Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Устименко В.Є.,
членів Комісії: Луцюка П.С., Шилової Т.С.,
розглянувши питання про проведення співбесіди за результатами дослідження досьє кандидата Поліщука Володимира Юзефовича на зайняття вакантної посади судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у межах процедури конкурсу, оголошеного Вищою кваліфікаційною комісією суддів України 02 серпня 2018 року,
встановила:
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 серпня 2018 року № 185/зп-18 оголошено конкурс на зайняття 78 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду, з яких 16 посад до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Поліщук В.Ю. 14 вересня 2018 року звернувся до Комісії із заявою про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для участі в конкурсі на посаду судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за спеціальною процедурою призначення.
Комісією 05 жовтня 2018 року ухвалено рішення № 68/вс-18 про допуск Поліщука В.Ю. до проходження кваліфікаційного оцінювання для участі в конкурсі на посади суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Рішенням Комісії від 18 жовтня 2018 року № 231/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання 121 кандидата, допущеного до участі в конкурсі на зайняття 16 вакантних посад суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема Поліщука В.Ю.
Згідно з пунктом 4 частини п’ятої статті 81 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон) за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді вищого спеціалізованого суду або Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює рішення про підтвердження або не підтвердження здатності такого кандидата здійснювати правосуддя у відповідному суді та визначає його рейтинг для участі у конкурсі.
Згідно з частинами першою та другою статті 83 Закону кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Такими критеріями є: компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо), професійна етика та доброчесність.
Відповідно до пункту 1 глави 6 розділу II Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (далі - Положення), встановлення відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання.
Згідно зі статтею 85 Закону кваліфікаційне оцінювання проходить у два етапи: 1) складення іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди.
На першому етапі кваліфікаційного оцінювання Поліщук В.Ю. за результатами анонімного письмового тестування набрав 87,75 бала, за виконання практичного завдання – 76 балів. Згідно з рішенням Комісії від 20 грудня 2018 року № 322/зп-18 кандидат є таким, що допущений до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Відповідно до пункту 20 розділу III Положення під час співбесіди обов’язковому обговоренню із суддею (кандидатом) підлягають дані щодо його відповідності критеріям професійної етики та доброчесності.
Оцінюючи кандидата на посаду судді касаційного суду у складі Верховного Суду за критеріями «Професійна етика» та «Доброчесність», Комісія враховує, що громадянським суспільством та законодавством презюмується наявність у суддів Верховного Суду не лише найвищої кваліфікації, але й відповідного рівня моральних якостей та чеснот, що відповідатимуть їх соціальній функції.
Базові міжнародні стандарти поведінки суддів закріплені в Основних принципах незалежності судових органів та схвалені резолюціями Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, а також регламентовані Бангалорськими принципами поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схваленими Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23 (далі - Бангалорські принципи).
Зазначеними міжнародними актами затверджено, що довіра суспільства до судових органів влади посідає першочергове місце для підтримки незалежності судових органів як передумови забезпечення правопорядку в сучасному демократичному суспільстві та основної гарантії для кожної особи справедливого вирішення справи в суді.
З метою укріплення суспільної довіри до судових органів суддя має виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки.
Керуючись нормами Конституції України, вимогами Закону та міжнародними актами у сфері судочинства, XI черговий з’їзд суддів України 22 лютого 2013 року затвердив нову редакцію Кодексу суддівської етики (далі - Кодекс), відповідно до якого, судді зобов’язані демонструвати і пропагувати високі стандарти поведінки, у зв’язку з чим добровільно беруть на себе більш істотні обмеження, пов’язані з дотриманням етичних норм як у поведінці під час здійснення правосуддя, так і в позасудовій поведінці.
У статті 1 Кодексу визначено, що суддя має бути прикладом неухильного додержання закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримуватися високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.
З метою дотримання цих стандартів поведінки суддя має докладати всіх зусиль для того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та проінформованої людини його поведінка була бездоганною (стаття 3 Кодексу).
Громадською радою доброчесності 26 січня 2019 року затверджено висновок про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду Поліщука В.Ю. критеріям доброчесності та професійної етики.
Під час проведення співбесіди, заслухавши доповідача, уповноваженого представника Громадської ради доброчесності та кандидата, Комісія встановила таке.
У висновку ГРД зазначено про сумнівність джерел походження задекларованого кандидатом майна, зокрема щодо отриманих подарунків.
У деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2013-2015 роки та в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015, 2016, 2017 роки кандидатом у графах «Дарунки, призи, виграші», «Доходи, у тому числі подарунки» задекларовано такі суми: в декларації за 2013 рік – 47 000 грн (декларант); 2014 рік – 148 000 грн (декларант), 240 000 грн (члени сім’ї); 2015 рік – 150 000 грн (декларант), 180 000 грн (члени сім’ї/дружина декларанта); 2016 рік – 185 000 грн (декларант), 90 000 грн (члени сім’ї); 2017 рік – 54 000 грн (декларант), 40 000 грн (члени сім’ї).
Кандидат повідомив, що таким чином зазначив у деклараціях вартість подарунків та подарунки у виді грошових коштів, отриманих ним та членами сім’ї від його матері та батьків дружини.
Стосовно фінансової спроможності цих осіб для здійснення подарунків кандидатом не надано переконливих пояснень та відповідного документального підтвердження.
Кандидат Поліщук В.Ю. пояснив, що матір Поліщук В.В., ________ року народження (пенсіонер), мала прибуток від підприємницької діяльності та заощадження за рахунок реалізації майна.
Відповідно до довідки Національного антикорупційного бюро України у матері за вказаний період дохід відсутній. Підприємство, засновником та директором якого була Поліщук В.В., з 2011 року не було прибутковим. Стосовно отримання матір’ю кандидата доходів, зокрема, від реалізації майна, підтвердження не надано.
Сума подарунків батьків дружини у 2014 році становить 240 000 грн, у 2015 році 180 000 гривень.
У 2015 році матір’ю дружини подаровано 100 000 грн, її дохід за 2015 рік становив 200 003 гривень. У цьому ж році нею придбано транспортний засіб - Ноndа СR-V 2014 року випуску (ринкова вартість транспортного засобу становить від 500 000 грн до 700 000 грн).
Указані обставини викликають сумніви щодо джерел походження зазначених грошових коштів та фінансової спроможності для здійснення таких подарунків. З відомостей, наданих Національним антикорупційним бюро України, встановлено, що загальний сукупний дохід за 2013-2014 роки у батька дружини Отвіновського А.Є. становив 4 115 грн, у матері дружини Отвіновської Л.М. – 186 214 грн, за 2015 рік дохід матері дружини – 208 003 гривень.
Водночас, у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік кандидат зазначив суму подарованих грошових коштів дружині 90000 грн, а у паперовій декларації за той же рік сума подарунку 180000 грн.
Кандидат пояснив, що у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік допустив помилку, адже фактично дружині батьки подарували 180000 гривень. Заходів щодо виправлення помилки або повідомлення Національне агентство з питань запобігання корупції про її виявлення не вживалося.
У висновку ГРД зазначено, що Поліщук В.Ю. у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2012-2014 роки не відображав права користування житловим приміщенням, в якому на той час мешкав, чим систематично порушував вимоги Закону України від 07 квітня 2011 року № 3206-VI «Про засади запобігання і протидії корупції».
Окрім зазначеного, в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік кандидат зазначив у власності дружини квартиру у м. Києві загальною площею 110,6 кв.м, а в декларації за 2016 рік декларує цю ж квартиру як власність ОСОБА_1.
Кандидат не заперечував факту невідображення в деклараціях за 2012-2014 роки права користування житловим приміщенням, в якому проживав у м. Києві.
Щодо зазначення права власності дружини на квартиру у м. Києві загальною площею 110,6 кв.м пояснив, що під час заповнення е-декларації за 2015 рік відбувся технічний збій. Насправді на квартирою володіє ОСОБА_1, а сам кандидат разом зі своєю старшою донькою користується квартирою 110,6 кв.м на правах оренди. Право власності на зазначену квартиру ОСОБА_1 не оформлено. Документів на підтвердження оренди квартири 110,6 кв.м у 2015 році не надано. Кандидатом надано копію договору оренди квартири у м. Києві загальною площею 110,6 кв.м у простій письмовій формі від 02 січня 2016 року, у якому ОСОБА_1 є наймодавцем.
Відповідно до частини четвертої статті 45 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700- VII «Про запобігання корупції» суб’єкт декларування упродовж семи днів після подання декларації має право подати виправлену декларацію. Кандидатом не надано підтвердження щодо вжиття заходів для виправлення зазначеної помилки або повідомлення НАЗК про її виявлення.
Також кандидат не підтвердив, за які кошти матір його дружини протягом 2013-2018 років, маючи сукупний дохід у сумі 827 796 грн, набула у власність: земельні ділянки площею 0,1157 га в садівничому товаристві «ІНФОРМАЦІЯ_1» Левківської сільської ради та 0,100 га, 0,1147 га, 0,115 га в с. Тетерівка Житомирської обл.; земельні ділянки площею 0,2027 га, 0,2500 га та житловий будинок з надвірними будівлями у с. Високий Камінь Житомирської обл.; земельну ділянку площею 0,0009 га та 1/2 приміщення 62 кв.м у м. Житомирі; автомобіль HONDA CR-V 2014 року випуску. Крім того, здійснювала подарунки у виді грошових коштів членам сім’ї кандидата Поліщука В.Ю.
Кандидат надав письмові пояснення матері дружини про те, що автомобіль Honda CR-V 2014 року випуску придбано за кошти її рідного брата, який проживає за межами України, для використання сином її брата, оскільки останній часто відвідує Україну для ІНФОРМАЦІЯ_2 (документів не надано). Щодо іншого придбаного нею нерухомого майна зазначає, що «деяке нерухоме майно та земельні ділянки» купувалися за грошові кошти її брата, а вона є лише «титульним власником» (підтвердження відсутнє).
Окрім того, Комісією встановлено, що в деклараціях за 2015 рік кандидатом відображено правочин щодо придбання транспортного засобу Honda Accord 2014 року випуску на суму 807 450 гривень (за даними Національного антикорупційного бюро України, дата набуття права власності – 09 квітня 2015 року).
Наявний обґрунтований сумнів щодо матеріальної спроможності кандидата для придбання зазначеного транспортного засобу.
У декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2014 рік зазначено дохід кандидата у сумі 419241 грн, з яких 148 000 грн - подарунок матері (факту наявності у матері коштів для здійснення такого подарунку не підтверджено), кошти, розміщені на банківських рахунках у сумі 223 212 грн, з яких 199336 грн вкладені в звітному році. У членів сім’ї кандидата задекларовано дохід у сумі 292 692 грн, з яких 240 000 грн є подарунком батьків дружини (факту наявності коштів для здійснення подарунку не підтверджено).
Отже, є підтвердженим факт наявності коштів для забезпечення потреб сім’ї кандидата в 2014 році у сумі 124 597 грн (без відрахування податків).
У декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2015 рік кандидатом відображено дохід у сумі 720 573 грн, з яких 150 000 грн - подарунок матері у грошовій формі (факту наявності у матері коштів для здійснення подарунку не підтверджено), 285 000 грн - дохід від відчуження майна та кошти, розміщені на банківських рахунках у сумі 250 499 грн, з яких 74 338 грн вкладені у звітному році. Суми готівкових коштів: 19 911 доларів США та 10 000 Євро зазначені також у декларації за 2016 рік. У членів сім’ї задекларовано дохід у сумі 413 680 грн, з яких 100 000 грн є подарунком матері дружини (факту наявності у матері дружини коштів для здійснення подарунку не підтверджено) та кошти, розміщені на банківських рахунках у звітному періоді в сумі 224 592 гривень.
Таким чином, є підтвердженим факт наявності коштів для забезпечення потреб сім’ї кандидата в 2015 році у сумі 374 661 грн (без відрахування податків).
Кандидат пояснив, що автомобіль придбав за системою трейд-ін (обмін старого автомобіля на новий із автосалону з оплатою різниці у вартості), продавши належний йому автомобіль Honda Accord 2008 року випуску, Концерну «ВіДі АвтоМаркет» за 285 000 гривень. Також він зазначив, що різницю у вартості, понад 500 000 грн, оплатив заощадженнями, які накопичив під час роботи на підприємстві, протягом 4-5 років, до призначення у 2001 році суддею. Документів на підтвердження цього факту не надано.
Крім того, кандидат та члени його родини у 2014-2015 роках здійснили 17 закордонних поїздок.
Ураховуючи викладене, пояснення кандидата щодо достатності коштів для придбання 09 квітня 2015 року, транспортного засобу вартістю 807 450 гривень є сумнівними.
Відповідно до частини сьомої статті 56 Закону суддя зобов’язаний, зокрема, підтверджувати законність джерела походження майна у зв’язку з проходженням кваліфікаційного оцінювання.
Пунктом 4.7 Бангалорських принципів визначено, що суддя має бути обізнаним про свої особисті та матеріальні інтереси конфіденційного характеру та має вживати розумних заходів з метою отримання інформації про матеріальні інтереси членів своєї родини.
Статтею 18 Кодексу, яка кореспондується із зазначеною нормою міжнародного акта, передбачено правило, згідно з яким суддя повинен бути обізнаним про свої майнові інтереси та вживати розумних заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім’ї.
Відповідно до Роз’яснень Кодексу суддівської етики, затверджених рішенням Ради суддів України № 1 від 04 лютого 2016 року, суддя повинен уникати порушень етики та всього того, що виглядає як порушення етики, в усіх видах його діяльності - як у професійній, так і в приватній. Бездоганна поведінка суддів означає уникнення порушень норм етики та недопущення створення враження їх порушення як під час виконання професійних обов’язків, так і в особистому житті. Враження порушення норм етики створюється, коли розважливі особи, яким стали відомі всі відповідні обставини, розкриті в ході резонансного їх з’ясування, можуть дійти висновку, що чесність, добросовісність, неупередженість, урівноваженість та професійна придатність судді поставлені під сумнів.
Суддя зобов’язаний встановлювати для себе, додержуватися і змушувати додержуватися всіх інших осіб зі свого оточення бездоганних правил поведінки, підтримуючи і утверджуючи на власному прикладі доброчесність у судовій владі. Він має докладати всіх зусиль до того, щоб його поведінка була бездоганною. При цьому термін «докладати всіх зусиль» вживається в розумінні того, що кожен суддя повинен особисто застосувати усіх можливих заходів для демонстрації особистого етичного виховання та високоморальної, інтелігентної поведінки в будь-якій ситуації як під час здійснення правосуддя, так і в позасудовій діяльності.
Доброчесна поведінка судді має торкатися всіх сфер його життя, у тому числі, і матеріальної (майнової) сфери. Йдеться про добросовісну поведінку судді в реалізації обов’язку бути обізнаним про свої майнові інтереси та здійснення активних дій щодо вжиття розумних (адекватних) заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім’ї, виявляючи повагу до законів і лояльність до публічних фінансових інтересів держави.
З огляду на наведене Комісія дійшла висновку, що Поліщук В.Ю. не підтвердив відповідності високим стандартам професійної етики та доброчесності, а тому кандидата за критеріями «Професійна етика» та «Доброчесність» оцінено у 0 балів за кожним.
Відповідно до пункту 4 глави 6 розділу II Положення рішення про підтвердження здатності здійснювати правосуддя суддею (кандидатом на посаду судді) у відповідному суді ухвалюється у випадку отримання ним мінімально допустимих і більших балів за результатами іспиту та оцінювання критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також бала, більшого за 0, за результатами оцінювання критерію професійної етики чи критерію доброчесності.
Урахувавши той факт, що за результатами оцінювання за критеріями «Професійна етика» та «Доброчесність» кандидат набрав 0 балів, Комісія дійшла висновку, що Поліщук В.Ю. не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду.
Керуючись статтями 88, 93, 101 Закону, Положенням, Комісія
вирішила:
визнати Поліщука Володимира Юзефовича таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду.
Головуючий В.Є. Устименко
Члени Комісії: П.С. Луцюк
Т.С. Шилова
