463/17, № 572/2887/17, № 572/2961/17, № 572/769/18, № 572/1073/18, № 572/1940/18, № 572/2717/20.
    2. Здебільшого розгляд справ відкладався на інші дати через відсутність у матеріалах справи доказів належного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, відсутність самої особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також через неправильно зазначену в протоколі про адміністративне правопорушення адресу місця проживання особи, неможливість встановити дійсну адресу проживання особи, неправильно вказаний телефонний номер, за яким секретар судового засідання мав би можливість повідомити особу про дату, час та місце розгляду справи.
    3. Справа № 572/905/17 надійшла до суду 18 квітня 2017 року, призначалася до розгляду 6 разів, 27 квітня 2017 року відкладалась через неявку особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, 17 травня 2017 року та 31 травня 2017 року відкладалася для виклику свідків, двічі 23 червня 2017 року та 05 липня 2017 року відкладався розгляд справи за клопотаннями особи, яка притягалася до відповідальності, та її представника, 17 липня 2017 року ухвалено постанову про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
    4. Справа № 572/1202/17 надійшла до суду 27 липня 2017 року та призначена до розгляду 28 серпня 2018 року, у цьому ж судовому засіданні ухвалено постанову про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
    5. Справа № 572/1720/17 надійшла до суду 24 липня 2017 року та тричі призначалася до розгляду, 22 серпня 2017 року і 01 вересня 2017 року відкладалася у зв’язку із неявкою особи, що притягалася до адміністративної відповідальності. Постанову про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення ухвалено 17 листопада 2017 року.
    6. Справа 572/2887/17 надійшла в провадження судді 09 січня 2018 року, двічі призначалася до розгляду, 01 лютого 2018 року засідання не відбулося через відрядження судді до Львівського регіонального відділення Національної школи суддів України, 21 лютого 2018 року ухвалено постанову про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
    7. Справа № 572/1463/17 надійшла до суду 26 червня 2017 року, тричі призначалася до розгляду, 12 липня 2017 року та 14 серпня 2017 відкладалася через неявку особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, 17 листопада 2017 року ухвалено постанову про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
    8. Справа № 572/2961/17 надійшла до суду 04 грудня 2017 року, призначалася до розгляду 20 грудня 2017 року (відкладено за клопотанням особи, яка притягувалася до адміністративної відповідальності), 18 січня 2018 року (відкладено через неявку особи, яка притягувалася до адміністративної відповідальності), 01 лютого 2018 року засідання не відбулося через відрядження судді до Львівського регіонального відділення Національної школи суддів України. Постанову про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення ухвалено 21 лютого 2018 року.
    9. Справа № 572/769/18 надійшла до суду 21 березня 2018 року, тричі призначалася до розгляду, 16 травня 2018 року і 25 травня 2018 року розгляд справи відкладався за клопотанням особи, яка притягувалася до адміністративної відповідальності, 25 червня 2018 року ухвалено постанову про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
    10. Справа № 572/1073/18 надійшла до суду 19 квітня 2018 року, тричі призначалася до розгляду, 16 травня 2018 року і 25 травня 2018 року розгляд справи відкладався за клопотанням особи, яка притягувалася до адміністративної відповідальності. Постанову про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення ухвалено 17 липня 2018 року.
    11. Справа № 572/1940/18 надійшла до суду 09 липня 2017 року, призначалася до розгляду шість разів, 19 липня 2018 року відкладено за клопотанням особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, 30 липня 2018 року відкладено за клопотанням адвоката, 29 серпня 2018 року відкладено для виклику свідків, 10 вересня 2018 року відкладено для повторного виклику свідків, 04 жовтня 2018 року відкладено через зайнятість судді в кримінальній справі. Постанову про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення ухвалено 09 жовтня 2018 року.
    12. Справа № 572/2717/20 надійшла до суду 09 жовтня 2020 року неодноразово призначалася до розгляду, 10 листопада 2020 року та 03 грудня 2020 року відкладено через неявку особи, яка притягувалася до адміністративної відповідальності, 24 листопада 2020 року, 24 грудня 2020 року та 11 січня 2021 року відкладено за клопотанням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Постанову про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення ухвалено 28 січня 2021 року.
  5. Стосовно ухвалення судових рішень суддею під час перебування у відпустці, перебування за кордоном чи на навчанні суддею пояснено, що за реєстраційними № 69871659, № 69773799, № 69773818, № 69773405, № 69772823, № 69802267, № 69871874, № 69802448, № 71734441, № 71702744, № 71734487, № 71734494, № 71734418, № 71734544, № 71734546, № 71734551, № 71734555, № 71749373, № 71749373, № 71734570, № 71832277, № 71833031, № 72117775, № 71833013, № 7261085, № 71832289, № 71734515, № 71734557, № 71832266, № 71832612, № 71832575, № 71832050, № 71832331, № 74366812 ухвалювалися рішення під час перебування на робочому місці, оскільки 11 жовтня 2017 року, 25 жовтня 2017 року, 26 жовтня 2017 року, 27 жовтня 2017 року, 30 жовтня 2017 року, 19 червня 2018 року був відкликаний з відпусток. На підтвердження цього факту ним надано відповідні копії наказів Сарненського районного суду Рівненської області. Навчання у Львівському регіональному відділенні Національної школи суддів України проходило з 29 січня 2018 року до 02 лютого 2018 року, що підтверджується копією наказу Сарненського районного суду Рівненської області.
  6. Стосовно ухвалених судових рішень за реєстраційними № 69966670, № 70014714791, № 99506007, № 99624066, № 72630021, № 76096002, суддя зазначає, що мала місце технічна описка в даті рішення.
  7. На уточнююче запитання представника ГРД щодо підстав невиправлення описок у цих рішеннях суддя пояснив, що дізнався про такі помилки лише з Висновків. Оскільки у нього закінчилися повноваження судді, він не має можливості виправити вказані технічні помилки.
  8. Стосовно майнових питань, висвітлених у Висновках, суддя пояснив, що сукупний дохід дружини за 2003–2006 роки становив 1 359 153 грн (орієнтовно 236 965 доларів США), за 2003–2022 роки становив 10 830 277 грн (орієнтовно 667 242 доларів США), крім того, дружиною продано квартири у 2007 році за 984 750 грн (орієнтовно 190 000 доларів США) та у 2011 році за 655 122 грн (орієнтовно 82 000 США), а тому у неї було достатньо коштів для придбання майна та заощадження грошових коштів у сумі 237 000 доларів США. Також зауважив, що на підтвердження зазначених фактів ним надано копії податкових декларацій та договорів купівлі-продажу квартир.
    1. Суддя також звернув увагу на той факт, що Національним агентством з питань запобігання корупції здійснено повну перевірку його декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік та рішенням від 09 серпня 2019 року № 2449 встановлено, що відсутні правові підстави для встановлення ознак незаконного збагачення.
    2. Суддя не заперечував факт зазначення недостовірних відомостей у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016–2018 роки щодо дати набуття права власності та недекларування права користування квартирою в місті Києві площею 106.1 кв. м. Вказані порушення виявлено НАЗК під час перевірки, а надалі виправлено ним у деклараціях особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019–2022 роки.
    3. Суддя зауважив, що факт проживання у квартирі в місті Києві площею 106,1 кв. м ним відображено в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016–2018 роки в розділі 2.1. «Інформація про суб’єкта декларування», тобто будь-якого умислу щодо приховування вказаної інформації в нього не було.
  9. На запитання доповідача щодо порушення встановлених процесуальним законодавством строків внесення до ЄДРСР 1 045 судових рішень та оприлюднення судового рішення 30 вересня 2021 року у справі № 572/2062/20, тобто після закінчення повноважень судді (29 вересня 2021 року), суддя пояснив таке.
  10. Вказані строки порушувалися у зв’язку із великим навантаженням, недоліками у програмному забезпечені та суто технічними описками в датах документа. Наголосив, що порушення строків не призвело до порушення прав чи свобод сторін.
  11. Процесуальне рішення у справі № 572/2062/20 ухвалено 15 вересня 2021 року, тобто в межах його повноважень.

ІV. Правові підстави та загальний порядок проведення кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді.

  1. Згідно з підпунктом 4 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом.
  2. Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри» № 3511-IX) (далі – Закон № 1402) передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному Законом № 1402, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.
  3. За результатами такого оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а у випадках, передбачених цим Законом, - пленарний склад Комісії, ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, передбаченими Законом № 1402 для ухвалення рішення про підтвердження або про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
  4. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії або пленарного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Відмовою від проходження оцінювання судді на відповідність займаній посаді вважається систематична (тричі) неявка судді на будь-який з етапів такого оцінювання за відсутності для цього поважних причин або за відсутності інформації про причини неявки.
  5. Факт відмови судді від проходження оцінювання на відповідність займаній посаді встановлюється рішенням Комісії у пленарному складі. Під час ухвалення такого рішення у засіданні Комісії може брати участь представник Громадської ради доброчесності.
  6. У разі систематичної (тричі) неявки судді на будь-який з етапів оцінювання на відповідність займаній посаді Комісія може розглянути питання щодо відповідності такого судді займаній посаді за його відсутності.
  7. Згідно з частиною першою статті 83 Закону № 1402 кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.
  8. Відповідно до частини другої статті 83 Закону № 1402 критеріями кваліфікаційного оцінювання є:
  • компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);
  • професійна етика;
  • доброчесність.
  1. Частиною п’ятою статті 83 Закону № 1402 встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
  2. Завдання, підстави, порядок проведення та етапи кваліфікаційного оцінювання визначено главою 1 «Кваліфікаційне оцінювання суддів» розділу V «Кваліфікаційний рівень судді» Закону № 1402.
  3. З метою проведення оцінювання суддів на відповідність займаній посаді за визначеними законом критеріями Комісією затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) (далі – Положення).
  4. Пунктом 5 глави 6 розділу II Положення встановлено, що максимально можливий бал за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної) становить 500 балів, за критерієм професійної етики – 250 балів, за критерієм доброчесності – 250 балів. Отже, сума максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання за всіма критеріями дорівнює 1 000 балів.
  5. За змістом підпункту 5.1 пункту 5 глави 6 розділу ІІ Положення критерії компетентності оцінюються так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 300 балів, з яких: рівень знань у сфері права – 90 балів (підпункт 5.1.1.1); рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні – 120 балів (підпункт 5.1.1.2); ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність для кандидата на посаду судді – 80 балів (підпункт 5.1.1.3); діяльність щодо підвищення фахового рівня – 10 балів (підпункт 5.1.1.4); особиста компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.2); соціальна компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.3).
  6. Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0.
  7. Розділом ІІ Положенням встановлено, що відповідність судді кожному з критеріїв оцінюється за відповідними показниками, а саме:
    1. Відповідність критерію професійної компетентності визначається за показниками: рівень знань у сфері права (оцінюється на підставі результатів складання анонімного письмового тестування під час іспиту), рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні (оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту), ефективність здійснення правосуддя (оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, та співбесіди), діяльність щодо підвищення фахового рівня (оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, та співбесіди).
    2. Відповідність критерію особистої компетентності визначається за показниками особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як когнітивні якості особистості, емотивні якості особистості, мотиваційно-вольові якості особистості (оцінюється на підставі висновку про підсумки таких тестувань та за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди).
    3. Відповідність судді критерію соціальної компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості особистості, моральні риси особистості, чесність, порядність, розуміння та дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість (оцінюється на підставі висновку про підсумки тестувань та за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди).
    4. Відповідність судді критерію професійної етики визначається за показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених підпунктами 3, 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики. Ці показники оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди.
    5. Відповідність судді критерію доброчесності визначається за показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої Закону; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності.
  8. Оцінюючи відповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності, Комісія виходить із наступних засадничих положень.
  9. Пунктом 34 розділу ІІІ «Порядок проведення кваліфікаційного оцінювання» Положення передбачено, що рішення Комісії, ухвалене за результатами кваліфікаційного оцінювання, має містити підстави його ухвалення або мотиви, з яких Комісія дійшла таких висновків, а за наявності висновку Громадської ради доброчесності про непідтвердження відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності – також мотиви його прийняття або відхилення.
  10. Відповідно до пункту 120 параграфа 9 розділу ІІІ Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженим рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (в редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23) зі змінами, висновок або інформація Громадської ради доброчесності розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє судді (кандидата на посаду судді) на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики.
  11. Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у рішенні від 10 листопада 2021 року (справа № 9901/355/21), доброчесність – це необхідна морально-етична складова діяльності судді, яка, серед іншого, визначає межу і спосіб його поведінки, що базується на принципах об’єктивного ставлення до сторін у справах та чесності у способі власного життя, виконанні своїх обов’язків та здійсненні правосуддя.
  12. Сучасному словнику з етики, доброчесністю є позитивна моральна якість, зумовлена свідомістю і волею людини, яка є узагальненою стійкою характеристикою людини, її способу життя, вчинків; якість, що характеризує готовність і здатність особистості свідомо і неухильно орієнтуватись у своїй діяльності та поведінці на принципи добра і справедливості.
  13. Авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів, від осіб, які обіймають посади суддів та формують суддівський корпус. Саме тому важливо, щоб кандидат на посаду судді, як і суддя, не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки як у професійній діяльності, так і в особистому житті, яка може поставити під сумнів відповідність кандидата критерію доброчесності, що негативно вплине на суспільну довіру до судової влади у зв`язку з таким призначенням» (пункт 23 цього рішення).
  14. Статтею 1 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ З’їзду суддів України від 22 лютого 2012 року, встановлено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Відповідно до статті 3 цього кодексу саме суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб, на думку обізнаного та розсудливого стороннього спостерігача, його поведінка була бездоганною. Роз’яснюючи зазначені положення, Рада суддів України в Коментарі до Кодексу суддівської етики, затвердженому рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 1, відзначила, що суддя повинен уникати порушень етики та всього того, що виглядає як порушення етики, в усіх випадках його діяльності – як професійній, так і в приватній. Бездоганна поведінка суддів означає уникнення порушень норм етики та недопущення створення враження їх порушення. Враження порушення норм етики створюється, коли розважливі особи, яким стали відомі всі відповідні обставини, розкриті в ході резонансного їх з’ясування, можуть дійти висновку, що чесність, добросовісність, урівноваженість та професійна придатність судді поставлені під сумнів. Рада суддів України окремо наголосила на тому, що численними є ситуації, коли та чи інша дія прямо не заборонена законом, але є ризик такого сприйняття, формування враження, яке підірвало б довіру до суду.
  15. У Пояснювальній записці до проєкту Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», зазначено, що проєкт передбачає «спеціальні механізми оновлення суддівського корпусу, що дасть змогу досягти необхідного балансу між суспільними очікуваннями, з одного боку, та захистом індивідуальних прав, з іншого. Зокрема, за рекомендаціями Венеційської комісії та Директорату з прав людини Головного директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи, викладеними у Спільному висновку від 23 березня 2015 року (документ CDL-AD(2015)007), процедура кваліфікаційного оцінювання суддів, запроваджена в рамках Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», отримає відповідне конституційне закріплення.
  16. Так, відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюватимуться законом.
  17. Відповідна процедура здійснюватиметься виключно за вказаними критеріями та в порядку, визначеному Законом, з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд», та буде тим винятковим заходом, що застосовуватиметься до всіх суддів, про який зазначили експерти Венеціанської Комісії в Остаточному висновку від 26 жовтня 2015 року (документ CDL-AD(2015)027) і який «вимагає надзвичайної обережності: паралельне виконання різних процедур, що їх здійснюють різні органи, навряд чи забезпечить дотримання найвищих гарантій для тих суддів, що відповідають цим критеріям».
  18. Крім того, повноваження суддів, призначених на посаду строком на п’ять років до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», будуть припинені із закінченням строку, на який їх було призначено. Такі судді можуть бути призначені на посаду судді у порядку, визначеному законом. Надалі на посаду судді призначатимуться особи, які відповідатимуть усім вимогам, передбаченими змінами до Конституції України, з урахуванням певних особливостей (наприклад, без необхідності таким особам проходити навчання в Національній школі суддів, якщо особа вже працювала суддею протягом п’яти років, тощо).
  19. За пропозицією Венеційської комісії, викладеною в Остаточному висновку від 26 жовтня 2015 року (документ CDL-AD(2015)027), у Перехідних положеннях законопроєкту передбачено, що у випадку реорганізації чи ліквідації окремих судів, утворених до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», судді цих судів мають право подати заяву про відставку або заяву про участь у конкурсі на іншу посаду в порядку, визначеному законом. Особливості переведення судді на посаду в іншому суді можуть бути визначені законом.
  20. Таким чином, запропоновані механізми дадуть змогу якісно оновити судову систему без ризику зупинення її функціонування, не створюючи при цьому істотних перешкод, які могли б спричинити порушення права особи на доступ до правосуддя».
  21. Так само, ухвалюючи Закон № 1402, законодавець в Пояснювальній записці до відповідного законопроєкту сформулював легітимну мету закону – здійснення трансформації системи судоустрою та оновлення суддівського корпусу відповідно до суспільних очікувань. Законодавець окремо звернув увагу на те, що до завдань законопроєкту також належить подолання корупційних ризиків при здійсненні суддею правосуддя та очищення судової системи від недоброчесних суддів.
  22. Відповідно до рішення Великої Палати Верховного Суду від 04 листопада 2020 року (справа № 200/9195/19-а) із запровадженням судової реформи та набранням чинності Законом № 1402 для утвердження незалежності судової влади, зокрема, шляхом її деполітизації, для посилення відповідальності судової влади перед суспільством, а також для запровадження належних конституційних засад кадрового оновлення суддівського корпусу було запроваджено необхідність проходження суддями кваліфікаційного оцінювання. Запровадження кваліфікаційного оцінювання суддів було зумовлене істотною метою, що полягала у відновленні довіри до судової влади в Україні. Зміни, запроваджені в судовій системі України у зв`язку з її реформуванням, були схвалені світовою спільнотою, у тому числі Венеційською комісією (пункти 98–99 цього рішення).
  23. Водночас Комісія зважає і на те, що навіть у разі, коли втручання у приватне життя здійснюється відповідно до закону, відповідає легітимній меті та є необхідним у демократичному суспільстві, встановлення невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності має своїм наслідком звільнення з посади, що є серйозним, якщо не найсерйознішим заходом, який може бути застосовано до особи. Отже, застосування такого заходу, який негативно позначається на приватному житті судді, вимагає пошуку справедливої рівноваги між інтересами суспільства загалом та правом судді на приватність.
  24. І хоча Комісія виходить із презумпції, що суддя відповідає критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності як особа, яка згідно з Бангалорськими принципами поведінки суддів за родом своєї роботи вважається гарантом верховенства права, ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання судді.
  25. Процедура кваліфікаційного оцінювання на відповідність (невідповідність) судді займаній посаді є одноразовою процедурою, спрямованою на перевірку відповідності всіх суддів критеріям компетентності (професійної, особистої, соціальної тощо), професійної етики та доброчесності з метою відновлення та підвищення суспільної довіри до судової влади в Україні, і проводиться за правилами кваліфікаційного оцінювання суддів. Ця процедура, як вже зазначалось вище, була запроваджена у відповідь на ймовірну присутність в судовій владі некомпетентних та недоброчесних суддів.
  26. З огляду на вказане, кваліфікаційне оцінювання здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (далі – КО на здатність) та оцінювання відповідності судді займаній посаді (далі – КО на відповідність) – не є тотожними процедурами, не зважаючи на однакові правила їх проведення.
  27. КО на здатність здійснюється з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Це «стандартна» процедура в межах суддівської кар’єри, що дає підстави для переходу судді з нижчої до вищої інстанції або зміни спеціалізації.
  28. КО на відповідність – особлива процедура, встановлена Конституцією України (підпункт 4 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення»). Вона стосується всіх суддів, яких на момент набрання чинності конституційними змінами 2016 року призначено на посаду строком на п’ять років або обрано на посаду безстроково. Тобто всі особи, які на той момент були суддями, несуть конституційний обов’язок проходження КО на відповідність.
  29. Вочевидь основними відмінностями цих процедур є:

темпоральний характер (КО на відповідність є одноразовою ad hоc процедурою, тоді як КО на здатність є повторюваним процесом із можливістю проходження суддею цієї процедури необмежену кількість разів);

мета (КО на здатність має на меті визначення найкращих кандидатів на посади суддів апеляційних судів, вищих спеціалізованих судів та Верховного Суду, тоді як мета КО на відповідність полягає у визначенні відповідності осіб, які вже володіють статусом судді, займаним посадам);

наслідки (негативним наслідком КО на відповідність є звільнення судді з посади, а КО на здатність – припинення участі в конкурсі).

  1. Велика Палата Верховного Суду у рішенні від 16 червня 2022 року у справі № 9901/57/19 підкреслила відмінність між процедурами кваліфікаційного оцінювання та притягнення до дисциплінарної відповідальності: «Інформація із суддівського досьє використовується під час проведення кваліфікаційного оцінювання суддів для цілей встановлення відповідності його займаній посаді судді чи продовження кар’єри з метою зайняття посади в іншому суді. Використання інформації про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності є формою (елементом) охоплення і застосування значеннєвих обставин, котрі за професійними та морально-етичними ознаками характеризують здатність позивача бути суддею. Потрібно ще раз нагадати, що кваліфікаційне оцінювання за законом не є дисциплінарним провадженням; це, попри певну схожість, сутнісно різні, відмінні процедури. На стадії кваліфікаційного оцінювання відповідний компетентний орган не встановлює і не кваліфікує наявності в діях судді ознак складу дисциплінарного проступку, що є обов`язковою складовою процедури дисциплінарного провадження. На цій стадії відбувається оцінювання фактів (явищ) минулої поведінки судді в сенсі виявлення і визначення [нових] якостей (характеристик, ознак чи рис) судді, на підставі яких формується висновок про його здатність бути суддею» (пункт 18 цього рішення).
  2. Пунктом 15 цього рішення встановлені критерії оцінки судді за процедурою КО на відповідність: «Мета, процедура та правові наслідки кваліфікаційного оцінювання суддів чітко визначені та врегульовані Конституцією України, законами № 1402-VIII та № 1798-VIII. Положення цих законів, що регулюють спірні правовідносини, є зрозумілими, точними і передбачуваними. Цим законодавством, зокрема, передбачена можливість звільнення судді в тому випадку, коли об`єктивні результати його оцінювання прямо підтверджують нездатність чи небажання судді виконувати свої обов`язки на мінімально прийнятному рівні».
  3. З огляду на викладене звільнення судді з посади за результатами КО на відповідність можливе за таких умов: 1) результати оцінювання мають відповідати критерію об’єктивності; 2) ці результати мають прямо підтверджувати нездатність або небажання судді виконувати свої обов’язки; 3) межа допустимості поведінки судді як такого, що відповідає займаній посаді, визначена як «мінімально прийнятний рівень» з урахуванням правил кваліфікаційного оцінювання, вимог до поведінки судді, визначених законом та зазначеними вище правилами професійної етики.
  4. У справі «Джоджай проти Албанії» (Xhoxhaj v. Albania) ЄСПЛ зазначено, що звільнення з посади є серйозним, якщо не найсерйознішим дисциплінарним покаранням, яке може бути застосовано до особи. Застосування такого заходу, який негативно позначається на приватному житті людини, вимагає розгляду переконливих доказів, що стосуються етичних норм, доброчесності та професійної компетентності людини (пункт 403 рішення в справі «Джоджай проти Албанії»).
  5. Комісія бере до уваги, що відповідно до частини дев’ятої статті 69 Закону № 1402 кандидат на посаду судді відповідає критерію доброчесності, якщо відсутні обґрунтовані сумніви у його незалежності, чесності, неупередженості, непідкупності, сумлінності, у дотриманні ним етичних норм, у його бездоганній поведінці у професійній діяльності та особистому житті, а також щодо законності джерел походження його майна, відповідності рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата на посаду судді його попередньому статусу.
  6. Зважаючи на наведені вище відмінності між процедурами кваліфікаційного оцінювання, Комісія виходить із більш високих вимог до спростування презумпції доброчесності судді порівняно із кандидатом на посаду судді з урахуванням змісту критерію доброчесності, визначеного законодавцем у статті 69 Закону № 1402.
  7. Відповідно до пункту 10 частини сьомої статті 56 Закону № 1402 суддя зобов’язаний підтверджувати законність джерела походження майна у зв’язку з проходженням кваліфікаційного оцінювання або в порядку дисциплінарного провадження щодо судді, якщо обставини, що можуть мати наслідком притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, викликають сумнів у законності джерела походження майна або доброчесності поведінки судді.
  8. У сукупності із положеннями розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402, у тому числі щодо наслідків відмови від проходження кваліфікаційного оцінювання, Комісія тлумачить цю норму як обов’язок судді взяти у ньому участь шляхом, зокрема, активної реалізації права бути заслуханим в контексті сумнівів Комісії, які можуть виникнути під час дослідження досьє та/або проведення співбесіди.
  9. Таким чином, у разі наявності в Комісії обґрунтованого сумніву у відповідності судді критеріям компетентності, професійної етики або доброчесності спростування такого сумніву відбувається як результати реалізації Комісією наданих їй законом повноважень, так і шляхом складання суддею кваліфікаційного іспиту, проходження тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, а також надання Комісії чітких та переконливих доказів під час дослідження досьє та проведення співбесіди.
  10. Відповідно до пунктів 1, 2 глави 6 розділу II Положення встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
  11. Відповідно до пункту 37 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року (справа № 9901/623/18) установлена легітимна мета дій Комісії щодо з’ясування відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Вищої кваліфікаційної суддів України за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання.

V. Результати оцінювання Комісією відповідності судді займаній посаді за критерієм професійної компетентності.

  1. Пунктом 1 глави 2 розділу II Положення передбачено, що відповідність судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рівень знань у сфері права; рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні; ефективність здійснення правосуддя; діяльність щодо підвищення фахового рівня.
  2. Згідно з абзацом шостим пункту 2 глави 2 розділу II Положення рівень знань у сфері права оцінюється на підставі результатів складення анонімного письмового тестування під час іспиту.
  3. Абзацом тринадцятим пункту 3 глави 2 розділу II Положення передбачено, що рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту.
  4. За результатами складення анонімного письмового тестування суддя набрав 78,75 бала, за виконання практичного завдання – 89 балів. Отже, за вказаними показниками суддя набрав 167,85 бала.
  1. Ефективність здійснення правосуддя Комісією оцінено за результатами перевірки інформації, яка міститься в суддівському досьє, та проведеної співбесіди шляхом дослідження загальної кількості розглянутих суддею справ, кількості скасованих та змінених судових рішень, підстав скасування та/або зміни судових рішень, дотримання строків розгляду справ, судового навантаження порівняно з іншими суддями у відповідному суді, а також інших передбачених пунктом 4 глави 2 розділу II Положення релевантних засобів встановлення цього показника.
  2. Слободянюку Б.К. у Сарненському районному суді Рівненської області не визначено спеціалізації, однак надано повноваження слідчого судді. Суддею за період з 16 грудня 2016 року до 29 вересня 2021 року розглянуто 2 211 справ та 1 666 матеріалів (всього 3 877 справ і матеріалів).
  3. Загальний показник судового навантаження Слободянюка Б.К. за період з 16 грудня 2016 року до 29 вересня 2021 року дорівнював показникам судового навантаження на одного суддю Сарненського районного суду Рівненської області.
  4. Стосовно судових рішень, ухвалених суддею Слободянюком Б.К. встановлено, що судом апеляційної інстанції скасовувались та змінювались судові рішення у кримінальних, цивільних та адміністративних справах, а також у справах про адміністративні правопорушення. Судові рішення скасовано здебільшого з підстав порушення суддею норм процесуального права.
  1. Матеріали досьє не містять інформації про рішення, постановлені за участі судді Слободянюка Б.К., які були предметом розгляду міжнародними судовими установами та іншими міжнародними організаціями, за результатами яких було встановлено порушення Україною міжнародно-правових зобов’язань.
  2. Стосовно наявності скарг на дії судді Слободянюка Б.К. встановлено, що до Вищої ради правосуддя (далі – ВРП) у 2016–2022 роках надійшло 3 скарги.
  3. Суддею Слободянюком Б.К. несвоєчасно направлялись судові рішення до ЄДРСР, проте строки такої несвоєчасності внесення судових рішень за результатом розгляду справ не є суттєвими з урахуванням судового навантаження судді.
  4. Суддею Слободянюком Б.К. із порушенням строків розгляду справ, встановлених законодавством, розглянуто 181 справу та 60 матеріалів, однак з урахуванням судового навантаження судді та кількості розглянутих справ можливе таке порушення. Комісією також враховано, що суддя був слідчим суддею.
  5. У підсумку Комісія дійшла висновку, що ефективність здійснення правосуддя суддею Слободянюком Б.К. необхідно оцінити в 50 балів.
  6. Діяльність судді щодо підвищення фахового рівня Комісією оцінено за результатами перевірки інформації, яка міститься в суддівському досьє, та співбесіди шляхом дослідження даних про підготовку та підвищення кваліфікації судді впродовж перебування на посаді, участь у професійних заходах (дискусіях, круглих столах, конференціях тощо), наявності в судді публікацій у сфері права, наукового ступеня, а також інших передбачених пунктом 5 глави 2 розділу II Положення засобів встановлення цього показника, що можуть бути застосовні у конкретному випадку. Комісія дійшла висновку, що показник діяльності судді щодо підвищення фахового рівня оцінюється у 5 балів.

VI. Результати оцінювання Комісією відповідності судді займаній посаді за критерієм особистої компетентності.

  1. Згідно з пунктом 6 глави 2 розділу II Положення відповідність судді критерію особистої компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як когнітивні якості особистості, емотивні якості особистості, мотиваційно-вольові якості особистості, і оцінюється на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, і співбесіди.
  2. Комісією встановлено, що Слободянюк Б.К. пройшов тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності. На підставі аналізу висновку, дослідження інформації, що міститься в суддівському досьє, та співбесіди за критерієм особистої компетенції суддя здобув 59 балів.

VII. Результати оцінювання відповідності судді займаній посаді за критерієм соціальної компетентності.

  1. Згідно з пунктом 7 глави 2 розділу II Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості особистості, моральні риси особистості, чесність, порядність, розуміння і дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість, і оцінюються на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди.
  2. За результатами дослідження інформації, яка міститься в матеріалах суддівського досьє, та співбесіди із суддею, ураховуючи вказані показники, Комісія вважає, що за критерієм соціальної компетентності суддя набрав 72 бали.
  3. У підсумку за критерієм компетентності (професійної, особистої та соціальної) суддя Слободянюк Б.К. набрав 353,75 бала.

VIII. Результати оцінювання судді на відповідність займаній посаді за критеріями професійної етики та доброчесності.

  1. Як встановлено пунктами 8–9 глави 2 розділу II Положення, відповідність судді критерію професійної етики та доброчесності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; дотримання суддівської етики, наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5–12, 13, 15–19 частини першої статті 106 Закону, та інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності.
  2. Ці показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, зокрема:

1) інформації, наданої центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, органом державного фінансового контролю в Україні, іншими органами державної влади;

2) декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

3) результатів перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (за наявності);

4) декларації родинних зв’язків судді та декларації доброчесності судді;

5) результатів регулярного оцінювання;

6) результатів перевірки декларації родинних зв’язків судді та декларації доброчесності судді (за наявності);

7) висновків або інформації ГРД (за наявності);

8) іншої інформації, що включена до суддівського досьє.

  1. Дослідивши інформацію, яка міститься в матеріалах суддівського досьє, Комісія не виявила відомостей про невідповідність витрат і майна судді та членів сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам, невідповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції, вимогам стосовно політичної нейтральності, про недотримання Кодексу суддівської етики та обставини, передбачені підпунктами 1, 2, 3, 5–12, 13, 15–19 частини першої статті 106 Закону. До дисциплінарної відповідальності суддя Слободянюк Б.К. не притягувався.
  2. Однак Комісією враховано факт декларування Слободянюком Б.К. недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік, встановлений Національним агентством з запобігання корупції (рішення від 09 серпня 2019 року № 2449).
  3. У матеріалах суддівського досьє відсутні відомості щодо притягнення судді Слободянюка Б.К. до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність та наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення ним правосуддя.
  4. Даних щодо невідповідності судді Слободянюка Б.К. антикорупційному критерію Комісією під час дослідження досьє не встановлено.
  5. Аналіз обставин, викладених у Висновках, та пояснень судді. У своїх Висновках ГРД зазначає, що суддя безпідставно не задекларував своє майно, сумнівними є походження заощаджень у розмірі 237 000 доларів США, а також вказує на помилки у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016–2018 роки.
    1. Комісія вважає, що копії податкових декларацій дружини судді за 2003–2022 роки підтверджують факт наявності коштів у його родини для придбання об’єктів нерухомості та накопичення грошових активів у вказаному розмірі.
    1. Комісією також враховано факт проведення Національним агентством з запобігання корупції повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування, за 2017 рік (рішення від 09 серпня 2019 року № 2449, у якому зазначено, що відсутні правові підстави для встановлення ознак незаконного збагачення).
    2. Комісією враховано факт встановлення Національним агентством з питань запобігання корупції зазначення Слободянюком Б.К. недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік. Хоча ознак правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 1726 КУпАП та статті 3661 Кримінального кодексу України, не виявлено, Комісією оцінюється ця інформація в сукупності з іншими відомостями.
  2. На думку ГРД, невмотивоване порушення строків розгляду справ може сприяти формуванню у суспільстві думки про безкарність порушників, породжувати сумніви в чесності та непідкупності судових органів, негативно впливати на авторитет суду.
  3. Не надаючи оцінку судовим рішенням, Комісія зазначає, що відповідно до статей 6, 7 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ з’їзду суддів України від 22 лютого 2012 року, суддя повинен виконувати свої професійні обов’язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику. Суддя повинен старанно й неупереджено виконувати покладені на нього обов’язки та вживати заходів для поглиблення своїх знань та вдосконалення практичних навичок.
  4. Комісія беззастережно підтримує положення Коментаря до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 1, у частині того, що довіра з формуванням суспільної думки націлена на правомірні очікування з боку громадськості певної моделі поведінки від суддів, що втілюється в ефективному відправленні судочинства та виступає мірою реалізації завдань справедливого суду.
  1. Комісія відзначає, що мети юридичної відповідальності не буде досягнено, якщо особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, систематично не притягатимуться до адміністративної відповідальності через сплив строків накладення адміністративного стягнення.
  2. Водночас Комісія звертає увагу, що суди здебільшого прагнуть враховувати пункт 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14, відповідно до якого суди повинні неухильно виконувати вимоги статті 268 КУпАП щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності зазначеної особи це можливо лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду і якщо від неї не надійшло клопотання про його відкладення.
  3. Суддя фактично поставлений перед вибором забезпечити досягнення в таких випадках мети юридичної відповідальності, за наявності для цього відповідних підстав, чи порушити право особи на ефективну участь у процесі щодо неї, яке, як правило, включає не тільки право бути присутнім, але й слухати та стежити за провадженням. Особа також повинна мати можливість, серед іншого, пояснити свою версію подій, вказати на будь-які заяви, з якими вона не згодна, та поінформувати про будь-які факти, на свій захист.
  4. Розглядаючи справи, в яких національні суди поставали перед подібним вибором, Європейський суд з прав людини в пункті 39 постанови у справі «KASTE AND MATHISEN v. NORWAY» (заяви №№ 18885/04, 21166/04) відзначив: якби співобвинувачений міг би бути поставлений у положення, коли він або вона зможуть «заблокувати обвинувачення стосовно себе», не відповідаючи на запитання, то це могло б перешкодити дотриманню розумної вимоги щодо часу, що міститься в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У зв’язку з цим Комісія додатково зазначає, що за усталеною практикою Страсбурського суду вирішальним є те, чи свідчать факти справи однозначно про те, що заявник був достатньо обізнаний про можливість здійснення прав, гарантованих Конвенцією, в контексті конкретного провадження, порушеного проти нього, і чи може він вважатись таким, що відмовився від свого права з’являтися в суді (2 постанови у справі «STOYANOV v. BULGARIA», заява № 39206/07).
  5. Комісія наголошує, що положення статті 256 КУпАП дають достатні підстави для твердження про те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, з моменту складання протоколу про адміністративне правопорушення є обізнаною про можливість здійснення прав, гарантованих КУпАП у контексті конкретного провадження, порушеного проти неї, та щодо самого провадження.
  6. Таким чином, суддя має забезпечити рівновагу між суспільним та приватним інтересом при вирішені подібних справ та насамперед докласти всіх розумних заходів для повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи і в разі потреби відкласти розгляд відповідної справи в межах строків накладення адміністративного стягнення, не допустивши при цьому «штучного блокування» досягнення мети адміністративної відповідальності (за наявності для цього підстав), забезпечивши таким чином ефективне відправлення судочинства.
  7. Отже, неодноразові виклики особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з метою забезпечення її права «бути почутою» самі по собі не можуть і не повинні розглядатись як допущення неефективного відправлення судочинства. Однак у всіх випадках, коли це призводить до звільнення особи від адміністративної відповідальності через сплив строків накладення адміністративного стягнення, такі випадки мають бути оцінені Комісією під час встановлення відповідності судді критерію професійної етики, ураховуючи системність таких дій судді, навантаження судді, наявність фінансової та технічної можливості суду забезпечити повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи, а також процесуальну поведінку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (або її представника).
  8. Зазначені в пункті 32 цього рішення обставини не відповідають інформації, наданій Сарненським районним судом Рівненської області від 10 січня 2024 року, та обліково-статистичним карткам справ, а тому Комісією оцінюються критично пояснення судді.
  9. Стосовно пунктів 33–35 цього рішення Комісія вважає пояснення судді прийнятними та такими, що підтверджують факти ухвалення ним рішень у робочий час.
  10. Зазначені в пунктах 117-133 обставини оцінюються Комісією на відповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності в сукупності з іншими відомостями.
    1. Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності в межах критерію професійної етики оцінено за показниками: розуміння і дотримання правил та норм, здатність відстоювати власні переконання, дисциплінованість, повага до інших.
    2. На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісією оцінено цей показник у 70 балів.
    3. Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності в межах критерію доброчесності оцінено за показниками: чесність і порядність, відсутність контрпродуктивних дій, відсутність схильності до зловживань.
    4. На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісією оцінено цей показник у 70 балів.
    5. Відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених підпунктами 3, 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики, оцінено за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
    6. Відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої статті 106 Закону; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; інші дані, які можуть указувати на відповідність судді критерію доброчесності, оцінено за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
  11. Комісія під час проведення співбесіди додатково оцінила показники професійної етики та доброчесності в 90 балів кожний.

ІX. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання судді.

  1. За результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Сарненського районного суду Рівненської області Слободянюк Б.К. набрав 673,75 бала, що становить більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.

Критерії

Показники

Бал за показник

Бал за критерій

Професійна компетентність

Рівень знань у сфері права

78,75

222,75 

Рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні

89

Ефективність здійснення правосуддя

50

Діяльність щодо підвищення фахового рівня

5

Особиста компетентність

Когнітивні, емотивні, мотиваційно-вольові якості особистості

59

59

Соціальна компетентність

Комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості та моральні риси особистості

72

72

Професійна етика

Показники професійної етики

90

160

Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності

70

Доброчесність

Показники доброчесності

90

160

Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності

70

Всього

673,75

Ураховуючи викладене, керуючись підпунктом 4 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, статтями 83–86, 88, 93, 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

Визначити, що суддя Сарненського районного суду Рівненської області Слободянюк Борис Костянтинович за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрав 673,75 бала.

Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання щодо відповідності судді Сарненського районного суду Рівненської області Слободянюка Бориса Костянтиновича займаній посаді.

Головуючий                                                                                                       Віталій ГАЦЕЛЮК

Члени Комісії:                                                                                                    Олег КОЛІУШ

                                                                                                                            Руслан МЕЛЬНИК

Файл no_26ko-24_vid_22.01.2024.docx

 

Повернутись до розділу Система обліку публічної інформації