Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі дисциплінарної палати:
головуючого ‑ Патрюка М.В.,
членів палати: Заріцької А.О. (доповідач), Весельської Т.Ф., Луцюка П.С., Макарчука М.А., Прилипка С.М., Устименко В.Є.,
розглянувши питання про відкриття дисциплінарної справи стосовно суддів Малиновського районного суду міста Одеси Короя Віктора Дмитровича, Іщенка Олександра Васильовича, Передерка Дмитра Петровича за зверненнями Меркулової К.М., адвоката Семенова В.І.,
встановила:
У травні 2015 року до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі ‑ Комісія) надійшли звернення Меркулової К.М., адвоката Семенова В.І. щодо поведінки суддів Малиновського районного суду міста Одеси Короя В.Д., Іщенка О.В., Передерка Д.П., яка може мати наслідком притягнення їх до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених статтею 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції від 2010 року. Звернення заявників надійшли як безпосередньо до Комісії так і надіслані народним депутатом України Чекіти Г.Л., Адміністрації Президента України.
Заявники повідомляють, що судді Корой В.Д., Іщенко О.В., Передерко Д.П. розглядаючи кримінальну справу № 521/2965/14-к за обвинуваченням ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 істотно порушують норми процесуального права при здійсненні правосуддя. Так ОСОБА_5 зазначає, що 17 березня 2015 року колегія суддів постановила ухвалу, якою фактично звільнила обвинувачених осіб з під варти, оскільки їм було дозволено внести заставу у розмірі 121 800, 00 грн. Ця ухвала порушує її права як потерпілої, оскільки вона побоюються за своє життя і не зможе брати участі в судових засіданнях. Постановлення колегією суддів вказаної ухвали свідчить про вчинення ними кримінального проступку. На думку заявниці, цим судовим рішення суд визнав, що не зміг забезпечити розгляд справи у розумні строки, тому і вирішив звільнити осіб, які готувалися її викрасти та вбити.
Крім того заявники повідомляється, що в судовому засіданні в судовому засіданні 29 квітня 2015 року колегією суддів Короєм В.Д., Іщенком О.В., Передерком Д.П. адвокату Семенову В.І. було заборонено здійснювати відеозапис судового засідання.
З урахуванням викладених обставин заявники просять Комісію надати оцінку діям суддів Малиновського районного суду міста Одеси Короя В.Д., Іщенка О.В., Передерка Д.П. та притягнути їх до відповідальності.
28 березня 2015 року набрав чинності Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд», яким Закон України «Про судоустрій і статус суддів» викладено у новій редакції. Звернення щодо поведінки судді стосується дій, вчинених суддею до набрання чинності Законом.
У зв’язку з викладеним в частині дисциплінарної відповідальності суддів Короя В.Д. Іщенка О.В., Передерка Д.П. застосовується Закон України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції 2010 року (далі ‑ Закон).
Відповідно до статті 95 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» членом Комісії проведено перевірку викладених у зверненнях обставин.
Розглянувши матеріали перевірки, заслухавши доповідача, Комісія дійшла висновку, що у відкритті дисциплінарної справи за зверненнями Меркулової К.М., адвоката Семенова В.І. стосовно суддів Короя В.Д. Іщенка О.В., Передерка Д.П. необхідно відмовити з таких підстав.
Перевіркою встановлено, що у провадженні колегії суддів Малиновського районного суду міста Одеси Короя В.Д., Іщенка О.В., Передерка Д.П. по кримінальному провадженню стосовно: ОСОБА_1 у вчинені злочинів, передбачених статтями 14 частини 1; 189 частини 4; 14 частини 1; 28 частини 3; 115 частини 2 підпунктів 5, 6, 12; 257; 263 частини 1; 263-1 частини 1 КК України; ОСОБА_2 у вчинені злочинів, передбачених статтями 14 частини 1; 189 частини 4; 14 частини 1; 28 частини 3; 115 частини 2 підпунктів 5, 6, 12; 257 КК України; ОСОБА_3 у вчинені злочинів, передбачених статтями 14 частини 1; 189 частини 4; 14 частини 1; 28 частини 3; 115 частини 2 підпунктів. 5, 6, 12; 257; 263; частини 1; 263- 1 частини 1 КК України; ОСОБА_4 у вчинені злочинів, передбачених статтями 14 частини 1; 189 частини 4; 14 частини 1; 28 частини 3; 115 частини 2 підпунктів 5, 6, 12; 257; 263 частини 1 КК України.
Під час досудового розслідування 01 жовтня 2013 року слідчим суддею Приморського районного суду м. Одеси до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з посиланням на існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а саме: запобігання спробам переховуватись від органу досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків; перешкоджати кримінальному провадженню та вчинити інше кримінальне правопорушення.
17 березня 2015 року під час розгляду питання про продовження строків тримання під вартою обвинувачених, колегія суддів в ухвалі зазначила, що в зв'язку з закінченням досудового розслідування, допитом в судовому засіданні потерпілих, ряду свідків, у тому числі головного свідка обвинувачення – ОСОБА_6, такі ризики, як можливість обвинуваченими знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та незаконний вплив на потерпілих чи свідків, які враховувались слідчим суддею при обранні запобіжного заходу, вже відпали та не можуть бути враховані при продовженні строку тримання під вартою обвинувачених, на підставі чого ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 було продовжено строк тримання під вартою з встановленням розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу.
Приймаючи таке рішення, колегія суддів керувалась нормами Кримінально - процесуального кодексу України (далі КПК України), вимогами статей 5, 6 «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод» та положень, встановлених у рішеннях Європейського суду з прав людини щодо необхідності дотримання розумних строків тримання особи під вартою.
У наданих Комісії письмових поясненнях суддів Короя В.Д., Іщенка О.В., Передерка Д.П. зазначено, що посилання потерпілої ОСОБА_5 про незаконність винесеного рішення є безпідставними, так як відповідно до частини 1 статті 182 КПК України можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 КПК України. Тобто, нормами КПК України не заборонено, а навпаки законодавець визначив застосування застави як обов'язковий альтернативний запобіжний захід щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. При цьому, посилання потерпілої ОСОБА_5 про те, що звільнення обвинувачених під заставу перешкоджає її участі в судових засіданнях, так як вона побоюється за своє життя та вимушена виїхати за кордон, є надуманими. Так, в ході допиту потерпіла ОСОБА_5 вказала, що навчається та проживає за кордоном, а в Україну приїжджає на канікули. Таким чином, проживання потерпілої за кордоном ніяким чином не пов'язане з встановленням обвинуваченим застави.
Крім того, будь-яких заяв від ОСОБА_5 чи її рідних про погрози зі сторони обвинувачених чи інших осіб на адресу суду не надходило.
Також судді Корой В.Д., Іщенко О.В., Передерко Д.П. зазначили, що 29 квітня 2015 року під час судового засідання представником потерпілої ОСОБА_5 - адвокатом Семеновим В.І. здійснювався відеозапис судового процесу. Відповідно до частини б статті 27 КПК України кожен, хто присутній в залі судового засідання, може вести стенограму, робити нотатки, використовувати портативні аудіо записуючі пристрої. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, транслювання судового засідання по радіо і телебаченню, а також проведення звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури допускається на підставі ухвали суду, що приймається з урахуванням думки сторін та можливості проведення таких дій без шкоди для судового розгляду. Суд, врахувавши думку учасників судового розгляду (всі обвинувачені та їх захисники заперечували проти проведення відео зйомки), постановив ухвалу про відмову у задоволенні клопотання Семенова В.І. про здійснення відеозйомки судового засідання, яка була винесена без виходу до нарадчої кімнати, про що секретарем судового засідання було зафіксовано в журналі. Так, дійсно у частині 3 статті 11 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» вказано, що учасники судового процесу, інші особи, присутні у залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео та аудіозапис з використанням портативних відео та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, установлених законом.
Відповідно до частини 3 статті 9 КПК України закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосується кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу. При здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить цьому Кодексу.
Таким чином, колегія суддів під час розгляду клопотання адвоката Семенова В.І. в першу чергу керувалась нормами КПК України.
Тривалість розгляду кримінального провадження пов'язана з його складністю, великим обсягом дослідження як документів, так і речових доказів та відеоматеріалів.
Щодо твердження заявника про незаконність ухвали суду від 17 березня 2015 року, слід зазначити, що відповідно до частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається.
Комісія діє в межах повноважень визначених статтею 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», не є органом правосуддя та не наділена повноваженнями встановлювати або оцінювати обставини справи, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, а також перевіряти законність і обґрунтованість судових рішень.
Підстави дисциплінарної відповідальності судді визначено статтею 83 Закону.
Оскільки у діях суддів Малиновського районного суду міста Одеси Короя В.Д., Іщенка О.В., Передерка Д.П. не встановлено ознак дисциплінарного проступку, передбаченого статтею 83 Закону, підстави для відкриття дисциплінарної справи стосовно них відсутні.
Керуючись статтями 92-96, 101, 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі дисциплінарної палати
вирішила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Малиновського районного суду міста Одеси Короя Віктора Дмитровича, Іщенка Олександра Васильовича, Передерка Дмитра Петровича за зверненнями Меркулової К.М., адвоката Семенова В.І.
Рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи оскарженню не підлягає.
Головуючий М.В. Патрюк
Члени палати: Т.Ф. Весельська
П.С. Луцюк
М.А. Макарчук
С.М. Прилипко
В.Є. Устименко
