Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі дисциплінарної палати: головуючого - Патрюка М.В.,
членів Комісії: Весельської Т.Ф., Заріцької А.О., Макарчука М.А., Прилипка С.М. - доповідача,
розглянувши питання про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Голосіївського районного суду міста Києва Бойка Олександра Васильовича за зверненням Романенка П.О.,
встановила:
У серпні 2015 року до Комісії надійшло звернення Романенка П.О. щодо поведінки судді Голосіївського районного суду міста Києва Бойка О.В., пов’язане з порушенням розумного строку розгляду кримінального провадження, а також іншими істотними порушеннями норм процесуального права.
ОСОБА_1 вказується, що перебуваючи під вартою 1 рік 6 місяців суддею необґрунтовано відмовлено у зміні запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.
Також вказується на те, що суддею Голосіївського районного суду міста Києва Бойком О.В. прийнято до свого провадження обвинувальний акт із неусуненими недоліками.
Посилаючись на вказані обставини, заявник просить провести перевірку та вжити заходів дисциплінарного впливу стосовно судді.
Відповідно до статті 95 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» членом дисциплінарної палати Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Прилипком С.М. проведено перевірку викладених у зверненні даних.
Розглянувши висновок члена дисциплінарної палати та зібрані в процесі перевірки матеріали, заслухавши доповідача, дисциплінарна палата дійшла висновку, що у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Бойка О.В. необхідно відмовити з таких підстав.
Установлено, що з березня 2015 року у провадженні судді Голосіївського районного суду міста Києва Бойка О.В. перебувають матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 та інших у вчиненні кримінальних правопорушень.
Матеріалами перевірки встановлено, що ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 19 березня 2015 року вказане кримінальне провадження призначено до розгляду.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 19 березня 2015 року відмовлено у задоволенні клопотань захисників та обвинуваченого у зміні запобіжного заходу.
19 березня, 23 квітня 2015 року судові засідання відкладено у зв’язку з неявкою захисника та осіб, які беруть участь у розгляді кримінального провадження.
18 травня 2015 року оголошено обвинувальний акт, встановлено загальний порядок дослідження доказів, продовжено обвинуваченим строк тримання під вартою та відкладено судове засідання для виклику потерпілого та свідка.
15 червня 2015 року у зв’язку з неявкою потерпілого, який перебуває під вартою, судове засідання відкладено та надано запит до Голосіївського РУ ГУ МВС України в місті Києві на доставку потерпілого у наступне судове засідання.
16 липня 2015 року допитано потерпілого ОСОБА_2, свідка ОСОБА_3, продовжено обвинуваченим строк тримання пі вартою та відкладено судове засідання у зв’язку з неявкою свідків.
03 серпня 2015 року про продовжено обвинуваченим строк тримання пі вартою, відкладено судове засідання та застосовано примусовий привід до свідків.
Із письмових пояснень судді вбачається, що протягом 2014-2015 років до Голосіївського районного суду міста Києва надходив вказаний обвинувальний акт, але неодноразово повертався прокурору через його невідповідність до вимог статті 291 КПК України.
Вказані пояснення судді повністю узгоджуються із доводами зверненням Романенка П.О., який також вказує на неодноразове повернення обвинувального акта прокурору.
Також суддею пояснено, що в черговий раз отримавши обвинувальний акт було встановлено, що прокурором усунено усі істотні невідповідності обвинувального акта, у зв’язку з чим прийнято рішення про відкриття кримінального провадження та призначення до розгляду.
Окрім того, суддею звернуто увагу, що майже в кожному судовому засіданні розглядаються клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченим, проте суд не вважає зазначені клопотання обґрунтованими.
Вказані пояснення повністю узгоджуються із надісланими копіями процесуальних документів, які підтверджують неодноразові відмови у зміні запобіжного заходу із обґрунтуванням ризиків та мотивів відхилення заявлених клопотань.
Разом з тим висвітлені у зверненні доводи Романенка П.О. не можуть бути беззаперечними підставами для відкриття дисциплінарної справи, виходячи з такого.
Відповідно до частини першої статті 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Частиною п’ятою цієї ж статті передбачено, що кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.
Разом з тим матеріалами перевірки встановлено, що кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 та інших у вчиненні кримінального правопорушення надійшло у провадження судді Голосіївського районного суду міста Києва Бойка О.В у березні 2015 року.
Відкладення судових засідань спричинено об’єктивними причинами і тривалість перерв між судовими засіданнями є невеликою, а тому об’єктивних підстав вважати, що суддею безпідставно затягується або не вживаються заходи щодо розгляду кримінального провадження у розумні строки не має.
Стосовно доводів звернення щодо необґрунтованих відмов судді Бойка О.В. у відхиленнях клопотань про зміну запобіжного заходу то вони також не можуть бути підставами для відкриття дисциплінарної справи, виходячи з такого.
Матеріалами перевірки встановлено, що провадження у даному кримінальному провадженні не закінчено.
Відповідно до частини другої статті 126 Конституції України заборонено вплив на суддів у будь-який спосіб при здійсненні ними правосуддя.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається.
Згідно зі статями 6, 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Ключовими принципами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено верховенство права та належне здійснення правосуддя.
Таким чином, судова незалежність у міжнародно-правовому аспекті - це не тільки право людини на незалежний суд, а й право та обов'язок суду бути незалежним у процесі прийняття рішень, це - незалежність судової системи в цілому від виконавчої та законодавчої гілок влади, певні стандарти особистого статусу судді.
Крім цього, згідно з правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною у рішенні від 11 березня 2011 року № 2рп/2011, незалежність суддів полягає передусім у їхній самостійності, непов’язаності при здійсненні правосуддя будь-якими обставинами та іншою, крім закону, волею. Давати оцінку процесуальним діям суддів щодо розгляду конкретної судової справи може лише апеляційна та касаційна інстанції при перегляді судових рішень.
Вища кваліфікаційна комісія суддів України не наділена повноваженнями надавати правову оцінку судовим рішенням, оскільки таке право належить лише судам апеляційної та касаційної інстанцій.
Також слід врахувати, що ухвали Голосіївського районного суду міста Києва про відмови у задоволенні клопотань про зміну виду запобіжного заходу окремому оскарженню не підлягають.
Разом з тим частиною другою статті 392 КПК України визначено, що ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.
Надані пояснення судді повністю узгоджуються з надісланими до Комісії довідкою про рух кримінального провадження та копіями процесуальних документів, а тому за своїм змістом є логічними та послідовними і не дають підстав вважати, що вони подані з метою уникнення відповідальності, у зв’язку з чим не можуть бути відхилені чи залишені поза увагою.
Таким чином, аргументи та доводи скарги щодо поведінки судді Голосіївського районного суду міста Києва Бойка О.В. не знайшли своє підтвердження за результатами проведеної перевірки.
Повноваження Комісії визначено статтею 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з урахуванням приписів якої Комісія розглядає в порядку дисциплінарного провадження звернення стосовно суддів місцевих та апеляційних судів з підстав визначених статтею 92 цього Закону та приймає рішення за результатами дисциплінарного провадження і за наявності підстав застосовує дисциплінарне стягнення.
Інших відомостей про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку, що відповідно до частини першої статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» може бути підставою дисциплінарної відповідальності судді у поданому зверненні не зазначено.
Підстави дисциплінарної відповідальності судді визначено статтею 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Оскільки в діях судді Бойка О.В. не встановлено ознак дисциплінарного проступку, передбаченого статтею 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», підстави для відкриття дисциплінарної справи стосовно нього відсутні.
Відповідно до частини дев’ятої статті 95 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі відсутності підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, закінчення строку давності притягнення або виявлення обставин, передбачених частиною п’ятою статті 93 цього Закону, орган, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, приймає рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді.
Доповідач відповідно до вимог частини першої статті 96 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» не бере участі у прийнятті рішення, а тому не підписує його.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 92-96, 101, 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі дисциплінарної палати,
вирішила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Голосіївського районного суду міста Києва Бойка Олександра Васильовича за зверненням Романенка П.О.
Рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи оскарженню не підлягає.
Головуючий М.В. Патрюк
Члени Комісії: Т.Ф. Весельська
А.О. Заріцька
М.А. Макарчук
