Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Михайла БОГОНОСА (доповідач),
членів Комісії: Надії КОБЕЦЬКОЇ, Галини ШЕВЧУК,
розглянувши повідомлення Маселка Романа Анатолійовича щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Апеляційного суду Харківської області Люшнею Анатолієм Івановичем у деклараціях доброчесності судді за 2015, 2016, 2017 роки,
встановила:
До Вищої кваліфікаційної комісії суддів України 26 квітня 2018 року надійшло повідомлення у формі заяви Маселка Р.А. (вх. № 31кп-301/17-Л/2 від 26 квітня 2018 року) щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Апеляційного суду Харківської області Люшнею А.І. у деклараціях доброчесності за 2015, 2016, 2017 роки.
Заявник зазначає, що Люшня А.І. в пункті 5 декларацій доброчесності за 2015, 2016, 2017 роки вказав недостовірні відомості, а саме підтвердив, що ним своєчасно подано декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в якій зазначено достовірні відомості.
Однак Жовтневим районним судом міста Харкова 15 квітня 2016 року було постановлено заочне рішення в цивільній справі за позовом ПАТ Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1, яка є дружиною судді, та Люшні А.І. про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 1 039 957, 00 гривень. Проте в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі ‒ декларація), поданих суддею за 2016, 2017 роки, відсутня інформація про видатки на виконання вказаного рішення суду.
Крім того, Маселко Р.А. зазначив, що порівняльний аналіз декларацій судді за 2015 та 2016 роки дає підстави зробити висновок про відображення ним в декларації за 2016 рік недостовірної інформації щодо розміру його доходів та / або видатків. Такий висновок було зроблено на підставі арифметичного розрахунку розміру витрачених сім’єю судді кошів за 2015 та 2016 роки, який виявив, що у 2016 році сім’я отримала дохід у півтора рази більший, ніж у попередньому році, а витратила у вісім разів менше, хоча дозволила собі відпочинок за кордоном.
Також у повідомленні зазначено, що 09 вересня 2016 року стосовно дружини судді ОСОБА_1 ухвалено постанову у справі про адміністративне правопорушення та застосовано до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу. ОСОБА_1 оскаржила постанову до суду. Зі змісту постанови Жовтневого районного суду міста Харкова від 16 лютого 2017 року у справі № 639/7343/16-а дружину судді притягнуто до адміністративної відповідальності через порушення правил дорожнього руху під час керування автомобілем AUDI А3. Однак декларація Люшні А.І. за 2016 рік не містить відомостей про перебування такого автомобіля у власності або користуванні членів його сім’ї. Вперше інформація про користування дружиною зазначеним автомобілем вказана суддею в декларації за 2017 рік.
Наведені обставини, на думку Маселка Р.А., дають підстави стверджувати, що суддею була відображена недостовірна інформація в деклараціях доброчесності за 2015, 2016, 2017 роки.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припинено.
Повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України сформовано 01 червня 2023 року.
Відповідно до рішення Комісії від 20 липня 2023 року № 34/зп-23 здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Згідно з протоколом розподілу справ між членами Комісії від 26 липня 2023 року справу № 31кп-301/17 розподілено члену Комісії Богоносу М.Б.
У матеріалах суддівського досьє Люшні А.І. міститься повідомлення Маселка Р.А. (вх. № 31кп-301/17-Л/2 від 26 квітня 2018 року) щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Апеляційного суду Харківської області Люшнею А.І. у деклараціях доброчесності за 2015, 2016, 2017 роки, яке на сьогодні не розглянуто.
Під час підготовки до розгляду повідомлення стосовно інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Апеляційного суду Харківської області Люшнею А.І. у деклараціях доброчесності за 2015, 2016, 2017 роки, встановлено таке.
Відповідно до частин першої, другої статті 62 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (в редакції, чинній на момент подання Люшнею А.І. декларацій доброчесності за 2015, 2016, 2017 роки) (далі – Закон) суддя зобов’язаний щорічно до 01 лютого подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію доброчесності за формою, що визначається Комісією. Декларація доброчесності судді складається з переліку тверджень, правдивість яких суддя повинен задекларувати шляхом їх підтвердження або непідтвердження.
Частинами шостою, сьомою статті 62 Закону передбачено, що в разі одержання інформації, що може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень судді у декларації доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить відповідну перевірку. Неподання, несвоєчасне подання декларації доброчесності суддею або декларування в ній завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень мають наслідком дисциплінарну відповідальність, встановлену цим Законом.
Отже, декларація доброчесності є одним з інструментів, запроваджених законодавцем, для підвищення довіри до судової системи та підтримання її авторитету на високому рівні. Заповнення декларації доброчесності є обов’язком, що покладається на суддю у зв’язку з його статусом, і забезпечується шляхом притягнення судді до дисциплінарної відповідальності в разі підтвердження інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень у декларації доброчесності.
Пунктом 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону (в редакції, чинній на момент ухвалення Комісією рішення від 28 грудня 2018 року № 2027/ко-18) передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом.
Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Згідно з положеннями пункту 12 глави 2 розділу ІІ Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (зі змінами), відповідність судді критерію доброчесності оцінюється (встановлюється) за відповідними показниками, ці показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, зокрема декларації доброчесності судді.
Відповідно до абзацу третього пункту 20 розділу ІІІ указаного положення під час співбесіди обов’язковому обговоренню із суддею (кандидатом) підлягають дані щодо його відповідності критеріям професійної етики та доброчесності.
Рішенням Комісії від 20 жовтня 2017 року № 106/зп-17 призначено кваліфікаційне оцінювання 999 суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді апеляційного суду Харківської області Люшні А.І.
Рішенням Комісії від 26 лютого 2018 року № 28/зп-18 затверджено результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді «Іспит», складеного 14 лютого 2018 року, зокрема, судді апеляційного суду Харківської області Люшні А.І. Рішенням Комісії від 02 березня 2018 року № 38/зп-18 суддю допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Рішенням Комісії від 28 грудня 2018 року № 2027/ко-18 суддю апеляційного суду Харківської області Люшню А.І. визнано таким, що відповідає займаній посаді. Рішення набирає чинності відповідно до абзацу третього підпункту 4.10.8 пункту 4.10 розділу IV Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Зі змісту вказаного рішення випливає, що обставини, викладені в повідомленні Маселка Р.А. (вх. № 31кп-301/17-Л/2 від 26 квітня 2018 року) щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Апеляційного суду Харківської області Люшнею А.І. у деклараціях доброчесності за 2015, 2016, 2017 роки, з’ясовані Комісією.
Підставою для розгляду зазначеного питання під час процедури кваліфікаційного оцінювання став висновок Громадської ради доброчесності про невідповідність судді апеляційного суду Харківської області Люшні А.І. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 06 березня 2018 року. У вказаному висновку Громадська рада доброчесності, серед іншого, зазначила про те, що в деклараціях, поданих суддею за 2016, 2017 роки, відсутня інформація про видатки на виконання рішення Жовтневого районного суду міста Харкова від 15 квітня 2016 року; про відображення суддею в декларації за 2016 рік недостовірної інформації щодо розміру його доходів та / або видатків; декларація судді за 2016 рік не містить відомостей про перебування автомобіля AUDI А3 у власності або користуванні членів сім’ї, попри те, що дружину судді було притягнуто до адміністративної відповідальності через порушення правил дорожнього руху під час керування цим автомобілем.
Стосовно обставин, зазначених у висновку Громадської ради доброчесності, суддя надав письмові та усні пояснення, підтверджені відповідними доказами, які оцінено колегією Комісії під час співбесіди. У рішенні Комісії від 28 грудня 2018 року № 2027/ко-18 враховано пояснення Люшні А.І. щодо доводів, указаних у висновку Громадської ради доброчесності.
Так, стосовно невиконання суддею та членами його сім’ї рішення суду Люшня А.І. пояснив, що про існування як позову банку, так і заочного рішення суду за цим позовом він дізнався під час ознайомлення із висновком Громадської ради доброчесності, оскільки вказаний кредитний договір від 23 травня 2008 року був укладений його дружиною ОСОБА_1 з ПАТ КБ «Надра» 10 років тому і загальний термін його дії становить 20 років, тобто до 10 травня 2027 року. Комісія встановила, що Люшня А.І. дійсно є стороною договору, а саме поручителем, тому він надав не тільки копії договору і додатків до нього, зокрема графіка погашення кредиту, але й копії платіжних квитанцій, з яких слідує, що сім’я регулярно сплачувала кошти відповідно до графіка погашення кредиту. Суддя також пояснив, що жодних виконавчих документів, виданих на підставі зазначеного у висновку Громадської ради доброчесності заочного рішення суду, він не отримував. Це підтверджується повідомленням відділу Державної виконавчої служби у Холодногірському та Новобаварському районах міста Харкова про те, що виконавче провадження за таким рішенням суду не відкривалося. Безпосередньо до нього як поручителя за договором банк жодного разу не звертався з претензійними вимогами. Суддя пояснив та підтвердив відповідними доказами, що, дізнавшись про наявність заочного рішення суду, вони з дружиною подали заяву про поновлення строку на оскарження заочного рішення та повністю погасили кредит і закрили кредитний договір, незважаючи на те, що до закінчення дії вказаного договору залишилося ще більше 8 років. Стосовно незазначення суддею в розділі «Фінансові зобов’язання» декларації за 2016 рік витрат на погашення кредиту він пояснив, що відповідно до Роз’яснень щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю, затверджених Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) від 11 серпня 2016 року № 3, у нього відсутній обов’язок відображати у декларації витрати його дружини на обслуговування кредиту, оскільки у нього особисто у зв’язку з таким погашенням не виникає та не припиняється ані право власності, ані право користування, ані інше речове право щодо майна, зазначеного в декларації.
Твердження про відображення суддею в декларації за 2016 рік недостовірних відомостей про доходи і витрати за поточний рік також досліджувалось у процедурі кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді. Суддя пояснив, що ним допущено технічну помилку під час заповнення електронної декларації. Замість залишку готівкових коштів на кінець 2016 року в розмірі 87 000 грн він помилково вказав у зазначеній графі декларації 870 000 грн, що призвело до арифметичної та логічної помилки Громадської ради доброчесності. Суддя звернувся до НАЗК за роз’ясненням алгоритму внесення змін до декларації за 2016 рік, оскільки 7-денний термін, у який це можливо зробити самостійно шляхом подання уточненої декларації, минув та отримав відповідь, що внести такі зміни до декларації за 2016 рік неможливо, однак цю інформацію буде враховано НАЗК під час проведення повної перевірки декларації судді.
Стосовно неповідомлення суддею в декларації про перебування в користуванні його сім’ї автомобіля AUDI А3, під час керування яким його дружину було притягнено до адміністративної відповідальності у 2016 році, суддя пояснив, що цей автомобіль ніколи не перебував у користуванні його сім’ї, він належить другу сім’ї і його дружина опинилась за кермом цього автомобіля 09 вересня 2016 року випадково, на прохання його власника. Сам власник автомобіля також перебував у салоні автомобіля під час вищевказаних подій.
Отже, інформація, зазначена в повідомленні Маселка Р.А. (вх. № 31кп-301/17-Л/2 від 26 квітня 2018 року) щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Апеляційного суду Харківської області Люшнею А.І. у деклараціях доброчесності за 2015, 2016, 2017 роки, була предметом розгляду під час кваліфікаційного оцінювання Люшні А.І.
Таким чином, перевірка по суті обставин, викладених у повідомленні Маселка Р.А., набуватиме ознак повторного дослідження та вимагатиме від Комісії правової кваліфікації фактів, які вже були встановлені та досліджені в межах процедури кваліфікаційного оцінювання і яким Комісією надано правову оцінку в межах визначених законом повноважень.
Підпунктом 180.4 пункту 180 параграфа 11 розділу ІІ Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (зі змінами), передбачено, що Комісія у складі Колегії залишає без розгляду повідомлення щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) відомостей або тверджень, указаних в декларації родинних зв’язків судді (кандидата на посаду судді) або декларації доброчесності судді (кандидата на посаду судді), у разі якщо повідомлення містить обставини, які раніше були предметом дослідження (зокрема, під час кваліфікаційного оцінювання судді).
З огляду на викладене Комісія дійшла висновку, що повідомлення Маселка Р.А. щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Апеляційного суду Харківської області Люшнею А.І. у деклараціях доброчесності за 2015, 2016, 2017 роки, слід залишити без розгляду.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 62, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», підпунктом 180.4 пункту 180 параграфа 11 розділу ІІ Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
повідомлення Маселка Романа Анатолійовича щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Апеляційного суду Харківської області Люшнею Анатолієм Івановичем у деклараціях доброчесності судді за 2015, 2016, 2017 роки, залишити без розгляду.
Головуючий Михайло БОГОНІС
Члени Комісії: Надія КОБЕЦЬКА
Галина ШЕВЧУК
