X

169/вс-26

Назва документа: 
Рішення
Дата створення документа: 
20.03.2026
Дата надходження документа: 
20.03.2026
Джерело інформації: 
Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Галузь: 
Суддівське врядування
Тип, носій: 
Текстовий документ
Вид документа: 
Рішення
Форма зберігання: 
Паперова
Місце зберігання: 
Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Рішення
20.03.2026
169/вс-26
Про розгляд у спеціальному спільному засіданні питання про відповідність кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду Токарської Ірини Степанівни критеріям, передбаченим частиною четвертою статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд»

17–20 березня 2026 року

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі:

головуючого – Андрія ПАСІЧНИКА,

членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Людмили ВОЛКОВОЇ, Віталія ГАЦЕЛЮКА, Ярослава ДУХА, Романа КИДИСЮКА, Надії КОБЕЦЬКОЇ, Олега КОЛІУША (доповідач), Ігоря КУШНІРА, Руслана МЕЛЬНИКА, Олексія ОМЕЛЬЯНА, Романа САБОДАША, Руслана СИДОРОВИЧА, Сергія ЧУМАКА, Галини ШЕВЧУК,

Громадська рада міжнародних експертів у складі:

Голови – Роберта Гайна БРУКХАЙЗЕНА,

членів Громадської ради міжнародних експертів: Нормана ААСА,
Ґабріелє ЮОДКАЙТЕ-ҐРАНСКІЄНЕ, Мері К. БАТЛЕР, Джесіки ЛОТ ТОМПСОН, Джона Дж. О’САЛЛІВАНА (доповідач),

розглянувши у спеціальному спільному засіданні питання про відповідність кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду Токарської Ірини Степанівни критеріям, передбаченим частиною четвертою статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд»,

встановили:

1. Стислий виклад інформації про кар’єру кандидата

У 2002 році Токарська І.С. закінчила Волинський державний університет імені Лесі Українки і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста.

З 26 листопада 2002 року до 14 вересня 2005 року працювала секретарем судового засідання в Апеляційному суді Волинської області. 

З 15 вересня 2005 року до 01 вересня 2008 року працювала помічником судді в Апеляційному суді Волинської області.

Указом Президента України від 25 липня 2008 року № 674/2008 Токарську І.С. призначено на посаду судді Маневицького районного суду Волинської області строком на п’ять років.

Постановою Верховної Ради України № 326-VII від 06 червня 2013 року Токарську І.С. обрано на посаду судді Маневицького районного суду Волинської області безстроково.

2. Інформація про участь кандидата в конкурсі

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 03 червня 2025 року № 112/зп-25 оголошено конкурс на зайняття 23 вакантних посад суддів у Вищому антикорупційному суді (далі – ВАКС), з яких: 10 вакантних посад суддів в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду; 13 вакантних посад інших суддів у Вищому антикорупційному суді, а також затверджено умови його проведення (далі – Конкурс).

Кваліфікаційне оцінювання для участі в конкурсі проводиться в порядку, визначеному Законом України «Про судоустрій і статус суддів», Законом України «Про Вищий антикорупційний суд» (далі – Закон № 2447-VІІІ) та відповідними актами Комісії, з особливостями, встановленими параграфом 10 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі – Регламент).

Частиною четвертою статті 8 Закону № 2447-VІІІ визначено, що з метою сприяння Комісії у встановленні для цілей кваліфікаційного оцінювання відповідності кандидатів на посади суддів ВАКС критеріям доброчесності (моралі, чесності, непідкупності), а саме щодо законності джерел походження майна, відповідності рівня життя кандидата або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата його статусу, наявності знань та практичних навичок для розгляду справ, віднесених до підсудності ВАКС, утворюється Громадська рада міжнародних експертів (далі – ГРМЕ).

Рішенням Комісії від 29 квітня 2024 року № 111/зп-24 призначено членів ГРМЕ.

Токарська І.С. 06 серпня 2025 року подала до Комісії заяву про допуск до участі в конкурсі та про проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді як особа, яка відповідає вимогам пункту 1 частини другої статті 7 Закону № 2447-VІІІ.

Рішенням Комісії від 16 вересня 2025 року № 37/вс-25 кандидата допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання для участі в конкурсі.

Рішенням Комісії від 19 вересня 2025 року № 174/зп-25 призначено кваліфікаційне оцінювання кандидатів та встановлено черговість його етапів.

Рішенням Комісії від 02 жовтня 2025 року № 185/зп-25 затверджено результати тестування знань з історії української державності, кандидат отримала 38 балів. Цим же рішенням Комісії її допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування загальних знань у сфері права та знань зі ВАКС.

Рішенням Комісії від 14 жовтня 2025 року № 187/зп-25 затверджено результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації ВАКС, кандидат отримала 126 балів. Цим же рішенням Комісії Токарську І.С. допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.

Рішенням Комісії від 29 жовтня 2025 року № 195/зп-25 затверджено результати тестування когнітивних здібностей, кандидат отримала 34,08 бала. Цим же рішенням Комісії її допущено до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації ВАКС.

Рішенням Комісії від 22 грудня 2025 року № 223/зп-25 затверджено результати виконання практичного завдання, кандидат отримала 126,5 бала.

Рішенням Комісії від 04 лютого 2026 року № 7/зп-26 кандидата допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Згідно з положеннями частини п’ятої статті 8 Закону № 2447-VІІІ ГРМЕ ініційовано розгляд у спеціальному спільному засіданні питання відповідності кандидата на посаду судді Токарської І.С. критеріям, визначеним частиною четвертою цієї статті. Відповідно до вимог пунктів 137–140 параграфа 10 Регламенту до Комісії надіслано відповідне повідомлення.

Комісія та ГРМЕ 13 березня 2026 року провели спеціальне спільне засідання стосовно кандидата (https://www.youtube.com/watch?v=cVbT7yU3o-8).

3. Обставини, які досліджувалися

Комісія та ГРМЕ ретельно проаналізували всю зібрану інформацію, що могла мати значення для цілей кваліфікаційного оцінювання відповідності кандидата критеріям доброчесності, а також наявність знань та практичних навичок для розгляду справ, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду. Комісія та ГРМЕ, зокрема, досліджували такі обставини.

3.1. Кандидат надала недостовірну чи не в повному обсязі інформацію в майнових деклараціях

3.1.1. Кандидат систематично не декларувала вартості автомобілів, які перебували у її власності або у власності її чоловіка

У деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – майнові декларації), за 2015–2025 роки, а також у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру (далі – паперові декларації) за 2012–2015 роки Токарська І.С. вказала, що їй належить право власності на автомобіль Ford Escort (1995 р.в.), набутий кандидатом 11 грудня 2008 року. У майнових деклараціях за 2015–2022 роки та в паперових деклараціях за 2013–2015 роки Токарська І.С. вказала, що їй належить автомобіль Honda Jazz (2006 р.в.), набутий кандидатом 06 липня 2013 року. Також у майнових деклараціях за 2017–2021 роки кандидат зазначала про право власності колишнього чоловіка на автомобіль BMW X5 (2002 р.в.), набутий 15 вересня 2017 року.

Водночас кандидат не задекларувала вартості автомобілів у вказаних деклараціях.

У розділі IV «Відомості про транспортні засоби» форми паперової декларації міститься підрозділ «А. Транспортні засоби, що перебувають у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта, та витрати декларанта на їх придбання (користування)», де серед обов’язкової для декларування інформації вказана сума витрат на придбання транспортного засобу у власність. Це створювало очевидні вимоги щодо обов’язку декларантів вказувати інформацію про витрати на придбання транспортного засобу.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції, чинній на момент подання кандидатом електронних декларацій за 2015–2025 роки) зазначенню у декларації підлягають відомості про транспортні засоби, що належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї на праві приватної власності, у тому числі спільної власності, або перебувають в його володінні або користуванні незалежно від форми правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають, зокрема, вартість майна на дату його набуття у власність, володіння або користування. Відомості про транспортні засоби зазначаються незалежно від їх вартості.

У відповіді на письмові запитання ГРМЕ та під час спеціального спільного засідання кандидат пояснила, що не декларувала вартості вказаних транспортних засобів у зв’язку з відсутністю такої інформації. За її словами, придбанням і оформленням вказаних автомобілів займались або її батько, або колишній чоловік, які не повідомляли її про вартість та не надавали відповідних правовстановлювальних документів.

Кандидат зазначила, що автомобіль Ford Escort (1995 р.в.) придбали та подарували їй батьки. Токарська І.С. вказала, що не декларувала його вартості, оскільки «на момент 2008 року не було роз’яснень, які б допомогли відобразити повну інформацію» в деклараціях.

Придбанням автомобіля Honda Jazz (2006 р.в.) займався її колишній чоловік за спільні заощадження подружжя. Через небажання спричинити непорозуміння у стосунках з колишнім чоловіком на отриманні інформації про вартість автомобіля не наполягала.

Стосовно автомобіля BMW X5 (2002 р.в.) Токарська І.С. зазначила, що у 2017 році колишній чоловік мав лише право користування цим транспортним засобом, яке перейшло у його власність у 2019 році. Прикметно, що в майнових деклараціях за 2017–2021 колишній чоловік вказаний власником цього транспортного засобу з датою набуття права 15 вересня 2017 року. Цю невідповідність кандидат пояснила нерозумінням механізму придбання такого автомобіля і тим, що до 2019 року не розуміла, що цей транспортний засіб перебуває не у власності, а в користуванні. Кандидат вказала, що вона неодноразово обговорювала з чоловіком невдоволення тим, що транспортний засіб тривалий час був у них у користуванні, а не у власності, та перебував на іноземній реєстрації.

Під час спеціального спільного засідання на неодноразові уточнювальні питання Токарська І.С. підтвердила, що усвідомлювала обов’язок вказувати вартість зазначеного вище майна у всіх майнових деклараціях.

Комісія та ГРМЕ звертають увагу, що кандидат мала можливість з’ясувати та вказати вартість транспортних засобів у членів своєї сім’ї та у близьких осіб. Зокрема, з огляду на те, що автомобіль Honda Jazz (2006 р.в.) був придбаний на спільні заощадження, кандидат мала бути обізнана про його вартість.

Комісія та ГРМЕ критично ставляться до пояснень кандидата щодо відсутності роз’яснень про заповнення паперових декларацій щодо вартості автомобіля Ford Escort (1995 р.в.), оскільки кандидат як професійний юрист не могла не усвідомлювати необхідності внесення інформації про вартість цього автомобіля в паперові декларації.

Крім того, починаючи з 2016 року відомості щодо автомобіля BMW X5 (2002 р.в.) підлягали декларуванню в умовах дії системи електронного декларування за наявності необхідних роз’яснень від контролюючого органу.

Таким чином, Комісія та ГРМЕ дійшли висновку, що Токарська І.С. безпідставно не відображала вартості транспортних засобів Ford Escort (1995 р.в.) у паперових деклараціях за 2012–2015 роки та в майнових деклараціях за 2015–2025 роки; Honda Jazz (2006 р.в.) у паперових деклараціях за 2013–2015 роки та майнових деклараціях за 2015–2022 роки; та BMW X5 (2002 р.в.) у майнових деклараціях за 2017–2021 роки.

3.1.2. Стосовно недекларування об’єкта нерухомого майна, у якому кандидат проживала у 2013–2015 роках

У паперовій декларації за 2013 рік Токарська І.С. не вказала інформації про жоден об’єкт нерухомого майна, що належав їй на праві власності або користування.

У відповіді на письмові запитання ГРМЕ та під час спеціального спільного засідання кандидат підтвердила, що в паперовій декларації за 2013 рік не задекларувала жодного об’єкта нерухомості, водночас вона зазначила місце проживання – квартиру загальною площею 45,8 кв.м у селищі Маневичі Волинської області, якою користувалась на підставі усної домовленості з власниками. Цей об’єкт нерухомого майна вказаний у паперовій декларації за 2012 рік.

У паперових деклараціях за 2014 та 2015 роки кандидат вказала, що в її користуванні перебувала службова квартира загальною площею 29,2 кв.м, розташована у селищі Маневичі Волинської області. Водночас у цих деклараціях вона також вказала як місце проживання квартиру загальною площею 45,8 кв.м, однак не задекларувала право користування цією квартирою. 

Неповноту даних у паперових деклараціях кандидат пояснила відсутністю роз’яснень щодо порядку заповнення декларацій на момент їх подання.

Комісія та ГРМЕ звертають увагу, що хоч кандидат і вказала зазначену квартиру як місце проживання, однак всупереч вимогам розділу ІІІ «Відомості про нерухоме майно» паперових декларацій, що передбачає декларування всього нерухомого майна, яке перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта, безпідставно не декларувала її в цьому розділі.

Комісія та ГРМЕ враховують, що відповідно до підпункту 2 пункту 18 Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджених рішенням ВРП  від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Єдині показники), суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику чесності, якщо, зокрема, але не виключно,  надала достовірну та відому їй інформацію в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнана.

Комісія та ГРМЕ дійшли висновку, що кандидат не надала достовірної та відомої їй інформації про вартість транспортних засобів Ford Escort (1995 р.в.), Honda Jazz (2006 р.в.), BMW X5 (2002 р.в.), а також не задекларувала право користування квартирою загальною площею 45,8 кв.м у відповідних паперових деклараціях за 2012–2015 роки та майнових деклараціях за 2015–2025 роки.

Оцінивши всі зазначені обставини, у Комісії та ГРМЕ наявний обґрунтований сумнів у відповідності кандидата показнику «чесність» критерію доброчесності.

3.2. Стосовно розгляду судових справ про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення

За інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень, кандидат закривала провадження у справах про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) у зв’язку зі спливом строків для накладення адміністративного стягнення. За період 2017–2025 років кандидат ухвалила щонайменше 75 рішень про закриття провадження з цієї підстави.

Також Громадська рада доброчесності зазначила у висновку про невідповідність судді Маневицького районного суду Волинської області Токарської Ірини Степанівни критеріям доброчесності та професійної етики від 24 жовтня 2019 року, що виявила 50 таких рішень, ухвалених суддею за період 2017–2019 років.

25 жовтня 2019 року Комісія проводила співбесіду з кандидатом у межах кваліфікаційного оцінювання, під час якої кандидат надавала пояснення щодо вказаних справ. Кандидат пояснювала, що (i) намагалась вживати всіх необхідних заходів для забезпечення присутності правопорушників на засіданні, (ii) деякі справи надійшли до суду із запізненням, (iii) правопорушники проходили лікування в медичних закладах, (iv) поштове відділення припускалося помилок при відправленні повідомлень про призначення засідання, (v) представники правопорушників просили відкладати засідання для виклику свідків, які зрештою не з’являлися.

Указана судова практика кандидата висвітлювалась у медіа, наприклад, у статті «Як судили п’яних водіїв на Маневиччині в 2018 році». Після вказаної статті Маневицький районний суд Волинської області опублікував на своєму сайті спростування цієї інформації. Суд також був предметом подальшого обговорення і критики у медіа.

Під час спеціального спільного засідання Токарська І.С. вказала, що після отримання негативного висновку Громадської ради доброчесності з цього питання зробила висновок, що і надалі має об’єктивно розглядати такі справи, забезпечуючи не лише судовий розгляд, а і встановлення істини та прийняття справедливого рішення.

Утім, попри негативний висновок Громадської ради доброчесності та реакцію громадськості, Токарська І.С. продовжила закривати справи за статтею 130 КУпАП у зв’язку зі спливом строків для накладення адміністративного стягнення. Так, за період 01 січня 2019 року по 31 грудня 2025 року кандидат розглянула близько 470 справ про притягнення особи до відповідальності на підставі статтею 130 КУпАП, з яких щонайменше 25 справ було закрито, включно зі справами, до яких застосовувався річний строк для накладення адміністративного стягнення. 

Наприклад, у справі № 164/1341/21 правопорушення було вчинено 04 серпня
2021 року, матеріали надійшли до суду 22 вересня 2021 року, а рішення було ухвалене 25 жовтня 2023 року. Токарська І.С. відкладала судове засідання 10 разів у зв’язку з неявкою особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, та відсутністю підтверджувальних документів про отримання судової повістки. У справі № 164/10/23 правопорушення вчинено 24 грудня 2022 року, матеріали надійшли до суду 04 січня
2023 року, а рішення ухвалене 24 січня 2024 року. Кандидат 6 разів відкладала засідання у зв’язку із неявкою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та відсутністю підтверджувальних документів про отримання судової повістки.

У відповіді на письмові запитання ГРМЕ та під час спеціального спільного засідання кандидат зазначила, що причини пропуску строків були різними, але завжди зумовлені об’єктивними обставинами, серед яких назвала перебування правопорушника на військовій службі, відкладення засідання через зайнятість адвоката в інших процесах, довготривалому перебуванні правопорушників на стаціонарному лікуванні, відсутність правопорушника за місцем проживання тощо. Кандидат пояснила, що намагається досягнути справедливого балансу між забезпеченням права особи на участь у справі й дотриманням строку розгляду справи та вважає, що не менш важливим під час розгляду протоколу є забезпечення повного та всебічного з’ясування всіх обставин справи, для підтвердження чи спростування винуватості особи.

У відповіді на письмові питання кандидат вказала таке: «Тактика осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП, спрямована на затягування розгляду справ, є типовою для більшості цих справ. І фактично ледь не в кожній справі від правопорушників надходять неодноразові клопотання про відкладення судових засідань. Тому я докладала і докладаю максимальних зусиль, спрямованих на своєчасний розгляд цих справ, але, разом з цим, орієнтуюсь на досягнення справедливого балансу між забезпеченням права особи на участь у справі й дотриманням строку розгляду справи.»

Комісія та ГРМЕ проаналізували вказані 25 справ. У більшості випадків матеріали справи надходили до суду майже одразу після скоєння правопорушення, але завжди до закінчення строків накладення адміністративного стягнення, тобто у кандидата було достатньо часу для забезпечення розгляду. У більшості випадків кандидат відкладала судові засідання за клопотанням представника правопорушника або через його неявку в засідання, іноді повторно (до 5–10 разів). В усіх випадках суддя визнавала особу винною у скоєнні правопорушення.

Таким чином, проаналізована судова практика може свідчити про свідоме чи несвідоме несумлінне ставлення кандидата до порядку організації та розгляду справ про керування транспортними засобами в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння.

Комісія та ГРМЕ звертають увагу на положення частини другої статті 268 КУпАП відповідно до яких участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП, не є обов’язковою. Кандидат визнала, що особи, які притягаються до адміністративної відповідальності, схильні до навмисного затягування судового розгляду, зокрема, через подання клопотань про відкладення засідань. Токарська І.С. не продемонструвала докладання зусиль для усунення випадків зловживання процесуальними правами, аби розгляд справ відбувався з дотриманням встановлених строків. Таким чином, особи, хоч і були визнані винними за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, але уникнули відповідальності за це.

Комісія та ГРМЕ відзначають практику Вищої ради правосуддя про притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності за недотримання строків розгляду справ за статтею 130 КУпАП:

- рішення Третьої дисциплінарної палати ВРП від 21 січня 2021 року №123/3дп/15-21 про притягнення судді Миколаївського районного суду Львівської області Карбовніка І.М. до дисциплінарної відповідальності внаслідок недбалого ставлення до планування розгляду справ та прийняття 30 постанов про закриття провадження у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення;

- рішення Третьої дисциплінарної палати ВРП від 24 лютого 2021 року
№453/3дп/15-21 про притягнення судді Деснянського районного суду міста Києва Бабко В.В. до дисциплінарної відповідальності внаслідок того, що суддя не доклала значних зусиль та допустила недбале ставлення під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, ухвалила 8 постанов про закриття провадження у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до статей 6, 7 Кодексу суддівської етики (у редакції від 22 лютого 2013 року, далі – Кодекс) суддя повинен виконувати свої професійні обов’язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, незважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику. Суддя повинен старанно й неупереджено виконувати покладені на нього обов’язки та вживати заходів для поглиблення своїх знань та вдосконалення практичних навичок.

Згідно з Коментарем до Кодексу, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 1, довіра з формуванням суспільної думки націлена на правомірні очікування з боку громадськості певної моделі поведінки від суддів, що втілюється в ефективному відправленні судочинства та виступає мірою реалізації завдань справедливого суду.

Відповідно до підпункту 2 пункту 17 Єдиних показників суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику дотримання етичних норм і бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті, якщо він, зокрема, але не виключно, дотримувався етичних норм, не допускаючи поведінки, яка могла викликати обґрунтований сумнів у звичайної розсудливої людини, зокрема, що він здатний виконувати свої обов’язки чесно, неупереджено, незалежно й компетентно.

Відповідно до підпункту 3 Єдиних показників, суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику сумлінності, якщо, зокрема, але не виключно,  під час здійснення професійної діяльності вживає достатніх заходів щодо дотримання розумних строків вчинення дій, розгляду справ, заяв, звернень тощо, виготовлення процесуальних документів.

Оцінивши всі зазначені обставини, кількість закритих судових проваджень у зв’язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, у зв’язку з чим правопорушники уникнули відповідальності, у Комісії та ГРМЕ наявний обґрунтований сумнів у відповідності кандидата показникам «сумлінність» та «дотримання етичних норм і бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті» критерію доброчесності.

4. Стосовно відповідності кандидата критеріям, зазначеним у частині четвертій статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд»

Комісія та ГРМЕ враховують, що відповідно до пункту 11 Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджених рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24, суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показникам у разі відсутності невідповідності або обґрунтованого сумніву в його відповідності хоча б одному показнику.

Пунктом 163 Регламенту Комісії встановлено, що після обговорення інформації про кандидата на посаду судді ВАКС у спеціальному спільному засіданні на голосування виноситься питання: «Чи відповідає кандидат критеріям, передбаченим частиною четвертою статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд».

Комісія та ГРМЕ, заслухавши доповідача від Комісії – Олега Коліуша та доповідача від ГРМЕ – Джона Дж. О’Саллівана, дослідивши письмові та усні пояснення кандидата, під час закритого обговорення винесли на голосування 17 березня 2026 року питання: «Чи відповідає кандидат критеріям, передбаченим частиною четвертою статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд».

«ЗА» визнання кандидата таким, що відповідає критеріям, передбаченим частиною четвертою статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» проголосувало десять членів Комісії (Михайло БОГОНІС, Людмила ВОЛКОВА, Віталій ГАЦЕЛЮК, Роман КИДИСЮК, Надія КОБЕЦЬКА, Олег КОЛІУШ, Ігор КУШНІР, Руслан МЕЛЬНИК, Сергій ЧУМАК, Галина ШЕВЧУК); «ПРОТИ» – чотири члени Комісії (Ярослав ДУХ, Олексій ОМЕЛЬЯН, Андрій ПАСІЧНИК, Роман САБОДАШ) та шість членів ГРМЕ (Роберт Гайн БРУКХАЙЗЕН, Норман ААС, Ґабріелє ЮОДКАЙТЕ-ҐРАНСКІЄНЕ, Мері К. БАТЛЕР, Джесіка ЛОТ ТОМПСОН, Джон Дж. О’САЛЛІВАН). Участь у голосуванні не брав один член Комісії (Руслан СИДОРОВИЧ).

Таким чином, кандидат на посаду судді ВАКС Токарська І.С. визнається такою, що не відповідає критеріям, передбаченим частиною четвертою статті 8 Закону № 2447-VІІІ. Результати спеціальних спільних засідань Комісії та ГРМЕ оголошено 20 березня 2026 року.

Керуючись статтями 8, 9 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», Законом України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вища кваліфікаційна комісія суддів України та Громадська рада міжнародних експертів

вирішили:

1. Визнати кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду Токарську Ірину Степанівну такою, що не відповідає критеріям, визначеним частиною четвертою статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд».

2. Визнати кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду Токарську Ірину Степанівну такою, що припинила участь у конкурсі на посаду судді Вищого антикорупційного суду.

Голова Комісії                      Андрій ПАСІЧНИК                                     ___________________

                                                                                                                          (підпис)

Голова ГРМЕ                        Роберт Гайн БРУКХАЙЗЕН                       ___________________

                                                                                                                          (підпис)