X

Про розгляд питання щодо відкриття дисциплінарної справи стосовно суддів Апеляційного суду міста Києва Бартащук Людмили Вікторівни, Маліновського Олега Адольфовича, Паленика Ігоря Григоровича за зверненням Овчинникова Олексія Валеріановича

Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Рішення
18.05.2016
1060/дп-16
Про розгляд питання щодо відкриття дисциплінарної справи стосовно суддів Апеляційного суду міста Києва Бартащук Людмили Вікторівни, Маліновського Олега Адольфовича, Паленика Ігоря Григоровича за зверненням Овчинникова Олексія Валеріановича

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі дисциплінарної палати:

головуючого - Патрюка М.В.,

членів палати: Весельської Т.Ф., Заріцької А.О., Макарчука М.А., Прилипка С.М. - доповідач,

розглянувши питання про відкриття дисциплінарної справи стосовно суддів Апеляційного суду міста Києва Бартащук Людмили Вікторівни, Маліновського Олега Адольфовича, Паленика Ігоря Григоровича за зверненням Овчинникова Олексія Валеріановича,

встановила:

У липні 2015 року на адресу Комісії надійшла скарга Овчинникова О.В. щодо поведінки суддів Апеляційного суду міста Києва Бартащук Л.В., Маліновського О.А., Паленика І.Г.

Заявник скаржиться на незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору. А саме заявник зазначає про незгоду з ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 25 червня 2015 року, постановленою колегією суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі головуючого судді – Паленика І.Г та суддів - Бартащук Л.В. і Маліновського О.А. за результатами розгляду матеріалів кримінального провадження № НОМЕР_1 від 15 серпня 2014 року за апеляційною скаргою старшого прокурора прокуратури Подільського району м. Києва Степанечка О.В. на ухвалу Солом’янського районного суду м. Києва від 08 травня 2015 року щодо ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172 КК України. Зазначеною ухвалою апеляційну скаргу задоволено. Ухвалу Солом’янського районного суду м. Києва від 08 травня 2015 року скасовано та призначено новий розгляд в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

Заявник зазначає, що колегією суддів не надано правової оцінки та відхилено усі аргументи сторони захисту.

З урахуванням викладених обставин скаржник просить Комісію притягнути вказаного суддю до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до статті 95 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» членом Комісії проведено перевірку викладених у зверненні даних та обставин.

Розглянувши висновок члена Комісії та зібрані в процесі перевірки матеріали, заслухавши доповідача, Комісія дійшла висновку, що у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Апеляційного суду міста Києва Бартащук Л.В., Маліновського О.А., Паленика І.Г. необхідно відмовити з таких підстав.

Установлено, що ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 08 травня 2015 року обвинувальний акт та реєстр матеріалів у кримінальному провадженні № НОМЕР_1 від 15 серпня 2014 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172 КК України, повернуто старшому прокурору прокуратури Подільського району м. Києва.

Дана ухвала суду мотивована тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам статті 291 КПК України, оскільки не містить формулювання обвинувачення, а саме: не конкретизовано період невиплати заборгованості кожному потерпілому, суми за кожний період, з чого ця заборгованість складається, а також не досліджено питання мотивації умислу обвинуваченого, тобто розміру заборгованості, строків та причин її утворення. Крім того, суд зазначив, що на момент надходження провадження до районного суду частина заборгованостей була сплачена потерпілій ОСОБА_2, однак дане питання не висвітлено в обвинуваченні. Також в обвинувальному акті є посилання на дату внесення відомостей до ЄРДР яка ще не настала, а також не вказано в реєстрі дату складання обвинувального акта.

28 травня 2015 року до Апеляційного суду міста Києва надійшло вказане кримінальне провадження разом з апеляційною скаргою прокурора у даному провадженні, в якій останній, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону судом першої інстанції, зокрема і на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просив скасувати ухвалу районного суду та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. 

25 червня того ж року ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі головуючого судді - Паленика І.Г та суддів - Бартащук Л.В. і Маліновського О.А. апеляційну скаргу прокурора у даному кримінальному провадженні задоволено, ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 08 травня 2015 року скасовано та призначено новий розгляд у суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

Відповідно до пояснень суддів, що підтверджуються наданими копіями окремих матеріалів справи, вбачається, що колегія суддів виходила з того, що відповідно до вимог пункту 3 частини 3 статті 314 КПК України зі стадії підготовчого судового засідання суд має право повернути обвинувальний акт прокурору в тому випадку, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Частиною 2 статті 291 КПК України визначено перелік відомостей, які мають бути зазначені в обвинувальному акті. Зокрема, обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) Закону України «Про кримінальну відповідальність» та формулювання обвинувачення.

Проте зі змісту обвинувального акту в даному кримінальному провадженні колегією суддів встановлено, що цей акт в цілому відповідає вимогам зазначеної статті Кодексу, оскільки слідчий з достатньою повнотою відобразив фактичні обставини кримінального правопорушення, які вважав встановленими, правову кваліфікацію цього правопорушення з посиланням на положення КК України, сформулював обвинувачення та виконав інші вимоги, передбачені вказаною статтею. А висновки з цього приводу суду першої інстанції виходять за межі його компетенції на підготовчій стадії судового розгляду, оскільки суд фактично вдався до дослідження обставин провадження, оцінки доказів та кваліфікації вчиненого діяння, що суперечить вимогам статті 214 КПК України та виходить за межі повноважень суду на цій стадії кримінального провадження, та мають ознаки оцінки доведеності обвинувачення, у зв'язку з чим колегія суддів прийшла до переконання, що суд першої інстанції істотно порушив кримінальний процесуальний закон.

Висновок суду першої інстанції про те, що стороною обвинувачення невідображено відомостей про виплату потерпілій ОСОБА_2 заборгованості із заробітної плати, колегія суддів визнала безпідставним, зважаючи на те, що ця інформація стала відома із заяви останньої від 09 квітня 2015 року, тобто після надходження обвинувального акта до суду першої інстанції. 

Стосовно посилань у судовому рішенні на те, що в обвинувальному акті вказано частково неправильну дату внесення відомостей до ЄРДР та те, що в реєстрі матеріалів досудового розслідування не зазначено дату складання обвинувального акта, то вони знайшли своє підтвердження, однак, на думку колегії суддів, з урахуванням викладеного не могли слугувати підставою для повернення обвинувального акту прокурору. При цьому колегія суддів погодилась з доводами апеляційної скарги прокурора про те, що ці недоліки не є достатньою підставою для повернення обвинувального акта, оскільки не перешкоджають призначенню провадження до судового розгляду та винесенню законного і обґрунтованого рішення у провадженні.

Саме з урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції не може бути визнана законною та обґрунтованою, оскільки наведені в ній доводи суду про необхідність повернення обвинувального акта не є переконливими та достатніми для його повернення, у зв'язку з чим ухвала суду була скасована через істотне порушення судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону, а провадження повернуто до цього ж суду з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

Стосовно питання про відхилення й ігнорування колегією суддів мотивів сторони захисту, які були викладені письмово в запереченні на апеляційну скаргу і не знайшли свого відображення в ухвалі колегії суддів, то всупереч доводам скарги вони були відомі суду і враховані при прийнятті судового рішення, про що вказується в ухвалі колегії суддів.

Водночас, колегією суддів бралось до уваги і те, що відповідно до вимог статті 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. За клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.

Згідно з вимогами статті 419 КПК України у мотивувальній частині ухвали апеляційного суду повинен міститись, зокрема, виклад короткого змісту вимог апеляційної скарги і судового рішення суду першої інстанції; узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу; виклад узагальненої позиції інших учасників судового провадження; обставини, встановлені судом першої інстанції; обставини, встановлені судом апеляційної інстанції з посиланням на докази, мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

Виклад змісту вимог апеляційної скарги передбачає описання основних порушень закону, на які особа, що подала апеляційну скаргу, посилається як на підставу для скасування або зміни судового рішення. У мотивувальній частині ухвали наводиться аналіз доказів, досліджених під час апеляційного розгляду. Мотиви та обґрунтування, за допомогою яких суд дійшов певного висновку, повинні містити посилання на норми матеріального чи процесуального закону. При цьому слід зазначити, який закон було порушено судом першої інстанції та в чому полягає це порушення, які підстави, визначені законом, покладені в основу при скасуванні чи зміні рішення.

Вказані норми кримінального процесуального законодавства колегією суддів Апеляційного суду міста Києва були дотримані, і в ухвалі суду зазначено, що колегія суддів, зокрема, і згаданими нормами керується при ухваленні свого рішення, що спростовує доводи скарги Овчинникова О.В. про відсутність в ухвалі колегії суддів посилань на закон, яким вона керувалась.

Доводи скарги Овчинникова О.В. про те, що колегією суддів проігноровано факт невручення обвинуваченому ОСОБА_1 обвинувального акта, і відсутність в останньому даних про місце вчинення інкримінованого ОСОБА_1 злочину, оскільки вони не згадуються в ухвалі апеляційного суду, є недоведеними, оскільки відповідно до статті 404 КПК України апеляційний суд переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, а ці обставини не були підставою для повернення судом першої інстанції обвинувального акта прокурору, не згадувались в апеляційній скарзі прокурора і при вирішенні цього питання судом першої інстанції стороною захисту цей факт не вказувався, судом не досліджувався і не враховувався при прийнятті рішення.

Водночас, у матеріалах провадження міститься розписка, з якої вбачається, що обвинуваченому ОСОБА_1 27 березня 2015 року при понятих було вручено копії обвинувального акта, цивільного позову і реєстру досудових розслідувань, проте обвинувачений від підпису у відповідній розписці відмовився, що свідчить про виконання прокурором вимог щодо вручення обвинувального акта обвинуваченому.

Не досліджувались та не давалась оцінка судом першої інстанції й іншим доводам, які викладені в письмовому запереченні на апеляційну скаргу прокурора, оскільки, як вбачається із журналу судового засідання, стороною захисту такі підстави для повернення обвинувального акта не заявлялись, а було заявлено клопотання про відмову в прийнятті обвинувального акта до судового розгляду лише з тих підстав, що він не відповідає вимогам КПК України. 

І саме на частину 2 статті 291 КПК України, якою визначено перелік відомостей, що мають бути зазначені в обвинувальному акті, колегія суддів послалась в ухваленому рішенні, що теж спростовує доводи скарги Овчинникова О.В. про, те що у судовому рішенні відсутні посилання на закон.

Приймаючи рішення про необхідність призначення нового розгляду в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання, колегія суддів не позбавила обвинуваченого ОСОБА_1 можливості звернутись до суду першої інстанції з відповідним клопотанням про повернення обвинувального акта прокурору та з наведенням необхідних для цього підстав і відповідних доказів. У випадку безпідставного відхилення таких доводів або незазначення мотивів їх відхилення сторона захисту вправі була оскаржити їх в апеляційному порядку.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається.

Відповідно до вимог статей 19, 126, 129 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Перевірка законності та обґрунтованості судових рішень належить до компетенції вищих судових інстанцій.      

Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною у рішенні від 11.03.2011 № 2рп/2011, незалежність суддів полягає передусім у їхній самостійності, непов’язаності при здійсненні правосуддя будь-якими обставинами та іншою, крім закону, волею. Давати ж оцінку процесуальним діям суддів щодо розгляду конкретної судової справи може лише апеляційна та касаційна інстанції при перегляді судових рішень.

Згідно зі статтею 13 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не беруть участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права та обов’язки, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень у випадках та порядку, встановлених цим Кодексом.

Підстави дисциплінарної відповідальності судді визначено статтею 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Оскільки матеріалами перевірки не підтверджено відомостей про наявність ознак дисциплінарного правопорушення в діях суддів Апеляційного суду міста Києва Бартащук Л.В., Маліновського О.А., Паленика І.Г., Комісією не встановлено підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно вказаних суддів.

Керуючись статтями 93-95, 101, 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі дисциплінарної палати

вирішила:

відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Апеляційного суду міста Києва Бартащук Людмили Вікторівни, Маліновського Олега Адольфовича, Паленика Ігоря Григоровича за зверненням Овчинникова Олексія Валеріановича.

 

Головуючий                                                                                          М.В. Патрюк

Члени Комісії:                                                                                       Т.Ф. Весельська

                                                                                                                 А.О. Заріцька

                                                                                                                 М.А. Макарчук