Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:
головуючого – Андрія ПАСІЧНИКА (доповідач),
членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Віталія ГАЦЕЛЮКА Романа КИДИСЮКА, Надії КОБЕЦЬКОЇ, Олега КОЛІУША, Володимира ЛУГАНСЬКОГО, Руслана МЕЛЬНИКА, Олексія ОМЕЛЬЯНА, Романа САБОДАША, Руслана СИДОРОВИЧА, Галини ШЕВЧУК,
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Вікторії ПАРНЕНКО,
представника Громадської ради доброчесності Олени ТРИБУШНОЇ,
розглянувши питання про підтвердження здатності кандидата на посаду судді Парненко Вікторії Станіславівни здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії
від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
І. Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних адміністративних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.
1. Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
2. Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).
3. Згідно з частиною другою статті 793 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
4. Частиною другою статті 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Визначено критерії кваліфікаційного оцінювання: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
5. Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). Пунктами 1.3–1.4 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.
6. Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних адміністративних судах.
7. Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією з підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.
8. 26 грудня 2023 року звернулася до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України надійшла заява Парненко Вікторії Станіславівни про допуск її до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного адміністративного суду, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року, як особи, яка відповідає вимогам пункту 3 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
ІІ. Стислий опис проходження першого та другого етапів кваліфікаційного оцінювання.
9. Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04 березня 2024 року № 105/ас-24 Парненко В.С. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів.
10. Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1–2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.
11. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
12. Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
13. Рішенням Комісії від 23 жовтня 2024 року № 333/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду.
14. Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 19/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 16 січня 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.
15. Рішеннями Комісії від 12 березня 2025 року № 48/зп-25 та № 49/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 24 та 25 лютого 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів.
16. Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
17. Згідно з пунктом 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
18. З огляду на зазначене Парненко В.С. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23: 1) когнітивні здібності – 55,9 бала; 2) знання історії української державності 40 балів; 3) знання у сфері права та зі спеціалізації суду 149 балів; 4) здатність практичного застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації 119 балів. Загальний результат за критерієм професійної компетентності становить 363,9 бала.
19. Згідно з рішенням Комісії від 12 березня 2025 року № 49/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) допущено 67 кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Парненко В.С. Цим рішенням установлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться у складі Першої палати Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
20. Комісія 11 квітня 2025 року звернулась до кандидатів на посади суддів в апеляційних адміністративних судах (лист № 21-2602/25) з пропозицією надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність зазначеним критеріям особистої та соціальної компетентності. Водночас увагу кандидатів було звернуто на пункт 5.6 розділу 5 Положення про кваліфікаційне оцінювання, яким визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання: особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала).
21. Кандидатом Парненко В.С. 28 квітня 2025 року надіслано до Комісії пояснення та докази. У своїх поясненнях кандидат навела інформацію, яка на її думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «рішучість та відповідальність», «безперервний розвиток» та показникам критерію соціальної компетентності: «ефективна комунікація», «ефективна взаємодія», «стійкість мотивації», «емоційна стійкість».
22. До Комісії 06 червня 2025 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Парненко В.С. критеріям доброчесності та професійної етики. З метою сприяння своєчасному ознайомленню із висновком ГРД Комісією надіслано кандидату його електронну та запропоновано надати пояснення та копії підтверджувальних документів за наявності.
- Підставою для висновку слугували виявлені ГРД обставини.
- Кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «чесність» (зокрема, академічна доброчесність – пункт 18 Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджених рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Єдині показники).
- Так, ГРД встановила, що у 2016 році кандидат захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему: «Адміністративна відповідальність фізичних та юридичних осіб країн Європейського Союзу в Україні».
- У 2016 році на співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання кандидат не могла пригадати прізвища свого наукового керівника (назвала ім’я іншої особи), опонента, теми дисертаційної роботи, значення терміна «acquis communautaire», який безпосередньо стосувався теми її дисертації, та інших деталей. Ці обставини привернули увагу профільних засобів масової інформації, які стежили за перебігом переатестації суддів у 2016 році.
- Кандидат 11 червня 2025 року надала пояснення на висновок ГРД, у яких зазначила, що під час співбесіди перехвилювалася та розгубилася. Стосовно терміна «acquis communautaire» кандидат повідомила, що на співбесіді цей термін було озвучено з порушенням транскрипції та вимови французькою мовою, тому вона не надала коректної відповіді на запитання.
- ГРД зазначила, що у своїй дисертаційній роботі кандидат майже не посилається на західні джерела. Натомість серед зарубіжних джерел багато радянських та російських, що, на думку ГРД, було неетичним з огляду на російсько-українську війну, яка тривала з 2014 року, а також не корелювало з темою роботи, важливість якої обґрунтовувалась процесом євроінтеграції України.
- Кандидат пояснила, що такі джерела використовувались нею, щоб навести негативні приклади змісту інституту адміністративної відповідальності та надалі уникнути впровадження таких негативних складових в національну правову систему.
- ГРД також вказала, що тема дисертації не належала до сфери професійного інтересу кандидата (на той момент судді) і не була актуальною, оскільки була написана на основі вже застарілих джерел.
- У своїх поясненнях кандидат заперечила наведене твердження, зазначивши, що тема дисертації, тісно пов’язана з її діяльністю як судді, була актуальною на момент дослідження. Робота містить елементи наукової новизни, такі як ланки теоретичних визначень певних понять та практичні рекомендації щодо кодифікації законодавства про адміністративну відповідальність юридичних осіб, що може бути проведена на базі чинного Кодексу України про адміністративні правопорушення.
- Наукова робота кандидата містить ознаки плагіату. Зокрема, у декількох абзацах дисертації (с. 65–66) вона повністю копіює текст, який міститься в статті Кареби М.С. «ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ІНОЗЕМЦІВ ТА ОСІБ БЕЗ ГРОМАДЯНСТВА В УКРАЇНІ». Водночас, як зазначає ГРД, у науковій роботі Парненко В.С. очевидна спроба приховати факт плагіату за рахунок зміни порядку відображення тексту.
- Кандидат пояснила, що на момент захисту дисертації були застосовані всі правові та технічні інструменти для перевірки її академічної доброчесності. Стосовно посилання ГРД на копіювання тексту статті Кареби М.С. вона зазначила, що у відкритих інтернет-джерелах взагалі відсутнє посилання на таку особу як Кареба М.С.
- Відповідно до висновку ГРД кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками «Незалежність» та «Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті» (пункти 15, 17 Єдиних показників).
- ГРД встановлено, що кандидата пов’язували родинні та інші неформальні зв’язки з деякими персонами у судовій системі, які могли впливати на її кар’єру та використовуватись в особистих цілях.
- Так, колишній чоловік кандидата ОСОБА_1 працював на посаді начальника відділу нотаріату в Головному управлінні юстиції у Дніпропетровській області і був звільнений із займаної посади у 2014 році за угодою сторін відповідно до пункту 1 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України. У позові позивач вказав, що він не мав наміру звільнятися з посади, проте був змушений написати заяву про звільнення під тиском обставин. Позивач вимагав поновити його на посаді і сплатити йому компенсацію за час вимушеного прогулу.
- На посаді його поновила суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ніколайчук С.В. (справа № 804/3115/14). У цьому суді на той момент працювала і кандидат. Сторони у справі і сама суддя Ніколайчук С.В. не заявляли відводів.
- Водночас чоловік кандидата 26 лютого 2014 року та 27 лютого 2014 року подав до суду одночасно чотири позови про визнання протиправним наказу про його звільнення. Всі вони були розподілені на різних суддів, серед яких була і Ніколайчук С.В. У трьох інших справах позивач надіслав до суду заяви про відкликання позовних заяв. Таким чином, справу про визнання наказу про його звільнення розглядала саме Ніколайчук С.В.
- Ці обставини, на думку ГРД, мають ознаки маніпулювання системою авторозподілу.
- Справу колишнього чоловіка кандидата було розглянуто у вкрай короткі терміни. ОСОБА_1. звернувся з адміністративним позовом 27 лютого 2014 року (четвер), наступного дня (28 лютого 2014 року – п’ятниця) вже було прийнято ухвалу про відкриття провадження і призначено засідання на 03 березня 2014 року (понеділок). У цьому ж засіданні суддя ухвалила рішення про задоволення позовних вимог. Попри заперечення відповідача, суддя Ніколайчук С.В. дійшла висновку, що заява про звільнення ОСОБА_1 була написана під тиском і звільнення є незаконним. Надалі рішення було залишено у силі судом апеляційної інстанції.
- Кандидат пояснила, що від імені її колишнього чоловіка позов подавав його адвокат, будь-які процесуальні дії між кандидатом та її колишнім чоловіком не обговорювалися, а про наявність аналогічних зареєстрованих позовів їй стало відомо тільки в липні 2022 року після отримання запиту від Етичної ради про надання пояснень.
- Колишній свекр судді – колишній член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_1, а до того – голова Апеляційного суду Дніпропетровської області. Будучи членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, ОСОБА_2 двічі розглядав дисциплінарні скарги щодо кандидата (29 серпня 2013 року та 15 жовтня 2014 року).
- Кандидат у своїх поясненнях зазначила, що Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (у редакції, чинній станом на 2013 рік) не передбачено інформування судді про доповідача та склад членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, які братимуть участь у розгляді скарги. Не було передбачено і процедури заявлення відводу членам Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (крім доповідача) до відкриття / відмови у відкритті дисциплінарного провадження.
- На стадії розгляду дисциплінарної скарги, будучи ознайомленою зі складом членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Парненко В.С. мала можливість заявити відвід для усунення потенційного конфлікту інтересів.
- Додатково кандидат зазначила, що члени ГРД посилаються на Закон України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року, що не є релевантним до цих правовідносин, оскільки згідно з Прикінцевими положеннями він набирав чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводився в дію через шість місяців з дня набрання ним чинності.
- Закон України «Про запобігання корупції» набрав чинності 26 жовтня 2014 року, введений в дію 26 квітня 2015 року.
- Таким чином, кандидат пояснила, що на момент розгляду дисциплінарних скарг відповідно до чинного на той час законодавства ОСОБА_2 ні членом її сім’ї, ні близькою особою не був. Крім того, не було законодавчого розмежування «реального» та «потенційного» конфлікту інтересів.
- Кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками «Чесність», «Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав», «Відповідність рівня життя задекларованим доходам» та «Відповідність способу життя статусу судді» (кандидата на посаду судді) (пункти 18, 21, 22, 23 Єдиних показників).
- 3 2015 року чоловік кандидата декларував на праві користування легковий автомобіль «Audi Q7» 2010 року випуску, а з 2017 року – на праві користування легковий автомобіль «Audi Q7» 2012 року випуску, власником обох був ОСОБА_3.
- У своїх поясненнях Парненко В.С. зазначила, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3 – давні друзі. ОСОБА_3 переїхав до міста Києва, а в Дніпрі залишилась його хвора мати. Автівку він залишав ОСОБА_2, щоб той піклувався про матір.
- ГРД зазначає, що у власності колишнього чоловіка кандидата перебував легковий автомобіль «Toyota Camry» 2013 року випуску, який у 2014 році був проданий, 25 липня 2014 року знятий з реєстрації. Водночас кандидат не задекларувала в майновій декларації за 2014 рік дохід від відчуження зазначеного авто. Для придбання вказаного автомобіля чоловік кандидата уклав кредитний договір, однак у жодній декларації кандидат не задекларувала зобов’язання фінансового характеру за вказаним кредитом, виплати за яким відповідно до умов договору повинні були здійснюватися до 2016 року.
- Кандидат пояснила, що не була обізнаною про будь-які фінансові зобов’язання свого колишнього чоловіка. Крім того, стосовно твердження ГРД щодо обов’язку декларування доходу від відчуження зазначеного автомобіля в майновій декларації за 2014 рік вона зазначила, що обов’язок щодо декларування таких доходів з’явився з прийняттям Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року.
- У Прикінцевих положеннях цього закону зазначено, що декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період до 01 січня 2015 року подаються до Національного агентства з питань запобігання корупції в обсязі та за формою, передбаченими додатком до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».
- Вказане, на думку кандидата, виключає наявність сумнівів у правильному заповненні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2014 рік.
- У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік суддя зазначила подарунок у грошовій формі від батька-пенсіонера в розмірі 300 000 грн. Потребують пояснень джерела доходу батька.
- Кандидат пояснила, що її батько – ОСОБА_4 з 14 липня 2008 року був зареєстрований як фізична особа–підприємць 3 групи, з 1996 року і дотепер працює директором ТОВ «ВБФ «Монолітбуд», з 2005 року отримує пенсію за віком.
- Кандидат зазначила, що відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору сума доходу ОСОБА_4 із січня 2022 року до грудня 2024 року становить 1 472 453 грн 55 коп з відрахованими податками та обов’язковими платежами.
- Відповідно до довідки про доходи № 1225602485426207 від 13 травня 2025 року, виданої пенсіонеру ОСОБА_4, останній перебуває на обліку в Білоцерківському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Київській області і отримує пенсію за віком, сукупний розмір якої за період з січня 2022 року до липня 2024 року становить 601 685 грн 70 коп.
- ГРД також вказала, що колишній чоловік судді з 2010 року володів офісним приміщенням у Дніпрі вартістю 740 250 грн на дату набуття права власності (еквівалент 92 000 доларів США станом на 2010 рік). Під час співбесіди з Етичною радою кандидат зазначила, що джерела походження коштів на придбання офісу їй невідомі, все, що їй відомо – чоловік інвестував у будівництво офісу.
- Кандидат підтверджує попередньо надані пояснення та додатково повідомляє, що до 2013 року не була знайома з ОСОБА_1, спільний побут з ним не вела та не мала стосунку до укладання ним правочинів, у тому числі з придбання нерухомого майна, а також до джерел походження таких коштів.
- Кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «Сумлінність» – старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків (пункт 19 Єдиних показників).
- Кандидат, не перебуваючи на робочому місці, ухвалювала судові рішення.
- Так, 19 жовтня 2015 року кандидат проходила навчання на тему «Антикорупційне законодавство: новели та застосування положень Закону України «Про запобігання корупції» (4 академічні години). Проте згідно з відомостями з ЄДРСР цього дня вона ухвалила рішення у 12 справах.
- 25 січня 2019 року кандидат брала участь у семінарі «Вибори Президента України 2019: окремі аспекти судового врегулювання спорів, пов’язаних з виборами» у місті Запоріжжі. Водночас у ЄДРСР міститься рішення у справі № 160/9295/18, яке вона ухвалила будучи на робочому місці.
- 29 травня 2019 року кандидат брала участь у семінарі «Оскарження нормативно-правових актів» (8 академічних годин). Цього дня вона ухвалила рішення у 6 справах.
- 26 вересня 2019 року кандидат брала участь у семінарі «Особливості розгляду справ у порядку спрощеного провадження» (8 академічних годин), нею ухвалено рішення у 8 справах.
- 28 лютого 2020 року кандидат брала участь у семінарі «Презумпція доброчесності судді як основоположна засада діяльності дисциплінарного органу» (7 академічних годин), нею ухвалено ухвалила рішення у 4 справах.
- 25 березня 2021 року кандидат брала участь у семінарі «Правовий механізм захисту довкілля як складова національної безпекової політики України. Забезпечення доступу до екологічної інформації» (8 академічних годин), нею ухвалено рішення у 9 справах.
- 16 квітня 2021 року кандидат брала участь у семінарі «Стандарти доказування в податкових спорах» (8 академічних годин), нею ухвалено рішення у 10 справах.
- На вказаних семінарах кандидат була або повний робочий день, або у відрядженні до іншого міста. Тому вона фізично не могла перебувати на робочому місці й ухвалювати рішення (деякі з них були ухвалені в засіданнях). І хоча певні семінари проводились онлайн, проте вони тривали 8 годин, а отже, суддя не могла ухвалити 8–10 рішень протягом дня. Указане може свідчити, що кандидат або не перебувала на навчаннях або вносила до ЄДРСР рішення, які не ухвалювались у конкретний день. Велика кількість ухвалених рішень під час навчання може свідчити про систематичність ймовірних порушень.
- Кандидат не підтвердила того факту, що у всі вказані календарні дати вона офіційно перебувала на навчанні за межами приміщення Дніпропетровського окружного адміністративного суду, оскільки навчання 29 травня 2019 року відбувалось у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду, а 25 березня 2021 року та 16 квітня 2021 року в онлайн-режимі.
- Навчання 19 жовтня 2015 року, 25 січня 2019 року, 26 вересня 2019 року, 28 лютого 2020 року відбувались в офлайн-режимі; 29 травня 2019 року вона брала участь у семінарі «Оскарження нормативно-правових актів», який проходив у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою здійснення функцій судді; 25 березня 2021 року та 16 квітня 2021 року – брала участь у семінарах в онлайн-режимі через платформу «Zoom».
- Кандидат наголошує на тому, що не поєднує навчання із судовим розглядом справ, однак вважає, що підвищення знань та саморозвиток судді не є підставою для порушення прав осіб, які звернулись до суду за судовим захистом, на своєчасний та розумний розгляд адміністративних справ та не є підставою для відкладення розгляду справ через бажання судді вдосконалювати свої знання.
- Додатково ГРД надала інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики, але має бути врахована під час оцінювання та потребує пояснень кандидата.
- Так, у 2024 році Рада суддів України звернула увагу на ситуацію з тривалими відрядженнями суддів, які мають повноваження на здійснення правосуддя, до Національної школи суддів України (далі – НШСУ). За повідомленнями ЗМІ, це сталось через скарги громадськості на те, що окремі судді не здійснюють правосуддя у своїх судах, перебувають у тривалих відрядженнях до НШСУ.
- В оприлюдненому Радою суддів України списку суддів, які у 2021 – 2024 роках найчастіше відряджалися до НШСУ, була і кандидат – суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
- Строки відрядження: 3 квітня – 19 травня 2023 року, 22 травня – 30 червня 2023 року, 3 липня – 1 вересня 2023 року, 4 вересня – 13 жовтня 2023 року.
- Сукупно це близько 7 місяців. Метою відрядження було зазначено науково-методичне забезпечення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
- З 16 жовтня 2023 року кандидат була відряджена до Київського окружного адміністративного суду.
- Кандидат підтвердила, що на виконання наказу голови Дніпропетровського окружного адміністративного суду Коренева А.О. була відряджена до НШСУ.
- Наказом ректора НШСУ була відряджена до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для науково-методичного забезпечення діяльності суду.
- ГРД повідомила, що у 2021 році регіональні засоби масової інформації називали прізвище кандидата як судді, яка виносила рішення на користь власників незаконно встановлених білбордів, зокрема бізнесмена і політика ОСОБА_5. Йдеться про ухвали, які тимчасово забороняли проводити будь-які дії з білбордами. Такими ухвалами «прикривались» при нападі на працівників комунальної служби, які зносили білборди за рішенням міськради. У результаті сутичок було пошкоджено кілька машин комунальних служб, постраждали кілька комунальників, зокрема один із них дістав вогнепальне поранення в голову. Журналісти звинувачували кандидата у винесенні політично мотивованих протизаконних рішень.
- Кандидат у поясненнях підтвердила, що у 2021 році нею розглядалися питання про забезпечення позову в низці адміністративних справ.
- При вирішенні питання щодо вжиття заходів забезпечення адміністративного позову кандидат дійшла висновку, що забезпечення адміністративного позову буде мати наслідком виключно збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Водночас невжиття таких заходів могло б призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим.
- Вказані заходи забезпечення позову залишені в силі судом апеляційної інстанції.
- Кандидат пояснює, що жодних політичних або особистих мотивів при винесенні цих рішень не мала, керувалася виключно чинними нормами Кодексу адміністративного судочинства України.
- Інформація про будь-які обвинувачення журналістів на її адресу невідома.
- На ухвалення кандидатом рішення у зазначених справах виконавчим комітетом Дніпровської міської ради в особі міського голови Бориса Філатова було подано 4 скарги до Вищої ради правосуддя, які залишено без розгляду.
- Особа з такими самими анкетними даними, які має кандидат, є відповідачем у справі 757/38174/20-ц, яку розглядає Печерський районний суд міста Києва, про видачу судового наказу і стягнення заборгованості у розмірі близько 17 000 грн за комунальні платежі. Потребує перевірки, чи має кандидат у власності або на праві користування квартиру в Печерському районі міста Києва.
- Кандидат підтвердила наявність такої цивільної справи, однак зазначила, що судовий наказ з 27 жовтня 2020 року і дотепер не пред’явлений до виконання.
- Згідно з постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва від 22 грудня 2023 року ВП № 71925394 виконавче провадження закінчено.
92. Комісією у складі Першої палати 12 червня 2025 року проведено співбесіду з кандидатом.
93. Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє, відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.
94. Рішенням Комісії у складі Першої палати від 12 червня 2025 року№ 94/ас-25 визначено, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного адміністративного суду Парненко В.С. набрала 710,57 бала.
95. Питання про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Парненко В.С. здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді винесено на розгляд Комісії у пленарному складі.
ІІI. Основні відомості про кандидата.
96. Парненко В.С., ____ року народження, громадянка України.
97. У 2006 році закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію магістра права.
- У 2009 році закінчила Одеську національну юридичну академію і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію магістра.
- У 2011 році закінчила вищий навчальний заклад «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» і здобула науковий ступінь кандидата наук зі спеціальності «адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право».
- Має стаж роботи на посаді судді понад п’ять років.
ІV. Розгляд Комісією у пленарному складі питання про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критеріями професійної етики та доброчесності.
101. Відповідно до частини першої статті 88 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
102. Комісією у пленарному складі проведено співбесіду з кандидатом 21 липня 2025 року.
103. Дослідивши матеріали досьє кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Парненко В.С., зокрема висновок ГРД, проаналізувавши письмові пояснення судді, Комісія у пленарному складі висновує таке.
104. Стосовно значної кількості посилань на російські та радянські джерела, що, на думку ГРД, є неетичним з огляду на російсько-українську війну, яка почалася в 2014 році і тривала на момент написання кандидатом дисертації.
- Кандидат погодилася з тим, що її робота містить посилання на російські та радянські джерела, однак зауважила, що такі джерела використані нею саме для того, щоб навести негативні приклади змісту адміністративної відповідальності та з метою недопущення їх імплементації в національну правову систему.
- Комісія у складі Першої палати зауважила, що дисертаційна робота кандидата дійсно містить численні посилання на російські та радянські джерела, однак не погодилася із поясненнями кандидата.
- Проаналізувавши наукову роботу кандидата, Комісія встановила непоодинокі випадки, коли кандидат погоджується з позицією, а також посилається на російських науковців як на дослідників, які дають найбільш широку та ґрунтовну позицію щодо тлумачення різних аспектів об’єкта дослідження. Водночас жодного негативного забарвлення твердження цих авторів не набувають.
- Так, на сторінці 37 дисертаційної роботи кандидат зазначила: «Складність категорії правового статусу підтверджує наявність численних визначень, що мають, відповідно, певну градацію за складністю та змістовністю. Зокрема, серед авторів найбільш ґрунтовних тлумачень цього феномена – М. Матузов. Він доводить, що поняття правового статусу є досить широким, адже включає такі складові, як: правоздатність, права й обов’язки (конституційні), що не є елементами конкретних правовідносин [141, с. 189–197]. Більш широко визначає цю категорію Л. Воєводін, який, окрім концептів «громадянство», «правоздатність», передбачає в ній усі права й обов’язки, що походять від норм будь-якої з правничих галузей. Крім цього, дають змогу розкрити категорію правового статусу також його принципи та гарантії. На думку науковця, головна роль у структурі правового статусу належить саме правам та обов’язкам, адже юридичне становище особи в суспільстві та державі усвідомлюється як правове утворення, що складається або із суто з прав і свобод, або переважно з головних прав і обов’язків, а також їх гарантій [46, с. 31]».
- На сторінці 26 роботи кандидат вказала: «Тому, на нашу думку, варто погодитися з позицією К. Бєльського [26] щодо можливості формулювання поняття адміністративної відповідальності лише на основі різноманітності визначень, які доповнюватимуть, конкретизуватимуть і розкриватимуть одне одного».
- На сторінці 104 роботи, посилаючись на російського автора Овчарову С., кандидат написала: «Тому варто погодитися з думкою дослідників про те, що вину юридичної особи в скоєнні адміністративного проступку слід розуміти як неприкладення юридичною особою зусиль, які допускає та вимагає законодавство, для виконання покладених на неї обов’язків, за порушення яких передбачена адміністративна відповідальність, а також як невикористання наданих прав і можливостей для усунення причин адміністративного правопорушення [157, с. 18].»
- Матузов М. – радянський автор, а Воєводін Л., Бєльський К., Овчарова С. – російські автори.
- Комісія зауважує, що жодним чином не ставить під сумнів академічну свободу кандидата в її науковій діяльності та не надає оцінки обраним кандидатом джерелам.
- Проте така поведінка кандидата може свідчити про недостатній рівень щирості та усвідомлення важливості надання достовірних пояснень під час співбесіди.
- Комісія у складі Першої палати вирішила визнати, що зазначені обставини є суттєвими порушеннями показника «Чесність», та зменшила бали за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів.
- Комісія у пленарному складі погоджується із висновком Комісії у складі палати, що зазначене не свідчить про умисне намагання ввести в оману, однак демонструє недостатню відповідальність кандидата. Водночас така поведінка може розцінюватися як прояв нестачі внутрішньої дисципліни, чесності та формальний підхід до конкурсної процедури.
- Стосовно неодноразових та тривалих відряджень до НШСУ.
- Комісія у складі Першої палати звернула увагу на те, що у 2024 році Радою суддів України було оприлюднено список суддів, які у 2021 – 2024 роках найчастіше відряджалися до НШСУ, серед яких була і кандидат – суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
- Так, протягом 2023 року кандидат перебувала у відрядженні до НШСУ сукупно протягом близько 7 місяців.
- Парненко В.С. пояснила, що діяла виключно відповідно до наказу голови Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
- Водночас на відповідне запитання члена Комісії кандидат повідомила, що діяла за її добровільною згодою.
- Таким чином, маючи повноваження для здійснення правосуддя в Дніпропетровському окружному адміністративному суді, протягом близько 7 місяців Парненко В.С. фактично не забезпечувала доступ до правосуддя, а була відряджена для здійснення науково-методичної діяльності. Після завершення відрядження до НШСУ Парненко В.С. була відряджена до Київського окружного адміністративного суду.
- Комісія у складі Першої палати звернула увагу на те, що відповідно до звітності Ради суддів України у 2023 році у Дніпропетровському окружному адміністративному суді із 55 посад суддів було заповнено всього 41 посаду. Дніпропетровський окружний адміністративний суд у 2023 році мав навантаження, значно вище за середнє по Україні.
- Відповідно до статті 127 Конституції України правосуддя здійснюють судді, тобто здійснення правосуддя є основним призначенням судді.
- У зв’язку з наведеним Комісія у складі Першої палати одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критерієм професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «сумлінність».
- З огляду на викладене Комісія у пленарному складі погоджується з висновками Комісії у складі палати про те, що уникнення виконання фундаментальних обов’язків судді, хоча й у спосіб, не заборонений законом, демонструє недостатній рівень професійної мотивації з точки зору стороннього поінформованого спостерігача.
126. Водночас Комісія у пленарному складі вважає, що зазначені обставини не свідчать про істотну невідповідність показникам професійної етики та доброчесності.
127. Стосовно інших обставин, зазначених у висновку ГРД, на переконання Комісії, кандидат надав обґрунтовані, чіткі та достатні пояснення.
128. Відповідно до статей 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення доповідачем поставлено на голосування пропозицію про визнання Парненко В.С. такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді. «ЗА» визнання кандидата такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя, проголосувало одинадцять членів Комісії, «ПРОТИ» – один член Комісії.
129. Таким чином, кандидат на посаду апеляційного адміністративного суду Парненко В.С. визнається такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді.
130. Ураховуючи викладене, керуючись Законом України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України
вирішила:
визнати Парненко Вікторію Станіславівну такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді.
Головуючий Андрій ПАСІЧНИК «ЗА»
Члени Комісії: Михайло БОГОНІС «ЗА»
Віталій ГАЦЕЛЮК «ЗА»
Роман КИДИСЮК «ЗА»
Надія КОБЕЦЬКА «ПРОТИ»
Олег КОЛІУШ «ЗА»
Володимир ЛУГАНСЬКИЙ «ЗА»
Руслан МЕЛЬНИК «ЗА»
Олексій ОМЕЛЬЯН «ЗА»
Роман САБОДАШ «ЗА»
Руслан СИДОРОВИЧ «ЗА»
Галина ШЕВЧУК «ЗА»
