X
  1. Головна
  2. Про розгляд питання щодо відповідності судді Межівського районного суду Дніпропетровської області Гончаренка Олексія Олександровича займаній посаді

Про розгляд питання щодо відповідності судді Межівського районного суду Дніпропетровської області Гончаренка Олексія Олександровича займаній посаді

Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Рішення
12.02.2024
№
50/ко-24
Про розгляд питання щодо відповідності судді Межівського районного суду Дніпропетровської області Гончаренка Олексія Олександровича займаній посаді

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі:

головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА (доповідач),

членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Людмили ВОЛКОВОЇ, Віталія ГАЦЕЛЮКА, Ярослава ДУХА, Романа КИДИСЮКА, Надії КОБЕЦЬКОЇ, Олега КОЛІУША, Руслана МЕЛЬНИКА, Олексія ОМЕЛЬЯНА, Андрія ПАСІЧНИКА, Романа САБОДАША, Сергія ЧУМАКА, Галини ШЕВЧУК,

за участі:

судді Межівського районного суду Дніпропетровської області Олексія ГОНЧАРЕНКА,

представниці Громадської ради доброчесності Марини АНСІФОРОВОЇ,

розглянувши питання про відповідність судді Межівського районного суду Дніпропетровської області Гончаренка Олексія Олександровича займаній посаді,

встановила:

  1. Стислий виклад інформації про кар’єру судді та проведену процедуру кваліфікаційного оцінювання судді
  1. Гончаренко Олексій Олександрович _______ року народження, громадянин України. У 2004 році закінчив Донецький юридичний інститут Міністерства внутрішніх справ при Донецькому Національному університеті і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста. Гончаренко О.О. науковою діяльністю не займався, натомість здійснює викладацьку діяльність у Національній школі суддів України.
  2. Указом Президента України від 25 липня 2013 року № 391/2013 Гончаренка О.О. призначено на посаду судді Межівського районного суду Дніпропетровської області строком на п’ять років. Наказом голови цього суду від 07 серпня 2013 року № 1 зараховано до штату Межівського районного суду Дніпропетровської області. Гончаренко О.О. склав присягу судді 31 березня 2015 року.
  3. Рішенням Комісії від 01 лютого 2018 року № 8/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Межівського районного суду Дніпропетровської області Гончаренка О.О., та встановлено черговість етапів кваліфікаційного оцінювання.
  4. Рішенням Комісії від 12 грудня 2018 року № 313/зп-18 призначено проведення тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, зокрема, Гончаренка О.О. За підсумками тестувань складено висновок.
  5. Рішенням Комісії від 14 червня 2018 року № 141/зп-18 затверджено декодовані результати першого етапу «Іспит» кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, зокрема Гончаренка О.О. Комісія вирішила допустити Гончаренка О.О. до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
  6. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ (закон набрав чинності 07 листопада 2019 року) повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припинено і кваліфікаційне оцінювання судді Гончаренка О.О. не завершено.
  7. 01 червня 2023 року сформовано повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. З метою вирішення питання щодо продовження процедур оцінювання, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі – Закон), рішенням Комісії від 20 липня 2023 року № 34/зп-23 здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 25 липня 2023 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Сидоровича Р.М.
  8. На підставі викладеного вище процедуру кваліфікаційного оцінювання стосовно судді Гончаренка О.О. продовжено з етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
  9. Комісією у складі колегії 15 листопада 2023 року в межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді проведено співбесіду з суддею Межівського районного суду Дніпропетровської області Гончаренком О.О., за результатами якої ухвалено рішення від 15 листопада 2023 року № 10/ко-23 про те, що суддя Межівського районного суду Дніпропетровської області Гончаренко О.О. набрав 672 бали й відповідає займаній посаді.
  1. Правові підстави та загальний порядок проведення кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді
  1. Згідно з підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом.
  2. Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.
  3. У Пояснювальній записці до проєкту Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» зазначено, що проєкт: «передбачає спеціальні механізми оновлення суддівського корпусу, що дасть змогу досягти необхідного балансу між суспільними очікуваннями, з одного боку, та захистом індивідуальних прав, з іншого. Зокрема, за рекомендаціями Венеційської комісії та Директорату з прав людини Головного директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи, викладеними у Спільному висновку від 23 березня 2015 року (документ CDL-AD(2015)007), процедура кваліфікаційного оцінювання суддів, запроваджена в межах Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року № 192-VIII, отримає відповідне конституційне закріплення».
  4. Так само, ухвалюючи Закон, законодавець у Пояснювальній записці до відповідного законопроєкту сформулював його легітимну мету: здійснення трансформації системи судоустрою та оновлення суддівського корпусу відповідно до суспільних очікувань. Законодавець окремо звернув увагу на те, що до завдань законопроєкту також належить подолання корупційних ризиків при здійсненні суддею правосуддя та очищення судової системи від недоброчесних суддів.
  5. Відповідно до Рішення Великої Палати Верховного Суду від 04 листопада 2020 року (справа № 200/9195/19-а) із запровадженням судової реформи та набранням чинності Законом було запроваджено необхідність проходження суддями кваліфікаційного оцінювання для утвердження незалежності судової влади, зокрема, шляхом її деполітизації для посилення відповідальності судової влади перед суспільством, а також для запровадження належних конституційних засад кадрового оновлення суддівського корпусу. Запровадження кваліфікаційного оцінювання суддів було зумовлене істотною метою, що полягала у відновленні довіри до судової влади в Україні. Зміни, запроваджені в судовій системі України у зв’язку з її реформуванням, схвалені світовою спільнотою, у тому числі Венеційською комісією (пункти 98 – 99 цього рішення).
  6. Отже, функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входять судді, які не відповідають критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності, є таким, що не відповідає зазначеним очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку, захист прав і свобод людини та громадянина. Іншими словами, кваліфікаційне оцінювання суддів на відповідність (невідповідність) займаній посаді є необхідним у демократичному суспільстві та відповідає нагальній суспільній потребі.
  7. Водночас Комісія зважає на те, що навіть у разі, коли втручання у приватне життя здійснюється відповідно до закону, відповідає легітимній меті та є необхідним у демократичному суспільстві, встановлення невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності має своїм наслідком звільнення з посади, що є серйозним, якщо не найсерйознішим заходом, який може бути застосовано до особи. Однак, на відміну від дисциплінарного провадження, процедура кваліфікаційного оцінювання не має шкали вибору покарань, що обумовлено своєрідністю цієї процедури. Отже, застосування такого заходу, який негативно позначається на приватному житті судді, вимагає пошуку справедливої рівноваги між інтересами суспільства загалом та правом судді на приватність зокрема.
  8. Відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюватимуться законом.
  9. Відповідна процедура здійснюватиметься виключно за вказаними критеріями та в порядку, визначеному Законом, з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року № 192-VII, та буде тим винятковим заходом, що застосовуватиметься до всіх суддів, про який зазначили експерти Венеційської комісії в Остаточному висновку від 26 жовтня 2015 року (документ CDL-AD(2015)027), і який «вимагає надзвичайної обережності: паралельне виконання різних процедур, що їх здійснюють різні органи, навряд чи забезпечить дотримання найвищих гарантій для тих суддів, що відповідають цим критеріям».
  10. Відповідно до частини другої статті 83 Закону критеріями кваліфікаційного оцінювання є:
    1. Компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);
    2. Професійна етика;
    3. Доброчесність.
  11. Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
  12. З метою проведення оцінювання суддів на відповідність займаній посаді за визначеними законом критеріями Комісією затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) (далі – Положення).
  13. Пунктом 5 глави 6 розділу II Положення встановлено, що максимально можливий бал за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної) становить 500 балів, за критерієм професійної етики – 250 балів, за критерієм доброчесності – 250 балів. Отже, сума максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання за всіма критеріями дорівнює 1 000 балів.
  14. За змістом підпункту 5.1 пункту 5 глави 6 розділу ІІ Положення критерії компетентності оцінюються так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 300 балів, з яких: рівень знань у сфері права – 90 балів (підпункт 5.1.1.1); рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні – 120 балів (підпункт 5.1.1.2); ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність для кандидата на посаду судді – 80 балів (підпункт 5.1.1.3); діяльність щодо підвищення фахового рівня – 10 балів (підпункт 5.1.1.4); особиста компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.2); соціальна компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.3).
  15. Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0.
  16. Відповідно до глави 2 розділу ІІ Положення відповідність судді кожному з критеріїв оцінюється за відповідними показниками, а саме:
    1. Відповідність критерію професійної компетентності визначається за показниками: рівень знань у сфері права (оцінюється на підставі результатів складання анонімного письмового тестування під час іспиту), рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні (оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту), ефективність здійснення правосуддя (оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, та співбесіди), діяльність щодо підвищення фахового рівня (оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, та співбесіди);
    2. Відповідність критерію особистої компетентності визначається за показниками особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як когнітивні якості особистості, емотивні якості особистості, мотиваційно-вольові якості особистості (оцінюється на підставі висновку про підсумки таких тестувань та за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди);
    3. Відповідність судді критерію соціальної компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості особистості, моральні риси особистості, чесність, порядність, розуміння та дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість (оцінюється на підставі висновку про підсумки тестувань та за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди);
    4. Відповідність судді критерію професійної етики визначається за показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; дотримання суддівської етики та наявність обставин, визначених пунктами 3, 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики. Ці показники оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди;
    5. Відповідність судді критерію доброчесності визначається за показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; наявність обставин, визначених пунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої стаття 106 Закону; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності.
  17. За результатами такого оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а у випадках, передбачених Законом, – пленарний склад Комісії, ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, визначеними Законом для ухвалення рішення про підтвердження або про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
  18. І хоча Комісія виходить з презумпції, що суддя відповідає критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності як особа, яка згідно з Бангалорськими принципами поведінки суддів за родом своєї роботи вважається гарантом верховенства права, ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання судді.
  19. Процедура кваліфікаційного оцінювання на відповідність (невідповідність) судді займаній посаді є одноразовою процедурою, спрямованою на перевірку відповідності всіх суддів критеріям компетентності (професійної, особистої, соціальної тощо), професійної етики та доброчесності з метою відновлення та підвищення суспільної довіри до судової влади в Україні, і проводиться за правилами кваліфікаційного оцінювання суддів.
  20. Відповідно до частини дев’ятої статті 69 Закону кандидат на посаду судді відповідає критерію доброчесності, якщо відсутні обґрунтовані сумніви у його незалежності, чесності, неупередженості, непідкупності, сумлінності, у дотриманні ним етичних норм, у його бездоганній поведінці у професійній діяльності та особистому житті, а також щодо законності джерел походження його майна, відповідності рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата на посаду судді його попередньому статусу.
  21. Пунктом 120 Регламенту Комісії встановлено, що висновок або інформація Громадської ради доброчесності розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє судді (кандидата на посаду судді) на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики.
  22. Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду в рішенні від 10 листопада 2022 року (справа № 9901/355/21):
    1. «Доброчесність – це необхідна морально-етична складова діяльності судді, яка, серед іншого, визначає межу і спосіб його поведінки, що базується на принципах об’єктивного ставлення до сторін у справах та чесності у способі власного життя, виконанні своїх обов`язків та здійсненні правосуддя.
    2. За визначенням терміна, який подано в Сучасному словнику з етики, доброчесністю є позитивна моральна якість, зумовлена свідомістю і волею людини, яка є узагальненою стійкою характеристикою людини, її способу життя, вчинків; якість, що характеризує готовність і здатність особистості свідомо і неухильно орієнтуватись у своїй діяльності та поведінці на принципи добра і справедливості.
    3. Авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів, від осіб, які обіймають посади суддів та формують суддівський корпус. Саме тому важливо, щоб суддя не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки як у професійній діяльності, так і в особистому житті, яка може поставити під сумнів відповідність кандидата критерію доброчесності, що негативно вплине на суспільну довіру до судової влади у зв`язку з таким призначенням» (пункт 23 цього рішення).
  23. Статтею 1 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ З’їзду суддів України від 22 лютого 2012 року, встановлено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Відповідно до статті 3 цього кодексу саме суддя має докладати всіх зусиль до того щоб, на думку обізнаного та розсудливого стороннього спостерігача, його поведінка була бездоганною. Роз’яснюючи зазначені положення, Рада суддів України в Коментарі до Кодексу суддівської етики, затвердженому рішенням Ради судді України від 04.02.2016 № 1, відзначила, що суддя повинен уникати порушень етики та всього того, що виглядає як порушення етики, в усіх випадках його діяльності – як професійній, так і в приватній. Бездоганна поведінка суддів означає уникнення порушень норм етики та недопущення створення враження їх порушення. Враження порушення норм етики створюється, коли розважливі особи, яким стали відомі всі відповідні обставини, розкриті в ході резонансного їх з’ясування, можуть дійти висновку, що чесність, добросовісність, урівноваженість та професійна придатність судді поставлені під сумнів. Рада суддів України окремо наголосила на тому, що численними є ситуації, коли та чи інша дія прямо не заборонена законом, але є ризик такого сприйняття, формування враження, яке підірвало б довіру до суду.
  24. Аналогічні вимоги є застосовними до встановлення відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності в процедурі кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді з тією особливістю, що такі обставини стають відомими під час дослідження досьє та проведення співбесіди.
  25. У сукупності з положеннями розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, у тому числі щодо наслідків відмови від проходження кваліфікаційного оцінювання чи ухилення від його проходження, Комісія вважає, що суддя зобов’язаний взяти участь у кваліфікаційному оцінюванні, зокрема активно реалізувати права бути заслуханим у контексті сумнівів Комісії у його відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання, які можуть виникнути під час дослідження досьє та/або проведення співбесіди.
  26. Таким чином, у разі наявності в Комісії обґрунтованого сумніву у відповідності судді критеріям компетентності, професійної етики або доброчесності спростування такого сумніву відбувається як внаслідок реалізації Комісією наданих їй законом повноважень, так і шляхом складання суддею кваліфікаційного іспиту, проходження тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, а також надання Комісії чітких та переконливих доказів під час дослідження досьє та проведення співбесіди, щоб спростувати такий сумнів.
  27. Велика Палата Верховного Суду в рішенні від 16 червня 2022 року у справі № 9901/57/19 підкреслила, що «на стадії кваліфікаційного оцінювання відповідний компетентний орган не встановлює і не кваліфікує наявності в діях судді ознак складу дисциплінарного проступку, що є обов’язковою складовою процедури дисциплінарного провадження. На цій стадії відбувається оцінювання фактів (явищ) минулої поведінки судді в сенсі виявлення і визначення [нових] якостей (характеристик, ознак чи рис) судді, на підставі яких формується висновок про його здатність бути суддею» (пункт 18 цього рішення).
  28. Згідно з пунктами 1, 2 глави 6 розділу II Положення встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності (зазначений підхід викладено у пункті 28 постанови  Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 9901/623/18).
  29. Пунктом 34 розділу ІІІ Положення визначено, що рішення Комісії, ухвалене за результатами кваліфікаційного оцінювання, має містити підстави його ухвалення або мотиви, з яких Комісія дійшла таких висновків, а за наявності висновку ГРД про непідтвердження відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності – також мотиви його прийняття або відхилення.
  30. З огляду на викладене звільнення судді з посади за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність можливе за таких умов:
    1. Результати оцінювання мають відповідати критерію об’єктивності;
    2. Ці результати, на переконання Комісії, мають свідчити про нездатність або небажання судді виконувати свої обов’язки;
    3. Межа допустимості поведінки судді як такого, що відповідає займаній посаді, визначена як «мінімально прийнятний рівень», з урахуванням правил кваліфікаційного оцінювання, вимог до поведінки судді, визначених Законом та зазначеними вище правилами професійної етики.
  31. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії або пленарного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
  32. Таким чином, запропоновані механізми дають змогу якісно оновити судову систему без ризику зупинення її функціонування, не створюючи істотних перешкод, які могли б спричинити порушення права особи на доступ до правосуддя.
  1. Стислий виклад висновку (інформації) Громадської ради доброчесності та пояснень судді, а також звернень стосовно судді, які надійшли до Комісії до проведення співбесіди із суддею
  1. Відповідно до статті 87 Закону з метою сприяння Комісії у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності (далі – ГРД), яка, зокрема, надає Комісії інформацію стосовно судді (кандидата на посаду судді), а за наявності відповідних підстав – висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності.
  2. 07 листопада 2023 року ГРД затверджено висновок у новій редакції про невідповідність судді Межівського районного суду Дніпропетровської області Гончаренка О.О. критеріям доброчесності та професійної етики (далі – Висновок). У Висновку ГРД вказує, що суддя:
    1. Ухвалював рішення, маніпулюючи законодавством, та здійснював, ймовірно, узгоджені дії разом з іншим суддею для об’єднання проваджень і швидкого винесення рішення у справі. Гончаренко О.О. разом з іншим суддею Межівського районного суду Дніпропетровської області могли умисно маніпулювати правом об’єднання проваджень для уникнення окремими громадянами покарання. Громадяни після вчинення правопорушення – керування транспортним засобом у стані сп’яніння, вчиняли дрібне хуліганство. Судді об’єднували зазначені справи і накладали стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. Таким чином, замість позбавлення права керування транспортними засобами, на правопорушників накладалось стягнення у вигляді громадських робіт. Також деякі постанови вносились до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР) не за допомогою електронних ключів суддів, які їх ухвалювали;
    2. Ініціював укладення удаваного правочину, занизив вартість проданого майна та надав неправдиву інформацію про ці обставити під час попереднього кваліфікаційного оцінювання. У 2013 році Гончаренко О.О. продав нерухомість за 15 000 доларів Сполучених Штатів Америки (далі – дол. США) і не зазначив відповідну інформацію у майновій декларації. У поясненнях за 2019 рік суддя вказав, що зробив це через неуважність, а відповідний договір купівлі-продажу не зберігся. Разом з поясненнями від 02 жовтня 2023 року Гончаренко О.О. додав копію договору дарування нерухомості, у якому вартість об’єкта була суттєво занижена. Як наслідок, це призвело до зменшення податкового навантаження цієї угоди і позбавило законного права другого з подружжя покупця на зазначену нерухомість;
    3. Занизив вартість майна, що є ліквідним активом. Гончаренко О.О. у 2016 році набув у власність автомобіль «TOYOTA CAMRY» за 149 000 грн (5 700 дол. США) за ринкової вартості приблизно 9 999 – 17 000 дол. США. Подібна вартість дозволила здійснити розрахунок готівкою, що може свідчити про умисне заниження офіційної ціни. Пізніше суддя продав цей автомобіль за 310 000 гривень. Гончаренко О.О. пояснив таку різницю у вартості необхідністю ремонту і надав на підтвердження квитанцію. Але підписав квитанцію бізнес-партнер брата дружини судді, тому її зміст викликає обґрунтовані сумніви;
    4. Допускав вочевидь недбале оформлення постанов. В рішенні 181/659/16-п у ЄДРСР Гончаренко О.О. об’єднав обставини іншої справи – 181/522/16-п, хоча обставини і факти були різними. Суддя пояснив, що внесення в реєстр було здійснено з невиправленої чернетки і що це є людський фактор. На думку ГРД, суддя допустив не умисну помилку у судовому рішенні, але протягом чотирьох років не вжив заходів для її виправлення. 
  3. Комісією  отримано ряд письмових пояснень від Гончаренка О.О. щодо обставин, викладених у Висновку: від 23 вересня 2019 року, від 30 вересня 2019 року та від 02 жовтня 2023 року, у яких суддя вказав, що:
    1. Стосовно першого пункту Висновку: діяв відповідно до вимог, визначених законом. Гончаренко О.О. вказав, що частина друга статті 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), згідно з якою у разі вчинення особою кількох адміністративних правопорушень стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, є імперативною і не лишає простору дій. Також через велику завантаженість на суддів Межівського районного суду Дніпропетровської області внесення рішень до ЄДРСР у справах про адміністративні правопорушення було доручено помічнику, який вносив їх до системи у той час, коли судді розглядали справи. Гончаренко О.О. вважає, що тоді мав таке право, оскільки організація розгляду справ включає в себе й надсилання копій судових рішень для внесення до ЄДРСР. Наразі йому відома позиція Вищої ради правосуддя, згідно з якою суддя не має передавати свій електронний ключ іншій особі;
    2. Стосовно другого пункту Висновку: на момент призначення на посаду судді гостро потребував транспортний засіб, оскільки відстань до будівлі Межівського районного суду Дніпропетровської області становила понад 50 кілометрів. Для пошуку необхідних коштів суддя вирішив продати кімнату у гуртожитку, яку приватизував раніше. Покупчиня була готова її придбати лише за умов оформлення договору дарування, оскільки вже рік не проживала зі своїм чоловіком і не хотіла, щоб він претендував на це майно. Оскільки документального підтвердження отриманих коштів Гончаренко О.О. не мав, ухвалив рішення не зазначати про них у деклараціях. Наразі вважає такі дії неправильними;
    3. Стосовно третього пункту Висновку: справді купив автомобіль «TOYOTA CAMRY» за відносно низькою ціною, адже колишній власник раніше проживав у Донецькій області, виїжджав з тимчасово окупованої території і потребував коштів на купівлю житла. Сам автомобіль мав глибокі подряпини з відшаруванням фарби і пошкодження металевих частин. Гончаренко О.О. продав цей автомобіль після ремонту ходової частини та повної заміни газобалонного обладнання;
    4. Стосовно четвертого пункту Висновку: у матеріалах справ міститься оригінал постанови, зі змісту якої вбачається, що обставини справ різні й осіб притягнуто до відповідальності за різні діяння. Посилання на правильний варіант рішення в ЄДРСР надати не може, оскільки внесення було здійснено з невиправленої чернетки. Наразі суддя доручив головному спеціалісту з інформаційних технологій суду з’ясувати алгоритм дій для заміни постанови у реєстрі.
  4. Під час співбесіди, проведеної 15 листопада 2023 року Комісією у складі колегії в межах кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, Гончаренко О.О. додатково вказав, що:
    1. Стосовно першого пункту Висновку: у рішенні Першої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 16 червня 2021 року № 1354/1дп/15-21 за подібних обставин щодо уповноваження помічника на внесення до ЄДРСР судових рішень не було виявлено підстав для відкриття дисциплінарної справи. Об’єднання справ за статтями 130 та 173 КУпАП і оперативне накладення адміністративного стягнення пояснив надходженням відповідної заяви адвоката, а також чинним законодавчим регулюванням, відповідно до якого справи про притягнення особи до відповідальності за статтею 173 КУпАП розглядаються протягом доби після надходження матеріалів;
    2. Стосовно другого пункту Висновку: під час укладання договору не звернув увагу на оціночну вартість нерухомості і не знає, чи дійсно проводилась оцінка майна. Копію договору дарування виявив вже після надання перших письмових пояснень шляхом звернення до нотаріуса, який його знайшов в архіві;
    3. Стосовно третього та четвертого пунктів Висновку пояснення фактично відтворювали надані раніше письмові пояснення.
  5. На підтвердження Гончаренко О.О. надав копії договору купівлі-продажу автомобіля «TOYOTA CAMRY», квитанції щодо ремонту цього автомобіля, витяги з матеріалів справ № 181/659/16-п та № 181/522/16-п, договору дарування кімнати від 27 липня 2013 року і рішення Вищої ради правосуддя від 11 січня 2024 року № 63/0/15-24.
  1. Зміст проведеної Комісією співбесіди із суддею
  1. Питання щодо відповідності судді Межівського районного суду Дніпропетровської області Гончаренка О.О. займаній посаді було розглянуто Комісією у пленарному складі 12 лютого 2024 року. Після проголошення доповіді за результатами дослідження досьє судді було надано можливість доповнити, уточнити чи спростувати озвучену інформацію. Члени Комісії послідовно обговорили із суддею показники, у тому числі щодо відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності, а також інші показники, оцінювання яких потребувало уточнення з метою прийняття остаточного рішення щодо відповідності судді займаній посаді.
  2. Під час співбесіди суддя надав такі усні пояснення:
    1. Стосовно першого пункту Висновку: помічник вносив до ЄДРСР лише проміжні рішення, оскільки середнє навантаження на Гончаренка О.О. було суттєво більшим порівняно з іншими суддями Межівського районного суду Дніпропетровської області чи в регіоні. Тривалий час правосуддя в суді здійснювали двоє суддів, і у періоди, коли один з них не працював, уся поточна робота суду лягала на плечі другого. Попри це Гончаренко О.О. здебільшого розглядав справи у визначений законом строк;
    2. Стосовно третього пункту Висновку: у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – майнова декларація) за 2018 рік був вказаний дохід від продажу автомобіля «TOYOTA CAMRY», отриманий від брата судді.  Але він виступав лише особою, яка за умовами довіреності передала кошти Гончаренку О.О., а автомобіль – справжньому покупцю. Суддя в майновій декларації вказав неналежне джерело доходу; 
    3. Стосовно другого та четвертого пунктів Висновку пояснення були аналогічними наданим на Висновок письмовим поясненням.
  3. На запитання представниці ГРД Гончаренко О.О. надав усні пояснення, аналогічні наданим на Висновок письмовим поясненням.
    1. Під час співбесіди виявлено закономірність, згідно з якою суддя чи члени його родини набували у власність автомобілі за відносно низькою ціною і пізніше продавали за ринковою. Так, автомобіль «TOYOTA CAMRY», який Гончаренко О.О. придбав у 2016 році за 149 000 грн, у 2018 році був проданий за 310 000 грн; автомобіль «HYUNDAI GETZ», набутий у 2017 році у власність дружини судді за 79 800 грн, був проданий у 2019 році за 87 290 грн; автомобіль «VOLKSWAGEN PASSAT», придбаний суддею у 2018 році за 325 000 грн, був проданий у 2020 році за 423 750 грн. 
    2. На запитання членів Комісії та представниці ГРД стосовно відсутності в майнових деклараціях згадок про нерухомість дружини судді, яким вона користується для здійснення підприємницької діяльності, Гончаренко О.О. вказав, що зазначав лише те майно, яким користується сам. Суддя визнав, що такий підхід є недбалим.
    3. Також під час співбесіди було встановлено, що у 2019 році, після закінчення п’ятирічного терміну повноважень судді, Гончаренко О.О. за рішенням Межівської сільської ради отримав у власність земельну ділянку площею 2 га для ведення особистого селянського господарства. Суддя самостійно звернувся до місцевої ради із заявою щодо виділення відповідної земельної ділянки. Інші судді Межівського районного суду Дніпропетровської області також отримали земельні ділянки за рішенням місцевої ради. Водночас територіальна юрисдикція Межівського районного суду Дніпропетровської області поширюється на Межівську сільську раду, яка виступає позивачем чи відповідачем в окремих справах, які розглядає зазначений суд. 
  1. Мотиви ухвалення рішення та висновки Комісії
  1. Стосовно ухвалення суддею рішень, маніпулюючи законодавством, та здійснення, ймовірно, узгоджених дій разом з іншим суддею для об’єднання проваджень і швидкого винесення рішень у справі (пункт перший Висновку):
    1. Комісія бере до уваги рішення Вищої ради правосуддя № 63/0/15-24 від 11 січня 2024 року, у якому вказано, що стаття 36 КУпАП зобов’язує суд накласти стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. Тому у вчиненні особою двох адміністративних правопорушень – керування транспортним засобом у стані сп’яніння та дрібного хуліганства, при розгляді об’єднаної справи накладення стягнення відбувається в межах санкції статті 173 КУпАП, адже іншої альтернативи закон не встановив. Водночас Комісія стурбована поширеністю подібних випадків. За інформацією представниці ГРД, у Межівському районному суді Дніпропетровської області розглянули принаймні десять аналогічних справ. У середньому різниця у часі між правопорушеннями становила 17 днів, за які справа щодо притягнення особи до відповідальності за керування транспортним засобом у стані сп’яніння суддями не розглядалась. Подібна практика може свідчити про зловживання з особами, яких притягають до відповідальності, або їхніх адвокатів з метою уникнення штрафу та позбавлення спеціального права, чому суддя Гончаренко О.О. не перешкоджав.
    2. Також Комісія стурбована практикою незаконного доступу третіх осіб до електронних ключів суддів Межівського районного суду Дніпропетровської області та їхнього подальшого неналежного використання помічниками суддів. Відповідно до статті 7 Закону України «Про електронний цифровий підпис» № 852-IV від 22 травня 2003 року, чинного на момент ухвалення зазначених у Висновку рішень, підписувач зобов’язаний зберігати особистий ключ у таємниці. Комісія дотримується позиції, згідно з якою метою існування електронного ключа є належна ідентифікація особи. Саме такий підхід забезпечує функціонування системи електронної ідентифікації та дотримання презумпції, що документ насправді підписаний конкретною особою. Тому посилання на те, що відповідні рішення підписав помічник, а не суддя, лише обтяжують зазначені обставини.
  2. Стосовно ініціювання суддею укладення удаваного правочину, заниження вартості проданого майна та надання неправдивої інформації про ці обставини на попередньому кваліфікаційному оцінюванні (пункт другий Висновку).
    1. Комісією встановленою, що договір дарування зазначеної у Висновку нерухомості був укладений 27 липня 2013 року, вже після призначення Гончаренка О.О. на посаду судді Межівського районного суду Дніпропетровської області. За умовами цього договору суддя безоплатно подарував частину приміщення в гуртожитку. Водночас фактично це був договір купівлі-продажу, адже суддя передав нерухомість у власність покупчині, за що остання сплатила 15 000 дол. США. У письмових поясненнях від 02 жовтня 2023 року Гончаренко О.О. вказав, що умовою покупчині було укладення саме договору дарування, адже: «вона вже рік не проживає зі своїм чоловіком і не хоче, щоб він якось претендував на це майно». Також вартість «подарованого» майна за оцінкою, визначеною в договорі, становила 32 877 гривень (понад 4 000 дол. США). Попри пояснення Гончаренка О.О., що він не звернув увагу на оціночну вартість нерухомості і не знає, чи проводилась її оцінка, він свідомо уклав удаваний правочин, позбавив другого із подружжя покупчині права на цю нерухомість і зменшив суму сплачених податків.
    2. У матеріалах суддівського досьє наявні копії декларацій про майно, доходи та витрати, поданих Гончаренком О.О. у 2014 та 2015 роках, у яких суддя не відобразив інформації про отримання доходу від продажу зазначеної нерухомості. У письмових поясненнях, наданих у 2019 році, суддя вказав, що при поданні декларації за 2013 рік у розділі «Доходи» не зазначив інформації про відчуження нерухомого майна через неуважність, хоча подібних намірів не мав. Водночас у письмових поясненнях від 02 жовтня 2023 року Гончаренко О.О. зазначив, що під час подання декларації за 2013 рік не знав як поступити щодо декларування коштів, адже роз’яснень НАЗК, будь-якої відповідальності за подання недостовірних чи неповних даних не було, декларації ніким не перевірялись і відверто були суто формальними на той час. Тому, оскільки не мав документального підтвердження отримання коштів, прийняв рішення не зазначати про них у декларації. Через ці самі обставини суддя продовжив недекларувати залишок коштів у 2014 та 2015 роках. Комісія дотримується позиції, що декларування статків не було суто формальністю, а було частиною процесу боротьби з корупцію. Суспільство мало легітимні очікування, що судді, а також інші суб’єкти відповідальності за корупційні правопорушення, будуть належним чином дотримуватись вимоги закону, таким чином сприяючи прозорості, транспарентності, протидії корупції та збільшенню довіри до судової гілки влади.
  3. Стосовно значного заниження суддею вартості майна, що є ліквідним активом (пункт третій Висновку).
    1. Комісія скептично сприймає пояснення судді щодо купівлі у 2016 році автомобіля «TOYOTA CAMRY» за 149 000 грн (приблизно 5 700 дол. США). Відповідно до розрахунків ГРД вартість вживаного автомобіля аналогічної марки, моделі та року випуску становила 9 999 – 16 000 дол. США. Постановою Правління Національного банку України № 210 від 06 червня 2013 року у редакції, чинній на момент здійснення правочину, встановлено граничну суму розрахунків готівкою, яка для фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, становила 150 000 грн. Розрахунки понад цю суму підпадали під державний фінансовий моніторинг. Таким чином, суддя та продавець уникнули обов’язку використовувати для здійснення розрахунків банки і проходити фінансовий моніторинг.
    2. Також Комісією було встановлено, ймовірно, неналежне декларування факту продажу автомобіля «TOYOTA CAMRY». У майновій декларації за 2018 рік Гончаренко О.О. вказав, що джерелом доходу від відчуження цього автомобіля є його брат. Водночас за наданими письмовими та усними поясненнями він здійснив це на підставі довіреності, однак справжнім джерелом доходу та новим власником автомобіля була інша особа.
  4. Стосовно недекларування об’єктів нерухомості, якими користується дружина судді для здійснення підприємницької діяльності. У письмових поясненнях від 23 вересня 2019 року Гончаренко О.О. вказав, що в лютому 2018 року його дружина зареєструвалась як фізична особа–підприємець і через деякий час відкрила: «затишне сімейне кафе, яке стало доволі конкурентоспроможним». У письмових поясненнях від 02 жовтня 2023 року Гончаренко О.О. зазначив, що мова йдеться: «невеличке кафе на шахтарській зупинці, площа 12х12 метрів». На підтвердження були надані фотографії зовнішнього вигляду кафе, внутрішнього оздоблення та процесу ремонту. З огляду на надані пояснення сумніви у тому, що згадане вище кафе існує, відсутні. Водночас у майнових деклараціях за період з 2019 до 2022 року відсутні згадки про відповідну нерухомість. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII у майновій декларації зазначаються відомості про об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або перебувають у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуто таке право. Таким чином, Гончаренко О.О. принаймні чотири роки не виконав вимоги зазначеного закону.
  5. Стосовно отримання за рішенням місцевої ради земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. Комісія не оспорює наявність гарантованого статтею 121 Земельного кодексу України № 2768-III від 25 жовтня 2001 року права у кожного громадянина на безоплатну передачу у власність земельних ділянок із земель державної або комунальної власності. Водночас Комісія звертає увагу на те, що Гончаренко О.О. власноруч подав відповідну заяву до Межівської сільської ради, за рішенням якої у 2019 році отримав земельну ділянку. Ця практика, за якою земельні ділянки отримали й інші судді Межівського районного суду Дніпропетровської області, може призвести до сумнівів в об’єктивності, розсудливості та законослухняності суддів Межівського районного суду Дніпропетровської області у справах, де стороною виступає Межівська сільська рада. Отже, у стороннього спостерігача можуть виникнути об’єктивні сумніви порушення суддями статті 3 Кодексу суддівської етики.
  6. Стосовно інших обставин, зазначених у Висновку, суддею, на думку Комісії, надані переконливі докази та пояснення на їх спростування, тому вони не впливають на рішення Комісії про невідповідність судді займаній посаді.
  1. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання судді
  1. Абзацом другим пункту 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону передбачено, що за результатами оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а у випадках, передбачених цим Законом, – пленарний склад Комісії, ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, передбаченими Законом для ухвалення рішення про підтвердження або про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
  2. Відповідно до частини першої статті 88 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
  3. Оцінюючи в сукупності зазначені вище факти, Комісія дійшла висновку, що суддя не надав чітких і переконливих доказів, якими спростував би обґрунтовані сумніви в його невідповідності критеріям професійної етики та доброчесності, які викладені у висновку ГРД у новій редакції. У зв’язку з цим ЧОТИРИ члени Комісії (Кидисюк Р.А., Коліуш О.Л., Сидорович Р.М., Шевчук Г.М.) проголосували «ЗА» підтримання рішення колегії про відповідність судді Гончаренка О.О. займаній посаді, а ДЕСЯТЬ членів Комісії – «ПРОТИ» (Богоніс М.Б., Волкова Л.М., Гацелюк В.О., Дух Я.М., Кобецька Н.Р., Мельник Р.І., Омельян О.С., Пасічник А.В., Сабодаш Р.Б., Чумак С.Ю.), що відповідно до вимог абзацу другого частини першої статті 88 Закону має наслідком визнання його таким, що не відповідає займаній посаді.
  4. За результатами засідання 12 лютого 2024 року Комісія у пленарному складі вважає, що рішення Комісії у складі колегії від 15 листопада 2023 року № 10/ко-23 про відповідність судді Межівського районного суду Дніпропетровської області Гончаренка О.О. займаній посаді є необґрунтованим, а тому це рішення Комісією не підтримується.
  5. Ураховуючи викладене, керуючись підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, статтями 83–86, 88, 93, 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України

вирішила

Визнати суддю Межівського районного суду Дніпропетровської області Гончаренка Олексія Олександровича таким, що не відповідає займаній посаді.

Внести подання до Вищої ради правосуддя про звільнення судді Межівського районного суду Дніпропетровської області Гончаренка Олексія Олександровича з посади.

Головуючий                                                                          Руслан СИДОРОВИЧ

Члени Комісії:                                                                      Михайло БОГОНІС

                                                                                             Людмила ВОЛКОВА

                                                                                             Віталій ГАЦЕЛЮК

                                                                                             Ярослав ДУХ

                                                                                             Роман КИДИСЮК

                                                                                             Надія КОБЕЦЬКА

                                                                                             Олег КОЛІУШ

                                                                                             Руслан МЕЛЬНИК

                                                                                             Олексій ОМЕЛЬЯН

                                                                                             Андрій ПАСІЧНИК

                                                                                             Роман САБОДАШ

                                                                                             Сергій ЧУМАК

                                                                                             Галина ШЕВЧУК

Файл no_50ko-24_vid_12.02.2024.docx
Додатки до рішення: 
Файл okrema_dumka_chlena_komisiyi_omelyana_o.s._do_rishennya_vid_12.02.2024_no_50ko-24.docx

 

Повернутись до розділу Рішення