Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі:
головуючого –Устименко В.Є.,
членів Комісії: Бутенка В.І., Василенка А.В., Весельської Т.Ф., Заріцької А.О., Луцюка П.С., Макарчука М.А., Мішина М.І., Прилипка С.М., Тітова Ю.Г., Шилової Т.С.,
розглянувши питання про відкриття дисциплінарної справи стосовно суддів Печерського районного суду міста Києва Ісаєвської Олени Володимирівни, Остапчук Тетяни Володимирівни, Козлова Руслана Юрійовича, суддів Апеляційного суду міста Києва Качана Віктора Яковича, Рейнарт Ійї Матвіївни, Барановської Людмили Василівни, Шахової Олени Василівни, Головачова Ярослава Вячеславовича, Поливач Любові Дмитрівни, Прокопчук Наталії Олексіївни, Махлай Людмили Дмитрівни за заявами Олійника Дмитра Вячеславовича,
встановила:
У липні 2014 року та червні 2015 року до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - Комісія) надійшли заяви Олійника Д.В., в яких він не погоджується з рішенням Печерського районного суду міста Києва від 30 грудня 2013 року, ухваленим під головуванням судді Ісаєвської О.В., та ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 18 березня 2014 року, постановленою колегією у складі суддів Качана В.Я., Рейнарт І.М., Барановської Л.В. (справа № 2-215/11). Також висловлює незгоду з процесуальними діями судді Ісаєвської О.В. щодо оцінки доказів під час розгляду цієї справи.
Окрім іншого, не погоджується з рішенням Печерського районного суду міста Києва від 24 березня 2011 року, ухваленим під головуванням судді Козлова Р.Ю., та ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 15 червня 2011 року, постановленою, зокрема, суддями Прокопчук Н.О., Махлай Л.Д. (справа № 2-271/11).
Не погоджується він і з рішенням Печерського районного суду міста Києва від 22 вересня 2011 року та ухвалою цього суду від 4 грудня 2014 року, прийнятими під головуванням судді Остапчук Т.В.; ухвалами Апеляційного суду міста Києва від 29 лютого 2012 року та 17 вересня 2014 року, постановленими колегією у складі суддів Шахової О.В., Головачова Я.В., Поливач Л.Д. (справа № 2-3435/11).
Також Олійник Д.В. зазначає, що судом апеляційної інстанції не було вирішено його заперечення на ухвали суду першої інстанції про об’єднання справ, про відмову у залученні до участі у справі третьої особи та виклик свідків, що прийняті у 2008,2009 та 2010 роках у справі № 2-215/11.
Тож, вважаючи, що прийняття зазначених судових рішень свідчить про відмову йому в доступі до правосуддя та порушення суддями Ісаєвською О.В., Качаном В.Я., Рейнарт І.М., Барановською Л.В., Козловим Р.Ю., Шаховою О.В., Головачовим Я.В., Поливач Л.Д., Остапчук Т.В., Прокопчук Н.О., Махлай Л.Д. присяги, просить звільнити їх із займаних посад.
28 березня 2015 року набрав чинності Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд», яким Закон України «Про судоустрій і статус суддів» викладено у новій редакції. Відповідно до пункту 8 Розділу II цього Закону «Прикінцеві та перехідні положення», розгляд заяв і скарг поданих, а дисциплінарних проваджень щодо суддів розпочатих до набрання ним чинності здійснюється відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції від 7 липня 2010 року № 2453-VI (далі - Закон).
Відповідно до статті 86 Закону, членом Комісії Весельською Т.Ф. проведено перевірку викладених у заявах даних та обставин.
Розглянувши матеріали перевірки, заслухавши доповідь члена Комісії, проаналізувавши її висновок, Комісія дійшла висновку, що у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Ісаєвської О.В., Остапчук Т.В., Козлова Р.Ю., Качана В.Я., Рейнарт І.М., Барановської Л.В., Шахової О.В., Головачова Я.В., Поливач Л.Д., Прокопчук Н.О. та Махлай Л.Д. необхідно відмовити з таких підстав.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 30 грудня 2013 року (суддя Ісаєвська О.В.), залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 18 березня 2014 року (судді Качан В.Я., Рейнарт І.М., Барановська Л.В.), частково задоволено позов ОСОБА_2 до Олійника Д.В. Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане державним нотаріусом Шостої київської державної нотаріальної контори Мотицькою С.А. на ім’я ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо спадкового майна померлого ОСОБА_5 - 1/3 частини квартири АДРЕСА_1. У задоволенні позову Олійника Д.В. до ОСОБА_2 та інших відмовлено (справа № 2-215/11).
Ці судові рішення залишені без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 липня 2014 року.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 24 березня 2011 року (суддя Козлов Р.Ю.), залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 15 червня 2011 року (судді Семенюк Т.А., Прокопчук Н.О., Махлай Л.Д.), позов Олійника Д.В. до ОСОБА_2, ОСОБА_6, КП Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, третя особа - ТОВ «Елітком», про визнання дій протиправними, усунення перешкод у розпорядженні майном, стягнення суми упущеної вигоди, компенсації погіршення майна, припинення права власності на частину жилого приміщення, відшкодування збитків та встановлення порядку виконання рішення суду, залишено без задоволення (справа № 2-271/11). В касаційному порядку ці судові рішення не переглядалися.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 22 вересня 2011 року (суддя Остапчук Т.В.), залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 29 лютого 2012 року (судді Шахова О.В., Головачов Я.В., Поливач Л.Д.), відмовлено у задоволенні позову Олійника Д.В. до ОСОБА_2, ОСОБА_6, ТОВ «А.О.Бастіон», КП Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, третя особа - ТОВ «Елітком», про стягнення збитків і встановлення порядку виконання судового рішення (справа № 2-3435/11). Зазначені рішення до суду касаційної інстанції також не оскаржувались.
Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 17 вересня 2014 року (судді Шахова О.В., Головачов Я.В., Поливач Л.Д.) відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі цього суду від 29 лютого 2012 року, а ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 4 грудня 2014 року відмовлено у виправленні описки в ухвалі цього суду від 22 вересня 2011 року.
Заявник не погоджується із зазначеними судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, вказує на неправильну оцінку суддею Ісаєвською О.В. доказів під час розгляду справи № 2-215/11. Також зазначає, що апеляційний суд не надав оцінку доводам його скарги про залишення позовних вимог без розгляду, не вирішив його заперечення на ухвали суду першої інстанції про об’єднання справ, про відмову у залученні до участі у справі третьої особи та виклик свідків, що були постановлені у 2008, 2009 та 2010 роках у цій же справі.
Статтею 124 Конституції України та статтею 5 Закону передбачено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.
Однією з основних засад судочинства, згідно з пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, право на яке учасники судового процесу та інші особи, відповідно до статті 14 Закону, реалізують в порядку, встановленому процесуальним законом.
Отже, виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження в будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним порядком у справі не допускається.
Оскільки Комісія не є органом правосуддя, то вона і не вправі надавати правову оцінку судовим рішенням, зокрема, повноті відображення у них заперечень сторін.
Судді у своїх поясненнях зазначили, що доводи заяв безпідставні та зумовлені незгодою Олійника Д.В. з прийнятими рішеннями.
Заявник же скористався своїм правом на їх оскарження в касаційному порядку у справі № 2-215/11 і вони залишені без змін. Не був позбавлений він такого права й у зв’язку з незгодою з судовими рішеннями, прийнятими у справах № 2-271/11 та № 2-3435/11, однак цим правом не скористався.
Окрім іншого, Олійник Д.В. вказує на завідому неправосудність ухвали Вищого спеціалізованого суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 липня 2014 року (справа № 2-215/11), що пов’язує з порушенням вимог щодо розподілу та реєстрації цієї справи в суді. Однак, цим доводам оцінка не надається, оскільки Комісія, в силу пункту 1 частини першої статті 85 Закону, не вправі здійснювати дисциплінарне провадження щодо суддів касаційного суду, та, окрім того, розподіл справ у суді суддями не здійснюється.
Тож, враховуючи те, що доводи заяв зводяться виключно до незгоди з судовими рішеннями, Комісією не може бути надана оцінка цим доводам у зв’язку з відсутністю в неї таких повноважень та в силу статті 19 Основного Закону України.
Згідно з частиною четвертою статті 84 Закону, дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за заявою чи повідомленням, що не містять відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді.
Оскільки в діях суддів Ісаєвської О.В., Остапчук Т.В., Козлова Р.Ю., Качана В.Я., Рейнарт І.М., Барановської Л.В., Шахової О.В., Головачова Я.В., Поливач Л.Д., Прокопчук Н.О., Махлай Л.Д. ознак дисциплінарного проступку не встановлено, підстави для притягнення їх до дисциплінарної відповідальності відсутні.
Керуючись статтями 83-86, 91, 97 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Комісія, -
вирішила:
Відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Печерського районного суду міста Києва Ісаєвської Олени Володимирівни, Остапчук Тетяни Володимирівни, Козлова Руслана Юрійовича, суддів Апеляційного суду міста Києва Качана Віктора Яковича, Рейнарт Ійї Матвіївни, Барановської Людмили Василівни, Шахової Олени Василівни, Головачова Ярослава Вячеславовича, Поливач Любові Дмитрівни, Прокопчук Наталії Олексіївни, Махлай Людмили Дмитрівни.
Головуючий В.Є. Устименко
Члени Комісії: В.І. Бутенко
А.В. Василенко
Т.Ф. Весельська
А.О. Заріцька
П.С. Луцюк
М.І. Мішин
М.А. Макарчук
С.М. Прилипко
Ю.Г. Тітов
Т.С. Шилова