104/ко-24

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії № 4:

головуючого – Віталія ГАЦЕЛЮКА,

членів Комісії: Олега КОЛІУША (доповідач), Руслана МЕЛЬНИКА,

за участі: 

представника Громадської ради доброчесності Тетяни КАТРИЧЕНКО,

розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Святошинського районного суду міста Києва Борденюка Володимира Васильовича на відповідність займаній посаді, 

встановила:

            І. Стислий виклад інформації про кар’єру судді та проведену процедуру кваліфікаційного оцінювання судді.

Борденюк Володимир Васильович, дата народження – _____, громадянин України.

У 2008 році суддя закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка та отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство», здобув кваліфікацію – магістр права.

У 2017 році Борденюк В.В. у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка захистив дисертацію за спеціальністю «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» та здобув науковий ступінь кандидата юридичних наук.

Указом Президента України від 10.02.2012 № 83/2012 Борденюка В.В. призначено на посаду судді Святошинського районного суду міста Києва строком на п’ять років. 

Рішенням Комісії від 20.10.2017 № 106/зп-17 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Святошинського районного суду міста Києва Борденюка В.В.

Вказаним рішенням Комісії, зокрема, судді Борденюку В.В. призначено тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей.

За підсумками тестувань особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей психологом складено висновок.

Рішенням Комісії від 16.03.2018 № 54/зп-18 затверджено декодовані результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді «Іспит». Борденюка В.В. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16.10.2019 № 193-ІХ (закон набрав чинності 07.11.2019) повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припинено.

У зв’язку з припиненням повноважень членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України кваліфікаційне оцінювання судді Борденюка В.В. не завершено.

У червні 2023 року сформовано повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

З метою вирішення питання щодо продовження процедур оцінювання, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 (далі – Закон), на підставі рішення Комісії від 20.07.2023 № 34/зп-23 здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України стосовно: осіб, п’ятирічний строк повноважень яких на посаді судді закінчився; осіб, призначених (обраних) на посаду судді та яких колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визнано такими, що відповідають займаній посаді судді, проте відповідне питання винесено на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі у зв’язку з надходженням висновку Громадської ради доброчесності про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності; осіб, призначених (обраних) на посаду судді та стосовно яких накладено дисциплінарне стягнення, що передбачає проходження кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді; осіб, стосовно яких необхідно продовжити кваліфікаційне оцінювання на виконання судового рішення.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 24.07.2023 справу Борденюка В.В. розподілено члену Комісії Коліушу О.Л.

На підставі викладеного процедуру кваліфікаційного оцінювання стосовно судді Борденюка В.В. продовжено з етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

ІІ. Стислий виклад висновку (інформації) Громадської ради доброчесності.

Відповідно до статті 87 Закону з метою сприяння Комісії у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності (далі – ГРД), яка, зокрема, надає Комісії інформацію стосовно судді (кандидата на посаду судді), а за наявності відповідних підстав – висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності.

Пунктом 120 розділу II Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13.10.2016 № 81/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 19.10.2023 № 119/зп-23, далі – Регламент), передбачено, що висновок або інформація ГРД розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє судді (кандидата на посаду судді) на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики.

До Комісії 27.11.2023 від ГРД надійшов висновок у новій редакції про невідповідність судді Борденюка В.В. критеріям доброчесності та професійної етики. Також у цьому висновку міститься інформація, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребувала пояснень судді.

1. Суддею під час постановлення ухвали від 24.01.2014 у справі 759/1037/14-к про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою були допущені грубі порушення норм процесуального права, які призвели до невиправданого обмеження прав і свобод підозрюваного, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя (далі – ВРП) у рішенні від 22.03.2017 № 541/3дп/15-17 дійшла висновку про наявність підстав для відмови у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді у зв’язку із закінченням встановленого законом строку для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, при цьому встановивши, що суддя допустив низку істотних порушень норм процесуального права під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Зокрема, у рішенні зазначено: «Під час розгляду дисциплінарної справи встановлено порушення суддею Борденюком В.В. статті 29 Конституції України, вимог кримінального процесуального законодавства (статей 177, 178, 194, 196, 206, 370 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України)), статей 5 та 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод». Водночас член Третьої Дисциплінарної палати ВРП Олійник А.С. висловила окрему думку та вказала, що такі дії судді Борденюка В.В. порочать звання судді і викликають сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, можливості чесно і сумлінно виконувати обов’язки судді. Також ГРД зазначає, що із повідомлень медіа слідує, що підозрюваний на момент розгляду клопотання про застосування до нього запобіжного заходу вже мав ІНФОРМАЦІЯ_1. До того ж у ОСОБА_1 була підозра ІНФОРМАЦІЯ_2 за два дні після постановлення ухвали суддею. ГРД не надає юридичної оцінки зазначеній ухвалі судді, але бере до уваги те, що допущені суддею грубі порушення норм процесуального права призвели до невиправданого обмеження прав і свобод підозрюваного, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, а також могли нести загрозу стану його здоров’я.
2. Суддя невчасно виготовляв судові рішення чи передавав їх для оприлюднення, якщо це було систематично та умисно або стосувалося рішень «у справах Майдану», резонансних справах, а також тих справах, де судді чи іншим особам невигідно, щоб рішення стало публічним. Так, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР) ухвала у справі від 24.01.2014 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 була надіслана судом лише 14.08.2015, тобто за понад півтора року після її постановлення. Крім того, суддя неодноразово порушував строки виготовлення повного тексту судових рішень у цивільних справах та надсилання їх копій для розміщення в ЄДРСР, що має ознаки системного характеру такого порушення. На думку ГРД, зазначені обставини в сукупності викликають обґрунтований сумнів, що суддя дотримувався принципу старанності, передбаченого Бангалорськими принципами поведінки суддів.
3. Суддя безпідставно не задекларував своєчасно отриманий дохід. Суддя безпідставно допустив значні розбіжності у відомостях, поданих у майнових деклараціях за той самий період. 

Відповідно до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), поданої суддею за 2015 рік, у звітному періоді суддя отримав три подарунки у грошовій формі. Водночас у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2015 рік ці подарунки не зазначені.

Також у деклараціях, поданих суддею за 2015–2020 роки, йому належить об’єкт незавершеного будівництва – житловий будинок площею 286,6 кв.м у селі Хотів Київської області, візуальний огляд якого за допомогою онлайн-інструменту «Google Maps» показує, що вже станом на травень 2015 року будівництво зазначеного будинку було завершено. При цьому в декларації за 2020 рік суддя вказує село Хотів Київської області як місце фактичного проживання. Зазначені обставини можуть свідчити про те, що суддя умисно залишає зазначений житловий будинок об’єктом незавершеного будівництва для того, щоб уникати його декларування в розділі 3 декларації та намагається уникати потреби надання пояснень щодо джерел походження коштів на будівництво такого будинку. 

4. У декларації судді за 2013 рік суддя зазначив, що батьки подарували йому 840 000 грн, однак відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків сукупний дохід батьків судді за цей рік становив приблизно 813 000 грн.

У 2014 році батьки подарували судді 720 000 грн, однак відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків сукупний дохід батьків того року становив приблизно 819 000 грн.

У 2015 році суддя отримав у подарунок 500 000 грн від батьків (400 000 грн від матері і 100 000 від батька), тоді як дохід останніх дорівнював приблизно 838 700 грн.

У 2016 році батьки, заробивши сукупно 712 700 грн, подарували сину 450 000 грн.

Крім того, у 2015 році тесть судді – ОСОБА_2 подарував судді кошти в розмірі 150 000 грн. ОСОБА_2 працював фельдшером на станції екстреної медичної допомоги і його сукупний дохід у 2012–2015 роках становив близько 242 000 грн. Тобто на подарунок судді ОСОБА_2 фактично витратив суму, еквівалентну його доходу за два роки. 

Також ГРД зазначає, що дохід тестя судді за 1999–2015 роки становить приблизно 500 000 грн, а дохід тещі судді – ОСОБА_3 за 1998–2018 роки – приблизно 13 000 грн. 

У висновку ГРД також зазначено, що в період з 2006 до 2009 року суддя набув право власності на майно загальною сумою 1 354 920 грн. Ураховуючи навчання та місце роботи Борденюка В.В. з 2005 до 2012 року, виникають сумніви, що він мав такий рівень доходів, який би дозволив набути зазначені активи у власність протягом 2006–2009 років.

5. Борденюк В.В. з 30.03.2005 до 08.02.2008 працював на посадах юрисконсульта Київської міської філії АКБ «Укрсоцбанк». Відповідно до відомостей декларацій, поданих матір’ю судді за 2015–2016 роки, вона надавала в оренду ПАТ «Укрсоцбанк» майно, за що отримала грошові кошти у розмірі 280 000 грн. Відповідно до декларацій, поданих суддею за 2015–2016 роки, Борденюк В.В. отримав від матері подарунки у грошовій формі на загальну суму 650 000 грн, джерелом яких могли бути, зокрема, кошти, одержані матір’ю від ПАТ «Укрсоцбанк». Водночас протягом 2015–2016 років суддя неодноразово розглядав позови ПАТ «Укрсоцбанк» про стягнення заборгованості за кредитними договорами. На думку стороннього спостерігача, виникає сумнів, що суддя своєю поведінкою демонстрував належний рівень безсторонності, розглядаючи справи, у яких однією зі сторін був його колишній працедавець та водночас джерело доходів матері судді.

Також ГРД надано інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, однак потребувала пояснення судді. Так, дружина судді ОСОБА_4 з 2012 до 2019 року працювала в управлінні справами апарату Верховної Ради України помічником депутата 8-го скликання від Радикальної партії Олега Ляшка Галасюка Віктора Валерійовича (листопад 2014 – серпень 2019), який за інформацією руху Чесно, є фігурантом антикорупційних розслідувань за фактом порушення вимог фінансового контролю, махінацій з бюджетними коштами та будівельних афер. Члени ГРД виявили фото в соціальній мережі дружини, якою депутат Галасюк привітав з днем народження ОСОБА_4, на тому ж фото є й суддя. Станом на вересень 2019 року ОСОБА_4 була помічником депутата 9-го скликання від партії «Слуга народу» Кисилевського Дмитра Давидовича. У 2013 – 2014 роках ОСОБА_4 та її брат ОСОБА_5, ймовірно, були членами нині забороненої проросійської «Партії регіонів».

ІII. Підстави розгляду питання щодо відповідності судді займаній посаді за його відсутності на етапі кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» .

Згідно з пунктом 20 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону в разі систематичної (тричі) неявки судді на будь-який з етапів оцінювання на відповідність займаній посаді Комісія може розглянути питання щодо відповідності такого судді займаній посаді за його відсутності.

Після формування повноважного складу Комісії співбесіду в межах кваліфікаційного оцінювання судді Борденюка В.В. на відповідність займаній посаді вперше було призначено на 04.12.2023. Під час співбесіди суддя просив оголосити перерву та надати йому час для ознайомлення з висновком ГРД.

Повторно співбесіду призначено на 18.12.2023.

Суддя Борденюк В.В. 18.12.2023 на співбесіду не з’явився. На електронну адресу Комісії надіслав заяву, у якій повідомив про перебування на лікарняному, просив оголосити перерву під час співбесіди.

Комісією було перенесено співбесіду на 05.02.2024.

Суддя Борденюк В.В. 05.02.2024 на співбесіду не з’явився. Цього ж дня на електронну адресу Комісії суддя надіслав заяву, у якій повідомив, що вчергове проходить лікування, просив відкласти проведення співбесіди на інший день. Також на підтвердження обставин перебування 18.12.2023 на лікарняному суддя надав копію інформаційної довідки з електронної системи охорони здоров’я.

Комісією було перенесено співбесіду на 19.02.2024.

Суддя Борденюк В.В. 19.02.2024 на співбесіду не з’явився. Цього ж дня на електронну адресу Комісії суддя надіслав заяву, у якій повідомив, що 15.02.2024 він травмувався, у зв’язку з чим обмежено його працездатність, просив відкласти проведення співбесіди на інший день. На підтвердження обставин перебування 05.02.2024 на лікарняному суддя надав копію інформаційної довідки з електронної системи охорони здоров’я.

Комісією було перенесено співбесіду на 14.05.2024.

Суддя Борденюк В.В. 14.05.2024 на співбесіду не з’явився, про причини неявки не повідомив, на підтвердження обставин його перебування 19.02.2024 на лікарняному суддя документів не надав. 

Співбесіду Комісією перенесено на 11.00 11.06.2024.

Суддя Борденюк В.В. 11.06.2024 на співбесіду не з’явився. Після початку засідання колегії на адресу Комісії об 11:46 надійшла заява судді Борденюка В.В. про відкладення співбесіди на інший день у зв’язку з його незадовільним станом здоров’я. Також суддею надано копії інформаційних довідок з електронної системи охорони здоров’я про перебування на лікарняному 19.02.2024 та 14.05.2024.

Дослідивши інформаційні довідки з електронної системи охорони здоров’я, надані суддею, Комісія зазначає, що періоди непрацездатності Борденюка В.В. співпадають з призначеними Комісією співбесідами.

Так, співбесіда, призначена на 18.12.2023, період непрацездатності з 18.12.2023 до 22.12.2023.

Співбесіда, призначена на 05.02.2024, період непрацездатності з 05.02.2024 до 09.02.2024.

Співбесіда, призначена на 19.02.2024, період непрацездатності з 16.02.2024 до 20.02.2024.

Співбесіда, призначена на 14.05.2024, період непрацездатності з 14.05.2024 до 17.05.2024.

Інформаційної довідки з електронної системи охорони здоров’я про перебування судді на лікарняному 11.06.2024 не надано.

Ураховуючи систематичну неявку судді на етап кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», Комісія дійшла висновку про наявність підстав для розгляду питання відповідності судді Борденюка В.В. займаній посаді за його відсутності.

ІV. Правові підстави та загальний порядок проведення кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді.

Згідно з підпунктом 4 пункту 16¹ розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом.

Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону (у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри» від 09.12.2023 № 3511-IX) передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному Законом № 1402, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

За результатами такого оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а у випадках, передбачених цим Законом, – пленарний склад Комісії, ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, передбаченими Законом для ухвалення рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії або пленарного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Відмовою від проходження оцінювання судді на відповідність займаній посаді вважається систематична (тричі) неявка судді на будь-який з етапів такого оцінювання за відсутності для цього поважних причин або за відсутності інформації про причини неявки.

Факт відмови судді від проходження оцінювання на відповідність займаній посаді встановлюється рішенням Комісії у пленарному складі. Під час ухвалення такого рішення в засіданні Комісії може брати участь представник Громадської ради доброчесності.

У разі систематичної (тричі) неявки судді на будь-який з етапів оцінювання на відповідність займаній посаді Комісія може розглянути питання щодо відповідності такого судді займаній посаді за його відсутності.

Згідно з частиною першою статті 83 Закону кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.

Відповідно до частини другої статті 83 Закону критеріями кваліфікаційного оцінювання є:

• компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);
• професійна етика;
• доброчесність.

Частиною п’ятою статті 83 Закону № 1402 встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.

Завдання, підстави, порядок проведення та етапи кваліфікаційного оцінювання визначено главою 1 «Кваліфікаційне оцінювання суддів» розділу V «Кваліфікаційний рівень судді» Закону № 1402. 

З метою проведення оцінювання суддів на відповідність займаній посаді за визначеними законом критеріями Комісією затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 03.11.2016 № 143/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13.02.2018 № 20/зп-18) (далі – Положення).

Пунктом 5 глави 6 розділу II Положення встановлено, що максимально можливий бал за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної) становить 500 балів, за критерієм професійної етики – 250 балів, за критерієм доброчесності – 250 балів. Отже, сума максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання за всіма критеріями дорівнює 1 000 балів.

За змістом підпункту 5.1 пункту 5 глави 6 розділу ІІ Положення критерії компетентності оцінюються так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 300 балів, з яких: рівень знань у сфері права – 90 балів (підпункт 5.1.1.1); рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні – 120 балів (підпункт 5.1.1.2); ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність для кандидата на посаду судді – 80 балів (підпункт 5.1.1.3); діяльність щодо підвищення фахового рівня – 10 балів (підпункт 5.1.1.4); особиста компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.2); соціальна компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.3).

Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0.

Розділом ІІ Положенням встановлено, що відповідність судді кожному з критеріїв оцінюється за відповідними показниками, а саме:

Відповідність критерію професійної компетентності визначається за показниками: рівень знань у сфері права (оцінюється на підставі результатів складання анонімного письмового тестування під час іспиту), рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні (оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту), ефективність здійснення правосуддя (оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, та співбесіди), діяльність щодо підвищення фахового рівня (оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, та співбесіди).

Відповідність критерію особистої компетентності визначається за показниками особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як когнітивні якості особистості, емотивні якості особистості, мотиваційно-вольові якості особистості (оцінюється на підставі висновку про підсумки таких тестувань та за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди).

Відповідність судді критерію соціальної компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості особистості, моральні риси особистості, чесність, порядність, розуміння та дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість (оцінюється на підставі висновку про підсумки тестувань та за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди).

Відповідність судді критерію професійної етики визначається за показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених підпунктами 3, 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики. Ці показники оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди.

Відповідність судді критерію доброчесності визначається за показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої Закону; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності. 

Оцінюючи відповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності, Комісія виходить із таких засадничих положень.

Пунктом 34 розділу ІІІ Положення передбачено, що рішення Комісії, ухвалене за результатами кваліфікаційного оцінювання, має містити підстави його ухвалення або мотиви, з яких Комісія дійшла таких висновків, а за наявності висновку Громадської ради доброчесності про непідтвердження відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності – також мотиви його прийняття або відхилення.

Відповідно до пункту 120 параграфа 9 розділу ІІІ Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13.10.2016 № 81/зп-16 (в редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19.10.2023 № 119/зп-23 зі змінами), висновок або інформація Громадської ради доброчесності розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє судді (кандидата на посаду судді) на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики.

Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у рішенні від 10.11.2021 (справа № 9901/355/21), доброчесність – це необхідна морально-етична складова діяльності судді, яка, серед іншого, визначає межу і спосіб його поведінки, що базується на принципах об’єктивного ставлення до сторін у справах та чесності у способі власного життя, виконанні своїх обов’язків та здійсненні правосуддя.

У сучасному словнику з етики, доброчесність визначається як позитивна моральна якість, зумовлена свідомістю і волею людини, яка є узагальненою стійкою характеристикою людини, її способу життя, вчинків; якість, що характеризує готовність і здатність особистості свідомо і неухильно орієнтуватись у своїй діяльності та поведінці на принципи добра і справедливості.

Авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів, від осіб, які обіймають посади суддів та формують суддівський корпус. Саме тому важливо, щоб кандидат на посаду судді, як і суддя, не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки як у професійній діяльності, так і в особистому житті, яка може поставити під сумнів відповідність кандидата критерію доброчесності, що негативно вплине на суспільну довіру до судової влади у зв`язку з таким призначенням» (пункт 23 цього рішення).

Статтею 1 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ З’їзду суддів України від 22.02.2012, встановлено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Відповідно до статті 3 цього кодексу саме суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб, на думку обізнаного та розсудливого стороннього спостерігача, його поведінка була бездоганною. Роз’яснюючи зазначені положення, Рада суддів України в Коментарі до Кодексу суддівської етики, затвердженому рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 1, відзначила, що суддя повинен уникати порушень етики та всього того, що виглядає як порушення етики, в усіх випадках його діяльності – як професійній, так і в приватній. Бездоганна поведінка суддів означає уникнення порушень норм етики та недопущення створення враження їх порушення. Враження порушення норм етики створюється, коли розважливі особи, яким стали відомі всі відповідні обставини, розкриті в ході резонансного їх з’ясування, можуть дійти висновку, що чесність, добросовісність, урівноваженість та професійна придатність судді поставлені під сумнів. Рада суддів України окремо наголосила на тому, що численними є ситуації, коли та чи інша дія прямо не заборонена законом, але є ризик такого сприйняття, формування враження, яке підірвало б довіру до суду.

У Пояснювальній записці до проєкту Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», зазначено, що проєкт передбачає «спеціальні механізми оновлення суддівського корпусу, що дасть змогу досягти необхідного балансу між суспільними очікуваннями, з одного боку, та захистом індивідуальних прав, з іншого. Зокрема, за рекомендаціями Венеційської комісії та Директорату з прав людини Головного директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи, викладеними у Спільному висновку від 23.03.2015 (документ CDL-AD(2015)007), процедура кваліфікаційного оцінювання суддів, запроваджена в рамках Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», отримає відповідне конституційне закріплення.

Так, відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюватимуться законом.

Відповідна процедура здійснюватиметься виключно за вказаними критеріями та в порядку, визначеному Законом, з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд», та буде тим винятковим заходом, що застосовуватиметься до всіх суддів, про який зазначили експерти Венеційської комісії в Остаточному висновку від 26.10.2015 (документ CDL-AD(2015)027) і який «вимагає надзвичайної обережності: паралельне виконання різних процедур, що їх здійснюють різні органи, навряд чи забезпечить дотримання найвищих гарантій для тих суддів, що відповідають цим критеріям».

Крім того, повноваження суддів, призначених на посаду строком на п’ять років до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», будуть припинені із закінченням строку, на який їх було призначено. Такі судді можуть бути призначені на посаду судді у порядку, визначеному законом. Надалі на посаду судді призначатимуться особи, які відповідатимуть усім вимогам, передбаченим змінами до Конституції України, з урахуванням певних особливостей (наприклад, без необхідності таким особам проходити навчання в Національній школі суддів, якщо особа вже працювала суддею протягом п’яти років, тощо).

За пропозицією Венеційської комісії, викладеною в Остаточному висновку від 26.10.2015 (документ CDL-AD(2015)027), у Перехідних положеннях законопроєкту передбачено, що у випадку реорганізації чи ліквідації окремих судів, утворених до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», судді цих судів мають право подати заяву про відставку або заяву про участь у конкурсі на іншу посаду в порядку, визначеному законом. Особливості переведення судді на посаду в іншому суді можуть бути визначені законом.

Таким чином, запропоновані механізми дадуть змогу якісно оновити судову систему без ризику зупинення її функціонування, не створюючи при цьому істотних перешкод, які могли б спричинити порушення права особи на доступ до правосуддя».

Так само, ухвалюючи Закон, законодавець в Пояснювальній записці до відповідного законопроєкту сформулював легітимну мету закону – здійснення трансформації системи судоустрою та оновлення суддівського корпусу відповідно до суспільних очікувань. Законодавець окремо звернув увагу на те, що до завдань законопроєкту також належить подолання корупційних ризиків при здійсненні суддею правосуддя та очищення судової системи від недоброчесних суддів.

Відповідно до рішення Великої Палати Верховного Суду від 04.11.2020 (справа № 200/9195/19-а) із запровадженням судової реформи та набранням чинності Законом № 1402 для утвердження незалежності судової влади, зокрема, шляхом її деполітизації, для посилення відповідальності судової влади перед суспільством, а також для запровадження належних конституційних засад кадрового оновлення суддівського корпусу було запроваджено необхідність проходження суддями кваліфікаційного оцінювання. Запровадження кваліфікаційного оцінювання суддів було зумовлене істотною метою, що полягала у відновленні довіри до судової влади в Україні. Зміни, запроваджені в судовій системі України у зв`язку з її реформуванням, були схвалені світовою спільнотою, у тому числі Венеційською комісією (пункти 98–99 цього рішення).

Водночас Комісія зважає і на те, що навіть у разі, коли втручання у приватне життя здійснюється відповідно до закону, відповідає легітимній меті та є необхідним у демократичному суспільстві, встановлення невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності має своїм наслідком звільнення з посади, що є серйозним, якщо не найсерйознішим заходом, який може бути застосовано до особи. Отже, застосування такого заходу, який негативно позначається на приватному житті судді, вимагає пошуку справедливої рівноваги між інтересами суспільства загалом та правом судді на приватність. 

І хоча Комісія виходить із презумпції, що суддя відповідає критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності як особа, яка згідно з Бангалорськими принципами поведінки суддів за родом своєї роботи вважається гарантом верховенства права, ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання судді. 

Процедура кваліфікаційного оцінювання на відповідність (невідповідність) судді займаній посаді є одноразовою процедурою, спрямованою на перевірку відповідності всіх суддів критеріям компетентності (професійної, особистої, соціальної тощо), професійної етики та доброчесності з метою відновлення та підвищення суспільної довіри до судової влади в Україні, і проводиться за правилами кваліфікаційного оцінювання суддів. Ця процедура, як вже зазначалось вище, була запроваджена у відповідь на ймовірну присутність у судовій владі некомпетентних та недоброчесних суддів.

З огляду на вказане  кваліфікаційне оцінювання здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (далі – КО на здатність) та оцінювання відповідності судді займаній посаді (далі – КО на відповідність) – не є тотожними процедурами, незважаючи на однакові правила їх проведення.

КО на здатність проводиться з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за встановленими законом критеріями. Це «стандартна» процедура в межах суддівської кар’єри, що дає підстави для переходу судді з нижчої до вищої інстанції або зміни спеціалізації. 

КО на відповідність – особлива процедура, встановлена Конституцією України (підпункт 4 пункту 16¹ розділу XV «Перехідні положення»). Вона стосується всіх суддів, яких на момент набрання чинності конституційними змінами 2016 року призначено на посаду строком на п’ять років або обрано на посаду безстроково. Тобто всі особи, які на той момент були суддями, мають конституційний обов’язок проходження КО на відповідність.

Основними відмінностями цих процедур є:

темпоральний характер (КО на відповідність є одноразовою ad hоc процедурою, тоді як КО на здатність є повторюваним процесом із можливістю проходження суддею цієї процедури необмежену кількість разів);

мета (КО на здатність має на меті визначення найкращих кандидатів на посади суддів апеляційних судів, вищих спеціалізованих судів та Верховного Суду, тоді як КО на відповідність полягає у визначенні відповідності осіб, які вже володіють статусом судді, займаним посадам);

наслідки (негативним наслідком КО на відповідність є звільнення судді з посади, а КО на здатність – припинення участі в конкурсі).

Велика Палата Верховного Суду у рішенні від 16.06.2022 у справі № 9901/57/19 підкреслила відмінність між процедурами кваліфікаційного оцінювання та притягнення до дисциплінарної відповідальності: «Інформація із суддівського досьє використовується під час проведення кваліфікаційного оцінювання суддів для цілей встановлення відповідності його займаній посаді судді чи продовження кар’єри з метою зайняття посади в іншому суді. Використання інформації про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності є формою (елементом) охоплення і застосування значеннєвих обставин, котрі за професійними та морально-етичними ознаками характеризують здатність позивача бути суддею. Потрібно ще раз нагадати, що кваліфікаційне оцінювання за законом не є дисциплінарним провадженням; це, попри певну схожість, сутнісно різні, відмінні процедури. На стадії кваліфікаційного оцінювання відповідний компетентний орган не встановлює і не кваліфікує наявності в діях судді ознак складу дисциплінарного проступку, що є обов’язковою складовою процедури дисциплінарного провадження. На цій стадії відбувається оцінювання фактів (явищ) минулої поведінки судді в сенсі виявлення і визначення [нових] якостей (характеристик, ознак чи рис) судді, на підставі яких формується висновок про його здатність бути суддею» (пункт 18 цього рішення).

Пунктом 15 цього рішення встановлено критерії оцінки судді за процедурою КО на відповідність: «Мета, процедура та правові наслідки кваліфікаційного оцінювання суддів чітко визначені та врегульовані Конституцією України, законами № 1402-VIII та № 1798-VIII. Положення цих законів, що регулюють спірні правовідносини, є зрозумілими, точними і передбачуваними. Цим законодавством, зокрема, передбачена можливість звільнення судді в тому випадку, коли об`єктивні результати його оцінювання прямо підтверджують нездатність чи небажання судді виконувати свої обов’язки на мінімально прийнятному рівні».

З огляду на викладене звільнення судді з посади за результатами КО на відповідність можливе за таких умов: 1) результати оцінювання мають відповідати критерію об’єктивності; 2) ці результати мають прямо підтверджувати нездатність або небажання судді виконувати свої обов’язки; 3) межа допустимості поведінки судді як такого, що відповідає займаній посаді, визначена як «мінімально прийнятний рівень» з урахуванням правил кваліфікаційного оцінювання, вимог до поведінки судді, визначених законом та зазначеними вище правилами професійної етики.

У справі «Джоджай проти Албанії» (Xhoxhaj v. Albania) ЄСПЛ зазначено, що звільнення з посади є серйозним, якщо не найсерйознішим дисциплінарним покаранням, яке може бути застосовано до особи. Застосування такого заходу, який негативно позначається на приватному житті людини, вимагає розгляду переконливих доказів, що стосуються етичних норм, доброчесності та професійної компетентності людини (пункт 403 рішення в справі «Джоджай проти Албанії»).

Комісія бере до уваги, що відповідно до частини дев’ятої статті 69 Закону кандидат на посаду судді відповідає критерію доброчесності, якщо відсутні обґрунтовані сумніви у його незалежності, чесності, неупередженості, непідкупності, сумлінності, у дотриманні ним етичних норм, у його бездоганній поведінці у професійній діяльності та особистому житті, а також щодо законності джерел походження його майна, відповідності рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата на посаду судді його попередньому статусу.

Зважаючи на наведені вище відмінності між процедурами кваліфікаційного оцінювання, Комісія виходить із більш високих вимог до спростування презумпції доброчесності судді порівняно із кандидатом на посаду судді з урахуванням змісту критерію доброчесності, визначеного законодавцем у статті 69 Закону.

Відповідно до пункту 10 частини сьомої статті 56 Закону суддя зобов’язаний підтверджувати законність джерела походження майна у зв’язку з проходженням кваліфікаційного оцінювання або в порядку дисциплінарного провадження щодо судді, якщо обставини, що можуть мати наслідком притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, викликають сумнів у законності джерела походження майна або доброчесності поведінки судді.

У сукупності із положеннями розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, у тому числі щодо наслідків відмови від проходження кваліфікаційного оцінювання, Комісія тлумачить цю норму як обов’язок судді взяти у ньому участь шляхом, зокрема, активної реалізації права бути заслуханим в контексті сумнівів Комісії, які можуть виникнути під час дослідження досьє та/або проведення співбесіди. 

Таким чином, у разі наявності в Комісії обґрунтованого сумніву у відповідності судді критеріям компетентності, професійної етики або доброчесності спростування такого сумніву відбувається як в результаті реалізації Комісією наданих їй законом повноважень, так і шляхом складання суддею кваліфікаційного іспиту, проходження тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, а також надання Комісії чітких та переконливих доказів під час дослідження досьє та проведення співбесіди.

Відповідно до пунктів 1, 2 глави 6 розділу II Положення встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 (справа № 9901/623/18) установлена легітимна мета дій Комісії щодо з’ясування відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання.

V. Результати оцінювання Комісією відповідності судді займаній посаді за критерієм професійної компетентності.

Пунктом 1 глави 2 розділу II Положення передбачено, що відповідність судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рівень знань у сфері права; рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні; ефективність здійснення правосуддя; діяльність щодо підвищення фахового рівня.

Згідно з абзацом шостим пункту 2 глави 2 розділу II Положення рівень знань у сфері права оцінюється на підставі результатів складення анонімного письмового тестування під час іспиту.

Абзацом тринадцятим пункту 3 глави 2 розділу II Положення передбачено, що рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту.

За результатами складення анонімного письмового тестування суддя набрав 72 бали, виконання практичного завдання – 87 балів. Отже, за вказаними показниками суддя набрав 159 балів.

Ефективність здійснення правосуддя Комісією оцінено за результатами перевірки інформації, яка міститься в суддівському досьє, а саме: дослідження загальної кількості розглянутих суддею справ, кількості скасованих та змінених судових рішень, підстав скасування та/або зміни судових рішень, дотримання строків розгляду справ, судового навантаження порівняно з іншими суддями у відповідному суді, а також інших передбачених пунктом 4 глави 2 розділу II Положення релевантних засобів встановлення цього показника.

За матеріалами суддівського досьє, Борденюк В.В. здійснював розгляд цивільних, адміністративних справ, та справ про адміністративні правопорушення. Також з 19.11.2012 Борденюка В.В. визначено слідчим суддею у Святошинському районному суді міста Києва.

У період з 2012 до 2017 року Борденюк В.В. розглянув 2 730 справ та 1 505 матеріалів, з яких скасовано 103 (2,43%) та змінено 12 (0,28%) судових рішень.

Інформація про розгляд справ із порушенням встановлених законодавством строків – відсутня.

Згідно з інформацією Державного підприємства «Інформаційні судові системи» суддею в лютому та березні 2017 року, зокрема після закінчення строку повноважень (10.02.2017), було направлено 53 повних текстів судових рішень із порушенням встановлених законодавством строків, а саме 52 рішення (середня прострочка 27 днів) – направлено 17.02.2017 та 1 рішення (прострочка 50 днів) – направлено 17.03.2017).

Загальні показники середньомісячного навантаження судді Борденюка В.В. в період з 2012 до 2017 року у Святошинському районному суді міста Києва є вищими за середнє навантаження у цьому суді та становить 140,81 %.

Матеріали досьє не містять інформації про рішення, постановлені за участі судді Борденюка В.В., які були предметом розгляду міжнародними судовими установами та іншими міжнародними організаціями, за результатами розгляду яких було встановлено порушення Україною міжнародно-правових зобов’язань.

За період з 2012 до 2022 року на дії судді Борденюка В.В. надійшло 24 скарги, за результатами розгляду яких прийнято 8 рішень про відмову у відкритті дисциплінарної справи; 15 скарг було залишено без розгляду; 1 рішення про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності. 

Ураховуючи наведену інформацію, Комісія оцінила ефективність здійснення правосуддя суддею Борденюком В.В. у 50 балів. 

Діяльність судді щодо підвищення фахового рівня Комісією оцінено за результатами перевірки інформації, яка міститься в суддівському досьє, дослідження даних про підготовку та підвищення кваліфікації судді впродовж перебування на посаді, участь у професійних заходах (дискусіях, круглих столах, конференціях тощо), а також інших передбачених пунктом 5 глави 2 розділу II Положення засобів встановлення цього показника, що можуть бути застосовні в конкретному випадку. Комісія дійшла висновку, що показник діяльності судді щодо підвищення фахового рівня оцінюється у 2 бали.

У підсумку за критерієм професійної компетентності суддя Борденюк В.В. набрав 211 балів.

VI. Результати оцінювання Комісією відповідності судді займаній посаді за критерієм особистої компетентності.

Згідно з пунктом 6 глави 2 розділу II Положення відповідність судді критерію особистої компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як когнітивні якості особистості, емотивні якості особистості, мотиваційно-вольові якості особистості, і оцінюється на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє.

Комісією встановлено, що Борденюк В.В. пройшов тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності. На підставі аналізу висновку, дослідження інформації, що міститься в досьє, суддя за критерієм особистої компетентності здобув 56 балів.

VII. Результати оцінювання Комісією відповідності судді займаній посаді за критерієм соціальної компетентності.

Згідно з пунктом 7 глави 2 розділу II Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості особистості, моральні риси особистості, чесність, порядність, розуміння і дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість, і оцінюються на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє.

За результатами дослідження інформації, яка міститься в матеріалах суддівського досьє, ураховуючи вказані показники, критерій соціальної компетентності судді становить 60 балів.

У підсумку за критерієм компетентності (професійної, особистої та соціальної) суддя Борденюк В.В. набрав 327 балів.

VIII. Результати оцінювання Комісією судді на відповідність займаній посаді за критеріями професійної етики та доброчесності. 

Як передбачено пунктами 8–9 глави 2 розділу II Положення, відповідність судді критерію професійної етики та доброчесності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; дотримання суддівської етики, наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5–12, 13, 15–19 частини першої статті 106 Закону, та інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності.

Ці показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, зокрема:

1) інформації, наданої центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, органом державного фінансового контролю в Україні, іншими органами державної влади;

2) декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

3) результатів перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (за наявності);

4) декларації родинних зв’язків судді та декларації доброчесності судді;

5) результатів регулярного оцінювання;

6) результатів перевірки декларації родинних зв’язків судді та декларації доброчесності судді (за наявності);

7) висновків або інформації Громадської ради доброчесності (за наявності);

8) іншої інформації, що включена до суддівського досьє.

З метою належного та ефективного виконання повноважень Комісії при проведенні процедури кваліфікаційного оцінювання Комісією направлені запити стосовно судді Борденюка В.В. до Міністерства внутрішніх справ України, Генерального штабу збройних сил України, Державної прикордонної служби України, до Національного агентства з питань запобігання корупції.

У матеріалах суддівського досьє відсутні відомості щодо притягнення судді Борденюка В.В. до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність та наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення ним правосуддя. До дисциплінарної відповідальності суддя Борденюк В.В. не притягувався.

Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності в межах критерію професійної етики оцінено за показниками: розуміння і дотримання правил та норм, здатність відстоювати власні переконання, дисциплінованість, повага до інших. На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей при визначенні відповідності судді критерію професійної етики, за результатами дослідження досьє Борденюка В.В. Комісією оцінено у 60 балів.

Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності в межах критерію доброчесності оцінено за показниками: чесність і порядність, відсутність контрпродуктивних дій, відсутність схильності до зловживань. На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами дослідження досьє Комісією оцінено цей показник у 60 балів.

Комісія наголошує, що при оцінці відповідності судді критерію професійної етики також необхідно звертати увагу, зокрема, на відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політичну нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених підпунктами 3, 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону.

На відповідність судді критерію доброчесності вказує, зокрема, відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої статті 106 Закону; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді; інші дані, які можуть указувати на відповідність судді цьому критерію доброчесності.

Ураховуючи систематичну неявку судді на співбесіду, оцінювання критеріїв професійної етики та доброчесності здійснено Комісією виключно за результатами дослідження досьє, висновку ГРД та аналізу інформації, наданої державними органами на запити Комісії стосовно судді Борденюка В.В.

У межах процедури кваліфікаційного оцінювання з урахуванням мети і завдань його проведення може виникнути обґрунтований сумнів, який для обізнаного та розсудливого спостерігача вказує на наявність показника, що може свідчити про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності. Водночас під терміном «розсудливий спостерігач» для цілей кваліфікаційного оцінювання необхідно розуміти людину, чиї уявлення, стандарти поведінки відповідають тим, які зазвичай прийняті серед звичайних людей у нашому суспільстві.

У випадку виникнення такого сумніву обов’язком (повноваженням) Комісії є з’ясування й оцінка всіх аспектів життя і діяльності судді не лише професійного характеру, але й морально-етичного. Комісія з огляду на свій правовий статус повинна визначити, чи відповідає поведінка судді/кандидата на посаду судді основоположним принципам її регламентації, високі стандарти якої визначено, зокрема, у Бангалорських принципах поведінки суддів від 19.05.2006 (схвалені резолюцією Економічної та соціальної ради ООН від 27.07.2006 № 2006/23), а також у Кодексі суддівської етики (пункт 12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2022 у справі № 9901/57/19).

Якщо суддя не в змозі спростувати існування обставин, що можуть свідчити про його невідповідність критеріям професійної етики та доброчесності, то факти, які підтверджують наявність обґрунтованих сумнівів, мають бути надалі оцінені Комісією, оскільки вони мають вплив на авторитет судової влади і суддя усвідомлює необхідність його підтримання за тих чи інших обставин.

Надаючи оцінку обставинам, що стали підставою для надання висновку ГРД стосовно доброчесності та професійної етики судді, Комісія виходить із такого.

1. Стосовно постановлення суддею Борденюком В.В. ухвали від 24.01.2014 у справі про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, Комісія зазначає таке.

До слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва 24.01.2014 звернувся старший слідчий СВ Святошинського РУ ГУМВС України в місті Києві Безсмертний М.В. із клопотанням, погодженим прокурором Ладним І.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1.

Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва Борденюка В.В. від 24.01.2014 клопотання старшого слідчого СВ Святошинського РУ ГУМВС України в місті Києві Безсмертного М.В. задоволено та застосовано стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Застосування такого запобіжного заходу суддя обґрунтував тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів та за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до п’ятнадцяти років, що може зумовити вчинення ним спроб із переховування від органів досудового розслідування та суду.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 03.02.2014 ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 24.01.2014 скасовано, клопотання старшого слідчого СВ Святошинського РУ ГУМВС України в місті Києві Безсмертного М.В. задоволено частково, застосовано до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, заборонивши останньому залишати місце свого проживання в період часу з 20:00 год до 07:00 год наступної доби. ОСОБА_1 звільнено з-під варти.

Ухвалюючи таке рішення, апеляційний суд зазначив, що, застосовуючи до ОСОБА_1 винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя не в повній мірі врахував дані про його особу, не перевірив наявність у клопотанні слідчого обґрунтування неможливості запобігання заявленим ризикам шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів. Таким чином слідчий суддя при постановленні ухвали припустився істотних порушень вимог КПК України.

Рішенням Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 22.03.2017 № 541/3дп/15-17 відмовлено у притягненні судді Святошинського районного суду міста Києва Борденюка В.В. до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне провадження припинено. 

Водночас Третьою дисциплінарною палатою ВРП встановлено порушення суддею Борденюком В.В. статті 29 Конституції України, вимог кримінального процесуального законодавства (статей 177, 178, 194, 196, 206, 370 КПК України), статей 5 та 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначено, що у судовому рішенні, постановленому у формі ухвали, слідчим суддею Святошинського районного суду міста Києва Борденюком В.В. від імені України не наведено належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення. У порушення вимог статті 29 Конституції України та положень КПК України слідчий суддя жодним чином не мотивував свій висновок про обґрунтованість підозри, якщо не брати до уваги формального посилання на додані до клопотання документи. Слідчим суддею Борденюком В.В. не зазначено обставин в обґрунтування того, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним у клопотанні ризикам; не розглянуто можливості застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів. Фактично єдиною підставою для обрання запобіжного заходу була суворість покарання, яке може бути призначене ОСОБА_1. При визначенні строку тримання під вартою суддя Борденюк В.В. не врахував часу фактичного затримання ОСОБА_1, який мав місце задовго до складання протоколу про затримання, чим порушив частину п’яту статті 115 КПК України, згідно з якою строк тримання під вартою обчислюється з моменту фактичного затримання.

З огляду на викладене Третя Дисциплінарна палата дійшла висновку, що суддя Борденюк В.В. під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу до ОСОБА_1 допустив низку істотних порушень норм процесуального права, які на час їх вчинення становили дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 1 частини першої статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 в редакції, що була чинною на час розгляду клопотання, а саме істотні порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя. Водночас під час розгляду дисциплінарної справи беззаперечних доказів вчинення суддею Борденюком В.В. порушення присяги (у розумінні статті 32 Закону України «Про Вищу раду юстиції» у редакції, чинній на час вчинення відповідних дій) здобуто не було.

З огляду на викладене Третя Дисциплінарна палата ВРП у своєму рішенні дійшла висновку про наявність підстав для відмови у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Святошинського районного суду міста Києва Борденюка В.В. у зв’язку із закінченням встановленого законом строку для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Також у своєму висновку ГРД посилається на окрему думку члена Третьої Дисциплінарної палати ВРП Олійник А.С., яка зазначила, що слідчий суддя Борденюк В.В., розглядаючи справу про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1, не взяв до уваги презумпцію невинуватості, не виконав обов’язків слідчого судді щодо здійснення судового захисту прав і законних інтересів ОСОБА_1, забезпечення законності й обґрунтованості обмеження його конституційного права на особисту свободу та недоторканність, ухвалив необґрунтоване та свавільне судове рішення. Такі дії судді Борденюка В.В. дають підстави вважати, що вони порочать звання судді і викликають сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, можливості чесно і сумлінно виконувати обов’язки судді. У зв’язку з чим, зазначила, що існували обґрунтовані підстави для ухвалення Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя рішення про притягнення судді Святошинського районного суду міста Києва Борденюка В.В. до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді подання про звільнення з посади.

Суддя Борденюк В.В. у своїх поясненнях, наданих на висновок ГРД
від 10.04.2018, зазначав, що із висновком погодитися не може, оскільки той факт, що дисциплінарне провадження було закрито у зв’язку із закінченням встановленого законом строку для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, не свідчить про порушення ним присяги під час постановлення вказаної ухвали.

Комісія не вдається до перевірки та оцінювання обставин справи, що було здійснено в порядку апеляційного перегляду справи, а також дисциплінарного провадження, та зауважує, що на стадії кваліфікаційного оцінювання відбувається оцінювання фактів (явищ) минулої поведінки судді в сенсі виявлення і визначення [нових] якостей (характеристик, ознак чи рис) судді, на підставі яких формується висновок про його здатність бути суддею, у тому числі за критеріями доброчесності та професійної етики (рішення Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2022 у справі
№ 9901/57/19).

Комісія зазначає, що складовими поняття (кваліфікаційної вимоги)  «доброчесність» є такі чесноти судді як незалежність, чесність, неупередженість, непідкупність, сумлінність, дотримання ним етичних норм, у тому числі бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті.

Незалежність суддів є прерогативою чи привілеєм не для захисту власних інтересів, а в інтересах верховенства права та тих, хто шукає й очікує правосуддя
(пункт 10 Рекомендації № R (94) 12 щодо незалежності, ефективності та ролі суддів, а також доречність її [Рекомендації] та будь-яких інших міжнародних стандартів для існуючих проблем у цих сферах).

Принцип незалежності судових органів дає судовим органам право і вимагає від них забезпечення справедливого ведення судового розгляду і дотримання прав сторін (пункт 6 Основних принципів незалежності судових органів схвалених резолюціями
№ 40/32 та № 40/146 Генеральної Асамблеї від 29 листопада та 13 грудня 1985 року).

Судова влада повинна користуватися довірою не тільки у сторін у конкретній справі, але й у суспільства загалом. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана (пункт 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів).

Досліджуючи вказані обставини Комісія зазначає, що, незважаючи на те, що під час розгляду дисциплінарної справи не було встановлено ознак порушення
Борденюком В.В. присяги, однак було встановлено порушення суддею Борденюком В.В. статті 29 Конституції України, вимог кримінального процесуального законодавства та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також встановлено низку істотних порушень норм процесуального права, що має бути наслідком притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. 

Указані обставини, на переконання Комісії, свідчать про те, що суддя Борденюк В.В. при постановленні ухвали не забезпечив справедливого розгляду справи, дотримання прав підозрюваного, допустив недобросовісну поведінку, що проявилася в порушенні основоположних прав та свобод особи.

Така поведінка підриває довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя і, на думку Комісії, викликає обґрунтований сумнів у відповідності судді критеріям доброчесності та професійної етики.

Водночас, не знайшли підтвердження посилання ГРД про неврахування Борденюком В.В. під час розгляду клопотання обставин щодо наявності у підозрюваного ІНФОРМАЦІЯ_3, враховуючи те, що вказані обставини не могли бути відомі судді Борденюку В.В. під час розгляду клопотання, оскільки вони були надані стороною захисту та досліджені тільки під час перегляду рішення Апеляційним судом міста Києва. 

Також не знайшли підтвердження посилання ГРД на можливе порушення суддею норм статті 206 Кримінального процесуального кодексу України з огляду на таке.

Рішенням Третьої дисциплінарної палати ВРП встановлено, що матеріали провадження не містять підтвердження того, що питання застосування насильницьких дій стосовно ОСОБА_1 при його затриманні або після цього порушувалося в судовому засіданні. Під час перевірки членом дисциплінарного органу ОСОБА_1 та його захиснику було неодноразового запропоновано надати пояснення щодо обставин розгляду клопотання. Однак пояснень ОСОБА_1 та його захисником надано не було.

З огляду на викладене Третьою Дисциплінарною палатою не було здобуто доказів умисного невиконання суддею вимог частин шостої та сьомої статті 206 Кримінального процесуального кодексу України під час розгляду дисциплінарної справи.

2. Не знайшла підтвердження інформація стосовно порушення суддею строків виготовлення повного тексту щодо восьми судових рішень у цивільних справах у зв’язку з тим, що відповідно до матеріалів суддівського досьє суддя Борденюк В.В. за час виконання своїх повноважень не порушував строків виготовлення повного тексту рішень.

Стосовно несвоєчасного внесення до ЄДРСР ухвалених суддею рішень, Комісія зазначає таке.

У висновку ГРД, йдеться про те, що суддя порушив строки внесення рішень до ЄДРСР, а саме восьми судових рішень у цивільних справах, а також ухвали від 24.01.2024 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1, що викликає обґрунтований сумнів у дотриманні суддею принципу старанності, передбаченого Бангалорськими принципами поведінки суддів.

Відповідно до частини 3 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 (зі змінами від 12.02.2015 суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.

Дослідивши вказані обставини, Комісія встановила, що суддею Борденюком В.В. були порушені строки направлення вказаних рішень до ЄДРСР. 

Водночас, надаючи оцінку вказаним обставинам, Комісія враховує кількість розглянутих суддею справ та матеріалів, показники середньомісячного навантаження судді, а також відсутність інформації у Комісії, що вказане порушення носить системний характер, та вважає, що вказані обставини не мають ознак істотного порушення.

Також відповідно до інформації, наданої Державним підприємством «Інформаційні судові системи», суддею Борденюком В.В. у лютому та березні
2017 року, тобто після 10.02.2017, було виготовлено та направлено до ЄДРСР 53 повних текстів судових рішень із порушенням встановлених законодавством строків. 

Оцінюючи вказані обставини, Комісія зазначає таке.

Указом Президента України від 10.02.2012 № 83/2012 Борденюка В.В. призначено на посаду судді Святошинського районного суду міста Києва строком на п’ять років.

У Борденюка В.В. 10.02.2017 закінчився п’ятирічний строк повноважень судді.

Відповідно до пункту 13 Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2006 № 740 (постанова втратила чинність на підставі постанови КМУ № 550 (550-2018-п)
від 11.07.2018) (далі – Порядок), електронні копії судових рішень надсилаються суддею або відповідальною особою апарату суду не пізніше наступного дня після ухвалення судового рішення або виготовлення його повного тексту. 

Згідно з пунктом 10 вказаного Порядку надсилання до Реєстру електронних копій судових рішень здійснює суддя або відповідальна особа апарату суду, визначена наказом голови суду.

Копія відповідного наказу із зазначенням прізвища, імені, по батькові та контактного телефону відповідальної особи, її електронної адреси надсилається адміністраторові Реєстру.

З метою надсилання до Реєстру електронних копій судових рішень, що виносилися суддями, які на момент настання необхідності надсилання до Реєстру електронної копії судового рішення втратили можливість їх підписання власним електронним цифровим підписом (звільнення судді з посади, припинення повноважень судді, хвороба, відпустка тощо), суди надсилають адміністраторові Реєстру посилений сертифікат відкритого ключа електронного цифрового підпису відповідальної особи апарату суду у вигляді архівного файла у форматі zip.)

На запит Комісії Борденюк В.В. пояснив, що у межах повноважень суддею загального суду приймаються судові рішення у вигляді, зокрема, рішень, ухвал і постанов у межах певного виду судового процесу. Ухвалення судових рішень є формою відправлення судочинства і має бути здійснене у межах строку повноважень судді. Водночас направлення до ЄДРСР судового рішення стосується лише оформлення і оприлюднення прийнятого у межах повноважень судді процесуального акта і є складовою частиною діловодства суду за участю судді. Аналогічним прикладом участі судді в діловодстві суду є засвідчення підписом судді дозволу на передачу справи до архіву суду у порядку пункту 4.4.9 Інструкції про порядок передання до архіву місцевого та апеляційного суду, зберігання в ньому, відбору та передання до державних архівних установ та архівних відділів міських рад судових справ та управлінської документації суду. Для вчинення таких дій наявність у судді повноважень для здійснення судочинства не є обов’язковою.

Комісія критично оцінює вказані пояснення судді, ураховуючи те, що на момент направлення вказаних рішень до ЄДРСР (після 10.02.2017) суддя втратив можливість їх підписання власним електронним цифровим підписом у зв’язку з припиненням повноважень судді та вважає, що суддею було порушено Порядок ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, який діяв на той час. 

Встановлені обставини Комісією проаналізовано та враховано при визначенні балів за критеріями професійної етики та доброчесності.

3. Комісія не вважає грубим порушенням вимог антикорупційного законодавства незазначення суддею в декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2015 рік (подана у письмовому вигляді) подарунків від батьків та тестя судді, враховуючи те, що вказані відомості були зазначені суддею у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданій суддею за 2015 рік (подана через офіційний вебсайт НАЗК).

Стосовно декларування суддею об’єкта незавершеного будівництва – житловий будинок у селі Хотів Київської області, про який він вказує як місце проживання, Комісія зазначає, що декларування суддею вказаного будинку як місця проживання вказує на те, що, ймовірно, будівництво житлового будинку є завершеним. На переконання Комісії, сам факт зазначення відповідного об’єкта незавершеного будівництва в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, свідчить про відсутність наміру судді приховати зазначений об’єкт.

Водночас ГРД у своєму висновку зазначає, що тривале невведення в експлуатацію житлового будинку може свідчити про приховування його вартості, щоб уникнути потреби надання пояснень щодо джерел походження коштів на його будівництво.

Однак з огляду на відсутність пояснень судді Комісія позбавлена можливості надати правову оцінку вказаним обставинам.

4. Стосовно обставин, викладених у 4 пункті висновку ГРД від 26.11.2023, щодо отримання суддею Борденюком В.В. у подарунок грошових коштів від батьків у 2013 році – 840 0000 грн, у 2014 році – 720 000 грн, у 2015 році – 500 000 грн,
   у 2016 році – 450 000 грн, від тестя судді ОСОБА_2 у 2015 році – 125 000 грн, а також щодо набуття Борденюком В.В. права власності на майно у період з 2006 до 2009 року на загальну суму 1 354 920 грн Комісія зазначає таке.

ГРД у висновку звертає увагу на співвідношення між розмірами подарунків та реальними річними доходами батьків судді, що викликає сумнів в розсудливого спостерігача у достатності набутих батьками доходів для здійснення таких подарунків своєму сину.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру фізичних осіб – платників податків, дохід батьків судді у 2013 році сукупно – 815 124 грн, у 2014 році – 818 815 грн, у 2015 році – 838 694 грн, у 201 році – 712 730 грн. Крім того, у період з 1998 року до 2012 року сукупний дохід батьків становив 4 428 277 грн (батька – 1 755 999 грн, матері – 2 672 278 грн). Отже, на переконання Комісії, вказаних доходів батьків вистачало для того, щоб у період з 2013 року до 2016 року робити Борденюку В.В. грошові подарунки. 

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру фізичних осіб – платників податків, дохід тестя судді ОСОБА_2 з 1999 року до 2014 року становив 465 383 грн, тещі з 1998 року до 2006 року – 14 772 грн.

У своїх поясненнях на висновок ГРД від 10.04.2018 суддя Борденюк В.В. зазначає, що його тесть, дійсно, у липні 2015 року зробив йому та дружині подарунок на весілля у грошовій формі в розмірі 125 000 грн, про що ним було зазначено в електронній декларації за 2015 рік. Суддя зазначив, що його тесть подарував їм заощадження, які накопичував та обмінював на іноземну валюту упродовж свого життя. На переконання Борденюка В.В., отриманих доходів тестя вистачило, щоб зробити такий подарунок. 

Дослідивши вказані обставини, Комісія критично оцінює пояснення судді щодо можливості тестя накопичити грошові кошти у розмірі 125 000 грн, враховуючи сукупний дохід тестя та тещі з урахуванням податків (480 154 грн) та необхідність здійснення витрат для забезпечення своєї життєдіяльності. Комісія вважає, що вказані готівкові кошти отримані з джерел, законність походження яких викликає обгрунтований сумнів.

Також Комісією під час дослідження суддівського досьє встановлено, що суддею Борденюком В.В. не було подано повідомлення про суттєві зміни в майновому стані у 2015 році, а саме про отримання від тестя подарунка у грошовій формі.

У декларації за 2015 рік суддя зазначив, зокрема, що отримав подарунок від тестя ОСОБА_2 у розмірі 125 000 грн, що також підтверджується поясненнями судді: «Так, ОСОБА_2 дійсно у липні 2015 року зробив нам із дружиною подарунок на весілля у грошовій формі у розмірі 125 000 грн, цю обставину я відобразив в електронній декларації за 2015 рік»

Відповідно до частини другої статті 52 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції станом на 26.04.2015) у разі суттєвої зміни у майновому стані суб’єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня відповідного року, зазначений суб’єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов’язаний письмово повідомити про це Національне агентство з питань запобігання корупції. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» мінімальна заробітна плата з 1 січня визначена у розмірі 1 218 гривень, тобто обов’язок подання повідомлення про суттєві зміни у майновому стані виникав у суб’єкта декларування з моменту отримання доходу, який перевищує 60 900 гривень.

Суддя Борденюк В.В. у визначені Комісією дати проведення співбесіди не з’явився, пояснень з вказаного питання не надав.

Комісією не встановлено об’єктивних причини, які б перешкоджали судді Борденюку В.В. подати до Національного агентства з питань запобігання корупції повідомлення про суттєві зміни у майновому стані.

Ураховуючи викладене, Комісія вважає, що зазначені обставини є підставами для обґрунтованого сумніву у відповідності судді критеріям доброчесності та професійної етики та будуть враховані під час надання оцінки вказаним показникам.

Стосовно набуття Борденюком В.В. права власності на майно у період з 2006 до 2009 року на загальну суму 1 354 920 грн Комісія зазначає таке.

Як вже було зазначено, мотивом запровадження на рівні Конституції обов’язку кожного судді пройти КО на відповідність є очищення судової системи від суддів, що не відповідають критеріям компетентності, професійної етики або доброчесності.

Обов’язком Комісії у межах кваліфікаційного оцінювання є з’ясування усіх аспектів життя судді, що включає дослідження суддівського досьє та оцінку наявної у ньому інформації, у тому числі щодо джерел походження майна та способу життя судді, у її сукупності.

Комісія зауважує, що дослідження усіх аспектів життя судді не може бути необмеженим, а повинно відповідати критерію пропорційності та мати індивідуальний характер.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі
№ 800/439/17 зазначено, що відповідність рішення (дії) суб’єкта владних повноважень критерію пропорційності означає його прийняття (вчинення) з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Також Європейський суд з прав людини у справі «Джоджай проти Албанії» (XHOXHAJ v. ALBANIA) (заява № 15227\19) 09.02.2021 ухвалив рішення, у якому в пункті 349 зазначив: «Проте Суд вважає, що варто також враховувати особливості широко застосовних процесів аудиту активів. На думку Суду, з урахуванням того, що особисті або сімейні статки зазвичай накопичуються протягом трудового життя, встановлення жорстких часових обмежень для оцінювання статків значно обмежило б і вплинуло на здатність органів влади оцінювати законність усіх статків, набутих протягом професійної кар’єри особою, яка проходить перевірку. У зв’язку з цим оцінювання статків має певні особливості на відміну від звичайних дисциплінарних розслідувань, які потребують надання державі-відповідачу більшої гнучкості в застосуванні встановлених законом обмежень, сумісних із метою відновлення та зміцнення довіри суспільства до системи правосуддя та забезпечення високого рівня доброчесності, якого очікують від представників судової системи. Це особливо правильно в контексті Албанії, де попередня перевірка майнових декларацій не була особливо ефективною (див. пп. 220 та 272 вище). Врешті, це також може бути питанням тлумачення того, коли саме в цьому контексті могло трапитися конкретне дисциплінарне порушення, тобто – у момент початкового набуття статків або пізніше, коли про них було повідомлено під час періодичного декларування статків. Водночас така гнучкість не може бути необмеженою, а наслідки для правової визначеності та прав заявниці відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції варто розглядати індивідуально».

Отже, в цьому пункті Європейський суд з прав людини погоджується з неможливістю часового обмеження для оцінювання законності усіх статків, набутих протягом професійної кар’єри особи, яка проходить службу, водночас зазначає про необхідність застосування індивідуального підходу в такій оцінці.

Ураховуючи викладене, Комісія зазначає, що проведення перевірки майна Борденюка В.В., яке ним придбано в період з 2006 до 2009 року, до того, як він почав обіймати посаду судді, є недоцільним, враховуючи відсутність у Комісії відомостей про те, що вказане майно стало джерелом походження майна, набутого ним протягом професійної кар’єри.

5. Стосовно роботи Борденюка В.В. на посадах юрисконсульта АКБ «Укрсоцбанк» до обрання на посаду судді та отримання від матері подарунків у грошовій формі на загальну суму 650 000 грн, джерелом для яких могли бути, зокрема, кошти, одержані матір’ю від ПАТ «Укрсоцбанк», яке було однією стороною під час розгляду справ суддею Борденюком В.В., Комісія зазначає таке.

ГРД у своєму висновку зазначає, що у стороннього спостерігача виникає сумнів, що суддя своєю поведінкою демонстрував належний рівень безсторонності розглядаючи справи, у яких однією зі сторін був його колишній працедавець та водночас джерело доходів матері судді.

У суддівському досьє містяться пояснення судді Борденюка В.В., надані ним на висновок ГРД від 10.04.2018. Так, суддя зазначає, що факт його роботи на посаді юристконсульта АКБ «Укрсоцбанк» не може свідчити про будь-яку упередженість чи неупередженість до АКБ «Укрсоцбанк» під час розгляду ним справ, де стороною є АКБ «Укрсоцбанк». Також вказував, що між його матір’ю та АКБ «Укрсоцбанк» дійсно існували правовідносини з приводу оренди банком квартири, внаслідок чого матір’ю було отримано прибуток. При цьому суддя вказував, що не можна вважати обґрунтованим припущення щодо будь-якої упередженості у його роботі на посаді судді, залежно від того, що різні фізичні і юридичні особи в певний період винаймали у його матері житлове приміщення відповідно до їх потреб.

Згідно із відомостями, які містяться в суддівському досьє, Борденюк В.В. з 2005 до 2008 року працював на посадах юрисконсульта АКБ «Укрсоцбанк».

За час роботи на посаді судді Борденюком В.В. у період з 2015 до 2016 року включно розглянуто 6 цивільних справ, стороною яких був АКБ «Укрсоцбанк».

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень вказані рішення сторонами не оскаржувалися, ухвали про відвід судді Борденюка В.В. з підстав, на які посилається ГРД, в реєстрі відсутні.

Крім того, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру декларацій, мати судді Борденюка В.В. дійсно отримувала дохід від надання в оренду майна від ПАТ «Укрсоцбанк», однак це не було її єдиним джерелом доходу.

Відповідно до статті 20 Цивільного процесуального кодексу України (станом на момент розгляду вказаних справ) суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) під час попереднього вирішення цієї справи він брав участь у процесі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, секретар судового засідання; 2) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 3) він є членом сім’ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім’ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі; 4) якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді; 5) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 11¹цього Кодексу.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про запобігання корупції»:

потенційний конфлікт інтересів – наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;

приватний інтерес – будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях;

реальний конфлікт інтересів – суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Дослідивши вказане, Комісія не встановила обставин, які б викликали сумнів у безсторонності судді Борденюка В.В., чи які б вказували на наявність у нього потенційного, реального конфлікту інтересів або приватного інтересу під час розгляду вказаних цивільних справ, а також обставин, які надавали судді підстави для подання заяви про самовідвід.

Ураховуючи наведене, Комісія не має підстав для висновку, що Борденюк В.В., розглядаючи справи АКБ «Укрсоцбанк», вчиняв дії, що можуть свідчити про недоброчесність судді чи/або недотримання етичних принципів і правил поведінки судді.

Стосовно інформації, яка міститься у висновку ГРД щодо дружини судді та її брата, суддя пояснив, що його дружина ОСОБА_4 та брат ОСОБА_5 та його родичі ніколи не були членами забороненої на цей час Партії регіонів. Щодо того, що його дружина була помічником-консультантом депутата Верховної Ради України Галасюка Віктора Валерійовича, зазначив, що про жодні антикорупційні розслідування стосовно цього депутата йому не було відомо ні від дружини, ні зі ЗМІ. Стосовно доданої до висновку ГРД фотографії, зауважив, що вона була зроблена 30.03.2018 під час конференції наукової молоді «Економічне майбутнє України», на фото зображений він з дружиною та професор економіки, публіцист із Норвегії ОСОБА_6.

Комісія вважає, що вказана інформація з урахуванням пояснень судді є такою, що не впливає на оцінку судді Борденюка В.В. за критеріями доброчесності та професійної етики.

Водночас Комісія наголошує, що такі дії Борденюка В.В. (тривала систематична неявка на співбесіду, ненадання Комісії пояснень на висновок ГРД та документів щодо підтвердження перебування на лікарняному) не сприяла встановленню обставин щодо відповідності судді критеріям доброчесності та професійної етики та свідчить про недостатнє сприйняття суддею Борденюком В.В. фундаментальних засад доброчесності, високі стандарти яких визначено, зокрема, у Бангалорських принципах поведінки суддів від 19.05.2006, а також у Кодексі суддівської етики, затвердженому ХІ з’їздом суддів України 22.02.2013.

Комісія зауважує, що відповідно до Кодексу суддівської етики суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має докладати всіх зусиль для того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною (рішення Верховного Суду від 22.03.2018 у справі № 800/219/17).

Ураховуючи усі викладені обставини, Комісія оцінила показник професійної етики судді Борденюка В.В. у 70 балів та показник доброчесності у 50 балів.

ІX. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання судді.

За результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Святошинського районного суду міста Києва Борденюк В.В. набрав 567 балів, що становить менше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв і є таким, що не відповідає займаній посаді.

 

Критерії	Показники	Бал за показник	Бал за критерій
Професійна компетентність	Рівень знань у сфері права	72	211
	Рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні	87
	Ефективність здійснення правосуддя	50
	Діяльність щодо підвищення фахового рівня	2
Особиста компетентність	Когнітивні, емотивні, мотиваційно-вольові якості особистості, якості особистості	56	56
Соціальна компетентність	Комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості та моральні риси особистості	60	60
Професійна етика	Показники професійної етики	70	130
	Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності	60
Доброчесність	Показники доброчесності	50	110
	Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності	60
Всього			567

Ураховуючи викладене, керуючись підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, статтями 83–86, 88, 93, 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно 

вирішила:

Визначити, що суддя Святошинського районного суду міста Києва Борденюк Володимир Васильович за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрав 567 балів.

Визнати суддю Святошинського районного суду міста Києва Борденюка Володимира Васильовича таким, що не відповідає займаній посаді.

Внести подання до Вищої ради правосуддя про звільнення судді Святошинського районного суду міста Києва Борденюка Володимира Васильовича з посади.

Головуючий                                                                                                    Віталій ГАЦЕЛЮК

Члени Комісії:                                                                                                Олег КОЛІУШ

                                                                                                                        Руслан МЕЛЬНИК