Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі Першої палати:
головуючого – Андрія ПАСІЧНИКА,
членів Комісії: Людмили ВОЛКОВОЇ, Ярослава ДУХА, Романа КИДИСЮКА, Олега КОЛІУША, Романа САБОДАША (доповідач), Руслана СИДОРОВИЧА, Сергія ЧУМАКА,
розглянувши питання про відрядження судді Лисичанського міського суду Луганської області Краснокутської Наталії Сергіївни до іншого суду того самого рівня і спеціалізації,
встановила:
Указом Президента України від 08 травня 2024 року № 287/2024 Краснокутську Наталію Сергіївну призначено на посаду судді Лисичанського міського суду Луганської області. Краснокутська Н.С. 05 липня 2024 року прийняла присягу судді.
У зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який на підставі указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» триває.
Розпорядженням Голови Верховного Суду від 06 березня 2022 року № 1/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» територіальну підсудність судових справ Лисичанського міського суду Луганської області змінено та визначено Петропавлівському районному суду Дніпропетровської області.
Згідно з рішенням Комісії від 21 серпня 2024 року № 257/зп-24 здійснено автоматизований розподіл справ (документів) між членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у складі Першої палати стосовно суддів, яких не відряджено з судів, підсудність яких визначено іншим судам.
Відповідно до протоколу розподілу між членами Комісії від 23 серпня 2024 року доповідачем з питання відрядження судді Лисичанського міського суду Луганської області Краснокутської Н.С. визначено члена Комісії Сабодаша Р.Б.
До Вищої кваліфікаційної комісії суддів України 30 серпня 2024 року надійшло повідомлення Державної судової адміністрації України (далі – ДСА України) про необхідність розгляду питання щодо відрядження судді Лисичанського міського суду Луганської області Краснокутської Н.С. до іншого суду того самого рівня і спеціалізації для здійснення правосуддя від 30 серпня 2024 року № 8-17087/24.
Згідно з повідомленням ДСА України від 30 серпня 2024 року № 8-17087/24 у Лисичанському міському суді Луганської області визначено 15 посад суддів. Фактично перебувають на посаді 2 судді. У Петропавлівському районному суді Дніпропетровської області визначено 5 посад суддів. Фактично перебувають на посадах 4 судді, з яких 1 суддя відряджений з іншого суду.
Відповідно до протоколу від 30 серпня 2024 року № 32дпс-1936/24 вказане повідомлення ДСА України передано члену Комісії Сабодашу Р.Б.
Розгляд Комісією у складі Першої палати питання про відрядження судді Лисичанського міського суду Луганської області Краснокутської Н.С. призначено на 11 вересня 2024 року, про що на електронну адресу судді надіслано повідомлення та відповідне повідомлення розміщено на офіційному вебсайті Комісії.
11 вересня 2024 року розгляд питання про відрядження судді Лисичанського міського суду Луганської області Краснокутської Н.С. відкладено на 02 жовтня 2024 року.
30 вересня 2024 року до Комісії надійшло клопотання судді Краснокутської Н.С., в якому вона просила вирішити питання про її відрядження до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області.
Своє клопотання суддя обґрунтувала тим, що 11 вересня 2024 року її чоловіка – суддю Сєвєродонецького міського суду Луганської області Краснокутського С.О. було відряджено без його згоди до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, оскільки саме до цього суду передано підсудність справ Сєвєродонецького міського суду Луганської області.
23 вересня 2024 року Краснокутською Н.С. було подано згоду на відрядження до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, оскільки цей суд територіально наближений до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, до якого відряджено її чоловіка.
Суддя Краснокутська Н.С. просила не відряджати її до Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області, надавши рекомендацію для відрядження за її згодою до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, тим самим зменшити занадто високий рівень навантаження в цьому суді.
У засідання Комісії 11 вересня 2024 року та 02 жовтня 2024 року суддя Краснокутська Н.С. не прибула.
Згідно з абзацом другим пункту 8 розділу ІІІ Порядку відрядження судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації (як тимчасового переведення), затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року № 54/0/15-17 (далі – Порядок), неявка судді не перешкоджає розгляду питання щодо внесення подання про відрядження судді або про дострокове закінчення відрядження за його відсутності.
Заслухавши доповідача – члена Комісії Сабодаша Р.Б., проаналізувавши матеріали щодо відрядження судді Лисичанського міського суду Луганської області Краснокутської Н.С. до Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області, Комісія встановила таке.
Згідно з частиною першою статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Принцип територіальності забезпечує територіальне розмежування компетенції судів загальної юрисдикції і зумовлений потребою доступності правосуддя на всій території України (підпункт 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі щодо принципу інстанційності в системі судів загальної юрисдикції від 12 липня 2011 року № 9-рп/2011).
Зазначений конституційний принцип знаходить своє відображення в тому, що суддя першочергово зобов’язаний забезпечити потребу в доступі до правосуддя в суді, до якого він призначений, крім випадків, коли здійснення правосуддя в такому суді є неможливим або коли навантаження в суді, до якого його призначено, дозволяє без шкоди для реалізації конституційного принципу забезпечення доступу до правосуддя здійснити відрядження судді до іншого суду.
Водночас згідно з абзацом другим частини першої статті 55 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі – Закон) у період дії надзвичайного чи воєнного стану і за умови зміни територіальної підсудності судових справ, що розглядаються у відповідному суді, в порядку, передбаченому частиною сьомою статті 147 цього Закону, суддя суду, територіальна підсудність справ якого змінюється, може бути без його згоди відряджений для здійснення правосуддя до суду, якому визначається територіальна підсудність справ, що перебували у провадженні суду, в якому працює суддя, а в разі відсутності вакансій у цьому суді – до іншого суду того самого рівня і спеціалізації.
Відповідно до частини першої статті 82 Закону суддя може бути переведений, в тому числі тимчасово шляхом відрядження, на посаду судді до іншого суду Вищою радою правосуддя в порядку, передбаченому законом.
Згідно з частиною сьомою статті 147 Закону у разі неможливості здійснення правосуддя судом з об’єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв’язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіально наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду. У разі неможливості здійснення Вищою радою правосуддя такого повноваження воно здійснюється за розпорядженням Голови Верховного Суду. Відповідне рішення є також підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.
Таким чином, механізм тимчасового відрядження суддів без їх згоди під час дії правового режиму воєнного стану у зв’язку зі зміною територіальної підсудності справ є реалізацією конституційного принципу територіальності здійснення правосуддя і зумовлений потребою доступності правосуддя.
Водночас відповідно до пункту 10 розділу ІІІ Порядку при розгляді питання щодо відрядження судді у зв’язку з неможливістю здійснення правосуддя або виявленням надмірного рівня судового навантаження Вищою кваліфікаційною комісією суддів України враховуються такі критерії: якість розгляду справ суддею, стаж роботи на посаді судді, інформація про стан здійснення правосуддя в суді, в якому суддя обіймає штатну посаду. Комісією можуть бути враховані й інші обставини, встановлені під час розгляду питання щодо відрядження судді.
За загальним правилом, визначеним абзацом четвертим пункту 1 розділу І Порядку, відрядження судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації (як тимчасового переведення), відрядження суддів із судів, у яких вони обіймають штатні посади, не повинно суттєво впливати на середній рівень судового навантаження та доступ до правосуддя в цих судах.
За даними звітності за перше півріччя 2024 року, нормативний час, потрібний суддям для розгляду справ і матеріалів, що надійшли до місцевих загальних судів, у середньому по Україні становить 213 днів для кожного повноважного судді.
За перше півріччя 2024 року загальне навантаження у Петропавлівському районному суді Дніпропетровської області становило 1 885 справ, фактично здійснювали правосуддя 4 судді, нормативний час для розгляду справи одним повноважним суддею, становив 218 днів.
У Дніпропетровському районному суді Дніпропетровської області загальне навантаження за цей же період – 11 459 справ, фактично здійснювали правосуддя 8 суддів, нормативний час, необхідний для розгляду справи одним повноважним суддею, становив 486 днів.
Отже, навантаження у Дніпропетровському районному суді Дніпропетровської області перевищує показник по України більше ніж у 2 рази, тоді як у Петропавлівському районному суді Дніпропетровської області середній показник по Україні майже не перевищує.
За інформацією ДСА України, за умови відрядження одного судді до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області середня кількість днів, необхідних для розгляду справ і матеріалів одним повноважним суддею, становитиме 432 дні та залишиться вищою за середній рівень навантаження суддів загальної юрисдикції в Україні. Комісія відзначає, що переведення (відрядження) 1 судді до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області дозволить частково врегулювати рівень судового навантаження в цьому суді.
Таким чином, застосування приписів статті 55 Закону в її системному взаємозв’язку дає підстави стверджувати, що мета відрядження судді з урахуванням принципу територіальності буде досягнута у разі відрядження судді до одного з найбільш територіально наближених судів з надмірним рівнем навантаження.
Відрядження судді Краснокутської Н.С. до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області не вплине на доступ до правосуддя у Петропавлівському районному суді Дніпропетровської області з огляду на показники навантаження на одного повноважного суддю в цьому суді, натомість дасть змогу зменшити навантаження у Дніпропетровському районному суді Дніпропетровської області.
Доповідачем поставлено на обговорення питання щодо доцільності відрядження судді Краснокутської Н.С. до Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області, якому визначена підсудність судових справ Лисичанського міського суду Луганської області, без її згоди та можливості відрядження судді Краснокутської Н.С. до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області.
Обговоривши внесені пропозиції, Комісія вважає, що мети процедури відрядження буде досягнуто за умови відрядження судді Краснокутської Н.С. до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області.
Розгляд питання про відрядження судді здійснюється відповідно до Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23 зі змінами), та Порядку.
Відповідно до абзацу першого пункту 11 розділу ІІІ Порядку за результатами розгляду питання про відрядження судді Вища кваліфікаційна комісія суддів України приймає одне з таких рішень:
- про внесення подання до Вищої ради правосуддя з рекомендацією на відрядження судді;
- про відмову у внесенні подання до Вищої ради правосуддя на відрядження судді;
- про залишення без розгляду та повернення до Державної судової адміністрації України повідомлення про необхідність розгляду питання щодо відрядження судді.
Згідно з пунктом 12 розділу ІІІ Порядку в рішенні Комісії про внесення подання з рекомендацією на відрядження судді зазначаються: прізвище, ім’я, по батькові судді; найменування судів, з якого та до якого пропонується відрядити суддю; строк відрядження; обґрунтування встановлення надмірного навантаження у суді, до якого суддя відряджається; обґрунтування відсутності суттєвого впливу на середній рівень судового навантаження та доступ до правосуддя у суді, з якого суддя відряджається.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 55, 93 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Порядком відрядження судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації (як тимчасового переведення), Вища кваліфікаційна комісія суддів України шістьма голосами «ЗА» та двома голосами «ПРОТИ»
вирішила:
внести до Вищої ради правосуддя подання з рекомендацією про відрядження судді Лисичанського міського суду Луганської області Краснокутської Наталії Сергіївни до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області строком на один рік.
Головуючий Андрій ПАСІЧНИК «ЗА»
Члени Комісії: Людмила ВОЛКОВА «ПРОТИ»
Ярослав ДУХ «ЗА
Роман КИДИСЮК «ЗА»
Олег КОЛІУШ «ЗА»
Роман САБОДАШ «ЗА»
Руслан СИДОРОВИЧ «ПРОТИ»
Сергій ЧУМАК «ЗА»
