Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:
головуючого – Ігнатова Р.М.,
членів Комісії: Богоноса М.Б., Гацелюка В.О., Духа Я.М., Кобецької Н.Р., Коліуша О.Л. (доповідач), Мельника Р.І., Омельяна О.С., Пасічника А.В., Сабодаша Р.Б., Сидоровича Р.М., Чумака С.Ю., Шевчук Г.М.,
розглянувши питання щодо відповідності судді Краснолиманського міського суду Донецької області Шаньшиної Марини Валеріївни займаній посаді,
встановила:
Інформація про кар’єру судді та проходження кваліфікаційного оцінювання.
Указом Президента України «Про призначення та звільнення суддів» від 29.09.2016 № 425/2016 Шаньшину М.В. призначено строком на п’ять років на посаду судді Краснолиманського міського суду Донецької області.
Наказом голови суду від 31.10.2016 № 8-к Шаньшину М.В. зараховано до штату Краснолиманського міського суду Донецької області.
Присягу судді Шаньшина М.В. склала 15.12.2016.
У Шаньшиної М.В. 29.09.2021 закінчився п’ятирічний строк повноважень судді.
Рішенням Голови Верховного суду від 11.07.2022 № 288/0/149-22 суддю Краснолиманського міського суду Донецької області Шаньшину М.В. відряджено для здійснення правосуддя до Біляївського районного суду Одеської області з 11.07.2022.
Наразі Шаньшина М.В. обіймає посаду судді в зазначеному суді, але не здійснює правосуддя у зв’язку із закінченням строку повноважень.
Рішенням Комісії від 26.04.2018 № 99/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Краснолиманського міського суду Донецької області Шаньшиної М.В.
Рішенням Комісії від 27.07.2018 № 181/зп-18 затверджено та оприлюднено на офіційному вебсайті декодовані результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді «Іспит» та вирішено питання допуску суддів до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» за результатами іспиту. Відповідно до вказаного рішення Шаньшину М.В. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Шаньшина М.В. пройшла тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності, за підсумками якого складено висновок від 24.02.2019.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16.10.2019 № 193-ІХ повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України було припинено, що унеможливило завершення кваліфікаційного оцінювання суддів, зокрема судді Шаньшиної М.В.
Повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України сформовано 01.06.2023.
З метою вирішення питання продовження процедур оцінювання, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), рішенням Комісії від 20.07.2023 № 34/зп-23 здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, зокрема, стосовно осіб, п’ятирічний строк призначення яких на посаду судді закінчився.
Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 27.07.2023 доповідачем у справі визначено члена Комісії Коліуша О.Л.
На підставі викладеного вище процедура кваліфікаційного оцінювання стосовно Шаньшиної М.В. продовжена з етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Громадська рада доброчесності (далі – ГРД) 08.01.2024 направила до Комісії висновок про невідповідність судді Краснолиманського міського суду Донецької області Шаньшиної М.В. критеріям доброчесності та професійної етики.
На спростування висновку ГРД суддею Шаньшиною М.В. надані пояснення.
Комісією у складі колегії 15.01.2024 проведено співбесіду із суддею Шаньшиною М.В.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у складі колегії від 15.01.2024 № 6/ко-24 визначено, що суддя Краснолиманського міського суду Донецької області Шаньшина М.В. за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрала 819,875 бала.
У рішенні обґрунтовано кількість набраних балів за результатами оцінювання відповідності судді за визначеними законом критеріями. Так, Шаньшина М.В. за результатами складення анонімного письмового тестування набрала 84,375 бала; за результатами виконання практичного завдання – 63,5 бала; ефективність здійснення правосуддя суддею Шаньшиною М.В. оцінено в 60 балів; підвищення фахового рівня – у 2 бали; за критерієм особистої компетентності суддя Шаньшина М.В. набрала 88 балів; за критерієм соціальної компетентності – 87 балів; показники критерію професійної етики судді Шаньшиної М.В оцінено у 215 балів; показники критерію доброчесності судді – у 220 балів.
Таким чином, суддя Краснолиманського міського суду Донецької області Шаньшина М.В. за результатами кваліфікаційного оцінювання набрала 819,875 бала, що становить більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.
На адресу Комісії 29.01.2024 надійшов висновок ГРД у новій редакції про невідповідність судді Шаньшиної М.В. критеріям доброчесності та професійної етики.
Суддя Шаньшина М.В. 07.02.2024 надала письмові пояснення, які підтримала під час пленарного засідання, щодо обставин, зазначених у висновку ГРД у новій редакції.
Джерела права та їх застосування.
Згідно з пунктом 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.
Пунктом 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри» від 09.12.2023 № 3511-IX (далі – Закон № 3511-IX) передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом № 3511-IX, та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом. За результатами такого оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а у випадках, передбачених Законом, – пленарний склад Комісії, ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, передбаченими Законом для ухвалення рішення про підтвердження або про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії або пленарного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону, якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
Відповідно до абзацу шостого пункту 13 розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» від 21.12.2016 № 1798-VIII (у редакції Закону № 3511-IX) за результатами кваліфікаційного оцінювання суддя, призначений на посаду строком на п’ять років до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», повноваження якого припинилися із закінченням строку, на який його було призначено, за поданням Вищої ради правосуддя та за умови підтвердження відповідності цій посаді згідно з підпунктами 2 та 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України може бути призначений на посаду судді до суду, до якого він був призначений або переведений (крім тимчасового переведення шляхом відрядження) на день припинення повноважень.
Положеннями частини другої статті 36 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що Вища рада правосуддя ухвалює рішення щодо внесення Президентові України подання про призначення судді на посаду за результатами розгляду рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, до якої обов’язково додається особова справа (досьє) кандидата на посаду судді.
Зміст висновку Громадської ради доброчесності та пояснень судді.
У висновку вказано, що відповідно до договору купівлі-продажу від 16.02.2012 Шаньшина М.В. набула у власність квартиру в місті Харків. У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за 2016 рік суддя зазначає вартість вказаної квартири 236 000 грн (29 544 доларів США за курсом НБУ на день набуття права власності). Також суддею в декларації за 2016 рік задекларовано грошові кошти в розмірі 6 352 грн на банківських рахунках та 18 000 доларів США готівкових коштів. Крім того, згідно з відомостями в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів 24.04.2012 чоловік судді придбав автомобіль ГАЗ 33023 ЗНГ вартістю 26 515 грн (3 319 доларів США). Водночас сукупний дохід судді та її чоловіка з 2003 до 2011 року без вирахування обов’язкових платежів, видатків на проживання й утримання неповнолітньої дитини становив 29 533 в доларовому еквіваленті. Дохід сім’ї за 2012 рік становив 49 525 грн (6 198 доларів США).
Указане, на думку ГРД, свідчить про відсутність переконливої інформації про джерела походження майна, витрат, отриманих благ суддею та членів сім’ї чи близьких осіб) і/або легальні доходи.
Також у висновку ГРД зазначено, що Шаньшина М.В. з моменту призначення її суддею в деклараціях жодного разу не декларувала об’єкти нерухомості за місцем роботи, а саме в місті Лиман Донецької області. Відстань від міста Харків, де суддя проживала та мала задеклароване житло, до міста Лиман становить близько 195 км, а щоденна дорога до місця роботи була б пов’язана зі значними витратами часу (2–3 години автомобілем в один бік) та коштів. У зв’язку з чим існують підстави вважати, що суддя мала житло для проживання за місцем роботи, але право користування ним не декларувала.
Також ГРД надано інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, однак потребувала пояснення судді. Так, Шаньшина М.В. у паперовій декларації за 2016 рік не відобразила автомобіль ГАЗ 330210 1996 року випуску, який перебуває в користуванні чоловіка судді та право на користування яким виникло з 06.06.2014. Незважаючи на невідображення автомобіля в декларації за 2016 рік, ураховуючи, що він надалі був зазначений у декларації за 2015 рік та у деклараціях за 2017–2022 роки, ГРД вважає, що суддя не мала на меті приховати його наявність.
Шаньшина М.В. у декларації за 2017 рік у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» зазначає право спільної власності чоловіка судді на квартиру у місті Харків, яке було набуто ним 26.01.2007. Ця квартира не була вказана суддею в попередніх деклараціях за 2015–2016 роки. Незважаючи на це, очевидно, що квартира є приватизованим житлом сім’ї чоловіка судді та, окрім того, відсутня в реєстрі речових прав на нерухоме майно, а тому немає підстав вважати, що суддя не вказувала це майно в деклараціях за 2015–2016 роки з метою його приховати.
Також відповідно до наявної інформації чоловік судді, його батько та мати відвідували територію рф.
Суддя Шаньшина М.В. надала Комісії письмові пояснення щодо висновку ГРД та деталізувала їх під час засідання у складі колегії.
На переконання судді, висновок ГРД не містить інформації про отримання її родиною у 2012 році доходу від відчуження нерухомого майна, зокрема частки комунальної квартири № 134, що розташована в місті Харкові, де вони з чоловіком мешкали з 2010 до 2012 року. Так, за попередньою домовленістю співвласників вказаної квартири, нею та її чоловіком, від продажу цього об’єкта нерухомості отримано 136 000 грн (або 17 000 доларів США). На підтвердження цих обставин суддя надала копію договору купівлі-продажу, квитанції про сплату податків із доходів фізичної особи від продажу нерухомого майна та копію свідоцтва про право власності.
Також зазначила, що висновок не містить інформації про наявні в неї та чоловіка готівкових активів у сумі 12 000 доларів США та 5 500 доларів США відповідно, які були їм передані на безоплатній основі до укладення шлюбу, тобто до 2008 року, її матір’ю та батьками чоловіка як грошові збереження. Зазначила, що згодом ці кошти частково витратили на придбання нерухомого майна у 2012 та 2017 роках, а також автомобіля у 2012 році.
Суддя зауважила, що доходи її родини завжди відповідали видаткам і не можуть викликати в розсудливого спостерігача сумнівів щодо їх достатності.
Стосовно недекларування житла у місті Лиман зазначила, що декларуванню підлягають лише ті об’єкти нерухомості, які перебували у власності, володінні чи користуванні станом на останній день декларування або протягом не менше половини днів звітного періоду. За час роботи в місті Лиман з жовтня 2016 року до вересня 2017 року та з листопада 2020 року до лютого 2022 року (із жовтня 2017 року до листопада 2020 року ІНФОРМАЦІЯ_1) вона кожного тижня приїжджала з міста Харкова у понеділок та їхала додому в п’ятницю, інколи, маючи малих дітей, поверталася додому посеред тижня. Для ночівлі користувалася послугами короткострокової оренди квартири без укладення договору, послугами готелю, або тимчасово залишалася на ночівлю в колег. Указала, що вона не мала будь-якого житла в користуванні в місті Лиман для декларування ані станом на 31 грудня, ані понад пів року сукупно.
Стосовно додаткової інформації повідомила таке. Автомобілем ГАЗ 1996 року випуску її чоловік фактично не користується, однак існує нотаріально засвідчена довіреність на користування та розпорядження, видана власником транспортного засобу на ім’я її чоловіка. Оскільки на момент заповнення нею декларації за 2016 рік вказаний документ чоловік знайти не зміг та був переконаний у тому, що строк дії довіреності скінчився, у цій декларації автомобіль ГАЗ вона не зазначила. Після того, як вона знайшла довіреність, для повноти декларування знову почала відображати авто в розділі транспортних засобів.
Стосовно однокімнатної квартири у місті Харкові зазначила, що дійсно вказана квартира належить на праві спільної сумісної власності її чоловіку, його батькам та рідному брату в результаті приватизації. Однак про це їй стало відомо випадково у 2018 році від свекрухи, оскільки її чоловік був переконаний, що квартира належала тільки його батькам. Ураховуючи те, що інформація про вказаний об’єкт нерухомості відсутня у відкритому реєстрі, нею було отримано необхідну інформацію безпосередньо у матері чоловіка для подальшого декларування.
Стосовно відвідування її чоловіком, його батьком і матір’ю територію рф пояснила, що метою таких поїздок було відвідування близьких родичів, оскільки майже всі родичі родини чоловіка мешкають у селах курської області рф. Указані відвідування не були заборонені законом та не свідчать про будь-яку прихильність до країни агресора.
У висновку ГРД в новій редакції вказано таке.
ГРД ставить під сумнів пояснення Шаньшиної М.В. стосовно наявності в неї та її чоловіка готівкових активів у сумі 12 000 доларів США та 5 500 доларів США відповідно, які були їм передані на безоплатній основі до укладення шлюбу, тобто до 2008 року, матір’ю судді та батьками чоловіка як грошові збереження, з огляду на те, що, за даними державного реєстру фізичних осіб – платників податків, сукупний дохід матері судді з 1998 до 2008 року (включно) без вирахування обов’язкових платежів та видатків на повсякденне життя й утримання дочки становив 23 583 гривень (4 698 доларів США). За даними державного реєстру фізичних осіб – платників податків, сукупний дохід свекра і свекрухи за період з 1998 до 2008 року (включно) без вирахування обов’язкових платежів та видатків на повсякденне життя становив 29 797 грн (5 986 доларів США). Таким чином, на думку ГРД, законність походження вказаних коштів викликає обґрунтований сумнів.
Також ГРД вказувала про той факт, що у 2012 році мати судді набула у власність 2-кімнатну квартиру загальною площею 57,6 кв.м у житловому масиві «Райдужний», орієнтовна вартість якої становила від 410 000 до 550 000 грн. Також у цьому житловому масиві 22.08.2013 мати судді набула право власності на машиномісце вартістю 20 800 грн. Водночас мати судді з 2010 до 2017 року не мала жодного оподатковуваного доходу.
Крім того, у висновку зазначено, що 04.02.2022 суддя подала повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, де зазначила, що 28.01.2022 нею був отриманий дохід від відчуження нерухомого майна у розмірі 443 250 грн, джерелом доходу вказана ОСОБА_1. Однак у щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік суддя вказала, що отримала від цієї ж особи дохід у розмірі 797 500 грн.
Суддя Шаньшина М.В. надала пояснення щодо законності походження наявних в її родини готівкових коштів у сумі 18 000 доларів США. Вказувала, що, обраховуючи доходи батьків, ГРД посилається на інформацію з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за період із 1998 року до 2008 року, однак згідно з інформацією, наданою батьками, ГРД не було враховано інші джерела походження доходів.
Так, ОСОБА_2, мати судді, отримувала дохід від здійснення трудової діяльності за період із 1985 року до 1997 року; дохід від продажу домоволодіння у місті Миколаїв (65 998 гривень), що належав її бабусі ОСОБА_3, яка у 2003 році виїхала на постійне місце мешкання до Німеччини та передала наявні в неї кошти у сумі 13 000 доларів США її матері; кошти, які залишилися у матері після розлучення у 1996 році з батьком судді та поділу спільного майна у сумі близько 4 000 доларів США.
Стосовно доходу ОСОБА_4, матері чоловіка, зазначала, що вона отримувала дохід від здійснення трудової діяльності за період з 1987 до 1997 року; отримала кошти за уступку частки родинного будинку у селі солдати залізногорського району курської області рф у сумі 2 500 доларів США.
Батько чоловіка судді ОСОБА_5 отримував дохід від здійснення трудової діяльності за період з 1976 до 1997 року та кошти за уступку частки родинного будинку у селі белагіно сонцевського району курської області рф у сумі 1 000 доларів США. Отже, Шаньшина М.В. зазначала, що джерела походження коштів у її матері та батьків чоловіка не викликають сумнівів у їх законності.
Також суддя надала пояснення щодо придбання її матір’ю у 2012 році квартири у житловому масиві «Райдужний» та паркомісця. Так, у 2003 році її мати придбала однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1. Після істотного здороження цін на нерухомість у 2011 році продала вказану квартиру та вклала отримані кошти у будівництво квартири у житловому масиві «Радужний» та придбання там паркомісця. Оскільки на цей час її мати мешкає у Німеччині, віднайти документи щодо продажу у 2011 році квартири за адресою: АДРЕСА_1, не вдалося.
Суддя Шаньшина М.В. пояснила, що 28.12.2021 нею подано повідомлення про суттєві зміни майнового стану, оскільки відповідно до попереднього договору від 24.12.2021 вона від ОСОБА_1 отримала у володіння аванс у сумі 354 250 грн. 04.02.2022 нею також подано повідомлення про суттєві зміни майнового стану, оскільки відповідно до договору купівлі-продажу 28.01.2022 від цієї ж особи вона отримала ще 443 250 грн.
Суддя зауважила, що оскільки загальна сума, отримана нею від продажу квартири, становила 797 500 грн, саме ця сума була відображена нею у декларації за 2022 рік у розділі «Доходи» як така, що перейшла в її власність саме у 2022 році.
Мотиви та висновки Комісії.
Комісія вважає, що доводи ГРД про наявність обґрунтованого сумніву щодо законності походження грошових коштів матері судді та батьків її чоловіка не знайшли свого підтвердження, враховуючи пояснення судді та надані на підтвердження документи, з яких убачається, що мати судді ОСОБА_2 працювала з 1985 року та отримувала дохід. Крім того, мати судді отримала дохід від продажу нерухомості у місті Миколаєві, допомогу від бабусі судді, яка емігрувала в Німеччину. Також після розлучення з батьком судді у її матері залишалися кошти. Батько чоловіка судді отримував дохід від здійснення трудової діяльності з 1976 року, матір чоловіка з 1987 року. Крім того, батьки чоловіка отримали кошти за уступку частки родинних будинків.
З огляду на викладене Комісія вважає, що походження грошових коштів, які були передані на безоплатній основі матір’ю судді у розмірі 12 000 доларів США та батьками чоловіка судді у розмірі 5 500 доларів США не викликають сумнівів у законності їх походження за рахунок легальних доходів.
Комісія також вважає переконливими пояснення судді стосовно наявності доходів у матері судді на придбання у 2012 році квартири у житловому масиві «Райдужний» та паркомісця, враховуючи, що мати судді у 2011 році продала квартиру у місті Одеса та вклала отримані кошти у будівництво квартири у цьому житловому масиві.
Водночас Комісія з урахуванням наданих пояснень судді вважає, що зазначення нею у декларації за 2022 рік загальної суми доходу від продажу квартири у сумі 797 500 гривень є помилкою. Комісія розцінює допущення суддею помилки без ознак умислу або грубої недбалості під час заповнення декларації. Вказані обставини, на думку Комісії, у своїй сукупності не свідчать про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності.
Заслухавши пояснення судді, урахувавши надані суддею копії документів, Комісія вважає, що нею надано чіткі та переконливі докази, а також обґрунтовані пояснення, які повністю спростовують сумніви ГРД у відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності.
Комісія у пленарному складі, заслухавши доповідача, дослідивши рішення Комісії у складі колегії від 15.01.2024 № 6/ко-24, висновок ГРД, пояснення судді Шаньшиної М.В., інші обставини, документи та матеріали, одноголосно дійшла висновку про відповідність судді займаній посаді за критеріями доброчесності та професійної етики.
Урахувавши результати кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді, Комісія дійшла висновку про надання рекомендації для призначення Шаньшиної М.В. на посаду судді Краснолиманського міського суду Донецької області.
Керуючись пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення», статтями 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», абзацом шостим пункту 13 розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
Визнати суддю Краснолиманського міського суду Донецької області Шаньшину Марину Валеріївну такою, що відповідає займаній посаді.
Внести рекомендацію Вищій раді правосуддя про призначення Шаньшиної Марини Валеріївни на посаду судді Краснолиманського міського суду Донецької області.
Головуючий Р.М. Ігнатов
Члени Комісії: М.Б. Богоніс
В.О. Гацелюк
Я.М. Дух
Н.Р. Кобецька
О.Л. Коліуш
Р.І. Мельник
О.С. Омельян
А.В. Пасічник
Р.Б. Сабодаш
Р.М. Сидорович
С.Ю. Чумак
Г.М. Шевчук
