106/ко-24

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії № 3:

головуючого – Сергія ЧУМАКА,

членів Комісії: Андрія ПАСІЧНИКА, Романа САБОДАША (доповідач),

за участі:

судді Хотинського районного суду Чернівецької області Лілії ГУРАЛЬ,

представника Громадської ради доброчесності – Олега ЯКИМ’ЯКА,

дослідивши досьє та провівши співбесіду в межах кваліфікаційного оцінювання судді Хотинського районного суду Чернівецької області Гураль Лілії Леонідівни на відповідність займаній посаді,

встановила:

І. Стислий виклад інформації про кар’єру судді та проведену процедуру кваліфікаційного оцінювання судді.

1. Гураль Лідія Леонідівна, _______ року народження, громадянка України.
2. У 2005 році закінчила Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, отримала повну вищу освіту за спеціальністю «правознавство», здобула кваліфікацію «юрист».
3. Гураль Л.Л. науковою діяльністю не займалась.
4. Протягом 2004–2016 років Гураль Л.Л. працювала у Господарському суді Одеської області: у 2004 - 2010 роках – на посаді секретаря судового засідання; з липня 2010 року до жовтеня 2016 року – на посаді помічника судді.
5. Указом Президента України від 24.09.2016 № 410/2016 Гураль Л.Л. призначено на посаду судді Хотинського районного суду Чернівецької області строком на 5 років, а  наказом голови цього суду від 11.10.2016 № 51-к зараховано до штату Хотинського районного суду Чернівецької області.
6. На період повноважень зі здійснення правосуддя Гураль Л.Л. визначено спеціалізацію з розгляду кримінальних, цивільних, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
7. Рішенням Комісії від 07.06.2018 № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Хотинського районного суду Чернівецької області Гураль Л.Л.
8. Рішенням Комісії від 26.11.2018 № 281/зп-18 затверджено декодовані результати першого етапу «Іспит» кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, зокрема Гураль Л.Л. Комісія вирішила допустити Гураль Л.Л. до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
9. Рішенням Комісії від 12.12.2018 № 313/зп-18 призначено тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, зокрема Гураль Л.Л.
10. За підсумками тестувань особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей психологом складено висновок.
11. У зв’язку з припиненням 07.11.2019 повноважень членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України кваліфікаційне оцінювання судді Гураль Л.Л. не завершено.
12. Згідно з рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20.07.2023 № 34/зп-23, з метою продовження процедур оцінювання, передбачених Законом, здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Комісії стосовно осіб, п’ятирічний строк призначення яких на посаду судді закінчився.
13. Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 25.06.2023 члена Комісії Сабодаша Р.Б. визначено доповідачем з питання продовження кваліфікаційного оцінювання судді Гураль Л.Л.
14. Проведення кваліфікаційного оцінювання судді Гураль Л.Л. продовжено з етапу дослідження досьє та проведення співбесіди.

ІІ. Стислий виклад інформації Громадської ради доброчесності та пояснень судді.

15. Відповідно до статті 87 Закону, з метою сприяння Комісії у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності (далі – ГРД), яка, зокрема, надає Комісії інформацію стосовно судді (кандидата на посаду судді), а за наявності відповідних підстав – висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності.
16. Пунктом 120 розділу II Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13.10.2016 № 81/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19.10.2023 № 119/зп-23 зі змінами, далі – Регламент), передбачено, що висновок або інформація Громадської ради доброчесності розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє судді (кандидата на посаду судді) на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики. 
17. ГРД 26.05.2024 затверджено висновок про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики (далі – Висновок). Мотивуючи свій Висновок, ГРД вказувала на таке:
    1. У Деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Декларація, Декларації), за 2022 та 2023 роки суддя Гураль Л.Л. зазначила, що її чоловік отримує заробітну плату від компаній, розташованих у Республіці Польща. На переконання ГРД, вказана обставина опосередковано підтверджує факт перебування чоловіка судді за межами території України, водночас у Деклараціях суддя не зазначила жодного об’єкта нерухомості, який міг використовуватися її чоловіком для проживання за кордоном.
    2.  Додатково ГРД надала інформацію, яка сама по собі не стала підставою для Висновку, але яка може бути врахована під час кваліфікаційного оцінювання судді або потребує додаткових пояснень судді, а саме:
    3.  Судді на праві приватної власності належить квартира площею 63,6 м² у місті Хмельницькому, вартість якої на дату набуття права (23.12.2010) становила 358 815 грн. Однак сукупний дохід судді та її чоловіка за 2004 – 2010 роки становив 122 339 грн.
    4.  У 2018 році чоловік судді набув у власність нерухоме майно у місті Хмельницькому загальною вартістю 825 500 грн, а саме: квартиру площею 68 м² та два нежитлові приміщення площею 23,8 м² та 2,5 м².
    5.  У Декларації за 2021 рік суддя задекларувала доходи чоловіка від відчуження нерухомого майна у розмірі 1 265 500 грн.
    6.  Відповідно до тристороннього договору, предметом якого є зобов’язання укласти в майбутньому договір купівлі-продажу квартири у місті Хмельницькому площею 68 м², яка належить чоловіку Гураль Л.Л.  на праві власності.
    7.  У 2015 році чоловік судді набув у власність автомобіль «Mercedes Benz E 200» 2011 року випуску, вартістю 275 000 грн (за курсом НБУ 13 000 дол. США). Однак, сукупний дохід судді та її чоловіка за 2004 – 2015 роки становив 361 898 грн.
    8.  У Деклараціях за 2016, 2021, 2022 роки суддя не вказала жодного об’єкта нерухомості, в якому могла проживати з грудня 2016 року (з моменту виконання обов’язків судді у Хотинському районному суді Чернівецької області).
18. 28.05.2024 Комісія отримала письмові пояснення судді щодо обставин, викладених у висновку ГРД.
    1. Чоловік судді ОСОБА_1 працює водієм великовантажних автомобілів за межами України та отримує заробітну плату від компаній, зареєстрованих на території Республіки Польща. Оскільки він здійснює перевезення товарів територією країн Європи, у Республіці Польща він перебуває сукупно протягом року менше 30 – 40 днів, що, на думку судді, свідчить про відсутність порушень вимог пункту 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції».
    2. Джерелом походження коштів на придбання квартири у місті Хмельницькому, площею 63,6 м², вартістю 358 815 грн, були заощаджені батьками кошти та кошти, отримані від відчуження ними квартири у смт Чемерівці Хмельницької області.
19. 3. 26.04.2017 за згодою матері чоловіка були сплачені пайові внески за квартиру у місті Хмельницькому загальною площею 48 м², вартістю 340 800 грн (еквівалентно 13 000 дол. США).
    4. 29.10.2018 право вимоги на цю квартиру було передано новому пайовику за 432 000 грн. Одночасно було сплачено пайовий внесок за квартиру у місті Хмельницькому, загальною площею 68 м², вартістю 616 000 грн, тобто було здійснено доплату у розмірі 184 000 грн (еквівалентно 6 600 дол. США).
    5. 15.09.2017 укладено договір про сплату пайових внесків за нежитлове приміщення площею 24 м² на загальну суму 192 000 грн, яка була розстрочена на 5 платежів. Остаточна оплата відбулася 02.11.2018.
20. 6. 09.10.2018 придбано нежитлове приміщення площею 2,5 м², вартістю 17 500 грн.
    7. Право власності на ці об’єкти зареєстровано 28.11.2018.
    8. У 2021 році чоловік судді здійснив відчуження квартири у місті Хмельницькому загальною площею 68 м² за 969 500 грн, нежитлове приміщення площею 24 м² за 270 000 грн, нежитлове приміщення площею 2,5 м² за 260 000 грн.
    9. Джерелом походження коштів на придбання автомобіля «Mercedes Benz E 200» 2011 року випуску були власні заощадження, а також кошти, отримані від продажу автомобіля «Mercedes» 1996 року випуску у кінці вересня 2015 року. Водночас суддя зазначає, що документи на підтвердження вартості відчуженого автомобіля не збереглися, а зі слів чоловіка така становила 125 000 грн.
    10. У Декларації за 2016 рік суддя не задекларувала право користування житловим приміщенням у місті Хотин без наміру приховати вказану обставину.
    11. 06.06.2024 від судді надійшли додаткові пояснення стосовно фактичних обставин, викладених у висновку ГРД від 26.05.2024 (із додатками), які були предметом обговорення на співбесіді. Зокрема, суддя пояснила підстави недекларування будь-яких об’єктів нерухомості.

ІII. Зміст проведеної Комісією співбесіди із суддею.

19. Співбесіду із Гураль Л.Л. призначено на 04.06.2024.
20. Після проголошення доповіді за результатами дослідження досьє судді було надано можливість доповнити, уточнити чи спростувати озвучену інформацію.
21. Члени Комісії послідовно обговорили із суддею показники, у тому числі щодо відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності, а також інші показники, оцінювання яких потребувало уточнення з метою прийняття остаточного рішення щодо відповідності судді займаній посаді.
22. З метою надання суддею Гураль Л.Л. додаткових (уточнюючих) пояснень щодо питань, які були предметом обговорення під час засідання Комісії, співбесіду відкладено.
23. 13.06.2024 до Комісії надійшло Рішення про скасування висновку про невідповідність судді Гураль Л.Л. критеріям доброчесності та професійної етики та надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації, затверджене ГРД 08.06.2024.
24. У цьому рішенні ГРД дійшла висновку, що переважна більшість наданих суддею письмових пояснень та доказів щодо питань, які були висвітлені у висновку ГРД, а згодом були предметом обговорення під час засідання Комісії, є допустимими й прийнятними. ГРД хоч і не знайшла підстав для затвердження щодо судді висновку в новій редакції, водночас, наполягала на необхідності врахування Комісією обставин, викладених ГРД у рішенні.
25. 20.06.2024 співбесіду із суддею Гураль Л.Л. було продовжено.

ІV. Правові підстави та загальний порядок проведення кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді.

26. Згідно з підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом.
27. Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України № 3511-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри» (далі – Закон № 3511) передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.
28. У Пояснювальній записці проекту Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», за результатами розгляду якого було внесено зміни до Конституції України (Закон – № 1401) і запроваджено процедуру кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, зазначено, що проєкт передбачає спеціальні механізми оновлення суддівського корпусу, що дасть змогу досягти необхідного балансу між суспільними очікуваннями, з одного боку, та захистом індивідуальних прав, з іншого. Зокрема, за рекомендаціями Венеційської Комісії та Директорату з прав людини Головного директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи, що викладені у Спільному висновку від 23.03.2015 (документ CDL-AD(2015)007), процедура кваліфікаційного оцінювання суддів, запроваджена в рамках Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», отримає відповідне конституційне закріплення.
29. Так само, ухвалюючи Закон № 1402, законодавець в Пояснювальній записці до відповідного законопроєкту сформулював легітимну мету закону – здійснення трансформації системи судоустрою та оновлення суддівського корпусу відповідно до суспільних очікувань. Законодавець окремо звернув увагу на те, що до завдань законопроєкту також належить подолання корупційних ризиків при здійсненні суддею правосуддя та очищення судової системи від недоброчесних суддів.
30. Відповідно до рішення Великої Палати Верховного Суду від 04.11.2020 (справа № 200/9195/19-а) із запровадженням судової реформи та набранням чинності Законом для утвердження незалежності судової влади, зокрема, шляхом її деполітизації, для посилення відповідальності судової влади перед суспільством, а також для запровадження належних конституційних засад кадрового оновлення суддівського корпусу було запроваджено необхідність проходження суддями кваліфікаційного оцінювання. Запровадження кваліфікаційного оцінювання суддів було зумовлене істотною метою, що полягала у відновленні довіри до судової влади в Україні. Зміни, запроваджені в судовій системі України у зв`язку з її реформуванням, були схвалені світовою спільнотою, у тому числі Венеційською комісією (пункти 98, 99).
31. Отже, функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входять судді, які не відповідають критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності, є таким, що не відповідає зазначеним очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей. Іншими словами, кваліфікаційне оцінювання суддів на відповідність (невідповідність) займаній посаді є необхідним у демократичному суспільстві та відповідає нагальній суспільній потребі.
32. Водночас Комісія зважає і на те, що навіть у разі, коли втручання у приватне життя здійснюється відповідно до закону, відповідає легітимній меті та є необхідним у демократичному суспільстві, встановлення невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності має своїм наслідком звільнення з посади, що є серйозним, якщо не найсерйознішим заходом, який може бути застосовано до особи. Отже, застосування такого заходу, який негативно позначається на приватному житті судді, вимагає пошуку справедливої рівноваги між інтересами суспільства загалом та правом судді на приватність.
33. Відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюватимуться законом.
34. Відповідна процедура здійснюється за критеріями та у порядку, визначеному Законом України «Про судоустрій і статус суддів», з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд», та буде тим винятковим заходом, що застосовуватиметься до всіх суддів.
35. Відповідно до частини другої статті 83 Закону № 1402 критеріями кваліфікаційного оцінювання є:
    6. компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);
    7. професійна етика;
    8. доброчесність.
36. Частиною п’ятою статті 83 Закону № 1402 встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
37. Завдання, підстави, порядок проведення та етапи кваліфікаційного оцінювання визначено в главі 1 «Кваліфікаційне оцінювання суддів» розділу V «Кваліфікаційний рівень судді» Закону.
38. З метою проведення оцінювання суддів на відповідність займаній посаді за визначеними законом критеріями Комісією затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 03.11.2016 № 143/зп-16, mutatis mutandis) (далі – Положення).
39. Пунктом 5 глави 6 розділу II Положення встановлено, що максимально можливий бал за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної) становить 500 балів, за критерієм професійної етики – 250 балів, за критерієм доброчесності – 250 балів. Отже, сума максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання за всіма критеріями дорівнює 1000 балів.
40. За змістом підпункту 5.1 пункту 5 глави 6 розділу ІІ Положення критерії компетентності оцінюються так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 300 балів, з яких: рівень знань у сфері права – 90 балів (підпункт 5.1.1.1); рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні – 120 балів (підпункт 5.1.1.2); ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність для кандидата на посаду судді – 80 балів (підпункт 5.1.1.3); діяльність щодо підвищення фахового рівня – 10 балів (підпункт 5.1.1.4); особиста компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.2); соціальна компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.3).
41. Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0 (мінімально прийнятний рівень).
42. Показники, за якими оцінюється відповідність судді кожному з критеріїв, визначені в розділі ІІ Положення.
43.  За результатами такого оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а у випадках, передбачених цим Законом, пленарний склад Комісії ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, передбаченими цим Законом для ухвалення рішення про підтвердження або про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
44.  І хоча Комісія керується презумпцією, відповідно до якої суддя відповідає критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності як особа, яка згідно з Бангалорськими принципами поведінки суддів за родом своєї роботи вважається гарантом правовладдя, ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання судді.
45. Процедура кваліфікаційного оцінювання на відповідність (невідповідність) судді займаній посаді є одноразовою процедурою, спрямованою на перевірку відповідності всіх суддів критеріям компетентності (професійної, особистої, соціальної тощо), професійної етики та доброчесності з метою відновлення та підвищення суспільної довіри до судової влади в Україні, і проводиться за правилами кваліфікаційного оцінювання суддів. Ця процедура, як вже зазначалось вище, була запроваджена у відповідь на ймовірну присутність в судовій владі некомпетентних та недоброчесних суддів.
46.  Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду в рішенні від 10.11.2021 (справа № 9901/355/21), «доброчесність» – це необхідна морально-етична складова діяльності судді, яка, серед іншого, визначає межу і спосіб його поведінки, що базується на принципах об’єктивного ставлення до сторін у справах та чесності у способі власного життя, виконанні своїх обов’язків та здійсненні правосуддя. Члени Комісії, оцінюючи певні обставини щодо кандидата, визначалися щодо їх відповідності суспільним уявленням про доброчесність на власний розсуд. Зважаючи на те, що доброчесність є морально-етичною, а не правовою категорією, обставини, що свідчать про недоброчесність, оцінюються насамперед з морально-етичного погляду. Навіть зовні правомірні і законні дії кандидата можуть оцінюватися як такі, що не узгоджуються з поняттям доброчесності.
47. За визначенням терміна, який подано в Сучасному словнику з етики, доброчесністю є позитивна моральна якість, зумовлена свідомістю і волею людини, яка є узагальненою стійкою характеристикою людини, її способу життя, вчинків; якість, що характеризує готовність і здатність особистості свідомо і неухильно орієнтуватись у своїй діяльності та поведінці на принципах добра і справедливості.
48. Авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів, від осіб, які обіймають посади суддів та формують суддівський корпус. Саме тому важливо, щоб суддя не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки як у професійній діяльності, так і в особистому житті, яка може поставити під сумнів відповідність кандидата критерію доброчесності, що негативно вплине на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням (пункт 23).
49. Статтею 1 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ З’їзду суддів України від 22.02.2012, встановлено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Відповідно до статті 3 цього Кодексу саме суддя має докладати всіх зусиль, до того щоб, на думку обізнаного та розсудливого стороннього спостерігача, його поведінка була бездоганною. Роз’яснюючи зазначені положення, Рада суддів України в Коментарі до Кодексу суддівської етики, затвердженому рішенням Ради судді України від 04.02.2016 № 1, відзначила, що суддя повинен уникати порушень етики та всього того, що виглядає як порушення етики, в усіх випадках його діяльності – як професійній, так і в приватній. Бездоганна поведінка суддів означає уникнення порушень норм етики та недопущення створення враження їх порушення. Враження порушення норм етики створюється, коли розважливі особи, яким стали відомі всі відповідні обставини, розкриті в ході резонансного їх з’ясування, можуть дійти висновку, що чесність, добросовісність, урівноваженість та професійна придатність судді поставлені під сумнів. Рада суддів України окремо наголосила на тому, що численними є ситуації, коли та чи інша дія прямо не заборонена законом, але є ризик такого сприйняття, формування враження, яке підірвало б довіру до суду.
50. Аналогічні вимоги є застосовними до встановлення відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності в процедурі кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді з тією особливістю, що такі обставини стають відомими під час дослідження досьє та проведення співбесіди.
51.  У сукупності із положеннями розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402, в тому числі щодо наслідків відмови від проходження кваліфікаційного оцінювання чи ухилення від його проходження, Комісія вважає, що суддя зобов’язаний взяти участь у кваліфікаційному оцінюванні, зокрема шляхом активної реалізації права бути заслуханим в контексті змісту сумнівів Комісії, які можуть виникнути в ході дослідження досьє та/або проведення співбесіди, у його відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання.
52. Таким чином, у разі наявності у Комісії обґрунтованого сумніву у відповідності судді критеріям компетентності, професійної етики або доброчесності спростування такого сумніву відбувається за результатами реалізації Комісією наданих їй законом повноважень і шляхом складання суддею кваліфікаційного іспиту, проходження тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, а також наданням Комісії чітких та переконливих доказів під час дослідження досьє та проведення співбесіди з тією метою, щоб спростувати такий сумнів.
53.  Велика Палата Верховного Суду в рішенні від 16.06.2022 у справі № 9901/57/19 підкреслила, що на стадії кваліфікаційного оцінювання відповідний компетентний орган не встановлює і не кваліфікує наявності в діях судді ознак складу дисциплінарного проступку, що є обов`язковою складовою процедури дисциплінарного провадження. На цій стадії відбувається оцінювання фактів (явищ) минулої поведінки судді в сенсі виявлення і визначення [нових] якостей (характеристик, ознак чи рис) судді, на підставі яких формується висновок про його здатність бути суддею (пункт 18).
54. Відповідно до пунктів 1, 2 глави 6 розділу II Положення встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності (зазначений підхід підтриманий у пункті 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 9901/623/18).
55. При цьому пунктом 34 розділу ІІІ «Порядок проведення кваліфікаційного оцінювання» Положення щодо показників відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засобів їх встановлення передбачено, що рішення Комісії, ухвалене за результатами кваліфікаційного оцінювання, має містити підстави його ухвалення або мотиви, з яких Комісія дійшла таких висновків, а за наявності висновку Громадської ради доброчесності про непідтвердження відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності – також мотиви його прийняття або відхилення.
56. Отже, звільнення судді з посади за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність можливе за таких умов: 1) результати оцінювання мають відповідати критерію об’єктивності; 2) ці результати, на переконання Комісії, мають свідчити про нездатність або небажання судді виконувати свої обов’язки; 3) межа допустимості поведінки судді як такого, що відповідає займаній посаді, визначена як «мінімально прийнятний рівень» з урахуванням правил кваліфікаційного оцінювання, вимог до поведінки судді, визначених законом та зазначеними вище правилами професійної етики.
57.  Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії або пленарного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
58. Таким чином, запропоновані механізми дадуть змогу якісно оновити судову систему без ризику зупинення її функціонування, не створюючи при цьому істотних перешкод, які могли б спричинити порушення права особи на доступ до правосуддя.

V. Результати оцінювання Комісією відповідності судді займаній посаді за критерієм професійної компетентності.

59. Пунктом 1 глави 2 розділу II Положення передбачено, що відповідність судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рівень знань у сфері права; рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні; ефективність здійснення правосуддя; діяльність щодо підвищення фахового рівня.
60. Згідно з абзацом шостим пункту 2 глави 2 розділу II Положення рівень знань у сфері права  оцінюється на підставі результатів складення анонімного письмового тестування під час іспиту.
61.  Абзацом тринадцятим пункту 3 глави 2 розділу II Положення передбачено, що рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту.
62. За результатами складення анонімного письмового тестування суддя набрала 82,125 балів, виконання практичного завдання – 77 балів. Отже, за вказаними показниками суддя набрала 159,125 балів.
63. Ефективність здійснення правосуддя Комісією оцінено за результатами перевірки інформації, яка міститься в суддівському досьє, та проведеної співбесіди шляхом дослідження загальної кількості розглянутих суддею справ, кількості скасованих та змінених судових рішень, підстав скасування та/або зміни судових рішень, дотримання строків розгляду справ, судового навантаження порівняно з іншими суддями у відповідному суді, а також інших передбачених пунктом 4 глави 2 розділу II Положення релевантних засобів встановлення цього показника.
64. У 2016–2021 роках загальний показник середньорічного судового навантаження Гураль Л.Л. дорівнював (відповідав) середньому показнику судового навантаження на одного суддю Хотинського районного суду Чернівецької області.
65. Судові рішення, ухвалені суддею Гураль Л.Л. скасовувались та змінювались судом апеляційної інстанції, проте відсоток скасування та зміни судових рішень порівняно з кількістю розглянутих справ та оскаржених судових рішень є незначним.
66. Матеріали досьє не містять інформації про рішення, постановлені за участі судді Гураль Л.Л., які були б предметом розгляду міжнародними судовими установами та іншими міжнародними організаціями та за результатами яких було встановлено порушення Україною міжнародно-правових зобов’язань.
67. Стосовно наявності дисциплінарних скарг на дії судді Гураль Л.Б.: до Вищої ради правосуддя у 2016–2021 роках надійшло 3 скарги, з яких 2 скарги залишено без розгляду, а щодо 1 скарги відмовлено у відкритті дисциплінарної справи.
68. Суддею Гураль Л.Л. несвоєчасно направлялись судові рішення до Єдиного державного реєстру судових рішень, проте порушення строків не було суттєвим з урахуванням значного судового навантаження судді.
69. У підсумку Комісія дійшла висновку, що ефективність здійснення правосуддя суддею Гураль Л.Л. необхідно оцінити в 70 балів.
70.  Діяльність судді щодо підвищення фахового рівня Комісією оцінено за результатами перевірки інформації, яка міститься в суддівському досьє, та співбесіди шляхом дослідження даних про підготовку та підвищення кваліфікації судді впродовж перебування на посаді, участь у професійних заходах (дискусіях, круглих столах, конференціях тощо), а також інших передбачених пунктом 5 глави 2 розділу II Положення засобів встановлення цього показника, що можуть бути застосовні в конкретному випадку. Комісія дійшла висновку, що показник діяльності судді  щодо підвищення фахового рівня оцінюється у 2 бали.

VI. Результати оцінювання Комісією відповідності судді займаній посаді за критерієм особистої компетентності.

71.  Згідно з пунктом 6 глави 2 розділу II Положення відповідність судді критерію особистої компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як когнітивні якості особистості, емотивні якості особистості, мотиваційно-вольові якості особистості, і оцінюється на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди.
72.  Комісією встановлено, що Гураль Л.Л. пройшла тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності. За критерієм особистої компетентності, на підставі аналізу висновку, дослідження інформації, що міститься в досьє, та співбесіди суддя здобула 62 бали.

VII. Результати оцінювання відповідності судді займаній посаді за критерієм соціальної компетентності.

73. Згідно з пунктом 7 глави 2 розділу II Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості особистості, моральні риси особистості, чесність, порядність, розуміння і дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість, і оцінюються на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди.
74. За результатами дослідження інформації, яка міститься в матеріалах суддівського досьє, та співбесіди із суддею, ураховуючи вказані показники, Комісія вважає, що за критерієм соціальної компетентності суддя набрала 76 балів.
75. У підсумку за критерієм компетентності (професійної, особистої та соціальної) суддя Гураль Л.Л. набрала 369,125 бала.

VIII. Результати оцінювання судді на відповідність займаній посаді за критеріями професійної етики та доброчесності.

76. Пунктами 8–9 глави 2 розділу II Положення передбачено, що відповідність судді критерію професійної етики та доброчесності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; дотримання суддівської етики, наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5–12, 13, 15–19 частини першої статті 106 Закону № 1402, та інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності.
77. Ці показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, зокрема:
    6. Інформації, наданої центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, органом державного фінансового контролю в Україні, іншими органами державної влади.
    7. Декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
    8. Результатів перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (за наявності).
    9. Декларації родинних зв’язків судді та декларації доброчесності судді.
    10. Результатів регулярного оцінювання.
    11. Результатів перевірки декларації родинних зв’язків судді та декларації доброчесності судді (за наявності).
    12. Висновків або інформації Громадської ради доброчесності (за наявності).
    13. Іншої інформації, що включена до суддівського досьє.
78. Дослідивши інформацію, яка міститься в матеріалах суддівського досьє, Комісія не виявила відомостей про невідповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам, невідповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції, вимогам стосовно політичної нейтральності, про недотримання Кодексу суддівської етики та обставини, передбачені підпунктами 1, 2, 3, 5–12, 13, 15–19 частини першої статті 106 Закону № 1402. До дисциплінарної відповідальності суддя Гураль Л.Л. не притягувалася.
79. У матеріалах суддівського досьє відсутні відомості щодо притягнення судді Гураль Л.Л. до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність та наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення ним правосуддя.
80. Даних щодо невідповідності судді Гураль Л.Л. антикорупційному критерію Комісією під час дослідження досьє не встановлено.
81. Аналіз обставин, викладених у рішенні ГРД, та пояснень судді.
82. Комісія відхиляє доводи щодо порушення суддею Гураль Л.Л. вимог законодавства в частині недекларування місця проживання її чоловіка з огляду на таке.
83. Під час співбесіди суддя повідомила, що її чоловік офіційно працевлаштований в Республіці Польща та виконує роботу водія-далекобійника. Він не має постійного місця проживання та у зв’язку з особливістю умов роботи постійно перебуває у вантажному автомобілі. Отже, на переконання судді, у неї не виникало підстав для декларування будь-якого об’єкта нерухомості, який би перебував у користуванні її чоловіка.
84. Окрім того, до письмових пояснень від 06.06.2024 суддя додала світлокопії трудових контрактів, укладених під час перебування за кордоном, між її чоловіком як працівником, та компаніями-перевізниками як роботодавцями.
85. Так, здебільшого у наданих копіях трудових контрактів зазначена адреса місця реєстрації чоловіка судді в Україні, однак у контрактах від 01.02.2023, 01.05.2023 та 24.04.2024 місцем проживання чоловіка судді визначено: АДРЕСА_1. Згідно з контрактами місцем роботи є: АДРЕСА_2 (місце реєстрації компанії), територія країни, територія Європи.
86. Під час співбесіди суддя повідомила, що у трудових контрактах, які укладаються компаніями-перевізниками з водіями, зазвичай вказується адреса розташування підрозділів (філій) компанії.
87. До письмових пояснень від 06.06.2024 суддя додала також світлокопію свідоцтва про реєстрацію тимчасового перебування за вказаною вище адресою (м. Кєльце), виданого місцевим органом виконавчої влади на ім’я її чоловіка, зі строком дії реєстрації з 22.08.2022 до 31.10.2022.
88. Згідно з пунктом 78 Роз’яснень Національного агентства з питань запобігання корупції «Щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку)» від 13.11.2023 № 4 (зі змінами і доповненнями), декларування (реєстрація) місця проживання особи не є підставою для набуття нею права володіння, користування чи розпорядження житлом (у тому числі не є підставою для вселення чи визнання за особою права на проживання та/або права користування житлом), про проживання в якому така особа повідомила. За відсутності у звітному періоді будь-яких прав на житло за задекларованим або зареєстрованим місцем проживання суб’єкта декларування та/або членів його сім’ї, відомості про нього не зазначаються у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» декларації.
89. Надаючи оцінку обставинам щодо набуття чоловіком судді у власність нерухомого майна у м. Хмельницькому загальною вартістю 825 500 грн (квартира площею 68 м² та 2 нежитлові приміщення площею 23,8 м² і 2,5 м²), Комісія бере до уваги, що у письмових поясненнях від 22.05.2024 суддя повідомила, що вказане майно було набуте за рахунок коштів матері чоловіка та в її інтересах, яка з 2014 року проживала за межами України та не мала можливості прибути до України для укладення правочинів або ж оформити довіреність для їх укладення.
90. Під час співбесід суддя підтвердила викладену в поясненнях інформацію та повідомила, що на момент, коли виникла необхідність оформити право власності на вказані об’єкти нерухомості, матір чоловіка не мала можливості прибути на територію України для вчинення нотаріальних дій чи звернутися до представництва України в країні перебування для оформлення доручення, тому майно було оформлене на чоловіка судді із наміром подальшого відчуження в інтересах його матері.
91. Пояснюючи факт отримання авансового платежу у розмірі 1000 дол. США під час укладення попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна (квартири) у 2021 році, суддя під час співбесіди повідомила, що її чоловік в цей період перебував за кордоном. Відповідно до п. 4.4 Договору залишок вартості об’єкта на момент укладення договору купівлі-продажу мав складати 941800 грн, що еквівалентно 34 000 дол. США. Суддя пояснила, що вона не брала безпосередньої участі при укладенні договору відчуження вказаного майна у зв’язку з необхідністю перебування на робочому місці, тому достовірна ціна майна не була їй відома. Своєю чергою, у декларації за звітний період суддя вказувала суми доходів, про які їй було достеменно відомо з підписаних власноруч документів та з урахуванням попередніх домовленостей з покупцем.
92. Комісія враховує, що відповідно до статті 18 Кодексу суддівської етики суддя повинен бути обізнаним про свої майнові інтереси та вживати розумних заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім’ї.
93. Оцінивши пояснення судді щодо декларування доходу від відчуження майна, а також надані на їх підтвердження докази, Комісія вважає, що наведені вище обставини не є такими, що викликають обґрунтований сумнів у законності джерела походження майна або доброчесності у поведінці судді. Комісія доходить висновку, що такі дії судді не були результатом її умислу чи недбалості, тому оцінюються Комісією в сукупності з іншими відомостями.
94. Під час співбесіди суддя пояснила, що автомобіль «Mercedes Benz Е200» 2011 року випуску був придбаний її чоловіком у тому числі за рахунок коштів у сумі 5500 дол. США (еквівалентно 125000 грн), отриманих від відчуження автомобіля «Mercedes Benz» 1996 року випуску.
95. Надаючи оцінку таким обставинам, Комісія враховує, що у Декларації за 2015 рік (поданої Гураль Л.Л. як кандидатом на посаду судді) відсутні відомості про дохід, отриманий від відчуження нерухомого майна, зокрема автомобіля «Mercedes Benz» 1996 року випуску. Утім, Комісія вважає, що таке порушення саме по собі не свідчить про невідповідність судді критеріям доброчесності.
96. Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності в межах критерію професійної етики оцінено за показниками: розуміння і дотримання правил та норм, здатність відстоювати власні переконання, дисциплінованість, повага до інших.
97. На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди цей показник Комісією оцінено у 75 балів.
98. Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності в межах критерію доброчесності оцінено за показниками: чесність і порядність, відсутність контрпродуктивних дій, відсутність схильності до зловживань.
99. На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди цей показник Комісією оцінено у 70 балів.
100. Відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених підпунктами 3, 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики, оцінено за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
101. Відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої статті 106 Закону; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; інші дані, які можуть указувати на відповідність судді критерію доброчесності, оцінено за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
102. Комісія під час проведення співбесіди додатково оцінила показники професійної етики та доброчесності у 100 та 90 балів відповідно.

ІX. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання судді.

103. За результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Хотинського районного суду Чернівецької області Гураль Л.Л. набрала 704, 125 бала, що становить більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.

104. Ураховуючи викладене, керуючись підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, статтями 83–86, 88, 93, 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

Визначити, що суддя Хотинського районного суду Чернівецької області Гураль Лілія Леонідівна за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрала 704,125 бала.

Визнати суддю Хотинського районного суду Чернівецької області Гураль Лілію Леонідівну такою, що відповідає займаній посаді.

Питання щодо внесення подання з рекомендацією для призначення Гураль Лілії Леонідівни на посаду судді Хотинського районного суду Чернівецької області внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.

Головуючий                                                                                                   Сергій ЧУМАК

Члени Комісії:                                                                                                Андрій ПАСІЧНИК

                                                                                                                       Роман САБОДАШ