Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого - Мішина М.І.,
членів Комісії: Козлова А.Г., Прилипка С.М.,
розглянувши питання про результати кваліфікаційного оцінювання судді Деснянського районного суду міста Києва Кошової Ольги Валентинівни на відповідність займаній посаді,
встановила:
Згідно з пунктом 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом.
Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон) передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом.
Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Рішенням Комісії від 01 лютого 2018 року № 8/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання 1 790 суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Деснянського районного суду міста Києва Кошової О.В.
Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
Відповідно до пунктів 1, 2 глави 6 розділу II Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) (далі - Положення), встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється в разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0.
Положеннями статті 83 Закону передбачено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними критеріями. Такими критеріями є: компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо), професійна етика, доброчесність.
Згідно зі статтею 85 Закону кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи:
- складення іспиту (складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання);
- дослідження досьє та проведення співбесіди.
Відповідно до положень частини третьої статті 85 Закону рішенням Комісії від 25 травня 2018 року № 118/зп-18 запроваджено тестування особистих морально- психологічних якостей і загальних здібностей під час кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді.
Кошова О.В. склала анонімне письмове тестування, за результатами якого набрала 83,25 бала. За результатами виконаного практичного завдання Кошова О.В. набрала 76,5 бала. На етапі складення іспиту суддя загалом набрала 159,75 бала.
Кошова О.В. пройшла тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.
Рішенням Комісії від 23 квітня 2018 року № 91/зп-18 затверджено результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді «Іспит», складеного 14 березня 2018 року, зокрема судді Деснянського районного суду міста Києва Кошової О.В., яку допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Під час проведення співбесіди із суддею Кошовою О.В. 23 липня 2018 року Комісією оголошено перерву для з’ясування питань, які виникли під час співбесіди.
Комісією 27 червня 2019 року завершено проведення співбесіди із суддею, під час якої обговорено питання щодо показників за критеріями компетентності, професійної етики та доброчесності, які виникли під час дослідження суддівського досьє.
Згідно з положеннями статті 87 Закону з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності, яка, зокрема, надає Комісії інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді), а за наявності відповідних підстав - висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності.
Підпунктом 4.10.5 пункту 4.10 розділу IV Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (з наступними змінами) (далі – Регламент), передбачено, що висновок або інформація розглядаються Комісією під час співбесіди на відповідному засіданні в порядку, визначеному цим Регламентом та Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення.
Окрім того, підпунктом 4.10.1 пункту 4.10 Регламенту Комісії передбачено, що інформація щодо судді (кандидата на посаду судді) або висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності надається до Комісії Громадською радою доброчесності не пізніше ніж за 10 днів до визначеної Комісією дати засідання з проведення співбесіди стосовно такого судді (кандидата на посаду судді).
У разі недотримання Громадською радою доброчесності строку, визначеного абзацом третім підпункту 4.10.1 пункту 4.10 Регламенту, питання щодо розгляду матеріалів, вирішується Комісією у складі колегії під час проведення засідання, про що ухвалюється протокольне рішення.
Громадською радою доброчесності в передбачений Регламентом строк 25 березня 2019 року надано Комісії висновок про невідповідність судді Деснянського районного суду міста Києва Кошової О.В. критеріям доброчесності та професійної етики (далі - Висновок), затверджений 25 березня 2019 року.
У Висновку Громадської ради доброчесності зазначено, що:
1. Суддя використовувала родинні зв’язки для здійснення кар’єри. Згідно з даними досьє, Кошова О.В. 31 грудня 2009 року уклала шлюб із Чернушенком Д.А.
Свекор судді, Чернушенко Антон Васильович, в період з 14.05.2004 до 14.05.2010 був членом Вищої ради юстиції за квотою Президента України. З лютого 2003 року до 29.05.2018 Антон Чернушенко був суддею Апеляційного суду міста Києва, який він очолював.
Указом Президента України від 10 листопада 2009 року Кошову О.В. призначено на посаду судді Деснянського районного суду міста Києва вперше.
З моменту призначення Кошова О. В. виконувала обов’язки судді впродовж семи місяців, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після повернення у 2014 році ІНФОРМАЦІЯ_1 суддя працювала ще два місяці до часу, коли сплив п’ятирічний строк її повноважень. Таким чином, Кошова О.В. сукупно працювала не більше ніж 10 місяців в межах п’ятирічного перебування на посаді судді.
Окрім того, у 2016 році Кошова О. В. захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему: «Судова влада як соціокультурний феномен». Проте під час співбесіди суддя не змогла відповісти на запитання члена Комісії, які стосувались захисту десертації. Викладене викликає сумнів у тому, що на різних етапах своєї кар’єри суддя досягала успіхів виключно завдяки своїм професійним здібностям, не користуючись привілейованим становищем у зв’язку із перебуванням її свекра на посадах в органі суддівської влади.
2. Суддя не пояснила джерела походження майна членів сім’ї. Згідно з даними декларації судді за 2018 рік, 24 липня 2013 року ІНФОРМАЦІЯ_2 набула у власність житловий будинок площею 497,8 кв.м та земельну ділянку площею 1825 кв.м у селі Горенка Києво-Святошинського району Київської області. Вартість будинка та земельної ділянки, задекларована суддею, становить 1 313 042 грн та 403 630 грн відповідно. Зображення будинка судді доступні на сайті Google Maps. Відповідно до даних веб сайту із продажу нерухомості вартість будинку такої площі в селі Горенка Києво-Святошинського району Київської області на сьогодні стартує від 12 млн грн. Це може свідчити про те, що вартість будинку та земельної ділянки, задекларовані суддею, є заниженими. Згідно з даними досьє, ці будинок та земельну ділянку ІНФОРМАЦІЯ_2 отримала в подарунок від ІНФОРМАЦІЯ_3 Чернушенка Дмитра Антоновича. Він, зі свого боку, придбав їх за договором купівлі-продажу 10 листопада 2010 року, тобто вже після одруження із суддею. Дмитро Чернушенко в 2008 році закінчив Одеську національну юридичну академію. З жовтня 2008 року до липня 2017 року працював на різних посадах у Конституційному Суді України, а отже, не отримував доходу, який би міг пояснити придбання будинку та земельної ділянки навіть вартістю 1 716 672 грн. Окрім того, Чернушенко Дмитро Антонович є власником земельної ділянки площею 2500 кв.м, житлового будинку площею 142,7 кв.м та нежитлової будівлі у селі Рубченки Володарського району Київської області. Також згідно з даними досьє судді, Чернушенко Д.А. був власником транспортних засобів:
- автомобіля марки «Mercedes-Benz G500» 1999 року випуску (20.01.2012-08.06.2016);
- мотоцикла марки «Harley Davidson» 2007 року випуску (18.09.2013-18.11.2015);
- автомобіля марки «Jeep Wrangler» 2013 року випуску (22.05.2014-15.07.2017);
- автомобіля марки «Toyota Hilux» 2015 року випуску (13.10.2015-30.09.2017).
Дохід судді в період з 2013 до 2018 року включно склав трохи менше одного мільйона гривень, а дохід Чернушенка Д. А. в період з 2013 до 2017 року становить лише 593 629 грн. Таким чином, офіційних доходів недостатньо для того, щоб пояснити джерела походження коштів на придбання майна у власність. Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень шлюб судді з Чернушенком Д.А. було розірвано рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 16 грудня 2015 року. Примітно, що розірвання шлюбу відбулось після того, як Генеральна прокуратура України розпочала досудове розслідування у кримінальному провадженні № НОМЕР_1 від 10 червня 2015 року за підозрою колишнього чоловіка Чернушенка Д.А. та свекра судді, Чернушенка А.В. у вчиненні злочинів, передбачених статтями 375 та 3761 Кримінального кодексу України Чернушенку Д.А. 03 липня 2015 року було повідомлено про підозру. Під час співбесіди суддя не надала пояснень щодо джерел походження нерухомого майна, яким володіє ІНФОРМАЦІЯ_2, попри те, що це майно набувалось її чоловіком в період, коли вони перебували у шлюбі.
3. Суддя допускала порушення правил етики в особистому житті. Згідно з відеозаписом, оприлюдненим у мережі Інтернет, у липні 2011 року суддя разом з Чернушенком Д.А. стали учасниками скандалу в місті Одеса. Так, вони обоє взяли участь у бійці з охороною нічного клубу «IBIZA» після того, як відмовились проходити через металодетектор. На відео видно, як під час сутички з охоронцем суддя б’є його ногою в живіт. Після того, як на місце події прибули представники правоохоронних органів, пара нібито погрожувала їм звільненням. Достовірність цієї інформації підтверджується рішенням Вищої ради юстиції від 17 березня 2016 року про відмову у внесенні Президентові України подання про призначення Чернушенка Д.А. на посаду судді Фастівського міськрайонного суду Київської області. Цей інцидент став однією з підстав, через яку Вища рада юстиції відмовилась призначати Чернушенка Д. А. на посаду судді.
Також Громадська рада доброчесності виявила факти, які можуть вказувати на порушення суддею вимог антикорупційного законодавства та вимог Закону. Згідно з відомостями зі сторінки судді в соціальній мережі Facebook вона перебуває у стосунках із особою на ім’я Сергій Дмитрієв. Згідно з даними досьє судді, у 2009 році рідна сестра її колишнього чоловіка, Чернушенко Єлізавета Антонівна, видавала довіреність на ім’я Дмитрієва Сергія Миколайовича. Особа з цим же іменем фігурує і у скандалі з бійкою в місті Одеса. Так, за інформацією ЗМІ, після того, як суддю разом з колишнім чоловіком доставили до Приморського райвідділу міліції, туди прибув чоловік на ім’я Сергій, який повідомив, що він працює помічником судді у Приморському районному суді міста Одеса, та який нібито був другом затриманих. Згідно з даними з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави і місцевого самоврядування, Дмитрієв Сергій Миколайович працює (чи, щонайменше до 2018 року, працював) на посаді консультанта суду у Приморському районному суді міста Одеса, а 17 жовтня 2018 року отримав свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю. На тісні зв’язки судді з Сергієм Дмитрієвим вказують і контакти її ІНФОРМАЦІЯ_4 в соціальних мережах. Однак ні в майновій декларації, ні у декларації родинних зв’язків суддя його не декларує. Викладене може вказувати на те, що суддя умисно або внаслідок вочевидь недбалого ставлення до виконання своїх обов’язків повідомила неповні відомості в декларації родинних зв’язків та майновій декларації. Поведінка, яку демонструє суддя, для учасників процесу та інших осіб не є еталоном порядності і справедливості, прикладом чесності, стриманості, врівноваженості.
З огляду на зазначене Громадська рада доброчесності дійшла висновку про невідповідність судді критеріям доброчесності і професійної етики.
Згідно з пунктами 45-46 розділу III Положення за результатами розгляду висновку Громадської ради доброчесності про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та/або доброчесності Комісія ухвалює одне з рішень, передбачених цим Положенням.
Інформація, яка містилася у висновку, за наявності достатніх підстав береться до уваги Комісією під час визначення оцінок за відповідні критерії.
У межах процедури кваліфікаційного оцінювання суддею Кошовою О.В. було надано усні та письмові пояснення, підтверджувальні документи, які оцінено Комісією під час співбесіди.
Так суддя Кошова О.В. пояснила, що згідно Указу Президента України від 10 листопада 2009 року її призначено на посаду судді Деснянського районного суду міста Києва.
31 грудня 2009 року між нею та колишнім чоловіком Чернушенком Д.А. був укладений шлюб.
З ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто фактично правосуддя не здійснювала.
У Кошової О.В. 10 листопада 2014 року закінчились повноваження судді. За весь період з моменту призначення суддею вона здійснювала правосуддя впродовж 10 місяців.
Додатково суддя наголосила, що за період роботи на посаді судді не має скасованих рішень, щодо неї не було постановлено окремих ухвал, до дисциплінарної відповідальності не притягувалась.
Посилання членів Громадської Ради доброчесності щодо «використання нею родинних зв’язків дня здійснення кар’єри» вважає безпідставним та необгрунтованим. В той час коли її колишній свекор перебував на посаді голови Апеляційного суду міста Києва, вона не здійснювала правосуддя та ІНФОРМАЦІЯ_5.
З 2001 року до початку роботи суддею Деснянського районного суду міста Києва, працювала в Генеральній прокуратурі України на посаді старшого інспектора. З 2003 року до 2009 року працювала старшим помічником прокурора Дніпровського району міста Києва. Її функціональними обов’язками в якості прокурора, зокрема, було підтримання державного обвинувачення в судах. Саме тоді, відпрацювавши 6 років в органах прокуратури, підтримуючи державне обвинувачення в судах, усвідомлюючи тяжкий труд та самовіддачу обраній майбутній професії, вона свідомо прийняла рішення спробувати себе в якості судді.
Приблизно у 2007 році Кошова О.В. подала документи до Державної судової адміністрації міста Києва для проходження конкурсу на заняття вакантної посади судді. У 2008 році у зв’язку з прийнятим рішенням стати суддею, вона подала документи та вступила до Одеської юридичної академії на факультет «Підготовки професійних суддів». Таке рішення було обумовлено прагненням отримати додаткову освіту пов’язану з суддівською діяльністю. З колишнім чоловіком вона познайомилась під час навчання в академії, в якій він також навчався. Тобто, її обрання на посаду судді та проходження кваліфікаційних тестів тривало вже певний проміжок часу та мало позитивний рух, що підтверджувалось пройденими етапами оцінювання, ще до того, як вона вступила у шлюб. Указ Президента, щодо її призначення на посаду судді було також підписано до вступу у шлюб.
Що стосується наукового ступеня, то суддя наголосила, що захист роботи відбувався у 2016 році, тобто в той час її колишній «родич-свекор» будь-яким чином не міг їй допомагати з огляду на всі події, які відбувались. Суддя вважає, що всі доводи, які викладені у висновку Громадської ради доброчесності, являються нічим іншим, як спотворенням фактів та дискредитації її перед членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та громадськістю для отримання нею негативного висновку, постійно пов’язуючи її з колишніми «родичами».
Стосовно майна, яке перебуває у її власності та користуванні, суддя пояснила, що відповідно до договору купівлі-продажу від 20 жовтня 1997 року її батьком Кошовим В.Б. в її інтересах, як неповнолітньої особи, була придбана квартира в місті Києві АДРЕСА_1 загальною площею 44 кв.м, в будинку розподіленого на 3 квартири з трьома власниками. На прибудинковій території вказаної адреси розташований старий дерев’яний сарай.
Батько судді 26 січня 1998 року отримав розпорядження Пуща-Водицької селищної ради про надання дозволу на реконструкцію старої веранди у зазначеному будинку.
Кошовий В.Б. 05 квітня 1999 року отримав дозвіл на реконструкцію зруйнованого дерев’яного сараю під цегляний господарський блок за адресою: АДРЕСА_1.
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 13 травня 2010 року, що набрало законної сили 11 червня 2010 року, визнано за Кошовою Ольгою Валентинівною право власності на реконструйовану квартиру загальною площею 142,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та на новостворену нежитлову будівлю – господарський блок під літерою «М» загальною площею 91,1 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_2.
Під час вирішення зазначеного питання Оболонським районним судом міста Києва аналізувалися такі документи: договір купівлі-продажу; договір підряду; розпорядження про надання дозволу на реконструкцію будинку за адресою: АДРЕСА_2, яке було надано Кошовому В.Б.; будівельне технічне дослідження. Вказані докази підтверджували, що будівництво відповідало нормативній документації в галузі будівництва.
Необхідність звернення до суду зумовлювались наявності спірних питань з підрядником. Єдиним шляхом захисту своїх прав було звернення до суду.
Відповідно до витягу про державну реєстрацію прав від 11 жовтня 2010 року на її ім’я зареєстрована нежитлова будівля - господарський блок під літерою «М» загальною площею 91,10 кв.м, реєстраційний номер НОМЕР_2.
Відповідно до витягу про державну реєстрацію прав від 11 жовтня 2010 року на ім’я судді зареєстрована квартира, що розташована за адресою: м. Київ,
АДРЕСА_2 загальною площею 142,2 кв.м, реєстраційний номер НОМЕР_3.
Стосовно нежитлової будівлі - господарський блок літера «М» загальною площею 91,10 кв.м, що розташована за адресою: м. Київ, АДРЕСА_2 суддя пояснила, що є тільки номінальним власником, витрати на утримання вказаного майна не несе, вказане майно фактично оформлено її батьками на неї, інформацію щодо вказаного майна не приховує, розповсюджує себе як власника цього об’єкту. Після інвентаризації документів нею відразу внесені дані до відповідних декларацій. Вказане майно є допоміжним та перебуває за тією ж адресою, де знаходиться сам будинок. Умислу на приховання цього майна в неї не було і не існує.
З 1997 року до сьогодні її батьки постійно проживають у вказаній квартирі та ведуть господарство за вказаною адресою, користуючись господарським блоком.
У розділі 3 «Об’єкти нерухомості» декларації за 2015 рік Кошовою О.В. зазначено про інше право користування (місця реєстрації) квартири за адресою: АДРЕСА_3 загальною площею 28,4 кв.м, власником якої є її мати Кошова Марія Іванівна.
У вказаній квартирі вона була зареєстрована з 2010 року до 2016 року, але ніколи фактично не користувалась та ніяких прав на неї не мала.
У деклараціях за 2011-2014 роки зазначено її місце фактичного проживання, за адресою: АДРЕСА_4.
Щодо цього Кошова О.В. пояснила, що вказана нерухомість відповідно до права власності належала на той час Чернушенко Людмилі Михайлівні, матері її колишнього чоловіка, Чернушенка Дмитра Антоновича.
Документи, що підтверджують майнові права, у неї відсутні, оскільки з 2015 року шлюб між нею та Чернушенком Д.А. розірвано та не підтримуються жодні стосунки.
Окрім того, Чернушенко JI.M. ніколи не була членом її сім’ї, а тому інформація про майно, що належить їй на праві власності, суддею до декларації не вносилася.
З приводу придбання автомобіля її матір’ю суддя пояснила наступне.
Її батько Кошовий В.Б. та мати Кошова М.І. перебувають у шлюбі з 1980 року до сьогодні та ведуть спільне господарство. Мати працює старшою медичною сестрою КЦБКБМЗ України в місті Києві з 1979 року. З 1981 до 1999 року батько працював УПО ГУВД в місті Києві після чого за вислугою років вийшов на пенсію. З 2001 року до 2004 року був співзасновником ТОВ «Фаро».
Відповідно до довідки кредитної спілки «Форт» від 25 березня 2016 року № 16/03 Кошовий В.Б. за період з 2002 до 2016 року отримав 15 кредитів, які на сьогодні сплачені.
Окрім того, її батьками було отримано в позику частину коштів на придбання автомобіля марки «LEXUS NX 300Н» 2015 року випуску. Після придбання зазначеного автомобіля, за домовленістю батьків, автомобіль був зареєстрований на ім’я матері Кошової М.І. Іноді цей автомобіль з дозволу матері використовується суддею у власних цілях. Вказаний автомобіль її батьками у квітні 2019 року продано.
Окрім того, в 2011 році Кошовій О.В. на праві власності належав автомобіль марки «LAND ROVER» дорожньо номерний знак НОМЕР_4, про що нею було внесено відомості до паперової декларації. Вказаний автомобіль придбаний за кошти отримані внаслідок реалізації трьох автомобілів, які перебували в її власності та власності її батька, що підтверджується наступним.
Так, у 2007 році суддею було придбано автомобіль марки «FORD» дорожньо номерний знак НОМЕР_5 який був нею продано 22 лютого 2011 року, згідно звіту
про оцінку колісного транспортного засобу від 07 квітня 2011 року ринкова вартість автомобіля складала 198 582,90 грн.
Батьками Кошової О.В., за рахунок особистих заощаджень, на початку 2009 року, до її призначення на посаду судді, були придбані два автомобілі марок «LEXUS LX-570» дорожньо номерний знак НОМЕР_6 та «BMW» дорожньо номерний знак НОМЕР_7 які були продані в 2011 році.
Згідно з звітом оцінки колісного транспортного засобу від 30червня 2011 року ринкова вартість автомобіля марки «LEXUS LX-570» становить 730 801,18 грн та автомобіля марки «BMW» становить 342 253, 25 грн.
За рахунок продажу зазначених вище автомобілів та отриманих коштів її батьком був придбаний автомобіль марки «LAND ROVER», але зареєстрований на неї, який згодом був проданий у 2015 році. Кошти щодо відчуження вказаного автомобіля задекларовані.
Відповідно до висновку Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві про результати перевірки достовірності відомостей передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади" органами ДФС з урахуванням підтверджувальних документів та письмового пояснення Кошової О.В. встановлено достовірність відомостей визначених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону, вказаних Кошовою О.В. у декларації.
Окрім того суддею в паперових та електронних деклараціях вносились відомості про право власності на домоволодіння та земельну ділянку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_5, які нині належать ОСОБА_1, на підставі договору дарування.
Зазначені договори дарування від 24 липня 2013 року були посвідчені приватним нотаріусом Юрченко В.В. та подаровані Чернушенком Д.А.
Домоволодіння та земельна ділянка придбані колишнім чоловіком Чернушенком Д.А., на підставі договорів купівлі-продажу від 10 листопада 2010 року. Кошти на придбання зазначеного майна заощадженні колишнім чоловіком, які він реалізував у 2010 році на придбання будинку та земельної ділянки. Джерелом походження коштів на придбання будинку були власні заощадження колишнього чоловіка.
На підтвердження цього Кошова О.В. зазначила, що доказом відсутності зв’язку з колишнім чоловіком є той факт, що в них відсутні грошові зобов’язання щодо утримання Чернушенком Д.А. ІНФОРМАЦІЯ_6.
Відповідно до довідки Ф-3 виданої Виконавчим комітетом Корейської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 18 липня 2018 року, суддя зареєстрована та проживає з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_5.
З 2014 року з Чернушенком Д.А. подружніх стосунків не підтримувала, що також було зазначено, при зверненні до суду, у позовній заяві про розірвання шлюбу.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 16 грудня 2015 року, що набрало чинності 28 грудня 2015 року, шлюб між Чернушенком Д.А. та Чернушенко О.В. розірвано. Після розірвання шлюбу їй відновлено дошлюбне прізвище Кошова.
ІНФОРМАЦІЯ_7.
Суддя Кошова О.В. також пояснила, що тільки під час ознайомлення з суддівським досьє їй стало відомо про те, що у власності її колишнього чоловіка Чернушенка Д.А. є земельна ділянка площею 2500 кв.м, житловий будинок площею 142,7 кв.м та нежитлова будівля у селі Рубченки Володарського району Київської області, до цього вона взагалі не знала про їх існування. Також Кошова О.В. щодо автомобіля марки «Mercedes-Benz G500» 1999 року випуску, мотоцикла марки «Harley Davidson» 2007 року випуску, автомобіля марки «Jeep Wrangler» 2013 року випуску та автомобіля марки «Toyota Hilux» 2015 року випуску, власником яких був її колишній чоловік, пояснила, що все це рухоме майно було продано після розірвання шлюбу, а це фактично підтверджує, що до цього майна вона не мала ніякого відношення.
У своїх поясненнях, щодо порушень правил етики в особистому житті суддя Кошова О.В. зазначила, що 07 липня 2011 року з’явилась інформація в Інтернет виданні про те, що вона разом з колишнім чоловіком, перебуваючи в місті Одеса на центральній алеї пляжу «Аркадія» біля нічного клубу «IBIZA», влаштували бійку з охороною клубу, чим вона порушила етику професійного судді, з вказаною інформацію вона не погоджується, тому що вона не відповідає дійсним обставинам. Так, 06 липня 2011 року о 20 годині вони перебували на дні народженні своїх друзів у клубі «IBIZA» в місті Одесі. 07 липня 2011 року приблизно о 01 годині 00 хвилин охоронцем клубу «IBIZA» ОСОБА_3 відносно колишнього чоловіка було здійснено хуліганські дії, а саме адміністративне правопорушення передбачене статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, які виразились в нецензурній лексиці в громадському місці, образливому чіплянні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Постановою Приморського районного суду міста Одеси від 11 липня 2011 року громадянина ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні зазначеного вище адміністративного правопорушення за статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу. ОСОБА_3 в судовому засіданні повністю визнав свою вину та підтвердив, що спровокував бійку. Вказана постанова набрала законної сили 22 липня 2011 року. Кошова О.В. зауважила, що не була допитана як свідок, не була у статусі потерпілої особи та не притягалась до адміністративної чи кримінальної відповідальності. Крім того суддя повідомила, що була спостерігачем вказаного конфлікту та не інформувала оточуючих про свій статус судді, займала позицію звичайного пересічного громадянина.
На запитання члена Комісії щодо відео на якому видно, як під час сутички з охоронцем вона б’є його ногою в живіт, суддя пояснила, що не могла просто стояти, коли до неї підходять і хапають за руки. Що стосується особи на ім’я Сергій Дмитрієв, то суддя Кошова О.В. зазначила, що у 2011 році знала його як товариша їхніх з колишнім чоловіком друзів, під час бійки його не бачила та стосовно довіреностей, які видала на ім’я Дмитрієва С.М. рідна сестра її колишнього чоловіка, їй нічого не відомо. На сьогодні суддя з Дмитрієв С.М. перебувають у шлюбі.
Комісією у складі колегії всебічно і повно досліджено пояснення судді Кошової О.В. та дані, що містяться у суддівському досьє та копіях наданих документів, і визнано, що вони є переконливими та такими, що спростовують інформацію Громадської ради доброчесності.
Дослідивши досьє судді, надані суддею пояснення та врахувавши результати співбесіди, під час якої вивчено питання про відповідність Кошової О.В. критеріям кваліфікаційного оцінювання, Комісія дійшла таких висновків.
За критеріями компетентності (професійної, особистої та соціальної) суддя набрала 340,75 бала.
Водночас за критерієм професійної компетентності Кошову О.В. оцінено Комісією на підставі результатів іспиту, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди за показниками, визначеними пунктами 1-5 глави 2 розділу II Положення. За критеріями особистої та соціальної компетентності Кошову О.В. оцінено Комісією на підставі результатів тестування особистих морально- психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди з урахуванням показників, визначених пунктами 6-7 глави 2 розділу II Положення.
За критерієм професійної етики, оціненим за показниками, визначеними пунктом 8 глави 2 розділу II Положення, суддя набрала 170 балів. За цим критерієм суддю оцінено на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди.
За критерієм доброчесності, оціненим за показниками, визначеними пунктом 9 глави 2 розділу II Положення, суддя набрала 165 балів. За цим критерієм суддю оцінено на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди.
За результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Деснянського районного суду міста Києва Кошова О.В. набрала 675,55 бала, що становить більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.
Таким чином, Комісія дійшла висновку стосовно відповідності судді Деснянського районного суду міста Києва Кошової О.В. займаній посаді.
Згідно з пунктом 4.10.8 Регламенту в разі ухвалення рішення про підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за наявності висновку, Комісія у складі колегії ухвалює протокольне рішення про винесення на розгляд Комісії у пленарному складі питання щодо підтримки зазначеного рішення відповідно до вимог абзацу другого частини першої статті 88 Закону.
Рішення про підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді набирає чинності з дня ухвалення цього рішення в разі, якщо воно буде підтримане не менше ніж одинадцятьма членами Комісії згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 83-86, 88, 93, 101 Закону, Регламентом та Положенням, Комісія
вирішила:
визначити, що суддя Деснянського районного суду міста Києва Кошова Ольга Валентинівна за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрала 675,55 бала.
Визнати суддю Деснянського районного суду міста Києва Кошову Ольгу Валентинівну такою, що відповідає займаній посаді.
Рішення набирає чинності відповідно до абзацу третього підпункту 4.10.8 пункту 4.10 розділу IV Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Головуючий М.І. Мішин
Члени Комісії: А.Г. Козлов
С.М. Прилипко
