Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Віталія ГАЦЕЛЮКА (доповідач),
членів Комісії: Олега КОЛІУША, Руслана МЕЛЬНИКА,
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Наталії ЗАГОРОДЬКО,
уповноваженого представника Громадської ради доброчесності Анастасії БОРЕМИ,
розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Загородько Наталії Анатоліївни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Стислий виклад інформації про кар’єру кандидата.
Загородько Наталія Анатоліївна, дата народження – ___________, громадянка України.
У 1998 році Загородько (Денисюк) Н.А. закінчила Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого й отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста (диплом спеціаліста ХА № 10369087 від 27.06.1998).
У 2003 році Загородько Н.А. закінчила Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого й отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста (диплом магістра ХА № 21600512 від 30.06.2003).
Вченого звання та наукового ступеня кандидат не має.
Викладацьку діяльність Загородько Н.А. не здійснювала.
Свою професійну діяльність Загородько Н.А. розпочала у 1998 році на посадах
в.о. старшого помічника, в.о. помічника прокурора, помічника прокурора Прокуратури Корецького району Рівненської області.
Указом Президента України від 11.11.2003 № 1286/2003 Загородько Н.А. призначена на посаду судді Корецького районного суду Рівненської області строком на п’ять років.
Постановою Верховної Ради України від 25.06.2009 № 1575-VI Загородько Н.А. обрана посаду судді Корецького районного суду Рівненської області безстроково.
До органів суддівського самоврядування, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради юстиції, Вищої ради правосуддя Загородько Н.А. не обиралася.
Загородько Н.А. займала такі адміністративні посади:
- 02.10.2009–10.04.2014 – голова Корецького районного суду Рівненської області, призначена строком на 5 років на підставі рішення Ради суддів України від 02.10.2009 № 85;
- 15.04.2014–14.04.2015 – голова суду, призначена строком на 1 рік на підставі рішення зборів суддів від 15.04.2014;
- 15.04.2015–14.04.2017 – голова суду, обрана строком на 2 роки на підставі рішення зборів суддів від 15.04.2015;
- 18.04.2017–17.04.2020 – голова суду, обрана строком на 3 роки на підставі рішення зборів суддів від 18.04.2017;
- 18.04.2020–17.04.2023 – голова суду, обрана строком на 3 роки на підставі рішення зборів суддів від 13.04.2020.
Рішенням Комісії від 07.06.2018 № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема, судді Загородько Н.А.
Станом на сьогодні кваліфікаційне оцінювання Загородько Н.А. на відповідність займаній посаді не завершено.
Інформація про участь кандидата в конкурсі.
Рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернулась Загородько Н.А. як особа, яка відповідає вимогам, визначеним пунктом 1 частини першої статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), тобто має стаж роботи на посаді судді не менше 5 років.
Рішенням Комісії від 04.03.2024 № 1/ас-24 Загородько Н.А. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Рішенням Комісії від 16.10.2024 № 319/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального (кримінальна спеціалізація) суду в межах Конкурсу. Загородько Н.А. допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
Рішенням Комісії від 13.01.2025 № 9/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Загородько Н.А. допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).
Рішенням Комісії від 17.04.2025 № 89/зп-25 затверджено декодовані результати виконання практичного завдання та загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу. Загородько Н.А. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Відповідно до рішення Комісії від 22.04.2026 № 46/зп-26 здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів Рівненського апеляційного суду в межах Конкурсу.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу між членами Комісії від 24.04.2026 доповідачем у справі визначено члена Комісії Гацелюка В.О.
Пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону передбачено, що в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Комісія встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій (частина п’ята статті 75 Закону).
За результатами спеціальної перевірки Загородько Н.А. уповноваженими працівниками секретаріату Комісії складено довідку від 01.07.2026 № 21.2-489/26.
Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національного агентства з питань запобігання корупції, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.
Із наданих на запит Комісії відповідей не отримано інформації, що перешкоджає Загородько Н.А. претендувати на посаду, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посади з підвищеним корупційним ризиком.
Комісією у складі колегії № 4 проведено 28.07.2026 співбесіду із кандидатом Загородько Н.А., досліджено матеріали досьє, зокрема висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД), затверджений 02.07.2026, усні та письмові пояснення кандидата, загальновідому та загальнодоступну інформацію стосовно кандидата, а також інші обставини, документи та матеріали.
Джерела права та їх застосування.
Відповідно до частини третьої статті 127 Конституції України на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.
Частиною першою статті 69 Закону визначено, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.
Статтею 28 Закону передбачено, що суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог:
1) має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років;
2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;
3) має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років;
4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1–3 цієї частини, щонайменше сім років.
Пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.
Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.
Частинами першою та другою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Пунктами 1.1 та 1.4 розділу 1 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 22.01.2025№ 20/зп-25 (зі змінами) (далі – Положення), передбачено, що кваліфікаційне оцінювання – це встановлена законом та Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики. Основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для суддів (кандидатів на посаду судді).
Відповідно до частини першої статті 85 Закону та пункту 1.6 розділу 1 Положення кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: складання кваліфікаційного іспиту, дослідження досьє та проведення співбесіди.
Пунктами 5.6, 5.8 розділу 5 Положення визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час кваліфікаційного іспиту) – 400 балів (з яких: рівень когнітивних здібностей – 60 балів; рівень знань з історії української державності – 40 балів; рівень загальних знань у сфері права – 50 балів; рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів; рівень здатності практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів. Особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала). Критерії доброчесності та професійної етики – 300 балів.
Оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки (пункт 5.7 розділу 5 Положення).
Результати оцінювання відповідності кандидата за критерієм професійної компетентності.
Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: когнітивні здібності; знання історії української державності; загальні знання у сфері права; знання зі спеціалізації суду відповідного рівня; здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації.
Пунктом 2.2 розділу 2 Положення визначено, що кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності проводиться з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. Показники відповідності кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюються на підставі результатів складення кваліфікаційного іспиту.
Рішенням Комісії від 11.09.2024 № 270/зп-24 призначено кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах та визначено таку черговість етапів його проведення: перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.
За результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду, Загородько Н.А. набрала 135 балів.
За результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей, Загородько Н.А. набрала 48 балів.
За результатами виконання практичного завдання з кримінальної спеціалізації суду Загородько Н.А. набрала 124,5 бала.
Водночас пунктами 8.1, 8.2 розділу 8 «Перехідні положення» Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19.06.2024 № 185/зп-24 (зі змінами), визначено, що положення щодо анонімного тестування з історії української державності, передбачені цим положенням, вводяться в дію з 30.12.2024, якщо інший строк не встановлено законом, та поширюються на іспити, призначені після цієї дати. У разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Ураховуючи, що кандидат Загородько Н.А. не складала іспиту на знання історії української державності, нею успішно складено інші тестування та виконано відповідні практичні завдання, Комісія до загального результату іспиту додає 40 балів.
Відповідно до пункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
Отже, загальний результат складеного Загородько Н.А. кваліфікаційного іспиту становить 347,5 бала, що свідчить про підтвердження нею здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.
Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
Комісією 01.05.2026 надіслано лист Загородько Н.А. щодо надання пояснень та доказів (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують її відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.
На адресу Комісії 13.05.2026 надійшли пояснення кандидата щодо її відповідності критеріям особистої та соціальної компетентності.
Дослідивши письмові пояснення кандидата та обговоривши під час співбесіди показники особистої компетентності, члени Комісії індивідуально оцінили критерій особистої компетентності такими балами: за показниками «рішучість та відповідальність» (19, 19, 20) – середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 19,33; «безперервний розвиток» (19, 19, 19) – середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 19; загальний бал за критерій – 38,33.
З урахуванням викладеного Комісія зазначає, що кандидатом продемонстровано належний рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 38,33 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що Загородько Н.А. підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.
Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).
Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).
Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правого поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).
Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).
Ураховуючи письмові пояснення кандидата та відповіді, надані під час співбесіди, Комісія встановила, що Загородько Н.А. продемонструвала належний рівень соціальної компетентності.
Критерій соціальної компетентності індивідуально оцінено членами Комісії такими балами: за показниками «ефективна комунікація» (10, 10, 9,50) – середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 9,83; «ефективна взаємодія» (10, 11, 10) – середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 10,33; «стійкість мотивації» (10, 9,50, 10) – середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 9,83; «емоційна стійкість» (9,5, 10, 10) – середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 9,83; загальний бал за критерій – 39,82.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 39,82 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що Загородько Н.А. відповідає критерію соціальної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики.
Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.
Під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо (пункт 5.11 Положення).
Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17.12.2024 № 3659/0/15-24 (далі – Показники).
Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Показників під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата), та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані згідно із Законом України «Про запобігання корупції».
Пунктом 5.10 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.
Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225 (пункт 5.12 Положення).
У матеріалах суддівського досьє та досьє кандидата на посаду судді відсутні відомості щодо притягнення Загородько Н.А. до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність та наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, що може мати істотний вплив на здійснення нею правосуддя. До дисциплінарної відповідальності Загородько Н.А. не притягувалася.
При оцінюванні відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, що може свідчити про його невідповідність цим критеріям.
Комісією під час співбесіди для встановлення відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджено таку інформацію.
У 2012–2025 роках суддею Загородько Н.А. розглянуто 7991 справу та 3308 матеріалів (загалом 11299 справ та матеріалів).
Із ухвалених суддею Загородько Н.А. за вказаний період судових рішень скасовано – 51 рішення (0,45 %), змінено – 16 рішень (0,14%).
Загальні показники середньомісячного навантаження судді у 2012–2025 роках перевищують середньомісячні показники навантаження інших суддів відповідних судів.
Дані щодо судових рішень, постановлених за участі судді, що стали підставою для винесення рішень міжнародними судовими установами та іншими міжнародними організаціями, якими встановлено порушення Україною міжнародно-правових зобов’язань, відсутні.
Загородько Н.А. дотримано строки подання декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларацій доброчесності судді та родинних зв’язків судді.
За звітний період суддею Загородько Н.А. із порушенням процесуального строку розглянуто 40 справ.
Кількість судових рішень, повний текст яких було складено із порушенням встановлених процесуальним законодавством строків, становить 79.
Також суддею Загородько Н.А. із порушенням встановлених процесуальним законодавством строків внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР) 222 судові рішення.
Загородько Н.А. у письмових поясненнях та під час співбесіди пояснила, що відповідно до відомостей з її суддівського досьє упродовж 2012–2025 років окремі справи та матеріали були розглянуті з порушенням процесуальних строків, а повні тексти 79 судових рішень були складені поза межами строків, визначених процесуальним законодавством. Крім того, з порушенням процесуальних строків було розглянуто 40 справ та матеріалів. За словами кандидата, основна кількість таких випадків припала на період із листопада 2012 року до квітня 2015 року, коли вона була єдиним суддею, який здійснював правосуддя у Корецькому районному суді Рівненської області. Вона зазначила, що порушення були зумовлені значним судовим навантаженням, кадровим дефіцитом у суді та складністю окремих категорій справ, не мали умисного характеру чи не були наслідком недбалого ставлення до службових обов’язків, надалі нею було вжито заходів для належної організації роботи.
Також Загородько Н.А. пояснила, що відповідно до відомостей із суддівського досьє 222 судові рішення були надіслані до ЄДРСР із порушенням установлених строків. Вона пов’язала це зі значним судовим навантаженням та необхідністю одночасного розгляду великої кількості справ, наголосивши, що такі порушення не мали умисного характеру, не були спрямовані на приховування судових рішень чи обмеження доступу до них. Надалі нею вживалися заходи для своєчасного направлення судових рішень до Реєстру. Крім того, кандидат звернула увагу, що в Реєстрі під її прізвищем міститься 21 802 судові документи, що, на її думку, свідчить про значний обсяг виконаної роботи, а випадки несвоєчасного направлення окремих судових рішень становлять незначну частку від загальної кількості оприлюднених документів.
Комісія, оцінивши кількість судових рішень, внесених до ЄДРСР із порушенням установлених процесуальним законодавством строків, кількість справ і матеріалів, розглянутих із порушенням процесуальних строків, показники середньомісячного навантаження судді, письмові пояснення та пояснення, надані Загородько Н.А. під час співбесіди, а також врахувавши відсутність негативних наслідків для учасників судових проваджень, дійшла висновку, що допущені порушення були зумовлені об’єктивними обставинами та самі по собі не свідчать про невжиття кандидатом достатніх заходів для дотримання процесуальних строків.
Крім того, під час співбесіди з’ясовано питання, що виникли під час дослідження інформації з відповідних реєстрів, дослідження суддівського досьє Загородько Н.А. та документів, поданих кандидатом для участі в Конкурсі.
Комісією також проаналізовано відомості, наведені у висновку ГРД.
1. ГРД у пункті 1 висновку зазначає, що Загородько Н.А. не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками дотримання етичних норм, бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті, а також чесності (пп. 1 п. 17, пп. 1 п. 18 Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджених рішенням ВРП від 17.12.2024 № 3659/0/15-24). На думку ГРД, кандидат не діяла відповідно до правил професійної етики та інших етичних норм, вчиняла дії, що могли завдати шкоди авторитету правосуддя, та під час виконання своїх посадових обов’язків діяла всупереч вимогам законодавства і правилам професійної етики (пп. 3.17 п. 3, пп. 4.14 п. 4 Індикаторів визначення невідповідності суддів (кандидатів на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики, затверджених рішенням ГРД від 16.12.2020).
Як зазначає ГРД, під час аналізу суддівського досьє та пояснень кандидата встановлено, що вона безперервно обіймала адміністративну посаду голови Корецького районного суду Рівненської області з 26.10.2009 до 15.05.2023. Спочатку кандидата було призначено на посаду рішенням Ради суддів України строком на п’ять років відповідно до законодавства, чинного на той час. Після дострокового припинення повноважень у зв’язку з набранням чинності Законом України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» її чотири рази поспіль обирали головою суду рішеннями зборів суддів у 2014, 2015, 2017 та 2020 роках.
У своїх поясненнях, наданих ГРД в межах реалізації права на відповідь, Загородько Н.А. зазначила, що кожне призначення та обрання відповідало законодавству, чинному на відповідний момент, а також послалася на рішення Ради суддів України від 02.04.2015 № 34, згідно з яким строки перебування на посаді голови суду до зміни законодавства не враховувалися при застосуванні нового порядку обрання.
ГРД звертає увагу, що зазначене рішення Ради суддів України стосувалося лише переходу від попередньої моделі призначення голів судів до їх обрання зборами суддів. Водночас після набрання чинності відповідними змінами до законодавства кандидата було чотири рази поспіль обрано головою суду, хоча і редакція Закону України «Про судоустрій і статус суддів» 2010 року (зі змінами), і чинний Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 містять імперативну норму, відповідно до якої суддя не може обіймати одну адміністративну посаду відповідного суду більш як два строки поспіль.
На думку ГРД, посилання кандидата на рішення Ради суддів України № 34 та дотримання законодавства не усувають сумнівів щодо відповідності її тривалого безперервного перебування на посаді голови суду змісту законодавчого обмеження, яке спрямоване на забезпечення змінюваності адміністративного керівництва судів, недопущення тривалого зосередження управлінських повноважень в однієї особи та запобігання можливим зловживанням при здійсненні адміністративних повноважень.
Загородько Н.А. у письмових поясненнях та під час співбесіди пояснила, що її призначення та обрання на адміністративну посаду голови Корецького районного суду Рівненської області на кожному етапі відбувалися відповідно до законодавства, чинного на момент прийняття відповідного рішення.
Обґрунтовуючи правомірність свого перебування на адміністративній посаді, Загородько Н.А. послалася на рішення Ради суддів України від 02.04.2015 № 34, яким було надано офіційне роз’яснення щодо застосування нового порядку обрання голів судів. Відповідно до зазначеного рішення особи, які були призначені на адміністративні посади за законодавством, що діяло до зміни порядку формування адміністративного керівництва судів, після набрання чинності новим законом вважалися такими, що можуть бути обрані на адміністративну посаду та обіймати її два строки поспіль. При цьому строки перебування на адміністративній посаді за попереднім законодавством не підлягали врахуванню при застосуванні встановленого законом обмеження.
З огляду на наведене Загородько Н.А. наголосила, що її призначення у 2009 році та обрання на адміністративну посаду у 2014, 2015, 2017 і 2020 роках здійснювалося відповідно до законодавства, чинного на момент прийняття кожного рішення, а також із урахуванням правової позиції, викладеної у рішенні Ради суддів України від 02.04.2015 № 34. На цій підставі вона вважає, що її перебування на посаді голови суду повністю відповідало вимогам законодавства.
Під час співбесіди Загородько Н.А. також зазначила, що вона уважно стежила за змінами законодавства, керувалася роз’ясненнями Ради суддів України та була переконана у правомірності свого перебування на адміністративній посаді.
Відповідаючи на запитання щодо перебування на посаді голови суду більше двох строків поспіль, кандидат пояснила, що збори суддів керувалися рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 № 34, відповідно до якого строки перебування на адміністративній посаді за попереднім законодавством не враховувалися, а особи, призначені до зміни законодавства, могли бути обрані ще на два строки поспіль. Саме тому, на її думку, її переобрання не суперечило вимогам законодавства.
Загородько Н.А. також зазначила, що її неодноразове обрання було результатом рішень зборів суддів, при цьому вона не вчиняла жодних дій, спрямованих на власне переобрання. Вона не погодилася з висновками ГРД щодо порушення вимог Кодексу суддівської етики, наголосивши, що перебування на адміністративній посаді не впливало на незалежність суддів чи здійснення правосуддя, оскільки голова суду не має повноважень впливати на розгляд конкретних справ.
Кандидат також зазначила, що лише після ознайомлення з висновком ГРД дізналася про сформований нею підхід до оцінки тривалого перебування суддів на адміністративних посадах. На її думку, на момент її призначення та обрання такий підхід не випливав ні із законодавства, ні з роз’яснень Ради суддів України, а тривале перебування на посаді було зумовлене рішеннями зборів суддів, а не її прагненням зберегти адміністративну посаду.
Надаючи оцінку обставинам, що стали підставою для висновку ГРД (п.1), Комісія виходить із такого.
На підставі подання голови Верховного Суду України про призначення суддів на посади голів та заступників голів місцевих судів рішенням Ради суддів України від 02.10.2009 № 85 Загородько Н.А. призначено головою Корецького районного суду Рівненської області строком на 5 років.
Законом України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» від 08.04.2014 № 1188-VІІ змінено порядок призначення суддів на адміністративні посади, а саме: голова місцевого суду, його заступник, голова апеляційного суду, його заступники, секретарі палат апеляційного суду, голова вищого спеціалізованого суду, його заступники та секретарі палат призначалися на посади строком на один рік шляхом таємного голосування із числа суддів цього суду, але не більш як на строк повноважень судді.
Рішенням зборів суддів Корецького районного суду Рівненської області від 15.04.2014 №1 Загородько Н.А. обрано головою суду строком на один рік з 15.04.2014.
Верховною Радою України 12.02.2015 прийнято Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд» № 192-VІІІ, яким у новій редакції викладено Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI .
Цим законом також встановлено новий порядок та нову процедуру обрання суддів на адміністративні посади та звільнення з цих посад, зокрема в частині строку призначення на адміністративну посаду (два роки) та періодичності зайняття такої посади (не більше двох строків поспіль), який не може бути ототожненим з попереднім.
Рішенням зборів суддів Корецького районного суду Рівненської області від 15.04.2015 №1 Загородько Н.А. обрано головою суду строком на два роки з 15.04.2015.
02.06.2016 прийнято Закон України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ, який набрав чинності 30.09.2016.
У зв’язку з прийняттям Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ було визначено новий порядок обрання суддів на адміністративні посади та звільнення з цих посад, а саме: голова місцевого суду, його заступник, голова апеляційного суду, його заступники, голова вищого спеціалізованого суду, його заступники обираються на посади зборами суддів шляхом таємного голосування більшістю від кількості суддів відповідного суду строком на три роки, але не більш як на строк повноважень судді, у порядку, визначеному законом.
Рішенням зборів суддів Корецького районного суду Рівненської області від 18.04.2017 № 2 Загородько Н.А. обрано на посаду голови суду строком на три роки з 18.04.2017 відповідно до частини другої статті 20 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VІІІ.
Рішенням зборів суддів Корецького районного суду Рівненської області від 13.04.2020 № 6 Загородько Н.А. обрано на посаду голови суду строком на три роки з 18.04.2020 відповідно до частини другої статті 20 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VІІІ.
Згідно з рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 № 34 особи, які були призначені на адміністративні посади відповідно до законодавства, що діяло раніше, є такими, що можуть бути обраними на адміністративну посаду в суді і обіймати її два строки поспіль. Судді, які були призначені на адміністративні посади відповідно до законодавства, що діяло раніше, за загальним правилом продовжують здійснювати свої повноваження до закінчення строку, на який їх було призначено.
У вказаному рішенні Ради суддів України зазначено, що: «ні Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд», ні нова редакція Закону України№ 2453-VI не містять жодних обмежень щодо можливості зайняття адміністративних посад два строки поспіль суддями, які обіймали посаду раніше».
Оцінюючи вказані обставини, Комісія виходить з того, що норми законодавства України, що регулювали та регулюють порядок обрання суддів на адміністративні посади та звільнення з цих посад, встановлюють, що суддя не може займати більш як два строки поспіль одну адміністративну посаду у відповідному суді.
Звісно, суддя зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, в тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів, зокрема і під час здійснення свого права бути обраним на адміністративну посаду в суді.
Водночас, беручи до уваги наведені обставини у їх сукупності, Комісія виходить з того, що в період обрання Загородько Н.А. на адміністративні посади законодавство, яке регулювало порядок обрання голів судів, зазнавало неодноразових змін, що об’єктивно зумовило виникнення правової невизначеності щодо застосування обмеження стосовно кількості строків перебування на адміністративній посаді. Саме з метою усунення такої невизначеності Радою суддів України було прийнято рішення від 02.04.2015 № 34, яким роз’яснено порядок застосування відповідних законодавчих положень. Відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» рішення Ради суддів України, прийняті в межах її повноважень, є обов’язковими для органів суддівського самоврядування.
Комісія також враховує, що обрання голови суду є результатом волевиявлення зборів суддів, а не одноособового рішення кандидата. За таких обставин покладення виключно на суддю відповідальності за застосування органом суддівського самоврядування відповідного нормативного регулювання та офіційних роз’яснень Ради суддів України не є обґрунтованим.
Крім того, ні положення Кодексу суддівської етики, ні Коментар до нього не встановлюють, що саме по собі обрання судді на адміністративну посаду в умовах правової невизначеності є порушенням вимог суддівської етики чи свідчить про недоброчесність судді. Матеріали суддівського досьє також не містять відомостей про те, що, перебуваючи на посаді голови суду, Загородько Н.А. використовувала адміністративні повноваження для впливу на суддів, втручалася у здійснення правосуддя чи іншим чином порушувала принципи незалежності, безсторонності або доброчесності.
З огляду на викладене Комісія не встановила порушення Загородько Н.А. вимог законодавства, що регулює порядок обрання суддів на адміністративні посади, а також не вбачає у наведених ГРД обставинах порушення положень Кодексу суддівської етики чи підстав для висновку про невідповідність кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.
2. ГРД у пункті 2 висновку зазначає, що кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками чесності, законності джерел походження прав на об’єкти цивільних прав та відповідності рівня життя задекларованим доходам, визначеними пп. 2 п. 18, пп. 5 п. 21, пп. 1 п. 22 Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджених рішенням ВРП від 17.12.2024 № 3659/0/15-24.
На думку ГРД, кандидат не надала у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, достовірну та повну інформацію, про яку мала бути обізнаною, а задекларована вартість окремого майна не відповідає його реальній вартості набуття. Крім того, ГРД вважає, що членами сім’ї кандидата окремі об’єкти цивільних прав були набуті за оплатними договорами за ціною, яка істотно відрізнялася від їх ринкової вартості. У зв’язку з цим ГРД дійшла висновку про наявність ознак невідповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.
2.1. Так, ГРД вказує, що під час аналізу декларації Загородько Н.А. за 2021 рік встановлено, що її чоловік 03.08.2021 набув у власність мотоцикл Loncin LX250GY-3 2020 року випуску, вартість якого у декларації зазначена в розмірі 15 756 грн (близько 587 доларів США за офіційним курсом НБУ на дату набуття права власності). Водночас, за даними відкритих джерел, ринкова вартість аналогічних мотоциклів у 2021 році становила орієнтовно 44 000 – 48 000 грн, що майже втричі перевищує задекларовану вартість.
ГРД зазначає, що у письмових поясненнях кандидат повідомила про відображення у декларації вартості транспортного засобу відповідно до договору купівлі-продажу та надала копію такого договору, наголосивши, що не була зобов’язана самостійно визначати чи коригувати вартість майна відповідно до його ринкової ціни. ГРД погоджується, що суб’єкт декларування повинен зазначати відомості відповідно до документів, які стали підставою для набуття права власності.
На думку ГРД, наведені пояснення не усувають сумнівів щодо достовірності зазначеної вартості, оскільки кандидатом не надано документів, які підтверджують фактичне здійснення розрахунків за договором купівлі-продажу, а також не наведено об’єктивних причин істотного відхилення договірної ціни від середньої ринкової вартості аналогічного транспортного засобу. ГРД зазначає, що не має достатніх підстав стверджувати про недостовірність задекларованої вартості мотоцикла, однак вважає, що пояснення кандидата не усувають обґрунтованих сумнівів щодо суттєвої різниці між задекларованою та ринковою вартістю майна.
Також ГРД зазначає, що під час аналізу майнових декларацій кандидата за 2015–2025 роки встановлено, що нею були задекларовані транспортні засоби Mercedes-Benz 190 1985 року випуску, придбаний 22.11.2013 за 400 грн, та Volkswagen Transporter 2003 року випуску, придбаний 07.11.2013 за 8 000 грн, вартість яких, на думку ГРД, є істотно нижчою за середньоринкову вартість аналогічних транспортних засобів.
ГРД зазначає, що у письмових поясненнях кандидат повідомила про відображення у деклараціях вартості транспортних засобів відповідно до довідки Регіонального сервісного центру МВС від 26.10.2016 № 31/17-2818, яка містила відомості про їх вартість на момент придбання. На думку ГРД, така довідка лише підтверджує відомості, внесені до реєстраційних документів, однак не пояснює причин визначення сторонами договорів настільки низької вартості транспортних засобів. Крім того, кандидат не навела об’єктивних причин, які могли б пояснити таке ціноутворення.
За результатами аналізу відкритих джерел ГРД також встановила, що у 2013 році автомобілі Volkswagen Transporter 2003 року випуску пропонувалися до продажу за ціною 11 500–12 000 доларів США, що суттєво перевищує задекларовану вартість придбаного автомобіля. Стосовно автомобіля Mercedes-Benz 190 1985 року випуску, вартість якого була зазначена у розмірі 400 грн, ГРД звертає увагу, що кандидат не надала жодних пояснень або документів, які б свідчили про наявність об'єктивних обставин, зокрема технічного стану чи інших істотних недоліків транспортного засобу, які могли б зумовити таку ціну.
На підставі наведеного ГРД дійшла висновку, що пояснення кандидата не усувають сумнівів щодо причин визначення вартості зазначених транспортних засобів. На думку ГРД, придбання майна за суттєво заниженою ціною та його декларування викликає обґрунтовані сумніви щодо достовірності відомостей, відображених у деклараціях, не відповідає вимогам чесності, відкритості та прозорості, визначеним Кодексом суддівської етики і Бангалорськими принципами поведінки суддів, та свідчить про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.
Загородько Н.А. у письмових поясненнях та під час співбесіди повідомила з приводу обставин, викладених у пункті 2 висновку ГРД, що відомості про вартість мотоцикла Loncin LX250GY-3, відображені у декларації за 2021 рік, були внесені відповідно до договору купівлі-продажу від 21.07.2021 № ААА014420, який був підставою для набуття права власності. Вона зазначила, що законодавство у сфері запобігання корупції не покладає на суб’єкта декларування обов’язку самостійно визначати чи перевіряти ринкову вартість майна або з’ясовувати причини формування договірної ціни.
Під час співбесіди кандидат додатково пояснила, що зазначена у договорі вартість є реальною, оскільки мотоцикл був придбаний у розібраному стані безпосередньо у постачальника, який імпортував такі транспортні засоби у вигляді комплекту деталей. За її словами, чоловік самостійно зібрав його, тому вартість такого транспортного засобу була істотно нижчою, ніж ціна аналогічного вже зібраного мотоцикла, який реалізується через торговельну мережу. Вона також звернула увагу, що ГРД у своєму висновку зазначила про відсутність достатніх підстав стверджувати недостовірність задекларованої вартості транспортного засобу.
Стосовно автомобілів Mercedes-Benz 190 та Volkswagen Transporter кандидат пояснила, що відомості про їх вартість були внесені до декларацій на підставі офіційної довідки Регіонального сервісного центру МВС від 26.10.2016 № 31/17-2818, яка містила інформацію про вартість транспортних засобів на момент їх придбання. За її словами, саме ці відомості вона добросовісно відобразила у деклараціях.
Загородько Н.А. пояснила, що автомобіля Mercedes-Benz 190 тривалий час перебував у користуванні сім’ї та був переоформлений на її чоловіка у 2013 році. Автомобіль мав значний строк експлуатації, перебував у незадовільному технічному стані та на момент переоформлення фактично був зношеним. Саме тому у декларації була зазначена вартість, яка містилася в офіційній довідці сервісного центру МВС.
Volkswagen Transporter був придбаний у неробочому, пошкодженому стані. Після придбання він тривалий час ремонтувався, відновлювався та переобладнувався з вантажного у пасажирський, при цьому роботи виконувалися поступово власними силами сім’ї. Автомобіль використовувався виключно для особистих потреб багатодітної сім’ї та ніколи не застосовувався у підприємницькій діяльності чи для надання транспортних послуг.
Кандидат також зазначила, що її чоловік після звільнення зі служби в органах внутрішніх справ перебував на пенсії, підприємницькою діяльністю не займався, а доглядав дітей. Їй не було відомо про будь-які інші суми, ніж зазначені в офіційних документах, а тому під час декларування вона добросовісно відобразила відомості, що містилися у правовстановлюючих документах та офіційній довідці державного органу.
Крім того, Загородько Н.А. звернула увагу, що у висновку ГРД допущено фактичні неточності щодо відчуження транспортного засобу у 2024 році. Зокрема, відчужено автомобіль Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI, а не Mercedes-Benz Vito 110 CDI, а покупцем був не її брат, а рідний брат її чоловіка. Автомобіль мав значний строк експлуатації та незадовільний технічний стан, а дохід у розмірі 10 000 грн повністю відповідав фактичній ціні його відчуження. Кандидат також наголосила, що ГРД не встановила недостовірності відомостей, внесених до декларації, або приховування реального розміру отриманого доходу.
Комісією досліджено письмові та надані під час співбесіди пояснення Загородько Н.А., а також документи, зокрема договори купівлі-продажу транспортних засобів, довідку Регіонального сервісного центру МВС щодо вартості транспортних засобів на момент їх придбання та інші матеріали, що підтверджують обставини набуття і відчуження відповідного майна.
За результатами їх оцінки Комісія дійшла висновку, що кандидатом при заповненні декларацій зазначено відомості про вартість транспортних засобів відповідно до наявних у неї правовстановлюючих та офіційних документів, як того вимагає законодавство у сфері фінансового контролю. При цьому обов’язок самостійно встановлювати ринкову вартість майна або перевіряти обґрунтованість ціни, визначеної сторонами договору, на суб’єкта декларування законодавством не покладається.
Комісія також враховує, що ГРД не встановила недостовірності відомостей, внесених до декларацій, а лише висловила сумніви щодо відповідності договірної вартості окремих транспортних засобів їх можливій ринковій вартості. Такі сумніви самі по собі не можуть бути достатньою підставою для висновку про подання кандидатом недостовірної інформації чи порушення вимог законодавства про декларування.
Пояснення кандидата та надані документи Комісія вважає належними, достатніми та такими, що спростовують висновки ГРД про те, що Загородько Н.А. не надала достовірної та повної інформації, про яку мала бути обізнаною, а також про невідповідність задекларованої вартості окремого майна його реальній вартості набуття. Отже, Комісія не вбачає у діях Загородько Н.А. порушень вимог законодавства у сфері декларування, а також обставин, які могли б свідчити про її невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики за наведеними ГРД підставами.
Додатково ГРД надано інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребує пояснень кандидата.
Комісією проаналізовано інформацію, викладену у висновку ГРД, та встановлено зокрема, таке.
ГРД звернула увагу, що у декларації за 2024 рік кандидат задекларувала дохід від відчуження автомобіля Mercedes-Benz Vito 110 CDI 2003 року випуску у розмірі 10 000 грн, що, на думку ГРД, істотно відрізнялося від середньоринкової вартості аналогічних транспортних засобів.
Кандидат пояснила, що автомобіль мав значний строк експлуатації, незадовільний технічний стан, а його вартість була визначена сторонами за взаємною домовленістю під час продажу близькому родичу. ГРД врахувала ці пояснення та зазначила, що сама по собі реалізація автомобіля родичу за погодженою сторонами ціною не є достатньою підставою для висновку про недостовірність відомостей декларації чи приховування доходу.
ГРД також встановила, що у деклараціях за 2021 та 2023 роки кандидат не відобразила у розділі «Доходи» отримання спадщини, хоча відповідні об’єкти нерухомості були задекларовані після державної реєстрації права власності. Кандидат пояснила, що вважала достатнім декларування самих об’єктів, оскільки у свідоцтвах про право на спадщину їх вартість не визначалася, а наміру приховати майно чи доходи не мала. ГРД дійшла висновку, що такі пояснення не спростовують факту неналежного заповнення декларацій, однак встановлені неточності не були пов’язані з приховуванням успадкованого майна
Крім того, ГРД звернула увагу на окремі випадки неповного відображення майнових прав членів сім’ї та інших відомостей у деклараціях. Зокрема, у паперових деклараціях за 2012–2014 роки не було зазначено права користування житловим будинком, а у деклараціях за 2015–2020 роки – майнові права членів сім’ї щодо цього будинку та житлових приміщень, якими користувалися діти під час навчання. Також у деклараціях за 2015–2018 роки не було зазначено співвласника квартири. Кандидат пояснила такі неточності неправильним розумінням вимог законодавства на момент заповнення декларацій та відсутністю наміру приховати будь-яке майно. ГРД врахувала, що відповідні об’єкти нерухомості були задекларовані, однак вказала, що такі недоліки свідчать про недостатньо уважне виконання обов’язку щодо повного декларування відомостей.
Також ГРД встановила, що у деклараціях за 2021–2024 роки власником житлового будинку зазначався батько чоловіка кандидата, який помер у 2021 році. Кандидат пояснила, що її чоловік своєчасно прийняв спадщину, однак державна реєстрація права власності була здійснена лише у 2025 році, тому у деклараціях відображалися відомості, наявні у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. ГРД погодилася, що за таких обставин підстав вважати відомості декларацій недостовірними або такими, що свідчать про приховування майна, немає.
Стосовно невідображення у розділі «Доходи» успадкованого майна кандидат пояснила, що спадщина була отримана від родичів першого ступеня споріднення, а у свідоцтвах про право на спадщину її вартість не визначалась. При заповненні декларацій вона керувалася роз’ясненнями НАЗК та була переконана, що за таких обставин відображення вартості спадкового майна у розділі «Доходи» не вимагалося. При цьому саме майно було задекларовано у відповідних розділах декларації.
Неповне відображення майнових прав членів сім’ї кандидат пояснила тим, що будинок, у якому сім’я проживала з 1999 року, був задекларований як об’єкт її фактичного користування. Аналогічні права членів сім’ї вона не зазначила, тому що помилково розуміла порядок заповнення декларації, і не мала наміру приховати інформацію. Стосовно дітей кандидата пояснила, що в окремі періоди вони проживали у гуртожитках закладів освіти, однак під час пандемії COVID-19 та після початку повномасштабної війни поверталися до місця проживання сім’ї, у зв’язку з чим вона зазначала їх членами сім’ї залежно від фактичних обставин.
Також кандидат пояснила, що в деклараціях за 2015–2018 роки не зазначала співвласника квартири, оскільки вважала достатнім відобразити лише належну їй частку. Після усвідомлення необхідності зазначати всіх співвласників ці відомості були внесені до декларацій.
Стосовно декларування будинку після смерті батька чоловіка кандидат зазначила, що чоловік фактично прийняв спадщину у встановлений законом строк, однак державна реєстрація права власності була здійснена лише у 2025 році. До цього часу в Державному реєстрі речових прав власником залишався спадкодавець, тому саме ці відомості і зазначалися у деклараціях.
Оцінюючі обставини, викладені у інформації ГРД, Комісія зазначає таке.
Щодо декларацій за 2012–2014 роки Комісія враховує, що на час їх подання діяв Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» № 3206-VI, частина перша статті 12 якого передбачала обов’язок щорічного подання декларації за формою, що була додатком до цього Закону. Ця форма передбачала декларування майна, що перебувало у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта та членів його сім’ї, зокрема нерухомого майна.
Водночас після набрання чинності Законом України «Про запобігання корупції» вимоги до декларування були деталізовані. Зокрема, пункт 2 частини першої статті 46 цього Закону передбачає декларування об’єктів нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві власності, включаючи спільну власність, або перебувають у них в оренді чи на іншому праві користування, із зазначенням, зокрема, відомостей про співвласників.
Отже, оцінюючи повноту декларацій, Комісія виходить із законодавства, чинного на момент подання кожної з них.
У деклараціях за 2012–2014 роки кандидат не зазначала право користування житловим будинком членами сім’ї, однак сам будинок та його використання кандидатом були відображені. Щодо декларацій за 2015–2020 роки не було зазначено окремі майнові права членів сім’ї, а у деклараціях за 2015–2018 роки – іншого співвласника квартири. Зазначені обставини свідчать про неповне виконання вимог щодо декларування, однак Комісія враховує пояснення кандидата про неправильне розуміння вимог законодавства, те, що відповідні об’єкти нерухомості були задекларовані, а в подальшому виявлені недоліки усунуті.
Щодо невідображення спадщини у розділі «Доходи» Комісія враховує, що форма декларації за Законом № 3206-VI передбачала окреме зазначення спадщини. Тому відсутність вартості майна у свідоцтві про право на спадщину сама по собі не звільняла від обов’язку зазначити факт її отримання. Водночас успадковане нерухоме майно було відображене кандидатом у відповідних розділах декларацій, а кандидат пояснила допущений недолік власним розумінням вимог законодавства та відповідних роз’яснень.
Щодо житлового будинку після смерті батька чоловіка кандидата Комісія враховує, що спадщину було прийнято своєчасно, однак право власності чоловіка зареєстровано лише у 2025 році. До цього часу власником у Державному реєстрі речових прав зазначався спадкодавець. За таких обставин Комісія вважає, що зазначення таких відомостей у деклараціях за 2021–2024 роки не свідчить про приховування майна.
Щодо продажу автомобіля Mercedes-Benz Vito 110 CDI 2003 року випуску за 10 000 грн Комісія бере до уваги його тривалий строк експлуатації, незадовільний технічний стан та продаж близькому родичу за погодженою сторонами ціною. За відсутності доказів фактичного отримання іншої суми коштів сама по собі відмінність договірної ціни від середньоринкової вартості не є достатньою підставою для висновку про недостовірність задекларованого доходу.
Отже, законодавством, чинним як на момент подання декларацій за 2012–2014 роки, так і після запровадження електронного декларування, було чітко встановлено обов’язок суб’єкта декларування відображати у деклараціях усі об’єкти нерухомого майна, що перебувають у його власності, користуванні, а також у власності чи користуванні членів його сім’ї. Тому посилання кандидата на недостатній досвід декларування або помилкове розуміння вимог законодавства не спростовують факту неповного відображення окремих відомостей у деклараціях.
Комісія враховує, що виявлені недоліки стосувалися порядку заповнення декларацій, а не приховування самого факту користування чи наявності відповідного майна. Кандидат послідовно зазначала адресу свого проживання, у наступних деклараціях усунула виявлені недоліки, відобразивши відповідні об’єкти нерухомості, співвласників та майнові права, а також надала послідовні пояснення щодо причин допущених помилок.
Таким чином, встановлені Комісією обставини свідчать про окремі випадки неповного відображення відомостей у деклараціях та недостатньо ретельне виконання кандидатом вимог фінансового контролю.
Комісією не встановлено обставин, які б свідчили про умисне приховування інформації чи інше недобросовісне декларування. Водночас з огляду на покладений на суддю обов’язок сумлінно, ретельно та відповідально виконувати свої обов’язки, у тому числі щодо повного та правильного заповнення декларацій, допущені порушення свідчать про окремі недоліки у виконанні вимог законодавства про декларування.
Згідно з пунктом 19 розділу ІІІ Показників сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.
Ураховуючи характер та кількість встановлених порушень, їх подальше усунення, надані кандидатом пояснення та відсутності доказів умисного приховування відомостей, Комісія дійшла висновку, що зазначені обставини самі по собі не свідчать про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики. Однак вони характеризують окремі менш суттєві недоліки за показником «сумлінність».
Таким чином, ураховуючи наявність декількох менш суттєвих порушень за показником «сумлінність», Комісія одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за вказаним показником за критеріїв доброчесності та професійної етики на 15 балів.
Комісією під час кваліфікаційного оцінювання також перевірено інші обставини, інформацію, викладену у висновку ГРД та враховано пояснення Загородько Н.А. Комісія вважає такі пояснення кандидата прийнятними та достатніми. Фактів, які б свідчили про невідповідність кандидата критеріям професійної етики та доброчесності й впливали б на їх оцінку, Комісією не встановлено.
Отже, за результатами дослідження досьє кандидата, письмових пояснень, співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за вказаними критеріями, становить 285 балів із 300 можливих, що вище 75% (225 балів) максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що Загородько Н.А. відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.
Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Відповідно до пункту 5.5 розділу 5 Положення суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає одному показнику, такий суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критерію. Суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен критерій за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
За результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Загородько Н.А. набрала 710, 65 бала.
З огляду на наявність висновку ГРД про невідповідність кандидата Загородько Н.А. критеріям доброчесності та професійної етики питання про підтвердження здатності Загородько Н.А. здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді слід внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
1. Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Загородько Наталії Анатоліївни вимогам до кандидата на посаду судді.
2. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Загородько Наталія Анатоліївна набрала 710,65 бала.
3. Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання про підтвердження здатності Загородько Наталії Анатоліївни здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Віталій ГАЦЕЛЮК
Члени Комісії: Олег КОЛІУШ
Руслан МЕЛЬНИК
