Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі дисциплінарної палати:
головуючого - Патрюка М.В.,
членів палати: Весельської Т.Ф., Заріцької А.О., Макарчука М.А., Прилипка С.М. - доповідача,
розглянувши питання про відкриття дисциплінарної справи стосовно суддів господарського суду Дніпропетровської області Татарчука Володимира Олександровича, Бєлік Вікторії Геннадіївни, Петрової Валентини Іванівни, Юзікова Станіслава Георгійовича, Рудовської Інни Анатоліївни, Соловйової Анастасії Євгенівни, Мельниченко Ірини Федорівни та Ніколенка Михайла Олександровича за зверненням Богдановича Андрія Яковича,
встановила:
У листопаді 2015 року на адресу Комісії надійшла скарга Богдановича А.Я. щодо поведінки суддів господарського суду Дніпропетровської області Татарчука В.О., Бєлік В.Г., Петрової В.І., Юзікова С.Г., Рудовської І.А., Соловйової А.Є., Мельниченко І.Ф. та Ніколенка М.О.
Заявник скаржиться на безпідставне затягування та невжиття суддями заходів щодо розгляду низки справ протягом строку, встановленого законом, часту зміну складу суду, призначення необґрунтованих, на думку заявника, експертиз з відправкою справ до експертних установ Харкова, незважаючи на наявність власного інституту судових експертиз у Дніпропетровську та блокування і затягування виконання судових рішень. Дані порушення, на думку заявника, свідчать про сприяння підприємствам групи компаній «Інтерпайп», які є відповідачами у справах, в ухиленні від своєчасного виконання договірних зобов’язань перед ПАТ «НАК «Нафтогаз України» та її дочірніх компаній, перед якою у групи компаній «Інтерпайп» існує сумарна заборгованість за спожитий газ у розмірі понад 500 мільйонів гривень, що є неприпустимим нанесенням економічної шкоди державі шляхом умисної невиплати зазначеного боргу. Крім того заявник зазначає про обізнаність та участь у зазначених діях голови господарського суду Дніпропетровської області.
З урахуванням викладених обставин скаржник просить Комісію притягнути вказаних суддів до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до статті 95 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» членом Комісії проведено перевірку викладених у зверненні даних та обставин.
Розглянувши висновок члена Комісії та зібрані в процесі перевірки матеріали, заслухавши доповідача, Комісія дійшла висновку, що у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів господарського суду Дніпропетровської області Татарчука В.О., Бєлік В.Г., Петрової В.І., Юзікова С.Г., Рудовської І.А., Соловйової А.Є., Мельниченко І.Ф. та Ніколенка М.О. необхідно відмовити з таких підстав.
Відповідно до наданих головою та суддями господарського суду Дніпропетровської області письмових пояснень, які підтверджуються копіями окремих матеріалів справ, зазначених у скарзі Богдановича А .Я., встановлено, що на час звернення останнього зі скаргою щодо неправомірних, на його думку, дій суддів при розгляді справ за позовами ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та його дочірніх компаній до підприємств групи «Інтерпайп» про стягнення заборгованості за поставлений природний газ, у господарському суді Дніпропетровської області налічувалось 20 таких справ.
Вказані справи надійшли до суду у 2012-2015 роках.
На час проведення перевірки із зазначеної кількості справ нерозглянутою є лише одна справа, у якій Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» суму штрафних санкцій та додаткових нарахувань (втрат від інфляції та 3 % річних) у розмірі 63 222 531, 27 гривень.
Решта справ закінчена провадженням з прийняттям судових рішень. Зокрема:
- в одній справі позов задоволено частково; стягнуто з відкритого акціонерного товариства «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» на користь дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» заборгованість за договорами поставки природного газу у розмірі 570 567 326, 89 гривень;
- у 14 справах господарським судом Дніпропетровської області прийнято рішення про стягнення на користь Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» грошових коштів у розмірі 108370381,13 грн., що складається з сум лише штрафних санкцій та додаткових нарахувань;
- чотири справи закінчено провадженням з ухваленням судових рішень про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем або пропущено річний строк позовної давності, що застосовується до вимог про стягнення пені, або з тих підстав, що на день подання позову у відповідачів не настав строк виконання зобов'язання щодо оплати суми основного боргу;
- у семи із розглянутих справ, окрім штрафних санкцій, позивачами заявлено до стягнення й суму основного боргу за поставлений природний газ у загальному розмірі 563 204 253,01 грн., яка підприємствами групи «Інтерпайп» була сплачена як до, так і під час судового розгляду.
Також матеріалами перевірки встановлено, що протягом 2012-2015 років господарським судом Дніпропетровської області розглянуто 499 справ за позовами Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та його дочірніх компаній про стягнення заборгованості за поставлений природний газ.
При цьому з підприємств та організацій у вказаних справах стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» грошові кошти у розмірі 5 566 875 250,64 гривень.
Отже, кількість справ за позовами Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та його дочірніх компаній до підприємств групи «Інтерпайп» становить лише чотири відсотки від загальної кількості розглянутих судом у 2012-2015 роках справ.
Стосовно тверджень заявника про порушення розумних строків розгляду справ за позовами Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та його дочірніх компаній до підприємств групи «Інтерпайп» про стягнення заборгованості за поставлений природний газ слід зазначити таке.
З огляду на сформовану міжнародну практику Європейський суд з прав людини виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи та враховувати критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: складність справи, тобто обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; поведінка заявника; поведінка державних органів; перевантаження судової системи; значущість для заявника питання, яке перебуває на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (рішення «Бараона проти Португалії», 1987 рік; «Хосце проти Нідерландів, 1998 рік»; «Бухкольц проти Німеччини», 1981 рік; «Бочан проти України», 2007 рік).
Чинним процесуальним законодавством України дане питання врегульовано, зокрема, статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.
У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України врегульовано питання зупинення провадження у справі та його поновлення.
Зокрема, вказаною статтею передбачено, що господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь у судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи (пункт 1 частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України).
Під час зупинення провадження у справі припиняються повністю або тимчасово всі процесуальні дії у справі, а також зупиняється перебіг строків розгляду справи до усунення обставин, які зумовили її зупинення.
У декількох справах із наведеної категорії господарським судом Дніпропетровської області було призначено судові економічні експертизи, у зв'язку з чим провадження у справах було зупинено до надання висновку експертом.
Оскільки провадження у справах за позовами Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та його дочірніх компаній до підприємств групи «Інтерпайп» неодноразово зупинялись, то зупинялись і строки розгляду цих справ, а тому господарським судом Дніпропетровської області було дотримано вимоги статті 69 Господарського процесуального кодексу України.
За приписами статті 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Призначення судової експертизи належить до виключної компетенції судді, який розглядає справу та призначає експертизу, виходячи з конкретних обставин кожної справи, що можливо, зокрема, у зв'язку зі складністю розрахунків.
У пункті шостому постанови пленуму від 23.03.2012 № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» Вищий господарський суд України надав роз’яснення, згідно з якими господарському суду слід мати на увазі, що чинне законодавство не надає йому права відмовити у призначенні судової експертизи, про яку заявлено клопотання учасниками судового процесу, за тим мотивом, що у складі суду є особи, які мають достатні для з'ясування відповідних питань спеціальні знання.
Як зазначено вище, в декількох справах за позовами Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та його дочірніх компаній до підприємств групи «Інтерпайп» було призначено судові економічні експертизи, що було пов'язано значним розміром позовних вимог та складністю розрахунків (експертизи призначались за ініціативою суду та за клопотанням відповідача).
Їх виконання було доручено експертним установам, розташованим у м. Дніпропетровську та м. Харкові.
При вирішенні питання призначення судової економічної експертизи суд також керується Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5.
Відповідно до пункту 1.6 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень експертизи та дослідження проводяться експертними установами за зонами регіонального обслуговування згідно з Переліком регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України, наведеним у додатку 1 до цієї Інструкції.
За наявності обставин, що зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи в експертній установі за зоною регіонального обслуговування, орган (особа), який (яка) призначає експертизу (залучає експерта), зазначивши відповідні мотиви, доручає її виконання експертам іншої експертної установи.
Вказані положення законодавства застосовуються господарським судом з урахуванням положень пункту п'ятого постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи», згідно з яким питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. У вирішенні відповідного питання (до призначення судової експертизи) слід визначитися з конкретною установою або конкретним експертом, якими проводитиметься експертиза. З цією метою господарський суд, зокрема, витребовує у сторін пропозиції стосовно таких установ та/або судових експертів, у тому числі тих, які не є працівниками зазначених установ. Господарський суд не зобов’язаний керуватись цими пропозиціями, але може враховувати їх у вирішенні питання про призначення і проведення судової експертизи.
Крім того, матеріалами перевірки встановлено, що проведення експертних досліджень господарським судом Дніпропетровської області доручалось Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса у зв'язку з тим, що у представника позивача - Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та його дочірніх компаній, виникали сумніви у неупередженості спеціалістів Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Таким чином, викладеними обставинами доводи скарги про призначення необґрунтованих експертиз та відправку справ до експертних установ не за зоною регіонального обслуговування не підтверджено.
Відповідно до частини 5 статті 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.
Водночас судом було з'ясовано, що експерти у своїх висновках встановили інші суми, ніж заявлені до стягнення Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» у справах, у яких відповідачами виступають підприємства групи «Інтерпайп».
Також перевіркою встановлено, що в рамках розгляду деяких із зазначених у скарзі справ мало місце зупинення провадження до закінчення реорганізації Дочірної компанії «Газ України» Нацоінальної акціонерної компанії «Нафтогаз України». Дана обставина була зумовлена такими чинниками.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь у судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку, зокрема, заміни однієї зі сторін її правонаступником. Про зупинення провадження у справі та його поновлення виноситься ухвала.
Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 545 від 26 липня 2012 року прийнято рішення про припинення діяльності Дочірньої компанії «Газ Україна» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» шляхом її реорганізації - перетворення в Публічне акціонерне товариство та перейменування у «Синтез-Газ України».
Пунктом 8 вказаного наказу і змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 13 грудня 2012 року № 1002, передбачено завершення заходів з реорганізації Дочірньої компанії «Газ України» у термін до 31 грудня 2013 року. Водночас, як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, станом на 26 лютого 2014 року Дочірня компанія «Газ Україна» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» перебувала у стані припинення, дані про юридичних осіб, правонаступників були відсутні.
Статтею 104 ЦК України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступниками внаслідок злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Згідно з частиною 1 статті 59 ГК України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб-засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим кодексом, - за рішенням суду.
Статтею 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» встановлено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням державного органу, прийнятим у випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини 14 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» перетворення вважається завершеним з моменту державної реєстрації новоутвореної юридичної особи та державної реєстрації припинення юридичної особи, що припиняється у результаті перетворення.
Оскільки реорганізація юридичної особи має наслідком її вибуття із судового процесу як сторони у справі, що, у свою чергу, призводить до процесуального правонаступництва, а вирішення питання щодо процесуального правонаступництва можливе лише після закінчення процедури реорганізації та переходу прав та обов'язків до правонаступника, суд прийняв рішення провадження у справі за позовом Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до підприємства групи «Інтерпайп» про стягнення 11 056 134,19 грн. за договором поставки природного газу зупинити до закінчення реорганізації Дочірньої компанії «Газ Україна» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».
Крім того, слід звернути увагу на той факт, що на час прийняття ухвали про зупинення провадження у справі мала місце вже судова практика з аналогічного питання, що підтверджується постановами Вищого господарського суду України № 910/12366/13 від 13.11.2013, № 910/12351/13 № 910/12367/13 від 20.11.2013, № 910/9915/13, № 910/8380/13 від 08.10.2013.
У своїй скарзі Богданович А.Я. вказує на часту зміну складу суду у справах за позовами Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та його дочірніх компаній до підприємств групи «Інтерпайп».
У зв'язку з цим слід зазначити таке.
За приписами статті 21 Господарського процесуального кодексу України у господарських судах функціонує автоматизована система документообігу, за допомогою якої здійснюється визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи під час реєстрації відповідних документів за принципом вірогідності, який враховує кількість справ, що перебувають у провадженні суддів, заборону брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну повноважень.
Порядок функціонування автоматизованої системи документообігу суду визначається Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30, згідно з яким винятково коли суддя (судді) у передбачених законом випадках не може (не можуть) продовжувати розгляд справи, невирішені судові справи передаються для повторного автоматизованого розподілу за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи.
Згідно із зазначеними вище нормами законодавства, а також у зв'язку з наявністю поважних причин (наприклад закінчення повноважень судді, призначення судді на посаду до суду вищої інстанції, перебування судді на навчанні тощо) господарським судом Дніпропетровської області здійснювався повторний автоматизований розподіл відповідних справ за позовами Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та його дочірніх компаній до підприємств групи «Інтерпайп».
Наведене свідчить про дотримання норм чинного законодавства щодо проведення повторного автоматизованого розподілу справ за позовами Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та його дочірніх компаній до підприємств групи «Інтерпайп».
Також необхідно зазначити, що судами апеляційної та касаційної інстанцій були підтримані рішення господарського суду Дніпропетровської області у тих справах, де підприємствам групи «Інтерпайп» було надано відстрочку або розстрочку виконання судових рішень, що спростовує доводи скарги про те, що господарським судом Дніпропетровської області блокуються та затягуються виконання судових рішень.
Посилання скаржника на обізнаність та участь в умисному, з боку суддів господарського суду Дніпропетровської області затягуванні розгляду справ та блокуванні виконання їх рішень матеріалами перевірки не встановлено. Головою господарського суду Дніпропетровської області Татарчуком В.О. зазначено, що господарський суд Дніпропетровської області при розгляді справ дотримується Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з положень якого втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.
З огляду на викладені обставини твердження скаржника про порушення суддями чинного законодавства при розгляді справ за позовами Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та його дочірніх компаній до підприємств групи «Інтерпайп» про стягнення заборгованості за поставлений природний газ не підтверджено матеріалами справ, зазначених у скарзі.
Крім того, слід звернути увагу на те, що за вказаними у скарзі справами сторони не оскаржували ухвали суду про зупинення провадження та не подавали скарги на дії суддів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Скаргу до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України подано особою, яка не є учасником відповідних судових процесів.
Підстави дисциплінарної відповідальності судді визначено статтею 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Оскільки матеріалами перевірки не підтверджено відомостей про наявність ознак дисциплінарного правопорушення в діях суддів господарського суду Дніпропетровської області Татарчука В.О., Бєлік В.Г., Петрової В.І., Юзікова С.Г., Рудовської І.А., Соловйової А.Є., Мельниченко І.Ф. та Ніколенка М.О., Комісією не встановлено підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно вказаних суддів.
Керуючись статтями 93-95, 101, 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі дисциплінарної палати
вирішила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів господарського суду Дніпропетровської області Татарчука Володимира Олександровича, Бєлік Вікторії Геннадіївни, Петрової Валентини Іванівни, Юзікова Станіслава Георгійовича, Рудовської Інни Анатоліївни, Соловйової Анастасії Євгенівни, Мельниченко Ірини Федорівни та Ніколенка Михайла Олександровича за зверненням Богдановича Андрія Яковича.
Головуючий М.В. Патрюк
Члени Комісії: Т.Ф. Весельська
А.О. Заріцька
М.А. Макарчук
