Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА,
членів Комісії: Людмили ВОЛКОВОЇ (доповідач), Романа КИДИСЮКА,
розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Єрмоленко Ірини Михайлівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Підстави і порядок проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів.
Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Згідно з частиною другою статті 793 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону.
Частинами першою, другою, п’ятою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення).
Кваліфікаційне оцінювання – це встановлена законом та Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики. Завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками (пункти 1.1, 1.3 розділу 1 Положення).
Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс), зокрема в апеляційних судах із розгляду цивільних і кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Єрмоленко І.М. звернулась до Комісії із заявою про допуск до участі в Конкурсі як особа, що відповідає вимогам пункту 2 частини першої статті 28 Закону, а саме – має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років.
Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 48/ас-24 Єрмоленко І.М. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Загальні відомості про кандидата.
Єрмоленко І.М., громадянка України, має вищу юридичну освіту, володіє державною мовою на рівні вільного володіння.
Заборони для зайняття кандидатом посади судді, визначені частиною другою статті 69 Закону, відсутні.
Єрмоленко І.М. у 2009 році присуджено науковий ступінь кандидата юридичних наук зі спеціальності «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень».
У 2011 році Єрмоленко І.М. присвоєно вчене звання доцента кафедри конституційного права та правознавства.
З 2017 року Єрмоленко І.М. обіймає посаду доцента кафедри теорії та історії держави і права юридичного факультету Національного університету біоресурсів і природокористування України.
Станом на день подання заяви про допуск до участі в Конкурсі Єрмоленко І.М. мала стаж наукової роботи у сфері права понад 12 років.
Процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).
Відповідно до частин першої та другої статті 85 Закону кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складання кваліфікаційного іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди.
Кваліфікаційний іспит для цілей кваліфікаційного оцінювання є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених цією главою.
Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
Рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 184/зп-24 призначено кваліфікаційне оцінювання кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду, зокрема Єрмоленко І.М. (цивільна спеціалізація). Встановлено черговість етапів кваліфікаційного оцінювання: перший – складання кваліфікаційного іспиту; другий – дослідження досьє та проведення співбесіди.
Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах Конкурсу та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
За результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування загальних знань у сфері права та знань апеляційного загального суду кандидат набрала 119 балів та допущена до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
За результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту кандидат набрала 51,3 бала та допущена до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду.
За виконання практичного завдання з кримінальної спеціалізації апеляційного загального суду кандидат отримала 116 балів. Кандидата допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
Відповідно до пункту 8.2 розділу 8 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Ураховуючи, що на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводилося, кандидату, який успішно склав інші тестування та виконав відповідне практичне завдання, додано 40 балів до загального результату іспиту.
Отже, загалом результат першого етапу кваліфікаційного оцінювання кандидата становить 326,3 бала.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 липня 2025 року № 127/зп-25 визначено суди, які включаються до другої групи судів на першій стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, а саме: Дніпровський апеляційний суд, Київський апеляційний суд, Львівський апеляційний суд, Одеський апеляційний суд, Харківський апеляційний суд, Миколаївський апеляційний суд.
Єрмоленко І.М. виявила намір претендувати на посаду судді Київського апеляційного суду.
Згідно з рішенням Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 здійснено в межах Конкурсу повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів.
Розгляд питання щодо проведення другого етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного суду Єрмоленко І.М. розподілено члену Комісії Волковій Л.М.
Проведення спеціальної перевірки.
Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Комісією організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Єрмоленко І.М.
З метою проведення спеціальної перевірки Комісією надіслано запити стосовно кандидата до: Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.
Відповідно до отриманої з Національного агентства з питань запобігання корупції інформації за результатами спеціальної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), поданої Єрмоленко І.М. за 2024 рік, фактів відображення недостовірних відомостей, якщо такі відомості стосуються майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, і можуть відрізнятися від достовірних на суму, яка дорівнює або перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених на день подання такої декларації, не виявлено.
Від інших уповноважених державних органів Комісією також не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Єрмоленко І.М. установленим вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного суду.
Комісією також перевірено в Єдиному державному реєстрі судових рішень відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.
З огляду на зазначене Комісія дійшла висновку про наявність підстав для встановлення результатів спеціальної перевірки стосовно Єрмоленко І.М., які будуть враховані під час дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди.
Дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).
Співбесіду з Єрмоленко І.М. проведено 25 червня 2026 року, під час якої Комісією послідовно обговорено результати дослідження досьє, відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв професійної етики та доброчесності.
Порядок визначення результатів кваліфікаційного оцінювання регламентовано розділом 5 Положення.
Згідно з пунктами 5.1 та 5.2 розділу 5 Положення відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання встановлюється членами Комісії шляхом оцінки відповідності визначеним показникам. Оцінка відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Пунктом 5.4 розділу 5 Положення передбачено, що при визначенні результатів кваліфікаційного оцінювання діє принцип автономності, відповідно до якого кваліфікаційне оцінювання може проводитися незалежно від інших проваджень щодо судді (кандидата на посаду судді), а будь-який висновок та/або оцінка національного або міжнародного органу щодо судді (кандидата на посаду судді) не є заздалегідь визначальним та обов’язковим для врахування під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання. Такі висновок та/або оцінка можуть бути враховані під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання.
Пунктом 5.5 розділу 5 Положення визначено, що суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає одному показнику, такий суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критерію. Суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен критерій за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.
Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
У пункті 5.6 розділу 5 Положення вага критерію особистої компетентності та її показників визначена таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.
Комісія відзначає, що Положення підкреслює принцип особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.
Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.
Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль відводиться активній участі кандидата в підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, чи здатен кандидат до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, чи готовий нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби у постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.
Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо відомостей, які підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.
Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням.
Комісія звернулась до Єрмоленко І.М. із запитом, у якому запропонувала надати для оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують її відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності (згідно із затвердженим опитувальником).
Єрмоленко І.М. надіслала до Комісії інформацію (пояснення), яка, на її думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», а також показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».
Дослідивши письмові пояснення кандидата, послідовно та детально обговоривши під час співбесіди показники особистої компетентності Єрмоленко І.М., члени Комісії індивідуально оцінили критерій за такими балами: за показниками рішучість та відповідальність (20, 19, 19), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 19,33; безперервний розвиток (22, 22, 20), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 21,33; загальний бал за критерій – 40,66.
З урахуванням викладеного Комісія висновує, що кандидатом продемонстровано достатній рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 40,66 бала із 50 можливих, що є більшим 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що кандидат підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.
Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).
Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).
Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правого поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).
Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).
У пункті 5.6 розділу 5 Положення вага критерію соціальної компетентності та його показників визначена таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.
Комісія підкреслює, що як і в оцінюванні особистої компетенції, не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді показникам критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.
Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді на запитання щодо відомостей, наданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Це свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.
Комісією детально досліджено письмові пояснення кандидата щодо її відповідності показникам критерію соціальної компетентності, під час співбесіди заслухано також її усні пояснення щодо кожного показника.
Комісія дійшла висновку, що кандидат продемонструвала достатній рівень соціальної компетенції.
Критерій соціальної компетентності індивідуально оцінено членами Комісії такими балами: за показниками ефективна комунікація (9, 9, 9), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення, становить 9; ефективна взаємодія (10, 10, 9), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення, становить 9,67; стійкість мотивації (11, 10, 10), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення, становить 10,33; емоційна стійкість (9, 9, 10), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення, становить 9,33; загальний бал за критерій – 38,33.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 38,33 бала із 50 можливих, що є більшим 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики.
Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.
Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Єдині показники).
Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Єдиних показників під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата) та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані згідно з Законом України «Про запобігання корупції».
Згідно з пунктом 14 Єдиних показників оцінка доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) полягає в оцінюванні відповідності судді (кандидата на посаду судді) таким показникам: незалежність; неупередженість; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; чесність; сумлінність; непідкупність; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.
Пунктами 5.8, 5.9 розділу 5 Положення передбачено, що вага критеріїв доброчесності та професійної етики становить 300 балів. Комісія керується презумпцією, відповідно до якої суддя (кандидат на посаду судді) відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню під час кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді).
Пунктом 5.10 розділу 5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.
Згідно з пунктом 5.11 розділу 5 Положення під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.
Пунктом 5.12 розділу 5 Положення визначено, що кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.
Відповідно до частин першої та шостої статті 87 Закону Громадська рада доброчесності (далі – ГРД) утворюється з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання. ГРД: збирає, перевіряє та аналізує інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); надає Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); надає, за наявності відповідних підстав, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до досьє кандидата на посаду судді або до суддівського досьє.
Комісією під час співбесіди для встановлення відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики враховано таке.
ГРД, проаналізувавши інформацію про кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Єрмоленко І.М., виявила дані, які не стали самостійною підставою для висновку про її невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики, однак є такими, що характеризують кандидата та мають бути взяті до уваги під час кваліфікаційного оцінювання. 16 червня 2026 року ГРД затвердила рішення про надання Комісії вказаної інформації про кандидата (далі – Рішення).
У Рішенні, зокрема, зазначено, що кандидат у деклараціях за 2022–2025 роки задекларувала житловий будинок загальною площею 276,8 м2, право власності на який набуто її чоловіком ОСОБА_1 26 жовтня 2018 року. Місцем розташування вказаного об’єкта нерухомого майна зазначено село Ходосівка Київської області.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно вказаний житловий будинок розташовано за адресою: Київська область, село Хотів, АДРЕСА_1.
Аналогічні відомості відображені і в деклараціях чоловіка кандидата за 2023 та 2024 роки. Отже, ГРД припускає, що кандидатом у деклараціях за 2022–2025 роки некоректно зазначено населений пункт, у якому розташований житловий будинок, що належить її чоловікові.
Такі розбіжності між даними декларацій та відомостями державних реєстрів можуть викликати обґрунтовані сумніви щодо повноти та точності відображення кандидатом інформації про об’єкти нерухомого майна.
ГРД бере до уваги, що чоловік кандидата ОСОБА_1 у 2025 році був кандидатом на посаду члена Вищої ради правосуддя від Президента України.
За результатами проведення оцінювання Етичною радою (яка утворюється з метою сприяння органам, що обирають (призначають) членів Вищої ради правосуддя, у встановленні відповідності кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики та доброчесності) кандидата ОСОБА_1 визнано таким, що відповідає критеріям професійної етики та доброчесності для зайняття посади члена Вищої ради правосуддя.
Під час оцінювання (співбесіди), серед іншого, обговорювалося питання щодо житлового будинку, задекларована вартість якого становить понад 9,5 млн грн. Чоловік кандидата пояснив, що вартість будинку, зазначена в майновій декларації, була визначена на підставі грошової оцінки, проведеної з метою встановлення вартості об’єкта нерухомості та її подальшого відображення в деклараціях. З його слів, будівництво житлового будинку здійснювалося подружжям поступово, а джерелами коштів для такого будівництва були власні заощадження сім’ї, у тому числі сформовані до 1998 року, а також кошти, отримані від продажу квартири.
Також згідно з наявною інформацією чоловік кандидата до 1999 року обіймав посаду в Агропромисловому банку, де отримував доходи, які могли бути джерелом формування частини сімейних заощаджень. Наявні у ГРД дані щодо доходів охоплюють період лише з 1998 року, що не дає можливості повною мірою перевірити обсяг доходів, отриманих ним у попередні роки. Водночас з огляду на трудовий стаж кандидата та її чоловіка, а також наведені пояснення ймовірність формування частини заощаджень до 1998 року не може бути виключена.
Крім того, під час оцінювання (співбесіди) чоловік кандидата послався на таблицю із відомостями про свої доходи як на підтвердження фінансової спроможності сім’ї здійснювати будівництво вказаного житлового будинку. За його поясненнями, станом на липень 2025 року ремонтні та оздоблювальні роботи в будинку остаточно не завершені.
ГРД припустила, що наведені обставини та пояснення можуть бути враховані під час оцінювання питання щодо джерел походження коштів, використаних для будівництва та оздоблення житлового будинку. ГРД наполягає на необхідності отримання від кандидата додаткових пояснень щодо повноти підтвердження таких джерел, зокрема за періоди, щодо яких відсутні документально підтверджені відомості про доходи сім’ї.
Також, ГРД виявила, що кандидат у деклараціях за 2022–2025 роки задекларувала квартиру загальною площею 45,1 м2, розташовану у місті Києві, право користування на яку набуто нею 18 липня 2017 року. Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно нині власником зазначеної квартири є пасинок кандидата ОСОБА_2. Попереднім власником вказаного об’єкта нерухомого майна була кандидат.
ГРД встановлено, що 18 липня 2017 року між кандидатом та її пасинком ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу зазначеної квартири, внаслідок чого право власності на неї перейшло до останнього, тоді як кандидат зберегла право користування відповідним об’єктом нерухомості.
Указані обставини привернули увагу громадськості під час участі чоловіка кандидата в конкурсі на зайняття посади члена Вищої ради правосуддя. Так, на сайті Всеукраїнського об’єднання «Автомайдан» розміщено публікацію, де з приводу вказаних обставин зазначено таке: «Дружина ОСОБА_1 вирішила відчужити квартиру сину самого кандидата. Частину грошей на купівлю житла сину кандидата дала його мати (колишня дружина ОСОБА_1). Формально все законно, однак з погляду доброчесності виглядає як схема, яка не прояснює фінансову прозорість родини».
ГРД звертає увагу, що відчуження кандидатом квартири на користь свого пасинка із одночасним збереженням за собою права користування цим майном може викликати запитання у стороннього спостерігача щодо економічної доцільності та фактичної мети такого правочину. У зв’язку з цим указані обставини потребують висвітлення для належного з’ясування та усунення можливих сумнівів щодо їх сприйняття стороннім спостерігачем.
Окрім викладеного ГРД зауважила, що кандидат у деклараціях за 2022–2025 роки задекларувала земельну ділянку загальною площею 1196 м2, розташовану в селі Микуличі Київської області. Власником земельної ділянки вказано чоловіка кандидата.
Проте згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за чоловіком кандидата таке майно не зареєстровано. Натомість встановлено, що земельна ділянка з ідентичними характеристиками (площею та місцем розташування) перебуває у власності сестри кандидата – ОСОБА_3.
На переконання ГРД, вказані розбіжності між даними декларацій та відомостями державного реєстру потребують надання кандидатом додаткових роз’яснень щодо фактичних підстав користування, декларування та можливих правових підстав володіння або контролю над зазначеним майном.
ГРД також зауважує, що кандидат у декларації за 2025 рік задекларувала легковий автомобіль «VOLKSWAGEN PASSAT» 2011 року випуску, право користування на який у неї виникло 17 грудня 2011 року. Кандидат не відобразила вказаного транспортного засобу у своїх майнових деклараціях за 2022–2024 роки.
На переконання ГРД, необхідно отримати від кандидата пояснення щодо підстав та періоду користування вказаним транспортним засобом, а також відображення відповідних відомостей у деклараціях.
Кандидат під час співбесіди надала усні пояснення щодо обставин й фактів, викладених у рішенні ГРД.
Стосовно причин зазначення в деклараціях місця розташування житлового будинку в іншому населеному пункті, а не відображеному в офіційних державних реєстрах, кандидат зазначила таке.
Під час заповнення декларацій за 2022–2025 роки в пункті 3 розділу «Об’єкти нерухомості» кандидатом задекларовано житловий будинок загальною площею 276,8 м2, право власності на який набуто чоловіком кандидата ОСОБА_1 26 жовтня 2018 року.
Дійсним місцем розташування вказаного об’єкта нерухомого майна є село Хотів Обухівського району Київської області. У деклараціях зазначено село Ходосівка Обухівського району Київської області. Кандидат запевнила, що неправильне зазначення населеного пункту, в якому розташований будинок, трапилось внаслідок технічної помилки.
Кандидат просила урахувати, що в розділі 2.1 декларації в графі «Місце фактичного проживання або поштова адреса, на яку Національне агентство з питань запобігання корупції може надсилати кореспонденцію суб’єкту декларування» нею зазначено коректні відомості щодо свого фактичного місця проживання, а саме: Київська область, Обухівський район, село Хотів, АДРЕСА_2. Також коректні відомості зазначені й щодо земельної ділянки, на якій розташований житловий будинок, про який йдеться.
Стосовно джерел походження коштів для будівництва та оздоблення житлового будинку в селі Хотів Обухівського району Київської області, задекларована вартість якого становить понад 9,5 млн грн, кандидат пояснила таке.
Указана ціна є ринковою оцінкою нерухомого майна, сформованою модулем електронного визначення оціночної вартості та автоматичного формування електронних довідок про оціночну вартість згідно з Порядком ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 17 травня 2018 року № 658.
Кандидат зазначила, що зведення будинку розпочалося у 2014 році, здійснювалось поетапно та тривало до 2018 року (дати введення в експлуатацію), оздоблювальні роботи також були поступовими. Пояснила, що грошова оцінка будинку відображає його ринкову вартість, яка значно перевищила витрати, понесені на будівництво. Оціночна ринкова вартість здійснена кандидатом 11 грудня 2023 року з метою встановлення вартості об’єкта нерухомості та її подальшого відображення в деклараціях.
Кандидат також зауважила, що джерелами походження коштів для будівництва житлового будинку були власні заощадження сім’ї, у тому числі сформовані до 1998 року, а також кошти, отримані від продажу низки об’єктів нерухомого майна. На підтвердження вказаних обставин кандидат надала індивідуальні відомості з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування щодо себе та чоловіка.
Зазначила, що обставини походження коштів на будівництво будинку були предметом детального обговорення під час проведення Етичною радою оцінювання її чоловіка ОСОБА_1 на відповідність критеріям професійної етики та доброчесності для зайняття посади члена Вищої ради правосуддя.
Стосовно відчуження квартири в місті Києві площею 45,1 м2 на користь пасинка та ймовірного одночасного збереження за собою права користування цим майном кандидат пояснила таке.
З метою продовження будівництва житлового будинку подружжя було вимушене відчужити належні їм об’єкти нерухомого майна. Зокрема, у 2016 році відчужено земельну ділянку, а згодом виникла необхідність відчужити належну кандидату квартиру, в якій подружжя мешкало в місті Києві. Оскільки син чоловіка ОСОБА_2 не мав власного житла, у 2017 році подружжя прийняло рішення відчужити квартиру на його користь. ОСОБА_2 виконав зобов’язання за договором купівлі-продажу квартири, здійснив розрахунок у повному обсязі. Наразі син чоловіка проживає у вказаній квартирі разом із співмешканкою та своєю матір’ю. Кандидат запевнила, що вказаною квартирою вона не користується, а необхідність укладення правочину із пасинком була зумовлена звичайними життєвими обставинами.
Стосовно розбіжностей між даними декларацій та відомостями державного реєстру стосовно земельної ділянки, розташованої в селі Микуличі Київської області, а також фактичних та правових підстав користування, володіння або контролю цим майном, кандидат повідомила таке.
Земельна ділянка отримана чоловіком кандидата на підставі Розпорядження Бородянської районної державної адміністрації від 22 березня 2010 року № 272. Кандидатом під час співбесіди надано копію Державного акта про право власності на земельну ділянку № _______ площею 0,1196 га на території Микулицької сільської ради Бородянського району Київської області. Чоловіку сестри кандидата також надано у власність земельну ділянку з ідентичними характеристиками (площею та місцем розташування). Згодом ця земельна ділянка перейшла у власність сестри кандидата в порядку спадкування у 2013 році.
Після запровадження Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який почав діяти з 2013 року, відомості щодо земельної ділянки, яка належала чоловіку кандидата, відсутні. Відомості щодо земельної ділянки, яка наразі належить сестрі кандидата, у вказаному реєстрі наявні.
Стосовно підстав та періоду користування транспортним засобом «VOLKSWAGEN PASSAT» 2011 року випуску, а також відображення відповідних відомостей у деклараціях кандидат повідомила таке.
Кандидат під час заповнення декларації за 2025 рік помилково зазначила інформацію про дату початку права користування автомобілем 17 грудня 2011 року, оскільки це дата набуття права власності на нього батьком кандидата. У дійсності кандидат почала користуватись цим автомобілем у грудні 2025 року. Кандидат під час співбесіди визнала, що це сталося внаслідок помилки. Водночас зазначила, що юридичних підстав відображати відомості про вказаний транспортний засіб у деклараціях за 2022–2024 роки у кандидата не було.
Надаючи оцінку наданим кандидатом поясненням, Комісія виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про:
1) об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право.
Такі відомості включають:
а) дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування;
б) у разі якщо нерухоме майно перебуває у спільній власності, про усіх співвласників такого майна вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців. У разі якщо нерухоме майно перебуває в оренді або на іншому праві користування, про власника такого майна також вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.
3) цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 100 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, що належить суб’єкту декларування або членам його сім’ї на праві приватної власності, у тому числі спільної власності, або перебуває в її володінні або користуванні незалежно від форми правочину, внаслідок якого набуте таке право.
Такі відомості включають:
а) дані щодо виду майна, характеристики майна, дату набуття його у власність, володіння або користування, вартість майна на дату його набуття у власність, володіння або користування;
б) дані щодо транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, а також щодо їх марки та моделі, року випуску, ідентифікаційного номера (за наявності). Відомості про транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми зазначаються незалежно від їх вартості;
в) у разі якщо рухоме майно перебуває у спільній власності, про усіх співвласників такого майна також вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців. У разі якщо рухоме майно перебуває у володінні або користуванні, про власників такого майна також вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.
Згідно з пунктом 19 Єдиних показників «сумлінність» – це старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.
Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику сумлінності, якщо, зокрема, але не виключно: 1) ефективно організовує виконання своїх повноважень і є дисциплінованим; 2) демонструє високий рівень професійної мотивації; 3) під час здійснення професійної діяльності вживає достатніх заходів щодо дотримання розумних строків вчинення дій, виконання завдань, розгляду справ, заяв, звернень тощо, виготовлення процесуальних документів; 4) утримується від будь-якої діяльності, яка унеможливлює належне виконання посадових обов’язків та інших повноважень; 5) підтримує та вдосконалює свої професійні знання та навички шляхом постійного навчання та підвищення кваліфікації з метою компетентного виконання посадових обов’язків та інших повноважень; 6) наводив обґрунтування та належні мотиви щодо підготовлених документів на підставі принципу верховенства права, релевантного законодавства та встановлених фактів; 7) під час здійснення професійної діяльності не допускав свавілля під час ухвалення рішень.
Одним із ключових елементів доброчесності судді (кандидата на посаду судді) є сумлінність, яка передбачає старанне й відповідальне виконання своїх обов’язків. Оцінка чесності та сумлінності судді (кандидата на посаду судді) не може бути обмежена лише його професійною діяльністю. Вона має включати й аналіз його поведінки поза межами професії, оскільки моральні якості судді (кандидата на посаду судді) мають бути бездоганними у всіх сферах його життя.
Кандидат визнала, що припустилась низки помилок під час внесення відомостей до декларацій, однак запевнила, що вони не мали ознак умислу.
Комісія вважає, що допущені кандидатом у деклараціях помилки, які мали наслідком внесення некоректних та неповних відомостей, не є такими, що викликають обґрунтований сумнів у доброчесній поведінці кандидата. Проте Комісія вимушена констатувати, що під час заповнення декларацій кандидат продемонструвала недостатню сумлінність, оскільки повинна була пересвідчитися в достовірності та повноті внесених нею відомостей. Хоча зазначені недоліки й не свідчать про умисне приховування інформації або намагання ввести в оману, однак демонструють певну неуважність кандидата при виконанні вимог антикорупційного законодавства.
Беручи до уваги характер помилок, допущених кандидатом під час декларування відомостей (зокрема, щодо їх повноти та точності), Комісія у складі колегії одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності за показником «сумлінність» на 15 балів.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 285 балів, тому Комісія висновує, що Єрмоленко І.М. відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.
Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.
За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Єрмоленко І.М. у сукупності набрала 690,29 бала.
Таким чином, Єрмоленко І.М. підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
1. Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Єрмоленко Ірини Михайлівни вимогам до кандидата на посаду судді.
2. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Єрмоленко Ірина Михайлівна набрала 690,29 бала.
3. Визнати Єрмоленко Ірину Михайлівну такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Руслан СИДОРОВИЧ
Члени Комісії: Людмила ВОЛКОВА
Роман КИДИСЮК
