Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого - Устименко В.Є.,
членів Комісії: Луцюка П.С., Шилової Т.С.,
розглянувши питання про проведення співбесіди за результатами дослідження досьє кандидата Кролевець Ольги Анатоліївни на зайняття вакантної посади судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у межах процедури конкурсу, оголошеного Вищою кваліфікаційною комісією суддів України 02 серпня 2018 року,
встановила:
Рішенням Комісії від 02 серпня 2018 року № 185/зп-18 оголошено конкурс на зайняття 78 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду, з яких 16 посад до Касаційного господарського суду.
Кролевець О.А. 10 вересня 2018 року звернулася до Комісії із заявою про проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі на посаду судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за спеціальною процедурою призначення.
Рішенням Комісії від 18 жовтня 2018 року № 231/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання у межах конкурсу на зайняття 16 вакантних посад суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 121 кандидата, зокрема Кролевець О.А.
Кролевець О.А. 12 листопада 2018 року склала анонімне письмове тестування, за результатами якого набрала 89,25 бала. Згідно з рішенням Комісії від 13 листопада 2018 року № 257/зп-18 її допущено до виконання практичного завдання під час іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання кандидатів на зайняття вакантних посад суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
За результатами виконаного 14 листопада 2018 року практичного завдання кандидат набрала 65,5 бала та згідно з рішенням Комісії від 20 грудня 2018 року № 322/зп-18 її допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Положеннями статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) закріплено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними критеріями. Такими критеріями є: компетентність (професійна, особиста, соціальна), професійна етика та доброчесність.
Відповідно до положень статті 87 Закону з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності, яка, зокрема, надає Комісії інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді), а за наявності відповідних підстав - висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності.
Підпунктом 4.10.5 пункту 4.10 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (з наступними змінами) (далі – Регламент), передбачено, що висновок або інформація розглядаються Комісією під час співбесіди на відповідному засіданні в порядку, визначеному цим Регламентом та Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення.
Згідно з абзацом третім пункту 20 розділу III Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) (далі – Положення), під час співбесіди обов’язковому обговоренню із суддею (кандидатом) підлягають дані щодо його відповідності критеріям професійної етики та доброчесності.
Громадською радою доброчесності (далі – ГРД) 24 січня 2019 року надано висновок про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду Кролевець О.А. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 24 січня 2019 року (далі – висновок), зокрема про те, що:
1) кандидат не реагувала на відомі їй випадки недоброчесної або неетичної поведінки колег, покривала таку поведінку або відомі їй факти протиправної діяльності суддів, працівників суду, нехтуючи відповідальністю не лише за свою поведінку, а й за діяльність системи правосуддя загалом. Зокрема, Генеральна прокуратура України завершила досудове розслідування за підозрою колишнього голови Вищого господарського суду України Татькова В.І., його колишнього заступника Ємельянова А.С. та колишнього головного спеціаліста канцелярії (на правах відділу) управління документального забезпечення Вищого господарського суду України Катасонової Є.Б. у вчиненні злочинів проти правосуддя – втручання в діяльність судових органів та незаконне втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду, тобто у вчиненні злочинів, передбачених частиною другою статей 376 і 376-1 Кримінального кодексу України.
Так, у висновку було зазначено додаткову інформацію, яка не є підставою для висновку, але потребувала пояснень кандидата, зокрема:
- у досьє кандидата міститься інформація про доньку чоловіка кандидата ____ року народження, яка не згадується в майнових деклараціях. В 2013 році на підставі договору дарування набула право власності на 1 219 кв.м нежилої будівлі в місті Києві АДРЕСА_1, а у 2017 році це майно відчужене на підставі договору купівлі-продажу. Також донька чоловіка кандидата в 2013 році на підставі договору купівлі-продажу набула право власності на квартиру в новобудові площею 150 кв.м АДРЕСА_2 в місті Києві.
- відповідно до відомостей досьє кандидата право користування автомобілем марки Toyota Land Cruiser Prado 2006 року випуску з’явилось у кандидата та її чоловіка на підставі довіреності з 2008 року, однак в електронній декларації за 2015 рік кандидат вказує дату набуття права власності на автомобіль – листопад 2013 рік за вартістю 130 000, 00 гривень.
- в анкеті кандидата на посаду судді в розділі 1.2 «Відомості про освіту» кандидат вказала, що з 03 жовтня до 14 листопада 2014 року проходила навчання в Національній школі суддів України у місті Києві на тему: «Позасудові методи вирішення спорів (медіація)». Водночас відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, у перший день навчання приймала судові рішення.
Також Громадською радою доброчесності 31 січня 2019 року надано до Комісії висновок (у новій редакції з урахуванням пояснень кандидата) про невідповідність кандидата Кролевець О.А. на посаду судді Верховного Суду критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 30 січня 2019 року.
Під час перевірки було встановлено, що у висновку вказано лише інформацію, проте, що Кролевець О.А. допускала дії або бездіяльність, що призвело до розподілу справ у суді з порушенням принципу випадковості при використанні автоматизованої системи, не реагувала на відомі їй випадки недоброчесної або неетичної поведінки колег, покривала таку поведінку або відомі їй факти протиправної діяльності суддів, працівників суду, нехтуючи відповідальністю не лише за свою поведінку, а й за діяльність системи правосуддя загалом. Додаткову інформацію у висновку ГРД від 24 січня 2019 року, яка не є підставою для висновку, було пояснено кандидатом.
Стосовно нереагування кандидатом на відомі їй випадки недоброчесної або неетичної поведінки колег, покривання такої поведінки або відомі їй факти протиправної діяльності суддів тощо Кролевець О.А. зазначила, що слідством її не було віднесено до групи суддів Вищого господарського суду України, на яких здійснювався розподіл справ з порушенням порядку, встановленого законом, тому і надавати слідству будь-яку конкретну з посиланням на відповідні факти інформацію не мала змоги. Зокрема, кандидат зазначила, що такої інформації у неї не було і на час автоматичного розподілу справ, оскільки ніяким чином не могла відслідкувати цей процес між суддями.
Кролевець О.А. зауважила, якби їй було відомо про наявність протиправних фактів втручання в процес розподілу справ між суддями, то обов’язково повідомила б про такі випадки відповідні компетентні органи.
Стосовно рішення загальних зборів від 15 грудня 2010 року про визначення спеціалізації суддів Вищого господарського суду України кандидат зауважила, що згідно з частиною другою статті 18 Закону від 07 липня 2010 року в судах загальної юрисдикції може запроваджуватися спеціалізація суддів із розгляду конкретних категорій справ. Частиною 5 статті 116 цього ж Закону передбачено, що саме збори суддів визначають спеціалізацію суддів із розгляду конкретних категорій справ. При цьому Господарським процесуальним кодексом України було доповнено статтю 2і, частина третя якої передбачала, що справи автоматизованою системою документообігу суду розподіляються з урахуванням спеціалізації суддів. Саме на виконання норм закону та необхідності підвищення якості судових рішень, а також вирівнювання навантаження на суддів було прийнято вказане рішення зборів суддів. Спеціалізація кожного судді визначалась на підставі статистичних даних, а саме, якої категорії справ ним було розглянуто найбільше за попередній період.
Також кандидат зазначила, що їй було визначено спеціалізацію - спори, що виникають при виконанні господарських зобов’язань з договорів, стягнення заборгованості за товари, послуги; спори з договорів купівлі-продажу. Всі передані їй справи кандидат як суддя перевіряла на їх відповідність визначеним спеціалізаціям, а також дотримання передбачених статтею 21 Господарського процесуального кодексу України вимог автоматизованого розподілу. Будь-яких підстав для сумніву щодо порушення визначеного законом порядку розподілу справ у Кролевець О.А. не виникало. До того ж вказані норми як щодо спеціалізації саме суддів, так і автоматизованого розподілу справ між суддями, були на той час новими і передбачити, що вказане рішення спростить втручання в автоматизований розподіл, кандидат не могла, оскільки не мала достатніх технічних знань, щоб зрозуміти, яким чином можна на це вплинути.
Відповідно до пункту 4 глави 6 розділу II Положення рішення про підтвердження здатності здійснювати правосуддя суддею (кандидатом на посаду судді) у відповідному суді ухвалюється у випадку отримання ним мінімально допустимих і більших балів за результатами іспиту, а також бала, більшого за 0, за результатами оцінювання критеріїв особистої компетентності, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.
Дослідивши висновок та інформацію, надану Громадською радою доброчесності, пояснення кандидата та додані до них документи, Комісія не вбачає підстав для оцінювання кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності у 0 балів та дійшла висновку, що Кролевець О.А. підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4.10.8 пункту 4.10 Регламенту за результатами співбесіди Комісія у складі колегії ухвалює рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді набирає чинності з дня ухвалення цього рішення у разі, якщо воно буде підтримане не менше ніж одинадцятьма членами Комісії згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 88, 93, 101 Закону, Положенням та Регламентом, Комісія
вирішила:
визнати Кролевець Ольгу Анатоліївну такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду.
Рішення набирає чинності відповідно до абзацу третього підпункту 4.10.8 пункту 4.10 розділу IV Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
Головуючий В.Є. Устименко
Члени Комісії: П.С. Луцюк
Т.С. Шилова
