Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Мішина М.І.,
членів Комісії: Козлова А.Г., Лукаша Т.В.,
розглянувши питання про недостовірність (у тому числі неповноту) відомостей або тверджень, вказаних суддею Вищого адміністративного суду України Мойсюком Миколою Івановичем у декларації доброчесності за 2015 рік,
встановила:
Відповідно до частини першої статті 62 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) суддя зобов’язаний щорічно до 1 лютого подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію доброчесності за формою, що визначається Комісією.
Рішенням Комісії від 31 жовтня 2016 року № 137/зп-16 затверджено форму декларації доброчесності судді, а також визначено правила її заповнення.
У встановленому законом порядку Мойсюк М.І. подав декларацію доброчесності судді за 2015 рік.
До Комісії у квітні 2018 року надійшла заява Маселка Р.А. щодо недостовірності тверджень, вказаних суддею в декларації доброчесності судді за 2015 рік
Заявник зазначає, що в пункті 22 декларації доброчесності судді за 2015 рік, поданої до Комісії, суддя Мойсюк М.І. підтвердив, що ним не здійснювалися вчинки, що можуть мати наслідком притягнення його до відповідальності.
Водночас заявник звертає увагу, що рішенням Вищої ради юстиції від 20 жовтня 2015 року № 764/0/15-15 встановлено, що в діях судді мали місце порушення норм процесуального права, які можуть свідчити про наявність ознак дисциплінарного проступку. Однак у зв’язку зі спливом строку, протягом якого застосовується дисциплінарне стягнення до судді, Вищою радою юстиції відмовлено у відкритті дисциплінарної справи стосовно Мойсюка М.І.
Ураховуючи викладені обставини, Маселко Р.А. просив Комісію здійснити перевірку декларації доброчесності судді Мойсюка М.І. за 2015 рік.
Відповідно до частини шостої статті 62 Закону в разі одержання інформації, що може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень судді в декларації доброчесності, Комісія проводить відповідну перевірку.
Членом Комісії Козловим А.Г. проведено перевірку викладених у зверненнях Маселка Р.А. обставин, проаналізовано декларацію доброчесності судді за 2015 рік, рішення Вищої ради юстиції від 20 жовтня 2015 року № 764/0/15-15, рішення Комісії від 30 січня 2019 року № 145/вс-19, письмові пояснення судді.
За підсумками розгляду матеріалів перевірки декларацій доброчесності судді Мойсюка М.І. Комісією встановлено таке.
Відповідно до Правил заповнення та подання форми декларації доброчесності судді, затверджених рішенням Комісії 31 жовтня 2016 року № 137/зп-16, у декларації доброчесності заповнюються відомості, актуальні станом на 31 грудня звітного року. У разі заповнення декларації вперше в ній зазначаються твердження щодо обставин, які мали місце упродовж усього життя особи, яка її заповнює.
Мойсюк М.І. вперше подав декларацію доброчесності судді за 2015 рік та у пункті 22 цієї декларації підтвердив, що ним не здійснювалися вчинки, що можуть мати наслідком притягнення його до відповідальності.
Водночас у рішенні Вищої ради юстиції від 20 жовтня 2015 року № 764/0/15-15 за результатами перевірки відомостей, викладених у заяві, ОСОБА_1 стосовно допущення суддею Мойсюком М.І. істотних порушень норм чинного законодавства під час розгляду касаційної скарги на ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду та Львівського апеляційного адміністративного суду у справі за його позовом до Деражнянської районної державної адміністрації Хмельницької області про визнання незаконним та скасування розпорядження (справа № К/9991/43341/12) зазначено, що недодержання суддею Мойсюком М.І. норм процесуального права призвело до порушення права особи на перегляд судових рішень з метою захисту своїх прав та інтересів. Тобто, Вищою радою юстиції встановлено, що у діях судді мали місце порушення норм процесуального права, які могли свідчити про наявність ознак дисциплінарного проступку. Однак у відкритті дисциплінарної справи було відмовлено у зв’язку зі спливом строку, протягом якого застосовується дисциплінарне стягнення.
На запит Комісії стосовно вказаних обставин суддею надано письмові пояснення від 04 липня 2018 року (вх. № 31кп-1807/18-М), в яких зазначено про те, що згідно з рішенням Вищої ради юстиції від 20 жовтня 2015 року № 764/0/15-15 він не був притягнутий до дисциплінарної відповідальності, а тому, на його думку, за відсутності відповідного рішення неможливо стверджувати, що ним здійснювалися вчинки, що можуть мати наслідком притягнення його до відповідальності.
Крім того, у поясненнях суддею зазначено, що питання достовірності твердження, зазначеного суддею у пункті 22 декларації доброчесності за 2015 рік, також досліджувалося Вищою кваліфікаційною комісією суддів України під час участі судді як кандидата в конкурсі на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
У зв’язку з цим суддя вважає, що заява Маселка Р.А. підлягає залишенню без розгляду.
Під час проведення співбесіди за результатами дослідження досьє кандидата Мойсюка М.І. на зайняття вакантної посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Громадською радою доброчесності було надано висновок про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики. Підставами висновку зазначено повідомлення Мойсюком М.І. неправдивих відомостей у декларації доброчесності судді за 2015 рік.
Стосовно цих доводів кандидат надав пояснення, які було оцінено Комісією у колегіальному складі під час співбесіди. Кандидат повідомив, що рішення Вищої ради юстиції ним не оскаржувалося з підстав закриття дисциплінарної справи, оскільки вважав, що рішення Вищої ради юстиції про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно нього, яке набрало законної сили, не може бути підставою для надання такої оцінки як «перешкоджання доступу до правосуддя», адже такий висновок може надати лише відповідний дисциплінарний орган, вища судова інстанція та/або констатувати у своєму рішенні Європейський суд з прав людини, чого в цьому випадку немає. Оскільки дисциплінарну справу стосовно кандидата закрито, він вважав недоцільним зазначати про це в декларації доброчесності судді.
Рішенням Комісії від 30 січня 2019 року було визнано Мойсюка М.І. таким, що за критеріями професійної етики та доброчесності не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду, а Комісією завершено проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання. У цьому рішенні Комісії констатовано прояв недоброчесності Мойсюком М.І. та відзначено, що цей прояв мав місце в прямій суперечності з поданою ним декларацією доброчесності судді за 2015 рік, що підтверджується рішенням Вищої ради юстиції від 20 жовтня 2015 року.
Ураховуючи наведене, у судді Мойсюка М.І. були відсутні підстави підтверджувати в пункті 22 декларації доброчесності судді за 2015 рік відсутність здійснення ним вчинків, що могли мати наслідком притягнення його до відповідальності. Для Комісії очевидно, що повноважний орган суддівського врядування в належному порядку встановив порушення суддею норм процесуального права, які могли свідчити про наявність ознак дисциплінарного проступку, а у відкритті дисциплінарної справи було відмовлено лише через сплив строку застосування дисциплінарного стягнення.
З огляду на зазначене Комісія за результатами розгляду питання про недостовірність тверджень, указаних суддею Вищого адміністративного суду України Мойсюком Миколою Івановичем у декларації доброчесності судді за 2015 рік, дійшла висновку про підтвердження інформації, викладеної у зверненні Маселка Р.А.
Керуючись статтями 62, 93, 101 Закону, розділом VI Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Комісія
вирішила:
визнати підтвердженою інформацію про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, вказаних суддею Вищого адміністративного суду України Мойсюком Миколою Івановичем у декларації доброчесності судді за 2015 рік.
Звернутися до Вищої ради правосуддя для вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову у її відкритті стосовно судді Вищого адміністративного суду України Мойсюка Миколи Івановича.
Головуючий М.І. Мішин
Члени Комісії А.Г. Козлов
Т.В. Лукаш
