Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Віталія ГАЦЕЛЮКА,
членів Комісії: Олега КОЛІУША, Руслана МЕЛЬНИКА(доповідач),
розглянувши повідомлення Громадської організації «Офіс очищення судової системи» щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду (нині Третього апеляційного адміністративного суду) Чумаком Сергієм Юрійовичем у декларації доброчесності судді за 2016 рік,
встановила:
До Вищої кваліфікаційної комісії суддів України надійшло повідомлення Громадської організації «Офіс очищення судової системи» (далі – ГО «Офіс очищення судової системи») про декларування недостовірних тверджень у декларації доброчесності судді за 2016 рік суддею Третього апеляційного адміністративного суду Чумаком С.Ю. ГО «Офіс очищення судової системи» вважає неправдивою інформацію, зазначену у графах 5 та 22 декларації.
У повідомленні вказано, що в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданої Чумаком С.Ю. та розміщеної на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» зазначено інформацію про 4 (чотири) об’єкти нерухомості, належні на праві власності судді та/або членам його сім’ї, зокрема про квартиру в місті Дніпро, що є власністю Чумака С.Ю. з 06 листопада 2015 року. Відомостей про будь-яке інше житло в місті Дніпро, яким користується суддя, декларація не містить.
Під час проходження Чумаком С.Ю. 11 лютого 2019 року співбесіди в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду суддя підтвердив факт проживання в орендованій квартирі з квітня 2015 року до моменту придбання власного житла (06 листопада 2015 року) та у період проведення в придбаній квартирі ремонтних робіт (близько 2 місяців).
На думку заявника, Чумак С.Ю. під час співбесіди підтвердив, що проживав в орендованій квартирі більше шести місяців, включаючи 31 грудня 2015 року, однак в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік цей об’єкт нерухомості суддя не вказав, чим порушив Закон України «Про запобігання корупції» та відповідно під час заповнення декларації доброчесності судді за 2016 рік не дотримався пункту 5 Правил заповнення та подання форми декларації судді, затвердженої рішенням Комісії від 31 жовтня 2016 року № 137/зп-16.
У повідомленні йдеться, що твердження судді в пункті 5 Декларації за 2016 рік щодо зазначення достовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є неправдивим. Приховування орендованого житла від декларування може мати наслідком притягнення особи до адміністративної відповідальності, а тому в пункті 22 декларації за 2016 рік суддя також вказав недостовірні відомості.
ГО «Офіс очищення судової системи» просила здійснити перевірку тверджень судді Чумака С.Ю. у декларації доброчесності судді за 2016 рік.
Згідно з протоколом розподілу справ між членами Комісії повідомлення про недостовірність тверджень у декларації доброчесності передано на розгляд члену Комісії Мельнику Р.І.
Суддею Третього апеляційного адміністративного суду Чумаком С.Ю. надано пояснення стосовно викладених у повідомленні ГО «Офіс очищення судової системи» аргументів.
Чумак С.Ю. у поясненнях зазначає, що обставини, вказані ним у декларації доброчесності судді за 2016 рік, були предметом неодноразових перевірок, зокрема Громадської ради доброчесності та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у межах конкурсів до Верховного Суду у 2017 та 2019 роках, за результатами яких він визнаний таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в цьому суді.
Суддя пояснює, що Указом Президента України від 21 квітня 2015 року № 226/2015 він дійсно був переведений з Донецького апеляційного адміністративного суду до Дніпровського апеляційного адміністративного суду, зарахований до штату – 19 травня 2015 року. Оскільки житла у місті Дніпро у нього не було, то протягом певного часу у 2015 році він орендував кілька квартир, у кожній з яких проживав по декілька місяців. Договорів оренди цих квартир він не зберігав, оскільки в тому не було потреби.
06 листопада 2015 року ними з дружиною придбано квартиру у місті Дніпро, яку суддя зазначив у майновій декларації місцем свого проживання станом на 31 грудня 2015 року, що відповідало дійсності.
Чумак С.Ю. зазначає, що немає можливості надати більш детальні пояснення, оскільки в повідомленні не зазначено будь-яких фактичних обставин, а також конкретних та ідентифікуючих ознак квартир, які він орендував.
Згідно з пунктом 3 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) суддя зобов’язаний подавати декларацію доброчесності судді та декларацію родинних зв’язків судді.
Загальні правила подання декларації доброчесності встановлені статтею 62 Закону.
Частиною першою статті 62 Закону (у редакції на момент заповнення та подання суддею декларації) передбачалося, що суддя зобов’язаний щорічно до 1 лютого подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію доброчесності за формою, що визначається Комісією.
Декларація доброчесності судді складається з переліку тверджень, правдивість яких суддя повинен задекларувати шляхом їх підтвердження або непідтвердження (частина друга статті 62 Закону).
Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 62 Закону в декларації доброчесності судді зазначаються прізвище, ім’я, по батькові судді, його місце роботи, займана посада та, з-поміж іншого, твердження про своєчасне та повне подання декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та достовірність задекларованих у них відомостей, а також твердження про відсутність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Частиною п’ятою статті 62 Закону встановлено презумпцію достовірності тверджень, зазначених у декларації доброчесності, тобто за відсутності доказів іншого твердження судді в декларації доброчесності вважаються достовірними.
Однак вказана презумпція належить до категорії спростовних, адже відповідно до частини шостої статті 62 Закону у разі одержання інформації, що може свідчити про недостовірність (в тому числі неповноту) тверджень судді в декларації доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить відповідну перевірку.
Наслідком декларування суддею завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень у декларації доброчесності є передбачена Законом дисциплінарна відповідальність судді (частина сьома статті 62 Закону).
На момент заповнення суддею Чумаком С.Ю. декларації доброчесності судді за 2016 рік чинним було рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 31 жовтня 2016 року № 137/зп-16 про затвердження форми декларації доброчесності судді та правил її заповнення.
Пунктом 5 Правил заповнення та подання форми декларації доброчесності судді встановлено, що в декларації заповнюються відомості, актуальні станом на 31 грудня звітного року. У разі заповнення декларації вперше в ній зазначаються твердження щодо обставин, які мали місце упродовж усього життя особи, яка її заповнює.
У формі декларації передбачалось декларування тверджень: «Мною своєчасно подано декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в якій зазначено достовірні відомості» (пункт 5) та «Мною не вчинялися корупційні правопорушення або правопорушення, пов’язані з корупцією». Ці твердження безпосередньо узгоджуються із пунктами 2,4 частини третьої статті 62 Закону.
На момент розгляду повідомлення процедурні аспекти перевірки декларації доброчесності судді унормовані параграфом 11 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23) (далі – Регламент).
Відповідно до пункту 170 Регламенту Комісія здійснює перевірку декларації родинних зв’язків судді (кандидата на посаду судді) та декларації доброчесності судді (кандидата на посаду судді) у разі надходження до Комісії інформації, що може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) відомостей або тверджень, указаних у цих деклараціях, та приймає рішення за результатами перевірки.
Згідно з пунктом 171 Регламенту предметом перевірки є, з-поміж іншого, з’ясування достовірності чи недостовірності, а також встановлення повноти тверджень у декларації доброчесності судді.
Пунктом 184 Регламенту передбачено, що за результатами розгляду питання про недостовірність або неповноту відомостей або тверджень, указаних суддею у декларації доброчесності судді, на підставі результатів проведення перевірки такої декларації Комісія у складі колегії ухвалює одне з таких рішень:
- підтвердження інформації про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею у декларації доброчесності судді;
- непідтвердження інформації про недостовірність (у тому числі неповноту) відомостей або тверджень, указаних суддею у декларації доброчесності судді.
Згідно з пунктом 185 Регламенту в разі встановлення Комісією фактів декларування суддею завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень Комісія також ухвалює рішення про звернення до Вищої ради правосуддя стосовно притягнення судді до дисциплінарної відповідальності в порядку, встановленому статтею 107 Закону.
Отже, повноваження на звернення до Вищої ради правосуддя стосовно притягнення судді до дисциплінарної відповідальності в порядку, встановленому статтею 107 Закону, виникають у Комісії не в кожному випадку встановлення факту недостовірного (неповного) декларування, а лише у випадку встановлення за результатами перевірки внесення суддею в декларацію завідомо недостовірних (неповних) відомостей.
Системний аналіз пунктів 184 та 185 Регламенту та частини сьомої статті 62 Закону дає підстави для висновку, що підставами для ухвалення Комісією рішення про підтвердження інформації про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею в декларації доброчесності судді, та звернення до Вищої ради правосуддя стосовно притягнення судді до дисциплінарної відповідальності є: 1) підтвердження інформації про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею в декларації доброчесності судді; 2) встановлення (умислу) «завідомості» у діях судді, який був спрямований на декларування недостовірних (неповних) тверджень.
Визначаючись щодо повідомлення, Комісія керується такими мотивами.
Зазначаючи про недостовірність тверджень, вказаних Чумаком С.Ю. в декларації доброчесності судді за 2016 рік, заявник посилається на дві обставини:
- тривалість оренди житла суддею у 2015 році перевищувало шість місяців;
- станом на 31 грудня 2015 року суддя продовжував користуватися орендованим житлом.
Відповідно до абзацу третього частини другої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон 1700-VII) дані про об’єкт декларування, що перебуває у володінні або користуванні суб’єкта декларування або членів його сім’ї, зазначаються в декларації, якщо такий об’єкт перебував у володінні або користуванні станом на останній день звітного періоду (за умови, що право володіння або користування виникло в суб’єкта декларування не менше ніж за 30 календарних днів, що передували останньому дню звітного періоду) або впродовж не менше половини днів протягом звітного періоду.
Таким чином, Закон 1700-VII дійсно передбачає, що дані про об’єкт декларування зазначаються в декларації, якщо такий об’єкт перебував у володінні або користуванні станом на останній день звітного періоду або впродовж не менше половини днів протягом звітного періоду, однак такий обов’язок у суб’єктів декларування виник лише з 01 січня 2020 року на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції від 02 жовтня 2019 року. Попередні редакції Закону 1700-VII (включаючи ту, що була чинною на момент подання Чумаком С.Ю. декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік) таких застережень не містили.
Крім того, на підтвердження факту проживання судді в орендованій квартирі станом на 31 грудня 2015 року заявник посилається на відеотрансляцію на офіційному ютуб-каналі ВККСУ співбесіди в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді Касаційного адміністративного суду, що відбулася 11 лютого 2019 року.
Дослідивши відеозапис, на який посилається заявник, Комісія встановила, що під час співбесіди Чумак С.Ю. дійсно надавав пояснення щодо обставин придбання ним квартир у місті Дніпро 06 листопада 2015 року, та в контексті зазначав, що проживав в орендованій квартирі на той момент. Однак надані ним пояснення жодним чином не підтверджують той факт, що станом на 31 грудня 2015 року він користування орендованим житлом.
У своїх поясненнях Чумак С.Ю. підтвердив, що станом на 31 грудня 2015 року проживав у власній квартирі, відомості про яку зазначив у декларації за 2015 рік.
Інших доказів, які б спростовували твердження судді, заявником Комісії не надано, а підстав вважати, що суддя Чумак С.Ю. у пункті 5 декларації доброчесності судді за 2016 рік вказав недостовірну інформацію, у Комісії немає.
Оскільки підстав для визнання задекларованих суддею Чумаком С.Ю. у деклараціях доброчесності судді за 2016 рік тверджень завідомо недостовірними під час проведення перевірки не встановлено, підстави для звернення Комісії до Вищої ради правосуддя в порядку, передбаченому статтею 107 Закону, відсутні.
Керуючись статтями 62, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», параграфом 11 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вища кваліфікаційна комісія суддів України, одноголосно
вирішила:
визнати непідтвердженою інформацію, яка міститься в повідомленні громадської організації «Офіс очищення судової системи», щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду (нині Третього апеляційного адміністративного суду) Чумаком Сергієм Юрійовичем у декларації доброчесності судді за 2016 рік.
Головуючий Віталій ГАЦЕЛЮК
Члени Комісії: Олег КОЛІУШ
Руслан МЕЛЬНИК