Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА,
членів Комісії: Ярослава ДУХА (доповідач), Володимира ЛУГАНСЬКОГО,
розглянувши повідомлення Ткаченка Олександра Васильовича щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Ігнатенком Вадимом Миколайовичем у декларації доброчесності судді за 2020 рік,
встановила:
До Вищої кваліфікаційної комісії суддів України 28 лютого 2024 року надійшло повідомлення Ткаченка Олександра Васильовича (справа № 31кп-3/24), у якому він просить здійснити перевірку декларації доброчесності судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Ігнатенка Вадима Миколайовича за 2020 рік та прийняти відповідне рішення за її результатами.
Заявник зазначає, що суддею 16 квітня 2020 року незаконно відмовлено у відкритті касаційного провадження за ОСОБА_1 касаційною скаргою на рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 31 жовтня 2019 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року в справі № 487/5705/16-ц за позовом автогаражного кооперативу «Парма» до ОСОБА_1, третя особа – товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Парма», про витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов’язання вчинити певні дії.
Заявник переконаний, що таким чином суддею вчинено дії, які мають ознаки дисциплінарних проступків, визначених пунктами 1, 4 статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус судів» (далі – Закон), та ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366 Кримінального кодексу України.
Отже, Ткаченко О.В., вказує, що при заповненні декларації доброчесності за 2020 рік суддя підтвердив пункт 22 «Мною не здійснювалися вчинки, що можуть мати наслідком притягнення мене до відповідальності», а це, на думку заявника, свідчить про недостовірність тверджень, вказаних суддею в декларації доброчесності за 2020 рік.
Згідно з протоколом розподілу справ між членами Комісії від 28 лютого 2024 року справа № 31кп-3/24 розподілена члену Комісії Духу Я.М.
Заслухавши поданий на розгляд Комісії у складі колегії висновок доповідача – члена Комісії Духа Я.М., проаналізувавши декларацію доброчесності судді Ігнатенка В.М. за 2020 рік, доводи, що містяться в повідомленні Ткаченка О.В., письмові пояснення судді, Комісія у складі колегії встановила таке.
Відповідно до частини першої статті 62 Закону суддя зобов’язаний щорічно до 1 травня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію доброчесності за формою, що визначається Комісією.
Форму декларації доброчесності судді затверджено рішенням Комісії від 31 жовтня 2016 року № 137/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 02 листопада 2023 року № 120/зп-23).
Частиною другою статті 62 Закону визначено, що декларація доброчесності судді складається з переліку тверджень, правдивість яких суддя повинен задекларувати шляхом їх підтвердження або непідтвердження. Положеннями частини п’ятої статті 62 Закону встановлено, що за відсутності доказів іншого твердження судді в декларації доброчесності вважаються достовірними. Водночас у разі одержання інформації, що може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень судді в декларації доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить відповідну перевірку (частина шоста статті 62 Закону).
Згідно з пунктом 60.5 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23, зі змінами) (далі – Регламент), Комісія у складі колегії ухвалює рішення за результатами перевірки декларації родинних зв’язків судді чи декларації доброчесності судді.
Відповідно до частини шостої статті 62 Закону в разі одержання інформації, що може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень судді в декларації доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить відповідну перевірку.
У пункті 22 декларацій доброчесності судді за 2020 рік Ігнатенко В.М. підтвердив, що «Мною не здійснювалися вчинки, що можуть мати наслідком притягнення мене до відповідальності».
Стосовно вказаних обставин на запит Комісії суддею Ігнатенком В.М. 08 березня 2024 року та 14 березня 2024 року надані пояснення, у яких суддя зосередився на аналізі законності та обґрунтованості прийнятого за його участі колегією суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду рішення в касаційній інстанції та спростуванні висновку про наявність ознак вчинення ним будь-яких дій, що можуть мати наслідком притягнення його до відповідальності.
Згідно з пунктом 19 частини першої статті 106 Закону суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав декларування завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень у декларації доброчесності судді.
Відповідно до частини сьомої статті 62 Закону неподання, несвоєчасне подання декларації доброчесності суддею або декларування в ній завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень мають наслідком дисциплінарну відповідальність, встановлену цим законом.
За змістом наведених норм Закону вказаний дисциплінарний проступок може мати місце лише у випадку внесення суддею до декларації доброчесності судді завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень.
Наведені Ткаченком О.В. у повідомленні про недостовірність (неповноту) відомостей, указаних суддею Ігнатенком В.М. у декларації доброчесності судді за 2020 рік, обставини і доводи свідчать про фактичну незгоду із судовими рішеннями судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій.
Окрім того, Ткаченком О.В. не наведено доказів внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань інформації про зазначене в повідомленні кримінальне правопорушення (факт набуття суддею статусу підозрюваного в такому кримінальному провадженні, чи інші обставини, які об’єктивно свідчать про вчинення суддею кримінального правопорушення).
Також до Комісії не надходили повідомлення про недостовірність (неповноту) тверджень, вказаних у деклараціях доброчесності, іншими суддями, які у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду ухвалювали рішення у справі № 487/5705/16-ц, тобто рішення, які, на думку Ткаченка О.В., обумовлюють недостовірність тверджень судді в декларації доброчесності.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 45 Закону України «Про вищу раду правосуддя» у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням.
Статтею 126 Конституції України встановлено, що вплив на суддю в будь-який спосіб забороняється.
Суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку.
Комісія звертає увагу заявника, що незгода з рішенням судді, неправильне застосування суддею норм матеріального чи / та процесуального права, неправильне встановлення чи невстановлення тих чи інших обставин справи, що стали підставою для прийняття рішення, неправильна оцінка доказів, долучених до матеріалів справи, не може слугувати підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, а може бути підставою для оскарження відповідного рішення.
Відповідно до чинного законодавства України Комісія не наділена повноваженнями перевіряти законність та обґрунтованість судових рішень. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Рішення суду не може підлягати будь-якому перегляду поза межами апеляційних чи касаційних процедур.
Згідно з пунктом 184.3 параграфа 11 Регламенту за результатами розгляду питання про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею в декларації доброчесності, на підставі результатів проведення перевірки такої декларації Комісія у складі колегії може ухвалити рішення про непідтвердження інформації про недостовірність (у тому числі неповноту) відомостей або тверджень, указаних суддею (кандидатом на посаду судді) у декларації родинних зв’язків судді (кандидата на посаду судді) або декларації доброчесності судді (кандидата на посаду судді).
Урахувавши встановлені перевіркою обставини, надані суддею пояснення, дослідивши копії документів, Комісія дійшла висновку про непідтвердження інформації про недостовірність тверджень, указаних суддею Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Ігнатенком В.М. у декларації доброчесності судді за 2020 рік, тому підстави для звернення до Вищої ради правосуддя для вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи відсутні.
Керуючись статтями 62, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», параграфом 11 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
визнати непідтвердженою інформацію, яка міститься в повідомленні Ткаченка Олександра Васильовича, про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Ігнатенком Вадимом Миколайовичем у декларації доброчесності судді за 2020 рік.
Головуючий Олексій ОМЕЛЬЯН
Члени Комісії: Ярослав ДУХ
Володимир ЛУГАНСЬКИЙ
