17–20 березня 2026 року
Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі:
головуючого – Андрія ПАСІЧНИКА,
членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Людмили ВОЛКОВОЇ, Віталія ГАЦЕЛЮКА, Ярослава ДУХА, Романа КИДИСЮКА, Надії КОБЕЦЬКОЇ, Олега КОЛІУША, Ігоря КУШНІРА, Руслана МЕЛЬНИКА (доповідач), Олексія ОМЕЛЬЯНА, Романа САБОДАША, Руслана СИДОРОВИЧА, Сергія ЧУМАКА, Галини ШЕВЧУК,
Громадська рада міжнародних експертів у складі:
Голови – Роберта Гайна БРУКХАЙЗЕНА,
членів Громадської ради міжнародних експертів: Нормана ААСА, Ґабріелє ЮОДКАЙТЕ-ҐРАНСКІЄНЕ, Мері К. БАТЛЕР (доповідач), Джесіки ЛОТ ТОМПСОН, Джона Дж. О’САЛЛІВАНА,
розглянувши у спеціальному спільному засіданні питання про відповідність кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду Кицюк Вікторії Сергіївни критеріям, передбаченим частиною четвертою статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд»,
встановили:
1. Стислий виклад інформації про кар’єру кандидата
Кицюк Вікторія Сергіївна 2003 року закінчила Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого за спеціальністю «правознавство» та здобула освітньо-кваліфікаційний рівень «спеціаліст».
У 2007 році вона склала присягу адвоката та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
У 2012 році Кицюк В.С. призначено на посаду судді Кіровського районного суду міста Донецька.
У 2013 році її переведено на посаду судді Солом’янського районного суду міста Києва, де здійснює правосуддя дотепер.
2. Інформація про участь кандидата у конкурсі
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 03 червня 2025 року № 112/зп-25 оголошено конкурс на зайняття 23 вакантних посад суддів у Вищому антикорупційному суді (далі – ВАКС), з яких: 10 вакантних посад суддів в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду; 13 вакантних посад інших суддів у Вищому антикорупційному суді, а також затверджено умови його проведення (далі – Конкурс).
Кваліфікаційне оцінювання для участі в конкурсі проводиться в порядку, визначеному Законом України «Про судоустрій і статус суддів», Законом України «Про Вищий антикорупційний суд» (далі – Закон № 2447-VІІІ) та відповідними актами Комісії, з особливостями, встановленими параграфом 10 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі – Регламент).
Частиною четвертою статті 8 Закону № 2447-VІІІ визначено, що з метою сприяння Комісії у встановленні для цілей кваліфікаційного оцінювання відповідності кандидатів на посади суддів ВАКС критеріям доброчесності (моралі, чесності, непідкупності), а саме щодо законності джерел походження майна, відповідності рівня життя кандидата або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата його статусу, наявності знань та практичних навичок для розгляду справ, віднесених до підсудності ВАКС, утворюється Громадська рада міжнародних експертів (далі – ГРМЕ).
Рішенням Комісії від 29 квітня 2024 року № 111/зп-24 призначено членів ГРМЕ.
Кицюк В.С. 18 липня 2025 року подала до Комісії заяву про допуск до участі в конкурсі та про проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді як особа, яка відповідає вимогам пункту 1 частини другої статті 7 Закону № 2447-VІІІ.
Рішенням Комісії від 16 вересня 2025 року № 37/вс-25 кандидата допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання для участі в Конкурсі.
Рішеннями Комісії від 19 вересня 2025 року № 174/зп-25 та № 175/зп-25 призначено кваліфікаційне оцінювання кандидатів та встановлено черговість його етапів.
Рішенням Комісії від 02 жовтня 2025 року № 185/зп-25 затверджено результати тестування знань з історії української державності, кандидат отримала 39 балів. Цим же рішенням Комісії її допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації ВАКС.
Рішенням Комісії від 14 жовтня 2025 року № 187/зп-25 затверджено результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації ВАКС, кандидат отримала 138 балів. Цим же рішенням Комісії Кицюк В.С. допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
Рішенням Комісії від 29 жовтня 2025 року № 195/зп-25 затверджено результати тестування когнітивних здібностей, кандидат отримала 41,83 бала. Цим же рішенням Комісії її допущено до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації ВАКС.
Рішенням Комісії від 22 грудня 2025 року № 223/зп-25 затверджено результати виконання практичного завдання, кандидат отримала 123 бала.
Рішенням Комісії від 04 лютого 2026 року № 7/зп-26 кандидата допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Згідно з положеннями частини п’ятої статті 8 Закону № 2447-VІІІ ГРМЕ ініційовано розгляд у спеціальному спільному засіданні питання відповідності кандидата на посаду судді Кицюк В.С. критеріям, визначеним частиною четвертою цієї статті. Відповідно до вимог пунктів 137–140 параграфа 10 Регламенту до Комісії надіслано відповідне повідомлення.
Комісією та ГРМЕ 02 березня 2026 року проведено спеціальне спільне засідання стосовно кандидата (https://www.youtube.com/watch?v=8W02-0MitMQ).
3. Обставини, що викликали обґрунтований сумнів
Комісія та ГРМЕ ретельно проаналізували усю зібрану інформацію, що могла мати значення для цілей кваліфікаційного оцінювання відповідності кандидата критеріям доброчесності, а також наявності знань та практичних навичок для розгляду справ, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду. Комісія та ГРМЕ, зокрема, досліджували такі обставини.
3.1. Стосовно дій Кандидата під час конфлікту з представником патрульної поліції
У 2017 році Кицюк В.С. затримано працівником патрульної поліції у зв’язку зі стверджуваним порушенням правил дорожнього руху (посилання на опубліковані уривки з відео з нагрудної камери патрульного). Ці обставини викликали значний суспільний резонанс, були предметом розгляду судом, органами суддівського самоврядування та спричинили публічний конфлікт між уповноваженими представниками патрульної поліції та представниками судової гілки влади. Як видно з опублікованого відео, автентичність якого не оспорюється кандидатом, між нею та патрульним поліцейським відбувся діалог такого змісту (неофіційний переклад із російської мови):
Поліцейський (після інтенсивного стуку у вікно): «Опустіть вікно» (0:14).
Поліцейський (обговорює ситуацію з перехожим): «Вона говорить з кимось по телефону, вважає, що у неї все гаразд» (0:14 – 0:24).
Поліцейський: «У вас достатньо місця ззаду. Від’їдьте звідси (0:27).
Вікторія Кицюк (відмовляється): «Я вдарю машину ззаду (0:33).
Поліцейський (представляється, дає інформацію про свій офіційний статус): «Пред’явіть своє водійське посвідчення (0:40 – 0:45).
Вікторія Кицюк (відмовляється): «Водійське посвідчення пред’являє водій, а я – не водій (0:46 -0:50).
Поліцейський: «Я вас щойно знімав на камеру, ви в машині сиділи на місці водія (повторює вимогу пред’явити документи) (0:50 -0:53).
Вікторія Кицюк: «Ви знущаєтесь?! Відійдіть від мене» (0:54 – 0:58).
У зв’язку з описаними подіями ГРМЕ звернулася до кандидата з проханням пояснити чи вважає вона свою поведінку під час конфлікту провокативною та чи діяла вона відповідно до правил суддівської етики.
Кицюк В.С. пояснила, що, на її думку, вона стала жертвою провокації, ознакою чого є, зокрема, те, що навколо її машини швидко зібралися перехожі, які нецензурно лаялись на її адресу, а поліцейські не вживали ніяких заходів. Кандидат стверджувала, що вона намагалася бути максимально спокійною, тому і відповіла, що не є водієм, маючи на увазі, що водій – це особа, яка керує транспортним засобом, а вона не керувала в той момент, коли до неї підійшов працівник поліції. Такими своїми діями вона намагалась знівелювати конфліктну ситуацію. За словами Кандидата, вона добре усвідомлювала, що нічого не порушувала. На підтвердження Кицюк В.С. зацитувала пункт 1 частини першої статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» (у редакції, чинній станом на 01 січня 2017 року), яким передбачено, що вимозі пред’явити документи передує повідомлення особі про причини застосування до неї превентивних поліцейських заходів, до яких закон відносить перевірку документів особи.
Кандидат повідомила, що в подальшому в неї відбулися комунікації з представниками Національної поліції України, вона зустрічалася із працівниками, які безпосередньо її затримували. Також вона зазначила, що «був також позов до суду, рішення про безпідставність такого затримання та висновок про відсутність порушень Правил дорожнього руху України як водія і про відсутність підстав для застосування превентивних заходів, зокрема перевірки документів».
На письмове запитання ГРМЕ щодо того, чи можна вважати її поведінку провокативною, Кицюк В.С. погодилась із тим, що з опублікованого відео її поведінку дійсно можна охарактеризувати як провокативну, однак таке враження складається через те, що опубліковано лише уривок. Кандидат також припустила, що конфлікт можна було б «загасити», але можливо їй не вистачило для цього життєвого досвіду в умовах неправомірної поведінки суб’єкта владних повноважень.
Комісія та ГРМЕ не оцінюють правомірність дій поліцейського або судді, і враховують, що 01 серпня 2017 року Шевченківський районний суд міста Києва ухвалив постанову у справі № 760/4137/17, якою визнав безпідставність затримання. Однак очевидно, що будь-який подібний конфлікт, коли виникають питання до дотримання правил професійної етики обома представниками публічної служби, негативно впливає на суспільну довіру до органів державної влади. Оскільки від конфлікту минуло більше дев’яти років, Комісія і ГРМЕ також дослідили ставлення Кандидата до своєї поведінки під час цієї події.
Комісія і ГРМЕ проаналізували письмові пояснення Кицюк В.С. та її відповіді під час співбесіди і вважають їх такими, що викликають серйозні застереження і ставлять під сумнів здатність кандидата визнавати свої помилки.
По-перше, Кицюк В.С. продовжує наполягати на тому, що її відмова надати водійське посвідчення з посиланням на те, що вона не є водієм, була спробою знівелювати конфліктну ситуацію. Комісія та ГРМЕ вважають очевидним, що за описаних вище умов пропозиція поліцейському звернутися для пред’явлення посвідчення до водія ніяк не могла знівелювати конфліктну ситуацію, а навпаки була дією, що її спровокувала. Крім того, ця постфактум інтерпретація суперечить власним поясненням кандидата про те, що суд визнав відсутність з її боку порушень Правил дорожнього руху як водієм. Тобто кандидат одночасно заперечує свій статус водія як підставу пред’явити документи і визнає цей статус, коли йдеться про питання наявності чи відсутності порушень Правил дорожнього руху. По-друге, хоча кандидат визнала, що її поведінка може здатися провокативною, однак пояснила це виключно зовнішніми чинниками, неповнотою відео, неправомірною поведінкою поліцейського, присутністю перехожих, що зібралися навколо.
Комісія та ГРМЕ враховують, що згідно з підпунктом 3 пункту 18 Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики, затверджених рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Єдині показники), суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті», якщо, перебуваючи в нинішньому або будь-якому попередньому статусі, діяв відповідно до правил професійної етики та інших етичних норм, не вчиняв будь-яких дій, що могли/можуть завдати шкоди авторитету правосуддя або відповідному органу, установі, організації.
Відповідно до статті 1 Кодексу суддівської етики (у редакції від 22 лютого 2013 року), суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.
З урахуванням досліджених відеоматеріалів, письмових пояснень кандидата та пояснень під час співбесіди, Комісія та ГРМЕ мають обґрунтований сумнів щодо відповідності кандидата показнику «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті» критерію доброчесності.
3.2. Стосовно дотримання принципів безсторонності та сумлінності у справах за участі Національного антикорупційного бюро України
Комісія та ГРМЕ 23 січня 2019 року ухвалили рішення № 80/вс-19 «Про відповідність кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду Жовноватюк (Кицюк) Вікторії Сергіївни критеріям, передбаченим частиною четвертою статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», за результатами якого кандидата визнано такою, що припинила участь у конкурсі. Зі змісту рішення випливає, що суддя порушила правила суддівської етики, коли розмістила в соціальній мережі «Facebook» «посилання на статті (з власними додатковими коментарями), що стосуються поточного розгляду кримінального провадження в якому вона, під час досудового розслідування приймала процесуальні рішення, як слідчий суддя Солом’янського районного суду міста Києва. Зокрема, у статтях містилася критика ролі НАБУ у підготовці відповідної справи до суду, а також критика концепції створення антикорупційного суду з огляду на згадане кримінальне провадження».
Іншою підставою для ухвалення Комісією та ГРМЕ рішення від 23 січня 2019 року № 80/вс-19 стали такі фактичні дані: Кицюк В.С. надала детективу Національного антикорупційного бюро України (далі – НАБУ) доступ до документів, що містять банківську таємницю, у справі № 760/4137/17, однак згодом, 23 січня 2017 року, без виклику та інформування сторін постановила ухвалу «про виправлення описки» у цій же справі, якою звузила обсяг доступу до матеріалів, раніше наданих детективу.
У межах цього конкурсу Комісія та ГРМЕ звернулися до кандидата з проханням надати дані, пов’язані з аргументацією, викладеною в рішенні № 80/вс-19, які, на думку кандидата, повинні переоцінити (врахувати) Комісія та ГРМЕ під час прийняття нового рішення щодо участі кандидата в конкурсі до ВАКС.
Кандидат повідомила, що, проаналізувавши рішення Комісії та ГРМЕ від 23 січня 2019 року № 80/вс-19 та судове рішення Верховного Суду за результатами оскарження цього рішення, вона зробила висновок, що не була достатньо переконливою.
Кицюк В.С. звернула увагу, що в цьому рішенні не зазначено конкретно, що саме вона публікувала, коментувала чи поширювала. Кандидат зазначила, що «дійсно, в 2017 році слідчі судді Солом’янского районного суду міста Києва, в тому числі і я, здійснювали судовий контроль на стадії досудового розслідування кримінального провадження за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні ряду кримінальних правопорушень. Проте, мій коментар-назва репосту вищезазначеної статті не стосувався поточного розгляду кримінального провадження, в якому я приймала процесуальні рішення як слідчий суддя суду. Він (цей коментар-назва репосту статті) стосувався більше того, чим іноді супроводжувався розгляд такого провадження слідчими суддями мого суду, про що також йшла мова в розміщеній мною на моїй сторінці статті ОСОБА_2. Про це також свідчить перша стаття, яку я 31 березня 2017 року розмістила у себе на сторінці в «Фейсбук», про яку також йшла мова в цій інформаційній записці ГРМЕ під назвою «Почему НАБУ давит на суд, который рассматривал дело ОСОБА_1», репост статті Судово-юридичної газети із інтерв’ю голови мого суду ОСОБА_3».
Однак, Кицюк В.С. також визнала, що попри те, що її намір полягав у приверненні уваги до випадків тиску на суд, публікація зазначених матеріалів допускає також й іншу інтерпретацію. Кандидат зробила висновки, тому зараз її коментарі в соціальних мережах є більш інформативними та повними.
Стосовно іншої підстави для ухвалення рішення Комісії та ГРМЕ від 23 січня 2019 року № 80/вс-19 кандидат погодилась з тим, що дев’ять років тому під час вирішення питання про виправлення описки вона як слідчий суддя не пересвідчилась у наявності в матеріалах справи підтвердження про отримання учасниками такої справи надісланих їм повідомлень про дату та час судового засідання.
Дослідивши вказані обставини, Комісія та ГРМЕ зауважують, що надані кандидатом пояснення як такі не змінюють суті встановлених обставин, та не містять нової або додаткової інформації, яка мала б істотне значення для спростування висновків, викладених у рішенні Комісії та ГРМЕ від 23 січня 2019 року № 80/вс-19.
Під час оцінки істотності допущених Кицюк В.С. у 2017 році порушень Комісія та ГРМЕ враховують такі положення.
Відповідно до пункту 2.4 Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, перед розглядом справи (про який відомо, що він відбудеться, або якщо це тільки передбачається) суддя утримується від будь-яких коментарів, що могли б з огляду на розумну оцінку ситуації якимось чином вплинути на перебіг цієї справи чи поставити під сумнів справедливе ведення процесу. Суддя утримується від публічних та інших коментарів, оскільки це може перешкодити неупередженому розгляду справи стосовно певної особи чи питання.
Відповідно до положень пункту 52 Коментаря до Бангалорських принципів поведінки суддів від вересня 2007 року «неупередженість – це основоположна риса, яку повинен мати суддя, це ключова ознака представників судової системи. Неупередженість повинна існувати і як факт, і в сприйнятті розумної особи. Якщо є підстави вважати, що має місце упередженість, таке сприйняття ймовірно викличе незадоволення та відчуття несправедливості і відповідно підірве довіру до судової системи. Сприйняття неупередженості визначається за критерієм розумного спостерігача. Враження, що суддя упереджений, може виникнути з різних причин, наприклад через імовірний конфлікт інтересів, поведінку судді в судовому засіданні чи його або її зв’язки чи дії за межами суду».
Згідно з пунктом 37 Висновку № 14 Консультативної ради європейських суддів «Про оцінювання роботи суддів, якості правосуддя та повагу до незалежності судової влади», затвердженого 24 жовтня 2014 року, «судді повинні утримуватися від будь-яких коментарів, які можуть вплинути або, як обґрунтовано очікується, вплинуть на право на справедливий судовий розгляд стосовно будь-якої особи або питання, яке розглядають судді. Як зазначив ЄСПЛ, заяви судді у справі, яка розглядається, включаючи тон і контекст заяви, можуть вплинути на це право. ЄСПЛ підкреслив, що під час виконання своїх судових функцій судді повинні проявляти максимальну обережність щодо справ, які вони розглядають, щоб зберегти імідж безсторонності. Судді повинні поводитися таким чином, щоб не створювати враження, що вони мають будь-які особисті упередження чи зацікавленість у конкретній справі».
Комісія та ГРМЕ враховують, що в розміщених Кицюк В.С. статтях містилася пряма критика дій НАБУ, у тому числі їх залучення як органу досудового розслідування до кримінального провадження стосовно особи, згаданої в її публікації. Водночас вона здійснювала судовий контроль у цьому ж провадженні.
Комісія та ГРМЕ також дослідили матеріали з досьє кандидата і пояснення, які вона надала щодо цього питання під час спеціальних спільних засідань у 2019 та 2026 роках, і дійшли висновку, що «виправлення описки» полягало в тому, що суддя спочатку повністю задовольнила клопотання детектива НАБУ про тимчасовий доступ до документів, а потім повністю змінила резолютивну частину рішення, звузивши наданий детективу НАБУ тимчасовий доступ до документів, у порушення закону без виклику сторін. На думку Комісії і ГРМЕ, це порушення є істотним, оскільки фактично є винесенням нового судового рішення в тій самій справі.
Відповідно до підпункту 3 пункту 16 Єдиних показників суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику неупередженості, зокрема, якщо виконував обов’язки безсторонньо та утримувався від поведінки, будь-яких дій або висловлювань, що у звичайної розсудливої людини можуть викликати сумнів щодо його неупередженості.
Згідно з підпунктом 7 пункту 19 Єдиних показників суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику сумлінності, якщо під час здійснення професійної діяльності не допускав свавілля в ухваленні рішень.
Ураховуючи зазначені обставини, зокрема щодо істотних процесуальних порушень у справі за участі детектива НАБУ, розміщення критичних коментарів на адресу НАБУ під час здійснення судового контролю у справі за участі НАБУ, Комісія та ГРМЕ мають обґрунтований сумнів щодо відповідності кандидата показникам «неупередженість» та «сумлінність» критерію доброчесності.
3.3. Стосовно законності джерел походження прав на об’єкти нерухомого майна
Відповідно до даних декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – майнова декларація), за 2024 рік Кицюк В.С. задекларувала, зокрема, такі об’єкти нерухомого майна у селі Білогородка Київської області:
• житловий будинок площею 173,2 кв.м, набутий 08 жовтня 2020 року, який належить на праві спільної часткової власності чоловіку ОСОБА_4 (67%) та свекрусі ОСОБА_5 (33%), невідомої вартості;
• об’єкт незавершеного будівництва – житловий будинок площею 700 кв.м, який належить на праві спільної часткової власності чоловіку (67%) та свекрусі (33%);
• об’єкт незавершеного будівництва – альтанку площею 32 кв.м, яка належить на праві спільної часткової власності кандидату (67%) та її чоловіку (33%);
• земельну ділянку площею 716 кв.м, набуту 01 січня 2023 року, яка належить на праві спільної часткової власності чоловіку (67%) та свекрусі (33%), невідомої вартості;
• земельну ділянку площею 800 кв.м, набута 12 січня 2024 року, яка належить на праві спільної часткової власності чоловіку (67%) та свекрусі (33%), невідомої вартості;
• земельну ділянку площею 1381 кв.м., набуту 12 січня 2024 року, яка належить на праві спільної часткової власності чоловіку (67%) та свекрусі (33%), невідомої вартості.
ГРМЕ звернулися до кандидата з проханням надати детальну інформацію щодо джерел походження коштів на придбання/будівництво зазначеної нерухомості. Також ГРМЕ запитувала у кандидата, у яких роках здійснювалося будівництво, чи витрачалися нею особисті кошти та у якому розмірі.
Кандидат пояснила, що зазначене нерухоме майно вона почала декларувати з початку спільного проживання з теперішнім чоловіком ОСОБА_4 і воно вже було наявним (або почато будівництво) на момент знайомства кандидата з ОСОБА_4 наприкінці 2016 року. Кандидат, зокрема, навела такі обставини:
«За час спільного проживання з чоловіком ці об’єкти добудовувалися спільно із його матір’ю ОСОБА_5, власником на той час всіх цих земельних ділянок. Зокрема, надаю гіперпосилання на відповідну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування ОСОБА_5, це мати чоловіка ОСОБА_4, за 2016 рік, подану 17 березня 2017 року. В цьому документі вже зазначені в розділі 4 «Об’єкти незавершеного будівництва» два житлових будинки площею 198 кв.м та 144 кв.м. Це наразі об’єкт незавершеного будівництва площею 700 кв.м. та відповідно будинок в селі Білогородка Київської області, загальною площею 173,2 кв.м., де ми зараз проживаємо родиною».
Додатково Кицюк В.С. пояснила, що будинок площею 700 кв.м непридатний для проживання, оскільки в ньому не проведено внутрішніх робіт, на підтвердження чого надала відповідне відео.
Стосовно джерел походження коштів на будівництво об’єктів нерухомості кандидат надала таке пояснення:
«Якщо вести мову про детальну інформацію джерел походження коштів взагалі на будівництво цих двох будинків та альтанки, то до моєї появи в житті ОСОБА_4 це були спільні кошти мого чоловіка та його матері. Після початку спільного проживання з чоловіком, я також і фінансово, і фізично приймала участь в облаштуванні будинків. Зокрема, мати чоловіка була власником земельних ділянок, які продавала, а кошти витрачала на будівництво, також працювала ФОПом. Звісно я не вела таких підрахунків по рокам. Наймалися окремі будівельні бригади для виконання конкретних робіт чи навіть окремі будівельники. Чоловік також приймав активну участь у безпосередньо будівництві та ремонтних роботах в будинках».
Окремо кандидат звернула увагу, що зазначені питання щодо земельних ділянок, будівництва на них, наявних об’єктів незавершеного будівництва, будинку, в якому кандидат проживає, у тому числі щодо нерухомого майна, яке перебувало і перебуває у власності її матері, перевірялися Національним агентством з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) у межах проведеного щодо неї моніторингу способу життя, за результатами якого не виявлено порушень.
ГРМЕ та Комісія звертають увагу, що попри прямий запит надати інформацію про джерела походження коштів на придбання нерухомості, кандидат не надала таких даних. У своїх письмових відповідях Кицюк В.С. надала лише дуже загальну інформацію про те, що здебільшого на будівництво витрачалися кошти її чоловіка та свекрухи, а джерелом їх походження були доходи від здійснення підприємницької діяльності свекрухою кандидата як фізичною особою–підприємцем (інформацію про розмір цих коштів не надано), а також кошти від продажу належних свекрусі земельних ділянок (без надання копій будь-яких договорів чи будь-якої іншої інформації, з якої можна встановити розмір отриманих коштів). Кандидат також не надала будь-якої інформації (ані документально підтвердженої, ані приблизних розрахунків) щодо розміру витрачених нею особистих коштів на будівництво та облаштування об’єктів нерухомості.
За інформацією з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, сукупний розмір доходів ОСОБА_4 протягом 1998–2025 років становив 2 180 161 грн. За інформацією з Пенсійного фонду України, свекруха кандидата ОСОБА_5 отримала 124 562 грн пенсійних виплат. Інформація про доходи свекрухи від підприємницької діяльності відсутня в досьє кандидата та не була надана на підтвердження її слів щодо доходів свекрухи від продажу земельних ділянок і роботи «ФОПом». У зв’язку з цим Комісія та ГРМЕ вважають, що наявних офіційних даних щодо доходів недостатньо для того, щоб дійти висновку про законність джерел походження майна.
Відповідно до частини четвертої статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», ГРМЕ утворюється, зокрема, для перевірки законності джерел походження майна, відповідності рівня життя кандидата або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата його статусу. Частина дев’ята статті 9 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» надає ГРМЕ для цих цілей право збирати, перевіряти та аналізувати інформацію щодо кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду. Таким чином, законодавець визначив особливу роль ГРМЕ у встановленні відповідності кандидата вимогам фінансової доброчесності.
Комісія та ГРМЕ враховують висновок НАЗК про відповідність рівня життя кандидата задекларованим доходам, що міститься у повідомленні про результати моніторингу її способу життя від 10 вересня 2025 року, однак звертають увагу, що в цьому повідомленні відсутня інформація про дані, що стосуються рівня життя Кандидата і членів її сім’ї, які були враховані НАЗК, а також про їх оцінку. Згадане повідомлення обмежується лише твердженням, що така перевірка відбулася і що за її результатами «не встановлено невідповідності рівня життя задекларованим майну і доходам», без зазначення врахованих фактичних даних, зокрема інформації про майнових стан і доходи кандидата та її близьких осіб, а також аналізу цих даних. У зв’язку з цим Комісія та ГРМЕ позбавлені можливості оцінити, чи НАЗК аналізувало достатність задекларованих доходів кандидата, її чоловіка та свекрухи на набуття об’єктів нерухомого майна, вказаних у майновій декларації кандидата за 2024 рік, та на підставі яких даних дійшли висновку про відповідність рівня життя кандидата задекларованим доходам.
Відповідно до пункту 10 Єдиних показників будь-який висновок чи оцінка національного органу не є заздалегідь визначальним та обов’язковим для врахування під час оцінювання відповідності судді показникам та не спростовує обґрунтованого сумніву у відповідності судді критеріям доброчесності та професійної етики.
Згідно з пунктами 1, 3 Загальних правил застосування Керівних положень Громадської ради міжнародних експертів щодо проведення оцінки доброчесності, знань та практичних навичок кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду, схвалених протоколом ГРМЕ № 4 від 28 грудня 2018 року, будь-яка інформація, висновок або оцінка будь-якого національного чи міжнародного органу може вважатися доцільною, але не обов’язково є визначальною для ГРМЕ. ГРМЕ може попросити кандидатів надати додаткові пояснення чи інформацію, у тому числі документи, з метою допомоги ГРМЕ у процесі проведення оцінки відповідності кандидата критеріям.
Відповідно до пункту 4 статті 7 Регламенту Громадської ради міжнародних експертів кандидати зобов’язані повністю співпрацювати з ГРМЕ у процесі оцінювання та надавати чіткі, чесні і повні відповіді на всі запити на надання інформації і документів від ГРМЕ. ГРМЕ може враховувати співпрацю, відкритість, чесність кандидатів, а також ретельність, правдивість та повноту відповідей чи матеріалів, отриманих від кандидатів.
З урахуванням зазначених вище положень Комісія та ГРМЕ не вважають інформацію про результати моніторингу способу життя кандидата достатньою для спростовування сумнівів у відповідності кандидата вимогам законності джерел походження прав на об’єкти нерухомого майна.
Комісія і ГРМЕ вважають, що Кицюк В.С. не проявила належного рівня співпраці, у тому числі не надала детальних відповідей на питання щодо походження коштів на придбання та будівництво нерухомості, які ставилися ГРМЕ.
Відповідно до підпункту 2 пункту 21 Єдиних показників суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику «законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав», якщо, зокрема, законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав не викликає обґрунтованого сумніву, якщо, зокрема вартість об’єктів цивільних прав, набутих суддею та / або членами його сім’ї, відповідає розміру їхніх доходів, отриманих із законних джерел у періоди, що передують набуттю відповідних об’єктів цивільних прав.
На підставі вказаного, у Комісія та ГРМЕ виник обґрунтований сумнів щодо відповідності кандидата показнику «законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав» критерію доброчесності.
4. Стосовно відповідності кандидата критеріям, зазначеним у частині четвертій статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд»
Комісія та ГРМЕ враховують, що відповідно до пункту 11 Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджених Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24, суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показникам у разі відсутності невідповідності або обґрунтованого сумніву в його відповідності хоча б одному показнику.
Пунктом 163 Регламенту Комісії встановлено, що після обговорення інформації про кандидата на посаду судді ВАКС у спеціальному спільному засіданні на голосування виноситься питання: «Чи відповідає кандидат критеріям, передбаченим частиною четвертою статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд».
Комісія та ГРМЕ, заслухавши доповідача від Комісії – Руслана Мельника та доповідача від ГРМЕ – Мері К. Батлер, дослідивши письмові та усні пояснення кандидата, під час закритого обговорення винесли на голосування 17 березня 2026 року питання: «Чи відповідає кандидат критеріям, передбаченим частиною четвертою статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд».
«ЗА» визнання кандидата такою, що відповідає критеріям, передбаченим частиною четвертою статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» проголосували сім членів Комісії (Людмила ВОЛКОВА, Віталій ГАЦЕЛЮК, Руслан МЕЛЬНИК, Роман КИДИСЮК, Ігор КУШНІР, Олег КОЛІУШ, Сергій ЧУМАК); «ПРОТИ» проголосували 6 членів Комісії (Михайло БОГОНІС, Ярослав ДУХ, Надія КОБЕЦЬКА, Роман САБОДАШ, Руслан СИДОРОВИЧ, Галина ШЕВЧУК) та шість членів ГРМЕ (Роберт Гайн БРУКХАЙЗЕН, Норман ААС, Ґабріелє ЮОДКАЙТЕ-ҐРАНСКІЄНЕ, Мері К. БАТЛЕР, Джесіка ЛОТ ТОМПСОН, Джон Дж. О’САЛЛІВАН). Участі в голосуванні не брали два члени Комісії (Андрій ПАСІЧНИК, Олексій ОМЕЛЬЯН).
Таким чином, кандидат на посаду судді ВАКС Кицюк В.С. визнається такою, що не відповідає критеріям, передбаченим частиною четвертою статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд». Результати спеціальних спільних засідань Комісії та ГРМЕ оголошено 20 березня 2026 року.
Керуючись статтями 8, 9 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», Законом України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вища кваліфікаційна комісія суддів України та Громадська рада міжнародних експертів
вирішили:
1. Визнати кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду Кицюк Вікторію Сергіївну такою, що не відповідає критеріям, визначеним частиною четвертою статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд».
2. Визнати кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду Кицюк Вікторію Сергіївну такою, що припинила участь у конкурсі на посаду судді Вищого антикорупційного суду.
Голова Комісії Андрій ПАСІЧНИК ___________________
(підпис)
Голова ГРМЕ Роберт Гайн БРУКХАЙЗЕН ___________________
(підпис)
