Про те, які процеси найближчим часом відбуватимуться у судовій системі, як буде організовано конкурс до апеляційних судів та коли суди наповняться новими кадрами, Олександр Дроздов розповів «Судово-юридичній газеті».
Як відомо, цього літа відбулися рішучі зміни у складі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Зокрема, своє місце у ВККС посів представник, обраний з’їздом адвокатів України, — заслужений юрист України, доцент кафедри кримінального процесу Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, перший проректор Вищої школи адвокатури, президент Спілки адвокатів України та голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури в 2015-2019 рр. Олександр Дроздов.
У липні-серпні цього року прискорилися і деякі процедури, які уповноважена здійснити ВККС. Зокрема, нарешті оголошено конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, за результатами якого апеляційна інстанція має наповнитися новими обличчями.
Не менш важливо, що представник Комісії буде брати безпосередню участь у підготовці майбутніх змін до законодавства. Так, згідно з указом Президента Володимира Зеленського від 7 серпня Олександра Дроздова включено до складу Комісії з питань правової реформи.
Про те, які процеси найближчим часом відбуватимуться у судовій системі, як буде організовано конкурс до апеляційних судів та коли суди наповняться новими кадрами, Олександр Дроздов розповів «Судово-юридичній газеті».
Олександре Михайловичу, як Ви оцінюєте організацію роботи у Вищій кваліфікаційній комісії суддів та які першочергові задачі наразі стоять перед ВККС?
Вважаю, що організація роботи у Вищій кваліфікаційній комісії суддів наразі є прикладом того, як можливо ефективно вирішувати багато паралельних завдань. Секретаріат Комісії, на мою думку, незважаючи на шалене навантаження, працює відмінно.
На даний час ми провели масштабний конкурс на вакансії в місцевих загальних судах, які найбільше відчувають на собі кадровий голод, та направили відповідні рекомендації Вищій раді правосуддя. Вже найближчим часом ВРП їх розгляне. Готуємося до прийому документів від кандидатів на вакантні посади суддів місцевих адміністративних та господарських судів і, що дуже важливо, конкурсу до апеляційних судів. Закінчується конкурс до Вищого суду з питань інтелектуальної власності. Звичайно, досі гостро стоїть питання завершення кваліфікаційного оцінювання діючих суддів. Ми маємо прискорити цей процес, втім, не на шкоду його якості.
Колектив ВККС частково оновлено і, як показала практика останніх засідань, Комісія повністю готова виконувати нові задачі. З колегами ми тримаємо постійний зв’язок, щоб оперативно реагувати на питання, що виникають в процесі роботи. На мою думку, цей колектив зможе злагоджено та ефективно продовжити здійснення заходів в рамках судової реформи.
Щодо судової реформи — нещодавно створено Комісію з питань правової реформи, в якій Ви представляєте ВККС. Які завдання стоять перед цією Комісією та робочими групами?
Дійсно, 7 серпня було затверджено склад Комісії з питань правової реформи, до якої увійшли відомі науковці, судді, представники суддівського самоврядування та адвокатури. Це означає, що голос кожної юридичної спільноти буде почутий при розробці майбутніх законодавчих змін.
В рамках Комісії, яка є консультативно-дорадчим органом при Президенті України, утворено робочі групи. Зокрема, я увійшов до робочої групи, яка займатиметься питаннями розвитку законодавства про організацію судової влади та здійснення правосуддя. Також створено робочі групи з питань підготовки пропозицій щодо внесення змін до Конституції України, розвитку кримінального права, реформування кримінальної юстиції, розвитку юридичної освіти та реінтеграції тимчасово окупованих територій. У разі потреби за пропозицією співголів Комісії Руслана Рябошапки та Михайла Буроменського у її складі можуть бути утворені інші робочі групи.
Основним завданням Комісії і робочих груп відповідно є сприяння подальшому розвитку правової системи України на основі принципів верховенства права, пріоритетності прав і свобод людини та громадянина з урахуванням міжнародних зобов'язань України. В рамках цієї мети Комісія має забезпечити розробку та внесення Президентові узгоджених пропозицій з питань вдосконалення правової системи України, підготувати пропозиції стосовно змін до Конституції України, законодавства про організацію судової влади, здійснення правосуддя та статус суддів, законодавства про кримінальну відповідальність та кримінального процесуального законодавства, а також стосовно розвитку юридичної освіти, реформування органів правопорядку; організувати широке громадське обговорення, насамперед у професійному середовищі, за участю провідних фахівців різних галузей права, міжнародних експертів, напрацьованих законодавчих ініціатив з питань правової реформи в Україні та ін.
Дуже важливо, що обговорення подальших змін щодо правосуддя відбуватиметься з урахуванням думки як суддів, так і адвокатів та вчених. Отже, це не буде рішення, спущене «згори», і в такому форматі ми зможемо виробити зважену позицію, враховуючи аналіз як ризиків, так і позитивних сторін кожної пропозиції. Стратегія реформування має бути комплексна та прорахована за всіма можливими наслідками.
Чи потрібне, на Вашу думку, переформатування або ж ліквідація такого органу, як Вища кваліфкомісія суддів?
На даний час Комісія з питань правової реформи ще не приступила до роботи, тому казати про якісь конкретні пропозиції не на часі. В будь-якому разі, доки не завершено процедуру кваліфікаційного оцінювання суддів, а також конкурс на вакантні посади в судах, тобто не вирішено найболючіше питання стосовно наповнення судів кадрами і, відповідно, доступу громадян до правосуддя, говорити про ліквідацію органа, відповідального за таке наповнення, зарано.
На мою думку, обговорення нового формату здійснення функції відбору кадрів до судової влади має відбуватися відкрито, з активним залученням всіх сторін цього процесу. Мають бути детально вивчені та продумані всі можливі, в тому числі довгострокові, наслідки кожного рішення, щоб запобігти блокуванню процесів призначення, переведення та звільнення суддів. Адже, як ми бачимо, це негативно відбивається не лише власне на судовій владі, але й на строках розгляду судових справ.
Для мене очевидно, що ми маємо врахувати помилки, допущені при ухваленні попередніх кардинальних змін в судовій системі. Значення її «фасаду», на мій погляд, дещо переоцінили. Саме тому необхідно виходити не з окремих поглядів на конструкцію судової системи, які у кого будуть повноваження та вплив, а з того, яку мету ми переслідуємо. А мета може бути одна — забезпечення ефективного, оперативного, справедливого правосуддя зі зручними та зрозумілими для громадян процедурами.
ВККС 9 серпня надіслала до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення 467 кандидатів суддями. Як це позначиться на судовій системі?
За останні два роки судова система набула цілий комплекс кадрових проблем: понад дві тисячі суддів були звільнені з посад, більше десятка судів не здійснюють правосуддя у зв’язку з відсутністю суддів або повноважень у суддів, у 154 судах кількість суддів, що здійснюють правосуддя, становить менше 60% від штатної чисельності.
Як ми пам’ятаємо, критична ситуація зі здійснення правосуддя утворилася внаслідок масового звільнення суддів у 2016 році. І хоча добір на посаду судді місцевого суду було оголошено Комісією у квітні 2017 року, на жаль, питання надання рекомендацій новим кадрам ВККС вдалося вирішити лише зараз. Не в останню чергу ця проблема виникла в зв’язку з тим, що лише навесні нашими колегами було затверджено тимчасову кількість вакансій у судах.
9 серпня за результатами оголошеного 2 липня цього року конкурсного добору ми надіслали до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення 467 кандидатів суддями 263 судів.
Це означає, що у 16 судах найближчим часом може бути відновлено здійснення правосуддя на постійній основі, а у 99 судах — врегульовано надмірний рівень судового навантаження. Таким чином, буде нарешті забезпечено доступ громадян до правосуддя, вирішено питання із затягуванням строків розгляду справ не з вини суддів, в тому числі в столичних судах.
Наразі кандидатам в судді залишилося пройти лише дві стадії добору (нагадаю, що процедура добору та призначення на посаду судді, відповідно до закону, включає 15 самостійних стадій, 13 з яких здійснюються Комісією). Так, тепер Вища рада правосуддя має розглянути рекомендації Комісії та ухвалити рішення щодо призначення кандидатів на посаду судді. Потім Президент видає відповідний указ.
Ці кандидати пройшли більш ніж жорстке змагання. Слід лише нагадати, скільки людей подали документи для участі — 5336. Вони склали тестування під пильним наглядом представників міжнародних інституцій, пройшли тестування особистих морально-психологічних якостей, спеціальну перевірку. Кандидати пройшли спеціальну підготовку в Національній школі суддів України, яка тривала до червня 2018 року, та за її результатами складали кваліфікаційний іспит.
Саме серед числа кандидатів, зарахованих до резерву, і відбувся конкурс. Кожен кандидат мав право звернутися із заявою про рекомендацію, обравши п’ять судів по всій країні.
Отже вітаю кандидатів в судді, хочу побажати їм завжди слідувати високій меті служіння верховенству права під час здійснення правосуддя.
Кандидати з добору, які претендують до адміністративних та господарських судів, висловлювали занепокоєння, що конкурс було оголошено лише до загальних судів…
І це питання вже вирішено Комісією. 9 серпня ВККС оголошено конкурс на зайняття 54 вакантних посад суддів у місцевих адміністративних судах та 22 вакантних посад у місцевих господарських судах для кандидатів на посаду судді, зарахованих до резерву. Отже, питання кадрів буде вирішено не лише в судах, що розглядають цивільні, кримінальні та справи про адмінправопорушення.
Хочу підкреслити, що 11 липня Вища рада правосуддя додатково вирішила погодити на 2019 рік тимчасову кількість суддів в окружних загальних судах та звернутися до ВККС щодо оголошення у найкоротший строк конкурсу на зайняття 48 вакантних посад суддів у діючих господарських судах та 105 вакантних посад суддів в окружних адміністративних судах.
Отже, 1 серпня цього року Вищою кваліфікаційною комісією суддів оголошено конкурс на заміщення шляхом переведення 220 вакантних посад суддів у місцевих судах, з яких 20 — у місцевих господарських судах та 50 — у місцевих адміністративних судах. Питання допуску до участі у конкурсі на заміщення шляхом переведення 220 вакантних посад суддів у місцевих судах розглядатиметься 25 вересня.
Тобто заповнення вакантних посад у судах буде відбуватися як за рахунок кандидатів на посаду судді, включених до резерву, так і суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду.
Втім, одночасно допустити до спільного конкурсу як кандидатів в судді, так і діючих суддів не є можливим.
Справа в тому, що діючі судді і кандидати в судді раніше виконували практичні завдання різної складності в межах зовсім різних процедур, внаслідок чого утворилася нерівність в балах. Таким чином учасники конкурсу могли б опинитися в очевидно нерівних, навіть дискримінаційних умовах. У загальному рейтингу, порівняно з кандидатами у судді, вони б опинилися в самому низу, адже результати іспитів, отримані суддями під час кваліфікаційного оцінювання та кандидатами в судді під час кваліфікаційного іспиту, істотно відрізняються. Виходячи саме з такої логіки, 1 серпня ВККС оголосила окремий конкурс тільки для суддів місцевих судів різної спеціалізації, які успішно пройшли кваліфікаційне оцінювання і бажають перевестись в інші суди.
Хочу підкреслити, що на додаток до конкурсів, оголошених нами влітку цього року, невдовзі плануємо оголосити й інші конкурси. Ми наполегливо над цим працюємо.
Чи зможуть в цьому конкурсі на заміщення шляхом переведення 220 вакантних посад суддів у місцевих судах взяти участь судді, які ще не пройшли кваліфікаційне оцінювання?
Відповідно до пункту 3 Умов проведення конкурсу на заміщення вакантних посад суддів місцевих судів шляхом переведення судді на посаду судді до іншого суду, затверджених рішенням ВККС від 1 серпня 2019 року, такі судді не зможуть взяти участі у цьому конкурсі.
Чи буде враховуватися результат, отриманий суддею під час кваліфікаційного оцінювання, якщо суддя буде бажати перевестися в суд іншої спеціалізації? Або ж таким суддям доведеться заново складати іспит?
Дійсно, таким суддям тоді доведеться заново складати іспит.
Чи зможуть судді перескласти кваліфікаційний іспит, якщо вони вважають, що підвищили свій рівень знань, і після оцінювання пройшло більше року?
Слід зазначити, що відповідно до частини 8 статті 78 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, може бути допущена до складення такого іспиту повторно не раніше ніж через рік. Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит повторно, може бути допущена до наступного іспиту не раніш як через два роки.
ВККС визначила лише один день для подання документів. Чи означає це, що електронну декларацію кандидати теж мають подати цим одним днем?
Якщо ми ведемо мову про конкурс на заміщення вакантних посад суддів місцевих судів шляхом переведення судді на посаду судді до іншого суду, який оголошено ВККС 1 серпня 2019 року, то серед переліку документів, які кандидат подає до Комісії, не йдеться про відповідну декларацію. І це зрозуміло, оскільки учасниками конкурсу є відповідні категорії суддів, які на період участі у конкурсі вже повинні були подати такі декларації. Натомість учасники конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, який було оголошено ВККС 9 серпня 2019 року, зобов’язані подавати до Комісії декларацію родинних зв’язків кандидата на посаду судді, декларацію доброчесності кандидата на посаду судді та копію декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка охоплює період року, що передує року подання документів, та посилання на відповідну сторінку Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Чи буде враховуватися висновок Громадської ради доброчесності (далі —ГРД) при проведення такого конкурсу та чи доведеться ВККС його «долати»?
Знову ж таки в залежності від того, про який з конкурсів йде мова. Якщо ми говоримо про конкурс від 1 серпня 2019 року, умовно кажучи, для суддів, то ні. Проте під час проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошеного ВККС 9 серпня 2019 року, якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, то ВККС може ухвалити рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане не менше ніж одинадцятьма її членами.
Чи вирішується наразі питання щодо заповнення кадрами судів зони АТО?
ВККС, безумовно, займається цим питанням. Зокрема, 5 серпня ми оголосили конкурс на зайняття 7 вакантних посад суддів у місцевих загальних судах Донецької та Луганської областей для кандидатів на посаду судді, які відповідають вимогам абзацу сьомого пункту 13 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя». Йдеться про тих кандидатів, щодо яких вже були рекомендації ВККС про призначення, але вони не були розглянуті Вищою радою юстиції та повернулися до Комісії. Такі кандидати пройдуть спеціальну перевірку та братимуть участь у конкурсі.
Як відомо, ВККС оголосила конкурс до апеляційних судів. Яким буде формат цього конкурсу та хто зможе взяти у ньому участь?
Так, 9 серпня ВККС також оголошено конкурс на зайняття 346 вакантних посад суддів в апеляційних судах. Зокрема, в апеляційних судах з розгляду цивільних і кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення — на 285 вакансій, в апеляційних судах з розгляду господарських справ — 31, в апеляційних судах з розгляду адміністративних справ — 30.
Слід нагадати, що однією з ключових ідей при впровадженні судової реформи було те, щоб більшість справ знаходила своє логічне завершення на стадії апеляційного перегляду, а до Верховного Суду потрапляли лише справи виключного значення у випадку наявності дійсної правової проблеми. Таким чином, апеляційні суди не мають бути «проміжною» ланкою між судом першої та касаційної інстанції, а мають своїми рішеннями ставити остаточну крапку у спорі. Рішенням цього суду мають довіряти. На жаль, поки ми спостерігаємо те, що Верховний Суд досі завалений тисячами справ різної ваги. Втім, це предмет окремої розмови і, можливо, підґрунтя для роботи в рамках Комісії з питань правової реформи.
В будь-якому разі очевидно, що апеляційні суди потребують кадрового оновлення та заповнення вакансій. Участь у конкурсі зможуть взяти не лише судді, але й представники наукової спільноти та адвокатури.
Отже, за своєю вагою та масштабом цей конкурс є не менш важливим, ніж конкурс до Верховного Суду. Відповідно, і Комісії доведеться працювати надзвичайно ретельно та оперативно.
Маю надію, що кандидати до апеляційних судів також усвідомлюють важливість ретельної підготовки до участі у конкурсі та уважно поставляться як до надання відповідних документів щодо стажу, так і критично оцінять свою готовність здійснювати правосуддя в апеляційній інстанції. Адже оцінюватися будуть не лише знання, але й доброчесність кандидата, його здатність своєю поведінкою доводити, що він достойний високого звання судді.
Якими будуть етапи цього конкурсу? Чи буде організовано тестування на перевірку теоретичних знань та виконання практичного завдання, як це було під час конкурсу до ВС?
Цей конкурс буде включати в себе кваліфоцінювання, яке, як відомо, складається з двох етапів: складення іспиту і дослідження досьє та проведення співбесіди. В свою чергу іспит буде проведено шляхом складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання. Тестові та практичні завдання іспиту будуть складені з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації.
Чи зможуть в цьому конкурсі взяти участь судді, які ще не пройшли кваліфікаційне оцінювання? Як буде обраховуватися стаж судді, а також стаж для адвокатів та вчених?
Так. Зможуть. Звертаю вашу увагу на те, що умовами проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів визначено, що до участі у конкурсі допускаються особи, які на день подання документів відповідають встановленим статтями 28, 69 та 81 Закону про судоустрій і статус суддів, вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного суду. Слід нагадати, що суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог: має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років; має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років; має досвід професійної діяльності адвоката, в тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення щонайменше сім років; має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1-3 частини 1 статті 28 Закону про судоустрій і статус суддів, щонайменше сім років.
Якщо кандидат до апеляційного суду успішно складе кваліфікаційний іспит та пройде перевірку доброчесності, увійде до фінального рейтингу, чи буде він вважатися таким, що пройшов кваліфікаційне оцінювання?
Так. Адже відповідно до Положення про складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання кандидатів на посаду судді, затвердженого ВККС саме на підставі результатів, отриманих учасниками іспиту за підсумками успішного складення іспиту, формується рейтинг на посаду судді (пункт 18).
Ви також увійшли до складу Комісії з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя. Якими є завдання цієї Комісії?
Комісія є колегіальним органом, який діє при Вищій раді правосуддя. Члени Комісії виконують свої повноваження на громадських засадах.
Основними завданнями Комісії є проведення конкурсів для призначення на посади державних службовців у судах, органах та установах системи правосуддя, конкурсів на зайняття вакантних посад державної служби категорії «А» в системі правосуддя та внесення суб’єкту призначення пропозиції щодо переможця конкурсу. Також Комісія розглядає пропозиції та надає згоду на дострокове звільнення з посади за ініціативою суб’єкта призначення державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А» в системі правосуддя; вносить пропозиції щодо переведення таких державних службовців. Не менш вагомою є функція зі здійснення дисциплінарного провадження щодо державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А» в системі правосуддя — зокрема, це керівники ДСА, начальники апаратів вищих судів тощо.
Комісія має право залучати експертів, працівників органів та установ системи правосуддя та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує політику у сфері державної служби, інших державних органів та представників об’єднань громадян для розроблення типових вимог до професійної компетентності державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А» у системі правосуддя, та складання для них ситуаційних завдань; приймати рішення з питань врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів у членів Комісії тощо.
До речі, перше засідання цієї Комісії в оновленому складі відбудеться 16 серпня 2019 року. Плануємо розглянути низку організаційних питань. Про результати роботи цієї Комісії читачів поінформую пізніше.
Олександре Михайловичу, Ви — представник адвокатури в органі судової влади. На Вашу думку, чи є наразі потреба у суддів та адвокатів виробити спільні підходи до етичних засад юридичної професії?
Судді та адвокати, хоча й мають кожен свій перелік правил поведінки, втім, етичні принципи є спільними: дотримання закону, професійна таємниця, честь та гідність, повага до сторін, професіоналізм, справедливість та взаємоповага. Наповнення практично значущим змістом цих принципів повинно відбуватися крізь призму міжнародних стандартів у сфері прав людини та виходячи з конкретних історичних реалій.
В цьому аспекті важливим є періодичне спільне навчання суддів, прокурорів та адвокатів, зокрема з питань професійної етики та практики застосування правил професійної етики. Тобто вже зараз необхідно, щоб відбувалася комунікація, обмін думками, вирішення конкретних проблемних прикладів. Охопити всі приклади з практики єдиним писаним кодексом, зводом правил для всіх професій досить складно, саме тому в адвокатурі існують органи адвокатського самоврядування, а в структурі судової гілки влади — суддівське самоврядування. На мій погляд, ми не маємо писати правила, щоб адвокати чи судді потім шукали, як їх обійти. Ми маємо здійснювати кроки назустріч одне одному для поліпшення взаєморозуміння та досягнення спільної мети задля забезпечення неупередженого та ефективного правосуддя.
Наталія Мамченко
Судово-юридична газета. – 15.08.2019