103/ко-24

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії № 3:

головуючого – Сергія ЧУМАКА,

членів Комісії: Андрія ПАСІЧНИКА, Романа САБОДАША (доповідач),

за участі:

судді Ренійського районного суду Одеської області Ольги ГОНЧАРОВОЇ-ПАРФЬОНОВОЇ,

представника Громадської ради доброчесності Едуарда МЄЛКИХ,

розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Ренійського районного суду Одеської області Гончарової-Парфьонової Ольги Олегівни на відповідність займаній посаді,

встановила:

І. Стислий виклад інформації про кар’єру судді та проведену процедуру кваліфікаційного оцінювання судді.

1. Гончарова-Парфьонова Ольга Олегівна, ____ року народження, громадянка України.
2. У 2005 році закінчила Одеську національну юридичну академію і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «правознавство», здобула кваліфікацію «юрист».
3. Гончарова-Парфьонова О.О. науковою діяльністю не займалась.
4. У 2003–2005 роках Гончарова-Парфьонова О.О. працювала юристконсультом ТОВ НВП «Вимпел»; з липня 2007 року до вересня 2015 року –  обіймала посаду помічника судді Приморського районного суду міста Одеси.
5. Указом Президента України від 29.09.2016 № 425/2016 Гончарову-Парфьонову О.О. призначено на посаду судді Ренійського районного суду Одеської області строком на 5 років.
6. У період з 04.02.2013 до 31.07.2013 суддя проходила спеціальну підготовку в Національній школі суддів України, за висновком якої набрала 178,5 бала та визнана такою, що успішно пройшла спеціальну підготовку кандидата на посаду судді.
7. У період з лютого 2017 року до жовтня 2022 року систематично проходила підготовку в Національній школі суддів України (7 заходів, в яких суддя брала участь).
8. Рішенням Комісії від 07.06.2018 № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Ренійського районного суду Одеської області Гончарової-Парфьонової О.О. Цим рішенням також встановлено черговість етапів кваліфікаційного оцінювання, визначено графік проведення іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання та призначено на 14.08.2018 іспит для суддів місцевих судів (кримінальна спеціалізація), зокрема Гончаровій-Парфьоновій О.О.
9. Рішенням Комісії від 12.12.2018 № 313/зп-18 призначено проведення тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, зокрема Гончаровій-Парфьоновій О.О.
10. За підсумками тестувань особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей психологом складено висновок.
11. Рішенням Комісії від 29.01.2019 № 15/зп-19 затверджено декодовані результати першого етапу «Іспит» кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, зокрема Гончарової-Парфьонової О.О. Комісія вирішила допустити Гончарову-Парфьонову О.О. до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
12. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16.10.2019 № 193-ІХ (закон набрав чинності 07.11.2019) повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припинено.
13. У зв’язку з припиненням 07.11.2019 повноважень членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України кваліфікаційне оцінювання судді Гончарової-Парфьонової О.О. не завершено.
14. Повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України сформовано 01.06.2023.
15. З метою вирішення питання щодо продовження процедур оцінювання, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів», на підставі рішення Комісії від 20.07.2023 № 34/зп-23 здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
16. Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 25.07.2023 доповідачем з продовження кваліфікаційного оцінювання судді Гончарової-Парфьонової О.О. визначено члена Комісії Сабодаша Р.Б.
17. Процедуру кваліфікаційного оцінювання стосовно судді Гончарової-Парфьонової О.О. продовжено з етапу дослідження досьє та проведення співбесіди.

ІІ. Стислий виклад інформації Громадської ради доброчесності та пояснень судді.

18. Відповідно до статті 87 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIIІ (далі – Закон № 1402), з метою сприяння Комісії у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності (далі – ГРД), яка, зокрема, надає Комісії інформацію стосовно судді (кандидата на посаду судді), а за наявності відповідних підстав – висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності.
19. Пунктом 120 розділу IІ Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13.10.2016 № 81/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19.10.2023 № 119/зп-23 (далі – Регламент), передбачено, що висновок або інформація Громадської ради доброчесності розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє судді (кандидата на посаду судді) на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики.
20. ГРД 02.06.2024 затверджено висновок про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики стосовно судді Гончарової-Парфьонової О.О. (далі – Висновок). Мотивуючи Висновок, ГРД вказує таке:

20.1. Суддя без поважних причин в окремих справах порушила встановлені законом строки розгляду, внаслідок чого провадження було закрито у зв’язку із закінченням строків постановами від 14.04.2020 у справі № 510/71/20, від 05.05.2020 у справі № 510/215/20, від 13.10.2020 у справі № 510/1412/20, від 26.01.2021 у справі № 510/2248/20, від 16.02.2021 у справі № 510/2298/20. Суддя призначала справи до розгляду (по чотири рази), на які правопорушники не з’являлися, і надалі закривала їх у зв’язку зі спливом строків накладення адміністративного стягнення, посилаючись на неможливість належним чином сповістити особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, про дату, час та місце судового розгляду. У всіх випадках особи, які притягалися до адміністративної відповідальності, були правопорушниками, яких притягнуто до відповідальності за керування транспортними засобами в стані сп’яніння. Потребує пояснень судді її практика закриття відповідних справ за строками без накладення адміністративних стягнень.

20.2. За даними суддівського досьє, суддя в період з 06.07.2021 до 11.07.2021 перебувала на навчанні у Одеському регіональному відділенні Національної школи суддів України, але в цей же час вона ухвалила 25 судових рішень, зокрема, за участю сторін (вирок від 06.07.2021 у справі № 510/479/21, постанову від 06.07.2021 у справі № 510/1011/21, рішення від 07.07.2021 у справі № 510/86/21).

20.3. У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Декларація), за 2017 рік суддя вказує земельну ділянку, яка належить на праві власності її матері, розташовану в м. Одесі, загальною площею 559 м², дата набуття права 29.12.2005, проте в деклараціях за 2015, 2016 роки ця нерухомість не зазначена.

20.4. У Деклараціях за 2016, 2017 роки суддя декларує будинок, розташований у місті Одесі, загальною площею 169,43 м², житловий будинок як об’єкт незавершеного будівництва, загальною площею 214,42 м², які належать на праві власності її матері. У Декларації за 2018 рік вказує площу будинку 288,1 м², а будинок як об’єкт незавершеного будівництва не задекларувала.

20.5. Відповідно до Декларації за 2020 рік дохід чоловіка судді від відчуження нерухомого майна становить 486 186 грн. Однак не вказано, яке майно було відчужено та, що стало джерелом такого доходу.

20.6. У Деклараціях за 2015–2017 роки суддею зазначено право власності чоловіка на мотоцикл марки «SUZUKI GSF 1200», дата реєстрації – 30.04.2015, вартість на дату набуття – 90 000 грн. У Декларації за 2018 рік цей транспортний засіб відсутній, проте дохід від відчуження цього майна не задекларовано.

20.7. Здійснюючи правосуддя в Ренійському районному суді Одеської області, суддя в Деклараціях за 2016, 2017 роки не вказала право користування, володіння або розпорядження будь-яким об’єктом нерухомості, розташованим за місцем її роботи. Найближче до місця роботи нерухоме майно, яке належить судді, розташоване у м. Одесі, що становить понад 317 км від місцезнаходження суду, у якому вона працює.

20.8. У деклараціях родинних зав’язків за 2012–2016 роки суддя не вказала двоюрідного брата, який є суддею Одеського апеляційного суду, та двоюрідну сестру, яка є адвокатом.

21. Судді Гончаровій-Парфьоновій О.О. запропоновано ознайомитись із Висновком ГРД та надати Комісії пояснення щодо викладених у ньому обставин.

22. Комісією 07.06.2024 отримано письмові пояснення судді щодо обставин, викладених у Висновку.

23. Суддя пояснила, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачених статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУПАП), не було можливості належним чином сповістити особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, про дату, час та місце судового розгляду, адже суд не був забезпечений марковою продукцією для відправлення поштової кореспонденції. Оскільки у цих справах особи, які притягувались до адміністративної відповідальності, не ухилялись від явки на виклик до суду та взагалі не були сповіщені про розгляд справ у суді у зв’язку із зазначеними обставинами, це призвело до закінчення строку накладення адміністративного стягнення. На переконання судді, строки розгляду справ нею були пропущені з поважних причин на противагу зазначеному у Висновку ГРД.

         24. Стосовно другого питання суддя зазначила, що з Висновку ГРД дізналась про ухвалення нею судових рішень у деяких справах під час перебування на навчанні. Після з’ясування фактів та обставин, виявилось, що сталася помилка, оскільки навчання вона проходила в червні 2017 року, що підтверджується копією сертифіката Національної шкоди суддів України. Також відповідно до надісланого Ренійським районним судом Одеської області витягу з табелів обліку робочого часу 06.07.2021 та 07.07.2021 Гончарова-Парфьонова О.О. перебувала на роботі та постановляла рішення. Отже, на навчанні у 2017 році суддя була в червні, а не в липні, як про це зазначено у Висновку ГРД.

         25. Стосовно питання незазначення у Деклараціях за 2015, 2016 роки земельної ділянки, яка належить її матері, суддя пояснила, що на підставі договору купівлі-продажу від 29.12.2005 її матері ОСОБА_1 належить житловий будинок, розташований на земельній ділянці. Зазначила, що це був перший рік коли декларація заповнювалась в електронному виді, а відповідно до Земельного Кодексу України земельна ділянка є невід’ємною частиною будинку, тому вона припустилась помилки, не вказавши її.

         26. Стосовно будинку, фактична площа якого становила 288,1 м² суддя пояснила, що житловий будинок у м. Одеса житловою площею 126,0 м², придбаний її батьками у 2005 році, це будинок старої будови і батьки його реконструювали. Площа реконструйованого будинку мала становити 214,42 м², проте після завершення будівельних робіт у 2018 році його фактична площа становила 288,1 м², оскільки при попередньому плануванні не були враховані підсобні приміщення. Також зазначила, що це той самий будинок у м. Одесі, до реконструкції та після неї.

         27. Відсутності задекларованого доходу від відчуження нерухомого майна на суму 486 186 грн в податковій декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік її чоловіка ОСОБА_2, суддя не пояснила. Проте зазначила, що вказала цю інформацію у своїй Декларації за 2020 рік.

         28. Стосовно відчуження мотоцикла марки «SUZUKI GSF 1200» та невідображення цього в Декларації, суддя зазначила, що не задекларовала такі відомості, оскільки до 01.07.2018 прожитковий мінімум становив 1700 грн (50 прожиткових мінімумів – 85 000 грн), а мотоцикл було продано за 78 000 грн, що не перевищувало 50 прожиткових мінімумів, тому вона вважала, що їх декларувати не потрібно.

ІII. Зміст проведеної Комісією співбесіди із суддею.

29. Співбесіду з Гончаровою-Парфьоновою О.О. проведено 11.06.2024.
30. Після проголошення доповіді за результатами дослідження суддівського досьє судді було надано можливість доповнити, уточнити чи спростувати озвучену інформацію.
31. Члени Комісії послідовно обговорили із суддею показники, у тому числі щодо відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності, а також інші показники, оцінювання яких потребувало уточнення з метою прийняття остаточного рішення щодо відповідності судді займаній посаді.
32. Під час співбесіди суддя надала пояснення, аналогічні тим, що вже були викладені нею письмово.
33. На запитання доповідача щодо розбіжностей у її Декларації за 2021 рік про те, що ОСОБА_2 отримав дохід від заняття незалежною професійною діяльністю в сумі 826 097 грн, а в податковій декларації за 2021 рік її чоловіка ОСОБА_2 – 283 813,81 грн, суддя зазначила, що припускає, що її чоловік допустив помилку. Також додала, що відомості у свою декларацію вона вносить із податкової декларації чоловіка. Щодо питання придбання чоловіком двох транспортних засобів «FORD MUSTANG» за 260 426 грн та «FORD EDGE» 378 305 грн, суддя пояснила, що її чоловік ОСОБА_2 є приватним виконавцем і придбав їх за зароблені кошти. Стосовно автомобіля «MITSUBISHI LANSER» суддя пояснила, що вказаний автомобіль не перебуває у володінні їхньої сім’ї приблизно з 2016–2017 року. Припускає, що чоловік продав його за довіреністю і людина, яка придбала цей автомобіль, лише у 2021 року оформила його на себе.

ІV. Правові підстави та загальний порядок проведення кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді.

34. Згідно з підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02.06.2016 №  1401-VІІІ (далі – Закон № 1401), має бути оцінена в порядку, визначеному законом.
35. Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри» № 3511-IX (далі – Закон № 3511) передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом № 1401 оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.
36. У Пояснювальній записці проєкту Закону № 1401, за результатами розгляду якого було внесено зміни до Конституції України і запроваджено процедуру кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, зазначено, що проект передбачає спеціальні механізми оновлення суддівського корпусу, що дасть змогу досягти необхідного балансу між суспільними очікуваннями, з одного боку, та захистом індивідуальних прав, з іншого. Зокрема, за рекомендаціями Венеційської Комісії та Директорату з прав людини Головного директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи, що викладені у Спільному висновку від 23.03.2015 (документ CDL-AD(2015)007), процедура кваліфікаційного оцінювання суддів, запроваджена в рамках Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», отримає відповідне конституційне закріплення.
37. Так само, ухвалюючи Закон № 1402, законодавець в Пояснювальній записці до відповідного законопроекту сформулював легітимну мету закону – здійснення трансформації системи судоустрою та оновлення суддівського корпусу відповідно до суспільних очікувань. Законодавець окремо звернув увагу на те, що до завдань законопроєкту також належить подолання корупційних ризиків при здійсненні суддею правосуддя та очищення судової системи від недоброчесних суддів.
38. Відповідно до рішення Великої Палати Верховного Суду від 04.11.2020 (справа № 200/9195/19-а) запровадженням судової реформи та набранням чинності Законом № 1402 для утвердження незалежності судової влади, зокрема, шляхом її деполітизації, для посилення відповідальності судової влади перед суспільством, а також для запровадження належних конституційних засад кадрового оновлення суддівського корпусу було запроваджено необхідність проходження суддями кваліфікаційного оцінювання. Запровадження кваліфікаційного оцінювання суддів було зумовлене істотною метою, що полягала у відновленні довіри до судової влади в Україні. Зміни, запроваджені в судовій системі України у зв’язку з її реформуванням, були схвалені світовою спільнотою, у тому числі, Венеційською комісією (пункти 98, 99).
39. Отже, функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входять судді, які не відповідають критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності, є таким, що не відповідає зазначеним очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей. Іншими словами, кваліфікаційне оцінювання суддів на відповідність (невідповідність) займаній посаді є необхідним у демократичному суспільстві та відповідає нагальній суспільній потребі.
40. Водночас Комісія зважає і на те, що навіть у разі, коли втручання у приватне життя здійснюється відповідно до закону, відповідає легітимній меті та є необхідним у демократичному суспільстві, встановлення невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності має своїм наслідком звільнення з посади, що є серйозним, якщо не найсерйознішим заходом, який може бути застосовано до особи. Отже, застосування такого заходу, який негативно позначається на приватному житті судді, вимагає пошуку справедливої рівноваги між інтересами суспільства загалом та правом судді на приватність.
41. Відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом № 1401, має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюватимуться законом.
42. Відповідна процедура здійснюється за критеріями та у порядку, визначеному Законом № 1402, з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд», та буде тим винятковим заходом, що застосовуватиметься до всіх суддів.
43. Відповідно до частини другої статті 83 Закону № 1402 критеріями кваліфікаційного оцінювання є:

43.1. компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);

43.2.  професійна етика;

43.3. доброчесність.

43. Частиною п’ятою статті 83 Закону № 1402 встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
44. Завдання, підстави, порядок проведення та етапи кваліфікаційного оцінювання визначено в главі 1 «Кваліфікаційне оцінювання суддів» розділу V «Кваліфікаційний рівень судді» Закону № 1402.
45. З метою проведення оцінювання суддів на відповідність займаній посаді за визначеними законом критеріями Комісією затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 03.11.2016 № 143/зп-16, mutatis mutandis) (далі – Положення).
46. Пунктом 5 глави 6 розділу II Положення встановлено, що максимально можливий бал за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної) становить 500 балів, за критерієм професійної етики – 250 балів, за критерієм доброчесності – 250 балів. Отже, сума максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання за всіма критеріями дорівнює 1 000 балів.
47. За змістом підпункту 5.1 пункту 5 глави 6 розділу ІІ Положення критерії компетентності оцінюються так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 300 балів, з яких: рівень знань у сфері права – 90 балів (підпункт 5.1.1.1); рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні – 120 балів (підпункт 5.1.1.2); ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність для кандидата на посаду судді – 80 балів (підпункт 5.1.1.3); діяльність щодо підвищення фахового рівня – 10 балів (підпункт 5.1.1.4); особиста компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.2); соціальна компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.3).
48. Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0 (мінімально прийнятний рівень).
49. Показники, за якими оцінюється відповідність судді кожному з критеріїв, визначені в розділі ІІ Положення.
50. За результатами такого оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а у випадках, передбачених цим Законом, пленарний склад Комісії ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, передбаченими цим Законом для ухвалення рішення про підтвердження або про не підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
51. І хоча Комісія керується презумпцією, відповідно до якої суддя відповідає критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності як особа, яка згідно з Бангалорськими принципами поведінки суддів за родом своєї роботи вважається гарантом правовладдя, ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання судді.
52. Процедура кваліфікаційного оцінювання на відповідність (невідповідність) судді займаній посаді є одноразовою процедурою, спрямованою на перевірку відповідності всіх суддів критеріям компетентності (професійної, особистої, соціальної тощо), професійної етики та доброчесності з метою відновлення та підвищення суспільної довіри до судової влади в Україні, і проводиться за правилами кваліфікаційного оцінювання суддів. Ця процедура, як вже зазначалось вище, була запроваджена у відповідь на ймовірну присутність в судовій владі некомпетентних та недоброчесних суддів.
53. Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду в рішенні від 10.11.2021 (справа № 9901/355/21), «доброчесність» – це необхідна морально-етична складова діяльності судді, яка, серед іншого, визначає межу і спосіб його поведінки, що базується на принципах об’єктивного ставлення до сторін у справах та чесності у способі власного життя, виконанні своїх обов’язків та здійсненні правосуддя. Члени Комісії, оцінюючи певні обставини щодо кандидата, визначалися щодо їх відповідності суспільним уявленням про доброчесність на власний розсуд. Зважаючи на те, що доброчесність є морально-етичною, а не правовою категорією, обставини, що свідчать про недоброчесність, оцінюються насамперед з морально-етичного погляду. Навіть зовні правомірні і законні дії кандидата можуть оцінюватися як такі, що не узгоджуються з поняттям доброчесності.
54. За визначенням терміна, який подано в Сучасному словнику з етики, доброчесністю є позитивна моральна якість, зумовлена свідомістю і волею людини, яка є узагальненою стійкою характеристикою людини, її способу життя, вчинків; якість, що характеризує готовність і здатність особистості свідомо і неухильно орієнтуватись у своїй діяльності та поведінці на принципах добра і справедливості.
55. Авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів, від осіб, які обіймають посади суддів та формують суддівський корпус. Саме тому важливо, щоб суддя не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки як у професійній діяльності, так і в особистому житті, яка може поставити під сумнів відповідність кандидата критерію доброчесності, що негативно вплине на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням (пункт 23).
56. Статтею 1 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ З’їзду суддів України від 22.02.2012, встановлено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Відповідно до статті 3 цього Кодексу саме суддя має докладати всіх зусиль, до того щоб, на думку обізнаного та розсудливого стороннього спостерігача, його поведінка була бездоганною. Роз’яснюючи зазначені положення, Рада суддів України в Коментарі до Кодексу суддівської етики, затвердженому рішенням Ради судді України від 04.02.2016 № 1, відзначила, що суддя повинен уникати порушень етики та всього того, що виглядає як порушення етики, в усіх випадках його діяльності – як професійній, так і в приватній. Бездоганна поведінка суддів означає уникнення порушень норм етики та недопущення створення враження їх порушення. Враження порушення норм етики створюється, коли розважливі особи, яким стали відомі всі відповідні обставини, розкриті в ході резонансного їх з’ясування, можуть дійти висновку, що чесність, добросовісність, урівноваженість та професійна придатність судді поставлені під сумнів. Рада суддів України окремо наголосила на тому, що численними є ситуації, коли та чи інша дія прямо не заборонена законом, але є ризик такого сприйняття, формування враження, яке підірвало б довіру до суду.
57. Аналогічні вимоги є застосовними до встановлення відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності в процедурі кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді з тією особливістю, що такі обставини стають відомими під час дослідження досьє та проведення співбесіди.
58. У сукупності із положеннями розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402, в тому числі щодо наслідків відмови від проходження кваліфікаційного оцінювання чи ухилення від його проходження, Комісія вважає, що суддя зобов’язаний взяти участь у кваліфікаційному оцінюванні, зокрема активної реалізації права бути заслуханим в контексті змісту сумнівів Комісії, які можуть виникнути в ході дослідження досьє та/або проведення співбесіди, у його відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання.
59. Таким чином, у разі наявності у Комісії обґрунтованого сумніву у відповідності судді критеріям компетентності, професійної етики або доброчесності спростування такого сумніву відбувається за результатами реалізації Комісією наданих їй законом повноважень і шляхом складання суддею кваліфікаційного іспиту, проходження тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, а також наданням Комісії чітких та переконливих доказів під час дослідження досьє та проведення співбесіди з тією метою, щоб спростувати такий сумнів.
60. Велика Палата Верховного Суду в рішенні від 16.06.2022 у справі № 9901/57/19 підкреслила, що на стадії кваліфікаційного оцінювання відповідний компетентний орган не встановлює і не кваліфікує наявності в діях судді ознак складу дисциплінарного проступку, що є обов’язковою складовою процедури дисциплінарного провадження. На цій стадії відбувається оцінювання фактів (явищ) минулої поведінки судді в сенсі виявлення і визначення [нових] якостей (характеристик, ознак чи рис) судді, на підставі яких формується висновок про його здатність бути суддею (пункт 18).
61. Відповідно до пунктів 1, 2 глави 6 розділу II Положення встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності (зазначений підхід підтриманий у пункті 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 9901/623/18).
62. При цьому пунктом 34 розділу ІІІ «Порядок проведення кваліфікаційного оцінювання» Положення щодо показників відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засобів їх встановлення передбачено, що рішення Комісії, ухвалене за результатами кваліфікаційного оцінювання, має містити підстави його ухвалення або мотиви, з яких Комісія дійшла таких висновків, а за наявності висновку Громадської ради доброчесності про непідтвердження відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності – також мотиви його прийняття або відхилення.
63. Отже, звільнення судді з посади за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність можливе за таких умов: 1) результати оцінювання мають відповідати критерію об’єктивності; 2) ці результати, на переконання Комісії, мають свідчити про нездатність або небажання судді виконувати свої обов’язки; 3) межа допустимості поведінки судді як такого, що відповідає займаній посаді, визначена як «мінімально прийнятний рівень» з урахуванням правил кваліфікаційного оцінювання, вимог до поведінки судді, визначених законом та зазначеними вище правилами професійної етики.
64. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії або пленарного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
65. Таким чином, запропоновані механізми дадуть змогу якісно оновити судову систему без ризику зупинення її функціонування, не створюючи при цьому істотних перешкод, які могли б спричинити порушення права особи на доступ до правосуддя.

V. Результати оцінювання Комісією відповідності судді займаній посаді за критерієм професійної компетентності.

         66. Пунктом 1 глави 2 розділу II Положення передбачено, що відповідність судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рівень знань у сфері права; рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні; ефективність здійснення правосуддя; діяльність щодо підвищення фахового рівня.

67. Згідно з абзацом шостим пункту 2 глави 2 розділу II Положення рівень знань у сфері права оцінюється на підставі результатів складення анонімного письмового тестування під час іспиту.

68. Абзацом тринадцятим пункту 3 глави 2 розділу II Положення передбачено, що рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту.

69. За результатами складення анонімного письмового тестування суддя набрала 78,75 бала, виконання практичного завдання – 68 балів. Отже, за вказаними показниками суддя набрала 146,75 бала.

70. Ефективність здійснення правосуддя Комісією оцінено за результатами перевірки інформації, яка міститься в суддівському досьє, та проведеної співбесіди шляхом дослідження загальної кількості розглянутих суддею справ, кількості скасованих та змінених судових рішень, підстав скасування та/або зміни судових рішень, дотримання строків розгляду справ, судового навантаження порівняно з іншими суддями у відповідному суді, а також інших передбачених пунктом 4 глави 2 розділу II Положення релевантних засобів встановлення цього показника.

71. Гончаровій-Парфьоновій О.О. у Ренійському районному суді Одеської області визначено спеціалізацію з розгляду кримінальних проваджень, цивільних та адміністративних справ, справ про адміністративні правопорушення.

72. Показники загального середньорічного навантаження судді Гончарової-Парфьонової О.О. становили: у 2017 році – 569 у судді проти 491,5 у суді, у 2018 році – 100,1 у судді проти 60,256 у суді; у 2019 році – 58,18 у судді проти 63,15 у суді; у 2020 році – 58,10 у судді проти 65,67 у суді; у 2021 році – 42,7 у судді проти 65,30 у суді.

73. Судові рішення, ухвалені суддею Гончаровою-Парфьоновою О.О., судом апеляційної інстанції скасовувались та змінювались, проте з урахуванням судового навантаження на суддю Гончарову-Парфьонову О.О. загальна кількість таких рішень за період здійснення нею правосуддя не є суттєвою.

74. Матеріали суддівського досьє не містять інформації про рішення, ухвалені за участі судді Гончарової-Парфьонової О.О., що були предметом розгляду міжнародними судовими установами та іншими міжнародними організаціями, за результатами яких було встановлено порушення Україною міжнародно-правових зобов’язань.

75. Стосовно наявності скарг на дії судді Гончарової-Парфьонової О.О. Комісією встановлено, що до Вищої ради правосуддя за період з 2017 року до 2021 року надійшла 1 скарга, за якою відмовлено у відкритті дисциплінарної справи.

76. Суддею Гончаровою-Парфьоновою О.О. несвоєчасно направлялись судові рішення до Єдиного державного реєстру судових рішень, проте строки такої несвоєчасності внесення судових рішень за результатом розгляду справ не є суттєвими з урахуванням судового навантаження судді.

77. У підсумку Комісія дійшла висновку, що ефективність здійснення правосуддя суддею Гончаровою-Парфьоновою О.О. необхідно оцінити у 66 балів.

78. Діяльність судді щодо підвищення фахового рівня Комісією оцінено за результатами перевірки інформації, яка міститься в суддівському досьє, та співбесіди шляхом дослідження даних про підготовку та підвищення кваліфікації судді впродовж перебування на посаді, участь у професійних заходах (дискусіях, круглих столах, конференціях тощо), а також інших передбачених пунктом 5 глави 2 розділу II Положення засобів встановлення цього показника, що можуть бути застосовні в конкретному випадку. Комісія дійшла висновку, що показник діяльності судді  щодо підвищення фахового рівня оцінюється в 1 бал.

VI. Результати оцінювання Комісією відповідності судді займаній посаді за критерієм особистої компетентності.

79. Згідно з пунктом 6 глави 2 розділу II Положення відповідність судді критерію особистої компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як когнітивні якості особистості, емотивні якості особистості, мотиваційно-вольові якості особистості, і оцінюється на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди.
80. Комісією встановлено, що Гончарова-Парфьонова О.О. пройшла тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності. За критерієм особистої компетентності, на підставі аналізу висновку, дослідження інформації, що міститься в досьє, та співбесіди суддя здобула 65 балів.

VII. Результати оцінювання відповідності судді займаній посаді за критерієм соціальної компетентності.

81. Згідно з пунктом 7 глави 2 розділу II Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості особистості, моральні риси особистості, чесність, порядність, розуміння і дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість, і оцінюються на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди.
82. За результатами дослідження інформації, яка міститься в матеріалах суддівського досьє, та співбесіди із суддею, ураховуючи вказані показники, Комісія вважає, що за критерієм соціальної компетентності суддя набрала 77 балів.
83. У підсумку за критерієм компетентності (професійної, особистої та соціальної) суддя Гончарова-Парфьонова О.О. набрала 355,75 бала.

VIII. Результати оцінювання судді на відповідність займаній посаді за критеріями професійної етики та доброчесності.

84. Пунктами 8–9 глави 2 розділу II Положення передбачено, що відповідність судді критерію професійної етики та доброчесності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; дотримання суддівської етики, наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5–12, 13, 15–19 частини першої статті 106 Закону № 1402, та інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності.
85. Ці показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, зокрема:
    1. Інформації, наданої центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, органом державного фінансового контролю в Україні, іншими органами державної влади.
    2. Декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
    3. Результатів перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (за наявності).
    4. Декларації родинних зв’язків судді та декларації доброчесності судді.
    5. Результатів регулярного оцінювання.
    6. Результатів перевірки декларації родинних зв’язків судді та декларації доброчесності судді (за наявності).
    7. Висновків або інформації Громадської ради доброчесності (за наявності);
    8. Іншої інформації, що включена до суддівського досьє.
86. Дослідивши інформацію, яка міститься в матеріалах суддівського досьє, Комісія не виявила відомостей про невідповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам, невідповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції, вимогам стосовно політичної нейтральності, про недотримання Кодексу суддівської етики та обставини, передбачені підпунктами 1, 2, 3, 5–12, 13, 15–19 частини першої статті 106 Закону № 1402. До дисциплінарної відповідальності суддя Гончарова-Парфьонова О.О. не притягувалася.
87. У матеріалах суддівського досьє відсутні відомості щодо притягнення судді Гончарової-Парфьонової О.О. до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність та наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення нею правосуддя.
88. Даних щодо невідповідності судді Гончарової-Парфьонової О.О. антикорупційному критерію Комісією під час дослідження досьє не встановлено.
89. Аналіз обставин, викладених у Висновку, та пояснень судді.
90. У Висновку ГРД зазначає, що суддя без поважних причин в окремих справах порушила встановлені законом строки розгляду, внаслідок чого провадження було закрито у зв’язку із закінченням строків постановами від 14.04.2020 у справі № 510/71/20, від 05.05.2020 у справі № 510/215/20, від 13.10.2020 у справі № 510/1412/20, від 26.01.2021 у справі № 510/2248/20, від 16.02.2021 у справі № 510/2298/20. Суддя призначала справи до розгляду (по чотири рази), на які правопорушники не з’являлися, і надалі закривала справи у зв’язку зі спливом строків накладення адміністративного стягнення.
91. Не надаючи оцінку судовим рішенням, Комісія відзначає, що відповідно до статей 6, 7 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ З’їзду суддів України від 22.02.2012, суддя повинен виконувати свої професійні обов’язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, незважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику. Суддя повинен старанно й неупереджено виконувати покладені на нього обов’язки та вживати заходів для поглиблення своїх знань та вдосконалення практичних навичок.
92. У цьому зв’язку Комісія беззастережно підтримує положення Коментаря до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням Ради судді України від 04.02.2016 № 1, що довіра під час формування суспільної думки націлена на правомірні очікування громадськістю певної моделі поведінки від суддів, що втілюється в ефективному відправленні судочинства та виступає мірою реалізації завдань справедливого суду.
93. Комісія відзначає, що мети юридичної відповідальності не буде досягнуто, якщо особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, систематично не притягатимуться до адміністративної відповідальності через сплив строків накладення адміністративного стягнення.
94. Водночас Комісія також звертає увагу, що суди здебільшого прагнуть враховувати пункт 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14, відповідно до якого суди повинні неухильно виконувати вимоги статті 268 КУпАП щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності зазначеної особи це можливо лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду і якщо від неї не надійшло клопотання про його відкладення.
95. За таких обставин суддя фактично поставлений перед вибором забезпечити досягнення в таких випадках мети юридичної відповідальності за наявності для цього відповідних підстав чи порушити право особи на ефективну участь у процесі щодо неї, яке, як правило, включає не тільки право бути присутнім, але й слухати та стежити за провадженням. Особа також повинна мати можливість, серед іншого, пояснити свою версію подій, вказати на будь-які заяви, з якими вона не згодна, і інформувати про будь-які факти, які повинні бути висунуті на її захист.
96. Розглядаючи справи, де національні суди поставали перед таким вибором, Європейський суд з прав людини в пункті 39 постанови у справі «KASTE AND MATHISEN v. NORWAY» (заяви № 18885/04, № 21166/04) відзначив, що якби співобвинувачений міг би бути поставлений у положення, коли він або вона зможуть «заблокувати обвинувачення стосовно себе», не відповідаючи на запитання, то це могло б перешкодити дотриманню розумної вимоги щодо часу, що міститься в пункті 1 статті 6 Конвенції. У цьому зв’язку Комісія додатково вказує, що за усталеною практикою Страсбурського суду вирішальним є те, чи свідчать факти справи однозначно про те, що заявник був достатньо обізнаний про можливість здійснення прав, гарантованих Конвенцією, в контексті конкретного провадження, порушеного проти нього, і чи може він вважатись таким, що відмовився від свого права з’являтися в суді (2 постанови у справі «STOYANOV v. BULGARIA», заява № 39206/07).
97. Комісія зазначає, що положення статті 256 КУпАП дають достатні підстави для твердження про те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, з моменту складання протоколу про адміністративне правопорушення є обізнаною про можливість здійснення прав, гарантованих КУпАП у контексті конкретного провадження, порушеного проти неї, та щодо самого провадження.
98. Таким чином, постаючи перед таким вибором, суддя має забезпечити рівновагу між суспільним та приватним інтересом при вирішені таких справ та насамперед докласти всіх розумних заходів для повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи і за необхідності відкласти розгляд відповідної справи в межах строків накладення адміністративного стягнення, не допустивши при цьому «штучного блокування» досягнення мети адміністративної відповідальності (за наявності для цього підстав), забезпечивши таким чином ефективне відправлення судочинства.
99. Отже, неодноразові виклики особи, яка притягається до адміністративної відповідальності з метою забезпечення її права «бути почутою», самі по собі не можуть і не повинні розглядатись як допущення неефективного відправлення судочинства. Однак у всіх випадках, коли це призводить до звільнення особи від адміністративної відповідальності через сплив строків накладення адміністративного стягнення, такі випадки мають бути оцінені Комісією на відповідність судді критерію професійної етики з огляду на системність таких дій судді, навантаження судді, наявності фінансової та технічної можливості суду забезпечити повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи, а також, зважаючи на процесуальну поведінку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (або її представника).
100. Комісія зазначає, що суддя під час співбесіди надала обґрунтовані пояснення на запитання, чому нею не було забезпечено ефективного відправлення судочинства у справах № 586/102/19, № 586/19/19, № 586/80/19, № 586/127/19, № 586/633/20, № 586/432/21. Вона, зокрема, вказала, що в суді була відсутня фінансова можливість повідомити особу про дату, час та місце розгляду справи.
101. Зазначені в пунктах 90–100 цього рішення обставини оцінюються Комісією на відповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності в сукупності з іншими відомостями.
102. За даними суддівського досьє, у період з 06.07.2021 до 11.07.2021 суддя була на навчанні в Одеському регіональному відділенні Національної школи суддів України і у цей період постановила 25 судових рішень, зокрема, за участю сторін (вирок від 06.07.2021 у справі № 510/479/21, постанову від 06.07.2021 у справі № 510/1011/21, рішення від 07.07.2021 у справі № 510/86/21).
103. Під час проведення співбесіди суддя пояснила, що вона перебувала на навчанні, не в липні 2017 року, а в червні 2017 року та на підтвердження вказаних обставин надала копію сертифіката Національної школи суддів України.
104. Комісія приймає доводи судді з огляду на таке. Відповідно до копії сертифіката Одеського регіонального відділення Національної школи суддів України Гончарова-Парфьонова О.О. з 07 до 11 червня 2017 року пройшла підготовку для підтримання кваліфікації за програмою для суддів місцевих загальних судів (кримінальна спеціалізація), що, на думку Комісії, свідчить про необхідність відхилення Висновку ГРД в цій частині.
105. Стосовно Висновку ГРД про те, що в Декларації судді за 2018 рік суддею не задекларовано доходу від відчуження майна чоловіка, а саме мотоцикла марки «SUZUKI GSF 1200», то Комісія зазначає таке.
106. Суддя під час співбесіди пояснила, що не задекларувала такі відомості, оскільки до 01.07.2018 прожитковий мінімум становив 1700 грн. (50 прожиткових мінімумів – 85 000 грн), а мотоцикл було продано за 78 000 грн, що не перевищувало 50 прожиткових мінімумів, тому вона вважала, що їх декларувати не потрібно.
107. Відтак Комісія погоджується з позицією ГРД щодо не задекларованого суддею майна, проте Комісія дійшла висновку, що в діях судді був відсутній умисел приховати дохід від відчуження майна, а не зазначення його у Декларації має характер добросовісної помилки.
108. Комісія вважає прийнятними пояснення судді щодо фактичної площі будинку в м. Одеса з огляду на таке. Цей будинок у м. Одеса був придбаний її батьками у 2005 році. Родиною судді проводилась його реконструкція. Проєктна площа об’єкту становила 214,42 м². Однак при проєктуванні не була врахована площа підсобних приміщень, тому фактична площа будинку становить 288,1 м².
109. Стосовно того, що суддя в деклараціях родинних зв’язків за 2012–2016 роки суддя не вказала двоюрідного брата, який є суддею Одеського апеляційного суду, та двоюрідну сестру, яка є адвокатом, Комісія зазначає таке.
110. Відповідно до частини першої статті 61 Закону № 1402 суддя зобов’язаний щорічно до 1 лютого подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію родинних зв’язків за формою, що визначається Комісією.
111. За приписами частини другої статті 61 Закону № 1402 в декларації родинних зв’язків судді зазначаються прізвище, ім’я, по батькові судді, місце його роботи та займана посада; прізвища, імена, по батькові осіб, з якими у судді є родинні зв’язки, місця їх роботи (проходження служби), займані ними посади, якщо такі особи є або протягом останніх п’яти років були, зокрема, працівниками апарату суду.
112. Зі змісту декларацій родинних зв’язків судді Гончарової-Парфьонової О.О. за 2012–2016 роки убачається, що суддею не зазначено двоюрідного брата ОСОБА_3, який є суддею Одеського апеляційного суду, та двоюрідної сестри ОСОБА_4, яка є адвокатом.
113. Пояснюючи ці обставини, суддя вказала, що вона вперше заповнювала декларацію та не до кінця ознайомилась із правилами заповнення, а коли ознайомилась з роз’ясненнями, то виправити її вже було неможливо.
114. Ураховуючи пояснення судді, а також той факт, що надалі нею правильно заповнювалась декларація родинних зв’язків судді, Комісія дійшла висновку, що в діях судді був відсутній умисел приховати родинні зв’язки з двоюрідними братом або сестрою.
115. Указані вище обставини оцінюються Комісією на відповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності в сукупності з іншими відомостями.
116. Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності в межах критерію професійної етики оцінено за показниками: розуміння і дотримання правил та норм, здатність відстоювати власні переконання, дисциплінованість, повага до інших.
117. На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісією оцінено цей показник у 35 балів.
118. Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності в межах критерію доброчесності оцінено за показниками: чесність і порядність, відсутність контрпродуктивних дій, відсутність схильності до зловживань.
119. На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісією оцінено цей показник у 50 балів.
120. Відповідність витрат і майна судді та членів її сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених підпунктами 3, 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону № 1402; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики, оцінено за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
121. Відповідність витрат і майна судді та членів її сім’ї задекларованим доходам; відповідність способу (рівня) життя судді та членів її сім’ї задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 9–12, 5–19 частини першої статті 106 Закону № 1402; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; інші дані, які можуть указувати на відповідність судді критерію доброчесності, оцінено за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
122. Комісія під час проведення співбесіди додатково оцінила показники професійної етики та доброчесності у 120 та 120 балів відповідно.

ІX. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання судді.

123. За результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Ренійського районного суду Одеської області Гончарова-Парфьонова О.О. набрала 680,75 бала, що становить більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.

124. Ураховуючи викладене, керуючись підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, статтями 83–86, 88, 93, 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

Визначити, що суддя Ренійського районного суду Одеської області Гончарова-Парфьонова Ольга Олегівна за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрала 680,75 бала.

Питання щодо відповідності судді займаній посаді внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.

Головуючий                                                                               Сергій ЧУМАК

Члени Комісії:                                                                           Андрій ПАСІЧНИК

                                                                                                  Роман САБОДАШ