Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:
головуючого – Ігнатова Р.М.,
членів Комісії: Богоноса М.Б., Волкової Л.М. (доповідач), Гацелюка В.О., Кидисюка Р.А., Кобецької Н.Р., Коліуша О.Л., Мельника Р.І., Омельяна О.С., Пасічника А.В., Сабодаша Р.Б., Сидоровича Р.М., Чумака С.Ю., Шевчук Г.М.,
розглянувши питання про підтримку рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 27 серпня 2019 року № 762/ко-19 у складі колегії про відповідність судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області Соловйова Івана Миколайовича займаній посаді,
встановила:
Указом Президента України від 31 липня 2012 року № 461/2012 Соловйова І.М. призначено на посаду судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області строком на п’ять років, а Указом Президента України від 08 лютого 2022 року № 42/2022 – на посаду судді цього суду.
Рішенням Комісії від 01 лютого 2018 року № 8/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області Соловйова І.М.
Суддя Соловйов І.М. склав анонімне письмове тестування, за результатами якого набрав 81 бал. За результатами виконаного практичного завдання суддя набрав 83 бали. На етапі складення іспиту суддя загалом набрав 164 бали.
Суддя пройшов тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено високий рівень показників критеріїв особистої, соціальної компетенцій, професійної етики та доброчесності.
Рішенням Комісії від 11 липня 2018 року № 167/зп-18 затверджено результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді «Іспит», складеного 15 травня 2018 року, зокрема судді Соловйова І.М., якого допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
До Комісії 29 липня 2019 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності від 25 липня 2019 року про невідповідність судді Соловйова І.М. критеріям доброчесності та професійної етики з посиланням на такі обставини:
1) суддя, не перебуваючи на робочому місці (був на навчанні), ухвалював судові рішення (15 жовтня 2012 року, 22 жовтня 2012 року, 23 жовтня 2012 року, 24 жовтня 2012 року, 25 березня 2013 року, 20 вересня 2016 року);
2) починаючи з 10 серпня 2012 року суддя ухвалив російською мовою щонайменше шість судових рішень у кримінальних справах відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України (далі – КПК України) 1960 року (реєстраційні номери рішень у Єдиному державному реєстрі судових рішень: 40603559, 38273922, 37804252, 37280138, 26311783, 39896312).
Додатково Громадська рада доброчесності надала інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребувала пояснень судді, а саме:
– відповідно до щорічних декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015, 2016, 2017, 2018 роки Соловйов І.М. 15 вересня 2010 року отримав у власність земельну ділянку площею 29,14 м2 у смт Магдалинівка Дніпропетровської області. Водночас у щорічних паперових деклараціях за 2011, 2012, 2013, 2014 роки право власності на вказану земельну ділянку суддя не декларував;
– відповідно до щорічних декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015, 2016, 2017, 2018 роки 04 вересня 2012 року суддя отримав у користування квартиру площею 77,66 м2 у смт Магдалинівка Дніпропетровської області. Водночас у щорічних паперових деклараціях за 2012, 2013, 2014 роки право користування вказаною квартирою суддя не декларував;
- відповідно до щорічних декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015, 2016, 2017, 2018 роки 17 вересня 2010 року суддя отримав у користування земельну ділянку площею 21,84 м2 у смт Магдалинівка Дніпропетровської області. Водночас у щорічних паперових деклараціях за 2011, 2012, 2013, 2014, 2015 роки та в щорічних електронних деклараціях за 2015, 2016 роки право користування вказаною земельною ділянкою суддя не декларував;
– дисциплінарні провадження від 04 серпня 2016 року № 8вк-6651/16 та від 25 серпня 2016 року № 8вк-7215/16 стосовно судді було передано Комісією до Вищої ради правосуддя. Обставини, що стали підставою для цих проваджень, а також їх подальший розгляд потребують з’ясування під час співбесіди.
До Комісії 01 серпня 2019 року надійшло рішення Громадської ради доброчесності від 30 липня 2019 року про скасування пункту 1 указаного вище висновку з огляду на переконливі письмові пояснення судді та допущену в ньому помилку.
Комісією 27 серпня 2019 року проведено співбесіду із суддею Соловйовим І.М., під час якої обговорено питання щодо показників за критеріями компетентності, професійної етики та доброчесності, які виникли під час дослідження суддівського досьє, а також інформацію, зазначену Громадською радою доброчесності.
Суддя Соловйов І.М. надав такі пояснення.
Судові рішення суддею приймалися виключно за правилами, встановленими процесуальним законом. Зокрема, російською мовою викладено судові рішення у кримінальних справах, розглянутих за правилами КПК України 1960 року. Водночас розгляд указаних проваджень здійснювався після направлення справ на новий судовий розгляд Апеляційним судом Дніпропетровської області, а мова провадження була визначена на підставі процесуальних норм за відповідними клопотаннями обвинувачених.
Соловйов І.М. також пояснив, що у 2010 році батько судді подарував йому гараж загальною площею 25,65 м2, розташований на земельній ділянці загальною площею 29,14 м2, яка є його невід’ємною частиною як об’єкта нерухомості. Цю угоду нотаріально посвідчено договором дарування нежитлової будівлі – гаража. Це єдиний документ, який був наявний у судді. Соловйов І.М. зазначив, що на той час дозволялося укладати окремо угоди щодо будівлі та земельної ділянки під нею. Тому, маючи лише договір дарування гаража, декларував тільки його. Під час перевірки, проведеної стосовно судді відповідно до Закону України «Про очищення влади», Державною фіскальною службою України зазначено, що Соловйову І.М. належить ця земельна ділянка. У зв’язку з вказаним суддя, виконуючи вимоги антикорупційного законодавства, почав окремо зазначати її в щорічній декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. За результатами вказаної перевірки невідповідності вартості майна отриманим доходам не встановлено.
Суддя в поясненнях зазначив, що у квартирі, розташованій у смт Магдалинівка Дніпропетровської області, проживав із народження до 2000 року. З вересня 2012 року у зв’язку з виходом на роботу до Петриківського районного суду Дніпропетровської області суддя переїхав до матері, яка є власником зазначеної квартири. Соловйов І.М. стверджує, що ніколи не приховував факту проживання в цій квартирі. Відомості про квартиру зазначав в анкетах, заявах тощо, які подавав до Комісії, також декларував її як місце свого фактичного проживання. Стосовно незазначення безпосередньо права користування цією квартирою в паперових деклараціях пояснив, що згідно з Методичними роз’ясненнями щодо заповнення декларації про майно, доходи, витрати та зобов’язання фінансового характеру у відповідних позиціях декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру зазначалися лише відомості про нерухоме майно, яке перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта внаслідок купівлі (приватизації, успадкування, дарування, міни, розподілу майна підприємств і організацій між засновниками та учасниками). Оскільки на момент заповнення такої декларації на вказане майно він не мав жодного з перелічених прав, окремо його не відображав.
У власності судді перебуває гараж площею 21,84 м2. У 2010 році органом місцевого самоврядування прийнято рішення про оформлення права власності. Під час перевірки, проведеної щодо судді відповідно до Закону України «Про очищення влади», з’ясувалося, що стосовно цього майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності відсутні відомості про право власності, хоча вказане майно декларувалося ним згідно з антикорупційним законодавством. У зв’язку з цим Соловйов І.М. звернувся до реєстраційного органу із заявою про реєстрацію права власності. 21 серпня 2017 року було прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на вказаний гараж. Земельна ділянка під гаражем була виділена під будівництво та перебуває в користуванні на підставі рішення органу місцевого самоврядування від 17 вересня 2010 року. Стосовно незазначення права користування цією земельною ділянкою в паперових деклараціях суддя пояснив, що відповідно до антикорупційного законодавства, яке було чинне на час їх подання, зазначалися лише відомості про нерухоме майно, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта внаслідок купівлі (приватизації, успадкування, дарування, міни, розподілу майна підприємств і організацій між засновниками та учасниками). Суддя також наголосив, що твердження стосовно невідображення відомостей про вказану земельну ділянку в електронній декларації не відповідає дійсності, оскільки зазначена інформація була відображена в розділі 4 «Об’єкти незавершеного будівництва» декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та з огляду на технічні особливості декларування така інформація не відображається у відкритому доступі. Також суддя пояснив, що не має відомостей стосовно скарг на його дії, які перебувають на розгляді у Вищій раді правосуддя.
За результатом проведення співбесіди із суддею Соловйовим І.М. Комісією у складі колегії встановлено таке.
За критерієм компетентності (професійної, особистої та соціальної) суддя набрав 359 балів.
За критерієм професійної компетентності суддю оцінено Комісією на підставі результатів іспиту, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди за показниками, визначеними пунктами 1–5 глави 2 розділу II Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) (далі – Положення).
За критерієм особистої та соціальної компетентності суддю оцінено на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди з урахуванням показників, визначених пунктами 6–7 глави 2 розділу II Положення.
За критерієм професійної етики, оціненим за показниками, визначеними пунктом 8 глави 2 розділу II Положення, Соловйов І.М. набрав 182 бали. За цим критерієм суддю оцінено на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди.
За критерієм доброчесності, оціненим за показниками, визначеними пунктом 9 глави 2 розділу II Положення, суддя набрав 162 бали. За цим критерієм суддю оцінено на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди.
За результатами кваліфікаційного оцінювання Соловйов І.М. набрав 703 бали, що становить більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.
Комісія у складі колегії 27 серпня 2019 року ухвалила рішення № 762/ко-19, відповідно до якого вирішила:
– визначити, що суддя Петриківського районного суду Дніпропетровської області Соловйов І.М. за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрав 703 бали;
– визнати суддю Петриківського районного суду Дніпропетровської області Соловйова І.М. таким, що відповідає займаній посаді.
У зв’язку з надходженням до Комісії висновку Громадської ради доброчесності про невідповідність судді Соловйова І.М. критеріям доброчесності та професійної етики у вказаному рішенні Комісії зазначено, що воно набирає чинності в порядку, визначеному підпунктом 4.10.5 пункту 4.10 розділу IV Регламенту Комісії (у редакції, чинній на момент ухвалення цього рішення Комісії) (далі – Регламент).
Відповідно до рішення Комісії від 20 липня 2023 року № 34/зп-23 проведено повторний автоматизований розподіл справ між членами Комісії, за результатом якого доповідачем у справі визначено члена Комісії Волкову Л.М. (протокол від 27 липня 2023 року № 31кп-1338/23).
До Комісії 07 листопада 2023 року від Громадської ради доброчесності надійшов висновок у новій редакції про невідповідність судді Соловйова І.М. критеріям доброчесності та професійної етики, у якому міститься інформація щодо таких обставин:
1) ухвалою від 09 серпня 2016 року у кримінальній справі № 187/574/16-к Соловйов І.М. задовольнив заяву обвинуваченого ОСОБА_1 про відвід судді, оскільки між ними були дружні стосунки. Водночас, постановляючи судові рішення 29 вересня 2016 року у справі № 187/667/16-ц, 30 січня 2017 року у справі № 187/1203/16-ц, 29 березня 2017 року у справі № 187/1004/16-ц, у яких ОСОБА_1 був представником або заявником, суддя самовідводів не заявляв;
2) відповідно до щорічних декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015, 2016, 2017, 2018 роки Соловйов І.М. 15 вересня 2010 року отримав у власність земельну ділянку площею 29,14 м2 у смт Магдалинівка Дніпропетровської області. У щорічних паперових деклараціях за 2011, 2012, 2013, 2014 роки право власності на вказану земельну ділянку суддя не декларував. Відповідно до щорічних декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015, 2016, 2017, 2018 роки 04 вересня 2012 року Соловйов І.М. отримав у користування квартиру площею 77,66 м2 у смт Магдалинівка Дніпропетровської області. У щорічних паперових деклараціях за 2012, 2013, 2014 роки право користування вказаною квартирою суддя не декларував. Відповідно до щорічних декларацій за 2015, 2016, 2017, 2018 роки 17 вересня 2010 року Соловйов І.М. отримав у користування земельну ділянку площею 21,84 м2 у смт Магдалинівка Дніпропетровської області. У щорічних паперових деклараціях за 2011, 2012, 2013, 2014, 2015 роки та в щорічних електронних деклараціях за 2015, 2016 роки право користування вказаною земельною ділянкою суддя не декларував.
Додатково Громадська рада доброчесності надала інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребувала пояснень Соловйова І.М., а саме:
1) суддя, не перебуваючи на робочому місці (був на навчанні), ухвалював судові рішення (15 жовтня 2012 року, 22 жовтня 2012 року, 23 жовтня 2012 року, 24 жовтня 2012 року, 25 березня 2013 року, 20 вересня 2016 року);
2) починаючи з 10 серпня 2012 року суддя ухвалив російською мовою щонайменше п’ять судових рішень у кримінальних справах відповідно до КПК України 1960 року (реєстраційні номери рішень згідно з Єдиним державним реєстром судових рішень: 40603559, 38273922, 37804252, 37280138, 39896312).
Обставини, викладені у вказаному вище висновку, який надійшов від Громадської ради доброчесності на стадії підготовки матеріалів до пленарного засідання, розглядались відповідно до пункту 126 Регламенту.
Вирішуючи питання щодо підтримки рішення про відповідність судді Соловйова І.М. займаній посаді, Комісія в пленарному складі взяла до уваги пояснення судді щодо обставин, викладених у висновку Громадської ради доброчесності від 25 липня 2019 року, та від 07 листопада 2023 року.
Стосовно питань про неупередженість судді під час прийняття рішень Соловйов І.М. зазначив, що у кримінальній справі № 187/574/16-к самовідвід не заявлявся з огляду на відсутність позапроцесуального спілкування з обвинуваченим. Заяву обвинуваченого ОСОБА_1 від 09 серпня 2016 року про заявлений судді Соловйову І.М. відвід було розглянуто іншим суддею та задоволено. У жодному із ухвалених судових рішень надалі не було встановлено факту дружніх стосунків між ним та обвинуваченим, який обґрунтував такі обставини на власний розсуд. Відсутні будь-які відносини поза процесуальним законодавством між ним та указаною особою.
Під час розгляду інших справ під його головуванням ОСОБА_1 відводів не заявляв. Суддя зазначив, що підстави для заявлення ним самовідводу під час розгляду зазначеної справи та інших справ за участі вказаної особи були відсутні.
Комісією проаналізовано зміст ухвали Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 09 серпня 2016 року у кримінальній справі № 187/574/16-к, відповідно до якої предметом розгляду була саме заява обвинуваченого ОСОБА_1 про відвід судді Соловйова І.М., а не про самовідвід останнього. Заяву обвинуваченого ОСОБА_1 від 09 серпня 2016 року про заявлений судді Соловйову І.М. відвід було розглянуто іншим суддею та задоволено з підстав наявності між суддею Соловйовим І.М. та обвинуваченим ОСОБА_1 професійних стосунків, які мали місце, коли обвинувачений обіймав посаду прокурора Петриківського району Дніпропетровської області.
Комісія звертає увагу на вимоги статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», відповідно до якої обов’язковою та невід’ємною умовою наявності конфлікту інтересів (потенційного або реального) має бути наявність приватного інтересу. Досліджуючи ухвалу Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 09 серпня 2016 року у кримінальній справі № 187/574/16-к, встановлено посилання на наявність виключно службових стосунків між суддею Соловйовим І.М. та обвинуваченим. Інших доказів, які б свідчили про наявність позаслужбових стосунків між суддею і ОСОБА_1, не було надано, та Комісією не встановлено. У засіданні Комісією не встановлено підстав для висновку про упередженість судді Соловйова І.М. у цивільних справах за участі ОСОБА_1, на які посилалася Громадська рада доброчесності.
Стосовно інформації про прийняття рішень у період відсутності на роботі судді, зокрема рішень від 15 жовтня 2012 року, від 22 жовтня 2012 року, від 23 жовтня 2012 року, від 24 жовтня 2012 року, від 25 березня 2013 року, Соловйов І.М. вказав на недостовірність зазначеної інформації. Ця обставина була предметом розгляду Громадською радою доброчесності, за результатом якої прийнято рішення від 30 липня 2019 року щодо скасування висновку про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики у частині такої інформації, оскільки судові рішення були прийняті іншими суддями.
Комісія бере до уваги, що відповідно до даних суддівського досьє Соловйов І.М. склав присягу судді 19 грудня 2012 року. Єдиний державний реєстр судових рішень містить перше судове рішення, постановлене суддею Соловйовим І.М. 27 грудня 2012 року, та судові рішення, ухвалені до 15 березня 2013 року включно та з 01 квітня 2013 року. Зазначених Громадською радою доброчесності судових рішень, ухвалених суддею Соловйовим І.М., у Єдиному державному реєстрі судових рішень немає.
Суддя підтвердив надані ним під час співбесіди пояснення щодо сумнівів Громадської ради доброчесності в достовірності інформації, зазначеної ним у щорічних майнових деклараціях, а також стосовно ухвалення судових рішень російською мовою.
Комісія вважає, що пояснення судді Соловйова І.М. про невідображення в паперових деклараціях за 2011, 2012, 2013, 2014 роки земельної ділянки, право власності на яку було фактично оформлено у 2017 році, та користування квартирою, яка належить матері судді, відповідають Методичним роз’ясненням щодо заповнення декларації про майно, доходи, витрати та зобов’язання фінансового характеру, які були чинними на час заповнення декларацій у паперовій формі. Досліджені електронні декларації судді Соловйова І.М., починаючи з 2015 року, містять інформацію про вказану вище земельну ділянку під гаражем та право користування квартирою.
Стосовно ухвалення суддею Соловйовим І.М. судових рішень у кримінальних справах російською мовою Комісія бере до уваги таке.
Відповідно до вимог статті 19 КПК України 1960 року (у редакції Закону України «Про засади державної мовної політики», який набрав чинності 10 серпня 2012 року) мова, якою здійснюється провадження в кримінальних справах, визначається статтею 15 Закону України «Про засади державної мовної політики», а саме – мовою роботи та актів з питань досудового розслідування та прокурорського нагляду в Україні є державна мова. Поряд із державною мовою при проведенні досудового розслідування та прокурорського нагляду можуть використовуватися регіональні мови або мови меншин України, інші мови.
Згідно з частиною першою статті 14 Закону України «Про засади державної мовної політики» (у редакції, чинній на час ухвалення судових рішень) судочинство в Україні у цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, за згодою сторін суди можуть здійснювати провадження цією регіональною мовою (мовами).
Частиною четвертою статті 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI (у редакції, чинній на час ухвалення судових рішень) передбачено, що в судах, поряд з державною, можуть використовуватися регіональні мови або мови меншин відповідно до Закону України «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин» в порядку, встановленому процесуальним законом.
Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-pп/2011 вказане положення визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним).
Встановлено, що відповідно до рішення Дніпропетровської обласної ради від 17 серпня 2012 року № 333-14/IV «Про підтримку мовної політики», яке було чинним до 13 серпня 2021 року, російська мова мала статус регіональної в Дніпропетровській області. Таким чином, судочинство у кримінальних справах, які були порушені до набрання чинності Кримінальним процесуальним кодексом України 2012 року, та справах про адміністративні правопорушення зі згоди сторін правомірно здійснювалося російською мовою.
Комісія у пленарному складі, заслухавши доповідача, суддю Соловйова І.М., уповноваженого представника Громадської ради доброчесності, дійшла висновку, що наявні докази підтверджують висновок про відповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики.
Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
підтримати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 27 серпня 2019 року № 762/ко-19 у складі колегії про відповідність судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області Соловйова Івана Миколайовича займаній посаді.
Головуючий Р.М. Ігнатов
Члени Комісії: М.Б. Богоніс
Л.М. Волкова
В.О. Гацелюк
Р.А. Кидисюк
Н.Р. Кобецька
О.Л. Коліуш
Р.І. Мельник
О.С. Омельян
А.В. Пасічник
Р.Б. Сабодаш
Р.М. Сидорович
С.Ю. Чумак
Г.М. Шевчук
