Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:
головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА,
членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Ярослава ДУХА, Романа КИДИСЮКА, Олега КОЛІУША, Надії КОБЕЦЬКОЇ, Володимира ЛУГАНСЬКОГО, Руслана МЕЛЬНИКА, Романа САБОДАША (доповідач), Руслана СИДОРОВИЧА, Сергія ЧУМАКА, Галини ШЕВЧУК,
за участі:
судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області Тараса СТАШКІВА,
представника Громадської ради доброчесності Марини АНІСФОРОВОЇ,
розглянувши питання щодо відповідності судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області Сташківа Тараса Богдановича займаній посаді,
встановила:
І. Стислий виклад інформації про кар’єру судді та проведену процедуру кваліфікаційного оцінювання судді.
1. Сташків Тарас Богданович, ______ року народження, громадянин України.
2. Указом Президента України від 29 вересня 2016 року № 425/2016 Сташківа Т.Б. призначено на посаду судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області і строком на 5 років.
3. Рішенням Комісії від 07 червня 2018 року № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області Сташківа Т.Б.
4. Рішенням Комісії від 12 грудня 2018 року № 313/зп-18 призначено проведення тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, зокрема Сташківа Т.Б.
5. Рішенням Комісії від 18 жовтня 2018 року № 238/зп-18 затверджено та оприлюднено результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді – «Іспит».
6. Сташків Т.Б. 24 лютого 2019 року пройшов тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, 23 лютого 2019 року – інтерв’ю з психологом, за результатами якого складено висновок і визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.
7. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припинено, що унеможливило завершення кваліфікаційного оцінювання суддів, зокрема судді Сташківа Т.Б.
8. Повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України сформовано 01 червня 2023 року.
9. Відповідно до рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 25 липня 2023 року № 34/зп-23 з метою продовження процедур оцінювання, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі – Закон), здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Комісії стосовно осіб, п’ятирічний строк призначення яких на посаду судді закінчився.
10. Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 27 липня 2023 року доповідачем з цього питання визначено члена Комісії Сабодаша Р.Б.
11. На підставі викладеного процедуру кваліфікаційного оцінювання стосовно Сташківа Т.Б. продовжено з етапу дослідження досьє та проведення співбесіди.
12. 15 серпня 2024 року на адресу Комісії надійшов Висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області Сташківа Т.Б. критеріям доброчесності та професійної етики (далі – Висновок), затверджений 14 серпня 2024 року.
13. На спростування висновку ГРД суддею надані пояснення.
14. Комісія у складі колегії 22 серпня 2024 року провела співбесіду зі Сташківим Т.Б.
15. За результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісією у складі колегії ухвалено рішення від 22 серпня 2024 року № 131/ко-24. Цим рішенням визначено, зокрема, що суддя Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області Сташків Т.Б. за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді отримав 674,88 бала.
16. Так, Сташків Т.Б. за результатами анонімного письмового тестування набрав 66,375 бала; за результатами виконання практичного завдання – 90 балів; ефективність здійснення правосуддя суддею оцінено в 61 бал; підвищення фахового рівня – у 2 бали; за критерієм особистої компетентності суддя набрав 64 бала; за критерієм соціальної компетентності – 74 бали; показники критерію професійної етики судді оцінено у 110 балів; показники критерію доброчесності судді – у 207,505 бала.
17. Таким чином, суддя Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області Сташків Т.Б. сумарно отримав більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.
18. Рішенням Комісії у складі Колегії від 22 серпня 2024 року № 131/ко-24 визначено, що суддя Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області Сташків Т.Б. за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрав 674,88 бала.
19. Питання щодо підтримки рішення Комісії у складі Колегії від 22 серпня 2024 року № 131/ко-24 внесено на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі на 23 вересня 2024 року.
ІІ. Правові підстави та загальний порядок проведення кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді.
20. Згідно з підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом.
21. Абзацами першим та другим пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри» № 3511-IX передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом. За результатами такого оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а у випадках, передбачених цим Законом, – пленарний склад Комісії, ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, передбаченими цим Законом для ухвалення рішення про підтвердження або про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
22. У Пояснювальній записці до проєкту Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», за результатами розгляду якого було внесено зміни до Конституції України і запроваджено процедуру кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, зазначено, що проєкт передбачає «спеціальні механізми оновлення суддівського корпусу, що дасть змогу досягти необхідного балансу між суспільними очікуваннями, з одного боку, та захистом індивідуальних прав, з іншого. Зокрема, за рекомендаціями Венеціанської Комісії та Директорату з прав людини Головного директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи, що викладені у Спільному висновку від 23 березня 2015 року (документ CDL-AD(2015)007), процедура кваліфікаційного оцінювання суддів, запроваджена в рамках Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», отримає відповідне конституційне закріплення.
23. Так само, ухвалюючи Закон, законодавець у Пояснювальній записці до відповідного законопроєкту сформулював легітимну мету закону – здійснення трансформації системи судоустрою та оновлення суддівського корпусу відповідно до суспільних очікувань. Законодавець окремо звернув увагу на те, що до завдань законопроєкту також належить подолання корупційних ризиків при здійсненні суддею правосуддя та очищення судової системи від недоброчесних суддів.
24. Відповідно до рішення Великої Палати Верховного Суду від 04 листопада 2020 року (справа № 200/9195/19-а) із запровадженням судової реформи та набранням чинності Законом для утвердження незалежності судової влади, зокрема, шляхом її деполітизації, для посилення відповідальності судової влади перед суспільством, а також для запровадження належних конституційних засад кадрового оновлення суддівського корпусу було запроваджено необхідність проходження суддями кваліфікаційного оцінювання. Запровадження кваліфікаційного оцінювання суддів було зумовлене істотною метою, що полягала у відновленні довіри до судової влади в Україні. Зміни, запроваджені в судовій системі України у зв’язку з її реформуванням, були схвалені світовою спільнотою, у тому числі Венеційською комісією (пункти 98–99 цього рішення). Зазначена правова позиція узгоджується з пунктами 20, 21, 22 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону у їх системному взаємозв’язку.
25. Отже, функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входять судді, які не відповідають критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності, є таким, що не відповідає зазначеним очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей. Іншими словами, кваліфікаційне оцінювання суддів на відповідність (невідповідність) займаній посаді є необхідним у демократичному суспільстві та відповідає нагальній суспільній потребі.
26. Водночас Комісія зважає і на те, що навіть у разі, коли втручання у приватне життя здійснюється відповідно до закону, відповідає легітимній меті та є необхідним у демократичному суспільстві, встановлення невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності має своїм наслідком звільнення з посади, що є серйозним, якщо не найсерйознішим заходом, який може бути застосовано до особи. На відміну від процедур дисциплінарного провадження процедури кваліфікаційного оцінювання суддів не мають «ієрархії покарань», а мають своєрідний характер, спрямований на досягнення легітимної мети запровадження таких процедур. Викладене вимагає від Комісії пошуку справедливої рівноваги між інтересами суспільства загалом та правом судді на приватність.
27. Відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюватимуться законом.
28. Відповідна процедура здійснюється за критеріями та у порядку, визначеному Законом, з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд», та буде тим винятковим заходом, що застосовуватиметься до всіх суддів.
29. Згідно з частиною другою статті 83 Закону критеріями кваліфікаційного оцінювання є:
29.1. компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);
29.2. професійна етика;
29.3. доброчесність.
30. Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
31. Завдання, підстави, порядок проведення та етапи кваліфікаційного оцінювання визначено в главі 1 «Кваліфікаційне оцінювання суддів» розділу V «Кваліфікаційний рівень судді» Закону.
32. З метою проведення оцінювання суддів на відповідність займаній посаді за визначеними законом критеріями Комісією затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16) (далі – Положення).
33. Пунктом 5 глави 6 розділу II Положення встановлено, що максимально можливий бал за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної) становить 500 балів, за критерієм професійної етики – 250 балів, за критерієм доброчесності – 250 балів. Отже, сума максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання за всіма критеріями дорівнює 1 000 балів.
34. За змістом підпункту 5.1 пункту 5 глави 6 розділу ІІ Положення критерії компетентності оцінюються так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 300 балів, з яких: рівень знань у сфері права – 90 балів (підпункт 5.1.1.1); рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні – 120 балів (підпункт 5.1.1.2); ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність для кандидата на посаду судді – 80 балів (підпункт 5.1.1.3); діяльність щодо підвищення фахового рівня – 10 балів (підпункт 5.1.1.4); особиста компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.2); соціальна компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.3).
35. Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0 (мінімально прийнятний рівень).
36. Показники, за якими оцінюється відповідність судді кожному з критеріїв, визначено в розділі ІІ Положення.
37. За результатами такого оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а у випадках, передбачених Законом, – пленарний склад Комісії, ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, передбаченими Законом для ухвалення рішення про підтвердження або про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
38. І хоча Комісія виходить із презумпції, що суддя відповідає критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності як особа, яка згідно з Бангалорськими принципами поведінки суддів за родом своєї роботи вважається гарантом верховенства права, ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання судді.
39. Процедура кваліфікаційного оцінювання на відповідність (невідповідність) судді займаній посаді є одноразовою процедурою, спрямованою на перевірку відповідності всіх суддів критеріям компетентності (професійної, особистої, соціальної тощо), професійної етики та доброчесності з метою відновлення та підвищення суспільної довіри до судової влади в Україні, і проводиться за правилами кваліфікаційного оцінювання суддів. Ця процедура, як вже зазначалось вище, була запроваджена у відповідь на ймовірну присутність в судовій владі некомпетентних та недоброчесних суддів.
40. Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у рішенні від 10 листопада 2021 року (справа № 9901/355/21), «доброчесність» – це необхідна морально-етична складова діяльності судді, яка, серед іншого, визначає межу і спосіб його поведінки, що базується на принципах об’єктивного ставлення до сторін у справах та чесності у способі власного життя, виконанні своїх обов’язків та здійсненні правосуддя. Члени Комісії, оцінюючи певні обставини стосовно кандидата, визначалися щодо їх відповідності суспільним уявленням про доброчесність на власний розсуд. Зважаючи на те, що доброчесність є морально-етичною, а не правовою категорією, обставини, що свідчать про недоброчесність, оцінюються насамперед з морально-етичного погляду. Навіть зовні правомірні і законні дії кандидата можуть оцінюватися як такі, що не узгоджуються з поняттям доброчесності.
41. За визначенням терміна, який подано в Сучасному словнику з етики, доброчесністю є позитивна моральна якість, зумовлена свідомістю і волею людини, яка є узагальненою стійкою характеристикою людини, її способу життя, вчинків; якість, що характеризує готовність і здатність особистості свідомо і неухильно орієнтуватись у своїй діяльності та поведінці на принципи добра і справедливості.
42. Авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів, від осіб, які обіймають посади суддів та формують суддівський корпус. Саме тому важливо, щоб суддя не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки як у професійній діяльності, так і в особистому житті, яка може поставити під сумнів відповідність кандидата критерію доброчесності, що негативно вплине на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням (пункт 23 цього рішення).
43. Статтею 1 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ з’їзду суддів України від 22 лютого 2012 року, встановлено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Відповідно до статті 3 цього Кодексу саме суддя має докладати всіх зусиль, до того щоб, на думку обізнаного та розсудливого стороннього спостерігача, його поведінка була бездоганною. Роз’яснюючи зазначені положення, Рада суддів України в Коментарі до Кодексу суддівської етики, затвердженому рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 1, відзначила, що суддя повинен уникати порушень етики та всього того, що виглядає як порушення етики, в усіх випадках його діяльності– як професійній, так і в приватній. Бездоганна поведінка суддів означає уникнення порушень норм етики та недопущення створення враження їх порушення. Враження порушення норм етики створюється, коли розважливі особи, яким стали відомі всі відповідні обставини, розкриті в ході резонансного їх з’ясування, можуть дійти висновку, що чесність, добросовісність, урівноваженість та професійна придатність судді поставлені під сумнів. Рада суддів України окремо наголосила на тому, що численними є ситуації, коли та чи інша дія прямо не заборонена законом, але є ризик такого сприйняття, формування враження, яке підірвало б довіру до суду.
44. Аналогічні вимоги є застосовними до встановлення відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності в процедурі кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді з тією особливістю, що такі обставини стають відомими під час дослідження досьє та проведення співбесіди.
45. У сукупності з положеннями розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, у тому числі щодо наслідків відмови від проходження кваліфікаційного оцінювання чи ухилення від його проходження, Комісія вважає, що суддя зобов’язаний взяти участь у кваліфікаційному оцінюванні, зокрема активно реалізувати права бути заслуханим у контексті сумнівів Комісії, які можуть виникнути під час дослідження досьє та/або проведення співбесіди.
46. Таким чином, у разі наявності в Комісії обґрунтованого сумніву у відповідності судді критеріям компетентності, професійної етики або доброчесності спростування такого сумніву відбувається як внаслідок реалізації Комісією наданих їй законом повноважень, так і шляхом складання суддею кваліфікаційного іспиту, проходження тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, а також надання Комісії чітких та переконливих доказів під час дослідження досьє та проведення співбесіди, щоб спростувати такий сумнів.
47. Велика Палата Верховного Суду в рішенні від 16 червня 2022 року у справі № 9901/57/19 підкреслила, що на стадії кваліфікаційного оцінювання відповідний компетентний орган не встановлює і не кваліфікує наявності в діях судді ознак складу дисциплінарного проступку, що є обов’язковою складовою процедури дисциплінарного провадження. На цій стадії відбувається оцінювання фактів (явищ) минулої поведінки судді в сенсі виявлення і визначення [нових] якостей (характеристик, ознак чи рис) судді, на підставі яких формується висновок про його здатність бути суддею (пункт 18).
48. Згідно з пунктами 1, 2 глави 6 розділу II Положення встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності (зазначений підхід викладено в пункті 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 9901/623/18).
49. Водночас пунктом 34 розділу ІІІ «Порядок проведення кваліфікаційного оцінювання» Положення передбачено, що рішення Комісії, ухвалене за результатами кваліфікаційного оцінювання, має містити підстави його ухвалення або мотиви, з яких Комісія дійшла таких висновків, а за наявності висновку Громадської ради доброчесності про непідтвердження відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності – також мотиви його прийняття або відхилення.
50. З огляду на викладене звільнення судді з посади за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність можливе за таких умов: 1) результати оцінювання мають відповідати критерію об’єктивності; 2) ці результати, на переконання Комісії, мають свідчити про нездатність або небажання судді виконувати свої обов’язки; 3) межа допустимості поведінки судді як такого, що відповідає займаній посаді, визначена як «мінімально прийнятний рівень», з урахуванням правил кваліфікаційного оцінювання, вимог до поведінки судді, визначених законом та зазначеними вище правилами професійної етики.
51. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії або пленарного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
52. Таким чином, запропоновані механізми дають змогу якісно оновити судову систему без ризику зупинення її функціонування, не створюючи при цьому істотних перешкод, які могли б спричинити порушення права особи на доступ до правосуддя.
ІІІ. Зміст висновку Громадської ради доброчесності та пояснень судді.
53. У Висновку ГРД стверджує, що суддею не надано переконливої інформації про джерела походження коштів на придбання майна його близькою особою, що, на думку розсудливого спостерігача, викликає сумнів щодо їх достатності для набуття такого майна.
54. Так, 17 травня 2017 року мати судді ОСОБА_1 в житловому комплексі АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу набула у власність квартиру загальною площею 38,9 м2, вартістю 1 310 730 грн (еквівалентно 49 460 дол. США), що розташована за адресою: АДРЕСА_2.
55. На думку ГРД, вказана квартира була придбана матір’ю судді за рахунок непідтверджених джерел доходу, оскільки згідно з відомостями, відображеними в анкеті судді, ОСОБА_1 обіймає посаду вчителя в загальноосвітній школі I–III ступенів № 23 міста Тернополя, та ймовірно, була не в змозі придбати коштовний об’єкт нерухомості.
56. У письмових поясненнях від 04 серпня 2024 року суддя вказав, що джерелом походження коштів на придбання його матір’ю квартири були заощадження батька судді ОСОБА_2 із заробітної плати, а також кошти, отримані внаслідок відчуження належних йому на праві власності об’єктів нерухомості, а саме двох квартир, що розташовані АДРЕСА_3. Іншим джерелом походження коштів на придбання квартири були грошові кошти, отримані батьком його першої дружини ОСОБА_3 за договором позики, на підтвердження чого суддею надано розписку.
57. Згідно з розпискою 15 жовтня 2016 року ОСОБА_4, яка на момент складання розписки перебувала в статусі співмешканки ОСОБА_3, передала у власність останнього грошові кошти в розмірі 30 000 дол. США.
58. Утім, зважаючи на обставини, встановлені в межах кримінального провадження, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань НОМЕР_1 від 17 листопада 2014 року, зокрема щодо негативного характеру особистісних стосунків між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ГРД вважає сумнівним факт реальності надання останньою позики на користь ОСОБА_3.
59. Крім того, ГРД висловлює обґрунтований сумнів щодо фінансової можливості в ОСОБА_4 надати в борг грошові кошти в розмірі 30 000 дол. США.
60. ГРД також ставить під сумнів наявність фінансової можливості й у ОСОБА_3 забезпечити повернення вказаної позики, оскільки доходи, отримані ним в період з 2013 року до 2018 року внаслідок здійснення підприємницької діяльності, становили усього 23 254 гривень.
61. ГРД також стверджує, що суддя або пов’язана з ним особа отримали майно, дохід або вигоду, законність походження яких, на думку розсудливого спостерігача, викликає обґрунтовані сумніви.
62. Так, у розділі 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Декларація), за 2017 рік суддя задекларував автомобіль «NISSAN JUKE» 2017 року випуску загальною вартістю 426 780 грн (еквівалентно 16 000 дол. США), який з 02 жовтня 2017 року належить на праві власності його дружині ОСОБА_5.
63. Згідно з Декларацією за 2017 рік сукупний дохід судді та його дружини за вказаний рік становив 906 592 гривень. Відповідно до відомостей, відображених у Декларації судді за 2018 рік, сукупний дохід подружжя становив 575 490 гривень.
64. У Декларації за 2017 рік суддя вказав відомості про фінансове зобов’язання дружини (кредит) в сумі 375 169 гривень. У поданій суддею Декларації за 2019 рік фінансові зобов’язання членів сім’ї відсутні. Наведене, на думку ГРД, дає підстави стверджувати, що фінансове зобов’язання дружини судді ОСОБА_5 за кредитним договором було погашено в повному обсязі у 2019 році.
65. ГРД ставить під сумнів можливість судді упродовж 2017–2018 років забезпечувати побутові витрати родини з огляду на суму задекларованого доходу подружжя та наявність у дружини фінансового зобов’язання.
66. Окрім того, як переконує ГРД, вартість набутого у власність дружиною судді автомобіля «NISSAN JUKE» 2017 року випуску є значно нижчою за ринкову. Зокрема, на вебсайтах, які спеціалізуються на продажі транспортних засобів, вартість аналогічного автомобіля 2017 року випуску у період з 2019 до 2020 року становила орієнтовно 15 000–17 000 дол. США. ГРД припускає, що на момент придбання дружиною судді автомобіля (02 жовтня 2017 року) його вартість становила орієнтовно 20 000 –25 000 дол. США.
67. На переконання ГРД, видатки сім’ї судді за 2017 та 2018 роки не узгоджуються з отриманими доходами. Не узгоджується, на думку ГРД, також і видатки сім’ї судді з доходами за 2020 рік.
68. Так, 11 квітня 2020 року суддя набув у власність автомобіль «BMW 320XI» 2015 року випуску, загальною вартістю 200 463 грн (еквівалентно 7 452 дол. США).
69. На переконання ГРД, зазначена суддею вартість автомобіля є значно нижчою за ринкову.
70. Протягом січня – березня 2020 року суддя отримав заробітну плату в розмірі 252 000 гривень. Також у 2020 році суддя отримав дохід у виді страхових виплат у розмірі 191 002 грн та 274 230 грн внаслідок відчуження автомобіля «NISSAN Qashqai». Отже, за підрахунками ГРД, сукупний дохід судді у 2020 році (без урахування страхових виплат) становив 526 230 гривень.
71. Стосовно зазначеного суддя пояснив, що автомобіль «BMW 320XI» 2015 року випуску було придбано в Сполучених Штатах Америки на автомобільному аукціоні за 4 800 дол. США. Вартість автомобіля на момент придбання (11 квітня 2020 року) становила 200 463 грн (еквівалентно 7 452 дол. США).
72. Водночас, на думку ГРД, вказана суддею вартість автомобіля є заниженою, враховуючи необхідність транспортування автомобіля до митної території України, сплати митних платежів та винагороди фірмі посереднику, ринкова вартість подібного автомобіля у 2020 році не могла становити менше ніж 15 000–20 000 дол. США (еквівалентно 400 000–500 000 грн).
73. Додатково ГРД зазначає, що у 2020 році суддя відчужив належний йому на праві власності автомобіль «NISSAN Qashqai» (після дорожньо-транспортної пригоди) за 274 230 грн (еквівалентно 10 000 дол. США).
74. На думку ГРД, завищення вартості відчуженого автомобіля «NISSAN Qashqai» та заниження вартості набутого у власність «BMW 320XI» свідчить про намір Сташківа Т.Б. узгодити свої видатки з легальними доходами.
75. Також ГРД зазначає, що суддя застосовував очевидно непропорційні стягнення чи покарання, відшкодування, запобіжний захід або забезпечення позову.
76. За наслідками дослідження ЄДРСР ГРД було виявлено низку справ про адміністративні правопорушення (усього 140), у яких суддя ухвалював рішення про притягнення осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, до адміністративної відповідальності за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), за виключенням рішень, якими було повернуто протоколи на дооформлення, направлено справи до іншого суду, виправлено описки, об’єднано провадження в одну справу тощо.
77. Дослідивши зміст прийнятих суддею рішень, ГРД виявлено, що за наслідками розгляду 14 справ про адміністративні правопорушення провадження у справах закрито у зв’язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення (справи №№ 285/4897/20; 285/4416/20; 285/3651/20; 285/1852/20; 285/940/20; 285/1211/20; 285/4601/19; 285/4253/19; 285/2461/19; 285/2462/19; 285/1968/19, 285/1528/19; 285/4744/18, 285/1582/18), що становить 10% від загальної кількості розглянутих справ про адміністративні правопорушення, та 8 справ, у яких матеріали про вчинення адміністративного правопорушення передано на розгляд трудовому колективу (справи №№ 285/5151/20; 285/1263/19; 285/4077/18; 285/1886/18; 285/1246/18; 285/1285/18; 285/1594/18; 285/1251/18), що становить 6% від загальної кількості розглянутих справ про адміністративні правопорушення.
78. Ухвалення суддею постанов про звільнення від адміністративної відповідальності осіб, які вчинили адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, у зв’язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, на думку ГРД, є неприпустимим й таким, що свідчить про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики.
ІV. Висновки та мотиви, якими керується Комісія при ухваленні рішення.
79. Рішенням Комісії у складі колегії від 22 серпня 2024 року № 131/ко-24 визначено, що суддя Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області Сташків Т.Б. за результатами кваліфікаційного оцінювання на займаній посаді набрав 674,88 бала.
80. Із рішення Комісії від 22 серпня 2024 року № 131/ко-24 слідує, що наведені у висновку ГРД відомості стали предметом розгляду Комісії у складі колегії, яка дала їм належну оцінку в межах процедури кваліфікаційного оцінювання стосовно судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області Сташківа Т.Б. Зокрема, на підставі пояснень судді Сташківа Т.Б. та наданих ним документів Комісія у складі колегії дійшла висновку про відсутність підстав для висновку про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності.
81. Відповідно до вказаного рішення Комісії за критеріями компетентності (професійної, особистої та соціальної) суддя Сташків Т.Б. набрав 357,375 бала, за критерієм професійної етики, оціненим за показниками, визначеними пунктом 8 глави 2 розділу II Положення – 110 балів, за критерієм доброчесності, оціненим за показниками, визначеними пунктом 9 глави 2 розділу II Положення, – 207,505 бала. У підсумку за результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області Сташківа Т.Б. набрав 674,88 бала, що становить більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за всіма критеріями. Тому, Комісія у складі колегії дійшла висновку про відповідність судді займаній посаді.
82. Дослідивши матеріали суддівського досьє Сташківа Т.Б., зокрема Висновок ГРД, проаналізувавши відомості про суддю, Комісія у пленарному складі встановила таке.
83. Стосовно обставин придбання матір’ю судді ОСОБА_1 у 2017 році квартири, що розташована АДРЕСА_2, вартістю 995 870 грн, суддя під час співбесіди пояснив, що за усною домовленістю та взаємною згодою сторін після здійснення взаєморозрахунків у частині повернення ОСОБА_3 на користь батька судді грошових коштів у розмірі 10 000 дол. США 16 липня 2020 року мати судді відчужила вказану квартиру на користь колишньої дружини судді ОСОБА_5 шляхом укладення договору дарування.
84. У своїх письмових поясненнях від 19 серпня 2024 року суддя зазначив, що йому не було відомо про конфлікт між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та наявність кримінального провадження, про яке зазначено у Висновку ГРД. Наразі зазначене кримінальне провадження закрито у зв’язку з відмовою потерпілої від обвинувачення.
85. Будь-які додаткові пояснення щодо обставин отримання коштів за розпискою, інших доходів ОСОБА_3 суддя надати не зміг через смерть колишнього тестя у 2021 році.
86. Комісія враховує, що відповідно до статті 18 Кодексу суддівської етики суддя повинен бути обізнаним про свої майнові інтереси та вживати розумних заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім’ї.
87. Водночас, оцінивши під час співбесіди пояснення судді про те, що вказаний об’єкт нерухомості не перебував у володінні чи користуванні Сташківа Т.Б. та після розірвання шлюбу зі ОСОБА_5 був відчужений матір’ю судді на користь колишньої дружини шляхом укладення договору дарування, а також надані суддею пояснення, Комісія вважає, що наведені вище обставини не є такими, що викликають обґрунтований сумнів у законності джерела походження майна або доброчесній поведінці судді, тому оцінюються Комісією в сукупності з іншими відомостями.
88. Комісія також зважає на письмові пояснення ОСОБА_4 від 12 вересня 2024 року № 31кп-3675/18, у яких вона підтвердила дійсність розписки від 15 жовтня 2016 року, надання нею позички в розмірі 30 000 дол. США та пояснила джерела походження коштів.
89. Стосовно сумніву ГРД у фінансовій можливості судді упродовж 2017–2018 років забезпечувати побутові витрати своєї родини з огляду на суму задекларованого суддею доходу подружжя та наявність у дружини фінансового зобов’язання суддя зазначив, що у 2017 та 2018 роках розмір мінімальної заробітної плати становив 3 200 грн та 3 723 грн відповідно, тобто встановлений державою місячний дохід на одну особу в розмірі 13 653 грн був у чотири рази більший за мінімальну заробітну плату на відповідний рік.
90. Стосовно сумніву ГРД щодо співвідношення видатків родини судді з її доходами за 2020 рік та набутого у власність «BMW 320XI» Сташків Т.Б. зазначив, що йому на праві власності належав автомобіль «NISSAN Qashqai» 2019 року випуску, який був придбаний за рахунок кредитних коштів згідно з договором кредиту від 08 липня 2019 року. Вказаний автомобіль було застраховано за договором страхування наземного транспорту від 08 липня 2019 року № 190141а9кп (далі – Договір), вид страхування КАСКО, приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АРКС» (далі – АТ «СК «АРКС»). Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі – ДТП) 28 лютого 2020 року вказаний автомобіль отримав значні пошкодження.
91. Під час співбесіди суддя підтвердив надані раніше пояснення та повідомив, що 26 березня 2020 року за умовами Договору АТ «СК «АРКС» повністю погашено несплачену частину кредиту на придбання автомобіля «NISSAN Qashqai», після чого залишок страхової виплати було сплачено шляхом перерахування коштів на банківський рахунок судді в розмірі 191 002 гривень.
92. Комісією встановлено, що згідно з долученою Сташківим Т.Б. до пояснень світлокопією листа АТ «СК «АРКС» від 19 березня 2020 року № 2512 відновлення пошкодженого транспортного засобу «NISSAN Qashqai» становить 70% його страхової суми та визнається повною загибеллю транспортного засобу, а залишкова вартість, визначена страховою компанією, – 167 500 гривень.
93. Під час співбесіди Сташків Т.Б. пояснив, що у квітні 2020 року в мережі «Інтернет» ним було розміщено оголошення про продаж вказаного вище автомобіля та після отримання вигідної пропозиції було відчужено невідремонтований після ДТП автомобіль «NISSAN Qashqai» за ціною 274 230 грн, що підтверджується договором купівлі-продажу від 04 квітня 2020 року № 7594/20/1846.
94. Комісія зважає на суттєву різницю між розміром залишкової вартості автомобіля «NISSAN Qashqai» та ціною, за якою Сташківим Т.Б. було відчужено вказаний автомобіль.
95. Комісією встановлено, що в розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» Декларації за 2020 рік Сташків Т.Б. задекларував суму страхових виплат виключно в розмірі 191 002 гривень.
96. Проте, як зазначено у згаданому вище листі АТ «СК «АРКС» від 19 березня 2020 року, розмір страхового відшкодування становив 398 161,85 гривень.
97. Під час співбесіди суддя підтвердив викладену в поясненнях інформацію про факт отримання страхового відшкодування у вказаному вище розмірі.
98. Водночас Сташків Т.Б. зазначив, що за умовами страхового договору АТ «СК «АРКС» було повністю погашено неоплачену частину кредиту на придбання автомобіля «NISSAN Qashqai», а в Декларації за звітний період суддя відобразив залишок страхової виплати, яку отримав шляхом перерахування АТ «СК «АРКС» коштів на його банківський рахунок у розмірі 191 002 грн і яка, на його думку, підлягала декларуванню.
99. Комісія відзначає, що в цьому випадку суддя припустився помилки під час декларування страхової виплати, оскільки за умовами страхового договору він був у статусі вигодонабувача (загальний розмір страхового відшкодування становив 398 161,85 грн). Відтак необхідно було зазначити всю суму отриманого доходу, а не лише залишок страхової виплати (191 002 грн), яку він отримав на банківський рахунок.
100. З урахуванням викладеного та наданих суддею пояснень причин подання недостовірних відомостей у Декларації за 2020 рік щодо загального розміру страхового відшкодування Комісія вважає, що дії судді мають ознаки добросовісної помилки та не носять ознак умисних дій, спрямованих на ухилення від декларування достовірної інформації.
101. Згідно з відомостями, відображеними в Деклараціях за 2019–2020 роки, починаючи з 01 січня 2019 року на умовах оренди в користуванні судді перебувала квартира загальною площею 75,4 м2, розташована за адресою: АДРЕСА_4.
102. На запитання Комісії, з яких причин вартість оренди вказаної вище квартири не відображена в Деклараціях за 2019-2020 роки, суддя повідомив, що орендна плата за місяць становила приблизно 7 000 грн, проте він не вважав за необхідне декларувати такі видатки.
103. Стосовно набуття у власність «BMW 320XI» 2015 року випуску суддя зазначив, що ціна придбаного автомобіля в розмірі 200 463 грн (еквівалентно 7 452 дол. США) була обумовлена неналежним технічним станом транспортного засобу.
104. Пояснюючи факт вчинення правочину за ціною, нижчою за ринкову, суддя зазначив, що ним було проведено такі дії: сертифіковано автомобіль в Україні; відремонтовано та замінено вузли повного приводу; замінено кермо, рульову рейку, передні фари; відремонтований правий поріг кузова; придбано праве переднє крило; замінено панель приладів із показниками в кілометрах замість миль; перепрограмовано меню автомобіля; замінено автомобільний акумулятор, передній датчик паркування, після чого проведено першу реєстрацію автомобіля в Україні і сплачено відповідні податкові платежі.
105. Також суддею надано орієнтовний розрахунок вартості деталей (вузлів) та агрегатів, які були придбані для ремонту вказаного автомобіля, без урахування вартості ремонтних робіт, що в сукупності становило 2 858 дол. США за офіційним курсом Національного банку України на момент придбання автомобіля.
106. Проте Комісія відзначає, що згідно з підпунктом 1.1 розділу 1 Договору купівлі-продажу від 11 квітня 2020 року № 11/04/20/20, долученого суддею до пояснень від 19 серпня 2024 року, на момент огляду кузова легкового автомобіля марки «BMW 320XI» 2015 року випуску сторонами правочину не виявлено недоліків, які б перешкоджали використанню автомобіля за цільовим призначенням.
107. Надаючи оцінку обставинам щодо набуття у власність суддею автомобіля «BMW 320XI» 2015 року випуску, Комісія бере до уваги технічний стан транспортного засобу та ту обставину, що дохід судді у 2020 році від отриманої страхової виплати та відчуження пошкодженого автомобіля становив 465 232 грн (еквівалентно 16 917 дол. США).
108. Стосовно звільнення від адміністративної відповідальності осіб, які вчинили адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, у зв’язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення та справ, у яких матеріали про вчинення адміністративного правопорушення передано на розгляд трудовому колективу, суддя повідомив таке.
109. Статтями 21, 22 КУпАП (у редакції, чинній до 16 лютого 2021 року), якими регламентовано порядок передання матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд трудового колективу та звільнення осіб від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення, була передбачена відсутність заборони застосування судом вказаних норм КУпАП до справ про адміністративні правопорушення, передбачених частиною першою статті 130 КУпАП.
110. Також суддя зазначив, що під час розгляду справ про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, вказані норми були застосовані ним виключно за результатами врахування всіх обставин справи в їх сукупності, характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини, майнового стану, обставин, що пом’якшують відповідальність. Лише встановлення в сукупності декількох відповідних обставин справи та обставин, що пом’якшують відповідальність, надавали суду можливість застосовувати положення статтей 21, 22 КУпАП.
111. На підтвердження своєї позиції Сташків Т.Б. пояснив, що під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 130 КУпАП, керувався актуальною на той час практикою апеляційних судів, які є найвищою судовою інстанцією у таких справах, та здійснив посилання на судову практику, сформовану, зокрема, Житомирським, Київським, Харківським, Львівським апеляційними судами.
112. Насамперед Комісія зазначає, що вона не має повноважень у межах кваліфікаційного оцінювання надавати оцінку судовим рішенням, прийнятим Сташківим Т.Б., натомість здійснює оцінку поведінки судді з огляду на вимоги Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ з’їзду суддів України від 22 лютого 2012 року (далі – Кодекс).
113. У Висновку № 18 (2015) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що метою судочинства є вирішення спорів, і, ухвалюючи рішення, суд виконує як «нормативну», так і «виховну» роль, надаючи громадянам відповідне керівництво, інформацію та гарантуючи дотримання закону і його практичне застосування.
114. Ефективна система правосуддя функціонує на благо широкого загалу суспільства, а не тільки тих осіб, справи яких розглядаються в суді.
115. Відповідно до статей 6, 7 Кодексу суддя повинен виконувати свої професійні обов’язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику. Суддя повинен старанно й неупереджено виконувати покладені на нього обов’язки та вживати заходів для поглиблення своїх знань та вдосконалення практичних навичок.
116. Комісія беззастережно підтримує положення Коментаря до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 1, у частині того, що довіра з формуванням суспільної думки націлена на правомірні очікування з боку громадськості певної моделі поведінки від суддів, що втілюється в ефективному відправленні судочинства та виступає мірою реалізації завдань справедливого суду.
117. Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).
118. Звільнення від покарання також може свідчити про невиконання завдань адміністративної відповідальності щодо виховання особи, яка вчинила таке правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
119. Підпунктом «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями) (далі – Правила), визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно з пунктом 2.5 Правил водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
120. Згідно з частиною першою статті 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб – накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
121. Статтею 22 КУпАП (у редакції, чинній до 17 березня 2021 року) встановлено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
122. Характер адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, має підвищену суспільну небезпечність порівняно з іншими встановленими цим Кодексом правопорушеннями, безпідставне звільнення правопорушників має вкрай негативні наслідки, розгляд вказаної категорії справ є суспільно значущими та має значний суспільний інтерес.
123. Проте, на думку Комісії, мети юридичної відповідальності не буде досягнено, якщо особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, систематично не притягатимуться до адміністративної відповідальності у зв’язку з малозначністю.
124. Звільнення від покарання також може свідчити про невиконання завдань КУпАП щодо виховання особи, яка вчинила таке правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
125. На запит Комісії Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області листом від 11 липня 2024 року № 01/49/2024 надав інформацію про загальну кількість розглянутих суддею справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, за період здійснення правосуддя. Із загальної кількості розглянутих справ про адміністративні правопорушення, передбачених статтею 130 КУпАП, яких усього 135, суддею ухвалено такі рішення, як: про накладання адміністративного стягнення стосовно 94 осіб; про закриття провадження у справі стосовно 39 осіб, а саме: у зв’язку з переданням матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу – 8, у зв’язку із звільненням від адміністративної відповідальності при малозначності адміністративного правопорушення – 9, у зв’язку із закінченням строків накладання адміністративного стягнення – 7.
126. Під час співбесіди Комісія в контексті дотримання суддею правил професійної етики при розгляді справ про адміністративні правопорушення обговорила справи, закриті у зв’язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення (справи №№ 285/4897/20; 285/4416/20; 285/3651/20; 285/1852/20; 285/940/20; 285/1211/20; 285/4601/19; 285/4253/19; 285/2461/19; 285/2462/19; 285/1968/19; 285/1528/19; 285/4744/18; 285/1582/18), та справи, у яких матеріали про вчинення адміністративного правопорушення передано суддею на розгляд трудовому колективу (справи №№ 285/5151/20; 285/1263/19; 285/4077/18; 285/1886/18; 285/1246/18; 285/1285/18; 285/1594/18; 285/1251/18).
127. У своїх поясненнях суддя відзначив, що під час розгляду адміністративних матеріалів про притягнення правопорушників до адміністративної відповідальності згідно з частинами першою, другою статті 130 КУпАП та накладання стягнення ним визначались обставини, що пом’якшують відповідальність порушника, а саме: щире розкаяння у вченні правопорушення, характер вчиненого правопорушення, відсутність тяжких та шкідливих, особу порушника, його майновий стан та сімейні обставини.
128. На переконання Комісії, такі пояснення судді не є переконливими, оскільки зазначені ним обставини є такими, що пом’якшують відповідальність правопорушника, а не такими, що зумовлюють малозначність такого діяння. Викладене дає підстави стверджувати, що суддя припустився порушення правил поведінки під час здійснення правосуддя, передбачених статтями 6, 7 Кодексу.
129. Комісія також відзначає, що у справі про адміністративне правопорушення № 285/3651/20 суддею враховано той факт, що правопорушник працює неофіційно на посаді водія, здійснюючи постачання хлібобулочних виробів у продуктові магазини Новоград-Волинського та Корецького районів. Водночас, при постановленні рішення суддею було проігноровано факт наявності в ОСОБА_6 неофіційних трудових відносин з юридичною особою, відповідальність за що визначена статтею 41 КУпАП та статтею 265 Кодексу законів про працю України, та не вжито передбачених законом заходів реагування.
130. Суддя визнав свою помилку та пояснив, що з огляду на надмірне навантаження в той час він дійсно міг не приділити належної уваги вказаним обставинам.
131. Комісія врахувала зазначені обставини при оцінювання судді на відповідність займаній посаді.
132. Отже, Комісія погоджується з висновками ГРД, що незабезпечення ефективного відправлення судочинства у справах про адміністративні правопорушення є підставою для відступу від презумпції відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності.
133. Зазначені в пунктах 83–133 цього рішення обставини оцінені Комісією на відповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності в сукупності з іншими відомостями.
134. Надмірно формальні дії судді щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, Комісією у складі колегії враховані як такі, що впливають на оцінку відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності, у зв’язку з чим Комісія оцінила це під час визначення показників зазначених критеріїв.
135. Підсумовуючи результати кваліфікаційного оцінювання судді Сташківа Т.Б. на етапі дослідження досьє та проведення співбесіди, Комісія у пленарному складі доходить висновку про відсутність обґрунтованого сумніву у відповідності судді критерію професійної етики та доброчесності за дослідженими вище показниками.
V. Результати голосування Комісією у пленарному складі.
136. Абзацом другим пункту 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону передбачено, що за результатами оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а у випадках, передбачених цим Законом, – пленарний склад Комісії, ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, передбаченими цим Законом для ухвалення рішення про підтвердження або про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
137. Відповідно до частини першої статті 88 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
138. За результатами перевірки обставин, викладених у висновку ГРД, взявши до уваги наданні суддею Сташківим Т.Б. пояснення, дослідивши матеріали суддівського досьє, Комісія не встановила фактів, які б свідчили про невідповідність судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області Сташківа Т.Б. критеріям доброчесності та професійної етики та могли б вплинути на результати кваліфікаційного оцінювання.
139. Надмірно формальні дії судді щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, Комісією у складі колегії враховані як такі, що впливають на оцінку відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності, у зв’язку з чим Комісія оцінила це під визначенні показників зазначених критеріїв.
140. З огляду на вказане Комісія у пленарному складі, заслухавши доповідача, дослідивши рішення Комісії у складі колегії від 22 серпня 2024 року № 131/ко-24, висновок ГРД від 15 серпня 2024 року, пояснення судді Сташківа Т.Б., інші зазначені в рішенні обставини, документи та матеріали, дійшла висновку, що колегією прийнято обґрунтоване рішення, а тому визнає суддю Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області таким, що відповідає займаній посаді.
142. За результатами засідання Комісії у пленарному складі 23 вересня 2024 року відповідність судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області Сташківа Т.Б. займаній посаді підтримано одинадцятьма голосами призначених членів Комісії.
143. Ураховуючи викладене, керуючись підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, статтями 83–86, 88, 93, 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одинадцятьма голосами «За» і одним «Проти»,
вирішила:
1. Визнати суддю Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області Сташківа Тараса Богдановича таким, що відповідає займаній посаді.
2. Внести Вищій раді правосуддя рекомендацію про призначення на посаду судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області Сташківа Тараса Богдановича.
Головуючий Олексій ОМЕЛЬЯН «За»
Члени Комісії: Михайло БОГОНІС «За»
Ярослав ДУХ «Проти»
Роман КИДИСЮК «За»
Олег КОЛІУШ «За»
Надія КОБЕЦЬКА «ЗА»
Володимир ЛУГАНСЬКИЙ «За»
Руслан МЕЛЬНИК «За»
Роман САБОДАШ «За»
Руслан СИДОРОВИЧ «За»
Сергій ЧУМАК «За»
Галина ШЕВЧУК «За»
