Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі:
головуючого – Патрюка М.В.,
членів Комісії: Бутенка В.І., Весельської Т.Ф., Луцюка П.С., Мішина М.І., Прилипка С.М., Тітова Ю.Г., Устименко В.Є., Шилової Т.С.,
розглянувши питання про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Чумак Тетяни Андріївни за зверненням Буханова Ю.П.,
встановила:
У березні 2014 року до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі – Комісія) надійшла скарга Буханова Ю.П. щодо поведінки судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Чумак ТА.
У скарзі Буханов Ю.П. наводить доводи незгоди із ухвалою слідчого судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Чумак Т.А. від 24 січня 2014 року, якою було закрито провадження за ОСОБА_1 скаргою на постанову заступника начальника СВ Апостолівського РВ Пилипчука М.П. про закриття кримінального переслідування стосовно ОСОБА_2 від 16 січня 2014 року.
На думку заявника, в діях слідчого судді Чумак Т.А. вбачається зацікавленість у звільненні ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності, а постановлена нею ухвала є завідомо неправосудною та такою, що позбавила ОСОБА_1 конституційного права оскаржити в процесуальному порядку незаконні дії слідчого Пилипчука М.П.
Також заявник вказує про те, що скаргу було розглянуто без ОСОБА_1 участі.
Із урахуванням викладених обставин Буханов Ю.П. просить Комісію притягнути суддю Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Чумак Т.А. до дисциплінарної відповідальності.
28 березня 2015 року набрав чинності Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року № 192-VIII (далі – Закон), яким Закон України «Про судоустрій і статус суддів» викладено у новій редакції. Відповідно до пункту 8 розділу II цього Закону (Прикінцеві та перехідні положення) заяви та скарги, подані до набрання чинності цим Законом, а також дисциплінарні провадження щодо суддів, розпочаті до набрання чинності цим Законом, здійснюються відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, що діяла на момент подачі відповідної заяви (скарги), відкриття відповідного дисциплінарного провадження.
Ураховуючи наведене, дисциплінарне провадження за даною скаргою має здійснюватися за Законом України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції 2010 року.
Відповідно до статті 86 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» членом Комісії Мішиним М.І. проведено перевірку викладених у скарзі обставин.
Розглянувши матеріали перевірки, заслухавши доповідача, Комісія дійшла висновку, що у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Чумак Т.А. необхідно відмовити з таких підстав.
Перевіркою встановлено, що у квітні 2011 року слідчим відділенням Апостолівського РВ ГУ МВС України в Дніпропетровській області було порушено кримінальну справу № 01110225 стосовно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого статтею 128 ЮС України (потерпілим у кримінальній справі визнано ОСОБА_1).
Під час досудового слідства було встановлено причетність до скоєння вказаного злочину, крім ОСОБА_3, ще і ОСОБА_2, дії яких було кваліфіковано за частини другої статті 121 КК України.
У грудні 2014 року матеріали кримінального провадження стосовно ОСОБА_3 та ОСОБА_2 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № НОМЕР_1.
Постановою прокурора Апостолівського району Дніпроперовської області Мельничука Ю.М. від 11 березня 2013 року кримінальне провадження стосовно ОСОБА_2 закрито у зв’язку з невстановленням достатніх доказів його причетності до скоєння кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 121 КК України.
Вказана постанова прокурора від 11 березня 2013 року була оскаржена потерпілим ОСОБА_1 у процесуальному порядку.
Ухвалою слідчого судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Марченко Н.В. від 01 квітня 2013 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову прокурора від 11 березня 2013 року відмовлено.
Однак ухвалою колегії суддів апеляційного суду Дніпропетровської області ухвалою від 10 квітня 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, скасовано ухвалу слідчого судді від 01 квітня 2013 року та постанову прокурора Апостолівського району Дніпроперовської області Мельничука Ю.М. від 11 березня 2013 року, матеріали направлено до прокуратури Апостолівського району.
16 січня 2014 року заступником начальника СВ Апостолівського РВ Пилипчуком М.П. у кримінальному провадженні № НОМЕР_1 винесено постанову про закриття кримінального провадження стосовно окремої особи (ОСОБА_2).
Не погоджуючись з постановою слідчого Пилипчука М.П. від 16 січня 2014 року, потерпілий ОСОБА_1 знову оскаржив її в процесуальному порядку та подав 20 січня 2014 року до Апостолівського районного суду Дніпропетровської області відповідну скаргу.
Для розгляду по суті вказані матеріали було передано у провадження слідчого судді Чумак Т.А.
Того ж дня слідчим суддею Чумак Т.А. відкрито провадження за скаргою ОСОБА_1 та призначено справу до розгляду на 24 січня 2014 року, при цьому зобов’язано слідчого та прокурора надати до суду матеріали кримінального провадження № НОМЕР_1.
21 січня 2014 року на адресу суду надійшла відповідь заступника начальника СВ Апостолівського РВ Пилипчука М.П., в якій було зазначено, що досудове слідство у кримінальному провадженні № НОМЕР_1 закінчено і обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3 направлено прокурору прокуратури Апостолівського району для його затвердження та направлення до суду.
24 січня 2014 року слідчим суддею Чумак Т.А. постановлено ухвалу щодо закриття провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову заступника начальника СВ Апостолівського РВ Пилипчука М.П. про закриття кримінального переслідування стосовно ОСОБА_2.
Мотивуючи прийняте судове рішення, слідчий суддя Чумак ТА. в ухвалі від 24 січня 2014 року зазначила, що оскаржувану постанову слідчим Пилипчуком М.П. було прийнято в ході досудового слідства у кримінальному провадженні, яке на час розгляду скарги ОСОБА_1 було закінчено та обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 за частиною першою статті 121 КК України направлено до суду для здійснення судового розгляду. У зв'язку з цим слідчий суддя Чумак Т.А. дійшла висновку, що скарга не підлягає розгляду в порядку, передбаченому статтею 303 КПК України, а провадження підлягає закрито.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді від 24 січня 2014 року та постановити нову, якою скасувати постанову слідчого про закриття кримінального провадження.
В обґрунтування вимог скарги ОСОБА_1 зазначив, що ухвала є незаконною і постановлена з грубим порушенням вимог чинного законодавства, а викладені в ній висновки не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження. Крім того, заявник вказав, що слідчим суддею не надано належної оцінки всім доказам у кримінальному провадженні, порушено ОСОБА_1 законні права та інтереси як потерпілого, що є перепоною у здійсненні права на оскарження незаконних дій слідчого.
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 лютого 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Ухвалу слідчого судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 24 січня 2014 року скасовано.
Постановлено нову ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області, якою скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ Апостолівського РВ ГУМВС України в Дніпропетровської області про закриття кримінального провадження № НОМЕР_1 стосовно ОСОБА_2 направлено до суду першої інстанції для здійснення судового розгляду.
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області встановила, що слідчий суддя дійшов хибного висновку про необхідність закриття провадження у вказаній скарзі на постанову слідчого, чим порушив право ОСОБА_1 на доступ до правосуддя, гарантоване статтею 7 КПК України.
Також колегія судді зазначила, що постановления судом першої інстанції ухвали про закриття кримінального провадження за скаргою ОСОБА_1 суперечить вимогам статті 307 КПК України та не передбачено на даному етапі кримінального процесу. Оскільки закриття провадження за скаргою на стадії досудового розслідування, виходячи з вимог статті 305 КПК України, можливо лише у випадках, коли слідчий чи прокурор самостійно скасує рішення, передбачені пунктами 1, 2, 5, 6 частини першої статті 303 КПК України, припинять дію чи бездіяльність, які оскаржуються, або коли прокурор самостійно скасує рішення, передбачене пунктом 3 частини першої статті 303 КПК України, яке оскаржується в порядку, передбаченому частиною п’ятою статті 284 КПК України.
Після повернення матеріалів за скаргою ОСОБА_1 до Апостолівського районного суду Дніпропетровської області для здійснення судового розгляду ухвалою слідчого судді Чумак Т.А. від 12 березня 2014 року скаргу заявника на постанову слідчого про закриття кримінального провадження № НОМЕР_1 стосовно ОСОБА_2 задоволено.
Скасовано постанову заступника начальника СВ Апостолівського РВ Пилипчука М.П. про закриття кримінального провадження від 16 січня 2014 року.
Матеріали кримінального провадження № НОМЕР_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 121 КК України, направлено прокурору Апостолівського району Дніпропетровської області для проведення досудового розслідування.
Суддя Чумак Т.А. у своїх поясненнях стосовно доводів звернення ОСОБА_1 зазначила, що, приймаючи ухвалу від 24 січня 2014 року, вона керувалась статтею 303 КПК України, якою визначено, які саме рішення слідчого може бути оскаржено під час досудового слідства, а також інформаційним листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування» від 09 листопада 2012 року. Жодним із вказаних документів не регламентовано, як має діяти слідчий суддя у разі оскарження рішення слідчого після закінчення досудового слідства.
А оскільки на дату розгляду скарги ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № НОМЕР_1 стосовно ОСОБА_2 закритому постановою від 16 січня 2014 року, яку оскаржував ОСОБА_1, було закінчено досудове розслідування і обвинувальний акт вже перебував (22 січня 2014 року) у Апостолівському районному суді Дніпропетровської області, нею було прийнято рішення про закриття провадження за скаргою заявника.
Також суддя зазначила, що факт її незацікавленості у незаконному звільненні ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності та неупередженості підтверджується тим, що у липні 2014 року нею як слідчим суддею вдруге розглядалась скарга ОСОБА_1 на постанову слідчого Пилипчука М.П. від 03 липня 2014 року про закриття кримінального провадження № НОМЕР_1 стосовно ОСОБА_2, яка була подана заявником з тих самих підстав, що і попередня скарга, яку вона розглядала раніше.
За результатами розгляду другої скарги ОСОБА_1 слідчим суддею Чумак Т.А. 11 липня 2014 року постановлено ухвалу, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1.
Не погоджуючись із таким рішенням слідчого судді, ОСОБА_1 оскаржив ухвалу в апеляційному порядку.
Ухвалою колегії суддів судової палати апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 липня 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу слідчого судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Чумак Т.А. - без змін.
Як убачається із матеріалів дисциплінарного провадження, підставою для звернення ОСОБА_1 до Комісії була незгода останнього із ухвалою слідчого судді Чумак Т.А. від 24 січня 2014 року, якою було закрито провадження за його скаргою на постанову заступника начальника СВ Апостолівського РВ Пилипчука М.П. про закриття кримінального переслідування стосовно окремої особи від 16 січня 2014 року.
Відповідно до частини 1 статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається.
Однією з основних засад судочинства згідно з пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, право на яке учасники кримінального провадження та інші особи відповідно до статті 24 КПК України реалізовують у порядку, встановленому процесуальним законом.
Отже, виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження в будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним порядком у справі не допускається.
З огляду на повноваження, визначені статтею 91 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції 2010 року, Комісія не вправі перевіряти законність і обґрунтованість судових рішень та надавати оцінку процесуальним діям судів, оскільки такі повноваження належать виключно до компетенції апеляційної та касаційної інстанцій у випадках, передбачених чинним законодавством.
Подавши апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Чумак Т.А. від 24 січня 2014 року, ОСОБА_1 скористався своїм правом на апеляційне оскарження судового рішення суду першої інстанції, яке вважав незаконним.
Відповідно до частини другої статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли порушення допущено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків.
Те, що ухвалу слідчого судді Чумак Т.А. від 24 січня 2014 року було скасовано судом апеляційної інстанції, не може слугувати підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, оскільки обставин, які б вказували на умисне порушення слідчим суддею Чумак Т.А. норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків, апеляційним судом та Комісією в ході перевірки встановлено не було.
Стосовно доводів заявника про розгляд скарги без його участі слід зазначити, що такі доводи наведено заявником лише у скарзі на дії судді Чумак Т.А., при цьому, які права було порушено розглядом скарги без його участі, ОСОБА_1 не зазначає.
Зі змісту ухвали апеляційної інстанції від 07 лютого 2014 року, якою було скасовано ухвалу слідчого судді Чумак Т.А., убачається, що ОСОБА_1 під час апеляційного оскарження судового рішення першої інстанції не порушував питання про те, що скаргу на дії слідчого було розглянуто без його участі.
Відповідно до характеристики, наданої головою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області, суддя Чумак Т.А. характеризується виключно позитивно, за час роботи на посаді судді зарекомендувала себе кваліфікованим спеціалістом.
Підстави дисциплінарної відповідальності судді визначено статтею 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Оскільки в діях судді Чумак Т.А. не вбачається ознак дисциплінарного проступку, передбаченого статтею 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», підстави для відкриття дисциплінарної справи стосовно неї відсутні.
Керуючись статтями 83-86, 91, 97 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції 2010 року, Комісія
вирішила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Чумак Тетяни Андріївни за зверненням Буханова Ю.П.
Головуючий М.В. Патрюк
Члени Комісії: В.І. Бутенко
Т.Ф. Весельська
П.С. Луцюк
М.І. Мішин
С.М. Прилипко
Ю.Г. Тітов
В.Є. Устименко
Т.С. Шилова
