17–20 березня 2026 року
Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі:
головуючого – Андрія ПАСІЧНИКА,
членів Комісії: Михайла БОГОНОСА (доповідач), Людмили ВОЛКОВОЇ, Віталія ГАЦЕЛЮКА, Ярослава ДУХА, Романа КИДИСЮКА, Надії КОБЕЦЬКОЇ, Олега КОЛІУША, Ігоря КУШНІРА, Руслана МЕЛЬНИКА, Олексія ОМЕЛЬЯНА, Романа САБОДАША, Руслана СИДОРОВИЧА, Сергія ЧУМАКА, Галини ШЕВЧУК,
Громадська рада міжнародних експертів у складі:
Голови – Роберта Гайна БРУКХАЙЗЕНА,
членів Громадської ради міжнародних експертів: Нормана ААСА, Ґабріелє ЮОДКАЙТЕ-ҐРАНСКІЄНЕ, Мері К. БАТЛЕР, Джесіки ЛОТ ТОМПСОН, Джона Дж. О’САЛЛІВАНА (доповідач),
розглянувши у спеціальному спільному засіданні питання про відповідність кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду Дубаса Віталія Михайловича критеріям, передбаченим частиною четвертою статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд»,
встановили:
1. Стислий виклад інформації про кар’єру кандидата
У 1992 році Дубас В.М. закінчив Львівський політехнічний інститут за спеціальністю «Економіка та організація будівництва» та здобув кваліфікацію інженера-економіста.
У 1997 році кандидат закінчив спеціальний правничий факультет Львівського державного університету імені Івана Франка і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста.
У 1999 році отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, видане Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Львівської області.
У 2023 році кандидату присуджено науковий ступінь доктора філософії за спеціальністю «Право».
У період з 01.09.1995 до 10.12.2015 працював директором ТОВ «Діло-Аудит», з 01.06.1996 – юрисконсультом за сумісництвом.
З 06.11.1999 до 28.03.2019 кандидат здійснював адвокатську діяльність.
З 11.04.2019 є суддею Вищого антикорупційного суду.
2. Інформація про участь кандидата в конкурсі
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 03.06.2025 № 112/зп-25 оголошено конкурс на зайняття 23 вакантних посад суддів у Вищому антикорупційному суді (далі – ВАКС), з яких: 10 вакантних посад суддів в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду; 13 вакантних посад інших суддів у Вищому антикорупційному суді, а також затверджено умови його проведення (далі – Конкурс).
Кваліфікаційне оцінювання для участі в конкурсі проводиться в порядку, визначеному Законом України «Про судоустрій і статус суддів», Законом України «Про Вищий антикорупційний суд» (далі – Закон № 2447-VІІІ) та відповідними актами Комісії, з особливостями, встановленими параграфом 10 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі – Регламент).
Частиною четвертою статті 8 Закону № 2447-VІІІ визначено, що з метою сприяння Комісії у встановленні для цілей кваліфікаційного оцінювання відповідності кандидатів на посади суддів ВАКС критеріям доброчесності (моралі, чесності, непідкупності), а саме щодо законності джерел походження майна, відповідності рівня життя кандидата або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата його статусу, наявності знань та практичних навичок для розгляду справ, віднесених до підсудності ВАКС, утворюється Громадська рада міжнародних експертів (далі – ГРМЕ).
Рішенням Комісії від 29.04.2024 № 111/зп-24 призначено членів ГРМЕ.
Дубас В.М. 04.08.2025 подав до Комісії заяву про допуск до участі в конкурсі та про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді як особа, яка відповідає вимогам пункту 1 частини другої статті 7 Закону № 2447-VІІІ.
Рішенням Комісії від 16.09.2025 № 20/вс-25 кандидата допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання для участі в конкурсі.
Рішеннями Комісії від 19.09.2025 № 174/зп-25 та № 175/зп-25 призначено кваліфікаційне оцінювання кандидатів та встановлено черговість його етапів.
Рішенням Комісії від 02.10.2025 № 185/зп-25 затверджено результати тестування знань з історії української державності, кандидат отримав 40 балів. Цим же рішенням Комісії його допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації ВАКС.
Рішенням Комісії від 14.10.2025 № 187/зп-25 затверджено результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації ВАКС, кандидат отримав 136 балів. Цим же рішенням Комісії Дубаса В.М. допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
Рішенням Комісії від 29.10.2025 № 195/зп-25 затверджено результати тестування когнітивних здібностей, кандидат отримав 41,22 бала. Цим же рішенням Комісії його допущено до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації ВАКС.
Рішенням Комісії від 22.12.2025 № 223/зп-25 затверджено результати виконання практичного завдання, кандидат отримав 125 балів.
Рішенням Комісії від 04.02.2026 № 7/зп-26 кандидата допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Згідно з положеннями частини п’ятої статті 8 Закону № 2447-VІІІ ГРМЕ ініційовано розгляд у спеціальному спільному засіданні питання відповідності кандидата на посаду судді Дубаса В.М. критеріям, визначеним частиною четвертою цієї статті. Відповідно до вимог пунктів 137–140 параграфа 10 Регламенту до Комісії надіслано відповідне повідомлення.
Комісією та ГРМЕ 02.03.2026 проведено спеціальне спільне засідання стосовно кандидата (https://www.youtube.com/watch?v=Fxmp6Vd6wlo).
3. Обставини, які досліджувалися
Комісія та ГРМЕ ретельно проаналізували всю зібрану інформацію, що могла мати значення для цілей кваліфікаційного оцінювання відповідності кандидата критеріям доброчесності, а також наявність знань та практичних навичок для розгляду справ, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду. Комісія та ГРМЕ, зокрема, досліджували такі обставини.
3.1. Кандидат як слідчий суддя в межах одного кримінального провадження умисно ухвалив судове рішення всупереч раніше відомій правовій позиції апеляційного суду
Кандидат як слідчий суддя ВАКС 23.04.2025 постановив ухвалу у справі № 991/3616/25 про повернення слідчому Державного бюро розслідувань клопотання про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні від 09.09.2023 № НОМЕР_1 щодо особи, підозрюваної у вчиненні злочинів за частиною першою статті 255 та частиною другою статті 368 Кримінального кодексу України (далі – «підозрюваний»). Кандидат мотивував своє рішення тим, що це кримінальне провадження не належить до предметної підсудності ВАКС з огляду на здійснення досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні Державним бюро розслідувань, а не Національним антикорупційним бюро України. В ухвалі, серед іншого, зазначено, що слідчий суддя твердо переконаний, що згадка у статті 33-1 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) предметної підсудності ВАКС винятково за наявності хоча б однієї з умов, передбачених саме частиною п’ятою статті 216 КПК України, означає те, що в разі здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні будь-яким іншим слідчим органом, ніж НАБУ, такі не підсудні ВАКС (абзац перший пункту 3.7 цієї ухвали).
Раніше інший слідчий суддя ВАКС, який розглядав питання обрання запобіжного заходу підозрюваному за клопотанням слідчого Державного бюро розслідувань у зазначеному кримінальному провадженні (ухвала від 28.01.2025 у справі № 991/636/25 залишена без змін ухвалою Апеляційної палати ВАКС від 19.02.2025), а також питання продовження строку досудового розслідування (ухвала від 26.02.2025 у справі № 991/1666/25), частково ці клопотання задовольнив.
Апеляційна палата ВАКС 09.05.2025 переглянула ухвалу Дубаса В.М. від 23.04.2025 у справі № 991/3616/25 та скасувала її, зазначивши, серед іншого, що з урахуванням кваліфікації злочину та спеціального суб’єкта вчинення кримінального правопорушення зазначене кримінальне провадження належить до предметної підсудності ВАКС, а тому саме слідчий суддя Вищого антикорупційного суду згідно з частиною другою статті 33-1 КПК України наділений повноваженнями щодо здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у даному кримінальному провадженні. Згідно зі статтею 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. З огляду на це Апеляційна палата ВАКС дійшла висновку, що оскаржене рішення слідчого судді таким умовам не відповідає та обмежує учасників кримінального провадження у доступі до правосуддя, а тому підлягає скасуванню.
Надалі 28.05.2025 до ВАКС надійшло клопотання слідчого Державного бюро розслідувань від 27.05.2025 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному у цьому ж кримінальному провадженні (справа № 991/4887/25), яке за результатами автоматичного розподілу судових справ надійшло Дубасу В.М.
Ухвалою слідчого судді ВАКС від 29.05.2025 у справі № 991/4887/25 були залишені без задоволення заява захисника про відвід слідчого судді Дубаса В.М. від розгляду цього клопотання, а також заява слідчого судді Дубаса В.М. про самовідвід від розгляду вказаного кримінального провадження.
Кандидат ухвалою від 29.05.2025 у справі № 991/4887/25 за результатами розгляду клопотання слідчого Державного бюро розслідувань від 27.05.2025, щодо підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, повернув слідчому це клопотання. Своє рішення кандидат аргументував переважно тими самими підставами, що і в ухвалі від 23.04.2025 у справі № 991/3616/25. Зокрема, як слідчий суддя він зазначив про тверде переконання, що згадка у статті 33-1 КПК України предметної підсудності ВАКС винятково за наявності хоча б однієї з умов, передбачених саме частиною п’ятою статті 216 КПК України, означає: якщо досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється будь-яким іншим слідчим органом, ніж НАБУ, воно не підсудне ВАКС (абзац третій пункт 3.7).
Сторона обвинувачення та сторона захисту звернулися до Апеляційної палати ВАКС для оскарження цього судового рішення.
Апеляційна палата ВАКС 05.06.2025 задовольнила апеляційні скарги сторін та скасувала ухвалу слідчого судді ВАКС Дубаса В.М. від 29.05.2025 про повернення слідчому Державного бюро розслідувань клопотання про продовження строку тримання під вартою. Апеляційна палата ВАКС зазначила, що кримінальне провадження від 09.09.2023 № НОМЕР_1 належить до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, а тому саме слідчий суддя Вищого антикорупційного суду згідно з частиною другою статті 33-1 КПК України наділений повноваженнями щодо здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у даному кримінальному провадженні. Згідно зі статтею 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. З цих міркувань Апеляційна палата ВАКС дійшла висновку, що оскаржене рішення слідчого судді таким умовам не відповідає та обмежує учасників кримінального провадження у доступі до правосуддя.
Таким чином, у квітні та травні 2025 року Дубас В.М. як слідчий суддя постановив дві ухвали (від 23.04.2025 у справі № 991/3616/25 та від 29.05.2025 у справі № 991/4887/25) про повернення слідчому Державного бюро розслідувань клопотань про продовження строку тримання під вартою у одному й тому ж кримінальному провадженні (№ НОМЕР_1). Обидві ухвали були скасовані Апеляційною палатою ВАКС з мотивів недотримання вимог законності та обмеження учасників кримінального провадження у доступі до правосуддя. При цьому на момент постановлення другої ухвали (від 29.05.2025 у справі № 991/4887/25) кандидату було відомо про рішення Апеляційної палати ВАКС про скасування його першої ухвали (від 23.04.2025 у справі № 991/3616/25), а також мотиви суду апеляційної інстанції. Таким чином, кандидат умисно проігнорував правову позицію Апеляційної палати ВАКС та свідомо постановив ухвалу всупереч такій правовій позиції.
Під час спеціального засідання Дубас В.М. зазначив, що був незгодний з рішеннями Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду в межах зазначеного кримінального провадження, «але мусив виконувати». Кандидат визнав, що висновки Апеляційної палати у певній справі є обов’язковими для розгляду справи. Водночас він не заперечував, що приймав судові рішення, які суперечать правовим висновкам Апеляційної палати ВАКС, зазначивши, що таких проваджень у ВАКС є багато.
Комісія та ГРМЕ звернули увагу, що кандидат погодився з обов’язковістю висновків Апеляційної палати ВАКС для ВАКС як суду першої інстанції. Однак, попри це, він постановив другу ухвалу, що суперечила правовій позиції Апеляційної палати ВАКС, висловленій в ухвалі від 23.04.2025 у справі № 991/3616/25, щодо розгляду подібного за змістом клопотання в тому ж кримінальному провадженні.
Комісія і ГРМЕ враховують, що суддя має здійснювати правосуддя незалежно, за своїм внутрішнім переконанням, з огляду виключно на обставини, установлені під час розгляду справи, та керуючись принципом верховенства права. Однак така незалежність при ухваленні рішень не є безмежною, інакше вона може перерости у свавілля. Система судоустрою ґрунтується, зокрема, на принципах інстанційності (стаття 33 КПК України, частина перша статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») та єдності судової практики (пункт 4 частини четвертої статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»), що покликані забезпечити високу якість судочинства і сталість судової практики з метою дотримання принципу рівності та реалізації права людини на справедливий суд. Комісія і ГРМЕ відзначають, що дотримання принципу сталості судової практики не має бути самоціллю. Як зазначає Консультативна рада європейських суддів у Висновку № 20 (2017) про роль судів у забезпеченні єдності застосування права, вимога «подібні справи мають розглядатися подібно» не повинна сприйматися як абсолютна. Розвиток судової практики як такий не має протиставлятись належному відправленню правосуддя, оскільки неспроможність розвитку й адаптації судової практики створюватиме ризик перешкоджання реформуванню або вдосконаленню права (пункт 30). Надзвичайно важливим є чітке обґрунтування в судовому рішенні про відхід від попередньої судової практики. З такого обґрунтування має бути чітко зрозумілим, що суддя знає, що стала судова практика щодо відповідного питання є іншою. Також має бути надане змістовне пояснення, чому позиція, яка була узгоджена раніше, має змінитися (пункт 32). У Комісії і ГРМЕ відсутні застереження з приводу факту наявності аргументації в ухвалах слідчого судді Дубаса В.М. від 23.04.2025 у справі № 991/3616/25 та від 29.05.2025 у справі № 991/4887/25. В обох ухвалах наведене обґрунтування про причини інтерпретації правових норм, хоч і не вказано про необхідність відійти від попередньої судової практики. Втім, аргументи в обох випадках є подібними та практично не відрізняються в контексті обґрунтування запропонованої інтерпретації правових норм, що визначають підсудність кримінального провадження, на якій наполягає Дубас В.М. Окрім аргументів, які стосуються незгоди слідчого судді з ухвалою Апеляційної палати ВАКС від 09.05.2025 у справі № 991/3616/25, у його другій ухвалі відсутні нові пояснення та опис обставин, що були або могли бути невідомими на момент постановлення першої ухвали.
На думку Комісії і ГРМЕ, у випадку вдруге постановленої ухвали з тих самих підстав і щодо тих самих обставин йдеться не про обґрунтований відхід від правової позиції, а про надмірність у наполяганні на власному тлумаченні правових норм, що було відхилено судом апеляційної інстанції. Таке наполягання могло би бути виправданим за умови внесення релевантних змін до законодавства, відчутного розвитку судової практики судів вищої інстанції або виявлення нових, раніше невідомих обставин, що можуть мати значення при інтерпретації правових норм. Однак за період з 23.04.2025, коли було постановлено першу ухвалу, до 29.05.2025, коли було винесено другу ухвалу, не відбулося змін в законодавстві і судовій практиці та не було виявлено нових обставин, які би виправдовували відступ від правової позиції, викладеної в судовому рішенні Апеляційної палати ВАКС.
Згідно з частиною третьою статті 415 КПУ України висновки і мотиви, з яких скасовані судові рішення, є обов’язковими для суду першої інстанції при новому розгляді. Хоча формально-логічне тлумачення цієї правової норми обмежує її застосування (лише у випадках скасування судового рішення і призначення нового розгляду в суді першої інстанції в межах конкретної судової справи), дотримання принципу єдності судової практики передбачає ухвалення рішень, які мають узгоджуватися або принаймні прямо не суперечити відомій практиці судів апеляційної та касаційної інстанцій в судових справах з аналогічними обставинами. Застосовність цього підходу є тим більше виправданим, якщо обставини справи є не просто аналогічними, а ідентичними і вже були предметом розгляду судді. Свідома незгода з правовою позицією суду вищої інстанції, навіть із мотивів особистої переконаності в істинності власної інтерпретації правових норм, що проявляється в умисному ухваленні рішень всупереч такій правовій позиції, підриває принцип єдності правової практики та ставить під загрозу забезпечення права на справедливий суд.
Комісія та ГРМЕ враховують, що відповідно до пункту 14 Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджених рішенням ВРП від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Єдині показники), оцінка доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) полягає в оцінюванні відповідності судді (кандидата на посаду судді), зокрема, показнику «сумлінність». Згідно з пунктом 19 Єдиних показників сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків, а суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику сумлінності, якщо, зокрема, але не виключно, наводив належні мотиви щодо підготовлених документів на підставі принципу верховенства права, релевантного законодавства та встановлених фактів.
Оцінивши всі зазначені обставини, Комісія та ГРМЕ має обґрунтований сумнів у відповідності кандидата показнику «сумлінність» критерію доброчесності.
3.2. Стосовно зазначення у рішенні колегії суддів позиції, яка не відповідає позиції більшості
На розгляді колегії суддів Вищого антикорупційного суду у складі суддів Дубаса В.М. (головуючий), Крикливої Т.Г. та Танасевич О.В. перебувала судова справа № 991/4264/24 за позовом Міністерства юстиції України про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції», та стягнення в дохід держави активів.
Ухвалою від 07.06.2024 у цій справі колегія суддів відмовила у прийнятті зустрічної позовної заяви представника третьої особи до Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій та повернула її без розгляду.
Судді Криклива Т.Г. та Танасевич О.В. 24.06.2024 висловили спільну окрему думку до згаданої ухвали. Погоджуючись із нею по суті, вони висловили незгоду з однією з підстав відмови у прийнятті зустрічної позовної заяви, яку головуючий суддя (кандидат) навів у мотивувальній частині всупереч позиції двох членів колегії. На думку суддів Крикливої Т.Г. та Танасевич О.В., посилання в пункті 3.3 ухвали на правові висновки Великої палати Верховного Суду, зроблені у постанові від 12.06.2019 у господарській справі № 916/542/18, було нерелевантним до того провадження.
Під час спеціального спільного засідання члени Комісії запитували кандидата про ці обставини, зокрема про те, чому двоє (більшість) суддів у складі колегії висловили окрему думку щодо позиції кандидата, який був у меншості. Відповідно до статті 34 Кодексу адміністративного судочинства України усі питання, що виникають під час колегіального розгляду адміністративної справи, вирішуються більшістю голосів суддів.
Кандидат зауважив, що окрема думка – це право кожного судді, і він не може на неї впливати. У роботі в колегії слід досягати результату, що полягає в ухваленні законного та справедливого рішення. Кандидат заперечив, що ці обставини можуть свідчити про його неефективну роботу в команді. Жодних спорів щодо змісту прийнятого рішення в колегії не було, була лише незгода щодо мотивів: двом суддям «не сподобалося» посилання на правову позицію Верховного Суду, яке кандидат вважав доречним.
У цьому контексті члени Комісії також зауважили, що ухвала від 07.06.2024 була направлена до ЄДРСР 21.06.2024, а спільна окрема думка – 24.06.2024. У зв’язку з цим вони запитали у кандидата, чи не пов’язано це з тим, що інші двоє суддів не були ознайомлені з остаточним текстом судового рішення і вперше ознайомилися з ним лише після отримання на підпис у системі документообігу, у зв’язку з чим і виклали окрему думку. Кандидат зазначив, що не пам’ятає цього.
Під час спеціального спільного засідання Комісії та ГРМЕ щодо кандидата Крикливої Т.Г., яке відбулося 09.03.2026, члени Комісії також запитали її про ці обставини. Суддя підтвердила, що двоє суддів з колегії дійсно не бачили фінального тексту судового рішення й ознайомилися з ним лише тоді, коли отримали його на підпис у системі документообігу суду та не мали можливості внести зміни.
Відповідно до підпункту 1 пункту 19 Єдиних показників суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику сумлінності, якщо ефективно організовує виконання своїх повноважень і є дисциплінованим.
На думку Комісії та ГРМЕ, ефективна організація виконання повноважень головуючого судді в колегії включає, зокрема, підготовку остаточного тексту судового рішення, зміст якого включно з мотивувальною частиною відображає позицію більшості суддів зі складу колегії та погоджений з ними. Таке погодження має відбутися до підписання тексту в системі документообігу головуючим, що надалі позбавляє можливості вносити зміни в текст рішення. Остаточний текст рішення може потребувати додаткового обговорення та узгодження, в тому числі за правилами, передбаченими статтею 34 Кодексу адміністративного судочинства України. Однак у випадку з ухвалою від 07.06.2024 у справі № 991/4264/24 з огляду на хронологію подій та інформацію, отриману від інших осіб, кандидат підготував, підписав і направив до системи документообігу текст ухвали, який не відповідав у мотивувальній частині позиції більшості суддів колегії.
Ураховуючи викладене, Комісія та ГРМЕ мають обґрунтований сумнів щодо відповідності кандидата показнику «сумлінність» критерію доброчесності.
4. Стосовно відповідності кандидата критеріям, зазначеним у частині четвертій статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд»
Комісія та ГРМЕ враховують, що відповідно до пункту 11 Єдиних показників, суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показникам у разі відсутності невідповідності або обґрунтованого сумніву в його відповідності хоча б одному показнику.
Пунктом 163 Регламенту Комісії встановлено, що після обговорення інформації про кандидата на посаду судді ВАКС у спеціальному спільному засіданні на голосування виноситься питання щодо: «Чи відповідає кандидат критеріям, передбаченим частиною четвертою статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд».
Комісія та ГРМЕ, заслухавши доповідача від Комісії – Михайла Богоноса та доповідача від ГРМЕ – Джона Дж. О’Саллівана, дослідивши письмові та усні пояснення кандидата, під час закритого обговорення винесли на голосування 17.03.2026 питання: «Чи відповідає кандидат критеріям, передбаченим частиною четвертою статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд».
«ЗА» визнання кандидата таким, що відповідає критеріям, передбаченим частиною четвертою статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» проголосував один член Комісії (Роман КИДИСЮК); «ПРОТИ» – дванадцять членів Комісії (Михайло БОГОНІС, Людмила ВОЛКОВА, Віталій ГАЦЕЛЮК, Ярослав ДУХ, Надія КОБЕЦЬКА, Ігор КУШНІР, Руслан МЕЛЬНИК, Олексій ОМЕЛЬЯН, Роман САБОДАШ, Руслан СИДОРОВИЧ, Сергій ЧУМАК, Галина ШЕВЧУК) та шість членів ГРМЕ (Роберт Гайн БРУКХАЙЗЕН, Норман ААС, Ґабріелє ЮОДКАЙТЕ-ҐРАНСКІЄНЕ, Мері К. БАТЛЕР, Джесіка ЛОТ ТОМПСОН, Джон Дж. О’САЛЛІВАН). Участь у голосуванні не брали два члени Комісії (Олег КОЛІУШ, Андрій ПАСІЧНИК).
Таким чином, кандидат на посаду судді ВАКС Дубас В.М. визнається таким, що не відповідає критеріям, передбаченим частиною четвертою статті 8 Закону № 2447-VІІІ. Результати спеціальних спільних засідань Комісії та ГРМЕ оголошено 20.03.2026.
Керуючись статтями 8, 9 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», Законом України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вища кваліфікаційна комісія суддів України та Громадська рада міжнародних експертів
вирішили:
1. В конкурсі на зайняття вакантних посад суддів Вищого антикорупційного суду (Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду), оголошеного рішенням Вищої кваліфікаційною комісії суддів України від 03.06.2025 № 112/зп-25, визнати кандидата на посаду судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду Дубаса Віталія Михайловича таким, що не відповідає критеріям, визначеним частиною четвертою статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд».
2. Визнати кандидата на посаду судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду Дубаса Віталія Михайловича таким, що припинив участь у конкурсі на посаду судді Вищого антикорупційного суду.
Голова Комісії Андрій ПАСІЧНИК ___________________
(підпис)
Голова ГРМЕ Роберт Гайн БРУКХАЙЗЕН ___________________
(підпис)
