Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого - Мішина М.І.,
членів Комісії: Василенка А.В., Гладія С.В.,
розглянувши питання про проведення співбесіди за результатами дослідження досьє кандидата Сахна Романа Івановича на зайняття вакантної посади судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду в межах конкурсу, оголошеного Вищою кваліфікаційною Комісією суддів України 02 серпня 2018 року,
встановила:
Рішенням Комісії від 02 серпня 2018 року № 185/зп-16 оголошено конкурс на зайняття 78 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду.
Сахно Роман Іванович 07 вересня 2018 року звернувся до Комісії із заявою про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для участі в конкурсі на посаду судді Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду за спеціальною процедурою призначення. Рішенням Комісії від 8 жовтня 2018 року № 231/зп-18 він був допущений до участі в цьому конкурсі.
Комісією рішенням від 18 жовтня 2018 року № 231/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання кандидатів на зайняття вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду та допущено Сахна Р.І. до проходження кваліфікаційного оцінювання для участі в конкурсі на посаду судді Касаційного кримінального суду.
Положеннями статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон) закріплено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними критеріями. Такими критеріями є: компетентність (професійна, особиста, соціальна), професійна етика та доброчесність.
Сахно Р.І. 12 листопада 2018 року склав анонімне письмове тестування, за результатами якого набрав 79,5 бала, і згідно з рішенням Комісії від 13 листопада 2018 року № 257/зп-18 його допущено до виконання практичного завдання на етапі іспиту під час кваліфікаційного оцінювання в межах процедури конкурсу до відповідних касаційних судів у складі Верховного Суду.
За результатами виконаного 14 листопада 2018 року практичного завдання Сахно Р.І. набрав 58 балів та згідно з рішенням Комісії від 29 грудня 2018 року № 330/зп-18 що допущений до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах процедури конкурсу до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду. За рейтингом кандидат займає 36 позицію.
У статті 10 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада 1985 року № 40/32 та від 13 грудня 1985 року № 40/146, визначено, що особи, відібрані для судових посад, повинні мати високі моральні якості і здібності, а також відповідну підбору кваліфікацію в галузі права.
Ці основоположні принципи формування суддівського корпусу імплементовані в національне законодавство, що визначає основними складовими авторитету судової влади та довіри до суду - доброчесність судді.
Згідно з цими приписами під час кваліфікаційного оцінювання для участі в конкурсі на посаду судді касаційного суду у складі Верховного Суду Комісія виходить з того, що кандидати на посаду судді найвищого суду у системі судоустрою мають відповідати найвищим стандартам за критеріями компетентності та професійної етики за відсутності будь-яких обґрунтованих сумнівів у їх доброчесності, що можуть негативно вплинути на суспільну довіру до новоствореного Верховного Суду.
Відповідно до абзацу третього пункту 20 розділу III Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (далі - Положення), під час співбесіди обов’язковому обговоренню із суддею (кандидатом) підлягають дані щодо його відповідності критеріям професійної етики та доброчесності.
У пунктах 1, 2 глави 6 розділу II Положення передбачено, що встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Відповідно до положень статті 87 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності, яка надає, за наявності відповідних підстав, висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності.
Згідно з абзацом третім пункту 20 розділу III Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) (далі - Положення), під час співбесіди обов’язковому обговоренню із суддею (кандидатом) підлягають дані щодо його відповідності критеріям професійної етики та доброчесності.
Підпунктом 4.10.1 пункту 4.10 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (з наступними змінами) (далі - Регламент), передбачено, що інформація щодо судді (кандидата на посаду судді) або висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності надається до Комісії Громадською радою доброчесності не пізніше ніж за 10 днів до визначеної Комісією дати засідання з проведення співбесіди стосовно такого судді (кандидата на посаду судді).
У разі недотримання Громадською радою доброчесності строку, визначеного абзацом третім цього пункту, питання щодо розгляду матеріалів, вирішується Комісією у складі колегії під час проведення засідання, про що ухвалюється протокольне рішення.
В порушення строку подачі відповідно до підпункту 4.10.1 пункту 4.10 розділу IV Регламенту Громадською радою доброчесності електронною поштою 02 лютого о 21 год 43 хв до Комісії надійшов, затверджений 02 лютого 2019 року, про невідповідність кандидата Сахна Р.І. на посаду судді Верховного Суду критеріям доброчесності та професійної етики, тобто за 9 днів до визначеної для кандидата на посаду судді дати співбесіди.
За таких обставин цей висновок Громадської ради доброчесності Комісія не може розглядати у спосіб, передбачений частиною першою статті 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», однак інформацію, яка міститься в цьому висновку, бере до відома.
Так, з досьє кандидата вбачається, що кандидат Сахно Р.І. входив до складу колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, яка рішенням від 29 серпня 2012 року визнала законність вироку Печерського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2011 року щодо засудження ОСОБА_1 Проте Європейський суд з прав людини 30 квітня 2013 року прийняв рішення у справі «Тимошенко проти України», яким серед іншого визнав, що судом першої інстанції було необґрунтоване та незаконне обрання запобіжного заходу.
Це питання було предметом розгляду Комісією 16 червня 2017 року при проходженні кандидатом Сахно Р.І. конкурсу на зайняття вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду, оголошеного рішенням Комісії від 07 листопада 2016 року № 145/зп-16 і визнано прийнятним. А тому відповідно до підпункту 4.10.11 пункту 4.10 Регламенту не підлягає повторному розгляду під час наступних процедур кваліфікаційного оцінювання відповідного судді (кандидата на посаду судді).
В матеріалах досьє також міститься інформація про таке:
- Сахно Р.І. з лютого 2012 до липня 2013 року проживав в кімнаті «ІНФОРМАЦІЯ_1», однак у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2012 рік він це не відобразив.
- Отримане ним в березні 2010 року службове житло в місті Рівному 13 серпня 2010 року виключено з числа службових, а у листопаді 2013 року приватизовано сином кандидата Сахном С.Р.
- Відповідно до ордера № НОМЕР_1 від 23 серпня 2012 року на право зайняття службового житлового приміщення Сахну Р.І. надано у постійне користування трикімнатну квартиру житловою площею 66,2 кв. м. у місті Києві (склад сім’ї ж - 5 осіб, зокрема й син Сахно С.Р. та теща). Ця квартира 29 липня 2013 року була вилучена зі складу службових (склад сім’ї - 5 осіб). Натомість у декларації за 2013 рік членами сім’ї кандидатом зазначено лише трьох осіб.
З приводу цих обставини кандидат давав пояснення Комісії 16 червня 2017 року під час його кваліфікаційного оцінювання у попередньому конкурсі.
При цьому Комісія з урахуванням мети кваліфікаційного оцінювання у рішенні від 16 червня 2017 року визнала, що поведінка кандидата у вказаних ситуаціях свідчить про його невідповідність найвищим стандартам суддівської етики та доброчесності.
Будь-яких інших змістовних пояснень та доказів на їх підтвердження, які б спростовували вказаний висновок, кандидатом при проходженні кваліфікаційного оцінювання в конкурсі не навів.
Стосовно інформації про набуття 13 лютого 2014 року матір’ю кандидата, року народження, житлового будинку площею 325,3 кв. м та двох земельних ділянок загальною площею 0,1501 га в с. Іванковичі Васильківського району Київської області за 1 579 912 грн., то кандидат пояснив, що на придбання цього майна він та його брати витратили по 300 000 грн. кожний. Решту 679 000 надав він, які згодом мати повернула з своїх заощаджень.
На підтвердження кандидат надав копію декларації особи, уповноваженої на виконання функції держави, свого брата за 2016 рік, витяги з депозитних рахунків своєї матері та пояснення іншого свого брата, який підтвердив надання матері 300 000 грн. для купівлі будинку в с. Іванковичі Васильківського району Київської області й надав довідку від 06 лютого 2019 року, підписану ним, про отримання 05 лютого 2014 року безвідсоткової поворотної допомоги на цю суму від фермерського господарства, власником якого він є.
Проте Комісія ці пояснення вважає сумнівними і відхиляє їх з таких міркувань.
Декларація одного з братів кандидата за 2016 рік ніяким чином не підтверджує надання коштів матері на придбання нерухомості в лютому 2014 року. Нічим не підтверджено також одержання іншим братом 05 лютого 2014 року 300 000 грн безвідсоткової поворотної допомоги для придбання будинку матері. Водночас з декларацій кандидата за попередні роки перед набуттям матір’ю будинком не вбачається такої готівкової суми доходів. З даних, що містяться у витягах з депозитних рахунків матері Сахна Р.І., видно, що зняття коштів з одного депозитного рахунку відбулося в травні 2014 року, тобто через декілька місяців після вчинення правочинів, причому в розмірі, який не відповідає сумі заборгованості, вказаної Сахном Р.І. З інших депозитних рахунків гроші не тільки не знімались, але й 29 серпня 2014 року та 15 листопада 2014 року депозитні договори були продовжені на новий строк.
Викликає також сумнів пояснення брата кандидата про надання матері в лютому 300 000 грн на придбання будинку в с. Іванковічі Васильківського району, оскільки кандидат Сахно Р.І. не зміг надати будь-яких документів на підтвердження доходів брата, хоча згідно даних Національного антикорупційного бюро України цей брат у 2013 році взагалі не мав доходів, а у 2014 році його доходи складали 3 718 грн.
Наведене свідчить про те, що інформація про набуття будинку і земельних ділянок матір’ю кандидата в лютому 2014 року в с. Іванковічі Васильківського району Київської області за вказаних кандидатом обставин не знайшли свого підтвердження.
Привертає увагу також реєстрація місця проживання дружини кандидата в с. Іванковичі Васильківського району Київської області та придбання нею в с. Гатному, Києво-Святошинського району 04 серпня 2017 року двох нежилих приміщень площею 123,7 кв. м та 124 кв. м за 700 000 грн.
Проте кандидат не зміг переконливо довести джерело походження коштів на придбання цієї нерухомості.
Бангалорськими принципами поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23 (далі - Бангалорські принципи поведінки суддів), визначені стандарти етичної поведінки суддів, які адресовані суддям та судовим органам для використання як базових принципів регламентації поведінки суддів
Відповідно до пункту 1.6 Бангалорських принципів поведінки суддів суддя виявляє та підтримує високі стандарти поведінки суддів з метою укріплення суспільної довіри до судових органів, що має першочергове значення для підтримки незалежності судових органів. Згідно з пунктом 3.1 цих принципів суддя демонструє поведінку, бездоганну навіть з точки зору стороннього спостерігача.
Пунктом 4.2 Бангалорських принципів поведінки суддів передбачено, що постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов’язок прийняти ряд обмежень, і, незважаючи на те, що пересічному громадянину ці обов’язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади.
Відповідно до статті 18 Кодексу суддівської етики, затвердженого XI черговим з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року, суддя повинен бути обізнаним про свої майнові інтереси та вживати розумних заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім’ї.
Рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 1 затверджено Коментар до Кодексу суддівської етики, в якому зазначено, що доброчесна поведінка судді має торкатися всіх сфер його життя, зокрема і матеріальної (майнової) сфери. Йдеться про добросовісну поведінку судді в реалізації обов’язку бути обізнаним про свої майнові інтереси та здійснення активних дій щодо вжиття розумних (адекватних) заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім’ї, виявляючи повагу до законів і лояльність до публічних фінансових інтересів держави (коментар до статті 18).
Відтак найбільшу увагу суспільства прикуто саме до позасудової поведінки судді, майнового стану його та близьких і рідних.
За таких підстав Комісія вважає, що кандидат, який був обізнаний про набуття права власності матір’ю у 2014 році на будинок за кошти, походження яких не підтверджено, виходячи з наданої інформації про кількість і вартість придбаного нею нерухомого майна, всупереч вимогам статті 3 Кодексу суддівської етики суддя Сахно Р.І. не доклав всіх зусиль до того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною.
Таким чином, ці обставини дають підстави для обґрунтованого сумніву в сприйнятті й утвердженні кандидатом фундаментальних засад професійної етики і доброчесності суддів.
Слід зазначити, що кваліфікаційне оцінювання, зокрема, Сахна Р.І. здійснювалося в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду, що обумовлювало перевірку кандидата на відповідність найвищим стандартам та вимагало відсутності щонайменшого обґрунтованого сумніву у чеснотах майбутніх суддів Верховного Суду. Відтак
висновки Комісії за результатами цього кваліфікаційного оцінювання не можуть ати преюдиційного значення та негативно вплинути на проходження кандидатом інших процедур, пов’язаних з кар’єрою судді.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 88, 93, 101 Закону, Положенням, Комісія
вирішила:
визнати Сахна Романа Івановича таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в Касаційному кримінальному суді у складі Верховного Суду.
Головуючий М.І. Мішин
Члени Комісії: А.В. Василенко
С.В. Гладій
